Зустріч зі школою молодого спеціаліста



Дата конвертації01.12.2016
Розмір311 Kb.

Зустріч зі школою молодого спеціаліста

1. Під час першої ж бесіди з директором і завучем попросіть їх розповісти про шкільний колектив узагалі. При цьому поцікавтесь, із досвідом кого зі співробітників вам варто було б як мо­лодому вчителеві ознайомитися в першу чергу.



  1. Якщо в школі є методичний кабінет, то пере­гляд зібраних там матеріалів значною мірою допоможе вам скласти думку про того чи ін­шого педагога.

  2. Уважно огляньте навчальні кабінети, їх оформ­лення: зібраний і систематизований там дидак­тичний матеріал зазвичай відображає стиль роботи того чи іншого вчителя.

  3. У перші місяці перебування у школі поставте собі за мету відвідати уроки більшості педагогів. Адже кожен із них найповніше виявляє себе як особистість у безпосередній діяльності на уроці.

  4. Постійно розвивайте свою педагогічну спосте­режливість і допитливість. Придивляйтесь, як ваші колеги спілкуються з учнями під час перерв, суспільно корисної праці, прогулянок; які в них взаємини з керівництвом школи, одне з одним, із батьками учнів; про що і як розмов­ляють між собою вчителі в поза навчальний час тощо. Спостереження за зовнішнім виглядом також може певною мірою поповнити знання про особистість того чи іншого педагога.

  5. Якщо трапиться нагода ознайомитися з по­мешканням вашого колеги, не відмовляйтесь. Стиль, культура оформлення житла, стан са­диби значною мірою характеризують людину, насамперед учителя.


Перші кроки молодого вчителя

  • Входячи в клас, залишай проблеми та негаразди за його дверима.

  • Урок — це маленька подорож у незвідане, тому помічниками в ній можуть бути твої учні та знання.

  • При підготовці до уроку проявляй творчість і застосовуй передовий педагогічний досвід.

  • Умій виділяти головне завдання уроку та ра­ціонально використовуй кожну хвилину для його розв’язання.

  • Організовуй навчання так, щоб кожному учневі було цікаво на уроці.

  • В основу взаємовідносин з учнями клади пе­дагогіку співробітництва.

  • Намагайся не просто «передавати» знання учням, а навчай їх здобувати.

  • Будь об’єктивним в оцінці знань учнів і своєї роботи з ними.

  • Аналізуй кожен свій крок, особливо той, що виявився невдалим.

  • Постійно самовдосконалюйся, розширюй свій кругозір.

  • Учи дитину вдивлятися у звичне — і вона по­бачить несподіване.

  • Учи дитину вдивлятись у негарне — і вона по­бачить гарне.

  • Учи дитину вдивлятись у частини — і вона побачить ціле.

  • Учи дитину вдивлятись у дрібне — і вона по­бачить велике.

  • Учи дитину вдивлятись у себе — і вона по­бачить увесь світ.


Клятва молодого вчителя

Заради дитини, заради майбутнього людства як учитель і вихователь клянуся:



  • поважати особистість дитини;

  • забезпечувати її фізичну та духовну недотор­каність;

  • розвивати її вроджені здібності їй на користь і на користь оточуючим;

  • не ламати, а зміцнювати волю дитини;

  • відкривати їй шлях до пізнання світу;

  • не позбавляти її надії;

  • показати їй, як знайти щастя в малому, роз­вивати в ній потяг до кращого;

вчити її служінню істині та терпимості до помилок.

Клянуся також:

  • піклуватися про те, щоб залишити прийдеш­нім поколінням світ, у якому варто буде жити;

  • бути прикладом для дитини, показати, як бо­ротися зі спокусами і труднощами;

• протистояти обставинам, якщо вони заважати­муть мені реалізувати вищезгадані принципи.
Пам'ятка молодому вчителеві

  • Вивчай можливості кожного майбутнього ви­хованця. Пам’ятай: без знання стану здоров’я дітей неможливе правильне навчання і вихован­ня їх. Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.

  • Вступаючи в контакт з дітьми, не варто бу­дувати зверхні відносини з ними. Пам’ятай: навіть малюк у взаєминах з дорослими якоюсь мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя й учня залежить успіх справи. Намагайся частіше хва­лити, заохочувати вихованців. Вивчай індиві­дуальні можливості та потреби кожного з них, наполегливо оволодівай методикою педагогічної співпраці. Карай учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.

  • Частіше усміхайся. Пам’ятай: твоя усмішка при вході до класу свідчить про те, що зустріч з дітьми тобі приємна. Усмішка створює за­гальний позитивний настрій вихованців.

  • Плануючи свої перші уроки, подумай:

  • як учні повинні поводитися на уроці, які звички культурної поведінки для цього по­трібно спеціально виховувати і які з уже на­явних — лише закріпити? Пам’ятай: якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їх місці найчастіше виникають звички шкідливі. З перших уро­ків виробляй у вихованців певний стереотип поведінки, формуй позитивні навички;

  • які види робіт будуть використані та вико­нані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання розв’язувалися тех­нічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна? Пам’ятай: більшість різ­них порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого навчаться вони, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.

Важливе завдання вчителя — передбачити ситуації, які виникатимуть на уроці. Пам’ятай: кожен вихованець повинен знати, що ти його вислухаєш.

  • Пам’ятай: основне призначення оцінки — пра­вильно визначити результати навчання учнів, засвоєння ними знань, умінь і навичок, дина­міку зміни успішності.

• Без вимог педагога неможлива організація на­вчальної та суспільно корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом 45 хвилин уроку вчи­тель ставить перед своїми вихованцями близько 100 вимог. Вимоги мають бути послідовними. Слід добиватися обов’язкового виконання їх від усього класу, не забуваючи про повагу до особистості учнів.

Наполегливо оволодівай навичками самоаналізу уроку. Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як власної навчально-педагогічної діяльності, так і своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів у подолання труднощів у спілкуванні. Пам’ятай: ведення щоденника з перших кроків твоєї педагогічної діяльності дасть змогу активізувати внутрішній діалог із


самим собою, сприятиме розвитку педагогіч­ної думки — відвертої, самокритичної творчої.

  • Будьте оптимістами! Педагогіка — наука опти­містична, песимістичний лише дилетантизм.

  • Не забувайте найголовнішого: діти — істоти парадоксальні.

  • Ми самі є причиною всього, що відбувається навколо нас, хоча потім нерідко каємося, що це не те, чого ми хотіли б.

  • Як спілкуватися з батьками? Так само, як із дітьми. Дорослі — ті самі діти, тільки дуже втомлені.

  • У стосунках з адміністрацією найоптимальнішою є така тактика: погоджуйтесь абсолютно з усім, що вам радитимуть або наказуватимуть, проте робіть лише те, що вважаєте за потрібне. Не рвіться до високого крісла, адже директора легко звільнити з посади, а вчителя — важко.

  • Пам’ятайте, що вирішальне значення для подальшої педагогічної діяльності має перша поява в класі, перші уроки, перше знайомство з дітьми.

  • Якщо ви спочатку дасте учням волю, а потім їх притисните — вони вас не любитимуть; якщо, навпаки, спершу притисните, а потім дасте волю — вони вам будуть вдячні.

  • Умійте відчувати радість від спілкування з ді­тьми.

  • Не з’являйтесь без діла вихованцям на очі.

  • Віддавайте своє тепло, ласку не тим, хто на них напрошується, або хто вам більше до вподоби, а тим, кому це найнеобхідніше.

  • Якщо ви вагаєтеся, як зробити, не поспішайте, краще ретельно обміркуйте свій майбутній крок.

  • Учитель завжди має бути в доброму настрої.

  • Не забувайте: виховувати можна навіть тоном, яким ви вітаєтесь.

  • Намагайтеся за можливості довідатися, якими ваші вихованці були раніше, як вони поводи­лися, як жили.

  • Не хвилюйтесь, якщо припустилися помил­ки. Діти, на відміну від дорослих, завжди її вибачать. Діти дуже поблажливі до дорослих.

  • Чимало педагогів розвивають бурхливу діяль­ність, проте забувають думати. Пам’ятайте: думати — ваш головний обов’язок.

  • Хваліть себе тричі на день: уранці, вдень і вве­чері. Застосовуйте магічну формулу самопереконання: «Я досконалий педагог, діти мене слухають, батьки поважають, адміністрація любить». І намагайтеся відповідати їй своїми справами.

  • Грайтеся з дітьми, веселіться. Сприймайте своє учительство як продовження дитинства.

Його величність урок

Пам'ятка молодому вчителеві

  1. Приходьте в кабінет заздалегідь до дзвінка. Переконайтесь, чи все готово до уроку. Прагніть до організованого початку уроку.

  2. Не витрачайте часу на пошуки сторінки вашого предмета в класному журналі, відмітьте його закладкою раніше, привчайте чергових залишати на столі вчителя записку з прізвищами відсутніх учнів.

  3. Починайте урок енергійно, цікаво, не задавайте питання про те, хто не виконав домашнє завдання. Урок ведіть так, щоб кожен учень з самого його початку і до кінця був зайнятий.

  4. Захоплюйте учнів змістом матеріалу, контролюйте темп уроку, допомагайте "слабким" повірити в свої сили. Особливо стежте за тими, у кого нестійка увага. Попереджуйте відразу ж наміри порушити робочий ритм.

  5. Звертайтесь частіше з питаннями до тих, хто може на уроці відволікатись.

  6. Мотивуйте оцінки знань, скажіть учневі, над чим йому слід попрацювати ще. Це буде привчати до дисциплінованої праці. Учень буде звикати до того, що вказівки вчителя потрібно виконувати обов'язково.

  7. Припиняйте урок разом із дзвоником, нагадуйте черговому про його обов'язки. Утримуйтесь від зайвих зауважень.

  8. Пам'ятайте: налагодження дисципліни, завжди сприяє покращенню робочого ритму уроку.

  9. Звертайтесь по допомогу до самих учнів: з порушником, якого клас не підтримує, легшесправитись.

  10. Не допускайте конфліктів з цілим класом чи зі значною частиною класу, а якщо вони виникли, не затягуйте його, шукайте розумні шляхи їх вирішення.

  11. Пам'ятайте слова М.О.Добролюбова про те, що справедливий учитель - це такий учитель, вчинки якого справедливі в очах учнів

Деякі способи організації початку уроку

  1. Пропонується задача, яка вирішується тільки з опорою на життєвий досвід учнів, на їх дотепність і кмітливість.

  2. Дається задача на тренування пам'яті, спостережливості, на пошук закономірностей - з матеріалу, добре засвоєного учнями.

  3. На дошці записані рівняння і відповіді до них, серед яких є правильні. Пропонується їх перевірити.

  4. На дошці записане рішення якого-небудь приклада чи задачі з традиційними, що часто зустрічаються, помилками. Пропонується здійснити перевірку кожного логічного ходу рішення. Учитель прагне одержати найбільш повне обґрунтування критичних зауважень учнів.

  5. Дається звичайна традиційна задача з традиційним рішенням. Пропонується знайти коротке, раціональне рішення.

  6. На дошці малюнок складної задачі, методом "мозкового штурму" здійснюється пошук її вирішення.

  7. На столі в кожного учня лежить чистий листок паперу. Пояснивши тему уроку, учитель повідомляє, що в кінці уроку з деяких питань, які розглядались на уроці, буде проведена перевірочна робота на 15 хв.

  8. Урок починається з питання по реченнях заданого для самостійного вивчення параграфа й колективного обговорення його змісту. Учні відповідями на запитання вчителя доводять глибину вивчення теми. Якщо відчуваються проблеми, відповідають консультанти з цієї теми. (Консультантів, як правило, двох учнів, учитель призначає на попередньому уроці).

  9. На дошці записані запитання, відповіді на які допоможуть зрозуміти ключові моменти доведення найбільш складної для учнів теореми і краще її запам'ятати.

  10. Учні зображують деяку геометричну фігуру і проводять невелику дослідницьку роботу з певного плану.

  11. Обговорюються різні засоби вирішення задачі, що була задана на попередньому уроці. Така задача повинна бути незвичайною, цікавою, але водночас доступною для всіх учнів.

  12. Якщо ж додому було задано написати твір-казку або скласти математичний кросворд, то доцільно починати урок з представлення найбільш вдалих робіт.

  13. Розглядається деяка математична проблема, яка ще не обговорювалась у класі. Учні накреслюють план пошуку її вирішення.

  14. На дошці виконані д домашніх задач малюнки (звичайно перед уроком геометрії). За готовими малюнками обговорюється їх рішення.

  15. Урок починають "солісти". Так називають учнів, якими потрібно буде "захищати" рішення домашніх задач. Рішення оформляється на дошці до уроку. При призначенні "солістів" враховується складність задач. Іноді по одній задачі відповідають кілька учнів. Клас стежить за грамотністю викладення рішення домашніх задач, обирає найкраще.

Основні функції навчання

Освітні завдання уроку

  • Забезпечити засвоєння (повторення, закрі­плення, застосування) понять, теорій, законів тощо.

  • Сформувати (або продовжити формувати) вмін­ня переводити знання в дію (пізнавальну або практичну).

  • Сформувати (або продовжити формувати) спе­ціальні вміння з даного предмета (аналізувати картки, працювати зі статичними даними, ро­бити картосхеми).

Розвиваючі завдання уроку

  • Сформувати вміння порівнювати.

  • Удосконалили, поглибити вміння аналізувати, синтезувати, узагальнювати.

  • Сформувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

  • Сформувати вміння планувати, передбачати, прогнозувати.

  • Розвивати системність мислення.

  • Розвивати уяву, спостережливість.

  • Розвивати пам’ять (мимовільну, довільну, об­разну, смислову).

  • Сформувати вміння класифікувати, система­тизувати.

  • Сформувати вміння виділяти головне в про­читаному, складати план прочитаного.

  • Сформулювати культуру розумової праці.

Виховні завдання уроку

  • Формування основних світоглядних ідей, ви­вчення життя та праць учених, документів.

  • Профорієнтація школярів.

  • Виховання людяності, активної позиції в на­вчанні та житті.

  • Вироблення гігієнічних навичок.

Поради досвідчених колег молодому вчителеві

  1. Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля до­шки, чи чисто у класі.

  2. Раціонально використовуйте кожну хвилину заняття.

  3. Не витрачайте багато часу для перевірки до­машнього завдання. Використовуйте різні фор­ми перевірки. Вводьте систему взаємоперевірки.

  1. Поясніть учням мету, завдання уроку.

  1. Коли пояснюєте новий матеріал намагайтеся вичленити проблеми, пропонуйте вихованцям вирішувати їх самостійно.

  2. Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять однокласники.

  3. Намагайтеся організувати самостійну роботу школярів на уроці — пропонуйте учням більше писати, розв’язувати приклади.

  4. На уроці кожен учень має бути на виду, до кожного шукайте індивідуальний підхід.

  5. Під час використання технічних засобів на­вчання, комп'ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтесь використовувати засоби навчання ефективно.

  1. Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів.

  2. Використовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів пізнавального навчання.

  3. Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: пра­целюбність, бережливість, зібраність.

  1. Домашнє завдання потрібно давати з пояснен­ням, до дзвоника. У 1-7-х класах обов’язково проводьте фізкультхвилинки в середині уроку.

  2. Пам’ятайте: кожний урок не повинен бути схо­жим на попередній.

Рекомендації молодому вчителеві в підготовці до уроку

  1. Вчитайся у розділ програми, який потріб­но вивчити на даному уроці, а в деяких ви­падках — і пояснювальну записку до про­грами.

  1. Вивчи матеріал цього розділу, питання, теми,

  1. Сформуй задум уроку, дай відповідь на запи­тання, чого б ти хотів досягти в результаті його проведення, сформулюй мету уроку (навчальну, розвивальну, виховну).

  2. Уяви колектив даного класу, уявно намалюй конкретних учнів. Уяви психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.

  3. Вибери з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для даного матеріалу та для даних учнів.

  4. Зістав обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюй свої дії на даному уроці.

  5. Продумай структуру заняття і зафіксуй усе знайдене в плані-конспекті.

  6. Підготуй наочні та навчальні посібники, не забудь підготувати та перевірити справність ТЗН, комп’ютерної техніки.

9. Повтори подумки або вголос ключові елементи плану, продумай непередбачені обставини, зна­йди та зафіксуй запасні варіанти.

10. Спитай себе: «Ти готовий до уроку?»



Вимоги до сучасного уроку

  1. Нестандартні форми проведення уроку та за­ходи, які сприяють їх упровадженню.

  2. Науковий рівень викладання предмета.

  3. Вибір учителем найефективніших методів і форм роботи.

  4. Розвиток пізнавальних інтересів учнів.

  5. Здійснення міжпредметних зв’язків.

  6. Озброєння учнів прийомами самостійної роботи, формування навичок самоконтролю.

  7. Урахування принципів диференціації та інди­відуалізації.

  8. Наявність зворотного зв'язку між учителем і учнем.

  9. Об’єктивність оцінювання.

  1. Оптимальність домашнього завдання (характер, обсяг, осмислення, диференціація). Інструк­таж.

  2. Результативність уроку (ступінь досягнення мети, якість знань і рівень оволодіння вміння­ми та навичками, позитивні зміни в розвитку й вихованні учнів).

Критерії ефективності сучасного уроку

  1. Раціональне використання кожної хвилини уроку.

  1. Свідома робоча дисципліна на коленому уроці.

  1. Гнучка неформальна система контролю навчаль­них досягнень учнів, яка пронизує всі етапи уроку.

  2. Оптимальний вибір організаційних форм і ме­тодів навчання.

  3. Правильна організація самостійної роботи учнів.

  1. Організація внутрішньої мотивації навчання.

  2. Розвиток пізнавальних здібностей учнів.

  3. Формування творчої особистості.

  4. Реалізація триєдиної мети уроку.

  1. Високий емоційний рівень уроку.

  2. Висока результативність уроку.


Як подолати страх перед уроком

1.Я ґрунтовно підготувався до уроку.



  1. Я спокійний.

  2. Настрій у мене хороший, бадьорий.

  3. Я продумав усі компоненти уроку.

  4. Я добре знаю всіх учнів, вони дисципліновані, уважні, з повагою ставляться до мене.

  5. Я підібрав цікавий матеріал і зможу зацікавити школярів.

  6. Мені легко з учнями.

  7. Я цілком володію собою.


Уміння заходити до класу

  1. Завчасно зясуйте, у якому кабінеті відповідно до розкладу ви маєте проводити заняття, осо­бливо коли це повязано із замінами уроків,

  2. У кожному класі виберіть собі помічників, які під вашим керівництвом готували б до уроків необхідне навчальне приладдя.

  3. Під час перерви підберіть усі матеріали, по­трібні вам для конкретного уроку, компактно складіть їх.

  4. Оглянувши себе перед дзеркалом, після першо­го дзвоника на урок виходьте з учительської та прямуйте до класу.

  5. Почекайте другого дзвоника, дайте змогу всім учням зайти до класної кімнати.

  6. Журнал, зошит, підручник тримайте в лівій руці, а правою відчиняйте двері. Ви маєте з’явитись в отворі дверей у повний зріст. Не обертаючись, правою рукою за своєю спиною зачиняйте двері.

  7. На вашому обличчі має бути вираз задоволен­ня і ледь помітна посмішка: ви раді зустрічі з вихованцями.

  8. Упевненою ходою ідіть до робочого стола, дві-три секунди уважно оглядайте клас, щоб охопити поглядом усіх учнів і психологічно налаштувати їх на навчальну діяльність.

  9. Зайшовши до класу, не забудьте привітатись.

Дидактична характеристика основних структурних елементів уроків різних типів

  1. Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань. Мета етапу – одержати уявлення про якість засвоєного учнями матеріалу, виділити опорні знання. З перших хвилин уроку школярів необхідно включити в активну навчальну діяльність (енергійний, діловий початок, постановка проблемних запитань, завдань, розв’язання пізнавальних задач та ін.). Це створює умови для активності і самостійності учнів на протязі всього уроку. Зміст домашнього завдання, його результати доцільно перевіряти фронтально, при активній участі всіх учнів класу. Особливу увагу під час перевірки необхідно приділити складним завданням. Результати письмових робіт вчитель оцінює, зазвичай, після уроку. На початку уроку іноді використовують короткочасні письмові роботи, тестові завдання і програмоване опитування. Письмове опитування доцільно поєднувати з усним.

    З перевіркою домашнього завдання тісно пов’язана актуалізація і корекція опорних знань. Це створює міцну основу, фундамент для засвоєння нових знань. Цей етап протікає по-різному. В залежності від логіки процесу навчання в різних типах уроків використовуються такі методи і прийоми: бесіда, письмова робота, короткий запис відповідей, заповнення таблиць, повторення матеріалу за підручником, використання науково-популярної і довідкової літератури, аналіз схем і таблиць та ін. Актуалізація і корекція триває від 5 до 7 хвилин.



    2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Залучити учнів до цілеспрямованої навчальної діяльності можна за умови, якщо що вони чітко знають, усвідомлюють, що саме будуть вивчати на уроці, якого результату повинні досягнути. Тему будь-якого уроку можна повідомити на початку уроку чи при переході до роботи над новим матеріалом. Мету і завдання уроку можна “донести” до учнів у формі проблемного завдання, евристичного запитання, пізнавальної задачі, які попередньо необхідно записати на дошці або плакаті. Важливим завданням учителя на цьому етапі є “переведення” дидактичної мети і завдань уроку у внутрішній план, мотиви діяльності кожного учня. Виховні завдання учням не повідомляються. Повідомлення теми, мети і завдань уроку сприяє підвищенню організаційної чіткості і цілеспрямованості уроку.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Під мотивацією розуміють застосування різних способів формування в учнів позитивних мотивів і ставлення до навчання. Мотивацію як етап уроку виділяють умовно, бо вона здійснюється на протязі всього заняття, на кожному з його етапів, різними способами залежно від дидактичної мети, логіки процесу засвоєння знань, типу уроку. Основними способами мотивації є: показ практичного значення знань, наведення цікавих прикладів, створення ситуацій успіху, повідомлення учням теоретичної значущості навчального матеріалу, постановка далеких і близьких перспектив у навчанні. До важливих засобів формування в учнів мотивів та пізнавальних інтересів належать: чітка організація і логіка процесу навчання, авторитет учителя, стиль спілкування, залучення учнів до самостійного здобування знань та ін.



4. Сприймання і первинне усвідомлення нового навчального матеріалу, осмислення зв’язків і відношень об’єктів вивчення.

Сприймання тісно пов’язане з увагою, мисленням, пам’яттю і мовою учнів, тому воно вимагає комплексного застосування словесних методів навчання, спостереження, проведення дослідження і практичної роботи, використання методів ілюстрування і демонстрування. Ефективне засвоєння навчальної інформації забезпечується також поєднанням усного викладу із самостійною роботою учнів з підручником чи наочними посібниками, таблицями, схемами. Успішна навчальна діяльність учнів на цьому етапі передбачає уміння зосереджуватися на змісті матеріалу, уважно слухати усний виклад, робити короткі записи у формі плану, тез, конспектів. Результатом цього етапу є осмислення зв’язків і відношень в об’єктах вивчення, розкриття їх сутності. Основні прийоми, що забезпечують осмислення: аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, порівняння, розв’язання евристичних і пізнавальних завдань тощо.

В сучасній школі деякі вчителі (Н. Гузик) здійснюють виклад матеріалу великими одиницями (повідомляють найбільш суттєве, основне, яке і підлягає засвоєнню), що передує самостійній роботі учнів з підручником.

З метою підвищення ефективності усного викладення застосовують такі способи активізації розумової діяльності учнів: створення проблемних ситуацій, фіксація основних елементів знань у вигляді опорних схем; застосування системного підходу під час вивчення складних об’єктів; постановка пізнавальних запитань і завдань.



5. Узагальнення і систематизація знань.

Під цими процесами розуміють мисленнєве виділення будь-яких властивостей, які належать певному класу предметів, приведення в єдину систему засвоєних на уроці понять, виявлення її окремих компонентів і взаємозв’язків між ними. Такими системами знань є наукові теорії (поняття, вихідні положення, факти і наслідки).

Цей етап має місце в різних типах уроків і здійснюється на різних рівнях: на рівні однієї теми, декількох тем, цілого розділу. Основними прийомами поурочного узагальнення і систематизації знань є: порівняння і співставлення, перехід від одиничного до загального, складання систематизуючих таблиць, схем, графіків, діаграм, написання звітів.

6. Застосування знань в стандартних і змінених умовах.

Основне завдання цього етапу – якісне засвоєння учнями знань і способів виконання дій, формування первинних навичок. Цього можна досягти за допомогою системи вправ: вступних, пробних, тренувальних, творчих. Послідовність виконання вправ створює умови для ефективної самостійної роботи. Для застосування знань використовуються також самостійні, письмові і практичні роботи.



7. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Цей етап передбачає співставлення мети і завдань уроку з одержаними результатами, виявлення рівня засвоєння учнями нових понять, фактів, законів, способів дій. Для вчителя важливо оцінити роботу всього класу та окремих учнів, обґрунтувати виставлені бали і дати відповідні педагогічні рекомендації стосовно вдосконалення навчальної роботи.
Домашнє завдання не завжди може бути повідомлене в заключній частині уроку, а тоді, коли цього вимагає логіка навчального процесу. Виконання домашнього завдання передбачає удосконалення засвоєних знань, їх застосування, узагальнення і систематизацію. Важливим завданням учителя є: пояснити зміст роботи, прийоми і послідовність її виконання та оформлення результатів. Зміст багатьох домашніх завдань є логічним продовженням класної роботи. Домашні завдання не повинні перевантажувати учнів. У тому випадку, коли завдання складне, вчителю необхідно переконатися, наскільки учні зрозуміли його суть, оволоділи прийомами виконання.
З метою розвитку здібностей і творчості учнів необхідно індивідуалізовувати домашні завдання. Для цього виділяють або спеціально розробляють три варіанти завдань: перший (високий рівень складності) – вимагає творчого підходу і пізнавальної самостійності; другий (середній рівень складності) – передбачає розв’язання складних завдань, які містять вказівки чи підказки; третій (низький рівень складності) – передбачає виконання завдань переважно репродуктивного характеру. Ефективною формою індивідуалізації домашньої роботи є підготовка завдань на картках.
Результативність уроку в значній ступені залежить від комплексу соціальних і психолого-педагогічних вимог, які обумовлені завданнями школи, закономірностями і принципами навчання. Ці вимоги умовно можна поділити на такі групи: дидактичні (мета і завдання уроку, оптимальний зміст, методи і форми навчання, принципи навчання), психологічні (урахування особливостей психічних процесів учнів), організаційні (раціональне використання часу, обладнання), санітарно-гігієнічні (температурний режим, попередження розумової перевтоми учнів, різноманітність видів діяльності), виховні (виховання творчого ставлення до праці, свідомої дисципліни, культури розумової праці

Характеристика діяльності вчителя на уроці

Початок уроку

  1. Як учитель починає урок?

  2. Як створює робочий настрій?

  3. Як ставить мету уроку і чи вміє зацікавити учнів?

  4. На скільки вчитель підготувався до уроку?

Проведення уроку

  1. Чи виділяє вчитель ключові моменти під час пояснення матеріалу?

  2. Чи вміє підтримувати інтерес до нового мате­ріалу?

  3. Чи зрозумілі учням пояснення вчителя?

  1. Чи відповідає мова пояснення вікові учнів?

  2. Чи вдається до різноманітних методів навчання?

  3. Чи використовує вчитель наочність і на скільки вона органічна та зумовлена?

  4. Чи вміє вдало переходити від одного виду на­вчальної діяльності до іншого?

  5. Чи відповідають запитання до класу темі уроку?

  6. Запитання ставляться до всього класу чи окре­мих учнів?

  1. Як учитель реагує на відповіді школярів?

  2. Чи є у вчителя контакт і взаєморозуміння з класом?

  3. Чи бачить учитель весь клас у цілому й окре­мих учнів?

  4. Як діє вчитель у разі поганої поведінки учнів?

  5. Яким було закінчення уроку?




Схема самоаналізу уроку

  1. Обґрунтувати структуру уроку.

  2. Взаємозв'язок навчального матеріалу з наступним і попереднім.

  3. Врахування індивідуальних особливостей учнів даного класу.

  4. Мотивація навчання.

  5. Інформаційна насиченість уроку, яку додаткову літературу використано.

  6. Способи усунення перевантаження учнів.

  7. Раціональність методів навчання, які використовувались.

  8. Забезпечення диференціації роботи на уроці.

  9. Ефективність роботи в розвитку розумових здібностей учнів, формування світогляду, моральних якостей особистості.

  10. Рівень культури розумової праці на уроці.

  11. Способи формування навчальних умінь і навичок.

  12. Методика оцінки й обліку знань учнів, шляхи її вдосконалення.

  13. У чому проявилось формування почуття відповідальності учнів за навчальну працю?

  14. Що сприяло розвитку самоосвіти роботи на уроці.

  15. Рівень знань учнів. Якість засвоєння нового матеріалу.

  16. Дотримання педагогічного такту і вимогливості до учнів.

  17. В чому проявились недоліки і помилки уроку? Як вони будуть усуватись?

Програма творчого звіту вчителів-початківців

1. Проведення вчителями-початківцями відкритих уроків і позакласних виховних заходів та їх обговорення.

2. Виставка методичних і дидактичних матеріалів, розроблених учителями-початківцями.

  • Реферати з питань теорії навчання, психо­логії, теорії та методики виховання.

  • Доповіді, повідомлення з питань методики викладання предметів.

  • Конспекти уроків різних типів та інших форм організації навчальних занять.

  • Плани роботи предметних гуртків.

  • Конспекти позакласних виховних заходів.

  • Плани самоосвіти, роботи кабінетів, гуртків.

  • Дидактичні матеріали та наочність, створені власноруч.

  1. Огляд кабінетів учителів-початківців.

  1. «Круглий стіл» з адміністрацією з питань адап­тації молодих фахівців у педколективі.



Помилки, які може допустити в роботі молодий вчитель

Взаємовідносини з учнями

  1. Прояв неуваги до обдарованих дітей.

  2. Прояв уваги до слабовстичаючих дітей.

  3. Висунення непосильних вимог до учнів.

  4. Необдуманість рішень, які приймаються по відношенню до недисциплінованих учнів.

  5. Невимогливість до учнів у прагненні завоювати «дешевий» авторитет.

  6. Прояви фактів грубого ставлення до учнів.

  7. Прагнення встановити контакт і взаєморозу­міння шляхом скорочення відстані «вчитель — учень».

  8. Невпевненість у собі, в правильності своєї по­ведінки в тих чи інших випадках.

  9. Незнання дитячої психології, нерозуміння при­чин того чи іншого вчинку учнів.

  1. Невиконання даних учням обіцянок.

  2. Невиправдана апеляція через дрібниці до ке­рівництва школи.

  3. Зайва причепливість, надмірна суворість по відношенню до дітей.

  4. Скарги на дітей батькам, вихователям, вчите­лям, дирекції.

Взаємовідносини з учителями

  1. Неповага до досвіду та мудрості старших.

  2. Безтактність у поводженні зі старшими.

  1. Прагнення відособитися, щоб не брати участь у житті колективу.

  1. Неповага до традицій колективу, що склались.

  1. Невдячність за допомогу, яку надає вчи­тель.

6. Несхвальне обговорення вчителів позаочі або разом з дітьми.

Взаємовідносини молодих учителів між со­бою

  1. Необ’єктивна оцінка результатів роботи своїх товаришів.

  2. Відсутність критичного ставлення до поведінки своїх товаришів.

  1. Невимогливість один до одного.

  1. Невміння змінити відносини, які склалися в студентському житті (замість «ви» — «ти», замість Микола Анатолійович — Коля).

Недостатній рівень вихованості та загальної культури молодого вчителя

  1. Прагнення перекласти доручену справу на ін­шого.

  2. Невиконання прямих обов'язків.

  3. Відсутність ініціативи й творчого начала в ро­боті.

  4. Недисциплінованість.

  5. Порушення норм і правил етикету.

Недостатня загальна підготовка молодого спеціаліста до самостійної роботи

  1. Недостатні знання предмета й методики ви­кладання.

  2. Невміння управляти своїм станом.

  3. Відсутність навичок спілкування.

  4. Невідпрацьована дикція, жести, міміка, рухи.

  5. Невміння правильно діяти в різних ситуаціях.

  6. Повільна реакція, розсіяність на уроці.

  7. М'язові затиски, скованість.


Переоцінка молодим учителем своїх сил і можливостей

  1. Самовпевненість і зверхність, які виражаються в неприйнятті порад.

  2. Формальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

  3. Категоричність суджень.

Зміст і форми роботи наставника з молодим учителем

1.    Складання індивідуального плану роботи молодого вчителя з урахуванням його потреб і можливостей.

2.    Бесіда з молодим спеціалістом за конкретними розділами педагогіки, з питань наукового змісту предмета, методики викладання.

3.    Обмін думками щодо змісту нових здобутків психолого-педагогічної науки, педагогічної практики.

4.    Спільне моделювання системи навчальних занять з теми або окремого навчального заняття, виховного заходу.

5.    Випереджувальне проведення навчального заняття для молодого колеги.

6.    Консультування щодо організації навчально-виховного процесу.

7.    Спільна підготовка з питань добору дидактичного матеріалу.

8.    Взаємовідвідування навчальних занять, позакласних заходів з подальшим детальним їх аналізом.

9.    Спільні відвідування навчальних занять досвідчених колег і ретельний їх аналіз.

10.    Спільне складання календарно-тематичних планів, конспектів навчальних занять

11.   Надання молодому вчителю рекомендацій щодо самоосвіти.

12.  Допомогти у роботі з “важкими” дітьми та їхніми сім’ями.

13.  Залучення молодих учителів до методичної, громадської роботи



Пам'ятка для наставника

  1. Разом з молодим учителем глибоко проаналізувати навчальні програми і пояснювальні записки до них.

  2. Допомогти скласти тематичний план, звернувши особливу увагу на підбір матеріалу для систематичного повторення, практичних і лабораторних робіт, екскурсій.

  3. Допомогти у підготовці до уроків, особливо перших уроків, першої зустрічі з учнями. Найбільш важливі теми розробляти разом. У своєму класі намагатися вивчати складний матеріал з випередженням на 2-3 роки з тим, щоб надати молодому вчителеві можливість ознайомлення з методикою розкриття найбільш складних тем.

  4. Разом готуватись й підбирати дидактичний матеріал, наочні посібники, тексти задач, вправ, контрольних робіт.

  5. Відвідувати уроки молодого вчителя з наступним детальним аналізом, запросити його на свої уроки, обговорювати їх разом.

  6. Допомогти в організації самоосвіти та підборі відповідної методичної літератури.

  7. Поділитися досвідом шляхом доброзичливого показу зразків роботи.

  8. Допомогти своєчасно, з терпінням, наполегливо. Ніколи не забувати відмітити позитивне в роботі.

  9. Вчити не копіювати, не сподіватися на готові розробки, а виробляти власний педагогічний почерк

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ковтун, Т. Організація роботи з молодими вчи­телями [Текст] / Т. Ковтун // Завуч. —- 2004. — № 11. — С. 10-12.



2. Ковалевська, І. Орієнтовний план роботи школи молодого вчителя [Текст] / І. Ковалевська // Завуч. — 2004. — № 28. — С. 9-10.

  1. Евсеева, О. До питання конкретизації змісту ви­щої освіти студента педагогічного ВНЗ [Текст] / О. Євсєева // Освіта і управління. — 2003. — Т. 6. — № 4. — С. 130-131.

  2. Бондар, В. І. Теорія і технологія управління процесом навчання в школі [Текст] / В. І. Бон­дар. — К. : Школяр, 2000.

  3. Гадецький, М. В. Організація навчального про­цесу в сучасній школі [Текст] / М. В. Гадець­кий. - X. : Ранок, 2004.

  4. Григораш, В. В. Управління навчальним закла­дом [Текст] / В. В. Григораш. — X. : Ранок, 2004.

  5. Даниленко, Л. І. Ефективність управління загаль­ноосвітньою школою [Текст] / Л. І. Даниленко, Н. М. Островерхова. — К. : Школяр, 1998.

  6. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом [Текст] / Т. М. Десятов, О. М. Кобернік, Б. Л. Тевлін, Н. М. Чепурна. — X. : Основа, 2004.

  7. Кан-Калик, В. А. Педагогическое творчество [Текст] / В. А. Кан-Калик, Н. Д. Никануров. — М., 1990.

  8. Селевко, Г. К. Современные образовательные технологии [Текст] : учеб. пособ. / Г. К. Се­левко. — М. : Народное образование, 1998.

  9. Хриков, Є. Внутрішкільний контроль [Текст] / С. Хриков // Рідна школа. — 1996. — № 5-6.

  10. Шакуров, Р. X. Социально-психологические основы управления: руководитель и педагоги­ческий коллектив [Текст] / Р. X. Шакуров. — М. : Просвещение, 1990.

  11. Протасова, Н. Г. Гуманізація післядипломної освіти педагогів [Текст] / Н. Г. Протасова. — К. : Держ. акад. керівн. кадрів, 1998. — 151 с.

  12. Післядипломна педагогічна освіта України: сучасність і перспективи розвитку [Текст] : наук.-метод, посіб. / За заг. ред. В. В. Олійни­ка, Л. І. Даниленко. — К. : Міленіум, 2005. — 230 с.

  13. Симонов, В. П. Диагностика личности и профес­сионального мастерства преподавателя [Текст] : учеб. пособ. / В. П. Симонов. М. : Между­народная педагогическая академия, 1995. — 192 с.

  14. В помощь молодому педагогу [Текст] : метод, пособие / Сост. В. А. Залепа. Симферополь, 2003. – 112с.


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка