Застосування музейно-педагогічних технологій у новому суспільстві знань: проблеми І перспективи о. В. Караманов



Дата конвертації13.01.2017
Розмір39,4 Kb.
ЗАСТОСУВАННЯ МУЗЕЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ У НОВОМУ СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ:

ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ
О.В.Караманов

кандидат педагогічних наук, асистент

Львівський національний університет ім. Івана Франка
Демократичні зміни у вітчизняній системі освіти доволі часто виступають рушієм якісних перетворень у технологіях навчання, дають змогу узгоджувати їхній зміст з потребами суспільства та брати до уваги процеси соціалізації особистості. Однак на цьому шляху існують суперечності між необхідністю удосконалення освіти для підвищення загальнокультурного рівня особистості та її орієнтацією освіти виключно на засвоєння навчального матеріалу, що не сприяє інтеграції теоретичних знань і способів їхньої реалізації на практиці.

Як наслідок, – традиційний розрив між теорією і практикою, ігнорування міждисциплінарних зв’язків між предметами та зниження загальної мотивації до навчання. Одним із виходів з такої ситуації ми бачимо звернення до неформальної освіти, а точніше – залучення до навчально-виховного процесу окремих її елементів, зокрема, музеїв. Роль музеїв у сучасному освітньому просторі дедалі зростає: вони усе більше використовуються у сучасних дидактичних технологіях, виступають у ролі співорганізатора школи на шляху створення ефективного навчального середовища, формування в учнів емоційно-ціннісного ставлення до знань, подолання міжкультурних стереотипів.

Завдання нашого дослідження полягає у визначенні проблем, які постали на шляху ефективного застосування сучасних технологій навчання у музеї, та перспектив розвитку музейної педагогіки. Якщо донедавна музеї головно зосереджували свою роботу на інформаційно-пізнавальній діяльності, то у сучасних умовах організовують свою діяльність на засадах комунікації, діалогу з відвідувачами. Водночас, в умовах взаємодії музею зі школою, така діяльність не завжди ефективна, оскільки педагоги здебільшого сприймають її традиційно, наприклад, як звичайну екскурсію. Це свідчить про необхідність відповідної підготовки вчителя, здатного нестандартно мислити, ефективно моделювати навчальне середовище засобами музейної педагогіки з метою підвищення рівня засвоєння та інтеграції знань з різних галузей діяльності людини.

“Нове бачення” музеїв у суспільстві знань передбачає організацію такої діяльності, яка створює не лише відповідний пафос та ефекти, а й виконує важливі соціальні функції, зумовлені конструктивним діалогом між різними поколіннями людей, виступає у ролі “форумів для соціального діалогу”. Це можна пояснити зростанням рівня компетентності та цінності музеїв у світі, у межах численних громад та спільнот. Деякі з ключових аспектів такої діяльності – накопичення й прикладне застосування знань про загальнолюдські та культурні досягнення у минулому, просвітницька робота щодо розуміння колективної відповідальності людства за збереження власної культурної спадщини та ідентичності.



Важливою умовою ефективного застосування музейно-педагогічних технологій у практиці навчання є вибір відповідних дидактичних методів та прийомів, адже музейний простір вимагає спеціальної методики проведення занять. Доводиться констатувати, що не завжди вчителі та музейні працівники звертають на це належну увагу.

Як способи досягнення цілей для вирішення освітньо-виховних завдань, методи у музейній педагогіці набувають особливого значення у процесі захоплення уваги глядачів та створення відповідного середовища навчання. Так, метод “занурення” в історичну епоху забезпечує відвідувачу символічний доступ у простір іншої культури, і при цьому не лише візуально відчути епоху, а й задіяти майже усі органи відчуття. Метод моделювання дозволяє групі відвідувачів провести музейне дослідження за допомогою уявної побудови ситуацій, подій, явищ, історичних процесів, “залучити до роботи” свою пам’ять та уяву. Це уможливлює не лише перевірку повноти своїх знань з певного предмета, а й сприяє розвитку практичних вмінь їх вільно застосовувати.

Усі методи навчання у музеї мають практичну значущість та ефективність, однак проблема полягає в їхній апробації, дальшому удосконаленні у ході постійного практичного застосування у навчально-виховному процесі, деталізації прийомів для різних категорій відвідувачів.

Застосування сучасних технологій у музейній педагогіці потребує практичної реалізації досвіду усього культурно-освітнього потенціалу музею, своєрідної “трансляції” інформації, яка зосереджена у музейних експонатах. Умовами цього є підвищення значущості музейного предмета як своєрідного символа тієї чи іншої епохи, культури. Очевидно, що такий підхід сприятиме розширенню світогляду учнів, намагаючись виховати з них людей, здатних активно пізнавати та розуміти оточуючий світ.



У ході музейно-педагогічного діалогу з’являється можливість продемонструвати, як саме триває процес пошуку та інтерпретації інформації про кожний музейний експонат, як впливають на розуміння індивідуальні особливості та властивості пам’ятки, як слід організовувати роботу з музейним експонатом з метою збільшення його емоційного впливу.

Розвиток систем масової комунікації, усвідомлення нової ролі інформації змінює форми музейної діяльності та перспективи застосування музейно-педагогічних технологій у новому суспільстві знань. Це пов’язано з міждисциплінарним характером різних музейних проектів, орієнтованих на молоде покоління – школярів та студентів, а, отже, потребує якісно нової підготовки фахівців, здатних організувати повноцінний діалог глядачів з творами мистецтва, створити невимушену атмосферу особистої причетності до національної і світової культури. У такій взаємодії ми бачимо невичерпні можливості для виховання особистості майбутнього педагога, підвищення його культурного та інтелектуального рівня.
Каталог: documents -> konf zhuk
konf zhuk -> Саморозвиток особистості фахівця як мета та умова креативної та партнерської освіти л. М. Коробка
konf zhuk -> В системі післядипломної освіти
konf zhuk -> Соціальні трансформації: інноваційна культура особистості в мінливому світі о. Г. Козлова
konf zhuk -> Запровадження креативного
konf zhuk -> Зміст поняття історична пам’ять на тлі українських реалій в. Артюх
konf zhuk -> Громадсько-активна школа
konf zhuk -> Особливості взаємодії органів державного управління та організацій громадянського суспільства на сучасному етапі
konf zhuk -> Мовленева компетентність як складова комунікативного процесу державних службовців л. М. Артюшкіна
konf zhuk -> Гуманістична спрямованість освіти а. В. Гапон старший викладач Л


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал