Загородня Н. В



Сторінка4/10
Дата конвертації02.12.2016
Розмір7,03 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

2.3. Методичні рекомендації щодо проведення батьківських зборів

2013/2014 навчальний рік був особливим для учнів п’ятих класів. Адже саме з 1 вересня в основній школі розпочалося поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін. Перед початком навчального року, в третій декаді серпня, було заплановано і проведено батьківські збори разом із дітьми (лист Міністерства освіти і науки України від 24 травня 2013 року № 1/9-368 "Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"). 

У сучасних умовах координацію виховних дій сім’ї покладено на освітній заклад, і від того, як організована робота з батьками,  значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання учнів.

Співпраця педагогічного колективу з батьками може проводитись у різноманітних формах і з використанням різних методів педагогічної діяльності. Провідною формою роботи  з батьками, яка характеризується значною педагогічною доцільністю, є батьківські збори.

Батьківські збори – це громадський орган, який своїми рішеннями визначає завдання, зміст, напрямки роботи батьківського колективу, класу, освітнього закладу.      

Має сенс підготувати до батьківських зборів діагностичний або статистичний матеріал, пов’язаний із вивченням окремих аспектів життя учнів класу. Корисність зборів для батьків полягає в отриманні особливо актуальної для них саме на цей час інформації, тому батьківські збори доцільно урізноманітнити такими розділами, які згодом можуть стати традиційними, що сприятиме більш тісним взаєминам у тріаді "вчитель - учень – батьки".

Буде набагато краще, якщо класний керівник передасть кожному з батьків індивідуальне запрошення, де чітко пропишете час, місце і порядок денний зборів. Такий підхід покаже серйозність наступних зборів, їх офіційний характер, вашу зацікавленість у присутності саме тих батьків, яким адресоване запрошення. Таким чином,  класний керівник не тільки висловить повагу до батьків, а і власну зацікавленість в їх присутності. Якщо хтось із батьків не зможе прийти на збори, він на зворотній стороні зможе про це повідомити, а також узгодити  дату та час свого приходу до школи. Оптимальний час  проведення зборів 1- 1,5 години. 

Класному керівнику необхідно не тільки познайомитися із майбутнім колективом, а й дати можливість школярам відчути себе повноправними "господарями" школи. Доцільно перед зборами провести екскурсію по поверхах, кабінетах, познайомимося із майбутніми сусідами по кабінету.  

Батьківські збори можна провести у формі круглого столу. На такі батьківські збори варто запросити вчителів-предметників соціального педагога, практичного психолога, медичного працівника, керівників гуртків, у яких будуть займатись діти, бібліотекаря. Класному керівнику рекомендуємо погодити тематику виступів, питання, на яких слід акцентувати увагу, регламент.  Наприклад:

-  про вимоги до навчання зі свого предмета та критерії оцінювання (вчителі-предметники) дати в порівнянні з вимогами до рівня знань, умінь  і навичок випускника початкової школи;

- надання рекомендацій з урахуванням отриманих даних медичного огляду, відзначення фізіологічних особливостей, пов’язаних з віковими змінами дітей (медичний працівник);

- про можливості бібліотеки, ознайомлення з бібліотечним фондом, порекомендувати інші бібліотеки (з великим фондом, доступно розташовані й т. п.); 

- про умови прийому дітей до різних гуртків і напрями їх роботи (керівникам гуртків).

Присутність та участь працівників педагогічного колективу у роботі батьківських зборів обов’язкова, адже саме вони зможуть відповісти на конкретні питання батьків та учнів, що знаходяться в їх компетенції, а при  необхідності надати батькам кваліфіковану консультацію чи допомогу.

Рекомендуємо залучати до підготовки зборів батьків, даючи їм окремі завдання. Дуже важливо порадитися з батьками щодо того, які проблеми і питання їх цікавлять, провести анкетування, напередодні обговорити  делікатні моменти зборів, налаштовуючи  батьків на підтримку в спірних питаннях. Збори не повинні зводитись до монологу класного керівника. Це - взаємний обмін думками, ідеями, спільний пошук вирішення проблем.

На класних батьківських зборах за пропозицією батьків, класного керівника формується батьківський комітет класу у складі 3-5 осіб (у повних класах). Батьківський комітет класу – це постійно діючий орган, який сприяє зміцненню зв’язків сім’ї, освітнього закладу, громадськості, залученню всіх учасників до активної життєдіяльності класного колективу, організації змістовного дозвілля школярів, педагогічного всеобучу батьків тощо.

Під час проведення перших зборів може виникнути проблема із виборами до батьківського комітету. Якщо ″демократичні вибори″ вам не вдадуться, розподіліть усіх батьків упродовж всього терміну навчання дітей по групах і запропонуйте їм протягом кожного року по черзі у кількості 3-5 осіб бути членами батьківського комітету. Також вислухайте пропозиції з цього приводу батьків, прийміть колегіальне рішення.

Важливим етапом батьківських зборів є прийняття рішень.

Класні батьківські збори виявляють думки і точки зору як батьків, так і вчителів, виробляють колективні рішення і спільні єдині вимоги до навчання і виховання дітей.

Рекомендуємо рішення, прийняті батьківськими зборами, оформити  протоколом. Протокол заповнюється при проведенні кожних батьківських зборів секретарем, обраним батьківським колективом. Після прийняття рішення зборів повинні бути підписи батьків.

Рішення, прийняті на батьківських зборах, стосуються всіх членів батьківського колективу класу,  в тому числі і тих, хто з різних причин не з’явився на збори. Учитель має продумати механізм передачі інформації відсутнім батькам, ознайомити їх із змістом зборів та прийнятими рішеннями, зібрати підписи. Якщо класний керівник заздалегідь оповіщений про відсутність батьків, він повинен відразу визначити з ними терміни індивідуальної зустрічі, не чекаючи наступних зборів.

Заключна частина зборів має за мету зосередження уваги  батьків на узагальненні та рефлексії. Варто зробити її максимально приємною та позитивною: коротко підведіть підсумки всього сказаного на зборах, закличте до дії, дайте оптимістичний прогноз на майбутнє, подякуйте  за співпрацю.

Пропонуємо також роздати видрукувані на окремих аркушах "Поради батькам п’ятикласників".


2.4. Програма вивчення сім'ї
Головне завдання роботи класного керівника з батьками — забезпечувати єдність вимог до виховання учнів з боку сім'ї та вчителя, створювати нормальні умови для домашнього навчання дітей, спрямовувати виховну діяльність сім'ї. Розпочинати цю роботу необхідно з вивчення особливостей сімей. Слід вивчити:

1.  Структуру сім'ї: склад (повна чи неповна), співвідношення поколінь у родині, кількість дітей.

2.  Батьків: вік, освіта, професія, улюблені заняття.

3.  Матеріальний добробут сім'ї.

4. Суспільно-педагогічну спрямованість життя сім'ї: ставлення дорослих до своєї професії, особисті моральні якості, ставлення до виховання дітей, спрямованість виховного впливу матері і батька, знання вихованця про суть трудової діяльності своїх батьків, їхню громадянську позицію, ставлення батьків до отримання освіти дітьми, виконання ними громадських доручень у школі, класі; педагогічна активність батьків (участь у заходах, які проводяться для них, обговорення з педагогом проблем виховання і навчання своїх дітей, допомога педагогу у формуванні колективу). Які методи виховання використовують батьки: живи як живеться, наказ, тиск, жорсткий контроль, вседозволеність, побажання, переконання, піклування, оберігання від труднощів, задоволення всіх бажань дити­ни, покарання, пояснення, приклад, нотація, обмеження задоволень. Ставлення батьків до формування правильних стосунків між дітьми. Виховання поваги і готовності до праці, орієнтації батьків стосовно майбутньої професії дитини. Погляди батьків на майбутню сім'ю своєї дитини і підготовка дітей до ролі чоловіка або дружини. Ставлення сім'ї до самовиховання, стимулювання прагнення дитини вдосконалюватися тощо.

5.  Внутрішньо-сімейні стосунки:

-          стиль взаємин між батьками (авторитарний, демократичний, ліберальний);

-          ставлення батьків до дітей: теплота-вимогливість, теплота-дозвіл, холодність-дозвіл, холодність-вимогливість;

-          ставлення дітей до батьків: повага, любов, піклування, грубість, егоїзм;

-          стосунки між дітьми у сім'ї: діти дружать з братами і сестрами, допомагають їм у навчанні; ворожі стосунки, діти постійно конфліктують, намагаються заподіяти шкоду одне одному (встановити причину);

-          загальна психологічна атмосфера в сім'ї: є у сім'ї порядок, оптимістичний настрій чи все робиться хаотично, залежно від настрою будь-кого;

-          дорослі і діти не привчені до порядку, нема постійного тону, сім'я живе емоційно бідно, замкнено;

-          виконання домашніх побутових справ у сім'ї: розподіл трудових обов'язків, спільне виконання трудомістких справ, участь дитини у домашній роботі;

-          дані про сімейну раду, чи є у сім'ї звичай радитися з важливих питань, чи залучаються діти до таких обговорень, як часто це відбувається.

6.   Сімейні традиції: як у сім'ї відзначають календарні свята, зокрема народні, сімейні дати, чи існують у родині сімейні реліквії, знання родоводу власної родини тощо.

7.   Проведення вільного часу: як у сім'ї дорослі та діти проводять вільний час, їхні захоплення. Чи є спільні, улюблені для всіх заняття?



8.   Педагогічні висновки педагога про спрямованість спільної роботи з сім'єю, виправлення помилок у сімейному вихованні, підсилення виховного потенціалу сім'ї (план індивідуальної роботи з сім'єю на семестр).




Післямова
Виховання – поняття багатогранне, його не можна сприяти у одному значенні. Виховання – це єдність засобів, процесу і результату.

Процес виховання – це взаємодія педагога і вихованців при активності обох сторін.

Багато вчених і педагоги- практики минулого і сучасного як у нас, так і за кордоном прийшли до висновку, що виховання – особлива сфера і не може розглядатися як доповнення до навчання й освіти. Задачі навчання не можуть бути ефективно вирішені без виходу в сферу виховання.

Кожна цивілізація народжувала новий тип школи, але в кожній цивілізації школа – це майбутній: батько, громадянин, особистість, робітник. Класний керівник у сучасній школі – головний вихователь, він формальний і фактичний лідер групи, організатор, витівник, помічник, опікун, координатор, співпрацівник, але головне – він творча людина, яка признана створити всі умови для самореалізації кожного зі своїх вихованців.

Говорять, що учитель — артист своєї справи, але глядачі не зустрічають і не проводять його оваціями. Говорять, що учитель — скульптор, але його роботи до певного часу ніхто не бачить, окрім нього самого. Учитель — це лікар, але його пацієнти рідко дякують за лікування, та і лікуватися не дуже прагнуть. Де ж черпати цьому артисту-скульптору-лікареві натхнення, коли ти ще і не просто учитель, а класний керівник?

Відповідь: у дітях, яких тобі довірили . Адміністрація, призначивши класним керівником, батьки, які з надією вірять, що ви станете для їх дитини другою мамою чи татом, або і мамою, і татом разом.

Хорошим класним керівником стати нелегко. Про те ним може стати кожний учитель, який при наявності високих моральних якостей наполегливо працює над собою, сумлінно, любовно ставиться до дорученої справи. Школярі часто згадують трудові справи, захоплюючі екскурсії та походи, шкільні вечори та веселі новорічні ялинки, яскраві доповіді й гарячі диспути. Не забуваються й задушевні бесіди з класним керівником, його дружня підтримка у важку хвилину. Багато учнів після закінчення школи не поривають зв'язку із своїм класним керівником. Вони приходять в гості,телефонують, просять у нього поради, діляться своїми радощами і прикрощами, досягненнями та успіхами у праці, в особистому житті.

То ж скажіть собі 1 вересня або раніше: "Бувають керівники великі, дуже великі, керівники підприємств, держав, організацій. А я — класний керівник, і це звучить гордо. Саме від мене залежить, яким змістом наповняться шкільні роки моїх вихованців і на скільки вони будуть щасливими на все подальше життя. І якщо математиці, фізиці я навчу по-справжньому декількох дітей, то зробити щасливими можу значно більше, бо маю життєвий досвід, принципи, оптимізм Учителя."

То ж сміливо беруся до справи. І перш за все, до особових справ. Разом з класоводом заочно вивчаю їх характеристики, соціальний стан, успішність. Якщо заздалегідь знаю, що буду брати клас, то відвідаю по декілька уроків і свят у 4 класі. Своє перше знайомство розпочинаю з цікавої анкети і вже до початку навчального року про дітей знаю багато: чим захоплюються, в яких сім’ях ростуть, з ким дружать, що читають і чи читають взагалі, які люблять предмети, подарунки, свята і т.п.

Якщо всю роботу класного керівника виконувати системно, то час для неї з’явиться, і ви отримаєте надзвичайне задоволення від роботи, від її результатів (красивих, розумних, людяних, вихованих) і вже з вдячністю і гордістю скажіть : "Я — класний керівник"






ДОДАТКИ


нормативно-правові

документи

Додаток 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Тел. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, ел.. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049

E-mail: ministry@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185

Від 24.05.13 1/9-368

На № від

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка