З книги Вихід 5: 1-3



Скачати 453,95 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір453,95 Kb.
7 НАУК ПЛАНУ СПАСІННЯ

Сьогодні ми говоритимемо на тему з книги Вихід 5:1-3:

Вихід 5:1 А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, і нехай вони святкують Мені на пустині!

2 А фараон відказав: Хто Господь, що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу!

3 І сказали вони: Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми підемо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господеві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем.

Місія, з якою Мойсей і Арон прийшли до фараона, історично була дуже чудовою.

Господь по відношенню до Свого народу мав чудові плани. Це такі плани, які:

- дотепер ми не можемо розгадати



- дотепер ми не можемо розв'язати.
Знаємо тільки одне, що Господь за допомогою Свого народу:

- який був в рабстві

- який був насінням Аврама

- з роду якого повинен був прийти Господь наш Ісус Христос.


І Господь хотів організувати все по небесному зразку.

Тому Господь повинен був влаштувати їм особливу Академію, Академію в пустелі.


І в цій Академії в пустелі:

  • Господь повинен був їх інструктувати;

  • Господь повинен був викладати їм Закони, статути та постанови,

  • і приготувати народ там, в пустелі.

Для того, щоб цей народ міг стати місіонерським народом, за допомогою якого вся земля, що впала в ідолопоклонство і язицтво, могла б бути освячена світлом пізнання істинного Бога.




  • Ось які наміри Господь мав, коли виводив Ізраїль з Єгипту.

  • І ось з якою місією прийшли Мойсей і Арон до фараона.

Господь бачив і знав, що Ізраїльський народ, знаходячись в Єгипетському рабстві, забув всі статути, закони і постанови Божі.


Він не знав Істинного Бога.

Він не знав також всіх тих правил, за якими люди повинні служити і поклонятися Богу.


Ізраїльтяни не знали всього цього.
А іншого поклоніння Господь не приймає, як тільки те поклоніння, згідно постанов і законів, які Він встановив.

Ось тому Псалмист Давид говорить в Пс.105:43-45:

Псал.105:43 Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!

44 Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,

45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю.

Господь спеціально приготував умови для людей, щоб маючи умови, вони могли б дотримуватись заповідей Його і законів Його.


Наприклад, коли ми з вами збираємося посадити фруктове дерево, то ми його не садимо де-небудь.
А як ми поступаємо?

Ми садимо це дерево там:



  • де сонце зігрівало б його з усіх боків;

  • щоб воно мало всі умови;

  • ми поливаємо його

  • ми охороняємо його;

  • ми очищаємо його;

  • ми обприскуємо його різними сумішами для того, щоб:

  • це дерево не об'їдали різні комахи та черв’яки.

Ми створюємо умови для дерева.




  • Господь бачив, що в Єгипті Ізраїльтяни не мали ніяких умов.

Тому Він вивів народ Свій з тією метою, щоб вони дотримувались постанов Його і берегли заповіді Його.


І ось саме з такою місією Мойсей і Арон прийшли до фараона: звільни народ Божий.
І тепер, коли вони знаходилися в пустелі, Господь узяв їх під свою опіку:

  • стовп вогняний і стовп хмаряний завжди був з ними.

Ангел заповіту ніколи не залишав їх. Вони йшли під міцною рукою Божої.

І ось Господь почав з ними проводити уроки, які мають вічне значення. І, як ми вже говорили, завдяки цим урокам народ Божий повинен був стати народом Місії по всій землі.
Для чого?
Щоб навчити всі інші народи істинному поклонінню Небесному Батькові.
Там Господь влаштував для них Академію.
Ніхто їх там не турбував.
Якщо це Академія, то повинні викладатися уроки або науки.


  • Які ж уроки або які науки Господь викладав?

Я хочу, щоб ви запам'ятали ці уроки, тому що Господь їм виклав 7 наук.




  • Ці 7 наук є підставою для плану спасіння.

  • Ці 7 наук є підставою Його церкви в давнину.

  • Ці 7 наук є підставою народу Божого і в даний час.




  • Тому старі принципи, які Господь запропонував ізраїльтянам в пустелі, це – ті самі принципи, які Господь пропонує сьогодні і нам.

Ми знаємо, що ізраїльтяни не виконали тих обіцянок, і того Заповіту, який вони уклали з Богом. Вони всього цього не виконали.


Тому Господь передав царство іншому народу.

Як ви думаєте: кому? – Саме нам в останній час Господь передав це.

А для чого? – Господь це передав нам з тією метою, щоб ми могли продовжити те, що не зробили Ізраїльтяни.
Отож, прислухайтеся до цих наук.
Найперше, у Вих.15гл. ми бачимо, як Ізраїльський народ перейшов через Червоне море з Єгипту і опинився в пустелі.


  • 1-а наука: Вчення про санітарну реформу.

А в 16 розділі вже говориться, що Господь поклопотався про те, щоб дати народу вчення про санітарну реформу.

Вихід 16:4 І промовив Господь до Мойсея: Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб випробувати його, чи буде він ходити в Моєму Законі, чи ні.

Ось з чого наш Небесний Батько починав виховання Свого народу.




  • Він почав з санітарної реформи.

Що Господь говорить?

Ось Я спускатиму вам дощем ангельський хліб, хліб з неба, щоб випробувати народ.
Цей хліб був не просто їжею для ізраїльтян.

Це був хліб, за допомогою якого:



  • випробовувалася їх віра;

  • випробовувалася їх стійкість;

  • випробовувалася їхня слухняність.

Господь знав, що людина складається з того, що вона їсть. І мозок людини працюватиме згідно того, чим вона харчується.


Господь це знав.
І тому для того, щоб викладати їм подальші закони, статути і постанови, спочатку Господь повинен був очистити їх мозок, їх внутрішність, їх нерви.

Тобто все треба було очистити.

І внутрішні органи людини можна очистити шляхом вживання здорової їжі. Тобто це те, що ми сьогодні називаємо здоровий спосіб життя.
І ось саме тут, в пустелі, вони повинні були перейти від тієї їжі, яку вони їли в Єгипті, до їжі, яка має іншу назву: Небесна їжа.
Господь дав їм Небесну їжу. Хліб ангельський дав їм Господь:
Вихід 16:4 І промовив Господь до Мойсея: Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб випробувати його, чи буде він ходити в Моєму Законі, чи ні.

Дорогі брати і сестри!

Зверніть увагу, що це має значення і сьогодні для нас.
Господь бажає:


  • щоб ми стали Його вибраним народом;

  • щоб могли виконувати ту найбільшу місію, яку Господь поклав на нас, як на народ останнього часу.

  • Щоб ми були тим народом, якому належить закінчити справу Божу на землі і приготувати народ до Пришестя Христа.

Господь виклав нам теж санітарні закони. І ми маємо яскраве світло в цьому відношенні.



  • Хто послухається цих законів, і буде жити згідно них, той куштуватиме блага землі.

  • Хто – ні, той пожне щось інше.

Це була 1-а наука – необхідна тоді, і необхідна тепер.




  • 2-а наука: відновлення суботнього дня.


Друга наука, яку Господь бажав відобразити в їх свідомості – це відновлення суботнього дня.

І це ми читаємо в Вих.16:29-30:



29 Побачте, Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!

30 І сьомого дня народ відпочивав.
Коли вони знаходилися в Єгипті, вони забули про суботу Господню. Але їх предки: Аврам, Адам, Ной – всі інші, від самого творіння святкували суботній день.
І про Аврама було сказане наступне:

Буття 26:4(2ч) ... і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі народи землі,



5 через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої.
За те Господь дарував йому величні обіцянки та благословення.
Отже, ми ніяк не можемо уявити собі, щоб Аврам – батько всіх віруючих, якому були дані заповіді, постанови та закони, щоб йому не була дана також заповідь про суботу.


  • Заповідь про суботу навіть під час потопу святкувалася.

Ной пробув майже рік в ковчезі:

- 150 днів вода збільшувалася;

- 150 днів вода зменшувалася.


Буття 7:24 І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день.
І Ной ніколи не забував суботнього дня.
Через 7 днів Ной випустив ворона.

Знову через 7 днів Ной випустив голуба.


Отже, рахунок часу йшов під час потопу, і суботній день не був втрачений. А звідки вони це знали?
Це значить, що їх предок Аврам святкував цей день.
Але коли ізраїльтяни потрапили в єгипетське рабство, там вони забули про суботу Господню.
Єгиптяни щодня примушували ізраїльтян працювати.

Ніхто не звинувачував їх за те, що вони пригноблювали євреїв, що не давали їм можливості святкувати суботній день. Не було міжнародного суду...


Тому Господь вивів їх звідти, щоб вони дотримували Його закони, щоб мали право, щоб мали умови дотримувати закони Божії.
Паралельно з цим я хочу сказати, що Господь дав нам в даний час чудові умови для дотримання дня Господнього – суботи.


  • Подивіться в яких умовах Ви сьогодні знаходитеся!




  • Ви подивіться на свій молитовний будинок!

  • Ви подивіться на все, що вас оточує!




  • Ви подивіться на всі ці Біблії і книги, які кожна людина має в своєму домі. Навіть по декілька Біблій: і російська, і українська, і румунська, і ще різні видання, і сучасні переклади.




  • Хіба це не умови?




  • Що ще можна було б нам дати того, чого Господь нам не дав?

  • Що ще ми не знаємо для нашого спасіння?

Отже, Господь повинен був відновити серед них 7-й день - суботу.

І Він постановив:


  • 6 днів манна небесна падає на землю.

  • В 7-й день – небо закрите, манна не падає.


Люди святкують цей день, небо святкує цей день. І це повинне було бути відображено в їх свідомості.
І це була 2-а наука.
Дорогі брати і сестри! Господь бажає, щоб суботній день був відновлений в кожній сім'ї.
Коли ми з вами починали своє духовне життя, то в суботній день:

  • ми боялися листочок зірвати з дерева

  • ми боялися йти по городу або по саду, щоб нас не спокушало яблуко або що-небудь інше

  • або ми боялися огірочок свіжий зірвати в суботній день.

Все це ми готували в п'ятницю.

А як справи сьогодні?
Зараз наш народ не тільки яблука збирають руками, але камінчики кидають, щоб яблука з гілок падали. Деякі християни огірки збирають в суботу, деякі картоплю свіжу варять. І т.д
Я не хочу сказати, що так поступають всі.

Я говорю, що деякі дозволяють собі це.




        • Тому Господь бажає, щоб ми відновили суботній день – як пам'ятний день в нашому житті.

Господь бажає, щоб цей день став святістю для нас.


Для чого все це?


  • Щоб ми знали відрізняти праву руку від лівої.

  • Щоб ми знали, що святе, і що не святе, і що звичайне.

І тому в Священному Писанні говориться про те, щоб люди навчилися відрізняти праву руку від лівої.

Ось це є 2-а наука, якої Господь навчав народ Свій в пустелі.
І цьому Господь навчає нас сьогодні.


  • Давайте подумаємо про це.

  • Давайте відновимо суботній день в наших сімейства.

  • Давайте відновимо ці відкриття і закриття священного дня.

  • Давайте відновимо ці священні години суботнього дня.




  • 3-а дисципліна: служіння Єдиному Богу.

Це була 3-а дисципліна – служіння Єдиному Богу.

От чому в Виході 20:3 сказано:

Вих.20: 3 Хай не буде тобі інших богів передо Мною!


Ізраїльтяни знаходилися серед такого народу, який мав безліч богів. Особливо – єгиптяни.
Вони мали таких богів:

  • бога річок;

  • бога повітря;

  • бога полів;

  • бога пустель;

  • бога смерті;

  • бога життя;

  • бога птахів;

  • бога навіть комашок, - які повзали, яких ми сьогодні вважаємо, що це нечисті комашки, - а вони - поклонялися їм.

Навіть у фараонів – на їх коронах красувалися ці комашки як священні.

Все це вони вважали богами.
Тому Господь сказав народу Своєму:

- «Ви вийшли звідти, - вам дані умови:

- Тільки Я – Один Господь Бог ваш, нехай не буде у Вас інших богів».
О, дорогі брати і сестри!

Стародавні єгиптяни і стародавні народи поклонялися зміям і комашкам, деревам і воді, повітрю і ще чомусь, чи є у нас сьогодні ідолопоклонство?

У нас сьогодні ідолопоклонство стоїть – на більш піднесеному п'єдесталі, ніж це було в давнину.
В наш час ідолопоклонство – це все те, що нас відволікає від Бога: різні програми, телебачення, комп'ютери.


  • Все то, що займає 1-е місце в нашому житті, а Бог – на 2-му або на 3-му місці, то все те, що стоїть вище Бога, - це ідоли.

Господь говорить тут: «Я - Бог Твій, нехай не буде у тебе інших Богів, окрім Мене».


Іншими словами – ніякого іншого інтересу, окрім служіння Єдиному Богу.
Ось тому, коли приступаємо ми до їжі, чи до пиття, чи приступаємо ми до якої-небудь програми, особливо молодь приступає до читання якої-небудь книги (романи), белетристики, або якоїсь захоплюючої літератури, або прогляданню відеофільмів, або будь-яке інше захоплення.

Тоді:

Перш за все ми повинні впевнитись:



І якщо у всьому ми ставитимемо перше всього Господа, тоді Він буде відновлений в нашому житті.


Тоді заповідь: «Я - Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів перед Обличчям Моїм», тоді ця заповідь – буде на своєму місці.


  • 4-а наука:

Четверта наука, якої Господь хотів навчити народ Свій, - це будова пересувного святилища, священні предмети в ньому і служіння.
Це та скинія збору, яку ми читаємо у Вих.25:8.
Так Господь повелівав народу Своєму, особливо Мойсею, який був розпорядником всього будівництва.
Господь сказав так:

Вихід 25:8 І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них.




    • Те пересувне святилище, яке було в Ізраїльському народі, воно зображало собою і суміщало в собі – весь план спасіння.

Тому наші брати – проповідники, пресвітера і кожний член церкви особливим чином повинні вивчати старозавітне святилище:




  • предмети, які в ньому;

  • вивчати і бачити там хрест Ісуса Христа.

  • У всьому тому, що там робилося, бачити сяйво Ісуса Христа.




    • Давайте подивимося на ізраїльтян, коли вони заходили в святилище.


Перше. Біля дверей святилища, перш за все, вони зустрічалися з мідним жертовником всепалення, на якому спалювалася жертва.
Це був Голгофський жертовник.

Це був Голгофський хрест. А жертва на ньому – це був Христос.


Друге. Коли вони йшли далі, вони зустрічалися з мідним умивальником.

З одного боку - цей мідний умивальник, який був у дворі святилища, був хрещенням, через яке ми проходимо, коли вступаємо в церкву.
З другого боку – це обмивання всіх наших злочинів, всіх наших гріхів.



Праворуч ми бачимо стіл з хлібами приношення.

Стіл з хлібами приношення – це Христос. Він сказав: «Я є Хліб Життя».


З лівого боку ми бачимо семирукий світильник.

Христос говорить: «Я – Світло Світу».




  • Далі ми зустрічаємося з жертовником куріння.

І це – Христос, Який звершує Своє служіння в даний час.

Одкровення 8 глава:

«І побачив я Ангела, Який стояв перед жертовником і служив». Це – Христос звершує в Небесному святилищі Своє служіння.




  • Далі – служіння в Святому Святих:

 ковчег заповіту і престол благодаті.

Це – саме небо.
Дорогі брати і сестри!

Якби ми вникали в це! Тут представлено в мініатюрі Царство Небесне і весь план спасіння.


Тому Господь встановив в Ізраїльському народі пересувне святилище, предмети в ньому. І звідти Ісус Христос сяє сяйвом Своїм до теперішнього часу, і освітлює всю землю.
Тому, давайте вивчати ці найбільші святі істини.


  • 5-а наука: щоденне служіння.

П'ята наука, до якої Господь привчав народ Свій – це щоденне жервтоприношення і богослужіння біля мідного і золотого жертовника.


Щоденне – означає безперервне.
Це означає те, що ми:

  • щодня повинні служити Господу;

  • щодня повинні підносити Йому фіміам наших молитов;

  • щодня повинні жертвувати собою, подібно тому, як сказано в

  • Рим.12:1 - «Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу»

Легше всього представити Агнця в жертву.

Ось ми, наприклад, замість того, щоб представити своє тіло в жертву живу святу угодну Богу, ми би дали 1000 гривень. Ми б не те, що Агнця, а цілого вола принесли б на жертовника. Нам це легше зробити, ніж віддати в жертву себе.
Але Господь цього не вимагає від нас.


  • Господь більше від нас вимагає, щоб ми самі себе принесли в жертву.

Не в буквальному розумінні, але в духовному.
Іншими словами, щоб наші думки, відчуття, наші бажання і все наше життя було присвячене на служіння Богу.

Ось це означає мідного жертовника і жертовника куріння.




  • 6-а наука: свята.

У євреїв було сім річних свят.


Ви всі знаєте їх: свято Паски, свято Кущей і т.д.

Ми нижче торкнемося цього.




    • 7-а наука: Присвячення служителів на справу Божу.

Це означає, що не кожна людина може звершувати це служіння.


Господь спеціально вибрав Собі зі всього ізраїльського народу Левієве покоління.

Саме з Левієвого покоління Він вибрав Арона і його синів для цього служіння.

І до цього часу Господь обирає служителів на справу Свою.


  • Церква довіряє цим служителям звершувати служіння.

  • Церква присвячує їх на цю справу.




    • Ось такі 7 наук було в Ізраїльському народі.

Але вони не виконували їх, тому що скоро відхилилися від шляху, який Господь їм вказав.

І ухилялися і служили Ваалам і Астартам. Ось що приваблювало весь народ.
Чому не Бог і не служіння Йому?
Тому що язичницькі свята, язичницькі ритуали були набагато привабливішими для Ізраїльтян, ніж служіння Істинному і Праведному Богу.

ІІ частина.
Ми стисло розглянули 7 наук для Ізраїльського народу, для їх духовного зростання.

Ми стисло розглянули 7 дисциплін для Ізраїльського народу, для їх духовного роста.ужение Істинному і Праведному Богу.т до чтени



Якби ці 7 принципів не стосувалися нашого відношення до нашого служіння, то ми б не задавали ці питання.
А оскільки ми маємо пряме відношення до всього цього, то ми і говоримо, щоб споглядаючи їх, ми краще могли б бачити себе і своє положення.

«Відпусти народ Мій для здійснення Мені свят в пустелі».

Єгипетське рабство було прикладом або зразком рабства гріху.


  • І як єгиптяни виснажували народ Божий тяжкою роботою, так і гріх виснажує людину морально, розумово і тілесно.

І тут не потрібні докази. Ми знаємо тільки одне, - що гріх виснажує людину – морально, розумово і тілесно.

А апостол Павло в Посланні до Римлян говорить: «Я тілесний, проданий гріху».
І ось тоді гріх знущається над нами, як хоче.
Як ми вже говорили, Ізраїльський народ не виконав Свого заповіту, який він уклав з Богом, тому Бог відкинув їх.
І сказав Господь наш Ісус Христос фарисеям і книжникам, які оточували його:


  • По правді, по правді кажу вам, відніметься у вас Царство Боже.

  • виноградник, виноградарі якого виявилися невірними, відніметься;

  • і буде дане народу, який приноситиме плід.



  • У теперішній час Господь вибрав Собі інший народ.




  • Цей народ зібраний з усіх народів. Для нас це - вже не новина, якщо сказати, що ми більш як у 220 країнах маємо свою Місію і проповідуємо Євангеліє.

Вам не треба говорити, що люди з усіх народів і поколінь сьогодні служать Богу, що вони чекають Його повернення, і що вони дисциплінують себе по цих семи науках.


Це доводити не потрібно. Це – факти, що не вимагають доказів.
Тому так, як Господь вивів Ізраїля з Єгипту, так Господь виводить нас із гріховного світу, в якому ми знаходилися.


  • Давайте разом прочитаємо, що говорить наш Небесний Батько до тих Своїх дітей, які жили колись в беззаконні і гріхах, але тепер стали дітьми Божими.

Ісаї.51:1 - Почуйте Мене, хто женеться за правдою, хто пошукує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви витесані, і на каменоломню, з якої ви видовбані.


Люди, які працюють у каменоломні або кар'єрі, вони витягають звідти каміння.
І якщо вони дістали великий камінь, то:

- скільки часу їм потрібно, щоб з допомогою інструментів витягнути його, поставити на постамент і зробити з цього каменя якийсь монумент?




  • Скільки часу потрібно, щоб увічнити якусь історичну істину?

  • Скільки вони працюють?

  • Який обсяг робіт мають виконати?

А для того, щоб ми стали членами церкви Божої:



  • хіба Господь не працює над нами?

  • Хіба Господь не працює над нашим кам'яним серцем?

  • Хіба Господь не працює над нашим невідродженим характером?

  • Хіба Господь не працює над цим?

А зараз Господь говорить: «Почуйте Мене, хто женеться за правдою, хто пошукує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви витесані, і на каменоломню, з якої ви видовбані”.


Окрім цього, говорить: подивіться також в глибину рову, в те болото, в якому ви валялися, захлиналися і т.д.
Подивіться: звідки вас витягли?


  • Кожний з нас може проаналізувати своє життя з тих пір, як він його пам'ятає:

- з 5 років - з 10 років.
Якщо так ретельно перевірити, то:

- яким шляхом кожний з нас пішов?

- і яким чином кожний з нас прийшов до церкви?

Напевно, кожному з нас потрібно сказати: «Так, слава Богу за Його керівництво і Його Святе Слово».


Але, коли ми читаємо про фараона, що він відповів Мойсею?

«Хто такий Господь, щоб я послухався голосу Його

«Ні, не буде цього, ніякого народу я не відпущу».


  • Ми працюємо для того, щоб наша церква була організована.

  • Ми багато молимось до Батька Небесного.

  • Ми багато працюємо над тією або іншою душею, про яку ми переживаємо, щоб вона навернулася до Господа.

І коли ми над кимось конкретно працюємо у справі спасіння, то питання:



  • чи легко цю душу відірвати від того життя, до якого вона звикла?

  • Де ця людина прожила все своє життя?

  • А зараз скільки праці треба, щоб ця людина стала дитиною Божою?

  • Чи легко це дається?

Дуже важко.
А питається: Чому?
Нам відповідає Священне Писання. Ісус Христос теж про це говорить:

Лук.11:21-22 - Коли сильний із зброєю охороняє свій будинок, тоді в безпеці його маєток;



22 коли ж найсильніший на нього нападе і переможе його, тоді візьме всю зброю його, на яку він сподівався, і розділить викрадене у нього.
- чи Знаєте ви про що тут йдеться?


  • Тут йдеться про поєдинок, що відбувся між Христом і сатаною на Голгофі.

Хто цей сильний із зброєю?



  • Сильний із зброєю своєю охороняв здобич свою – це сатана.

  • Він з своєю зброєю охороняє сад свій, спадщину свою.

  • Він – князь цього світу.

  • І він жодну душу не відпускає легко.

  • Він стоїть на варті.




  • Спробуйте пробитися в його володіння.

  • Спробуйте що-небудь взяти звідти, з його володіння, з його держави, з його сатанинської держави.

  • Спробуйте протягнути туди руки і кого-небудь витягнути звідти.


Не думайте, що це так легко!
Він із зброєю охороняє кожну душу!


  • Але тут далі йдеться про Найсильнішого.

Цей Найсильніший нападає на сильного, перемагає його, відбирає у нього все. І потім розділяє все те, що він мав – розділяє між тими, які гідні всього цього.




  • Хто цей Найсильніший? Як ви це розумієте?

Це – наш Господь Ісус Христос, Який вступив з ним у двобій, починаючи з дня Свого народження на землі і закінчуючи Голгофою.


Там, на Голгофі, Він відняв силу і владу у сатани. Він зірвав з нього маску.

Усі світи побачили, що сатана вбивця. Людиновбивця і брехун, - усі світи побачили це.

І хоча він ужалив Ісуса Христа в п'яту, розіп’явши Його, зате голова сатани була роздроблена. І він став переможеним.


  • Отже ми сьогодні маємо справу вже з переможеним ворогом.

Ісус Христос після Свого воскресіння сказав: «Дана Мені всяка влада на небі і на землі. І Я тепер маю ключі від пекла і смерті, які дотепер були в руках сатани».

Таким чином ми є дітьми Божими.
І ми знаємо, що кожна душа, яка знаходиться ще в рові гріха, і в скелі непокірності, в скелі озлоблення, потребує допомоги.

Чиєї допомоги? - Ісуса Христа, і нашої.


Христос доклав усі зусилля, і тепер поклав обов'язок на нас, щоб ми працювали над цими душами.


  • Сатана знає, що він – переможений.

І коли він знаходиться з своїми підданими, то він поводиться як хоче:

- грубо - немилосердно - несправедливо.


Вони захлинаються у своїй власній крові. І в середовищі його підданих існує все те, що суперечить волі Божій.
Але з віруючими людьми, з дітьми Божими сатана поводиться дуже делікатно.
Якщо сатана хоче проникнути в наші будинки, то він не приходить таким страшним, як показують на слайдах.
Він хоче проникнути в наш дім точно так, як Ісус Христос, хоче проникнути в будинок невіруючих людей.

Він стукає у двері. Чи не так?


Откр.3:20 Це, стою біля дверей і стукаю: якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, ввійду до нього, і вечерятиму з ним, і він зі Мною.
Христос стукає.

Сатана теж навчився цьому.



  • Він теж стукає – біля наших дверей, стукає.

  • Він стукає біля дверей людей вже відроджених

  • до віруючих сімей він теж стукає.

І до нас у наш будинок він теж приходить. Не з рогами і копитами, а у вигляді кого? – У вигляді ангела світла.




  • Саме у вигляді ангела світла він знаходився біля дверей Каїна.

І Господь звернувся до Каїна і говорить: Ось, гріх лежить біля дверей твоїх.

Іншими словами: гріх знаходиться біля твоїх дверей – що це означає?
- сатана знаходиться біля твоїх дверей.

- Він вабить тебе до себе.


Але ти пануй над ним!!!


  • А що означають слова: вабить тебе до себе?

Якщо пам'ятаєте, це в книзі Буття 4:7 – «якщо не робиш доброго, то біля дверей гріх лежить; він вабить тебе до себе, але ти пануй над ним».


Що значить – вабить?
Давайте розглянемо приклад.

Коли ми приходимо в яку-небудь сім'ю і бачимо, що там є маленькі діти. І нам би хотілося з ними познайомитися, узяти на руки, приголубити, поцілувати, Чому нам цього хочеться? Тому що діти такі милі, безвинні.

Але діти нас не знають. Вони нас бояться.
Що ми тоді робимо?

Ми тоді показуємо щось цікаве, що б їх притягало.

- Підійди до мене, ось я дам тобі це.

- Я дам тобі цю іграшку.

- Я дам тобі яблучко.

- Я дам тобі цукерочку.

Що означають ці дії? Ми не силою вабимо цих дітей до себе.

Силою – це буде грубо, вони перелякаються. Дитина більше ніколи не схоче з нами спілкуватися, якщо ми будемо це робити грубо або силою.

Але коли ми йому цукерочку показали, то він поступово йде. Тому що ми йому цукерочку показали, або якусь блискучу іграшку. Тоді дитина підійде.

Це значить, що ми його привертаємо до себе.


Так робить і сатана. Він привертає дітей Божих до себе.

Діти Божі – колись були його дітьми. І він гнівається, що ми вийшли з його суспільства, що ми викреслені з його книг, що нас немає в його пекельних книгах.


Якщо ми пішли до церкви, то сатана ніколи не говорить: «Туди тобі і дорога. Схотів ти туди в церкву, значить в церкву і йди. А я до тебе ніякої справи не маю».

Такого, як ви розумієте, ніколи не буває.



  • Сатана ні на хвилину не залишає дітей Божих.

  • Він увесь час стежить за нами здалеку.

І він стукає.
І що ж далі?
Як ми вже бачили, він вабить тебе до себе.
Що ж далі виходить?

Сатана хоче зав'язати розмову. Ми зараз говоримо на нашій звичайній мові, як це виходить.

Ви пам'ятаєте, був такий час, коли не все можна було купити в магазинах. І були дефіцитні речі. Ці дефіцитні речі продавали не в магазинах. А з-під поли.

Ви пам'ятаєте той час? Я думаю, що багато з вас пам’ятають той час.


Так от. Сатана має багато дефіцитних речей, які продає з-під поли.

І коли він стукає в наші двері, ми йому відкриваємо і питаємо: «Що тобі потрібно?»

А він говорить: « А тобі випадково така дрібничка не потрібна?

О, це якраз те, що мені потрібно. Це дефіцит, і як воно мені потрібне.


І починається договір між нами і сатаною. І коли починається договір, ми беремо цю річ.
Давайте пригадаємо декілька біблійних прикладів із цього приводу.


  • Що сатана запропонував Єві? – Єві він запропонував заборонений плід.




  • Ти подивися, який він красивий!

  • Ти понюхай, який він ароматний!

  • Ти подивися: яка краса!

  • Крім всього цього, він має цілющі властивості, дає знання добра і зла.

  • Подумайте, що ви будете як боги? Хіба це не дефіцит?

  • Де Єва ще зустрічалася з таким плодом?

І ось так сатана пропонує.
В результаті:

      • хто виграв?

      • Хто заробив: Єва чи сатана? – Звичайно, сатана заробив.

Це був крадений плід. Це був заборонений плід.

Проте:


  • Єва пішла на цю операцію

  • Єва пішла на змову з сатаною.

  • І таким чином вона загинула.

  • Сама загинула і чоловіка свого втягнула у цю погибель.

  • І весь людський рід.

Як через одну людину гріх увійшов до світу, і гріхом – смерть.
Але Господь наш Ісус Христос показує нам вихід з цього злочину.


  • Далі: сатана запропонував Аханові прекрасний шін’арський плащ і злиток золота!

Це було вже після того, як вони увійшли до Ханаану.

- Чи пішов Ахан на змову з ним? – Пішов. А в результаті хто виграв? - Сатана виграв.


  • Давидові сатана показав Вірсавію, дружину Урії хиттеянина.

Давид теж пішов на змову з сатаною.

- Хто від цього постраждав і хто виграв?


Виграв сатана, а Давид постраждав.


  • Хто вселив сумнів Аврамові, що у нього більше не буде сина? Хто спонукав Аврама, щоб він звернувся до інших, до людських методів, щоб відновити собі потомство?

- Хто Аврамові все це підказав? – Сатана.

- А хто в результаті всього цього виграв? – Теж сатана.


А Аврам що отримав? Величезну пляму на все життя. Була вина, яку він повинен був спокутувати: принести в жертву свого улюбленого обітованого сина – Ісака, якого дійсно він був вже готовий принести в жертву. І це сталося б, якби Ангел Господній не вступив, щоб захистити його.
Ось такими дефіцитними товарами сатана продовжує продавати дітям Божим до теперішнього часу.

Він не примушує нас силою простягати руки і пиво пити, вино, курити або захоплюватися ще чим-небудь.

Сатана силою не примушує.

Він поступово привчає людину до цього.


Дорогі брати і сестри! Бережіться всього цього! Не йдіть на змову з ним!
І ось зі всього цього гріховного зла Господь нас витягає! Він нас витягає з наших гріхів точно так, як Він витяг Ізраїльський народ з Єгипетського полону.

І він бажає нас зробити членами Царства Небесного.




  • А зараз на декілька хвилин зупинимося на нашому служінні Богу в Новому Заповіті.

Як вже було сказане, план – той же.

Ми повинні відновити всі принципи Божі, ми повинні прийняти всі поради Божі, всі повчання.

І ми повинні переходити до небесного способу життя.
Ми говоримо про спасіння, про ті науки, що ведуть народ до спасіння.

Але коли мова заходить про спасіння, то воно стосується не тільки нас особисто. Ми повинні усвідомити, зрозуміти і пережити, що спасіння торкається також і світу, який оточує нас.

Ніколи не занедбуйте щоденним служінням, ніколи не забувайте помолитися Господові. І це щоденне навернення і споглядання на Господа може відбуватися:

За закритими дверима, разом з сім'єю, йдучи дорогою, працюючи на підприємстві або заводі, працюючи на городі. Де б ми не були, завжди потрібно підтримувати зв'язок з нашим Небесним Батьком.

З небом потрібно підтримувати зв'язок.
Нехай думки наші завжди будуть там. Працюючи, йдучи дорогою додому, в транспорті, або де б то ні було, - нехай завжди наші думки будуть про небесне.
Співайте пісні про небесну батьківщину, займайтеся дослідженням істин про небесну батьківщину.
Скільки пісень ви знаєте про небесну батьківщину? Ви не пробували порахуваи? Чим зайняті наші думки? Чи думаємо ми постійно про небесну батьківщину?
Що ми можемо узяти для себе?

В наших щоденних заняттях ми повинні пам'ятати, що ми маємо про що співати, ми маємо Кого прославляти, ми маємо за що прославляти Бога.


Скільки у нас прекрасних пісень!

Співайте ці пісні! Моліться Господові на початку роботи, Моліться Йому в кінці роботи.

Моліться до їжі. Моліться Господові після їжі. Моліться Господові на початку дня. Моліться Господові в кінці дня.
Якщо Даниїл молився Господові тричі на день у неймовірно важких умовах, то ми сьогодні покликані невпинно молитися.

І тоді сатана ніколи не підірве нашої духовної основи.


Переходимо до висновку. Зробимо зараз маленьке порівняння, тому що якщо не буде правильної кінцівки, то ви не зможете зробити правильні висновки.


  • Отже, Ізраїльський народ перш за все святкував щотижневу суботу. А це – 52 суботи на рік. В цю щотижневу суботу вони нічого не робили. З 365 днів відняти 52 дні, і вже менше залишається для роботи.

  • Окрім цього, у них були свята першого дня місяця – це 12 днів. Кожен новий місяць треба було святкувати 1 день. Із загального числа року вибувають ще 12 днів.

  • Потім свято Паски або Опрісноків – 8 днів вони святкували.

  • Ще свято – снопа потрясіння – один день вони повинні святкувати.

  • Свято труб вони також повинні були святкувати. Це – 10 днів.

  • І ще судний – 1 день.

Таким чином, всього було 92 дні, присвячені святам - 92 дні випадали з 365 днів.

Отже, їм залишалося 273 робочих дня.

Думаєте, що вони колись терпіли через це голод?


А що вони робили в свята? В свята вони повинні були згадувати всі справи Божі, пов'язуючи своє життя з святами Господніми.

І вони ніколи не голодували.

І Господь сказав їм: якщо будете вірні Господові, то іншим даватимете у позику, а самі не будете ні у кого просити у позику. Ви будете головою, а не хвостом, якщо дотримуватиметесь ухвали Мої. А якщо не дотримуватиметеся, то благословення відійде від вас.
Ми, АСД, святкуємо тільки щотижневу суботу. Ми маємо 52 суботи на рік.

Іноді ми проводимо урочисті богослужіння. Іноді ми присвячуємо на це ще який-небудь день. Ми проводимо в кожній громаді Тиждень Відродження. В кінці року ми маємо молитовний тиждень.

Але в основному всі наші урочистості припадають на суботні дні.

Але за суботній день ми маємо 4 богослужіння: п'ятниця – 1, субота – 3. І тому 4 богослужіння в 52 суботи, ми одержуємо 192 богослужіння.


А зараз, дорогі брати і сестри, послухайте уважно:

Якщо ізраїльтяни мали 92 свята і протягом їх згадували, як їхні батьки були врятовані, як були звільнені. Вони згадували, скільки разів Господь рятував їх від нещастя, від ворогів і т.п.

І не встигало закінчитися одне свято, як вони починали готуватися до іншого.

І, звичайно, діти питали батьків: а що це за свята? А навіщо їх відзначати?

Вони розповідали дітям: ось, що відбувалося з нашими предками, що жили до нас. Які чудові справи Господь робив для них. І ось тепер ми згадуємо все це.

Діти слухають з благоговінням. Діти приєднуються до прославлення. Вони святкують разом з батьками.


А зараз пригадаємо наші свята - наші суботи, наші служіння.
Ви чуєте заклик Божий? Ви завжди чуєте як брати закликають вас присвятити свого життя на справу служіння.

Так невже наша пам'ять така коротка? Чому наша пам'ять така коротка?

Як тільки ми вийшли за межі молитовного будинку, - відразу забули про все, що тут відбувалося. Ми забуваємо про все на світі, про все, що тут робилося і проводилося. І ми повністю переключаємося на інший спосіб життя.
Так, треба визнати, що наша людська природа дуже слаба. Ми маємо здатність забувати.

Але все-таки, дещо ми згадуємо.

І кожна проповідь кладе свій відбиток на нас. Чи не так?

Кожна проповідь проводить своє освячення.


І тому щоразу, коли ми виходимо з цього молитовного будинку, ми виходимо кращими, ніж ми заходили сюди.
Але не дай Боже, щоб ми звідси коли-небудь вийшли гіршими, ніж ми сюди прийшли.
А знаєте, коли це може трапитися?

Коли між братами суперечки, непорозуміння, розбіжності. Коли тут не те робиться. Коли молитовний будинок перетворюється на торгівлю вівцями і волами. Ось тоді ми звідси виходимо гіршими, ніж входили сюди.


Нехай збереже нас Бог від цього.

Тому, на завершення, ми можемо сказати разом з Давидом:

Пс.102:2 „Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!”

Так може сказати кожний відкуплений кров’ю Ісуса Христа.


Пс.115:3-5 - Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені? Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє Ім'я! Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!

Я сьогодні не закликаю вас до того, щоб встали на цей заклик. Я не говорю вам, щоб ви руки підняли. Я цього не роблю.

Але ви зробіть кожний це в своїй душі і в своєму серці.
Скажіть Господові: здійсни ті плани, які Ти маєш по відношенню до мене і до цього збору в церкві твоїй; допоможи, щоб я з цієї миті став іншим, ніж був до теперішнього часу.
Прийміть, брати і сестри, чашу цю, яку Господь вам сьогодні запропонував.

Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє Ім'я! Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!
Хай Господь допоможе нам, щоб все те, що ми чуємо із Слова Божого; те, що ми читали, щоб воно для нас не було тільки голосом волаючого в пустелі, але щоб воно займало головне місце в нашій свідомості і в нашому серці.

Тоді Господь буде прославлений в сімействах наших, в нашому особистому житті і в цій церкві.


Нехай допоможе нам Господь у цьому. Амінь.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал