Ю. М. Снурнікова Досліджується явище інфотейнменту та його прояви в площині сучасних інформаційних телепрограм, визначаються особливості використання прийомів гри в українських теленовинах, причини та перспективи вкор



Скачати 171,18 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір171,18 Kb.



НОВИНИ З ПЕРЦЕМ ТА БУЛЬБАШКАМИ: ІНФОТЕЙНМЕНТ НА СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ТЕЛЕБАЧЕННІ

Ю. М. Снурнікова


Досліджується явище інфотейнменту та його прояви в площині сучасних інформаційних телепрограм, визначаються особливості використання прийомів гри в українських теленовинах, причини та перспективи вкорінення інфотейнменту у вітчизняному новинному дискурсі.

Ключові слова: інформація, розвага, інфотейнмент, новини, телепрограма, мовна гра, іронічний ефект, інтрига, образність, інтертекстуальність, телеаудиторія.
Український інформаційний простір відрізняється високою концентрованістю новинного продукту, надмірною насиченістю ринку теленовинами (лише загальнонаціональних новин налічується до десятка). Це створює умови для жорсткої конкуренції, виснажливої боротьби за глядача (довіра якого до новин балансує на критичній межі), а відтак —постійного пошуку нових способів і прийомів його приваблення, «перезавантаження» проекту заради поновлення його статусу та підвищення рейтингу. Так, усе активніше та сміливіше медіаменеджмент вдається до змін у концепції головної програми каналу, полегшуючи формат і стиль подання інформації, дедалі явним стає тяжіння інформаційних програм до інфотейнменту (infotainment: термін виник у результаті абревіатурного з’єднання двох слів: інформація (information) та розвага (entertainment)) — розважального інформування, подання новин у формі розважальних передач або з відтінком розважальності [6]. Часто це призводить до зниження якості програм, витіснення «серйозної» та дійсно важливої інформації, зміщення акцентів, що неодноразово відзначали дослідники [2 – 4; 6; 9; 10; 13]. У наукових цілях вбачається актуальним і своєчасним здійснення всебічного аналізу цього явища в площині українських телевізійних реалій. Адже, на думку дослідників, причини тяжіння інформаційного мовлення до розважальності мають не лише комерційну, а глибшу — психоемоційну природу.

Явище інфотейнменту нині привертає увагу багатьох дослідників масової комунікації, серед яких Г. Беспам’ятнова, А. Вартанов, М. Голядкін, Г. Деваль, Е. Денніс, М. Зорков, М. Картозія, І. Куляс, І. Мащенко, Дж. Мерріл, С. Михайлов та ін. [1 – 7; 9 – 11; 13]. Зокрема, вчених цікавлять причини масштабного проникнення цього явища в мас-медіа пострадянських країн. В українському телевізійному дискурсі сучасні трансформації досліджує часопис «Телекритика» [9 – 11], проте, явище інфотейнменту в національному телеефірі, й зокрема в теленовинах, нині залишається маловивченим.

Відтак, мета нашого дослідження — визначити найхарактерніші прояви інфотейнменту та причини його поширення в українському телеефірі, особливості використання прийомів гри й розваги в теленовинах, можливі наслідки та перспективи вкорінення інфотейнменту у вітчизняному новинному дискурсі.

Інфотейнмент зародився у 80-ті рр. в США: падіння рейтингів інформаційних програм змусило журналістів змінювати формат телевізійних новин (принципи відбору, способи подання інформації): знизилася доля «офіціозу», збільшилася кількість повідомлень на соціальні та культурні теми, у репортажах з’явилося більше деталей події. Серед новинних передач виокремилися інформаційно-розважальні, першою з них прийнято вважати щотижневик «60 хвилин» (CBS), де ведучі стали активно включати в репортажі своє ставлення до подій, з’являтися в кадрі нарівні з героями матеріалів, що було вкрай нетиповим для американського інформаційного телебачення. Досвід CBS підхопили інші телеканали (NBC, АВС «20/20», CBS «48 hours», Fox News), у підсумкових випусках новин почали використовуватися ракурсна зйомка, графіка, спецефекти, мультиплікація, а сенсаційні повідомлення у верстці стали передувати соціально важливим. Телекомпанія Fox узяла інфотейнмент за основу концепції всього каналу [3; 6; 7]. Отже, існує гіпотеза, що інфотейнмент виник не через примхи продюсерів американських телекомпаній, а під впливом змін інтересів і вподобань аудиторії. Як зазначає С. Михайлов, соціологічні дослідження 1970 рр. засвідчили, що американське суспільство втомилося від серйозних матеріалів, і «жорстка» новина вже не цікавить телеглядачів [13].

Необхідно зазначити, що подібний розвиток мас-медіа передбачали теоретики інформаційного суспільства М. Маклюен, М. Кастельс, Е. Тоффлер. Зокрема, М. Маклюен, який вважав телебачення здатним створювати мозаїчну картину світу, зазначав: в епоху телекомунікаційного буму люди значно менше цікавляться соціальними явищами, сприймаючи їх як незначні елементи глобальної мозаїки [12].

Зниження інтересу соціуму до діяльності інститутів громадянського суспільства та набуття ним рис «публіки», яка формулює запит на розважальну інформацію, пророкував і М. Кастельс [8]. У свою чергу Е. Тоффлер вважав, що причиною трансформацій є «футурошок»: переобтяженість інформацією ставить людину на межу її здібностей до адаптації, позбавляє можливості скласти адекватну картину світу, породжує «блокування» всього, що лякає, «реверсіонізм», «надспрощення». Прагнення позбутися стресів викликає «ескейпізм» — утечу від реальності в різних проявах [14]. Тож, беручи до уваги теорії футурологів, можна припустити, що сама телеаудиторія стає замовником спрощеного формату. Це надає підстави ЗМІ для застосування нових прийомів, зокрема розважально-ігрових.

Явище гри привертає увагу багатьох дослідників, у науці існує багато теорій, які пояснюють її природу. Значний внесок у розробку цього напряму зробили дослідники Бейтендейк, Берн, Бюлер, Гросс, Спенсер, Піаже, Фрейд, Фромм, Хейзинга, а також М. Бахтін, Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Леонтьєв, В. Мухіна, С. Рубінштейн, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін. З усіх властивостей гри, які виділяють різні дослідники, для журналістики важливими є такі: гра розвиває; граючи, людина отримує задоволення як від самого процесу гри, так і від тріумфу перемоги [6; 15]. Феномен популярності розважально-ігрових передач, як-от «Поле чудес», «Найрозумніший», «Що? Де? Коли?», «Битва українських міст» пояснюється тим, що глядач часто ототожнює себе з учасником шоу, а тому вболіває та радіє його перемозі, як власній.

Слід зауважити, що ігрове начало реалізується на сучасному телебаченні двома способами: 1) через власне ігри, 2) через різні творчі прийоми в межах традиційних журналістських творів. Серед них можна назвати: нетрадиційні жанри, нестандартні підходи до висвітлення подій, особлива інтонація викладення матеріалу, лексико-синтаксичні прийоми. Головна умова — усі прийоми мають створювати ситуацію невимушеного спілкування, глядач не повинен напружуватися, сприймаючи інформацію, а навпаки — отримувати задоволення від витонченої іронії, влучного порівняння, дотепного каламбуру, яскравої метафори.

У контексті аналізу інфотейнменту важливим є поняття масової культури. Як зазначає Г. Беспам’ятнова [1], особливістю маскульту є апелювання до стереотипів масової свідомості замість оригінальних образів. Іронія, самоіронія, сарказм, зниженість стилю, провокативність, метафоричність — важливі для естетики постмодернізму та маскультурної практики понять елементи, що активно експлуатуються ЗМІ й зокрема телебаченням інфотейнменту.

На російському телебаченні першою програмою, побудованою за всіма принципами інфотейнменту, стала «Намедни» Леоніда Парфьонова (2001–2004 рр.). Як зазначає шеф-редактор НТВ М. Картозія [7], розробляючи концепцію програми, журналісти свідомо орієнтувалися на американський досвід. Нетиповими для тогочасного телебачення стали методи подання інформації, як-от: скорочення довжини сюжету, метафорично-образне тлумачення подій, «уречевлювання» новини, акцент на деталях, нетипових героях та обставинах. Крім того, в «Намедни» активно використовувалися художні прийоми — асоціативний, паралельний, кліповий монтаж, упроваджувалися монті-пайтон («вживлення» анімаційних образів у документальні кадри) й інтерв’ю-кліп (стислий аудіовізуальний твір, призначений, насамперед, для емоційного сприйняття). Навіть після закриття проекту «Намедни» вплив цього проекту на розвиток телебачення є очевидним, оскільки концепції та прийоми, розроблені в ньому, нині широко використовують багато телестудій та журналістів, і не лише російських.

Щоб схарактеризувати прояви інфотейнменту в інформаційних програмах українського телебачення, дослідимо телепроекти, що найвиразніше тяжіють до розважальної стилістики: «Вікна» на СТБ, «Новини ТСН» «1+1» та «Сьогодні» на «ТВі».

Програма «Вікна» телеканалу СТБ. «Стьоб» (як обґрунтовану іронію над фактом, подією, ситуацією), сарказм, зверхнє блюзнірство та пошук кумедного у звичайному інформаційна служба каналу СТБ зробила своїм «фірмовим стилем» і першою застосувала інфотейнмент на вітчизняному телеринкові. Принципи відбору подій у випуск: нудні «нестьобні» теми залишаються поза увагою, топ-новиною стає не найважливіша, а найкумедніша. Новини акцентують увагу на незвичайних героях, неочікуваних ракурсах, нетипових деталях події, що залишилися непоміченими іншими журналістами, використовують мовну гру, приховані алюзії, ігрове переосмислення стереотипів масової свідомості:

«Росіянин С. Халін тепер Карлсон», починається сюжет про винахідника, що сконструював лижі з мотором. Назва під сюжетом: «Він сказав: поїхали! Від гвинта» (алюзія на фільм «В бой идут одни старики»).

«Не понимаю телячью мову» фраза ДАЇшника про державну мову б’є всі рекорди перегляду в Інтернеті. Назва під сюжетом: «Труднощі перекладу» (знову алюзія на однойменний кінофільм).

«Тіло як доказ» назва сюжету про катування електричним струмом у міліції.

Поміж інших телеканал СТБ вирізняється радикальним лексичним новаторством — спробою реанімації українського правопису 1928 р. та використанням на широкий загал його штучної лексики в суміші із західноукраїнськими діалектизмами: «етер», «Європа», «еври», «діялог», «плян», «поліціянти», «філіжанка», «кнайпа», «канапка»; а також самостійною сміливою словотворчістю: очільники, автівки, виші, комірне, торбохват, самовидці…, зокрема через утворення жіночого роду до всіх можливих іменників: депутат депутатка, член членкиня, соціолог соціологиня та ін. Таке новаторство призвело до того, що нині ця лексика розтиражована різними телеканалами й у вустах журналістів, які погано володіють українською, являє собою справжній мовний сурогат.

Попри мовностилістичну виразність, зображальний ряд у програмі «Вікна» досить плаский, буквальний, що притаманно радше класичній моделі новин. Трапляються лише поодинокі випадки, коли глядач має змогу не просто бачити ілюстрацію події, а й читати поміж строк, через відеоряд уловлювати подвійні смисли та натяки журналіста, як-от у сюжеті про «урок Євро-2012 від високопосадовців для харківських школярів»: чиновники наголошують на важливості заходу, самі ж після офіційної частини відразу йдуть, на обличчях дітей нудьга та втома, а після заходу діти не можуть пояснити, чого їх навчили. Усе це робить новину зримішою, виразнішою, в іншому ж разі, яскраве лексичне забарвлення в поєднанні з нейтральним відеорядом сприймається як невиправдана й безпідставна оціночність.

В окремих випадках тотальна іронічність «Вікон» навіть межує з цинічністю, коли іронія виникає в тих темах, де вона недоречна. Так, «стьоб» у новинах СТБ, нібито покликаний полегшити сприйняття матеріалу та розважити аудиторію, іноді, навпаки, додає виразного суб’єктивізму у висвітлення події, через який людині вже складно розгледіти власне подію, осмислити факт чи явище, настільки вони спотворені журналістською інтерпретацією.



«Новини ТСН» телеканалу «1+1». Виникнення інфотейнменту в українських теленовинах має власні, цілком логічні причини: політичні події в країні суспільство вже не сприймає серйозно, відтак, їх висвітлення в сухій офіційній манері більше не актуальне. «Новини ТСН» узагалі посунули політичні теми на другий план, зробивши акцент на соціальній проблематиці.

Інфотейнмент у версії «Новин ТСН» характеризують енергійне подання, динамічність, продумана композиція сюжету, художньо-стильова атракційність. У повідомленнях широко використовуються мовна гра, трансформація сталих виразів, алюзії на явища та стереотипи масової культури: «москвичі в жалобі: розбір польотів», «українофоби в погонах»; унаочнення новини через деталізацію події: «ось так тепер виглядає кімната, в якій напередодні сталася ця пригода…», «точнісінько такий зашморг був на тілі загиблого…».

Відмінністю «Новин ТСН» є наповнення випусків прямими включеннями (що створює ефект надоперативності), підкреслена персоніфікація новин через додавання журналістських стенд-апів до кожного матеріалу. Так, журналіст розповідає про зміни в процедурі отримання водійських прав та проходження техогляду і записує стенд-ап ніби побіжно, порсаючись у власному авто та перемовляючись з механіком.

Водночас найбільше критики медіадослідників та звичайних глядачів дістали надмірна драматизація сюжету, провокативність заголовків, незрозумілий принцип добору тем та інформаційних приводів і, власне, сама манера подання інформації в «Новинах ТСН» — надто спрощена, майже побутова, сенсаційно-скандальна (деякі критики називають її пліткарською) [9 – 11]: «жінка викинула на сміття власну дитину», «троє людей втопилися у фекальному колодязі», «в Луганську молодики дві ночі поспіль трощили надгробки на місцевому цвинтарі», «тиждень у клітці провів робітник ферми на Харківщині»…

Медіадослідники категоричні в оцінках і називають такий підхід «агітацією для барбосів» та впевнені, що інфотейнмент — це підхід, який вбиває справжні новини; акцент на рекреативну функцію, властивий сучасній тележурналістиці, може звести нанівець якість новин, перетворити на сурогат, так звану «макулатуру» (trash TV) [2; 4; 6; 9; 11].

Програма «Сьогодні» на «ТВі» вирізняється з-поміж інших яскравою стилістикою жовтої преси. Політичні теми дедалі частіше висвітлюються як певна «тусовка VIP-осіб», а спосіб розкриття та подання такої інформації подібні до хронік світського життя.

Донедавна для «Сьогодні» була характерною вторинність інформації, очевидна її запозиченість з інших джерел (враження неякісного рерайтингу), манера подання — в дусі передач про світське життя (в програмі навіть існувала окрема рубрика з відповідною назвою та характерною заставкою). Через відсутність авторських репортажів (1–2 на випуск) здавалося, що передачу готують 1–2 людини разом з ведучою, яка також була незмінною з випуску у випуск, що не додавало рейтингу цим новинам. Останнім часом «Сьогодні» змінило формат на традиційніший для щоденних підсумкових новин, у випусках значно побільшало авторських репортажів зі стенд-апами, зміцнився журналістський колектив, з’явилися нові обличчя серед ведучих.

Характерні для цієї програми прийоми інфотейнменту: словесна гра, спрощення, знижений стиль, метафоричність, гротеск, повсякчасна іронізація над висловами. При цьому ведучі тримають певну дистанцію, демонструючи гордовитість і зарозумілість, та всупереч усьому намагаються підкреслити свою неупередженість:

«Син за батька не відповідає» (про сина Ю. Луценка та можливість заведення на нього кримінальної справи); «ГПУ влаштувала перфоманс» (про машини швидкої допомоги, закуплені урядом Тимошенко); «Два місяці канікул тюремного режиму» (про ув’язнення колишнього міністра); «Сушать голови, як розвантажити траси»; «скільки мільйонів кинуть під колеса» (про затори на дорогах столиці).

Попри широке використання мовностилістичних засобів, відеоряд у сюжетах є досить невиразним і банальним, без особливих операторських знахідок, асоціативності й обігравань (у межах класичної моделі новин).

Іронія ж, використана як спосіб різкої критики влади, межує із сарказмом. Критику на адресу консолідованої влади в програмі «Сьогодні» можна оцінити як тотальну: гіперболізації та сарказму піддаються будь-які її дії, рішення, ініціативи — усе інтерпретується та подається в яскраво негативній конотації. Так, у сюжеті про візит Президента України до Давосу спостерігаємо різко зневажливе ставлення до його персони й сарказм; навіть російський Президент Медведєв, який зазвичай дістає значної критики в програмі «Сьогодні», на цей раз названий більш «європейським та цивілізованим», ніж власний:

«Янукович у ВІП-масовці»; «Янукович пасе задніх»; «Гість на чужому святі».

Така надмірна оціночність, інтерпретованість новин, стійка критичність до влади та очевидна лояльність до опозиції з точки зору професійних стандартів робить програму незбалансованою і різко упередженою, з передбачуваним ставленням до подій, явищ, певних осіб, політичних сил, ідей тощо.



На основі вищезазначеного доходимо таких висновків:

1. Відповіддю на стомленість суспільства від «серйозної» інформації, а українського суспільства — ще й від перенасичення її політичним змістом, стало виникнення інфотейнменту. В українських теленовинах він проявляється як на рівні змісту (акцент на другорядних деталях, політичні новини подаються як світські хроніки), так і на рівні подання інформації (візуалізація проблеми, образність, інтрига, спрощення, динамічність, посилення ролі автора; мовна гра та іронія; драматизація сюжету).

2. Українським теленовинам не вистачає якісного змістовного розігрування новини; бракує ретельного вибудовування образного ряду події, унаочнення предмета розповіді, протиставлення явищ, підкреслення суперечностей через їх візуалізацію, тобто розуміння, що весь візуальний ряд має працювати на основну ідею. Замість цього домінують виразний суб’єктивізм, оціночність, надмірна драматизація сюжету, сенсаційність, провокативність, перенасиченість журналістських текстів інтерпретаціями.

3. Інфотейнмент на українському інформаційному телебаченні не є абсолютною тенденцією. Так, «Подробиці» на «Інтері» побудовані за класичною моделлю, дотримують офіційної стилістики, майже не вдаються до метафорично-образного тлумачення подій, іронічності. Спрямованість і завдання програми (зокрема оприлюднення позиції влади) стримує її авторів у використанні засобів виразності.

4. Українська телеаудиторія надає перевагу саме офіційним «Подробицям», демонструючи консервативність щодо своїх уявлень про теленовини (за даними «Телекритики», зі значним відставанням «Новини ТСН» на 2-му місці, «Вікна» — на 5-му). Вочевидь, український глядач симпатизує стилістиці інфотейнменту, але у своїй більшості вважає, що ігровим елементам не місце в такій серйозній програмі, як новини.

5. На українському телебаченні, вочевидь, є перспективи лише в тих програм, які використовуватимуть інфотейнмент у поєднанні з якісною журналістикою (та заради підвищення статусу професії), коли домінуючим компонентом у них буде інформація, тобто зміст (власне смачна страва), у той час як ігрові засади — лише формою чи способом подання цієї інформації (яскравим посудом для смачної страви). При цьому іронія, притаманна українській ментальності, неодмінно інтелігентна й витончена.



6. Дослідження явища інфотейнменту становить нове цікаве завдання науки, оскільки, по-перше, дає розуміння механізмів створення іронічного ефекту в журналістських матеріалах, по-друге, розкриває шляхи вдосконалення існуючих інформаційно-розважальних телепроектів, по-третє, стимулює винайдення й апробацію нових стилістичних та зображальних прийомів. Адже вивчення феномену інфотейнменту в сучасних телевізійних медіа потребує подальших наукових розвідок.
Список літератури

  1. Беспамятнова Г. Н. Информационные проекты Леонида Парфенова на НТВ / Г. Н. Беспамятнова // Акценты. — 2005. — № 1–2. — С. 33.

  2. Вартанов А. А чё? Пипл хавает / А. Вартанов // Журналист. — 1997. — № 6. — С. 33–35.

  3. Голядкин Н. А. ТВ-информация в США / Н. А. Голядкин. — М. : Ин-т повыш. квалиф. работников телевидения и радиовещания, 1995. — 79 с.

  4. Деваль Г. Тиражи и скандалы. Европейский опыт / Г. Деваль // Среда. — 1998. — № 6. — С. 17–20.

  5. Дэннис Э. Беседы о масс-медиа / Э. Дэннис, Дж. Мэррилл. — М. : Вагриус, 1997. — 384 с.

  6. Зорков Н. Н. Инфотейнмент на российском телевидении [Электронный ресурс] / Николай Зорков // RELGA. — 2005. — №19 [121]. — Режим доступа: http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu-www.woa /wa/Main?textid=735&level1=main&level2=articles. — Загл. с экрана.

  7. Картозия Н. Программа «Намедни»: русский инфотейнмент / Н. Картозия // Меди@льманах. — 2003. — №3. — С. 10–25.

  8. Кастельс М. Становление общества сетевых структур / М. Кастельс // Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / под ред. В. Л. Иноземцева. — М. : Academia, 1999. — 610 с.

  9. Куляс І. Землетрус у ТСН, або Про інфотейнмент і версії в теленовинах [Електронний ресурс] / Ігор Куляс // Телекритика. — 2010. — 16 берез. — Режим доступу: http://new.telekritika.ua/medialiteracy/2010-03-16/51645. — Назва з екрану.

  10. Куляс І. Падаюча крива професійної якості [Електронний ресурс] / Ігор Куляс // Телекритика. — 2009. — 05 лист. — Режим доступу: http://www.telekritika.ua/medialiteracy/2009-11-05/49043. — Назва з екрану.

  11. Лигачева Н. Барбосизация всей страны [Электронный ресурс] / Наталья Лигачева // Телекритика. — 2008. — 04 авг. — Режим доступа: http://www.telekritika.ua/nl/200-08-04/39830. — Загл. с экрана.

  12. Маклюэн М. Понимание Медиа : Understanding Media / Маршалл Маклюэн. — М. : Гиперборея, 2007. — 464 с.

  13. Михайлов С. А. Журналистика Соединенных Штатов Америки. — СПб. : Изд-во Михайлова В.А., 2004. — 448 с. — (Серия «Библиотека профессионального журналиста»).

  14. Тоффлер Э. Шок будущего / Элвин Тоффлер. — М. : АСТ, 2008. — 560 с.

  15. Хейзинга Й. Homo Ludens. Человек играющий : статьи по истории культуры / Йохан Хейзинга ; пер. Д. Сильвестрова. — М. : Айрис-Пресс, 2003. — 496 с. — (Серия «Библиотека истории и культуры»).

Каталог: olderfiles
olderfiles -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
olderfiles -> Наукових праць
olderfiles -> Державний стандарт початкової загальної освіти Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту»
olderfiles -> Розділ ІІ. Наша зірочка Даша Бондарчук
olderfiles -> Історія держави І права України у 2-х томах том І
olderfiles -> Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку народознавчими засобами 2010 р. Укладачі
olderfiles -> Першотравнева райдержадміністрація відділ освіти методичний кабінет
olderfiles -> Задача на спільну роботу. Мета: Забезпечити засвоєння учнями вміння розв’язувати задачі на спільну роботу
olderfiles -> Методичні рекомендації до організації і проведення уроків узагальнення і систематизації знань учнів на початок навчального року


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал