Якимівське рмо азовська загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня



Скачати 146,14 Kb.
Дата конвертації13.02.2017
Розмір146,14 Kb.


Якимівське РМО

Азовська загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня




Вчитель інформатики

І категорії

Матвієнко С.В.

2009 р.

Якщо учень у школі не навчився сам нічого творити, то і в житті він завжди буде лише наслідувати, копіювати...



Л. Толстой

Суспільству потрібні люди, які вміють вчитися самостійно, здатні ставити перед собою цілі і досягати їх, шукати і знаходити необхідну інформацію для вирішення тих чи інших проблем, використовуючи для цього різноманітні джерела. Зрозуміло, що вирішення таких освітніх завдань вимагає від вчителів школи більших зусиль, ніж при звичайному передаванні учневі певної суми різноманітних знань.

Актуальність методу проектів у наші дні обумовлюється насамперед необхідністю розуміти зміст і призначення своєї роботи, самостійно ставити професійні цілі і задачі, продумувати засоби їх здійснення і багато чого іншого, що входить в зміст проекту.

В даний час метод проектів усе частіше розглядають як систему навчання, при котрій учні здобувають знання й уміння в процесі планування і виконання поступово ускладнений практичних завдань проектів.

«Уміння проектувати у великому й малому, вибрати найбільш оптимальні, у той же час конкурентоспроможні варіанти розвитку. Цьому й навчає метод проектів» (В.Жарковська, В.Симоненко).

Що ми розуміємо під методом проектів.


Розглядаючи еволюцію методів навчання, слід відмітити, що метод проектів відомий ще у двадцяті роки ХХ сторіччя. Більш того, починаючи з доби Відродження, в системі розвитку методів навчання чітко виділялася тенденція до активізації навчання, узгодження його з потребами життя та особливостями дитячої вдачі. На основі концепції прагматизму американського педагога Дж. Дьюї його послідовник В. Килпатрик розробив “проектну систему навчання.

Які ж ознаки методу проектів? Перш за все, повна та органічна узгодженість навчання з життям, з інтересами учня, включаючи не лише інтелектуальні, а й іншого порядку. З іншого боку — практична спрямованість навчання та зв’язок його з життям дитини в цілому.

У кінцевому результаті відбувається активний процес розвитку мислення технологічного, але з опорою на науку.

Розвитку мислення старшокласників приділяєть­ся значна увага, оскільки за психологічними до­слідженнями в цьому віці у них:

• формується активна життєва позиція;

• стає більш свідомим ставлення до вибору май­бутньої професії;

• різко зростає потреба у контролі та самокон­тролі;

• мислення стає більш абстрактним, глибоким, різнобічним;

• виникає потреба в інтелектуальній діяльності;

• зростає значущість процесу навчання, його ці­лей, задач, форм і методів;

• змінюється мотивація навчання, трансформу­ється співвідношення оцінки і самооцінки.

Таким чином, самосвідомість старшокласників переходить на більш високий рівень, що прояв­ляється у поглибленні самоконтролю, самооцінки, прагненні до самостійності та самовдосконалення. Потреба в саморегуляції, тобто в управлінні розвит­ком особистості, — важлива вікова особливість стар­шокласників, яку необхідно враховувати при орган­ізації навчального процесу.

Майже паралельно з розробками американських педагогів ідеї практичного навчання виникли і в Росії. Велику увагу методу проектів приділяли засновники С.Т.Шацький, В.Петрова, В.Н.Шульгін. Радянські педагоги вважали, що критично опрацьований метод проектів зможе забезпечити розвиток творчої ініціативи та самостійності учнів у навчанні.

Загальний принцип, на якому базується метод проектів, полягає у встановленні зв’язку учбового матеріалу із життєвим досвідом учнів, у їх активній пізнавальній та творчій колективній діяльності в практичних завданнях (проектах) при вирішенні однієї загальної проблеми.

Серед об’єктивних переваг проективних технологій – мотиваційна спрямованість та розвивальне значення. В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити.

Не формувати, а розвивати особистість в процесі свідомої, мотивованої, індивідуальної діяльності в групі для розв’язування спільного завдання – ось суть проектного методу. Працюючи над проектом в групі або індивідуально, учень опиняється у середовищі, яке сприяє розвиткові умінь та навичок окреслення проблеми, визначення мети, збирання інформації, обговорення форми роботи і вироблення оптимальних шляхів її виконання і презентації. Проект дає можливість кожному учаснику, незалежно від рівня його підготовки, виявити свою індивідуальність та зробити особистий внесок у спільну справу. Правильно визначені умови і завдання проекту навіть в індивідуальному проекті залучають учня до взаємодії з однокласниками, вчителями, бібліотекарем та іншими фахівцями, до розвитку навичок роботи з каталогом чи пошуку в Інтернеті. У разі парної чи групової роботи по-новому постають проблеми лідерства і партнерства. Учасникам групового проекту доводиться організовувати обговорення завдання, вчитися раціонально розподіляти обов’язки в групі, досягати консенсусу шляхом конструктивного компромісу, вчитися робити вибір, брати на себе відповідальність за прийняте рішення. Особливої уваги заслуговують проекти дії, в яких група учасників залучена у виконання певних акцій з подальшим узагальненням результатів, обробкою отриманої інформації. Тут передбачається розширення кола людей, з якими спілкуються і співпрацюють учні, тобто відбувається адаптація учасників проекту в соціумі. У проектній діяльності учні з вищим рівнем підготовки надають допомогу «Повільним» (слабшим) учням, тобто учні навчаються один у одного. Слабкіші учні почуваються комфортно. Отримуючи беззаперечну мотивацію, вони знаходять можливість самореалізації.


Основні вимоги до методу проектів.

До використання методу проектів в навчальній діяльності висуваються такі основні вимоги:

1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми або задачі, яка потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її рішення (наприклад, дослідження демографічної ситуації в різних регіонах країни, проблемі впливу кислотних дощів на навколишнє середовище.

2. Практична, теоретична, пізнавальна значимість результатів роботи над проектом.

3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

4. Структурування змістовної частини проекту з вказаними поетапними результатами.

5. Використання дослідницьких методів, які мають на увазі визначену послідовність дій, а саме:

визначення проблеми та виходячи з неї задач дослідження (використання в ході сумісного дослідження методу «мозкової атаки», «круглого столу»);



  • висунення гіпотез їхнього вирішення;

  • обговорення методів дослідження (статистичних методів, експериментальних, спостережень);

  • обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентацій, захисту, творчих звітів, показів тощо);

  • збирання, систематизація та аналіз отриманих даних;

  • підведення підсумків, оформлення результатів, їх презентація;

  • висновки, висунення нових проблем дослідження.

Типи проектів.

Проектні методи у сучасній школі орієнтовано можна поділити за такими напрямками: навчальні, соціальні та управлінські.



Крім того, кожен напрямок проектної діяльності можна класифікувати ще таким чином:

  • за характером контактів

  • за кількістю учасників проектної діяльності

  • за характером партнерських взаємодій

  • за рівнем реалізації між предметних зв’язків

  • за характером координації проектів

  • за тривалістю

  • за метою і характером проектної діяльності

Усі вони розробляються в певних проектних технологіях, які реалізуються за чітким алгоритмом.

Дослідницькі проекти мають чітко визначену дослідницьку задачу, наприклад про методи боротьби з комп’ютерними вірусами. Дослідницькі проекти вимагають добре продуманої структури проекту, визначених цілей, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значущості, продуманих методів, у тому числі експериментальних і дослідницьких робіт методів обробки результатів. Дослідницький метод базується на розвитку умінь опанування навколишнім світом на основі наукових методологій, яка є одним із найважливіших завдань загальної освіти. Роботи: Клонування:«ЗА» і «ПРОТИ» — учениця Мажара Влада вчитель біології Панасенко Л.М.; Фізика у художньому мистецтві — учениця Глушко Анастасія вчитель фізики Федорова Ж.С.; Участь моїх земляків у відбудові Дніпрогрес ім. В.І.Леніна — учениця Грищенко Олена вчитель історії Сидоренко О.О.; Цікава блискавка — учениця Толмачова Оксана вчитель фізики Федорова Ж.С. ; Вода — це життя — учениці Папій Олеся, Маслієнко Тетяна завуч з виховної роботи Дерев’янко С.М.

Пригодницько-ігрові проекти. В таких проектах учасники грають ролі певних персонажів. Такі проекти передбачають розвиток мовних і мовленнєвих вмінь та навичок володіння мовою за допомогою організації спілкування. Рольово-ігрові проекти можуть бути уявною подорожжю, імітаційно-діловою грою, які моделюють професійні, комунікаційні ситуації, що максимально наближують ігрову ситуацію до реальної яка зустрічається в житті. Імітаційно-соціальні, де учні виконують різні соціальні ролі: політичних лідерів, журналістів, вчителів. Роботи: Фразеологізми — вчитель російської мови та зарубіжної літератури Чуйко К.П.

Інформаційні проекти направлені на збирання інформації про деякий об’єкт, ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти вимагають ретельно продуманої структури, можливості систематичної корекції в ході роботи над проектом. В такому проекті можуть брати участь багато груп. Тоді учні стають одночасно і творцями і споживачами інформації, якою вони обмінюються. Існують проекти, працюючи над якими учні створюють базу даних, яку можна використовувати для навчання. Роботи: Структура потреб старшокласників — ученики Матвієнко Юлія, Журавель Даніїл вчитель історії Сидоренко О.О.; Острів Бірючий — учень Дерев’янко Роман вчитель Шевченко І.О.; Дивовижні факти, із життя павукоподібні — учень Калюк Іван вчитель біології Панасенко Л.М.; Україна у період загострення кризи радянської системи (середина 60-х- початок 80-х років) — учениця Маслієнко Тетяна вчитель історії Сидоренко О.О.; Сталінська індустріалізація 1928-1940рр. — учениця Папій Олеся вчитель історії Сидоренко О.О.; Залежність дітей від Інтернету — учениця Бухтій Вікторія вчитель інформатики Матвієнко С.В. ; Політичне життя суспільства — учениця Мажара Влада вчитель історії Сидоренко В.В..

Практико-орієнтовані проекти – відрізняються від інших тим, що в них з самого початку визначений результат діяльності учасників проекту, який обов’язково орієнтований на соціальні інтереси самих учасників (газета, документ, Веб-сторінка, відеофільм, звукозапис, спектакль, проект закону). Такий проект вимагає продуманої структури, навіть сценарію всієї діяльності його учасників з визначеними функціями кожного з них і участь в оформленні кінцевого продукту. Робота над проектом координується, відбувається корегування спільних і групових зусиль, впровадження результатів проекту в практику. Роботи: Батьки і діти: два покоління - дві культури!!! — учні Гвоздяк Павло, Протасова Ганна, Кириленко Вікторія, Чкан Артем вчитель історії Сидоренко О.О.; Причини Голодомору 1932-1933 рр. на Україні — учениці Глушко Юлія, Коробкова Дар’я вчитель історії Сидоренко О.О.; Планета в небезпеці! — ; Welcome to London! — учень Дерев’янко Роман вчитель англійської мови Дерев’янко С.М.; Мобільний телефон – це користь чи шкода? — учениця Коробкова Дар’я вчитель інформатики Матвієнко С.В.; Ідеал людини — учениці Толмачова Оксана, Комкова Валентина, Грищенко Олена вчитель історії Сидоренко В.В.

Робота над проектом.

Вся робота над проектом поділяється на такі основні етапи:



  • Підготовка до проектування. Визначення теми, мети та завдань проекту.

  • Планування.

  • Дослідження.

  • Результати.

  • Оформлення звіту.

  • Оцінка результатів та процесу.

Під час планування проекту визначається такий зміст діяльності учнів:

      • Визначення джерел інформації

      • Вибір способів збору інформації

      • Вибір методів аналізів інформації

      • Вибір засобів презентації результатів

      • Формування уявлень про бажані результати (форма звіту)

      • Встановлення критеріїв оцінки результату і процесу

      • Планування процедур

      • Розподіл завдань між членами проекту

В своїй роботі над проектом учні використовують різні форми дослідження:

    • Збір інформації

    • Вирішення проміжних завдань

    • Спостереження за об’єктами

    • Проведення експериментів

    • Анкетування

    • Робота з літературою та використання Інтернету.

При роботі над проектом для кожного учасника плануються свої завдання на кожному етапі:


п/п


Етап

Учитель

Учні

1

Підготовчий

Визначає тему та мету проекту, здійснює теоре-тичну підготовку, моти-вує діяльність, встанов-лює термін виконання.

Знайомляться і осмислю-ють інформацію, визна-чають тему проекту.

2.

Планування

Вказує на джерела інфо-рмації, методи і форми діяльності, способи пре-дставлення результаттів, критерії оцінювання

Виробляють план дій, обирають джерела інфор-мації, методи і форми діяльності.

3.

Практичний

Координує та контролює діяльність учнів.

Здійснюють самостійну навчальну діяльність, вті-люють в життя поставлені завдання.

4.

Корекційно-контролюючий

Спостерігає, радить, аналізує, виявляє недолі-ки в діяльності учнів.

Вносять корективи в роботу.

5.

Захист проекту

Слухає, аналізує, допо-магає робити висновки. Оцінює роботу.

Представляють виконану роботу, обговорюють, оці-нюють, роблять висновки

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, котру учні виконують протягом визначеного часу. Цей підхід органічно поєднується з методом навчання як під час праці, так і профільним навчанням.

Проективне навчання істотно трансформує роль педагога в керівництві нею. Учитель за такого підходу невблаганно перетворюється на консультанта, порадника, координатора, котрий переконує у своїй правоті силою досвіду, мудрості, аргументу, але не наказу.

Проективні технології, використовуючи цілісну систему дидактичних засобів, методів, прийомів, адаптують навчально-виховний процес до сучасного рівня сприйняття інформації про навколишній світ та пошуку методів впливання на нього.

Отже, проективна технологія принципово відповідає за встановлення міцного зворотного зв’язку між теорією й практикою в процесі навчання, виховання та розвитку особистості учня.


Висновки

Отже, працюючи над проектами, в учнів виникає проблемна ситуація, яка стимулює їх інтерес до теми, що вивчається. Вони можуть побачити результати своєї праці, про ці результати можуть дізнатися і товариші по проекту. Діяльність за проектами передбачає застосування творчо-пошукових методів навчання, що у свою чергу, вимагає активності учнів у роботі.

Проективна діяльність виводить різновікових учасників на пошук спільної мови та розуміння багатьох побутових цінностей і оцінок.

Різнопланова колективна проектна діяльність дає змогу залучати не лише особисті симпатії учасників до визначення критеріїв поділу на групи та посилення ефективності їхньої діяльності, а й перевіряти свої уподобання та оцінки, розширювати сферу спілкування. Добре структурована співпраця, що вимагає постійного дослідження ситуації, аналізу шляхів вирішення проблеми, їх вибору та відповідального ставлення кожного учасника до своїх обов’язків, привчає до тверезого, критичного оцінювання своїх і чужих можливостей.



Підготовка та захист проектів – це практичний шлях здобуття навчального та соціального досвіду, активного включення та реалізації життєвих планів особистості.

Джерела інформації:


        1. Беженар О., Волинко О. Нові інформаційні технології у навчальному процесі сучасної школи // Директор школи. – 2005. - № 37. – с. 13 – 15.

        2. Курова Н. Н. Проектна діяльність в розвиненому інформаційному середовищі освітнього закладу. М.: Федерація Інтернет Освіти, 2002.

        3. Міронова Н. Н. Методика організацій проектної діяльності на уроках інформатики і інформаційних технологій . Матеріали “ИТО-2001”; http://www.bitpro.ru/ITO/2001/ito/I/2/I-2-85.htvl

        4. Пахомова Н.Ю. Проектное обучение — что это? // Методист, №1, 2004. - с. 42.

        5. Погрібний В. О., Мацьоха О. М. Обладнання та адміністрування комп’ютерного класу: Навч. – метод. посіб. – К.: ТОВ Редакція «Комп’ютер», 2006. – 128 с.

        6. Пометун О.І., Пироженко Л.В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод, посіб. / За ред. О.І.Пометун.- К.: А.С.К., 2003.-192с.

        7. Развитие исследовательской деятельности учащихся. Методический сборник. — М.: Народное образование, 2001. — 272 с.

        8. http://www.ioso.ru/distant/proiect/meth%20proiect/metod%20pro.htm

        9. http://www.iteach.ru/index/news.html





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал