Відповіді до завдання районної ао 2013-2014 н р. Старша група



Скачати 118,33 Kb.
Дата конвертації10.12.2016
Розмір118,33 Kb.
Відповіді до завдання районної АО 2013-2014 н.р. Старша група

І. Виконайте тестові завдання. (1 бал за кожну вірну відповідь)



  1. АнріПуанкаре, якого вважають одним з найвидатніших математиків світу всіх часів, так писав про астрономію: «Астрономія корисна тому, що вона возвеличує нас над нами самими; вона корисна тому, що вона велична; вона корисна тому, що вона…»
    Завершіть думку А. Пуанкаре, обравши правильний варіант відповіді:
    А) …вона вірно описує закони Всесвіту; Б) … вона базується на математичній теорії; В) … вона є частиною фізики; Г)вона прекрасна.


  2. Мешканець Запоріжжя помітив, що зоря ζ Діви перебувала над горизонтом півдоби. Яке схилення δ цієї зорі?
    А) δ = 0; Б) δ = 30˚;В) δ = 45˚; Г) δ = 90˚.


  3. У Стародавньому Єгипті календарний рік містив 365 діб. Яка похибка набігала за 100 років?
    А) 100 діб; Б) 50 діб; В) 25 діб; Г) 12,5 діб.


  4. В якому напрямку рухаються планети навколо Сонця по своїх орбітах?
    А) Всі планети рухаються в одному напрямку, так само, як Земля (прямому).
    Б) Всі планети рухаються в прямому напрямку, окрім Венери та Урану.
    В) Всі планети рухаються в зворотному напрямку, окрім Землі.
    Г) Планети земної групи рухаються в прямому напрямку, а планети-гіганти – в зворотному.


  5. На якій планеті Сонце може зупинитися на небі (ефект Ісуса Навина) і навіть деякий час рухатися в зворотному напрямку?
    А) на Меркурії; Б) на Венері; В) на Марсі; Г) на Сатурні.


  6. Чому на екваторі день завжди більш тривалий за ніч на 7 хвилин?
    А) 
    внаслідок рефракції і наявності сонячного диску; Б) внаслідок припливних явищ, які викликає Місяць на нічному боці Землі; В) внаслідок припливних явищ, які спричиняються дією Сонця на денний бік Землі; Г) на екваторі тривалості дня і ночі завжди рівні.


  7. Яке схилення δ зорі, якщо у географічному місці з широтою φ вона кульмінує в зеніті?
    А) δ = φ; Б) δ = 90˚+ φ; В) δ = 90˚- φ; Г) δ = 180˚- φ.



  8. Азимут світила 135˚, а висота над горизонтом 45˚. В якій частині небосхилу знаходиться світило?
    А) на південному сході; Б) на південному заході; В) на північному сході; Г) на північному заході.



  9. Як змінилася б тривалість сонячної доби, якби Земля стала обертатися у напрямку, протилежному до дійсного?
    А) стала б коротшою за зоряну добу на 8 хвилин;
    Б) стала б довшою за зоряну добу на 8 хвилин;
    В)стала б коротшою за зоряну добу на 4 хвилини;
    Г) стала б довшою за зоряну добу на 4 хвилин



  10. Що може являти собою світле кільце поблизу полюса Сатурна?

    А) полярна шапка;
    Б) потужні грозові розряди;
    В) явище, схоже на земні полярні сяйва;
    Г) гігантський атмосферний вихор.

ІІ. Розв’яжіть задачі ( 5 балів кожна)



  1. Міста Сієна і Олександрія лежать на одному меридіані. В один з полуднів сонце в Сієні знаходиться точно в зеніті. В цей момент в Олександрії сонячний годинник висотою 10 м відкидає тінь 120 см. Визначте радіус Землі, якщо відстань між Сієною і Олександрією 750 км.
    Розв’язок: Взявши висоту годинника і довжину тіні за катети прямокутного трикутника можна визначити зенітну відстань Сонця в Олександрії. Вона становитиме приблизно 7°. Після цього визначаємо довжину меридіана (великого кола Землі), а за нею – радіус Землі. Одержаний результат повинен становити приблизно 6150 км.




  2. В деякий момент часу Місяць, який знаходився в останній чверті, покрив зорю Антарес. В яку пору року це відбувалося?
    Розв’язок:Місяць в останній чверті, то він знаходиться на 90° на захід (правіше) від Сонця для земного спостерігача. Сонце рухається по небесній сфері на протязі року назустріч добовому обертанню, тобто із заходу на схід. Це означає, що чверть року до вказаного моменту, Сонце знаходилося в тій же точці неба, де в цей момент знаходиться Місяць. Антарес – це α Скорпіона. Сонце буває в сузір’ї Скорпіона в кінці осені, а значить, коли Місяць покрив Антарес, був кінець зими.


  3. Зоря, яка знаходиться на відстані 7 пк, має зоряну величину 1m.
    Яку видиму зоряну величину буде мати ця ж зоря, якщо спостерігати її з відстані 70 пк? Чи спостерігатиметься вона неозброєним оком?
    Розв’язок:Освітленість, створювана точковим об’єктом, обернено пропорційна квадрату відстані до нього. Освітленість, яка створена зорею з відстані 70 пк, буде в 100 разів меншою, ніж вихідна. Це відповідатиме зростанню зоряної величини на 5m. Отже, зоря матиме видиму зоряну величину 6m і її ще можна буде спостерігати неозброєним оком.




  4. Чому дорівнює період обертання Сонця, якщо спостереженнями було встановлено, що пляма, розташована поблизу екватора, змістилася за 3 доби на 40°?
    Розв’язок:Відносно Землі кутова швидкість плями становитиме приблизно 13,3°. Якщо враховувати той факт, що за добу Земля в своєму русі по орбіті зміщується приблизно на 1°, то відносно зір кутова швидкість плями становить приблизно 14,3°. Період обертання Сонця навколо своєї осі становитиме .



  5. Дата

    1

    6

    11

    16

    21

    26

    31

    5

    10

    15

    20

    25

    30

    Ексцентриситет
    е = 0,995


    R, а.о.

    1,07

    1,03

    0,99

    0,96

    0,94

    0,92

    0,91

    0,92

    0,93

    0,95

    0,97

    1,01

    1,05
    Навесні 1997 року спостерігалася комета. У таблиці подано геліоцентричні відстані комети за період з 1 березня по 30 квітня (в астрономічних одиницях), а також ексцентриситет її орбіти.
    Який приблизно період обертання комети і її максимальна відстань від Сонця?
    Розв’язок:З таблиці легко бачити, що 31березня комета перебувала в перигелії, а отже перигелій на відстань становить 0,91 а.о. З формули  (враховуючи, що), одержимо: Період обертання комети визначаємо за третім законом Кеплера: , .

ІІІ. Виконайте практичне завдання. СОНЯЧНІ ПЛЯМИ. По фотографії Сонця порахувати число Вольфа та виміряти діаметр (в км) найбільшої плями. У скільки разів він більший (менший) діаметрів Землі та Юпітера? (10 балів)





Розв’язок: Число Вольфа визначаємо за формулою W = f + 10g, де f – кількість усіх плям, g – кількість груп плям і самітних плям разом. За фотографією визначаємо:
f= 9, g = 7, W = 9 + 70 = 80. Правильною вважати відповідь: W = 80 ± 10.
Для оцінки діаметра найбільшої сонячної плями слід спочатку визначити лінійний масштаб фотографії: діаметр Сонця (1 400 000 км) поділити на діаметр зображення Сонця, взятого в мм.Після цього виміряти діаметр плями і помножити його на масштаб.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал