Відділ освіти, молоді та спорту Білогірської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Гулівецька зош І-ІІІ ступенів



Сторінка11/16
Дата конвертації01.12.2016
Розмір2,47 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Позакласний захід з фізики

«КРАСА І ГАРМОНІЯ РЕЧОВИН В ПРИРОДІ»

для учнів 10 класу

Учні десятих класів в першому семестрі вивчають властивості речовин. Ця обставина дає можливість спільно з вчителем хімії провести в кінці першого семеструі навчального року цікавий вечір.

Чим можна здивувати учасників цього вечора? Перш за все різкою невідповідністю між порівняно невеликим числом хімічних елементів (106) і різноманіттям навколишнього світу, Прикладом цьому може служити вуглець. «Це речовина в газоподібному стані», — скаже один, а інший представить алмаз, що переливається всіма барвами веселки. Хтось пригадає про звичайний графіт олівця. Або ще приклад: біле і сіре олово. Відмінність властивостей цих модифікацій олова настільки вражаюча, що існує хвороба «олов'яна чума». Хіба недивно, що управляє цією різноманітністю речовин їх структура? Будь-які зміни в розташуванні одних і тих же атомів створюють різні властивості речовин.

Третій, добре відомий учням приклад — це вода, водяна пара і лід. Пропонуємо учням показати модельні структури; при цьому треба надати особливу увагу межам співпадання модельних уявлень з реальними явищами, що збільшить пізнавальне значення вечора у формуванні світогляду учнів.

Проте про воду можна поговорити окремо. Це чудо природы — сама її дорогоцінна копалина. Так назвав воду відомий, вчений-геолог А. П. Карпінській, а хімік І. В. Петрянов-Соколов мав всі підстави написати, що вода — сама незвичайна речовина зі всіх речовин Землі. Незвичайність і коштовність води може бути темою одного з конкурсів. Учням пропонуємо задуматися над тим, де знаходяться джерела краси оточуючих нас предметів.

Перш за все, в самій природі, наприклад в її симетрії. Яку тільки симетрію не зустрінеш у всіляких поєднаннях осей, площин і центрів симетрії! Запропонуємо учням уважно вдивитися в пухнасті сніжинки, побачити, що вони звичайно мають певну форму — шість радіальних ліній, на яких розташовані узори, а потім запропонуємо вирізувати з паперу моделі таких сніжинок. Треба обов'язково підкреслити, що нові речовини з новими властивостями, а також вражаючі конструкції із сталі і бетону створюють учені і конструктори, а це значить: джерелом краси є людина, її думка, її дивні здібності. «Учений — творець гармонії і краси» — тема одного конкурсного завдання. І нарешті, на вечорі повинні бути конкурси, в яких учні демонструють уміння розпізнавати речовини, дивуючи глядачів своїми здібностями.



Програма

Перша частина

  1. Розминка «Назви цю речовину».

  2. Конкурс «Виготовлення з паперу і клею міцних конструкцій».

  3. Конкурс «Колективні вправи з повітряними кулями».

  4. Перевірка домашнього завдання однієї з команд — «Майже детективна історія».

Друга частина

  1. Перевірка домашнього завдання іншої команди — «Цікава історія з життя водомірки».

  2. Конкурс хіміків.

  3. Конкурс «Умілі руки».

  4. Конкурс «Все про воду».

  5. Конкурс капітанів «За Місячним каменем».

Підготовку цього вечора треба починати за місяць до його проведення. Можна дати домашні завдання, в яких учні дотепно, живо і весело повинні розказати, а потім і показати історію створення або відкриття якої-небудь речовини. «Героями» цих літературних творів можуть стати мінерали, розказуючи про які особливу увагу треба приділити властивостям речовин.

Одне домашнє завдання можна представити у вигляді розповіді «Майже детективна історія», в першій частині якого (на радість глядачам) бажано відобразити типові будні шкільного життя, а в другій — в цікавій формі описати історію хвороби «олов'яна чума». В незвичайній формі глядачам і командам задаються запитання.

Другакоманда може запропонувати невелику п'єсу, подібну до нашої, — «Цікава історія з життя водомірки»,написану за мотивами однієї з популярних радіопередач «Коапп! Коапп! Репортаж про неймовірні події», поставленою на радіо за сценарієм М. А. Константіновського.

Розповідь про життя водомірки нас цікавитиме у зв'язку з описом властивостей поверхневого шару води, а саме поверхневоого натягу.

У нашій п'єсі були зайняті два учнів, де один виконував рольведучого (пояснював і ставив запитання), а інший — роль водомірки. Два інші учні показували відповідні досліди. Під час спектаклю можна демонструвати слайди, за допомогою мультипроектора.

Розповідь «Майже детективна історія»

Частина 1



Отримання домашнього завдання

О 14.02 він покликав мене до себе. Очі при цьому на мене не підняв, а тільки різко вимовив прізвище, як вистрілив. Це означало високий ступінь серйозності. Я підійшов.

— Треба знайти винного, — сказав він і замовк.

— Ну і домашнє завдання, — подумав я.

Вчитель зморщив лоба в здивввані складки і голосно фиркнув. Можна було припустити, що він і сам не менше мене вражений власними словами.

— Кого саме? — безглуздо запитав я, коли трохи прийшов в себе.

— А може «що саме»? — запитанням відповів він на моє запитання і тут підняв на мене поблискуючі крізь окуляри очі (чи то світло грало в їх скельцях, підморгуючи мені лукаво, чи то сміявся він сам).

— Знайдеш і повідомиш нам, — продовжував він. — Знайти, пояснити і розказати на уроці. Не більше, не менше.

Я спробував звільнитися солідним кивком, хоча зовсім не зрозумів, що і де шукати.

І тут він витягнув з бічного ящика столу звичайну з двома тасьомочками канцелярську теку для паперів і велично протягнув мені.

— Так, -—сказав він. — До виконання можеш заохочувати кого завгодно. Ніяких виключень.

Ще ніхто такого завдання не одержував. Ще ніколи він не радив просити допомоги. Від таких несподіванок я поставив наступне дурне питання:

— Що значить «ніяких виключень»?

— «Ніяких» в даному випадку означає дійсно ніяких. Є багато людей, які в курсі цих справ. Зрозуміло, в ході пошуків можеш читати будь-які книги. Але про це бажай поклопотатися сам.

— Так, — сказав я покірливо.

— Далі, — продовжував він. — Певно, почати треба з вивчення справ. Деякі факти ти знайдеш тут. — Він постукав пальцем по папці.

— Не дуже багато, але є з чого почати. Візьми.

Я узяв папку. На верхній обкладинці фломастером написано «Провести розслідування». А нижче чомусь «07».

— Запитання є?

Зрозуміло, це не запрошення ставити запитання, хоча їх у мене була велика кількість. Проте одне я собі дозволив:

— Терміни?

— Сім діб. Не більше.

— Ні за що не встигнути, — з жахом подумав я.

— Я перед вами і прошу вас мені допомогти. Ось ця папка.

Частина 2

Вміст теки

Лист № 1

18 Грудня ... р. Петербург

Доклад

Доводжу до вашого відома, що всі солдатські олов'яні гудзики на нашому складі військового обмундирування загинули. Спочатку злегка потемніли, потім втратили блиск, а через декілька днів розсипалися в порошок. Зіпсовані гудзики заражали здорових. Руйнування розповсюдилося як чума. Винуватець не відомий. Прошу допомоги в розслідуванні злочину.



Підпис і штамп

Лист № 2

Виписка з протоколу засідання Петербурзької Академії наук.



Слухали: Про подію з олов'яними гудзиками, що трапилася на одному з військових складів, де береглася партія новеньких солдатських шинелей.

Ухвалили: Оскільки винуватець загадкової події не знайдений, надалі до з'ясування причин мимовільний перехід сріблясто-білого олова в невідомий порошок сірого кольору називати хворобою «олов'яна чума».

Петербург 18 ... р.

Підпис і штамп
Лист № 3

Із вахтового журналу експедиційного корабля Роберта Скота, що прямує до берегів Антарктиди.

12.00. Сила вітру — 3 бали. Хвилі — 1 бал. Видимість добра.Температура повітря: — 86° по Фаренгейту. Готуємо експедицію до висадки на материк.

Грудень 1911 р.



Лист № 4

З щоденника Роберта Скотта.

12 січня 1912 р. Наша експедиція досягла Південного полюса.

10 лютого 1912 р. Йти стає важче і важче. На великому морозі важко дихати. Стали протікати баки з горючим. Якщо руйнування баків не припиниться, може витекти все пальне і зіпсувати запаси їжі. Без гарячої їжі практично неможливо повернутися на свою базу.



Лист № 5

Довідкові дані.



Є два види олова з абсолютно різними властивостями: звичайне сріблясто-біле густиною 7,3 , крихке неметалічне сіре густиною 5,8 г/см3. Біле олово виходить при температурах, що перевищують 13,2 °С. Теплове розширення сірого олова в 4 рази більше білого.

Лист № 6

Запитання, на які «07» — порядковий номер учня за списком в класному журналі — повинен відповісти:



  1. У чому причина різних властивостей названих модифікацій олова, якщо білі кристали і сіре олово складаються з одних і тих же атомів?

  2. Що відбудеться, якщо температура білого олова опускається нижче 13,2 °С? Чому при переході з білого різновиду в сірий олово перетворюється на порошок?

  3. Що за хвороба «олов'яна чума» і чому вона зустрічається, на щастя, порівняно рідкісно? Як їй запобігти: адже олово застосовують для паяння?

Цікава історія з життя водомірки

Ведучий. Ви, звичайно, багато раз бачили комах, що живуть на поверхні різних водоймищ? Це водомірки. (Демонструється слайд по малюнку 1.) Вони абсолютно вільно бігають по воді, хоча важче її, і, що дивне, не тонуть. Тільки вода під ними злегка прогинається. Вся справа в поверхневому шарі рідини, який володіє цілим рядом нез
Мал. 1
вичайних властивостей.

Якби водомірка могла б поділитися з нами турботами і труднощами свого дивного життя, то ми могли б стати свідками, наприклад, такої драматичної історії. Цю історію розказали нам герої популярної радіопередачі «Коапп! Коапп! Репортаж про неймовірніподії!» кілька років тому. Познайомимося з нею і пояснимо фізичні явища.



Водомірка. Хапайте його, хапайте, поки не втік!

— Кого хапати, поважна Водомірко?

Водомірка. Геть того жука з короткими надкрилами… На воді він, на воді!

— Що він такого зробив, Водомірко, може він не навмисне?



Водомірка. Я йому покажу — не навмисне! Ах, пустун, ах хуліган... Давно я за ним ганяюся! Двірничою я на озері працюю, ділянка моя — це озеро... Вже так стежиш, так стежиш, подивіться — зирк усюди яка чистота. На ньому покриття особливе, вже так над ним тремтиш, так оберігаєш — аби не пошкодити... Навшпиньки ковзаєш. Нам і взуття спеціальне видають, в рахунок спецодягу — дві пари. Я їх і не знімаю ніколи. Ось, на кінцях чотирьох задніх ніг волоски короткі, густі, густі, я їх жиром мащу із спеціальних залоз.

— Пробачте, Водомірко, навіщо Вам необхідний жировий шар на кінцях лапок?



Водомірка. Щоб не змочувалися водою і покриття не руйнували — воно тільки трохи під нами прогинається.

— А чому Вам, Водомірко, видали тільки дві пари спеціального взуття — у Вас же три пари ніг?



Водомірка. Передніми я прибираю. Цілий день на ногах, кожну букашечку з покриття знімаю.

— Про яке покриття Ви всі говорите? Щось я не помічав на воді ніякого покриття...



Водомірка. Тонке воно — ось і не помічали. Всі озера зверху водяною плівочкою покриті, і річки теж, і моря.

— Якщо плівка тонка, то її порвати неважко. Так, можливо, цей жучок дійсно порвав її ненавмисно?



Водомірка. Ненавмисно? Так її і навмисно не так-то просто порвати. Це дуже хороше покриття! Родичі мої, морські водоміри, пишуть мені: живемо, мовляв, у відкритому океані, бурі бувають. А покриття хоч би що! В Сирдарьї водоміри живуть, в Амудар'ї, Вахше... Течію там знаєте яка? А плівка ціла!

— Але як же вмудряється цей маленький жучок її порвати?

Водомірка. У нього в кінці черевця пухирець захований, я замітила. Почнеш до нього підбиратися — він тут вже: кап, кап... Крапельки по воді розтікаються — і покриття як не було! Ззовні не видно, а потрапиш на це місце — відразу провалишся!

— Цей маленький жучок у такий спосіб захищається від переслідувачів, так би мовити, хімічний спосіб захисту...



Водомірка. Захист? Це хімічне хуліганство! Виходить, захищаючи себе, можна псувати покриття...

  1. Про яке покриття на поверхні води нам розказала Водомірка і як жучок, рятуючись від Водомірки, розривав його?

Вкінці учні показують досліди по поверхневому натягу і пояснюють спостережувані явища. (Досліди демонструються в проекції на екран.)

Дослід 1. Наливають в кювету води. Беруть голку і акуратна навзнаки кладуть її на поверхню води — голка не тоне (мал. 2). На початку досліду краще голку змастити маслом або пальцями в свічку. Тоді голка напевно втримається на поверхні води.

Ведучий. Водомірка запевняла, що така плівка існує. Це порівняння хороше. Поверхневий шар і справді чимось нагадує пружну розтягнуту гумову плівку, хоча природа виникнення пружності гумової плівки і пружності поверхневого шару різна.

Тепер на поверхню води покладемо дві голки. Та що там голки! Інженери випробовували дивне судно. Зовні воно нагадує асфальтовий каток: спереду і ззаду — великі циліндри, тільки не сталеві, а з склопластика і порожнисті. Поки судно стоїть, вони частково занурені у воду... Але заробив водомітний двигун — судно пішло вперед: циліндри виходять з води і починають вільно обертатися, злегка торкаючись поверхні... Водомірка і підказала біонікам ідею конструкції цього судна, винахідники навіть назвали його «Водомір». Воно легко проходить по мілководдю; йому не потрібна пристань, тому що «Водомір» вільно викочується на пологий берег, а головне — таке судно може розвинути швидкість до 300 км/год!

Дослід 2. Торкнемося загостреним кінцем мила поверхні води збоку від голки. Голка відскакує від мила. Це відбувається тому, що поверхневий натяг чистої води більший, ніж мильної. З різних сторін на голку діють різні сили — вона рухається у бік більшої сили.

Дослід 3. Розщепимо злегка кінці сірника і вставимо в них невеликі паперові прапорці. Якщо тепер ці кінці умочити в мильну кашку і покласти сірник на поверхню води, то сірник почне обертатися (мал. 3)

Дослід 4. З щільного паперу виріжемо умовну модель пушки і снаряда і покладемо їх на поверхню води (мал. 4). Якщо доторкнутися милом до води, наприклад, в точці А, то «гармата» вистрілить.

У програму даного вечора включено три експериментальні конкурси, для проведення яких учні-лаборанти готують наперед прилади і матеріали.

«Будівникам» для виготовлення «міцних конструкцій» з паперу і клею і їх подальших випробувань на міцність будуть потрібні ножиці, папір, клей, опори і вантажі (два комплекти).

Для конкурсу хіміків по розпізнання речовин за допомогою хімічних реакцій треба помістити на двох лоточках наступні хімічні реактиви і устаткування: лакмус, фенолфталеїн, цинк, мідь, розчини нітрату срібла і нітрату барію, концентровану сірчану кислоту, соляну кислоту, сталевий дріт, ложечку для спалювання речовин, вугілля. Всі реактиви, окрім двох «невідомих», призначених для розпізнання (сіль калія і соляна кислота), підписані.



У конкурсі «Умілі руки» учасники вирізують з паперу моделі сніжинок. Для такої роботи треба принести з кабінету праці якомога більше ножиців. Крім того, для всіх треба нарізувати квадратні листи з тонкого білого паперу.

Для конкурсу «Колективні вправи з повітряними кулями», в якому виконавці за допомогою цих куль показують статичні і динамічні моделі структур льоду, води і водяної пари в атмосфері, команди готують повітряні кулі двох кольорів. Повітряна куля одного кольору представляє модель атома кисню, іншого кольору — атома водню. Тому об’єм кулі приблизно в два рази більший, ніж об'єм . Число куль, що представляють моделі атомів кисню, в два рази менше числа куль, що представляють моделі атомів водню. Показ моделей трьох станів однієї і тієї ж речовини за допомогою повітряних куль проходить значно швидше, якщо вчитель фізики до вечора проведе одну-дві репетиції в відповідному музичному супроводі. Показ структури льоду добре підійде під строгу мелодію, а показ структури водяної пари — під веселу.

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка