Відділ освіти броварської районної державної адміністрації методичний кабінет екологічне виховання



Сторінка2/8
Дата конвертації01.12.2016
Розмір1,65 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Прислів’я

Доглядай землю плідну, як матір рідну.


Землю обдуриш раз, вона тебе сто раз.
Земля – тарілка, що поклади, те й візьмеш.
Сонце на всіх однаково світить.
Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє.
Урок 4

Про “живу” і “мертву” воду.
Мета уроку: ознайомити учнів з давніми уявленнями людей про воду. Розширити знання українських народних казок. Виховувати повагу до води, бажання її оберігати.

Обладнання: загадки, прислів’я, перекази, уривки казок про воду.
Хід уроку
1 Вступна бесіда та повідомлення теми уроку.

    • Подумайте і скажіть, без чого ми не уявляємо життя на землі? (Без води, сонця, повітря, землі...)

    • Відгадайте, про що ми сьогодні будемо говорити на уроці (Відгадування загадок)

    • А як можна назвати одним словом дощ, річку, сніг, лід?

(Вода)

    • Отже сьогодні ми будемо говорити про звичайну і таку незвичайну воду.


2 Вивчення нового матеріалу. Розповідь учителя.

(Перекази про воду)


3 Опрацювання уривків з казок.

В багатьох українських народних казках ми зустрічаємося з чарівними властивостями води. Вода буває жива і мертва, цілюща і безсила, молодильна. Казкові герої набувають надлюдської сили, окропившись цілющою водою. За допомогою живої – оживають, молодильної – стають молодими. Мертва і безсила вода забирають життя і силу. Але добути чарівну воду дуже тяжко, бо її стереже змій.



  • Послухайте уривки казок, де йде мова про чарівну воду.

  • На уроці позакласного читання я вам їх обов’язково прочитаю повністю.


4 Робота з прислів’ями.

- Поясніть , як ви розумієте такі прислів′я.
5 Підсумок уроку. Узагальнення знань.

  • Чому без води неможливе життя на землі?

  • Яка вода вважається лікувальною?

  • Яка вода і з якими властивостями зустрічається в українських народних казках?

Оберігайте, діти, воду, не засмічуйте її, бо вода – це наша сила, наше здоров’я, наш добробут.
Додатковий матеріал
Загадки

Коли нема – чекають, коли прийду – тікають. (Дощ)


Зимою спить, а влітку біжить. (Річка)
Прозорий, як скло, та не вставиш у вікно. (Лід)
Білий, як пір’їна, холодний, як крижина. (Сніг)
Перекази про воду
Первісна людина рано запримітила, що вода приносить велику користь всьому живому, що без води неможливе життя. Вода оживляє землю і робить її родючою. До того ж вода є могутнім цілющим засобом від усяких недуг. Плювати у воду, а так само засмічувати її де б то не було і чим, і як би то не було – великий гріх, і ті, хто не дотримується цього, бувають покарані головним болем. Старі люди завжди п’ють воду з непокритою головою, а перед питтям хрестяться.

Люди вірили, що вода жива. Ще й зараз ми говоримо про неї, як про живу істоту: дощ іде, сніг іде, річка біжить. Земна вода поєднана з небесною, а звідси – пошана воді, яка спасає від посухи. А значить – від голоду. Тому воді поклонялися й приносили жертви річкам, озерам, джерелам, криницям. Вірили, що вода очищує людину від гріхів, тому молилися над річкою в повнолуння, щоб скинути у воду всі свої гріхи.

Особливо цілющу силу від усіх хвороб має “непочата вода”. Це вода, яку зачерпують вранці першою з річки, чи криниці (ще краще – з трьох криниць) до сходу сонця. Той, хто її несе, якщо зустрінеться з кимось, не повинен вимовляти жодного слова, інакше вода втратить свою цілющу силу і не дасть тому, хто її вживає, ніякої користі. Особливо корисно купати в “непочатій воді” хворих дітей.

Жива вода – це вода джерельна. Вона була особливо цілюща і дуже шанувалася людьми. Хто нап’ється правдивої живої води, той набуває собі великої сили, а коли був недужий, зцілювався. Таку воду пили, купалися в ній, або окроплювалися нею.


Жива” і “мертва” вода в українських народних казках
З казки “Іван Богданець”:
Прийшли на тічок Іван та рак. Поставив рак шість барилок з одного боку і з другого боку шість: в одних сильна вода, а в других – безсильна. Із сього боку, де Іван Богданець, безсильна, а з того, де рак, – сильна.

  • Напиймося, – каже рак, – перше води, та тоді будем битися.

Напився Іван безсильної води, а рак Вір напився сильної.

Як ударив рак – Івана Богданця загнав по коліна в землю. Як ударив Іван – загнав рака тільки по кісточки.



  • Тепер, – каже, – дай, раче Віре, на оддишку!

Рак Вір заснув. А Іван Богдинець не спить. Дивиться – лізе до нього рак той, що його перевозив.

  • Візьми ті барилка, перекоти на той бік, а його барилка перекоти на свій бік, бо коло тебе – безсила вода. То ти ту питимеш, а він буде пити безсильну.

* * *

Тепер у тім місті, де Іван Богданець народився, мати його пригадала собі ті слова, що він казав, як ішов. Сідає на бичка-самоходика, пускає яблучко-покотигорошко й бере в руки цілющої й живущої води. Куди яблучко котиться, туди вона на бичку їде. Прикотилося на те місце, де був він закопаний, і стало.

Одкопує вона і знайшла з нього тільки одну кісточку. Помазала цілющою водою – зцілився. Помазала живущою водою – ожив і каже:


  • Ох, мамо, як я дуже довго спав!

З казки “Іван Царевич і залізний вовк”:


Їдуть лісом, коли лежать гавенята. Став царевич їх збирать, стара гава лежить та й кричить:

  • Що хоч візьми, тільки не руш моїх гавенят.

Царевич й говорить:

  • Я з тебе нічого не хочу, тільки дістань мені живлющої і цілющої води.

  • Добре, дістану, бо я цю воду сама й стережу.

Полетіла гава до малої пташки, звеліла дістать води.

От пташка набрала води і полетіла до Івана-царевича, і оддала йому воду. Царевич сів на коня й поїхав. Їде, аж стоїть хата, а в тій хаті сидить дід.



  • Здоров, діду!

  • Здоров, Іван-царевич!

  • Чи по волі, чи по неволі? – пита дід.

  • Я козак не без долі, зайшов сюди по неволі, – отвічає царевич.

Розказав Йван-царевич дідові, де бував, що видав і куди тепер іде.

У діда тоді якраз баба вмерла і він хотів її вже ховать, а царевич покропив бабу живущою і цілющою водою, вже й ожила.


З казки “Про жар-птицю та вовка”:
Так брати і зробили, як сказали: убили дурня і покинули там, а коня, жар-птицю і красну дівицю узяли та й поїхали. Незабаром прибігає вовк. Дивиться, аж дурня вже клює сорока, а гадюка ссе з його кров. От він зараз гадюку вбив, а сороці й каже:

  • Як ти мені не принесеш води цілющої й живущої, то й тебе уб’ю.

  • В чому ж я тобі принесу? – питає сорока.

Він узяв зробив з листя дві коробочки, одну прив’язав їй до одної ноги, другу до другої та й пустив її. На другий день прилітає вона до його в полудень і приносить воду. Тоді він узяв полив дурня цілющою водою, зцілив його, а далі – живущою –оживив.

1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка