Відділ освіти броварської районної державної адміністрації методичний кабінет екологічне виховання



Сторінка1/8
Дата конвертації01.12.2016
Розмір1,65 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8



ВІДДІЛ ОСВІТИ БРОВАРСЬКОЇ

РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
Екологічне виховання
2 клас
Посібник для вчителя

Сігачова Лариса Анатоліївна, вчитель початкових класів Шевченківська загальноосвітня школа І-ІП ступенів, педагогічне звання -"Вчитель - методист"
2006 рік
Передмова

На кожному етапі розвитку суспільства домінують певні орієнтири на виховання підростаючого покоління. У наш час особливо актуальною стає проблема екологічного виховання.



Виховну роль природи важко переоцінити. Спілкування з нею робить усіх нас добрішими, щедрішими, гуманнішими, духовно багатшими. При­рода, годує, напуває, одягає людину, є джерелом її фізичного здоров'я, морального благополуччя, естетичної насолоди.

Але за всю історію цивілізації середовище, в якому існує людина, піддавалось грубому впливу з її боку. Постійне руйнування середовища існування на початок двадцять першого століття створило дійсно катастрофічну екологічну ситуацію на планеті, яка загрожує здоров'ю, формує нові хво­роби людей і тварин (хвороби цивілізації), негативно впливає на спадко­вість людини. Україна належить до числа країн з найвищим рівнем забруд­нення і руйнування середовища існування людей. На державному рівні розроблені спеціальні програми, що передбачають захист навколишнього середовища, охорону і примноження багатств природи.

Зміст навчально-виховної роботи з екології полягає в розкритті бага­тогранної цінності природи, формуванні засад дійового та відповідального ставлення до навколишнього природного середовища.



Першоосновою формування екологічних знань, екологічної культури, екологічного мислення є початкова школа. Навчання екології має бути цікавим, максимально наближеним до життя, дохідливим, врахо­вувати вікові особливості молодших школярів. Відчуття краси, розуміння природи, складних взаємозв'язків у ній не приходить саме по собі. Його треба виховувати з раннього дитинства, коли інтерес до навколишнього світу особливо великий.

Саме в такому напрямку подано розробки уроків, дидактичні матеріа­ли курсу «Екологічне виховання».

Запропоновані у посібнику матеріали апробовано в навчальному про­цесі Тарасівського НВК Броварського району Київської області.
Тема 1 Екологія і культура
Урок 1

Що вивчає наука “Екологія”

(Урок серед природи)
Мета уроку: сформувати в учнів уявлення про довкілля, про взаємозв’язки у довкіллі. Ознайомити учнів з поняттям “екологія”. Виховувати любов до природи.

Обладнання: вірш Л. Смирнової “Стежина у світ природи”.
Хід уроку
1 Актуалізація знань учнів. Формування поняття “довкілля”.

    • Діти, озирніться довкола. Що ви бачите? (Відповіді дітей)

Це все ми можемо назвати одним словом – довкілля. Сонце, місяць і зорі, блискавка і грім, хмари, принесені вітром, земля, по якій ти ходиш, вода, що всіх на світі поїть, повітря, яким усі дихають, твій дім і школа, в якій ти навчаєшся – це все довкілля.

    • А що ще ми забули віднести до довкілля? Відгадайте загадки.

    • Назвіть одним словом: береза, граб, дуб, ромашка, соняшник, кропива – це... (Рослини)

    • Кішка, собака, бджілка, горобець, синичка, жук, білка – це... (Тварини)

    • Отже рослини, тварини і люди, що поруч з тобою живуть – це також довкілля. Довкілля – це все, з чим ти зв’язаний у світі. І ти сам – частина довкілля.


2 Повідомлення теми уроку. Ознайомлення з поняттям “екологія”.

На світі існує багато наук про природу. Ботаніка вивчає життя рослин, зоологія – наука про тварин, анатомія – про будову тіла людини, астрономія – наука про планети і зірки. З цими науками ви познайомитеся в старших класах. Та є одна наука про природу, що, на мою думку, найважливіша і її потрібно вивчати вже з першого класу. Ця наука зветься “Екологія”. З грецької мови це слово перекладається так: “екос” – дім, “логос” – слово. Слово про дім. А наш загальний дім – це планета Земля, в якому всі його жителі – рослини, тварини і люди тісно пов’язані між собою та навколишнім середовищем.

Отже наука екологія вивчає взаємозв’язки рослин, тварин і людей між собою та з оточуючим середовищем.
3 Встановлення взаємозв’язків у природі.


  • Діти, як пов’язані між собою людина і корова, людина і собака?

  • Давайте встановимо взаємозв’язок між вовком і зайцем, бджілкою і квіткою, деревом і дятлом.

  • Які приклади взаємозв’язків у природі ви самі можете навести?


4 Узагальнення набутих знань.
  • Що таке довкілля?

  • Що означає слово “екологія”?

  • Що вивчає наука “Екологія”?

  • Як ви думаєте, чому ця наука – найважливіша?


5 Підсумок уроку. Опрацювання вірша Л. Смирнової

Стежина у світ природи”.

Природа це наш дім. Людина – частинка природи і вона не може без неї існувати. Тому природу треба любити, оберігати, не завдавати їй шкоди, не робити їй боляче.

Зачитування вірша.



  • Як ви розумієте такі слова: “Не скривдь нікого жорсткою рукою!”

  • Поясніть вислів:

“За всю турботу та щиру ласку

Природа віддячить тобі не раз”.


Додатковий матеріал
Загадки

Біла кора, тоненькі віти,

Що то є? – вгадайте, діти. (Береза)

Стоїть при дорозі

На одній нозі,

Шапочку має

Та нікого не вітає. (Гриб)
Ростуть у полі сестрички:

Жовті очки, білі повічки. (Ромашки)


На сонце я схожий

І сонце люблю.

За ним повертаю

Голівку свою. (Соняшник)


Росте, пишається,

Як торкнеш – кусається. (Кропива)


Хто з хвостом і вушками?

В кого лапки з подушками? (Кіт)


Гладиш – ласкається,

Дражниш – кусається,

На ланцюгу сидить,

Дім сторожить. (Собака)


Невтомна трудівниця

Цілий день літає,

Хоботком нектар збирає,

Людей медом пригощає. (Бджілка)


Спритний хлопчина

В сірій кожушині

По дворах стрибає.

Крихти збирає. (Горобець)


Летить – виє,

Сяде – землю риє. (Жук)


Руденька, спритненька,

З дерева на дерево стрибає,

Горішки збирає,

На зиму припасає. (Білка)


Л. Смирнова
Стежина у світ природи
Оця стежина веде, дитино,

У світ природи, чудовий світ,

Де є метелик і є калина,

Сніжинка біла і маків цвіт.


Де соловейко співає пісню,

І жайвір сонечко кличе нам,

Вухастий зайчик стрибає в лісі,

Їжак гостинці несе діткам.


Де бджоли пісню літа співають,

Палає квітка в краплях роси,

Цвіркун для друзів на скрипці грає...

Зумій відчути все це ти!


І котик Мурчик поруч з тобою,

В зеленім лузі телятко мале,

Не скривдь нікого жорсткою рукою.

Що є у світі – то все твоє.


За всю турботу та щиру ласку

Природа віддячить тобі не раз.

То ж, не поруш цю чарівну казку,

Нехай усіх вона радує нас.



Урок 2

Ознайомлення зі смисловим поняттям “Дім”

(дім – село – країна –планета)
Мета уроку: ознайомити учнів зі смисловим поняттям “Дім”. Виховувати любов до рідної землі, домівки, повагу до старших, почуття відповідальності.

Обладнання: грамзапис пісні “Хата моя, біла хата”, репродукції картин художників (на тему рідної природи), фотомонтаж “Рідна земля”.
Хід уроку
1 Вступна бесіда. На дошці: “Людина завжди повинна

пам’ятати, звідки вона пішла в життя” О. Довженко.
Звучить грамзапис пісні “Хата моя, біла хата” у виконанні Черкаського народного хору.

        • Про що співається в пісні?

        • Як ви розумієте слово “хата”?


2 Повідомлення теми уроку.

На сьогоднішньому уроці ми поведемо мову про ті найдорожчі обереги, які супроводжуватимуть вас у житті, про рідну домівку. Хто був уважним, той мабуть звернув увагу на нове слово.



        • Яке це слово? (Оберіг)

        • Що означає це слово?

        • Від якого слова воно утворилося? (“Берегти”)

Отже, обереги – це такі речі, що оберігають нас, допомагають нам у житті. Саме з оберегів починається для кожного Батьківщина.

Рідна домівка. Вона оспівана в піснях, казках, оповита легендами. Кожен з нас має рідну хату, рідну домівку. Вона найкраща, найтепліша; як би нам не було важко чи сумно, але прийдеш додому – і відразу стає затишно. Правду люди кажуть: “У гостях добре, а дома найліпше”.



        • А яку ж вулицю, село ми назвемо рідними? (Ті, де ми народились, зробили перші кроки, де були перші радощі, сльози, перші друзі, перша вчителька.)

От бачите, які ми з вами багаті! Маємо рідних: найрідніших людей, рідну хату, рідну вулицю, рідне село. Усе це і є наша з вами рідна земля – земля, на якій ми народилися. Вона для нас найсвятіша, найкраща.

Наша рідна земля – це наш спільний дім, в якому вистачить місця не тільки людям, а й рослинам, тваринам.

А тепер давайте послухаємо про те, яким же був дім у наших дідусів і бабусь, якою була давня українська хата.
3 Читання тексту “Тримай хаточку, як у віночку”.
4 Узагальнення знань.

Усе, що є у наших домівках, – від батьків, дідусів, бабусь. Усьому, що є у кожного з вас доброго, ви завдячуєте родині. Тому потрібно вивчати історію свого роду, щоб потім було що розказати своїм дітям, онукам. Народне прислів’я говорить: “Скільки б ти не знав, а більше від народу не знатимеш”.

Отже, пізнання вами життя починається з рідної домівки.


        • А чи може кожен з вас рости, здобуваючи знання лише у стінах своєї хати? Звичайно, ні!

Є ще школа, де ви з товаришами навчаєтесь. Є товариші, з якими ви спілкуєтесь.

Є наша країна – Україна, громадянами якої ви є.

Є наша планета Земля – наш дім, спільний для всіх людей: білих, чорних, жовтих, червоних. (Показ глобуса.)

Згадайте мультфільми, кінофільми про космічні пригоди, де люди уявляють те, якою буде наша Земля в майбутньому.

Яким ви уявляєте майбутнє нашої планети? Хто відповідає за це?

Ви – майбутнє планети, майбутнє нашої України. Вам жити, вчитись і працювати в новому столітті.


5 Підсумок уроку.

Сьогодні ми розмовляли про найдорожче, що є у кожного з нас – про рідну домівку, рідну землю, планету Земля. І хочеться сподіватися, що ви берегтимете все, що нас оточує, бо це наша родовідна пам’ять, наша історія.



Додатковий матеріал

Л. Орел


Тримай хаточку, як у віночку

Давня українська хата. Високий поріг, на стінах та на вікнах – барвисті рушники, розмальована піч, красуня скриня. Пахне травами...

Як і кожне східнослов’янське житло українська хата в минулому мала нерухомі меблі, котрі майструвалися разом із нею: піл, лави, полиці для посуду, жердки. Рухомих речей було небагато – стіл, ослони, скриня, стільці, дитяча колиска.

В одних регіонах стіни хати білили, у рублених оселях їх мили водою, але по всій Україні – від Карпат до Дону – всередині, а часто і зовні прикрашали розписами.



Приходь, брате, з діточками,

В мене хата з квіточками.

Або ще:


Ой знати, знати пана-господаря:

В нього хата з сосни, з ялини,

Вся мальована.

Майже четверту частину хати займала розмальована чи оздоблена кахлями піч. Побутує багато прикмет і повір’їв, пов’язаних з нею. Наприклад, якщо запалений уперше вогонь горів ясно, то життя тут буде радісне, якщо тьмяно, дим ішов у хату, то й ладу не буде в ній.

Сволок також прикрашали. Найчастіше – різьбленими календарними знаками. Зазначалися і дати будівництва житла, прізвище майстра. На сволок клали дрібні речі: клубки ниток, веретена, книжки, квіти, а також хліб.

Це були обереги житла.



Урок 3

Давні уявлення українців

про навколишнє середовище
Мета уроку: ознайомити учнів з давніми уявленнями наших предків про оточуючий світ. Формувати стійкий інтерес до духовної культури українського народу, розкрити її красу і чарівність. Виховувати любов до природи, бажання краще її пізнати.

Обладнання: українські легенди та перекази, сюжетні малюнки.
Хід уроку
1 Актуалізація знань.

      • Пригадайте, я вам розповідала легенду про заснування міста Києва. Давайте пригадаємо її.


2 Повідомлення теми уроку.

  • Наші предки, що колись жили на цих землях, називалися слов’янами. Це були дуже сміливі, працьовиті, добрі і щедрі люди. Вони любили і берегли природу, вірили в її надзвичайну силу, розуміли, що їхнє життя цілком залежить від неї.

  • Сьогодні я вам розповім, в що вірили слов’яни і як вони уявляли навколишнє середовище.


3 Розповідь про давні уявлення українського народу.
4 Відгадування загадок.

А тепер, діти, відгадайте загадки про ті явища природи, про які я вам щойно розповіла.


5 Робота над прислів’ями.

- Послухайте прислів’я і спробуйте пояснити їх зміст.


6 Підсумок уроку. Узагальнення знань.

  • Чому наші предки вірили, що вся природа жива?

  • Чому вони її любили і поважали?

  • Яка нам треба ставитися до природи?

  • Чому?

  • Запам’ятайте, діти, таке прислів’я: “З природою живи в дружбі, то й буде вона тобі в службі”.

  • Бажаю вам стати справжніми друзями природи.


Додатковий матеріал
Легенди про заснування Києва
Одного разу, коли на тому місці, де тепер Київ, були ліси й поля, прийшли туди три рідні брати, що називалися: Кий, Щек, Хорив. З ними була теж їхня сестричка Либідь. Стояли вони над Дніпром і найстарший брат Кий сказав:

Ось тут заложимо оселю для себе і для тих купців, що сюди будуть приїжджати! – Вони вирубали ліс і побудували перші хати. А те забудоване місце обвели ровом і обгородили гострокіллям і назвали цю оселю: город Київ, значить Києве місто.


Легенди та перекази
Початкові вірування були найтісніше зв’язані з природою. Людина хотіла бути зі своєю природою в найкращих стосунках, бо ясно бачила, що в усьому залежить від неї і тому обожнювала сонце, воду, землю, дерева, звірину. Людина вірила, що все кругом неї живе: почуває, розуміє, має свої бажання, бореться за своє існування, як кожна жива істота, а тому до природи первісна людина ставилася як до живої розумної істоти.
Сонце, місяць, зорі

Люди рано зрозуміли, що сонце було головним джерелом усього життя на землі, – воно дає тепло і світло, а без сонця на землю приходить ніч та холод. Людина і природа всім своїм життям залежить від сонця, без нього немає життя на землі. Вірили, що на ніч сонце йде спочивати й кладеться в море, звідки встає вранці викупане й свіже. А ще сонце називали оком Божим, або обличчям Бога.

Місяць – нічне Боже око, яким Бог бачить, що робиться на землі вночі.

А зорі – то сонцеві та місяцеві діти. Кожна людина має на небі свою зірку. Коли людина помирає – зірка падає з неба.


Вогонь, блискавка, грім

Вогонь теж шанували, як бога. Вірили, що вогонь походить від сонця. Вогонь – священний. Не можна було вимітати піч нечистим віником, не можна плювати на вогонь, бо на язиці висипле. Якщо вогонь не шанувати, він помститься.

Блискавка – це небесний вогонь, що його посилає бог на кару людям. Але блискавка буває і доброю, бо може проганяти злих духів.

Грім, посланець неба і вогню, має цілющу силу, тому, як весною вперше загримить, треба спиною обпертися об дерево і спина не болітиме до нового грому в наступному році.


Земля

До землі слов’яни почували глибоку повагу, бо вона була їхньою годувальницею. Земля родила все, що потрібно для життя. Земля – мати, Божа, праведна, свята. Не можна було кривдити землю: бити по ній палицею, бо їй болить, плювати на неї, засмічувати. В разі кривди, земля може розступитися і поглинути погану людину. За уявленнями наших предків, земля покоїться на водах океану на спинах трьох китів. Коли кити рухаються, буває землетрус.

Земля багата не тільки тим, що родиться на ній, але й тим, що в ній в глибині переховується. Але земельні скарби пильно охоронялися зміями та всякою нечистою силою, тому приступ до них дається не кожному, а тільки відданим.

Найбільша клятва – це клятва землею: при клятві землю цілують або їдять її. Земля – свята, і не терпить пролиття крові, особливо невинної. Пролиту на землю кров треба зразу ж засипати землею. Земля жива, – вона все чує і знає. Усі гріхи людські бачить і вгинається, як по ній грішник іде.

Як люди гарні до неї, вона радіє і пособляє їм, а як ні, то гнівається і не родить. Коли йшли до землі працювати, одягали все чисте, щоб не розсердити її.
Вітер

Вітер також впливав на життя людини. Вірили, якщо сильно свистати, можна викликати сильний вітер. Тому, коли віяли зерно тихенько насвистували, щоб вітерець був тихий, лагідний. Вітри – це чотири істоти, що дмуть з чотирьох боків світу. Яка істота дме сильніше, з того боку і вітер віє.

Від вітру залежала погода, а від погоди – життя людини, тому вітру поклонялися, задобрювали його.

Загадки
Високо стоїть, одне око має, всюди заглядає. (Сонце)


Без рук, без ніг, а тільки з рогами,

Та ходить попід небесами. (Місяць)


Поле неміряне, вівці не мічені, пастух рогатий. (Небо, зорі, місяць)
Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Грім)
Що без леза і без зуба розтина міцного дуба. (Блискавка)
Бажаний гість замість цукерок дрова їсть. (Вогонь)
Рукавом махнув, дерева нагнув. (Вітер)
Всіх годує, напуває,

А про неї не кожен дбає. (Земля)



  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка