Вибір тем дипломних проектів 4 Організація роботи над дипломним проектом 6



Сторінка1/14
Дата конвертації10.12.2016
Розмір1,92 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
ЗМІСТ
Вступ 4

  1. Вибір тем дипломних проектів 4

  2. Організація роботи над дипломним проектом 6

  3. Зміст основних розділів розрахунково-пояснювальної записки дипломного проекту 6

  4. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки 20

    1. Завдання на дипломне проектування 20

    2. Титульний аркуш 20

    3. Загальні вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної

записки 20

4.3.1. Вимоги до текстової частини РПЗ 20

4.3.2. Розрахунки виконуванні з застосуванням ЕОМ 21

4.3.3. Ілюстрації 22

4.3.4. Таблиці 22

4.3.5. Посилання на джерела документальної інформації 22



  1. Оформлення графічної частини дипломного проекту 23

5.1. Креслення загального вигляду 23

5.2. Креслення складальних вузлів 23

5.3. Креслення деталей 24

5.4. Креслення заготовок. 24

5.5. Виконання креслень компоновок (об’ємно-планувальні рішення) 24

5.6. Оформлення різних схем 25

5.7. Основні надписи (кутові штампи) і розміщення форматів 25

5.8. Специфікації 28



  1. Захист дипломних проектів 28

6.1. Підготовка дипломних проектів до захисту 28

6.2. Рецензування 29

6.3. Робота державної екзаменаційної комісії 29

6.4. Захист дипломних проектів 29

6.5. Порядок здачі і збереження дипломних проектів 30


  1. Список літератури 31

  2. Додатки 34


Вступ
Головна мета України на сучасному етапі – гармонійний сталий розвиток країни на базі розвитку економіки з одночасним вирішенням екологічних та соціальних проблем з урахуванням ринкових відносин.

Різноманітність форм власності передбачає посилення самостійності роботи підприємств, децентралізацію їх управління з використанням економічних важелів впливу.

У найкоротші терміни намічено ліквідувати катастрофічні диспропорції народного господарства держави і підняти загальний його рівень, що передбачає проектування і будівництво принципово нових для України підприємств. При цьому змінюється точка зору на потужність об’єктів, які будуються, і номенклатуру продукції, яка виробляється.

Все повинно визначатись попитом і пропозицією ринку, вирішенням соціальних та екологічних проблем. В умовах ринку в Україні як і в більш розвинутих капіталістичних країнах співіснують великі і середні і малі підприємства.

В умовах нового господарювання і конверсії оборонної промисловості галузеві проектні інститути і конструкторські бюро все більше число замовлень шукають в інших галузях і стають все більш універсальними. Починається тенденція включення великих проектних інститутів і НДІ до складу галузевих концернів і корпорацій, посилюється роль середніх інститутів, буде зростати частка приватних проектних та конструкторських бюро.

З урахуванням вищесказаного сучасний інженер-проектувальник повинен бути висококваліфікованим різнобічним фахівцем і добре знати своє «ремесло», успішно вирішувати загальні і спеціальні питання проектування.

Важливу роль у підготовці молодих інженерів-механіків має дипломне проектування, яке за своєю методикою повинно бути як найближче до реального проектування.

У дипломному проекті повинні знаходити втілення теоретичні і практичні знань студентів, одержаних під час навчання, уміння використати передовий досвіт роботи проектно-конструкторських організацій, досвід промисловості, досягнення науки і техніки, повинна бути продемонстрована висока професійна підготовка, креативне мислення, творчі здібності, можливість успішно вирішувати питання обслуговування, монтажу і ремонту обладнання.



1. ВИБІР ТЕМ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ

Дипломний проект складається з розрахунково-пояснювальної записки (РПЗ) і графічної частини (креслення, схеми, діаграми). Тема дипломного проекту формулюється частіше за все як проект реконструкції цеху або технологічної установки, відділення, блока, секції, дільниці, що входять до складу цеху. Тематика реконструкції актуальна ще й тому, що в наш час на багатьох підприємствах в ринкових умовах, особливо, при необхідності реструктуризації виробництва гостро назріла необхідність реконструкції застарілих об’єктів. При цьому для набуття навиків проектно-конструкторської роботи в завдання на дипломний проект студенту включається спецчастина, яка стосується не тільки конструкторської розробки і розрахунку апарата і (або) машини, але й пошуку шляхів покращання конструкції обладнання, оптимізації технологічних та конструктивних рішень. Необхідно зауважити, що за вимогами реального проектування розробка конструкторської документації виконується тільки для нетипового обладнання. У практиці дипломного проектування допускається в спецчастині проекту формулювати задачу з конструктивної розробки і розрахунку типового обладнання як нетипового, але обов’язково з модернізацією конструкції.

Як виняток, для нових об’єктів, де студент проходить практику, тема дипломного проекту може бути сформульована як проект цеху або технологічної установки (дільниці, блока, відділення) з метою вивчення передових досягнень у виробництві хімічних продуктів і вирішенням екологічних проблем, тобто в даному разі всі етапи виконання дипломного проекту мають навчально-пізнавальний характер.

Наведемо кілька прикладів формулювання тем дипломних проектів:

Проект реконструкції відділення конверсії аміаку цеху виробництва азотної кислоти Дніпродзержинського ВО «Азот» з метою покращання економічних (екологічних, соціальних …. – вказується конкретно яких показників і чисельна характеристика покращання) показників.

Спецчастина: конструктивна розробка і розрахунок реактора конверсії з реконструкцією каталізаторної коробки з метою оптимізації температурного профілю і котла-утилізатора з використанням удосконалених горілок панельного типу.

Проект установки очистки вихлопних газів цеху виробництва феросплавів Нікопольського заводу феросплавів з метою зниження викидів сполук азота та вуглецю .

Спецчастина: конструктивна розробка і розрахунок апарата очистки вихлопних газів з удосконаленням контактних пристроів і вентилятора.

Проект реконструкції дільниці виготовлення трубних решіток цеху виробництва кожухотрубних теплообмінників ВО «Павлоградський завод хімічного машинобудування» з метою покращення економічних показників та освоєння нової номенклатури продукції з урахуванням вимог ринку.

Спецчастина: конструктивна розробка і розрахунок кривошипного преса і штампа для виготовлення трубних решіток з удосконаленням їх конструкції.

Основними вихідними документами для розробки дипломного проекту з реконструкції існуючого об’єкта є його технологічний регламент, його проектна документація, результати патентного пошуку, пошуку інформації в Інтернеті та в спеціальній технічній літературі та періодичних виданнях, а також весь матеріал, зібраний студентом під час практики (документація механіка цеху, техархіву, дані НДІ і КБ, літературні дані).

При зібранні матеріалу студент особливу увагу повинен звернути на вузькі місця об’єкта, який реконструюється, невирішені проблеми щодо технології, обладнання, засобів автоматики і контролю, вирішення питань покращання технології, вдосконалення обладнання, охорони праці і техніки безпеки, екології і покращення умов праці з включенням питань технологічної естетики і дизайну.

Виконуючи окремі розділи дипломного проекту, студент повинен внести свої пропозиції щодо усунення вузьких місць об’єкту, який проектується.

Цінність дипломного проекту заключається в оригінальності технічних пропозицій, виконанні завдань проекту сучасними засобами, в глибині розробки всіх обов’язкових розділів у відповідності з нормами і вимогами, які пред’являються до технічних проектів і документів, в демонстрації високої професіональної підготовки та одержаних практичних навиків при пошуку оптимальних рішень та виконання проектних робіт.




2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НАД ДИПЛОМНИМ ПРОЕКТОМ
Завдання на виконання дипломного проекту, складене керівником проекту і затверджене завідувачем кафедрою, видається студентові за місяць до від’їзду на переддипломну практику.

Під час практики студент виконує її програму, вивчає нерозв’язані проблеми (вузькі місця), сумісно з керівниками практики від університету і підприємства уточнює спецчастину дипломного проекту і збирає весь матеріал, необхідний для його виконання (дивись наведений вище перелік джерел інформації).

Після закінчення переддипломної практики та одержання заліку з практики студент складає календарний графік роботи на весь період дипломування і узгоджує його з керівником проекту.

При виконанні дипломного проекту студент повинен проявити максимум самостійності. Мета керівників і консультантів – направляти роботу студента над проектом, щоб всі питання проектування були вирішені обґрунтовано, на сучасному науково-технічному рівні.

За прийняті в проекті рішення і за вірність всіх розрахунків відповідає студент – автор проекту. Підписи керівника і консультантів у дипломному проекті свідчать, що рішення в проекті принципово вірні і виконані студентом самостійно.

У процесі виконання дипломного проекту керівник регулярно проводить консультації з розділів, які відносяться до профілюючої кафедри і сприяє проведенню консультацій викладачами інших кафедр; надає допомогу студенту в доборі необхідної технічної і довідкової літератури та матеріалів з розробленої теми; здійснює регулярний контроль за виконанням студентом календарного графіка.

Графічна частина дипломного проекту повинна виконуватись з використанням вимог ЄСКД. Студент може використовувати при виконанні графічної частини комп’ютерну техніку та сучасні програми (Компас, Solid Work та інш.) при умовах самостійного володіння ними, що обов’язково перевіряє керівник проекту і несе персональну відповідальність за самостійність при виконання дипломником цієї частини роботи). Регулярність консультацій студента керівником дипломного проекту контролюється виконанням графіку консультацій, затвердженим завідувачем профілюючої кафедри.

3. Зміст основних розділів розрахунково-пояснювальної записки дипломного проекту
а) Промислові об’єкти хімічної технології

Вступ


Коротко охарактеризувати значення галузі і технічної проблеми, якій присвячується дипломний проект, мету проектування і документи на основі яких виконується проект (проектно-технічна документація інституту-проектувальника, технологічний регламент, технічна документація механіка цеху, документація техархіву або КБ підприємства, дані НДІ, література та дані патентного та Інтернет пошуку).

  1. Загальна частина


1.1. Обґрунтування необхідності та напрямків реконструкції технологічного об’єкта

Рішення про необхідність та напрямки реконструкції технологічного об’єкта студент приймає на основі детального вивчення його технологічного та економічного стану а також літературних даних, НДІ і проектних інститутів, порівнюючи стан подібних виробництв у нашій країні і за кордоном.

У даному підрозділі студент повинен системно викласти аргумент щодо проведення та напрямків реконструкції технологічного об’єкта, передбачивши при необхідності зміни в технології, обладнанні, засобах КВП і А, трубопровідній обв’язці і т.п. Особливу увагу треба приділити вирішенню питань техніки безпеки, безвідхідної технології та екології.


    1. Обґрунтування вибраного методу виробництва і вихідної сировини

об’єкта реконструкції

Метод хімічного виробництва – це дія на сировину, що являється основою одержання заданої хімічної продукції.

Щодо об’єкта, який реконструюється, метод виробництва визначається технологічним процесом, який лежить в основі реалізації призначення об’єкта. Наприклад, для відділення одержання плаву карбаміду «методом» буде процес випарки під вакуумом розбавленого розчину карбаміду, а для блоку одержання бензину з газойлевої фракції – процес каталітичного крекінгу в присутності алюмосилікатного каталізатора.

При вивченні існуючої технології об’єкта реконструкції студентові необхідно переконатися в наявності або відсутності більш прогресивних методів одержання заданого продукту. У залежності від конкретних умов і економічної доцільності студент повинен прийняти рішення про використання існуючого методу або нового, більш перспективного.




    1. Характеристика сировини, що використовується на об’єкті реконструкції

Характеристика сировини розглядається у тісному поєднанні з вибраним методом виробництва.

Характеризуючи сировину, студент має посилатись на існуючі на підприємстві ТУ або ГОСТ. Необхідно дати характеристику шкідливості і токсичності сировини, визначити допустимі конструкції шкідливих накопичень, зазначити межі займання і вибуховості для пожежо-вибухо небезпечних речовин, дати характеристику радіаційної безпеки сировини. Рекомендується використати технологічний регламент існуючого об’єкта а також дані літератури, НДІ і проектних інститутів.


1.4. Характеристика готової продукції, що виробляється на об’єкті реконструкції

Характеристика готової продукції здійснюється аналогічно характеристиці сировини. Окрім того, тут наводяться показники споживчої якості продукції.


1.5. Обґрунтування вибраного способу виробництва, напрямків його вдосконалення і розробка принципової технологічної схеми об’єкта реконструкції

Вибраний метод виробництва може бути реалізований принципово декількома способами. Спосіб виробництва відтворює послідовність і технологічні умови проведення всіх технологічних процесів (операцій), необхідних для одержання продукції необхідної якості з дотриманням вимог охорони праці і техніки безпеки, вимог захисту навколишнього середовища і забезпечення високих техніко-економічних показників.

Якщо при виборі методу виробництва студент обґрунтовано залишив без змін існуючий метод виробництва, то за основу можуть бути взяті існуючий спосіб виробництва та його технологічна схема, але при цьому необхідно врахувати всі недоліки в технології, обладнанні і засобах управління і контролю існуючої схеми та внести в неї відповідні зміни. Цей варіант є найбільш типовим при виконанні студентських дипломних проектів.

Якщо студент запропонував інший метод виробництва, то для його реалізації необхідно буде використати принципово новий спосіб виробництва і нову технологічну схему. Принцип графічного подання принципової технологічної схеми наведено в додатку (рис. Д1).

Особливо необхідно підкреслити, що вже на стадії розробки принципової технологічної схеми вирішується питання комплексної безвідхідності переробки сировини, рекуперації енергії і побічних продуктів, очищення стічних вод і викидів в атмосферу, нейтралізації відходів, їх захоронення та інші.


    1. Розрахунок величин матеріальних і теплових потоків об’єкта, який реконструюється [1, 2]

1.6.1. Розрахунок величин і складу матеріальних потоків

В основу розрахунку величин і складу матеріальних потоків об’єкта, який реконструюється, входять такі вихідні дані:

а) принципова технологічна схема об’єкта;

б) потужність об’єкта по перероблювальній сировині.

Це особливо зручно, коли сировина перероблюється практично без відходів, наприклад при переробці нафти. Необхідно знати фракційний склад сировини.

Для нафти і нафтопродуктів він визначається з використанням кривих розгонки – кривих істинних температур кипіння (ІТК). Фракційний склад може бути також поданий у формі таблиць. У розглядуваному випадку розрахунок величини і складу матеріальних потоків на різних ділянках схеми ведеться в напрямку руху цих потоків з урахуванням втрат на кожній стадії;

в) потужність об’єкта по вироблюваних продуктах. Це часто використовують для хімічних і нафтохімічних виробництв. Розрахунок починається з уточнення калькуляції (витратних коефіцієнтів по сировині) продукції з врахуванням внесених студентом пропозицій. Далі розрахунок проводиться в напрямку зворотного руху матеріальних потоків, починаючи з готових продуктів. Але це не виключає інших підходів, наприклад, для простих хімічних процесів розрахунки матеріальних потоків можуть бути виконані з урахуванням стехіометрії хімічних реакцій.

У дипломному проекті допускається виконувати розрахунок матеріальних потоків в об’ємі, достатньому для визначення навантаження на апарат і (або) машину, що входять до складу спецчастини проекту.


1.6.2. Розрахунок величин теплових потоків

В основу розрахунку величин теплових потоків об’єкта, який реконструюється, беруться величини і склад розрахованих матеріальних потоків, величини технологічних параметрів процесів, фізико-хімічні характеристики потоків.

Задача розрахунку величини матеріальних і теплових потоків об’єкта, який реконструюється, значно полегшується при використанні даних технологічного регламенту існуючого об’єкта, даних калькуляції продукції, даних НДІ, проектних інститутів і літературних даних.

Результати розрахунку надаються у формі таблиць і наводяться, як правило, на одному аркуші формату А4 або А3 з принциповою технологічною схемою об’єкта і розміщуються в РПЗ у підрозділі 1.6.


1.7. Оцінка стану обладнання, існуючого на об’єкті реконструкції, та вирішення питання про його використання в складі реконструйованого об’єкта

Оцінка стану існуючого обладнання на об’єкті реконструкції здійснюється з урахуванням морального і фізичного зносу апаратів (машин).

Розглядаються такі випадки:

1. Апарат (машина) морально застарів і фізично зносився (ступінь зносу >60%). Це одночасно викликає необхідність вибору нової конструкції сучасного апарата (машини) з високими експлуатаційними та техніко-економічними показниками і замовлення його виготовлення на машинобудівельному підприємстві.

2. Апарат (машина) морально застарів але фізично ще знаходиться в хорошому стані (ступінь зносу < 50%).

У даному випадку з урахуванням вартості виготовлення апарата (машини) може бути прийняте рішення про подальше використання цього апарата (машини) у складі об’єкта реконструкції.

3. Апарат (машина) морально не застарів, але фізично зносився.

У даному випадку однозначно приймається рішення про замовлення виготовлення апарата (машини) на машинобудівельному підприємстві. При цьому з’являється можливість перед виготовленням апарата (машини) здійснити подальше удосконалення його конструкції.

4. Апарат (машина) морально не застарів і фізично не зносився.

Це, без сумніву, дає можливість використати указаний апарат (машину) в складі об’єкта реконструкції. І все ж студенту рекомендується пошукати напрямки подальшого удосконалення цього апарата (машини) особливо в тому випадку, коли це обладнання входить у спецчастину дипломного проекту.

У результаті попереднього аналізу визначається склад обладнання об’єкта реконструкції.
1.8. Повірочний технологічний розрахунок вибраного обладнання об’єкта реконструкції

Під час реконструкції об’єкта в кожному конкретному випадку можуть ставитись різні завдання. Часто реконструкція об’єкта пов’язана зі збільшенням його продуктивності по цільовому продукту. У такому випадку постає необхідність повірочного технологічного розрахунку основних апаратів і машин об’єкта реконструкції з метою перевірки їх пропускної здатності по технологічних потоках. Це дає можливість уточнити правильність попереднього вибору обладнання об’єкта реконструкції.

Методику технологічного розрахунку апаратів і машин студент-дипломник вибирає ґрунтуючись на знаннях з загальнотехнічних та спеціальних дисциплін його навчального плану.

Якщо в результаті реконструкції технологічного об’єкта потужність його зростає не більш ніж на 7-10%, то можна обмежитись тільки технологічним розрахунком апаратів і (або) машин, які складають спеціальну частину дипломного проекту, допускаючи, що все інше обладнання має необхідний запас навантаження.


1.9. Розробка функціональної схеми автоматичного управління і контролю об’єкта, який реконструюється [3-6]

При розробці функціональної схеми автоматичного управління і контролю об’єкта, який реконструюється, необхідно проаналізувати існуючу функціональну схему, її недоліки і розробити модернізовану схему.

Допускається при узгодженні з керівником дипломного проекту і консультанта обмежитись розробкою принципової функціональної схеми автоматичного управління і контролю. Для її розробки використовується принципова технологічна схема об’єкта, який реконструюється.

В окремих випадках функціональну схему управління і контролю розробляють для фрагмента технологічної схеми або навіть для одного складного апарата з локальним обов’язком, а для машин розробляють електричну, гідравлічну або пневматичну схему управління.

Приклад оформлення принципової функціональної схеми управління і контролю об’єкта наведений у додатку (рис. Д.2).

Опис розробленої функціональної схеми контролю та автоматичного управління об’єкта, який реконструюється, виконують відповідно до порядку реалізації основних технологічних процесів. При цьому відмічається, в яких точках схеми якими приладами здійснюється управління і контроль, дається коротка характеристика цих приладів.

Замовні специфікації на засоби КВП і А виконуються тільки на прилади, які необхідно замовити і виготовити. Їх здійснюють на аркушах формату А4 або А3 відповідно до правил ЄСТД й ЄСКД.

Приклад оформлення замовної специфікації на засоби КВП і А наведений у додатку (рис. Д.3).


1.10. Підготовка завдання на розробку проектно-конструкторської документації нового апарата (машини) або модернізацію існуючого апарата (машини) на об’єкті реконструкції відповідно до завдання спецчастини дипломного проекту [1, 2]

При підготовці завдання на розробку ПКД нового обладнання, заданого спецчастиною дипломного проекту, необхідно ознайомитись з цим обладнанням (див. принципову технологічну схему) і місцем його розташування в технологічному об’єкті (висотна відмітка в будівлі, на споруді, відкритій площадці та ін.), вимогами техніки безпеки, охорони праці.

На основі зібраного матеріалу і результатів виконаних раніше технологічних розрахунків цих машин (апаратів) визначаються вихідні дані для розробки завдання на їх конструювання і виконується його розробка. Завдання оформлюється на аркуші ватману формату А4 або А3 згідно з правилами ЄСКД і включає ескіз обладнання або його модернізованих вузлів, виконаний в проекціях, достатніх для повного розуміння конструкції. Текстовий матеріал і розроблені ескізи розмішуються у цьому розділі РПЗ.

Приклад оформлення ескізного завдання на розробку нетипового апарата наведений в додатку (рис. Д.4).

При розробці завдання на модернізацію конструкції існуючих на об’єкті машин і (або) апаратів можна обмежитись посиланням на існуючі креслення («синьки») з поданням ескізів тільки вузлів які підлягають модернізації, і технічної характеристики цих вузлів.
2. Розробка проектно-конструкторської документації на виготовлення апарата, заданого спецчастиною дипломного проекту [1, 2]

Даний розділ виконується на основі ескізного завдання (див. підрозділ 1.10) на розробку конструкції апарата. Відповідно до результатів розробки ПДК розробляються проектно-конструкторські креслення, які включають загальний вигляд з розрізами апарата, його вузли і деталі об’ємом, узгодженим з керівником дипломного проекту, при додержанні норм і правил ЄСКД.


2.1. Характеристика конструкції апарата [7]

Складну конструкцію апарата, розроблену в дипломному проекті, зручно характеризувати по складальних одиницях і крупних деталях, починаючи з тих, які формують оболонку апарата, потім дається характеристика «насадки» апарата, тобто елементів конструкції, які знаходяться у середині оболонки апарата. Рекомендується коротко характеризувати конструкційні матеріали і способи виготовлення вузлів і деталей апарата. Особливо детально необхідно охарактеризувати вузли і деталі, які піддаються модернізації, і відобразити це в графічній частині.

Щодо ректифікаційної колони (як приклад), доцільно рекомендувати таку послідовність повузлової її характеристики: циліндричний корпус; днище; кришка; циліндрична опора; контактні тарілки; тарілка живлення колони; переливи; відбійники (сепаратори); ущільнення; теплова ізоляція та її кріплення та інше.
2.2. Принципи дії апарата розробленої конструкції

Принцип дії апарата описується в умовах його стабільної роботи в заданому режимі в напрямку руху вхідних, внутрішніх і вихідних потоків.


2.3. Розрахунки найважливіших деталей і вузлів апарата на міцність [7-9]

Об'єм розрахунків на міцність конкретизує керівник проекту. При розрахунку міцності деталей розрізняються два випадки: випадок прямого розрахунку, при якому визначаються розміри деталі, які забезпечують її необхідну міцність, і випадок повірочного розрахунку, при якому при заданих конструктивних розмірах деталі визначаються напруги, які виникають в ній. В останніх випадках про міцність деталі судять при порівнянні одержаних розрахункових напруг з допустимими. Окрім розрахунку на міцність, у необхідних випадках роблять розрахунки на жорсткість (у тих випадках, коли величина деформації може впливати на роботу деталі або вузла) і стійкість.

Розрахунок на стійкість повинен виконуватись у випадках, коли принаймні один із розмірів поперечного перерізу деталі малий у порівнянні з її довжиною. Такими деталями є, наприклад, тонкостійні циліндри, стержні і пластини, які можуть змінити свою форму при навантаженні.

Важливими даними при виконанні розрахунків на міцність є вибір розрахункової схеми навантажень, вибір допустимих напруг, коефіцієнтів запасу міцності і стійкості, коефіцієнтів міцності зварних швів, а також величини збільшення на корозію і конструктивного збільшення, яке враховує мінусовий допуск прокату.

У цьому підрозділі записки необхідно мотивувати прийняті рішення і вихідні розрахункові дані, а також обгрунтувати використання тих чи інших методів розрахунку.

При виконанні розрахунків на міцність застосовують ЕОМ. Розрахунок конкретного вузла або деталі на міцність ведеться в такому порядку.


2.3.1. Вихідні дані

При визначенні вихідних даних для розрахунку деталі на міцність необхідно проаналізувати характер конструкції деталі, величину і характер навантажень на деталь (тиск, одиничні і розподільні сили, згинальні і крутні моменти навантаження; статичні, динамічні, знакоперемінні та ін.), дію на неї агресивного середовища.


2.3.2. Розрахункова схема

На розрахунковій схемі подається деталь зі спрощенням її конструктивних елементів і прикладенням до неї навантажень, прийнятих у розрахунок. При цьому необхідно пам’ятати, що спрощення конструкції деталі повинне дозволити виконати її розрахунок на міцність з використанням відомих формул, не знижуючи запасу міцності.


2.3.3. Розрахунок деталі на міцність і стійкість

При розрахунку деталі на міцність у залежності від характеру і величини навантажень, умов корозії та ерозії вибирається конструкційний матеріал деталі і обґрунтовується використовувана теорія міцності. У відповідності з прийнятою теорією міцності приймається розрахункова формула і проводиться розрахунок на міцність. Одержані результати розрахунку аналізуються та остаточно приймається конструктивна величина розрахованого параметра.

Всі розрахунки ведуться в одиницях СІ.

Рекомендується розраховувати на міцність такі вузли і деталі тарілчастої колони ректифікації: циліндричний корпус, нижню та верхню кришки, кріплення контактних тарілок, опорне кільце, фундаментні болти. Циліндрична опора колони розраховується на міцність і стійкість. Колона ректифікації в цілому розраховується на стійкість і перекидання під дією вітрових навантажень, власних навантажень і сейсмічних сил; при розрахунку колони приймається розрахункова схема вертикально розташованого затиснутого стержня.

Щодо горизонтально розташованого апарата, наприклад кожухотрубного теплообмінника короткого типу, рекомендується піддавати розрахункові на міцність такі вузли та деталі: циліндричний корпус, розподільні голівки (коробки), нестандартні фланці, трубні решітки, трубки трубного пучка, опори та ін. Корпус кожухотрубного теплообмінника розраховується на стійкість; при його розрахунку приймається розрахункова схема балки на двох і, можливо, більше опорах.
3. Розробка проектно-конструкторських документів машини, заданої спецчастиною дипломного проекту [1, 2, 7, 8]

Загальні зауваження щодо розробки розділу 3, аналогічні розділу 2. Наголосимо на таких моментах.

У загальному випадку, окрім механізмів і їх приводів, корпусів, вузлів підшипників, вузлів укріплень, машина включає декілька систем, які забезпечують надійну і безпечну роботу. Кожна така система при конструюванні машини повинна спеціально розроблятися; вона має свою схему і своє обладнання. З цієї причини повна розробка конструкції машини в дипломному проекті можлива тільки для найпростіших машин типу одноколісного відцентрового насоса з електроприводом та ін. Тому при розрахунку і конструюванні складної машини в об’ємі дипломного проекту студент може виконати тільки частину проектно-конструкторської документації, узгоджену з керівником проекту.
3.1. Характеристика конструкції розробленої машини

Складну конструкцію машини зручно характеризувати за крупними деталями, механізмами та їх приводами, опорними складальними вузлами, вузлами ущільнення, системами забезпечення та ін.

Рекомендується також коротко характеризувати конструкційні матеріали і способи виготовлення вузлів та деталей конструкції машини. Особливо необхідно охарактеризувати вузли і деталі, а також системи забезпечення, які підлягали модернізації, і відобразити їх у графічній частині.

Стосовно поршневого компресора моржа рекомендувати такий порядок характеристики його конструкції: корпус компресора; вузол стиску газу; механізм руху поршневої групи; привід механізму руху поршневої групи; вузли підшипників; вузли ущільнення; система змащування механізму руху і підшипників; система змащування циліндрової групи і ущільнення; система охолодження циліндрів; система міжступеневого охолодження газу; система управління і контролю; система блокування; система запобіжних клапанів та інше.


3.2. Принцип дії машини розробленої конструкції

Принцип дії машини описується в умовах її роботи в заданому режимі в порядку руху вхідних технологічних потоків, потоків в середині машини і вихідних потоків (газ, рідина, пластичний матеріал, кусковий матеріал і ін.). При цьому, перш за все, характеризується функціонування головного робочого органу машини, механізму його руху і приводу. І далі, при необхідності, характеризується робота інших вузлів і систем машини.


3.3. Розрахунки найважливіших вузлів і деталей машини на міцність [7-9]

Загальні зауваження до підрозділу і порядок розрахунку вузлів і деталей машини аналогічні підрозділу 2.3.3.

Рекомендується розраховувати на міцність такі деталі і вузли поршневого компресора: циліндри, поршні, штоки, шатуни, колінчатий вал, маховик, елементи клапанів, підшипники, ущільнення, муфта зчеплення та ін.

При розрахунку на міцність вузлів і деталей машин рекомендується використовувати методичні вказівки і розробки кафедри ОХВ і спеціальну літературу.


3.4. Розробка завдання на вибір приводу розробленої машини (апарата) [10, 11]

Завдання на вибір приводу для машини включає технологічну характеристику машини (швидкість обертання корінного вала, споживана потужність та ін.), умови її експлуатації, режим пуску і зупинки; повинна бути наведена характеристика виробництва з точки зору електровибухонебезпечності. У завданні наводяться вимоги до виконання електродвигуна (звичайне або електровибухозахищене).


3.5. Вибір приводу машини (апарата) [ 10, 11]

У найпростішому випадку привід машини може включати електродвигун (парову турбіну), з’єднаний через муфту зчеплення безпосередньо з валом машини. Такий привід властивий (притаманний) високооборотним відцентровим насосам (асинхронний електродвигун).

В інших випадках часто використовують привід, який включає електродвигун з одно- або багатоступінчастими передачами (редуктори, мультиплікатори, клинопасові передачі та ін.).

Треба глибоко проаналізувати завдання на підбір приводу, підібрати двигун з урахуванням різниці в швидкостях обертання вала двигуна і корінного вала машини та необхідної передачі. Необхідно передбачити захист двигуна від перевантажень.


4. Компоновка (об’ємно-планувальне рішення об’єкта, який реконструюється) і розміщення обладнання [1, 12]

У дипломному проекті креслення компоновки обладнання виконуються в обсязі вимог реконструкції.

У залежності від конкретних умов технологічне обладнання можна розміщати на відкритих площадках та спорудах (етажерках) і в закритих виробничих будівлях. Відповідно до цього розрізняють відкритий, закритий і змішаний варіанти компоновки технологічної установки (цеху).

Студент повинен охарактеризувати об’ємно-планувальне рішення об’єкта, який реконструюється, і розміщення обладнання в залежності від вимог технології, класифікації виробництва щодо пожежних і санітарних норм та ін.

При відкритому варіанті дається характеристика компоновки фундаментів, етажерок і розміщення на них обладнання. Графічна, частина цього розділу включає загальний вигляд розташування обладнання в плані, креслення фундаментів під машини й апарати, розроблені в спецчастині дипломного проекту (див. рис. Д.5). При наявності етажерок їх показують графічно в трьох проекціях з розрізами по місцю розміщення в них апаратів і машин, розроблених в дипломному проекті (див. рис. Д.6).

При закритому варіанті розміщення обладнання студент повинен обґрунтувати необхідність розміщення в приміщеннях машин і апаратів, що складають спецчастину дипломного проекту, визначити склад приміщень (основні, допоміжні виробничі приміщення, приміщення для обслуговуючого персоналу), обґрунтувати їх розміри і розміри робочих зон, раціональне взаємне розташування, дати їх класифікацію з пожежонебезпеки, ступеня вогнестійкості, правил обладнання електричних установок (ПОЕ).

У графічній частині дипломного проекту при закритому розміщенні обладнання необхідно подати креслення плану розташування будівель на території, яка реконструюється (елемент генерального плану заводу), креслення поетапних планів і розрізів будівель, виконаних у масштабі, з виглядом на розташування в будівлях машини, і (або) апарата, розроблених в дипломному проекті (див. рис. Д.7).
5. Трубопровідна обв’язка машин і апаратів об’єкта, який реконструюється [1]

Рекомендується обмежитись розробкою локальної трубопровідної обв’язки і виконати її тільки для машини і (або) апарата, розроблених у дипломному проекті. При цьому необхідно дати характеристику трубопровідної обв’язки, обґрунтувати необхідність всіх елементів її конструкції, виконати їх гідравлічний розрахунок, визначити внутрішній діаметр труб і підібрати стандартні труби.

Графічна частина включає загальний вигляд машини і (або) апарата, розташованих у виробничих приміщеннях або на відкритій площадці з трубопровідною обв’язкою, виконаних у відповідності з правилами ЄСКД (див. рис. Д.8, Д.9).
6. Монтаж і демонтаж обладнання на об’єкті, який реконструюється [13, 14]
Даний підрозділ виконується в об’ємі реальних вимог демонтажних і монтажних робіт, пов’язаних з реконструкцією об’єкта, з посиланням на машини і (або) апарати спецчастини дипломного проекту.

Можливі два підходи:

І) демонтаж і монтаж апарата і (або) машини в зібраному вигляді або крупними блоками не потрібні. Тоді необхідно детально описати організацію і проведення складально-розкладальних робіт, пов’язаних із заміною існуючих вузлів у машинах і апаратах на модернізовані, порядок їх виконання і забезпечення, використання необхідних монтажних засобів (блоки, поліспасти, косинки, талі, лебідки та ін.);

2) демонтаж і монтаж апаратів і (або) машин у зібраному вигляді або крупними блоками мають місце. Тоді починають з розробки розташування обладнання і його трубопровідної обв'язки, розглядаються способи і засоби підвозу обладнання до будівельної площадки, рекомендований порядок розташування обладнання перед монтажем; необхідні монтажні засоби: лебідки, крани, щогли, послідовність демонтажу і монтажу окремих вузлів обладнання і найбільш доцільні в даних умовах способи демонтажу і монтажу; характеристики цехових підйомно-транспортних механізмів і пристроїв.

Студент повинен пам'ятати, що при реконструкції технологічного об'єкта демонтаж і монтаж обладнання виконаються на малих монтажних площадках, де знаходиться вже раніше змонтоване обладнання. Це може істотно вплинути на виконання демонтажних і монтажних робіт: відмовитись від монтажу обладнання в зібраному стані і запропонувати монтувати його блоками; в останньому випадку при розміщенні замовлення на виготовлення обладнання на машинобудівельному заводі повинна бути домовленість про обов'язкову поставку обладнання на монтажну площадку замовника блоками, про що студент повинен зазначити в цьому підрозділі.

Користуючись компоновочними кресленнями, студент повинен розробити план монтажної площадки і передбачити на ньому все необхідне для проведення монтажно-демонтажних робіт. План монтажної площадки виконується на листі ватману формату АІ.

Приклад оформлення плану демонтажно-монтажної площадки наведений в додатку (рис. Д.10).

У цьому підрозділі необхідно викласти також порядок і способи випробувань змонтованого обладнання і трубопроводів.

На практиці можуть поєднуватись обидва розглянуті підходи. У такому випадку студент повинен їх розробити та описати.
7. Електрична частина [15, 16]

Цей розділ виконується в об’ємі вимог реконструкції об’єкта. У ньому, при необхідності, треба дати характеристику:

І) електропідстанції установки (цеху);

2) електричного струму і електровідгалужень, необхідних для живлення основних електроприводів, в тону числі електроприводів машин і (або) апаратів, розроблених в дипломному проекті;

3) електричного струму та електропроводки для освітлення території установки (цеху) і робочих місць;

4) аварійне освітлення.

Виконати при необхідності розрахунок:

5) освітлення робочих місць (території технологічної установки) і підібрати світильники;

6) заземлення апаратів і машин, розроблених в дипломному проекті, запропонувати конструкцію заземлення, його раціональне розміщення і навести його ескіз в РПЗ;

7) захист установки реконструкції від блискавки, запропонувати її конструкцію і навести ескіз в РПЗ.

При викладенні матеріалу необхідно особливу увагу приділити питанню охорони праці і техніки безпеки.
8. Вентиляція промислових будівель [17, 18]

Цей підрозділ виконується при розміщенні обладнання в закритому приміщенні. Студент повинен визначити місця з підвищеним виділенням шкідливих компонентів, вибрати систему вентиляції (природна, приточна, приточно-витяжна) і необхідну кратність обміну повітря, визначити розташування вентиляційної камери, довжину і діаметр вентиляційних рукавів, обґрунтовано підібрати марку вентилятора і завод -виготовлювач.

На компоновочних кресленнях установки реконструкції необхідно показати розташування вентиляційних камер, вентиляторів і витяжних рукавів.

Обсяг матеріалу уточнюється з керівником дипломного проекту і консультантом з охорони праці в залежності від вимог реконструкції.


9. Технічна естетика і дизайн на об’єкті, який реконструюється [19]

Технічна естетика і дизайн відносяться до наукової організації праці (НОП).

Необхідно висвітлити вимоги технічної естетики щодо раціонального кольорового оздоблення поверхонь виробничих приміщень і обладнання, яке сприяє зменшенню травматизму, стомлюваності робітників і підвищенню продуктивності праці.

Необхідно звернути особливу увагу на пофарбування трубопроводів і інших комунікацій для транспорту технологічних газів, рідин та ін.


10. Охорона навколишнього середовища [20]

Необхідно дати кількісну та якісну оцінку зміні шкідливих викидів в атмосферу і водойми в зв’язку а виконаною реконструкцією об’єкта.



11. Вплив шкідливих викидів і скидів на навколишнє середовище [21]

Користуючись інформацією про вплив шкідливих викидів, необхідно показати, які наслідки на навколишнє середовище (фауну і флору, будівлі, споруди, пам'ятники) можуть спричинити викиди і скиди з об'єкта, що реконструюється.



12. Техніко-економічна частина [22]

Даний підрозділ виконується в обсязі, необхідному для оцінки результатів реконструкції цеху або технологічної установки.

Студент вносить відповідні зміни в калькуляцію собівартості продукції, яка виробляється, виконує розрахунок капітальних витрат на реконструкцію установки, вносить (при необхідності) свої пропозиції відносно зміни системи оплат праці і різних відрахувань і визначає очікуваний прибуток.
13. Висновки

Коротко у формі анотації відмічається, що принципово нового внесено в об’єкт, яким чином удосконалення і нововведення вплинули на прибуток.



14. Література

У список літератури включаються тільки процитовані в РПЗ джерела наукової, технічної і документальної інформації в порядку її першої згадки в тексті.

Рекомендації щодо оформлення списку літератури наведені в додатку.
15. Перелік виконаних креслень

Перелік виконаних креслень складається за формою, наведеною в табл. 15.1.



Каталог: olderfiles
olderfiles -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
olderfiles -> Наукових праць
olderfiles -> Державний стандарт початкової загальної освіти Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту»
olderfiles -> Розділ ІІ. Наша зірочка Даша Бондарчук
olderfiles -> Історія держави І права України у 2-х томах том І
olderfiles -> Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку народознавчими засобами 2010 р. Укладачі
olderfiles -> Першотравнева райдержадміністрація відділ освіти методичний кабінет
olderfiles -> Задача на спільну роботу. Мета: Забезпечити засвоєння учнями вміння розв’язувати задачі на спільну роботу
olderfiles -> Методичні рекомендації до організації і проведення уроків узагальнення і систематизації знань учнів на початок навчального року


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал