Валентин Стецюк Самовияв українців і росіян в приказках і прислів’ях у порівнянні з німцями та іспанцями


Приклади з українського і російського фольклору



Сторінка8/8
Дата конвертації03.12.2016
Розмір1,03 Mb.
ТипКнига
1   2   3   4   5   6   7   8

Приклади з українського і російського фольклору



  • Жінка, як лозинка, куди схочеш, туди й схилиш

  • Жінка як торба – що покладеш, то і несеш

  • Коваль кує, а ковалиха до корчми йде

  • Малі діти не дають спати, а великі - дихати

  • Гарна мазана паляниця, а не дитина

  • Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб взяв біду з дому

  • Шануй батька та Бога –буде тобі всюди дорога

  • Боягузливого сина мати не плаче

  • Дівчата ростуть, як собача лобода, а хлопці – як камінь

  • Дети крадут, отец прячет, дети воруют, мать горюет

  • То и клад, что в семье лад

  • Держись, как за родного отца!

  • От худого семени не жди доброго семени

  • Род службе не помеха

  • Уродила мать, что и земля не принимает

  • Воля и добрую жену портит

  • Невеста родится, жених на конь садится

  • Шубу бей – тепле, жену бей - милее

  • Жене спускать – добра не видать

  • Девка не жена, порода не одна

  • На что отец, коли сам молодец


з) Їжа
При відображенні ставлення до їжі Номис спеціально не вділив розділу, але за тематикою Даля можуть підійти нижче подані розділи



Злидні - голод - 77

Хліб – 287

Пити- 31

Пища - 560



----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------



395 (1,87%)

560 (1,93%)


Загальнолюдська проблема харчування і голоду однакова для всіх народів і у фольклорі представлена приблизно однаково, хоча різниця між важливістю цієї проблеми для іспанців і росіян все-таки відчутна. Порівняймо: росіяни – 1,93%, українці – 1,87%, німці – 1,69%, іспанці – 1,24%.


и) Час, пори року


Місяць, (календар, прикмети) - 155

Неділя – 56

Погода – рік - 250

Времена года - 330



----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------



461 (2,19%)

330 (1,14%)




Найбільше час, пори року відображені у фольклорі іспанців (3,73% від загалу), за нами слідують українці (2,19%), далі – німці (1,99%) і останні росіяни (1,24%)


Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)


  • В торгівлі дурнів нема

  • Кувати холодне залізо

  • Добра робота сама себе хвалить

  • Коли чорт застаріє, він у ченці ся запише

  • Знання – окраса людини

  • Хто боїться смерті, тому мед гіркий

  • Навіть волосинка свою тінь має

  • Дід, якщо одужає, сто років живе

  • Не той майстер, хто діла боїться, а той майстер, кого діло боїться

  • Від синів нещастя, а від дочок ще більше

  • В добрих руках і бубон добре звучить

  • Голод жене вовка з лісу

  • Хто погано одружується, пізно овдовіє

  • Знання місця не займає

  • Хто хоче вчитися без книг, той черпає воду решетом

  • Багато знають багато, усе – ніхто

  • Великим панам і гарним жінкам треба служити, а не вірити

  • Старанність – матір щастя

  • Багато професій псують майстра

  • Людина ушляхетнює місце

  • Дурні доми будуть, а розумні їх купують

  • Добросердечна мати виховує вошивих дітей

  • Щоб подружжя було довгим, жінка має бути сліпою, а чоловік – глухим

  • Діла – фрукти, слова – листя

  • Жодна сукні так не пасує жінці, як мовчанка

  • Жорно ніколи не замшіє


Загалом за значенням раціонально-евалюативної складової національного характеру росіяни, німці і українці майже не відрізняються, в іспанців ця складова помітно менша:

Росіяни - 34,87%

Німці – 34,71%

Українці – 34,51%

Іспанці – 31, 85%


ІІВ. Клас раціонально-реактивний



Цар - 27

Гетьман - 17

Суд – 132

Рада – 48

Каяття – 20

Пеня – 50

Найми – 130

Пан – 388

Козак – 118

Мужик, раба – 112

Царь - 88

Суд приказный - 42

Суд - лихоимство – 105

Суд - правда - 79

Сознание - улика - 32

Вина - заслуга - 152

Преступление - грех – 46

Казна – 32

Закон - 23

Начальство - приказ – послушание - 141

Начальник – служба - 61

Звания – сословия - 444



-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

1042 (4, 95%)

1245 (4,29%)




Приклади з українського і російського фольклору


  • Бог батько, государ – дядько

  • Хоч і сволоч, а цереві в помоч, а ти пан, та баран

  • Цар води не вніме

  • Служба вольності не тратить

  • Що рада, то не зрада

  • Без ради і військо гине

  • Інша рада, гірш як зрада

  • Що вільно панові, то не вільно Іванові

  • От тобі хомут і дуга, я тобі не слуга

  • Наймитові хоч з коліна вилупи, а купи

  • З багатим не судися, з дужим не борися

  • Казав пан, та й пішов сам

  • Панська воля – наша доля

  • Дай коневі вівса і жени його як пса

  • Не втікає пес від калача, а тільки від бича

  • На наш крам знайдеться пан

  • Смаруй хлопа лоєм, а він все смердить гноєм

  • Казна жалю не зна

  • Хоч і надів жупан, все не цурайся свитки

  • Где царь, тут и правда

  • Без царя земля вдова

  • Светит одно солнце в небе, а царь русский на земле

  • До неба высоко, до царя далеко

  • Не ведает царь, что делает псарь

  • Русский народ - царелюбивый

  • Послушание паче поста и молитвы

  • Старших и в Орде почитают

  • В суд - ногой, в карман - рукой

  • Кому служу, того и руку держу

  • Хоть лыком шит, а начальник

  • Повиновение начальству – повиновение Богу

  • Богатому идти в суд – трын-трава; бедному – долой голова

  • С солдатом не спорить стать

  • Барская просьба – строгий наказ

  • Двум головам на плечах тесно

  • Не делай своего хорошего, делай мое худое

  • Первый в совете, первый в ответе

  • Не пойдешь в звонари, не попадешь и в пономари.

  • Собака достойна корму



Виглядає дещо дивним, що представників старої Європи питання закону, права, влади турбують значно менше, ніж слов'ян. У іспанців ця складова разом з категорією людської свободи складає лише 1,06% фольклору, у німців 3,64%, в той час як у українців - 4,95%, а у росіян – 4,29%. Можливо, таке співвідношення частково викликане недостатньою репрезентативністю вибірки іспанського фольклору, але тим не менше, кидається в очі різниця того, що в іспанському і німецькому фольклорі є лише одиничні і нейтральні згадки про короля або кайзера, в той час як у російському фольклорі аж у 88 приказках згадується цар як символ всесильної влади. Щоправда, треба мати на увазі, що загальна кількість німецьких прислів’їв і приказок майже у 15 , а іспанських у 20 разів менша, ніж російських. Але в будь-якому випадку, російська приказка "Русский народ царелюбиый" знаходить своє підтвердження і в кількості і в змісті прислів’їв і приказок. В російському фольклорі переважають державницькі категорії (цар, закон, служба, звання, стан тощо), а,для прикладу, в українському – соціальні (пан, найми, мужик, козак). Привертає увагу також наявність розділу "Рада" в збірці Номиса, якому у Даля нема відповідника. Вважаючи на ліпшу природну внутрішню готовність росіян до підпорядкування, можна легко зрозуміти, чому адміністративно-командна система підходить їм більше, ніж українцям, для яких демократичні інституції типи ради мають помітне значення.


Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)


  • Закон як лійка – широкий для мене і вузький для тебе

  • Звичай робить закон

  • Поки в моєму домі, я - король

  • Пани б’ються, а слуги платять за розбиті тарілки

  • Гроші не мають пана

  • Закони діють там, де бажають королі

  • Без посади нема оплати

  • Визнана помилка прощається

  • Хто має бука, той має і владу

  • Пан без грошей нічого не вартий

  • Де нічого нема, там навіть король втрачає владу

  • Сила йде поперед закону

  • Суддя має мати однакові вуха

  • Ліпше по-селянськи їхати, ніж по-панськи йти

  • Для селянина і міщанина мур не перешкода

  • Коли князь захоче яблуко, слуги заберуть і яблуню

  • Великі пани – великі помилки

  • Воля пана сильніше права селянина



В підсумку раціональна складова в національному характері німців за даними фольклору займає 49,17%, українців - 45,76%, росіян - 44,73%, іспанців – 44,11%.





ІІІА. Клас ірраціонально-рефлекторний
В цьому розділі мають розглядатися ірраціональні образи у фольклорі обох народів. Через малу кількість відповідного матеріалу в німецькій і іспанській збірках об’єктивно розділити його по трьох класах неможливо. В самому кінці буде зроблена його загальна оцінка, а поки що розглянемо слов'янський фольклор.


Дивується - 150

Огонь-вода – 9

Чує душа - 5

Чудо – диво мудреное - 93



----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------



164 (0,78%)

93 (0,32%)


Належність поданих розділів до класу ірраціональних образів досить умовна, але й самі ці образи нечіткі, однак видно, що ірраціонально-рефлекторна частка у свідомості обох народів мізерна, отож, говорити про перевагу українців у цьому класі нема підстав.


ІІІБ. Клас ірраціонально-евалюативний


Забобони - 272

Так годиться (прикмети) – 195

Небо та інше – 193

Потай – 87

Сприт – 11

Знахідка – 11

Пропав – 84

Віщий – 6

Ворожка – 4

Суеверия – 500

Вселенная – 23

Тайна – любопытство - 43

Поиск – находка – 115

Стихии- явления – 54



----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------



863 (4,10%)

735 (2,53%)


Включення в цей клас теми "пошук –знахідка", на перший погляд, не є зовсім виправдане, але автор виходив з того, що в потаємному завжди щось містичне, а тема пошуку в збірках як раз і пов’язана з таємницями. У цьому класі, як і в попередньому перевага на боці українців.


ІІІВ. Клас ірраціонально-реактивний


Бог - 222

Молитва – 63

Гріх – 57

Віра – 14

Церква – 123

Говіти – 27

Піст – 44

Той світ – 21

Святі – 17

Бог- вера – 283

Вера - грех – 67

Вера – исповедание - 17

Изуверство – раскол – 80

Изуверство- ханжество – 75



----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------



588 (2,80%)

522 (1,79%)


І в останньому класі ірраціональної складової перевага на боці українців. Українці здаються більш релігійними, ніж росіяни і ставлення останніх до релігії інакше, ніж у перших. Микола Костомаров цю різницю окреслив так: "в українців більше внутрішнього прив’язання й розуміння, в росіян більше ригористичної практики".




Приклади з українського і російського фольклору


  • Як Бог годить, то і мокрее горить

  • Кого Бог любить, того і карає

  • Богу молись, а сам стережись

  • Бачить Бог з неба, що кому треба

  • Кого Бог сотворить, того не уморить

  • В чім не маєш смаку, не маєш і гріху

  • Бог нерівно ділить, жде, щоб самі ділилися

  • Чоловік стріляє, а Бог кулі носить

  • Біг гріхом карає

  • Розумний молиться, а дурний плаче

  • Хто чого не знає, тому Бог прощає

  • Коли сіно в стозі, забув о Бозі

  • Адам з'їв кисличку, а у нас оскома на зубах

  • Як начнем постить, то нічого буде хрестить

  • Боже поможи, а сам не лежи



  • Бог дал, бог взял

  • Бог отымет, Бог и подаст

  • Господня воля – наша доля

  • Даст Бог день, даст Бог и пищу

  • Молись, а злых дел берегись

  • На Бога надейся, а сам не полошай

  • На человеческую глупость есть Божья премудрость

  • На этом свете помучимся, на том порадуемся

  • Не конь везет, Бог несет

  • Бог дает путь, а дьявол крюк

  • Грех сладок, человек падок

  • Ангел помогает, а бес подстрекает

  • Близко церкви, да далеко от Бога

  • Русский народ не боится креста, а боится песта

  • Жить – Богу служить

  • Любящих и Бог любит


Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)


  • Коли Бог не хоче, святі не допоможуть

  • У винограднику Господа все є.

  • Дасть Бог горіхів, коли зубів не стане

  • Допомагай собі і тобі Бог допоможе

  • Бог для того, хто вірить в нього

  • Вже в самому гріху кара

  • Поглянувши на образи, святим не станеш

  • Якщо довірити таємницю німому, то він почне говорити

  • Руда борода небезпечна

  • Намалюй чорта на стіні, то він і з'явиться

  • Коли Бог дає посаду, дає і розум

  • Божий млин працює повільно, але меле файно

  • Чим ближче біда, тим ближче Бог

  • Коли хоче Бог доброго, то святий Петро поганого не хоче



В цілому найменше приказок про Бога, віру, усілякі таємниці, нечисту силу у іспанців (2,22% усього матеріалу). трохи більше у німців (2,33%). Ірраціональна складова в національному характері значно більше притамання українцям і росіянам (7,68% і 4,64% відповідно). Кількісний і якісний аналіз фольклору переконує, що для українців більший

авторитет має церковна влада, а для росіян – світська. При цьому, за словами В. Яніва, ригоричність росіян проявляється у розумінні Бога як царя і логічно пов'язується з нетолерантністю до інакодумства, що в позитивному сенсі приводить до нетерпимості проти всякого прояву анархії.



Висновки


Проведене порівняння фольклору чотирьох європейських народів дає підстави говорити, що обраний метод є в достатній мірі ефективним. Cтатистичні далі за окремими складовими національного характеру, хоч і різняться в певнім ступеню для різних народів, але завжди залишаються в доволі вузьких межах, що може свідчити про загальнолюдські норми співвідношення в етнопсихології різних народів. Ми поставили собі за мету вияснити різницю в національному характері українців і росіян , тому не будемо робити висновків про їх відмінність від інших народів, тим більше, що об’єм взятого для аналізу іспанського і німецького фольклору на порядок нижчий від об’єму збірок Даля і Номиса.
Підраховане значення критерію 2, який дорівнює 598,91, дозволяє нам стверджувати, що імовірність подібності збірок Даля і Номиса надзвичайно мала, і це дає підстави говорити, що фольклор українців і росіян різниться настільки, що він міг бути створений абсолютно різними народам. Якщо ж говорити про конкретні відмінності, то можна вважати, що відповідно до статистичних даних перших трьох класів почуття відіграють у житті росіян значно більшу роль, ніж в українців. Цей висновок суперечить оцінці Костомарова і Липинського та інших етнологів, які вважали, що в українців емоційність переважає над волею. Липинський на доказ своєї думки наводив приклади поведінки "наших політичних провідників", які "більше співали і поетизували, кричали або плакали". Очевидно, малися на увазі наші провідники, які боролись за незалежність України в 1917-1920 роках. З цим можна погодитися, але слід взяти до уваги, що національна ідея тоді, як і пізніше, в першу чергу захоплювала саме емоційних людей, а не прагматиків. Але серед українських провідників були такі, що вміли контролювати свої емоції – Павло Скоропадський, Євген Коновалець, Степан Бандера, Роман Шухевич і багато інших. До того ж і серед провідників інших таборів також були українці, такі як Ворошилов, Махно, маршал Тимошенко, котрі не відрізнялися великою емоційністю. Наприклад, ось як описував Махна сучасник: "Махно – людина волі, імпульсу, пристрастей, які страшенно киплять в ній і які він намагається стримувати залізним зусиллям під холодною і жорсткою маскою". Можна навести і інший приклад. Серед літинув-асів Червоної Армії було дуже багато українців, такі, як забуті тепер перші двічі герої Радянського Союзу Григорій Кравченко і Степан Супрун, який загинув буквально у перші дні війни, тричі герой Радянського Союзу Іван Кожедуб (лише за 120 вильотів збив 62 німецькі літаки), двічі герой Дмитро Глинка (56 збитих літаків) і багато інших. А літуни-винищувачі мали володіти своїми емоціями, залишатися розсудливими і холоднокровними в повітряних боях з німцями, серед яких були аси, які мали на своїх рахунках не десятки, а сотні збитих літаків. У росіян з літунів прославився лише Покришкін, теж тричі герой (59 збитих літаків). Отож, якщо придивитися уважно, можуть своїми емоціями володіти дуже добре. І слова Липинського про слабкість на Україні "войовничого духу"теж є помилковими. Дані фольклору про це не свідчать, не свідчить і наша історія. Українці більш схильні до бунтарства, ніж росіяни. Лише перелік імен ватажків селянських повстань від Наливайка і Лободи до Кармелюка і Довбуша набагато перевершує подібний ряд імен в історії Росії. Приклади Пугачова і Разіна є тими винятками, які підтверджують бунтарський дух українців, бо обидва ці провідники козацько-селянських повстань були родом зі станиці Зимовейської на Дону, яку населяли українці.

Недовіра українців до власних емоцій відбивається в їхньому скептицизмі та іронічності , нотки яких присутні у великій кількості прислів’їв і приказок, і підтверджується прислів’ям, поширеним серед росіян:



      • Хохол не повірить, доки не помацає.

На жаль, під цим кутом зору Номис не аналізував свої матеріали і не виділив спеціального розділу, який би відбивав схильність українців до скепсису та іронії, але перегортаючи збірку, можна легко пересвідчитися, наскільки сильно ці риси відбиваються в українському фольклорі. С.К. у згаданій роботі цитує Гоголя: "У нам усіх багато іронії. Вона видна в наших прислів’ях і піснях і, що найдивовижніше, часто там, де очевидно страждає душа і не налаштована на веселощі". Це Гоголь говорив формально про росіян, але ясно, що його спостереження стосувалися українців, яких він знав значно ліпше, ніж росіян.

У росіян теж є одна риса, яку безпосередньо з даних Даля виділити тяжко, якщо не робити статистичного аналізу. Як вже було зазначено, у них є якась ксенофобія, точніше несприйняття чужого при гострому відчутті свого. Ця риса разом з виразним патріотизмом в Радянському Союзі мала наслідком те, що росіяни не пристосовувалися до іншомовного, інокультурного середовища і не втрачали своєї національної самобутності. Якщо російська громада була маленька і не мала культурних осередків, то росіяни не асимілювалися серед інонаціональної більшості, але культурно деградували, що можна було побачити, наприклад, в Середній Азії. Там, де росіяни проживали у великій кількості, вони тим більше не втрачали своєї національної самобутності, навіть, навпаки, сприяли денаціоналізації корінного населення. Історія показала, і зокрема в Україні, що не мав рації М.Ю. Лермонтов, коли писав: "Мене невільно вразила здатність російської людини пристосовуватися до звичаїв тих народів, серед яких їй випадає жити". Це приклад того, наскільки можуть помилятися люди, навіть видатні, в оцінці власного народу.

А от суб’єктивні спостереження про терпимість росіян, особливу покору і смиренність знайшли підтвердження і в результатах проведеного нами аналізу. Про те, що росіяни за своїм характером добре пасують до адміністративної-командної системи, на якій тримався Радянський Союз, мова вже йшла. Хоча справедливості ради треба сказати, що українці пристосувалися до неї не гірше росіян, але завдяки іншої риси, яку відбиває приказка "Моя хата з краю".

Сумарна раціональна складова в етнопсихології українців виражена дещо більше, ніж в росіян. але це тільки сумарно. В окремих рисах цієї складової є суттєва різниця. Очевидно, ця різниця спричинена непростим явищем українського індивідуалізму, про який завжди було багато мови, але його розуміння було різне. Дані статистичного аналізу дозволяють нам зрозуміти його точніше. Судячи з усього, українці не схильні обмежуватися тільки власними інтересами і з розумінням ставляться до інтересів ближнього. Однак реалізацію власних інтересів вони намагаються проводити власними силами і не розраховують на сторонню допомогу. Одночасно і самі вони не дуже охоче йдуть на допомогу іншим, коли не йдеться про спільні інтереси. Якщо ж інтереси колективу співпадають з його власними, тут українець добре розуміє силу колективу. Такий індивідуалізм зовсім непогана риса. Гірше з іншим проявом індивідуалізму, який проглядається в зайвій самовпевненості українця. Він не тільки вірить в те, що завдяки своїй енергії може обійтися без сторонньої допомоги, але і без додаткових знань.

При уважному розгляді окремих рис раціональної складової характеру українців можна помітити одну суперечність. При достатній толерантності, як показують статистичні дані, українці більше, ніж росіяни схильні до конфліктів. Приклади такої суперечливої поведінки можна знайти і в нашій давній історії, і в новітні часи. Пояснення цієї особливості національного характеру може бути таке – українці толерантні до інших народів, охоче визнають їхнє право на культурну або релігійну окремішність, але є непоступливими і впертими у стосунках між собою. Очевидно, така суперечлива психологія сформувалася через те, що найближчі сусіди – поляки і росіяни довгий час були панівними націями на Україні, тому в силу обставин українці виробили до чужинців толерантне ставлення, в той час як між собою звикли чубитися.

Ірраціональна складова, сама по собі в етнопсихології обох народів невелика, в українців за рахунок забобонів і прикмет значно більш виражена, ніж в росіян. Тут знову ж таки можна говорити про скепсис українців до можливості пізнання складних явищ природи і людської душі, яким українці схильні були радше надавати містичного характеру, ніж шукати наукового пояснення. Можливе і інше пояснення, якщо згадати думку Липинського про ілюзіонізм, утопічну мрійливість українців. І ще раз треба підкреслити більшу релігійність українців, вищу моральність. але і це може належати лише минулому.

Решту відмінностей читач може знайти самостійно, аналізуючи тематику класів і наведені приклади. Автор намагався залишатися об’єктивним у своїх коментарях до статистичних даних, але навряд чи йому вдалося уникнути симпатій до власного народу і бажань бачити його кращим, ніж він насправді є. Однак нема сумніву, що запропонована методика може принести більш переконливі результати при використанні безстороннього посередника – комп’ютера. Треба лише ввести в його пам'ять увесь матеріал, зібраний фольклористами за останні півтора століття. Далі за допомогою спеціальних програм можна провести його нову класифікацію і зробити підрахунки. Тоді про різницю в національному характері українців і росіян можна буде говорити більш обґрунтовано. Але завжди треба пам’ятати, що інакше не означає гірше. У культурній політиці України багато в чому було і є наслідування російського досвіду і орієнтування на російські взірці. Добре розуміння самих себе допоможе досягти українцям успіхів не тільки на культурнім полі, але і в політичному житті.
Використана література
Горсей Єремий. Путешестие в Московию.

Грушин Б.А. Массовое сознание. Москва. 1987.

Даль В. Пословицы русского народа.

Донцов Дмитро. Націоналізм. Лондон. 1966.

Злотницкий В.С. Русские и испанские пословицы и поговорки. Москва. 1962.

Иванов С.К. О возможном подходе к изучению русского национального характера. Советская. Этнография. №2. 1988.

Костомаров. Н.И. Автобиография. в кн. Литературное наследие. 1890. С-Петербург.

Крушинська Олена. Помаранчева революція: зрив шаблону. Інтернет-видання "Майдан". 2004.

Кульчицький О. Світовідчуття українців. В зб. Українська душа. Київ. 1992.

Липа Юрій. Призначення України. Львів. 1992.

Липинський Вячеслав. Листи до братів-хліборобів, писані в 1919-200 рр.
Номис М. Українські приказки, прислівя і таке інше. Харків. 1928.

Онацький Є. Українська емоційність. В зб. Українська душа. Київ. 1992.

Стецюк Валентин. Передісторичні етногенетичні процеси в Східній Європі. Книга друга. Львів – Київ. 2000.

Фасмер Макс. Этимологический словарь русского языка. Москва. 1964, 1967, 1961.

Цимбалістий Б. Родина і душа народу. В зб. Українська душа. Київ. 1992.

Шлемкевич М. Душа і пісня. В зб. Українська душа. Київ. 1992.

Янів Володимир. Нариси до історії української етнопсихології. Мюнхен. 1992.
Fischer-Fabian S. Die ersten Deutschen. Berlin. 1993.

Fromm Erich. Haben oderr sein. Stuttgart. 1986.

Graf A.E. 6000 deutsche und russische Sprichwörter. Halle. 1956.

Hollister C. Warren. Roots of the Western Tradition. A Short History of the Ancient World. New York. 1991.



Russen und Russland aus deutscher Sicht. 9-17 Jahrhundert. Herausgeben vom Mechthild Keller unter Mitarbeit mit Ursula Dettbarn und Karl-Heinz Korn. München. 1985.




1 Пройшло вже сім років після публікації книги, яка, зрештою, була непомічена у науковому світі, але очікуваного розвитку цієї теми в працях українських науковців так і не сталося

2 Зазначений поділ слов'янства ще не визнаний офіційною наукою і відбиває точку зору автора. з якою докладніше можна ознайомитися в роботі "Дослідження передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі". Книга друга. (Львів-Київ 2000).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал