Валентин Стецюк Самовияв українців і росіян в приказках і прислів’ях у порівнянні з німцями та іспанцями



Сторінка7/8
Дата конвертації03.12.2016
Розмір1,03 Mb.
ТипКнига
1   2   3   4   5   6   7   8

в) Однакове – неоднакове


Неоднакове - 101

Однакове – 325

Річ на двоє - 53

Розное – одно – 213




------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

479 213


Іспанці – 4,18%, німці – 4,07%, українці - 2,28%, росіяни - 0,73%. Схильність до порівняння зменшується з заходу на схід.


г) Минуле – майбутнє


Ті года - 51

Давно діється – 30

Старовина -13

Перевівсь - -37

Тепер - 11

Былое – будуще - 341




------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
142 341

Росіяни – 1,17%, іспанці – 1,06%, українці - 0,68%, німці – 0,24%. Можна помітити, що зацікавленість минулим і майбутнім корелюється з емоційністю.


д) Облік – рахунок - гроші


Лічба - 191

Гроші – золото – срібло - 105

Счет – 57

Деньги – золото - 96



------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

296 (1,40%) 153 (0,53%)

Німці – 1,89%, іспанці – 1,86%, українці – 1,40%, росіяни- 0,53%. Оскільки у Даля розділу «Деньги-золото» нема, підрахунок вівся по інших розділах, але, можливо, не всі прислів’я і приказки цієї тематики були виявлені. Однак видно, що облік, рахунок, гроші більш властиві німцям і іспанцям, ніж українцям і росіянам.




е) Мова


Річ (мова) – 328

Язык – речь - 409

Народ – язык – 93

Пословица – поговорка - 36



------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

328 (1,56%) 538 (1,85%)



Німці – 1,89%, росіяни- 1,85%, іспанці - 1,60%, українці – 1,56%. В цілому різниця невелика, але у Номиса мало йдеться про саму мову, а даються приклади типових запрошень, прощань, глузливих оцінок слів іншого тощо. Про рідну мову практично нічого нема, тому і не диво, вона в українців не в пошані.


є) Назва ім'я


Название – имя – кличка - 67 (0,23%)

У Номиса спеціального розділу з такою тематикою нема, в німецькій і іспанській збірках теж вона чітко не виявлена


Приклади з українського і російського фольклору для всього класу


  • Велике дерево поволі росте

  • У великому судні, та на самому дні

  • Хто старший, то не менший

  • Єдні дідьки бояться хреста, а другі - батога

  • Чумак чумака бачить здалека

  • Сміється верша з сака, бо й сама така

  • Одна дяка, що за рибу, що за рака

  • За старого Хмеля людей було жменя

  • Де ся тії часи діли, що самі ковбаси до губи летіли

  • Три мішки гречаної вовни і усі три неповні

  • Хвались жінкою не в сім день, а в сім літ

  • Хіба ж є пани, яким гроші не милі?

  • Лучче цнота в болоті, як не цнота в золоті




  • Из малого выходит великое

  • С миру по нитке – голому рубаха

  • Мал золотник, да дорог

  • За морем телушка – полушка, до рубль перевоз

  • Близко видно, до ногам обидно

  • Украл топор, а говорит, что не вор

  • Хрен редьки не слаще

  • После дождичка в четверг

  • Кто старое помянет, тому глаз вон

  • Хоть редко, до метко

  • Знать бы, где пасть, так бы соломки подостлать.

  • Полтина без алтына, без сорока семи копеек

  • Бог любит троицу

  • Пословица недаром молвится.






Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)


  • З жінками і грошима не жартуй

  • Менше говорити, більше робити

  • Одне необережне слово зіпсує всю справу

  • Міняє лисиця шкуру, але зберігає натуру

  • У маленьких пляшках зберігають добре вино

  • Гроші шукають грошей

  • Хто багато спить – мало отримує

  • Багато снігу у полі – багато хліба у стодолі

  • Одним ударом вбити три мухи

  • Чотири ока бачать більше, ніж два, а вісім бачать більше, ніж чотири

  • За двох поганих вибирають найменше

  • Мало грошей – мало руху

  • Хто дурнем народився, дурнем і помре

  • Нема рівної дороги, щоб на ній не було ями.

  • Дешеве стане дорогим, коли непотрібне

  • Яка плата, така і робота

  • Треба багато часу, щоб зробити мало доброго, і треба мало часу, щоб зробити багато поганого

  • І короткий льон має довге волокно

  • Хто говорить все, що хоче, скоро почує, що не хоче

  • Сміх і плач в одному міху лежать

  • Година спання перед обідом ліпше, ніж дві після обіду

  • Хто драбину тримав, винний так само, як і злодій

  • Криве дерево горить так само, як і пряме

  • Легкі гроші – легкий крам

  • Коли двоє роблять те саме, то це вже не те саме

  • Припиняй жарти на найцікавішому місці

  • Їж варене, пий чисте, говори те, що істе


Раціонально-рефлекторна складова найсильніше виражена в іспанському фольклорі (11,20% прислів’їв і приказок), далі йдуть німці – 10,82%. В українців і росіян ця частка набагато менша (6,25% і 5,56% відповідно). Невелика перевага українців над росіянами складається головно за рахунок двох розділів "Однакове – неоднакове" і "Облік – рахунок - гроші". Очевидно, українцям більш властиве почуття порівняння, кількісної оцінки, але вони далеко відстають від західних європейців.




ІІБ. Клас раціонально-евалюативний
В цей клас включена тематика, яка відбиває загальні думки, міркування, ставлення до буття взагалі і до трудової діяльності зокрема.


а) Логичне мислення, наука


Причина – 108

Сам винен – 67

Сила в чому - 82

Наука – 148

Забувсь – 15

Повод – причина – 17

Причина – следствие – 65

Причина-отговорка – 78

Начало-конец – 188

Сущность – наружность -366

Грамота – 106

Ученье- наука -313

Память – помин -36

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------




420 (1,99%)

1169 (4,03%)




Іспанці - 7,20%, німці – 4,85%, росіяни – 4,03%, українці – 1,99%. Для західних європейців логічне мислення і важливість для людини науки більш властиве, ніж словнам, але і в російському національному характері ця риса виражена сильніше, ніж в українців.


Приклади з українського і російського фольклору



  • Яке насіння, таке і коріння

  • Хто не слухає тата, той послухає ката

  • Знайко біжить, а незнайко лежить

  • Хто трудиться, той журиться

  • Хвилозохв, а кобили в хомут не вміє запрягти

  • Знаєш ти в гарбузі смак!

  • У нелюбої куми не смачні і пироги

  • Хто багацько знає, той мало має

  • Не учися розуму до старості, але до смерті

  • І по премудрих чорт часом їздить

  • Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє

  • Я вже більше забув, ніж ти знаєш

  • Ти казане кажеш, а я від людей чув




  • Где дым, там и огонь

  • Что на зеркало пенять, коли рожа крива

  • У кого много причин, тот много врет

  • Была бы голова, будет и булава

  • Не за то волка бьют, что сер, а за то, что кобылу съел

  • Мал почин, да дорог

  • Доброе начало полдела откачало

  • Начало трудно, а конец мудрен

  • По платью встречают, по уму провожают

  • Не место красит человека, а человек место

  • Кто хочет много знать, тому надо мало спать

  • Ученье — свет, а неученье — тьма.



При певній схильності до порівняння українці досить скептично ставляться до науки, очевидно вважають, що і без того досить розумні. Деякі приклади демонструють просто зневажливе ставлення до науки і знань. Російському фольклорі аналогів українському Хто багацько знає, той мало має не знайдено. Нехіть до навчання українців засвідчив і Микола Костомаров, коли викладав у Київському університеті в 1846 р.: "Малоросійське юнацтво, уродженці лівого берега Дніпра, за винятком небагатьох обдарованих особливими видатними талантами, відрізняється якоюсь тупуватістю, лінощами і апатією до розумової праці". Очевидно, таке ставлення до науки характеризує , з одного боку, самовпевненість українців, а з другого, воно обумовлене відсутністю суворої необхідності шукати в науці засобу задоволення матеріальних потреб, бо розумовими здібностями українці не обділені.



б) Практичний розум, досвід


Розум - 66

Дурень – 500

Дурниця - 440

Дуріє– 17

Не знається – 97

Битий жак – 80

Бувалий – 38

Клопіт – 67

Роззявляка - 82

Ум –глупость – 593

Толк - бестолочь – 889

Оплошность - расторопность – 409

Забота - опыт – 170

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------




1383 (6,57%)

2061 (7,10%)




Українці і тут на останньому місці. Однак розділяти практичний розум і досвід з набутими теоретичними знаннями складно. Очевидно ці два підкласи треба розглядати разом. Тоді сумарний розподіл буде такий: іспанці – 14,94%, німці – 13,39%, росіяни – 11,23%, українці - 8, 56%.


Приклади з українського і російського фольклору



  • Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть

  • Дурний, коли мовчить, за розумного виходить

  • Не вміє хвоста коню зав’язати

  • Знаємо без попа, що в неділю свято

  • Розкажи батькові свому лисому!




  • Не покупай лишнее, придется продавать нужное

  • Умный любит учиться, а дурак учить

  • От добра добра не ищут

  • Мужик умен – пить волен, мужик глуп – пропьет и тулуп


в) Енергійність, рухливість


Бурлак – гайдамака - 22

Невмосне – 65

Спокій - 53

Сон – 126

Мандрівочка – 41

Дорога – 168

Покой – движение – 32

Тишина – шум – крик – 68

Сон – 74

Путь – дорога – 107



----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------




475 (2,26%)

281 (0,97%)




Темперамнт населення у країнах з теплим кліматом жвавіший. Тут на першому місці іспанці – 2,84%, українці – другі (2,26%), менше у німців і росіян (відповідно 1,94% і 0,97%) Відчутна різниція між українцями і росіянами (2,26 > 0,97), всупереч думці Донцова про пасивність українців, свідчать що вони значно більш енергійні, ніж росіяни. Очевидно, Донцов не знав росіян в глибині Росії. Подані тут розділи "Спокій, "Сон" не суперечать загальній тематиці:



Приклади з українського і російського фольклору



  • Зі спання не купиш коня, а з лежі не справиш одежі

  • Хапається, як попівна заміж

  • Дуріє, бо йому ся добре діє

  • Хто часто в дорозі, був під возом і на возі




  • Пыль столбом, дым коромыслом – не то от таски, не то от пляски

  • Под лежач камень и вода не течет

  • В дорогу идти – пятеры лапти сплести

  • Мечется, как вор на ярмарке



г) Праця, господарство, ремесло


Земля - 24

Праця – 138

Лінивий - 212

Ледащо – 71

Дбати – 30

Недбалиця – 24

Ремесло – 103

Різні ремесла – 200

Купля – продаж – 234

Міньба - 15

Гроші – 132

Борг – 61

Господар – 64

Догляд – 6

Хата – 90

Своя хата - - 46

Прясти – 4

Скотина – 70

Птиця - 12

Работа - праздность – 487

Земледелие - 585

Ремесло - снаряд – 88

Ремесло – мастер – 111

Торговля – 338

Займы – 159

Надзор – хозяин – 133

Двор – дом – хозяйство – 231

Животное – тварь – 247



----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------



1536 (7,30%)

2369 (8,17%)




Результати в цьому підкласі досить несподівані Найбільшу частку фольклору, присвяченого праці мають росіяни (8,17%), за ними йдуть українці (7,30%). Виявляється для слов'ян праця має більше значення, ніж для мешканців старої Європи, бо німці мають тут 4,85%, а іспанці 2,67% фольклору. Кількісна перевага росіян дещо втрачає на вазі, коли розглядати якісний бік фольклору, бо до праці можна ставитися по-різному. Деякі подані нижче приклади російських прислів’їв, очевидно, мають подвійний сенс, але не завжди вживаються жартома. В українському фольклорі багатьом російським прикладам зневажливого ставлення до роботи аналогів (в усякому разі в такій самій кількості) не знайшлося




Приклади з українського і російського фольклору



  • Трудяща копійка годує довіку

  • Хто робить, той голий не ходить

  • Тільки сир одкладений гарний

  • Вчи лінивого не молотити, а вчи голодом

  • Хто любить піч, тому ворог Січ

  • Недбалиця гірша од п’яниці

  • Де не положив, там не візьмеш

  • Де оком не доглянеш, там калиткою тряхнеш

  • Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика Жид, а Жида пан, а пана юриста, а юристів чортів триста

  • З однієї липи двічі лико не деруть

  • Діло без кінця, як кобила без хвоста

  • Щоб рибу їсти, треба у воду лізти

  • За все береться, та не все вдається

  • Хазяїна і Бог любить



  • Дело не медведь, в лес не уйдет

  • Лежи на боку, да гляди на Оку

  • Люди пахать, а мы руками махать

  • Люди жать, а мы под межой лежать

  • Лень прежде нас родилась

  • Хоть бы три дня не есть, а с печи не слезть

  • Работа веселье любит

  • От трудов праведных не наживешь палат каменных

  • Без труда не выловишь рыбку из пруда

  • Лежи моя куделя хоть целую нделю

  • От работы не будешь богат, а будешь горбат

  • Не работа сушит, а забота

  • Трутни горазды на плутни


д) Людина
У Номиса спеціального розділу про людину нема. Згідно з тематикою розділу Даля "Человек" до розгляду був взятий український фольклор наведених нижче розділів, зміст яких відповідає розділам Даля "Человек"і "Баба – женщина".


Тілисте, виріс- 141

Сильний – 145

Гарна - 104

Замашний – 40

Бридкий – 97

Сором – 57

Нема без вади – 10

Человек - 615

Баба – женщина - 84

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------



594 (2,82%)

699 (2,41%)




Людина як така більше цікавить іспанців (4,53% іспанського матеріалу присвячено саме їй). Значно поступаються їм у цьому сенсі українці і росіяни(2,82% і 2,41% відповідно). Німці ж властивостям людини приділяють уваги найменше (1,74%).Українці приділяють більшої ваги фізичним властивостям людини. Відповідно до назв розділів у них в пошані здорові, "тілисті" люди. Натомість німці)особливо) і іспанці розглядають людину не з точки зору її зовнішніх або фізичних даних, а більше з точки зору розумових здібностей і рис характеру. У німців досить багато приказок про жіночу балакучість, хитрість тощо.

е) Здоров'я, молодість, старість, хвороба


Молоде і старее - 196

Хвороба – 144

Здоров'я - 33

Лікарі – 12

Шептуха – 95

Молодость – старость - 241

Здоровье-хворь – 228

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------



480 (2,28%)

469 (1,61%)




Найбільше проблемам віку, здоров'я і хвороб турбує українців (2,28%), Недаремно ж серед видатних вчених медиків Росії і Радянського Союзу було багато українців (Богомолець, Бурденко, Заболотний, Стражесько та багато інших). В інших галузях науки ми такого не спостерігаємо. Приблизно так само ці питання турбують і німців (2,13%). Для іспанців вони важать найменше (0,53%), а росіяни десь посередині (1,61%)



Приклади для двох останніх розділів


  • Молода була – дурна була, стара стала – дурна стала

  • І так багато лиха всякого, так Бог ще й жінок наплодив

  • Там така, що бублика з'їси, поки обійдеш

  • Зуби, як ріпа

  • Сором назвати, а гріх потаїти

  • Діди строють, а баби гноють

  • Щоки як кавуни

  • У сироти два роти: одним їсть, другим бреше

  • Велетню у світі недовго жити

  • Василю, не бери на силу

  • Роди, бабо, дитину, а бабі сто літ

  • Як Бог поможе, то й баба поможе

  • Прийде сто баб, та принесе сто лих



  • Что в рот полезло, то и полезно

  • И худой человек проживет сто лет

  • Кровь с молоком

  • Грудь лебедина, походка павлина

  • Без болезни и здоровью не рад

  • Волосом сед, а совести нет

  • Зелен виноград не сладок, а молод человек не крепок

  • Береги платье снову, а честь смолоду

  • Рысь пестра сверху, а человек изнутри

  • Волос долог, а ум короток

  • Кривой не беда, а горе криводушный

  • На то два уха, чтоб больше слухать

  • Здоров на еду, да хил на работу.



є) Життя - смерть


Смерть - 214

Жити - 50

Жизнь – смерть - 385

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------



264 (1,25%)

385 (1,33%)



Тематика життя і смерті найбільше представлена в німецькому фольклорі (3,2%). Однаково турбуються проблемами життя і смерті росіяни і іспанці (по 1,33%), найменше – українці – (1,25), але різниця невелика.
ж) Рід, сім'я, діти


Чоловік і жінка – 251

Рід - 97


Діти - 184

Син – 54


Батько – 122

Мати – 82

Дочка – 31

Брат - 24

Дядько -17

Інші -125

Муж-жена – 356

Дети – родня - 297

Семья – родня - 260

Род – племя - 225

Одиночество – женитьба - 262

Жених – невеста - 153

Сватовство - 92

Свадьба - 146



----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------



1269 (6,03%)

1791 (6,17%)




Рід, родина відображаються у фольклорі слов'ян значно більше, ніж у німців і іспанців. У росіян цій проблемі присвячено 6,17% приказок і прислів’їв, в українців – 6,03%. В німецькому фольклорі ця частка складає 3,59%, але більша частина приказок стосується одруження, а не взаємин членів родини. При практично однаковій вазі, яку приділяють українці і росіяни родинним зв’язкам, впадає в очі, що у росіян у тематиці "Рід-плем’я" багато йдеться про наслідування дітьми характеру батьків, в той час як в українському фольклорі переважає відображення сімейних стосунків, при чому багато уваги приділяється дітям, особливо синам, а також батькові, менше жінці як матері. Центральне місце матері в українській родині, яке пов’язується багатьма дослідниками з хліборобською традицією в черговий раз не підтверджується. Відміна українців від росіян також у тому, що останні більше уваги приділяють питанню одруження (цій тематиці у росіян присвячена удвічі більша частка фольклору). Іспанців питання родини турбують мало (1,95% фольклору на цю тему)

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал