Валентин Стецюк Самовияв українців і росіян в приказках і прислів’ях у порівнянні з німцями та іспанцями


Приклади з українського і російського фольклору



Сторінка6/8
Дата конвертації03.12.2016
Розмір1,03 Mb.
ТипКнига
1   2   3   4   5   6   7   8

Приклади з українського і російського фольклору


  • Не дай Боже свині роги, а мужикові панство

  • З хама не буде пана, а хоч буде, то поганий

  • Нужда ввічлива, а голота догадлива

  • Мовчи та мак товчи

  • Бог нам дав, і ми людям вділяймо

  • Поки дівки сі не віддаст, то і псові води подаст, а скоро сі віддаст, то й собі не хоче

  • Добре дякові, то й Бога забув

  • Безобычному человеку с людьми не жить

  • Красны похороны плачем, а свадьба песнями

  • Платье чисто, так и речь честна

  • Жена помирает, а муж со смеху помирает

  • Русское словцо – виноват-с

  • Кого почитают, того и величают

  • Что за честь, коли нечего есть





Догідливість

Тема догідливості у Номиса спеціально не виділена, а у Даля є два розділи:



Угода – услуга -72

Услуга –отказ -73



-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

145 (0,50%)

З одного боку, наявність такої тематики в російському фольклорі свідчить про розвинену рису догідливості у національному характері росіян, пов’язану з пошануванням людей певного класу, яке ми зауважили вище, а з другого боку, це може бути виявом вдячності. Там де українець обмежиться словесною подякою, росіянин вважає своїм обов’язком віддячити власною послугою.


Щедрість, скупість, гостинність


Скупий – 56

Дарований – 36

Гість – 214

Гостинець – 3

Просьба – 187

Хліб-сіль - 210

Тороватость и скупость - 137

Тороватость (щедрость) – 37

Наслежство, подарок – 41

Гость, хлібосольство – 409

Просьба – согласие – отказ -270


-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

706 (3,37%)

894 (3,08%)



Якщо "широка російська душа" відбилася у російському фольклорі, то хлібосольність і щедрість навіть в більшій мірі характеризують українців, хоча і тут українці нерідко ставляться скептично до щедрот ближнього.
Приклади з українського і російського фольклору


  • Тоді дали хліб, як зубів не стало

  • Щедрий на батьківські гроші

  • Хто в біді дав, той два рази дав

  • Дарованим конем не їздити

  • Обіцянка - цяцянка

  • Прийшли не прохані, та й пішли не кохані

  • Скупий не глупий, а щедрий не мудрий



  • Что беднее, то щедрее

  • Одною рукой собирай, другою раздавай

  • Дающего рука не оскудеет

  • Не богатый кормит - тароватый

  • Не тем богат, что есть, а тем богат, чем рад

  • Часто за шапку берется, не скоро уйдет


Хитрість - щирість


Хитрість – 204 (0,97%)
Прямота - лукавство – 302 (1,04%)


Ця тематика у фольклорі представлена кількісно майже однаково, але за змістом можна вважати, що росіяни щиросердечність шанують більше, ніж українці.


Схильність до конфліктів


Звада – 51

Лайка – 376

Лад – 39

Сердитий -78

Битися – 76

Війна -109

Ссора – брань - 114

Мир – ссора – спор – 128

Брань – привет – 222

Драка – война – 73





-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

729 (3,46%)

537 (1,85%)


У схильності до конфліктів українці значно випереджають росіян (3,46 > 1,85). Недаремно ж люди кажуть, що де два українці, там три гетьмани. Однак події помаранчевої революції показали, що в національному характері українців намітилися позитивні зміни. Несподівано для всіх українці під час революції проявили дивовижну терпимість до політичних противників.


Приклади з українського і російського фольклору


  • Нехай дурні б’ються, нехай розумнішають

  • Як зачинає звада, не поможе і рада

  • Розходився, як московський постіл

  • За онучу збили бучу

  • Бугай реве і ведмідь реве, хто кого дере і чорт не розбере

  • На войну йдучи по чужу голову, й свою неси




  • С тем не бранись, кому будешь кланяться

  • Свои собаки грызутся, чужая не суйся!

  • Бей своих – чужие будут бояться

  • Худой мир лучше доброй драки

  • Молодые бранятся – тешатся, старики бранятся – бесятся

  • После драки кулаками не машут



Хвастощі - похвала


Хвалить - 122

Хвалиться - 92

Похвала - похвальба – 231



-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

214 (1,01%)

231 (0,79%)


Тема похвали, хвастощів в українському фольклорі займає більше місця. Здається, українці люблять вихвалятися, виставлятися більше, ніж росіяни. Російських дітей зі школи вчать: Я – последняя буква в алфавите.


Приклади з українського і російського фольклору


  • Не вважайте, люди, що я швець, говоріть зі мною як з простим

  • Величається, мов попадя на весіллі

  • Ледача хвала сама себе хвалить




  • Не хвались, идучи на рать, а хвались, идучи с рати

  • Всякий купец свой товар хвалит

  • Хвали сон когда сбудется

У цьому підкласі частка українського і російського фольклору (10,83% і 10,36%) значно більша частки німецького (5,05%). Іспанці знаходяться десь посередині (8,36%). Тема щедрості, взагалі практично відсутня в іспанському фольклорі, в німецькому репрезентована дуже слабо, а у слов'ян займає приблизну третину тематики взаємин між людьми (в українців 3,37%, у росіян 3,08%). Можна сказати, що у німців і іспанців переважає просто прагматичне , хоч і шанобливе ставлення до ближнього.

г) Організованість - дисциплінованість


На все є час – 42

Двічі літо не буває – 22

Міра – 9

Ручатися – 30

Умова – 11

Обіцянка - -34

Пора – мера - спех - 292

Верное – надежное - 70

Верное- вестимое - 267

Божба – клятва – порука - 101

Болтун – лазутчик - 22

Условие – отказ - 73



-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

148 (0, 70%)

825 (2,84%)


Як не дивно, фольклор переконує, що найбільш організованими і дисциплінованими є іспанці (5,16% цієї тематики). Можливо, це стійка римська традиція. На ними йдуть росіяни (2,84%), а німці лише треті – 2,57%. Очевидно, німцям організованість була прищеплена відносно недавно і це не знайшло відображення у фольклорі. Велике відставання українців (0,72%) не є несподіванко. Глум над невдахами, скептицизм у них переважають над позитивними судженнями.


Приклади з українського і російського фольклору


  • Дороге яєчко к Великодню

  • Не тоді коня сідлать, коли треба сідать

  • Умирать ладься, а хліб паши

  • Козаче, завтра субота буде, а дівчини не буде

  • Сім баб – сім рад, а дитя безпупе

  • Хто ручиться, той мучиться

  • Коли ся риба ловит, тоді хліб не родит

  • В дорозі, в гостині, пам’ятай о худобині

  • Що винен, оддати повинен



  • Быстрая лошадь быстее станет

  • Кто без дела божится, на того нельзя положиться

  • За друга поручишься, от недруга намучишься

  • Семеро одного не ждут

  • При верном псе и сторож спит

  • Душа меру знает

  • Уговор дороже денег

  • У семи нянек дитя без глазу

  • Назвался груздем – полезай в кузов





д) Охайність –чепурність


Охайність – 48

Одежа – 250

Щегольство - 133

Опрятность – 42



-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

298 (1,42%)

175 (0,60%)


В іспанському фольклорі ця тема невиражена, в німецькому переважає співставлення зовнішності і внутрішніх рис (1,40%), в українському головно йдеться про одяг (1,42%), а росіяни надають цьому питанню мало уваги (0,60%). Можливо, ця тематика відображає внутрішню культуру народів, але в українському розділі "Одежа" багато нейтральних приказок, тому за цими даними не можна робити серйозних висновків. Подані нижче приклади мають, очевидно, іронічний характер.



Приклади з українського і російського фольклору


  • Хочу убогий, та хендогий

  • Не всякого пана пізнаєш без жупана

  • Хоч не ошатно, але здатно

  • Із свиним писком, та в пшеничне тісто

  • Хоч голий, та в поясі

  • Гарний, як іскра

  • С погани не треснешь, с чистоты не воскреснешь

  • Худая слава, что без кафтана Савва

  • В брюхе хоть щелк, да на брюхе шелк.

  • Молодец красив, да на душу крив

  • Наш чин не любит овчин


е) Реакція на позитивні емоції


Співи – 154

Танці – 109

Гра – 32

Гули – 37

Музики – 57

Влови – 28

Сміхи – жарти – 448

Свято – 111

Игры – забавы - ловля - 141

Смех – шутка – веселие - 142





-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

976 (4,64%)

283 (0,97%)


Українську любов до розваг не міг перевершити ніхто (у них 4,64% фольклору на цю тематику). Іспанці приділяють розвагам найменше уваги (0,44%), більше німці і росіяни (0,82% і 0,97% відповідно). Можливо, навіть німці найменше люблять розважатися, бо у них в приказках і прислів’ях цієї тематики переважає ставлення не до співів чи танців, а просто до жартів.



Приклади з українського і російського фольклору


  • Може він таку пісню знає, що якби заспівав, то і волос би зов'яв

  • Співає, як муха в глечику

  • Геть, грибе, нехай кобзар сяде

  • Хто сміється, тому не минеться

  • Аби танцювати вмів, а роботи і лихо навчить




  • Гули да гули, да в лапти обули

  • Звенят бубны хорошо, да плохо кормят

  • Есть нечего, да жить весело

  • Играть не устать, не ушло бы дело

  • Делу время, потехе час



є) Моральні вади, погані звички


Горілка, хміль, п’яниця, пиво – 484

Курить і нюхать – 49

Карти – 11

Злодій – 143

Задор – гульба - беспутство – 34

Гульба - пьянство – 156

Пьянство – 355

Мошенничество – 111



Розпуста- 91

Марнотратство – 134

Воровстово – грабеж – 103

Беречь-мотовство – 154

Соблазн – искушение – 86

Соблазн – пример - 91




-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

812 (3,86%)

1059 (3,65%)


Ця тематика займає приблизно однакову частину у фольклорі усіх чотирьох народів (іспанці – 4,50%, німці - 3,93%, українці – 3,86%, росіяни – 3,65%), однак за мотивом приказки і прислів’я різняться виразно. В іспанців відчутна тема морального обов’язку, в німецькому фольклорі багато нейтральних суджень про вино без осудження пияцтва, українці ганять моральні вади більш суворо, ніж росіянами, які до них ставляться терпимо.


Приклади з українського і російського фольклору


  • Не поберегши тіла і душу загубиш

  • Крадене не йде в користь

  • Москалики-соколики, позаїдали ви наші волики, а як вернетесь здорові, то поїсте і корови

  • Мабуть москаль тоді красти перестане, коли чорт молитися Богу стане

  • Тату, лізе чорт у хату! – дарма, аби не москаль

  • Поганому виду нема стиду

  • Купив, та насилу втік

  • Хто не курить люльки і не нюхає абаки, не вартий і собаки

  • Як Жид убогий, свиня худа, а жінка п’яна – нема гірше

  • Пий, та ума не пропий

  • Хміль не вода –чоловіку біда

  • Утіхи на годину, а біди до смерті

  • Гроші пішли на розкоші

  • Каждому добрий, собі – злий




  • Курский вор

  • И воровать ремесло

  • Лихвинские горы да новосильевские воры

  • Грех воровать, да нельзя миновать

  • Лучше семерых родить, чем замуж ходить

  • Орел да Кромы – первые воры, да и Карачев на поддачу

  • Пойду в монастырь, где много холостых

  • Пьяного речи – трезвого мысли

  • Вино пей, жену бей, ничего не бойся

  • Что дурно, то и потачно

  • Пей за столом, а не пей за столбом

  • Едим чужое, носим краденное

  • Запьем, так избу запрем, а что в избе, в кабак снесем



ж) Вольові імпульси


Бити – 425

Зарізати – 16


Убийство - смерть – 21

Кара - милость – 98

Кара - потачка – 51

Кара - осуждение – 47

Кара - гроза – 72

Кара - угроза – 53

Гроза –кара - 211



-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

441 (2,10%)

553 (1,91%)


Співвідношення у цій тематиці у фольклорі слов'ян приблизно однакове, але впадає в очі загально більш суворий тон російських приказок і прислів’їв (1,91%). В українському фольклорі тема биття (2,10%) звичайно пов'язується з вихованням і ставленням до такої його функції, а в російському, крім цього, чітко проявляються теми невідворотності і необхідності покарання за провини і скоєні злочини, а також погрози покарання як профілактичний захід. Однак показово, що теми покарання Номис спеціально не виділив, в той час, як Даль розглядає її в різних аспектах і не тільки в цьому розділі. Очевидно, вона не проглядається виразно в українському фольклорі, що і вплинуло на рівень дисциплінованості українців. Розуміння важливості покарання для підтримки порядку у суспільстві могло не розвинутися в українців через бездержавне існування, бо будь-які репресивні дії з боку чужої влади могли розглядатися просто як несправедливі утиски. В іспанському фольклорі ця тема майже не виражена, в німецькому, хоч і виражена дещо більше (0,48%), так само, як і в українців, фігурує як міра виховання, в тому числі і жінок.


Приклади з українського і російського фольклору


  • Коня керують уздами, а чоловіка словами

  • Кров не водиця, розливати не годиться

  • На битій дорозі і трава не росте

  • Не давай рукам волі

  • Бють - не на лихе вчать

  • Орел, віл і невістка одним духом жиють: нічого доброго не чинять, коли їх не б’ють

  • Палка нема, а дает ума

  • Потачки не давай

  • Худое дерево с корнем вон

  • За нечаянно бьют отчаянно

  • Бей того, кто плачет, жури того, кто слушает

  • И муху убить, так руки умыть

  • Замахнись, да не ударь!





Загалом у класі ІВ співвідношення дещо на користь слов'ян. Емоційно вмотивована поведінка відбита в 28,99% російських прислів’їв і приказок, в українському фольклорі ця тематика займає 27,71%, в іспанців і німців відповідно 25,00% і 22,96%.
Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)


  • На зле придбаному добрі не розбагатіти

  • Щастя біжить, а нещастя летить

  • До хати свого брата не ходи кожне літо

  • Коли тобі дарують телицю, приходь з мотузом

  • Хоробрість – срібло, обережність – золото

  • Чемність силі не шкодить

  • Кожен знай міру

  • Щастя обирає дурнів

  • Хто нічого не береже, той нічого на має

  • Старий друг ста нових варт

  • Лисиці через її шкуру нещастя

  • Пісня роботі не завада

  • Вино ходить без голови

  • Хто сіє, той і жне

  • Допомагай, і тобі допоможуть.

  • Кінець співає перемогу

  • Коли гаманець без грошей, душа – без гріха

  • Там добре, де нікого нема

  • Хто має пеха, той палець і в носі зламає

  • Терпіння приносить милість

  • Запропонована служба – наполовину задурно

  • Лети не раніше, як пір'я виросте

  • Рано сідлати – пізно виїжджати

  • Щастя і жінка люблять дурнів

  • Сміх і плач в одному міху лежать

  • Нема радощів без страждання

  • Совість – найкраща подушка

  • Чорт зваблює усіх, а жінка спокусить і чорта

  • Чеснота перемагає силу

  • Вино з чарки, розум – у чарку

  • Краса минає, цнота лишається

  • Хто б'є жінку, влучає в себе

  • За сміхом пізнають дурня

  • Коли танцює жінка, то скаче дівка

  • Припиняй жарти на найцікавішому місці

  • Їж варене, пий чисте, говори те, що істе

  • Поганий горщику супутник казанок

Незважаючи на те, що емоції більше визначають поведінку слов'ян, все-таки найбільш емоційними є іспанці (загалом ця складова в іспанському фольклорі дорівнює 53,82%). Дещо менш емоційні росіяни (52,12%), ще менше – німці (48,49%), а в українців у повсякденному житті емоції важать найменше (46,53%). Однак в структурі почуттєвої складової є суттєва різниця. В українців значно більш розвинена реакція на позитивні емоції, в той час як росіяни більш стримані, їх емоції більш пов’язані із суворою правдою життя.



ІІА. Клас раціонально-рефлекторний
До цього класу включена тематика, в якій відбуваються раціональні поняття, позитивні судження.

а) Мало –багато


Багато -32

Більший – 75

Трохи -38

Много – мало – 336




------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

145 336


Німці (разом з тематикою "велике – мале") – 1,65%, росіяни - 1,16%, іспанці – 1,06%, українці - 0,69%. Різниці невеликі.


б) Далеко – близько


Далеко – 27
Простор – 33

Далеко - близько – 32



------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

27 65


Росіяни – 0,22%, німці – 0,20%, українці - 0,13%, іспанці 0,05%. Значення занадто мали, щоб робити якісь висновки.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал