Валентин Стецюк Самовияв українців і росіян в приказках і прислів’ях у порівнянні з німцями та іспанцями



Сторінка5/8
Дата конвертації03.12.2016
Розмір1,03 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Приклади з українського і російського фольклору



    • Не сунь носа до чужого проса

    • До чужого рота не приставиш ворота

    • З чужого добра не строять добра

    • Чуже візьмеш жменькою, а чорт твоє міркою

    • Своє – святеє, чужеє – найсвятіше

    • Віддай сало, аби за моє стало

    • Мені все рівно, що кахоль, що пічка

    • Нехай ваша зверху буде

    • Як хто хоче, так і скаче

    • Про мене хоч головою об тин



  • Своя рука только к себе тянет

  • Ешь чужие пироги, а свои вперед береги

  • Своя рубашка ближе к телу

  • Чужое вино и пил бы и ел бы, искупаться просил бы

  • Кто о чем, а мы о своем

  • Сам бей, а другим бить не давай

  • Что у тебя болит, то у другого не свербит

  • Своя рука – владыка

  • После меня хоть трава не расти

  • Чужая беда не дает ума


б) Допомога



Брата в нещастю нема – 69 (0,33%)

Помощь - кстати – 1,62%)





Тематика допомоги в українському фольклорі незрівнянно менша у порівнянні з такою у фольклорі російському. У Номиса в збірці навіть нема відповідного розділу. Найближчий за тематикою розділ, назва якого говорить сама за себе: "В нещастю брата нема". Очевидно, український індивідуалізм саме в тому і проявляється, що українці звикли більше розраховувати на свої сили і не без підстав не сподіваються на чиюсь допомогу. Про це ж говорить здебільшого скептична інтонація приказок і прислів’їв. Вартою уваги є калька латинського виразу "Bis dat, qui cito dat" в українському фольклорі - "Хто зразу дав, той два рази дав".

Схильність росіян до сподівання на допомогу виглядали би досить дивними при скептичному до неї відношення, яке також демонструють деякі російські приклади, але здебільшого в збірці Даля йдеться не про саму допомогу, а про своєчасність або відповідність.



Німці розраховують і готові прийти на допомогу менше, ніж українці (0,33% фольклору цієї тематики). Іспанському характеру це більш властиво (0,89%).

Приклади з українського і російського фольклору


  • Тоді любить і сват, коли має брат, а коли бідний, то й забуде брат рідний

  • Хто в біді (зразу) дав, той два рази дав

  • Як утопає, то сокиру дає, а як порятують, то топорика жалкує

  • Поцілуй мене сьогодні, а я тебе завтра, а як забуду, то так і буде

  • Як лихо, то й "ходи Петрихо", а як п'ють та їдять, то на Петриху не глядять

  • Бідою біді не поможеш

  • Чужий біль нікому не болить

  • Бідному ніхто не подарує

  • Поти багат, то поти і сват

  • Тогді, як кличу, йди

  • Послушался козла баран, да и сам в беду попал

  • Каковы сани, таковы и сами

  • И комар лошадь свалит, коли волк подсобит

  • Здоровому врач не надобен

  • Алмаз алмазом режется, а вор вором губится

  • Не столько натрясут груш, сколько наломают

  • Доброе дело не опоздано

  • Затянул бы песню, да подголосков нет

  • После дела за советом не ходят





в) Друг - ворог


Братство – 18

Приятель – 40

Ворог – 36

Кум – 10
Друг – недруг – 215





-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

104 (0, 49%)

215 (0,74%)




Приклади з українського і російського фольклору


  • Поти не будеш ворога мати, поки його своїм хлібом не нагодуєш

  • Не так тії сто братів, як сто друзів

  • Заліз у багатство, забув і братство

  • Не май сто кіп у полі, а май друзі доволі

  • Для милого друга і коня з плуга

  • В лиху годину пізнаєш вірну людину


  • Не ставь недруга овцою, ставь волком

  • Для милого дружка и сережку с ушка

  • Нет друга, так ищи, нашел – так береги

  • Друг неиспытанный, что орех нерасколотый

  • Скатерть со стола – и дружба сплыла

  • Старый друг лучше новых двух


Тема ворога у прислів’ях слов’ян представлена слабо, більше йдеться про дружбу. Кількісна перевага цієї тематики у російському фольклорі говорить про те, що росіяни більше цінують дружбу, ніж українці. Це цілком узгоджується з висновком про розуміння українського індивідуалізму – українці більше розраховують на власні сили, ніж росіяни. У фольклорі іспанців та німців ця тема представлена більш широко (2,49% і 1,70% відповідно). Отож, росіяни на третьому місці (0,74%), а українці на останньому. Слід сказати, що ця тема дуже пов’язана із ставленням до ближнього взагалі. Тому теми дружби, сусідства, допомоги слід розглядати разом.


г) Сусіда – своєрідність – інші народи


Сусід – 16

Москаль – 102

Лях – 77

Жид – 136

Циган – 89

Інші -30


Сосед – рубеж – 215

Своеобычае - 93





-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

450 (2, 14%)

121 (0,42%)


Різниця в цій тематиці між українцями і росіянами дуже відчутна (2,14 >> 0,42). Взаєминам із сусідами, особливо іншої національності українці приділяють велику увагу. Відмінність у географічному положенні територій поселення українців і росіян мала наслідком те, що перші частіше мали сусідів іншої національності, звичаїв і віри, нім другі. Відповідно до того, в українців в силу необхідності розвинулися такі риси як толерантність до всякої своєрідності значно сильніше, ніж у росіян, у яких відчуження до іншого набуває форм ксенофобії, в якій їх нерідко звинувачують. Очевидно, для українців дружба часто пов’язується із добрим сусідством. В українському фольклорі тема сусідства виражена найсильніше, хоча в загальну частку зазначеної тематики входить ставлення і до сусідів іншої національності. Ні в іспанському, ні в німецькому фольклорі виразних слідів взаємин з іншими народами нема, в російському – значно менше, ніж в українському. В цілому взаємовідношення в цій тематиці таке: українці - 2, 14%, німці – 0,82%, росіяни – 0,42%, іспанці – 0,35%.



Приклади з українського і російського фольклору


  • Як біда, то до Жида, а як мине біда, то най дідько візьме Жида

  • Таки Ляхів гудьмо, але з Ляхами будьмо

  • Москаль не свій брат – не помилує

  • Служив Москві,Іване, а вона ж його і гане

  • У Ляхів пани, на Москві ребята, а у нас брати

  • З Москалем дружи, а камінь за пазухою держи

  • Що кому годиться, мужикові – ціп, а Ляхові –шабля

  • Бють не ляхи, а наші гріхи

  • Тікай, Ляше, бо все, що на тобі, то наше

  • Над Жида нема кріпшого в вірі

  • Не робив Жид на хліб, то й Циган не буде

  • Поп свое, а черт свое

  • У всякой пташки свои замашки

  • Что сторона, то и новина

  • У всякого Моисея своя затея

  • Вам гнило, да нам мило

  • Худое дело обидеть соседа

  • С кем поведешься, от того и наберешься

  • С соседом дружись, да за саблю держись

  • Чужая душа – потемки

  • Не всякому верь, запирай крепче дверь

  • Незачем далеко, и здесь хорошо





д) Батьківщина - чужина


Родина – 15

Україна (головно землепис) – 170


Родина – чужбина – 125

Русь, Родина - 456




-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

185 (0, 88%)

581 (2,00%)





Приклади з українського і російського фольклору


  • Лучче на родині кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти

  • За Хмельницького Юрася пуста стала Україна, звелася

  • Од Богдана до Івана (мазепи) не було гетьмана

  • Біда Україні: і одтіль горяче і отсіль боляче

  • На Вкраїні добре жити: мед і вино пити

  • Заїхав за Дунай, та й додому не думай

  • Провадь мене і до Вєни, не зробиш ляха з мене

  • За морем теплее, а у нас светлее (веселее)

  • На чужбине словно в домовине

  • Жернова говорят: в Киеве лучше, а ступа говорит: что тут, что там

  • Родина – мать, умей за не постоять

  • Своя земля и в горсти мила

  • Где сосна выросла, там она и красна



Найбільше відчувають різницю між батьківщиною і чужиною росіяни (2,00% фольклору на цю тематику). Чим далі на захід, це питання стає менш болючим,в українців відповідна частка складає 0,88%, у німців - 0,73%, у іспанців – 0,27%. При цьому у німців найбільш поширеною є така тема: Піди хоч на схід, хоч на захід, все одно дома найліпше. Невиразне відображення почуття патріотизму у фольклорі українців почасти пояснює той факт, що вони досить легко денаціоналізуються в іншому середовищі. Однак почуття патріотизму не є вродженим, а формується у суспільстві.


е) Гурт - самітність


Гурт – 171
Народ – мир – 82

Одиночество - 49



-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

171 (0, 81%)

131 (0,45%)



Більшим колективізмом і розумінням сили єдності відрізняються представники старої Європи: німці мають 1,36% приказок на цю тему, іспанці – 0,89%. Трохи менше, ніж у іспанців, у українців (0,81%), у росіян найменше – 0,45%.



Приклади з українського і російського фольклору


  • У гурті, то і смерть не страшна

  • Отаманом артіль кріпка

  • Що громада скаже, то і пан не поможе

  • Що бабі, то і громаді

  • Нехай і моя копійка не буде щербатою

  • Дружній череді вовк не страшний

  • Як живуть у купі, то не болить у пупі




  • Мир – великая голова

  • Берись дружно, не будет грузно

  • Народ глуп, все в купу лезет

  • Глас народа Христа продал

  • Один в поле не воин

  • Царь да нищий без товарищей


Підсумовуючи, можна сказати, що сфера людських взаємин більше турбує росіян, ніж українців (7,44% проти 6,28%), а в цілому дані по класу ІБ свідчать, що в українців емоційна оцінка в житті важить найменше від усіх (15,23% фольклору), а найбільше - у іспанців (21,43%). За ними ідуть німці (19,93%) і росіяни (18,28%).
Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)


  • Хто не має друзів, той боїться ворогів

  • Багатий обідає, коли схоче, а бідний, коли зможе

  • Милосердя добре знає, що починати треба з мене

  • Біда має крила

  • Бідний – невигідний товариш багатому

  • Від обіцянки не збіднієш

  • Хитрістю і обманом проживеш недовгий вік

  • Один – ніщо, всі –все

  • На правду немає заборони

  • Кожен край має свій звичай і кожна хатка свої порядки

  • В єдності – сила

  • Сусід сусідові як дзеркало

  • Чужі сльози можуть заощадити власні

  • Одна людина не робить танець, одна квітка - вінець

  • Єдність дає владу

  • Одна біда – не біда

  • Добрі дні тяжко пережити

  • Жодна біда не є велика, бо має в свому лоні щастя

  • Чесність робить багатим, але не скоро

  • Брехун має мати добру пам'ять

  • Солдат – добрий камерад

  • Погана шкарлупка, добре ядро

  • Багатим дають,від бідних беруть

  • Ліпше їхати назад, ніж невідомо куди

  • Друг краще родича



ІВ. Клас емоційно-реактивний
В цьому класі розглядаються такі типи поведінки, які викликані емоційною реакцією на навколишнє середовище.
а) Ставлення до долі – недолі, насильства, утисків


Сила – 91

Доля - 55

Щасливий – 114

Природу тяжко одмінить – 33

Терпи – 47

Надія добра – 53

Надія дурна – 95

Не пайдить (не щастить) – 103

Нещастя - 21

Судьба, терпение, надежда - 15

Терпение – надежда - 252

Смирение – 51

Кара, признание, покорность - 108

Воля - неволя - 600

Воля - 70

Строгость -кротость – 42

Счастье – удача – 771

Кабы – если бы - 104



-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

612 (2, 91%)

2151 (7,41%)




Приклади з українського і російського фольклору


  • Доброго і корчма не зіпсує, а лихого і церков не виправить

  • Терпи, козак, горе, будеш мед пити

  • Люди, посіявши, та ждуть

  • Буде добре, коли мине зле

  • Легше хвалити, як терпіти

  • Гіркий світ, а треба жить

  • Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити

  • Надіявся дід на обід, та і без вечері ліг спати

  • Щастя дочасне, а злидні довічні

  • Не буде риба раком

  • Мокрий дощу не боїться

  • Від напасті і полу вріж, а втікай

  • І кат панує, та долі не бачит

  • Їж, коза, лозу, коли сіна немає

  • Вдарь лихом об землю!



  • Покорись, да в ноги поклонись

  • Покорной головы и меч не сечет

  • Терпение – лучшее спасение

  • Бог терпел и нам велел

  • Чей хлеб ем, того и вем

  • Спина-то наша, а воля-то ваша

  • Покорному дитяти все кстати

  • Ты будешь ноги мыть, а я буду воду пить

  • Держи голову уклону, а сердце покорно

  • Русский на авось и возрос

  • Кому тереть, а кому и терту быть

  • Плетью обуха не перешибешь

  • Выше головы не прыгнешь

  • Будьте тише воды и ниже травы

  • Живи тихо, не увидишь лиха




Велика складова цієї тематики у російському фольклорі (7,41%) та й самий зміст переважної її частини переконливо свідчать про більшу схильність росіян терпіти лихо, біду, насильство, соціальну несправедливість. Смиренність, покірність долі, а якщо є надія, то здебільшого на щасливий випадок – головний мотив російського фольклору; дуже рідко трапляється тема протистояння злу. Недаремно і толстовство виникло на російському ґрунті.

Найменше турбуються власною долею іспанці (2,40% приказок на цю тему), в українських приказках (2,91%) не проглядається особливої схильності до покори, але більше зневіри і байдужості, німці - на третьому місці (3,98%).




б) Обачність, обережність, вагання


З завтрем жить – 67

Стережися – 92

Розмишлять – 105 (0,50%)

Запас - 67

Осторожность - 233

Раздумье, решимость – 63 (0,28%)



-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

264 (1, 25%)

363 (1,25%)


В старій Європі люди мали інший життєвий досвід - німці і іспанці значно більш обережні, обачні, ніж слов'яни (у німців 4,70% фольклору цієї тематики, у іспанців – 4,00% проти рівних показників українців і росіян). Однак великої подібності у цій якості між українцями і росіянами нема. Структура складових тематики говорить про те, що у складній ситуації українці більш схильні до її аналізу, ніж росіяни (0,50 > 0,28) , в той час як останні обережні заздалегідь. І ще кидається у вічі, що в українців є досить багато прислів’їв із засторогою нікому не вірити, зокрема жінці, що явно суперечить тезі про особливе пошанування жінки серед українців.


Приклади з українського і російського фольклору


  • І сміливого пси кусають

  • Не вір собаці - укусить

  • В часи погоди бійся великої біди

  • Не братайся з козаками мед пить

  • Не вір ніколи жінці, коняці і собаці.

  • Нікому не вір, то ніхто не зрадить

  • Ані в селі, ані в місті не вір невісті

  • Треба хліба і на після обіда

  • Тричі міряй раз відріж

  • Не позичай – злий обичай, а як віддає, то ще й лає

  • Не неси дідько, де людей рідко


  • Не спросивши броду, не сійся в воду

  • Береженого и Бог бережет

  • Живи тихо, да избывай лихо

  • В подворотню подай, да на двор не пускай

  • Блюди хлеб про еду, а копейку про беду

  • Гляди в оба, да не разбей лоба

  • Тише едешь – дальше будешь

  • Откоротишь, так не воротишь

  • Семь раз отмерь, один раз отрежь

  • Видючи беду неминучу, затыкай дверь онучей

в) Ставлення до ближнього
У цьому підкласі німецький і іспанський фольклор аналізувався без поділу на окремі теми, тобто фольклорні одиниці стосовно будь-яких взаємини між ближніми рахувалися в цілому.
Впертість


Упертий – 58

Норовистий – 7

В’їдливе – 70

Вередливий - 74

Упорство - 74

Докука - 63

Причуда – 278


-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

209 (0,99%)

415 (1,43%)


На прояви різного індивідуальності українці і росіяни реагують здебільшого негативно. Результати підрахунків і структура складових тематики показують, що росіяни значно більше осуджують прояви всякої індивідуальності, ніж українці, які сприймають її як неуникнену неприємність.




Приклади з українського і російського фольклору


  • Крутить, як циган сонцем

  • Або хрести, або пусти

  • Який пан, такий і крам

  • Природу тяжко одмінить

  • Хоч гірше, аби інше

  • Прилип, як до Ґандзі Пилип

  • Їй кажеш овес, а вона каже гречка




  • Захотел птичьего молока

  • Не все ворчать, надо и помолчать

  • Люби смородину, люби и оскомину

  • Не до жиру, быть бы живу

  • Чистое к поганому не пристает

  • Дай яичко, да еще и облупленное

  • От добра добра не ищут

Вдячність, честь, шана


Дяка – 112

Свинякуватий – 43

Який швидкий – 52

Привик - 9

Приличие, вежество, обычай - 245

Признательность, честь, почет - 63




-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

216 (1,03%)

493 (1,67%)


Росіяни більше уваги приділяють нормам поведінки. Для них важливо "не ударить в грязь лицом" і виказувати шану людям, які цього заслуговують відповідно до їх становища в суспільстві. Українці ж у людських стосунках більше уваги приділяють звичайній вдячності, що має корені в історичному минулому. При першому поділі слов’янства на дві гілки, про що мова йшла вище, західна гілка, до якої разом з предками поляків, чехів, словаків увійшли також предки українців і білорусів, вступила в тісні контакти з германським автохтонним населенням, яке на той час стояло на більш високому культурному рівні. Отож, від германців західні слов’яни запозичили слово подяки, яке відповідно до відомих законів фонетичних перетворень прийняло форму дякувати. Предки ж сучасних росіян і південних слов’ян мали свої поселення в басейні лівих приток Дніпра далеко від впливу більш розвинених народів і не мали спільного для всіх племен особливого слова для висловлення подяки. Воно з’явилося в мовах цієї групи слов’ян пізніше, коли ті розселилися на широкій території і не мали вже між собою тісних контактів. В кожній з мов цієї групи слов’ян слово подяки має інший корінь. Таким чином, звичка до висловлення подяки, зокрема, у росіян не встигла набути такого поширення, як в українців.

1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка