Валентин Стецюк Самовияв українців і росіян в приказках і прислів’ях у порівнянні з німцями та іспанцями


Приклади з українського і російського фольклору



Сторінка4/8
Дата конвертації03.12.2016
Розмір1,03 Mb.
ТипКнига
1   2   3   4   5   6   7   8

Приклади з українського і російського фольклору


  • Сміливий батька в лоб б'є

  • Де відвага, там і щастя

  • Не страши кота салом

  • Сміливий, як за плотом

  • У лісі вовки виють, а на печі страшно

  • Боїться, як вовк кози



  • Смелость города берет

  • Кто смел, тот и съел

  • Лучше умереть в поле, чем в бабьем подоле

  • На смелого собака лает, а трусливого рвет.

  • Валяй, не гляди, что будет впереди

б) Любов-нелюбов


Кохання – 75

Не люблю – 103

Любовь-нелюбовь –345



----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

178 (0.84%)
346 (1,19%)


Тема любові у свідомості росіян займає більше місця, ніж в українців (1,19>0,84), але часом її розуміння досить своєрідне.

В іспанській збірці цій темі присвячено 2,05% фольклору, тобто майже в два з половиною рази більше, ніж в українській і значно більше, ніж в російській. Німці ж дещо поступаються іспанцям (1,75%)
Приклади з українського і російського фольклору


  • Хто кого любить, той того губить

  • Для милого друга і коня з плуга

  • Утіха на годину, а біди до смерті

  • Волос сивіє, а голова шаліє.




  • Милый ударит – тела прибавит

  • Любовь слепа

  • Девки не люди, козы не скотина

  • Кого люблю, того и бью.


б) Гордість


Гордий – 109 (0,52%)

Гордость – 110 (0,38%)




Гордість у цьому випадку може характеризувати відчуття власної гідності, за яким українці дещо переважають росіян (0,52 > 0,38). В очах європейців іспанці завжди були пихатими. Серед іспанських прислів’їв крім теми гордості присутня також тема впевненості. Разом вони складають 1,42%, У німців ця тема складає 0,83%. Отож, якщо судити за часткою цих тем у фольклорі, гордість притаманна іспанцям значно більше, ніж іспанцям, українцям і росіянам, які стоять за цим показником на останньому місці (1,42%>0,83%>0,52%>0,38%).


Приклади з українського і російського фольклору


  • Не дивись високо, бо запорошиш око

  • Взявся за боки, та й думає, що пан

  • Колос повний гнеться, а пустий до гори стирчить

  • Зроду-звіку козак не був і не буде катом



  • Лучше смерть, нежели позор

  • Высоко летаешь, да низко садишься

  • За правду не судись, скинь шапкуда помолись

  • Взялся за гуж, не говори, что недюж

г) Бажання, заздрість, жадібність


Хочу – 91

Завидно - 66


Зависть-жадность – 194

Умеренность –жадность -69


----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------



157 (0,75%)
263 (0,91%)


Ці дані дають підставу говорити, що українцями жадібність, заздрість осуджуються менше, ніж росіянами (0,91>0,75). Відповідно, можна вважати, що ці риси в українців більш поширені, недаремно ж вважається, що "жаба душить" – національна хвороба українців. Тим не менше, поширена думка про особливу заздрість українців підтвердження у фольклорі не знайшла. Росіян і українців у силі вияву бажань переважають іспанці при тому, що тема заздрості і жадоби у їхньому фольклорі дуже невиразна (1,24%> 0,91%>0,75%). У німців ця тема виражена найсильніше (1,50%)


Приклади з українського і російського фольклору


  • Не для Гриця паляниця

  • Обійдеться паска і без шафрану

  • Є в глеку молоко, так голова не лізе

  • Рада б мама за пана, так пан не бере

  • Живому багацько не треба



  • В чужих руках ноготок с локоток

  • Где счастье, там и зависть

  • Завидущи глаза не знают стыда

  • Тяжело загребешь- домой не донесешь

  • Лучше жить в зависти, чем в жалости


д) Колір


Колір – 50 (024%)
Цвет-масть – 30 (0,10%)



В цілому, тема кольорів не має особливої ваги в суспільній свідомості обох народів, але вона відбиває нахил до мистецтва. В цьому відношенні українці значно переважають росіян. В іспанській і німецький збірках ця тема не бала визначена

Загалом по класу ІА відносна кількість емоційний образів в рисах національних характерів українців (3,59%) і росіян (3,42%) майже однакова. У представників старої Європи ці показники значно вищі (іспанці – 7,20%, німці – 5,58%). Про емоційну оцінку і реакцію скажуть дані класів ІБ і ІВ.


Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)



  • Сміливим щастя допомагає

  • Любов входить через очі

  • Чим людина старша, тим болісніше для неї кохання

  • Нема надійної клітини для пташеняти, яке хоче літати

  • Пиха – втіха для дурня

  • Чужа слава спати не дає

  • Хто хоче всього, той все втрачає

  • Коли селянин ситий, то пан ніч не спить




  • Коли селянин сідає верхи на коня, то їде гордо, як пан

  • Скупий – багатий жебрак

  • Задля одної любові пічка не топиться

  • Кохання може багато, гроші можуть усе

  • Любити і співати не примусиш

  • Сміливий наполовину врятований

  • Пиха і дурість на одній гілці ростуть

  • Вимушене кохання і нафарбовані щоки тривають недовго



ІБ. Клас емоційно-евалюативний


  1. Оцінка позитивних і негативних моментів суспільного і приватного буття


а) Правда – кривда



Брехня – 230

Правда - 168

Напрасниця – 46

Кривда – 12

Неправий – 14

Плітки – 74

Неправда – обман – 112


Правда-кривда - 406

Правда-неправда-ложь - 52

Неправда, ложь - 239

Клевета, напраслина – 50



Молва, слава – 204



-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

545 (2, 59%)

1063 (3,66%)



Судячи з кількості фольклорних одиниць, питання правди-неправди було значно більш вагомим у свідомості росіян (3,66 >2,59). Причини цього можуть бути різними. З одного боку, росіяни можуть бути більш чутливими до справедливості, ніж українці, а, з другого, ця тема могла бути для них більш актуальною, тобто у повсякденному житті вони могли стикатися з брехнею, обманом частіше, ніж українці. Важливим є також висловлене у фольклорі ставлення до брехні, бо воно не завжди осуджує брехню. Дамо можливість читачеві самому прийти до висновку на підставі поданих далі результатів дослідження. Різко виділяється різниця у тематиці "Плітки". Очевидно, у житті росіян чутки, плітки займають більше місця, ніж в житті українців.



Тема "Правда-кривда" як в іспанському, так і в німецькому фольклорі має інакшу структуру. Поруч із засудженням брехні, похвалою правді велику частину мають прислів’я і приказки, присвячені звичайній справедливості. Частка такої цієї тематики в іспанському фольклорі найбільша і значно перевищує відповідну німецьку, російську і українську (6,76%> 4,08%>3,60%>2,59%).
Приклади з українського і російського фольклору


  • Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей

  • Великої треба хусти, щоб зав’язати людям усти

  • Була колись правда, пожила, та й гайда

  • Хто вміє брехати, той вміє і красти

  • Не їсть пан дяк гусей, бо крадені

  • Стільки правди, як у решеті води

  • Казав москаль "право", та і збрехав здраво

  • Брехня на столі, а правда під порогом

  • Хіба помилившись правду скаже

  • Хто бреше, тому легше


  • Московские люди землю сеют рожью, а живут ложью

  • Велика святорусская земля, да правде нигде нет места

  • Живут же люди неправдой, так и нам не лопнуть стать

  • Хохол не соврет, да и правды не скажет

  • Все люди – ложь, да и мы тож

  • Не плач по правде, обживайся с кривдой

  • Хороша святая правда, да в люди не годится

  • Нажитое грехом не устроит дом

  • Молвя правду, правду и чини

  • Кто правдою живет, тот добро наживет





б) Добре - погано


Добрий – 61

Лихий – 157

Плохий – 82

Погано – 52

Злі компанії – 51
Хорошо – худо - 148

Добро – милость - зло – 275



-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

373 (1, 77%)

423 (1,46%)


Невелика перевага української тематики над російською в цьому розділі (1,77>1,46) може бути пояснена меншим оптимізмом українців у ставленні до реалій буття, скептичною оцінкою майбутніх перспектив, що підтверджується самою тональністю самих фольклорних одиниць. Російські ж приказки і прислів’я здебільшого демонструють тверезу оцінку суворої правди життя. І в іспанському, і в німецькому фольклорі найчастіше добре і погане поєднані в одному вислові, так, ніби не буває доброго без поганого і навпаки, в той час як в українців і росіян здебільшого йдеться про щось одне. Іспанці знову на першому місці (3,47%), далі йдуть німці (2,03%), українці і росіяни.



Приклади з українського і російського фольклору


  • Така вже вдача собача

  • Породила мама, що не прийме і яма

  • Хоч не красне, але власне

  • Вези овес і до Парижа, а не буде з овса рижа (тобто рису).



  • На сердитое слово не обижайся, а на ласковое не надейся

  • Хрен редьки не слаще

  • Сердцем и соломинки не переломить

  • Хорошее не лизать, а плохое не тесать


в) Біда - лихо


Біда – 120

Лихо – 41

Горе – 22

Напасть – 17

Журба – 52

Нещастя – 21

Потреби – 88

Плач - 56

Радость – горе - 99

Горе – беда - 242

Горе – утешение – 179

Горе – обида - 174




-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

417 (1, 98%)

694 (2,39%)



Житейскі проблеми у всіх народів одинакові, але ставлення до них різне. Найменше усілякі нещастя турбують німців, лише 0,92% німецького фольклору зачіпає цю тему. Для іспанців і українців вона вже більш актуальна (відповідно 1,78%, та 1,98%). Найболючішою вона є для росіян (2,39%).


Приклади з українського і російського фольклору


  • Хто лихом жартує, той же його куштує

  • Чого журитися, нехай журяться ті, що заміж йдуть

  • Біда учить хліба їсти

  • Коли лихо спить, не буди його

  • І у Відні люди бідні

  • Єдно лихо не докучить




  • На бедного Макара все шишки валятся

  • Горе в лохмотьях, беда нагишом

  • Чужая беда не дает ума

  • В беде не унывай, на Бога уповай

  • Беда не живет одна

  • Пришла беда – отворяй ворота

  • Горя много, а смерть одна



г) Добробут - злидні


Богатир – 201

Убогий – 12

Старець – 101

Злидні – 21

Голод – 56

Прибуток - 50

Богатство – убожество – 148

Богатство - достатки – 107

Достаток – убожество - 710



-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

551 (2, 61%)

965 (3,3%)



Проблеми добробуту і злиднів у відповідності до попередніх тематик найбільше хвилюють росіян (3,30%), потім ідуть українці (2,61%) і німці (2,33%). Для іспанців у їх благодатному кліматі ця проблема малозначуща (1,60%).



Приклади з українського і російського фольклору



  • За гроші тільки рідного батька не купиш

  • Срібло-злото тягне чоловіка в болото

  • Багацтво дме, а нещастя гне

  • Сам голий, а сорочка за пазухою




  • От работы не будешь богат, а будешь горбат

  • Сыт да богат, не хочу работать, а дети будут, сами добудут

  • Дано добро – и нажить, и прожить

  • Хлеба нету, так пей вино!

В цілому можна сказати, що оцінка позитивних і негативних моментів в житті у росіян має виразно більше значення, ніж в українців (10,84% проти 8,95%)
2. Людські взаємини
Людські взаємини великою мірою детерміновані емоційною оцінкою найближчого оточення, вподобаннями, смаками і т.п. тому ця тематика включена в цей клас.
а) Своє - чуже


Своє – 71

Свій – 61

Чужі лиха – 57

Моє – 49


Чуже лихо – 20

Про мене - 85

Свое – чужое – 542


-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

343 (1, 63%)

642 (2,21%)



Поширена думка про український індивідуалізм не знаходить переконливого підтвердження у цьому розділі. Для росіян розмежування "своє-чуже" більш важливе, ніж для українців (2,21 >1,63), щоправда, різниця не є аж така суттєва. На "візитну картку" українця, якою є приказка "Моя хата скраю, я нічого не знаю", можна знайти приклади зовсім іншого змісту, до того ж, вона засвоєна і вживається росіянами дуже широко, може навіть найбільше з усіх українських приказок. А поширеність її в українців можна пояснити поневоленим станом у чужій державі. Не бажаючи ні конфліктувати, ні співпрацювати з представниками влади, українець мусив удавати з себе байдужого нейтрала. Така думка підтверджується і російською приказкою "Хохол не соврет, да и правды не скажет". З другого боку, формувати в суспільстві антипатичний образ українця було в інтересах панівної російської верхівки. Події "помаранчевої революції" зруйнували шаблонову уяву про українця, байдужого до всього, що не стосується його особисто. Не тільки подиву гідна політична активність підтверджує фальшивість цього шаблону, але і безкорисна масова допомога мітингуючим, про що писала, наприклад, Олена Крушинська в статті "Помаранчова революція: зрив шаблону". І, повертаючись до тематики розділу, при її якісній оцінці можна стверджувати, що українці виявляють більшу повагу до чужої власності, ніж росіяни. Багатьом наведеним нижче прикладам, які характеризують цю рису українців, російських аналогів не знайдено. Росіяни здаються більш егоцентричними, ніж українці.

Найбільшими індивідуалістами є німці (5,43% усього фольклору присвячено проблемі "своє-чуже"). Їх перевага в цій рисі дуже суттєва над іспанцями (2,93%), росіянами і особливо українцями.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал