Валентин Чемерис Загадка Віктора Януковича Спроба дослідження



Сторінка7/12
Дата конвертації01.12.2016
Розмір0,97 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

ВСІ ТАЄМНИЦІ ВІКТОРА ЯНУКОВИЧА

Своїм трудом, своїм характером...

Легко сказати, непросто було все це втілити в реальність, а вона, часом, буває і жорстокою, і тим більше не для слабких.

Та й стільки треба було труда і якого нерядового характеру, аби, витримавши удари долі, завдані йому в 17 і в 20 літ, не зломитися. Вистояти в тих непереливках. З гідністю зустріти випробування, послані йому долею. Послані, як перевірка на міцність, бо ж і далі в житті йому доведеться брати один рубіж за іншим. Симптоматично, що вже тоді, на самому початку його робітничого гарту, йдучи до праці на завод (увечері квапився на навчання в технікумі, пізніше – в інституті – які дівчата?, а молодий же був – які гульки?), з фанатичною вірою в торжество справедливості і в те, що шлях обрано правильно, часто з юнацькою пристрастю романтика, споглядаючи вранішні заводські вогні, повторюватиме слова, що закарбувалися в пам’яті ще зі шкільної лави:



Досвітні вогні, переможні, урочі,

Прорізали темряву ночі,

Ще сонячні промені сплять, -

Досвітні вогні вже горять,

То світять їх люди робочі.

Він був – і залишився, – романтиком (при всьому своєму прагматизмі – парадокс!), поетом в душі. І пишався, що він теж належить до людей робочих.

Чи не тому молодого газівника заводу, студента технікуму і просто високого і гарного – зовнішністю й душею – хлопця вже тоді товариші по роботі називали не таким... Як інші, розуміється. Інтуїтивно відчуваючи в ньому нову людину, не таку, як вони.

Вже тоді була в нього програма №1, стартове завдання, ціль, до якої він вперто йшов.

“Що допомогло мені в житті, так це величезне бажання вирватися з Богом забутого робітничого висілка і віра в те, що цілеспрямованість, енергія і розум дозволять досягти високої мети, - “зізнаватиметься” він уже на вершині своєї кар’єри. – Ще я тоді зробив висновок, що головною якістю, яка робить людину лідером, є її здатність досягти мети. Причому, ця здібність повинна стати нормою життя – твоєю звичкою”.

Своїй вірі, вистражданій, виплеканій, він ніколи не зраджував і не зраджує, з нею він взяв на самому старті такий розгін, внаслідок якого і досягнув успіхів, що їх згодом буде названо феноменальними.

А втім, він, здається, і створений для феномена: високий, підтягнутий, вдатний з себе, рішучий, цілеспрямований, правдивий, трудолюбивий.

І разом з тім він порядний, добрий, сильний (фізичного і психічного здоровя йому не позичати, а сьогодні він саме в зеніті своїх сил), надійний, вольовий і в той же час урівноважений.

Самостійний і до біса терпеливий.

Чи не забагато для одного?

Чи все це послано йому долею, а чи все це він сам у собі вигранив – тепер уже і не просто достеменно сказати.

Цих якостей вистачило б на трьох, а вони дісталися йому одному. І так на світі білому зявився Віктор Янукович з Єнакієвого, з-під терикона, з цехів металургійного, а ширше – з Донбасу.

То як з такими якостями та не зробити вражаючу кар’єру?

І він її зробив – таку, що й сьогодні багатьом здається винятковою і не зовсім навіть правдоподібною. Себто, фантастичною.

Якщо відкриємо солідний фоліант “Хто є хто в Україні-2000. Політики, парламентарі, урядовці, судді, дипломати, підприємці, науковці, письменники. 5000 біографій”, то на стор. 563-ій в довідці “Янукович Віктор Федорович” прочитаємо: працював робітником Єнакіївського металургійного заводу, автослюсарем, механіком. Від директора автобази ВО “Орджонікідзевугілля” до генерального директора обласного територіального обєднання автомобільного транспорту”. І далі – заступник, 1-й заступник голови, голова Донецької облдержадміністрації. Сьогодні – глава уряду України. Справді, для того стрімкого злету потрібні й відповідні крила.

Феномен слово грецьке (phainomenoh), те, що зявляється: 1) явище, у якому спостерігається суть чого-небудь; 2) рідкісне, незвичайне явище або видатна, виняткова людина.

То в чому полягає феномен Віктора Януковича, простого хлопця з Донбасу, від шахтних териконів та заводських труб, від звалищ, зрештою?

Чи є в його житті й стрімкій кар’єрі хоч якась загадка? Дещо ми, вишукуючи таїну Віктора Януковича, вже відкрили. Пошукаємо в його біографії й службі ще якихось сторінок і заодно спробуємо відкрити його феномен, що таки є – тут вже й автор переконаний.

Починав з низів. З робітничих мозолів. Газівник на Єнакіївському металургійному. Згодом – автослюсар. Своїм умінням, працездатністю, добросовісним і якимось аж педантичним ставленням до своїх обов’язків, надійністю (що йому не доручиш – все виконає і виконає в строк), лідерством, що вже тоді почало у нього проявлятися, він і привернув до себе увагу. Його помітили, виділили з маси і запропонували йти механіком відділу технічного контролю. В основну зміну. На підприємстві щоденно й одночасно експлуатувалося 360 автомобілів. Незважаючи на такий обсяг роботи, Віктор Янукович кинувся в неї, як у розбурхане море і відразу ж почав упоруватися зі своїми нелегкими обов’язками, хоча доводилося працювати і вдень, і вночі. Особливо непросто було вночі, адже треба було приймати відповідальні рішення: знімати несправні машини з маршрутів, висилаючи навзамін їм інші, буксирувати в парк аварійний транспорт і взагалі тримати в полі зору й уваги всю картину дорожньої обстановки. (Якось трапилася неприємна історія – викрали з підприємства таксомотор. Янукович зняв з маршруту таксі й оперативно організував пошук викраденого автомобіля, знайшов його і повернув у парк – за це вранці керівництво АТП оголосило йому подяку).

Товариш Януковича по роботі Віктор Гриднєв згадує, що до молодого механіка тяглися люди, особливо молодь.

“З ним працювати було легко і приємно. Він добре знав виробництво, знав і шанував людей, і люди віддячували йому тим же. І ще одне: все, чого він досягнув у житті, досягнув без протекцій, власними зуcиллями, – додає Анатолій Русін, який починав працювати з ним в АТП. (До речі, Русін ось уже дванадцятий рік керує цим підприємством). – Працюючи, він ніколи не виставлявся, був, загалом, скромною людиною, надзвичайно працьовитою, відповідальною за ввірену йому роботу, дієвою і рішучою, тож встиг багато зробити для нашого міста”.


  • Анатолію, а як же із...

  • ... загадкою Януковича, ви хотіли запитати? Багато хто нею сьогодні цікавиться і, навіть, намагається її розгадати. Так би мовити, розкрити, розсекретити всі таємниці мого земляка і в молодості товариша і колеги. Так і бути: я вам відкрию – і таємниці, і загадки. Треба працювати так, як працює Віктор Янукович, і тоді буде подібний злет. При наявності, правда, обдарування лідера і Божого благословення до керівництва. І ще не забувайте: товариш моєї юності працював і працює за кількох. І працює на совість. Плюс велика, не побоюся цього слова, синівська любов до Батьківщини, бажання приносити їй тільки добро, змінити життя людей на краще. Оце вам і всі таємниці, і всі, коли хочете, загадки, його феномен. Принаймні, в моєму розумінні.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка