В системі післядипломної освіти



Дата конвертації13.01.2017
Розмір94,2 Kb.
НОВА МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ

ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ.
А.В.Горон

Сумський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти
На сучасному етапі інтеграції України до Європейського Союзу реальним стає рух держави до стандартів діючої демократії й цивілізованого, соціально-орієнтованого господарства. В таких умовах чітких обрисів набуває спрямування української освіти на досягнення нею сучасного світового рівня. Оновлення ї структури та змісту, форм та методів навчання, примноження інтелектуального потенціалу України, збільшення внеску в розвиток економіки, науки, освіти культури країни й добробуту народу.

Реформа освіти — неперервний історичний процес, в якому об'єктивно відокремлюються певні етапи. Цілком закономірно, що з проголошенням Декларації про державний суверенітет України (1990 р.) у нашій країні розпочався новий етап розбудови післядипломної педагогічної освіти на засадах гуманізації й демократизації, національної та міжнародної спрямованості, переорієнтації на розвиток педагога як професійної особистості тощо.

Реалізація основних принципів нової освітянської політики змінює стратегію післядипломної освіта, що орієнтує на підготовку нової генерації педагогів з високим рівнем професіоналізму, методологічною й загальною культурою, аналітичним мисленням, інноваційним творчим стилем.

Концептуальні вимоги до вдосконалення професійної підготовки вчителів знаходяться у протиріччі з її дійсним станом: номінальним і практичним характером педагогічної праці, між критеріями підготовки спеціалістів у вищій школі і реальними потребами, визначеними дійсністю; між змістом освіти та його реалізацією в практичній діяльності.

Сьогодні загально визнана необхідність безперервної освіти. Особливої актуальності ця проблема набуває для системи післядипломної педагогічної освіти, перед якою стоїть завдання створення комфортних умов для забезпечення безперервної освіти та самоосвіти дорослих.

Післядипломна освіта виходить на пріоритетне місце сучасних освітніх систем, оскільки вона забезпечує освіту людини протягом більшої частини її життя.



Педагогічний процес включає, як відомо, навчання і учіння. Навчання здійснюється викладачем за усіма відомими законами процесу навчання, тобто організації пізнавальної діяльності того, хто навчається. Учіння здійснюється тим, хто вчиться. Він одночасно є і об'єктом педагогічного впливу, і суб'єктом навчальної діяльності. Основними параметрами, що характеризують людину як суб'єкта навчальної діяльності, є сприймання навчального матеріалу (змісту, методів подачі), особливості засвоєння знань і формування умінь. Схильність до навчання формується у процесі навчання і учіння. Дорослій людині частіше приходиться виступати у ролі суб'єкта навчальної діяльності, викликаної різними мотивами і цілями.

Метою даної роботи є науково-теоретичне обґрунтування особливостей та основних тенденцій формування сучасного учителя іноземної мови у процесі підвищення кваліфікації.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення наступних задач:

1. Визначити напрямки сучасних технологій навчання в умовах входження України в світове освітнє та інформаційне середовище.

2. Узагальнити досвід, теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати аспекти, завдання професійної підготовки вчителя іноземної мови в системі післядипломної педагогічної освіти на рівні області.

Об'єктом дослідження процес підвищення кваліфікації вчителів при вивченні іноземної мови.

Предметом є зміст, форми, методи, технології навчання дорослих.



На сьогоднішній день у теорії та практиці освіти існує значний досвід, що може стати основою подальших перетворень системи управління навчальним процесом. Слід зазначити, що система безперервної освіти дорослих протягом останнього часу постійно вдосконалюється у науковому та організаційно-методичному напрямках шляхом внесення коректив відносно зміни суспільних вимог до результатів педагогічної праці. Про це свідчать наукові праці з питань теорії та практики післядипломної педагогічної освіти та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, зокрема В.І. Бондаря, Л.І. Даниленко, Т.І. Сущенко.

В умовах сьогодення надто гостро стоїть проблема перепідготовки і перекваліфікації кадрів. У зв'язку з цим значно зростає роль і значення психологічного вивчення процесу навчання дорослих, виявлення психологічних основ навчання на етапі зрілості.

Ще Б.Г. Ананьєв визначив такі ланки психолого-педагогічного управління в умовах культурного розвитку дорослих людей, як: навчання дорослих на усіх рівнях; перенавчання і донавчання в умовах трудової діяльності; підвищення кваліфікації кадрів в усіх ланках. Саме особливості сучасного розвитку суспільства становлять усе нові і нові, значно більші, чим будь-коли в історії людства, вимоги до інтелекту дорослої людини, його мобільності, пластичності і гнучкості.

В.Сухомлинський підкреслював, що найкраща, найточніша методика дійова лише тоді, коли є жива індивідуальність педагога.

Перебудова в суспільстві потребує інших підходів до організації освітнього процесу, до педагога, спрямованості на розвиток педагогічного мислення, вільний вибір ним форм і методів саморозвитку, професійного самовдосконалення.

Ці тенденції в перебудові післядипломної освіти підвищують відповідальність кожного педагога за результати своєї діяльності. Перебудова в суспільстві потребує інших підходів до організації освітнього процесу, до педагога, спрямованості на розвиток педагогічного мислення, вільний вибір ним форм і методів саморозвитку, професійного самовдосконалення.

Сучасні тенденції в освіті актуалізують проблему формування творчої особистості, здатної адаптуватись у принципово нових умовах XXI ст. Чи є конкретні методичні правила організації такої роботи з учнями? Безперечно, є. Найголовніше з них — учитель сам має бути творчою особистістю, з чіткою методичною спрямованістю на пошук, дослідницьку діяльність.

Ефективна реалізація будь-яких соціально-економічних змін у суспільстві щільно пов'язана з модернізацією системи освіти як найпотужнішого соціального інституту впливу на свідомість громадян і формування громадської думки. Саме тому особливого значення набуває модернізація системи педагогічної освіти в усіх її ланках і виконання завдання якомога швидшої орієнтації педагогів на реалізацію потреб швидкозмінного суспільства та його громадян.

Сучасна педагогічна праця вимагає від учителя нових професійних компетенцій, зосередження зусиль і часу не тільки на усвідомленні їхньої потреби, а й на опануванні та впровадженні в педагогічну практику, а це вимагає змін у змісті й технологіях професійної підготовки майбутніх учителів, в організації післядипломної освіти вчителів-практиків.



Курси підвищення кваліфікації для вчителів області — не тільки обов'язкова умова проходження атестації(планової або позапланової). Вони стали справжнім генератором ідей, визначальним підґрунтям для розуміння сучасної методології та методики цілісного педагогічного процесу загалом, зокрема навчання іноземної мови в умовах модернізації освітньої галузі. Саме на це спрямовується навчальне діяльність слухачів курсів, яким пропонується вибір форми підвищенню кваліфікації(денна, заочна, дистанційна), а також навчально-тематичного плану відповідно до рівня їхньої кваліфікації, професійних потреб, а також можливостей їхніх навчальних закладів.

Змістовне наповнення курсової діяльності вчителів-слухачів курсів обумовлюється актуальністю проблем сучасної школи, а також практики навчанню іноземної мови.

Підвищення методичної майстерності вчителів-слухачів курсів має суто практичну спрямованість. Тренінгові та практичні заняття дають можливість

поглиблювати й систематизувати знання і професійні вміння.

Педагогічна практика для слухачів — це не тільки відвідування уроків учителів базових шкіл, а, і це головне, поглиблення та систематизація їхніх навичок

аналізу й самоаналізу уроків іноземної мови, оцінювання та самооцінювання їх результативності.

Виходячи з концептуальної ідеї, ми вважаємо, що ефективність підвищенню кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти залежить від реалізації таких завдань:



  • розробити й теоретично обґрунтувати диференційовані моделі організації підвищення кваліфікації вчителів у сучасних умовах розвитку освіти України та регіонах;

  • виявити і обґрунтувати сукупність дидактичних принципів, форм і методів підвищення кваліфікації вчителів в умовах післядипломної педагогічної освіти, що базується на андрогогічних підходах до освіти дорослих;

  • обґрунтувати методологічні основи впровадження дидактично орієнтованихінформаційно-комунікаційних технологій навчання(зокрема, дистанційного) в систему післядипломної педагогічної освіти, що максимально сприятиме наближенню системи до потреб педагога, скоротить дистанцію в рівному доступі до якісної освіти вчителів як міських, так і сільських регіонів.

Орієнтації України на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентності в європейському та світовому просторах висувають нові вимоги до системи післядипломної педагогічної освіти. В умовах сьогодення вона покликана максимально задовольняти професійні, соціальні й культурологічні запити педагогів-практиків, спонукати їх до постійного вдосконалення у професійному та особистісному вимірах, формувати готовність до професійної діяльності в сучасних умовах, Саме тому систему післядипломної педагогічної освіти необхідно розглядати як своєрідний випереджувальний механізм, що стабілізує та адаптує систему освіти до нових вимог соціально-економічного розвитку держави.

Зважаючи на вимоги суспільства до якості освіти і професійної діяльності вчителя, особистісно-орієнтованої і синергетичної тенденцій розвитку, система післядипломної педагогічної освіти України має ґрунтуватися на гуманістичній філософії освіти і враховувати вимоги часу щодо підготовки сучасного педагога до роботи в ситуації швидких змін, варіативності та інноваційності освіти.

Справжній учитель повинен мати величезний талант любові до людини і безмежну любов до своєї праці. Людина, яка не любить дітей, не має права обирати професію вчителя. На думку В. Сухомлинського, той, хто не любить дітей, повинен залишити навчальний заклад і здобути іншу спеціальність або ж виховати в собі любов до дитини.

Отже, особистість — одне з головних понять педагогічної науки, тому що тільки особистістю можна виховати особистість, що і є основним завданням освіти в Україні.

Теоретичне обґрунтування моделей організації підвищення кваліфікації учителів в умовах диференціації, теоретико-методологічних засад формування диференціації її змісту, методології запровадження сучасних дидактично орієнтованих інформаційно-комунікаційних технологій навчання вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти дасть змогу на практиці оперативно реагувати на запити вчителя щодо його професійного зростання, вимог суспільства до педагога, сприятиме подальшому становленню післядипломної педагогічної освіти як мобільної, гнучкої й прогностичної системи.
Каталог: documents -> konf zhuk
konf zhuk -> Саморозвиток особистості фахівця як мета та умова креативної та партнерської освіти л. М. Коробка
konf zhuk -> Застосування музейно-педагогічних технологій у новому суспільстві знань: проблеми І перспективи о. В. Караманов
konf zhuk -> Соціальні трансформації: інноваційна культура особистості в мінливому світі о. Г. Козлова
konf zhuk -> Запровадження креативного
konf zhuk -> Зміст поняття історична пам’ять на тлі українських реалій в. Артюх
konf zhuk -> Громадсько-активна школа
konf zhuk -> Особливості взаємодії органів державного управління та організацій громадянського суспільства на сучасному етапі
konf zhuk -> Мовленева компетентність як складова комунікативного процесу державних службовців л. М. Артюшкіна
konf zhuk -> Гуманістична спрямованість освіти а. В. Гапон старший викладач Л


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал