В. Г. Короленка 1984 рік. Спеціальність: учитель української мови та літератури. Педагогічний стаж



Сторінка1/2
Дата конвертації19.12.2016
Розмір0,55 Mb.
  1   2
Лист-ознайомлення
Климишенко Валентина Іванівна
Освіта: вища, закінчила Полтавський державний педагогічний інститут

ім.В.Г.Короленка 1984 рік.


Спеціальність: учитель української мови та літератури.
Педагогічний стаж : 24 роки.
Рік попередньої атестації : 2004 р.
Результат попередньої атестації: вища кваліфікаційна категорія, звання

«учитель-методист»


Рік проходження курсової перепідготовки : 2006 р.

Педагогічне кредо
Неси віру, доки здолаєш,

І доки нестимеш,

доти житимеш!

Світись надією, попри все,

доки світитимеш,

доти житимеш!

Роздавай себе – люби,

доки роздаватимеш,

доти житимеш.

Є.Сверстюк









Опис досвіду

Викладати – мову це означає

передовсім прищеплювати любов

до мови.


М.Т.Рильський

Час ставить усе нові і нові завдання перед школою, учителем та учнями. Своїм головним завданням як учителя, я вважаю, навчити дітей учитися. А для цього треба створити учням такі умови, щоб вони навчилися вільно володіти мовою як засобом спілкування, пізнання та самовираження особистості. Тому і намагаюся працювати саме так.

Сьогодні уже всім зрозуміло: традиційна структура уроку – учитель розповідає, а учень слухає – застаріла. Ми живемо в такий час, коли без пошуків нестандартних форм не обійтися.

Специфіка мови як навчального предмета чітко виявляється насамперед у великому обсязі і різноманітності завдань, передбачених програмою. Недосконалість методів і методичних прийомів вивчення мови часто призводить до того, що учні, непогано засвоївши теоретичний матеріал, так і не оволодіють основними вміннями і навичками грамотного письма, не вміють самостійно розгорнути висловлювання, опираючись на знання теорій.

Для того, щоб домогтися гарних результатів, на уроках української мови я працюю за методикою укрупненого структурування, ідея створення якої належить О.М.Бєляєву. В основі цієї методики лежить інтенсифікація (раціональне поєднання теорії і практики), дидактична одиниця (логічно завершений фрагмент матеріалу, що вивчається.)

Мета методики укрупненого структурування:



  1. уникнути невиправданого дублювання навчального матеріалу, при викладанні української мови в початкових та старших класах; при викладанні української та російської мов;

  2. розкрити перед учнями мову як впорядковану складну систему: фонема – морфема, лексема – словосполучення – речення – текст;

  3. систематизувати знання учнів, здобуті в 5-9 класах;

  4. формувати навички грамотного письма;

  5. розвивати культуру усного і писемного мовлення.

Вивчення мови за методикою укрупненого структурування починаю з того, що тему (якщо вона велика)поділяю на блоки. Перші два уроки – вивчення нового матеріалу, наступні 2-3 уроки – виконання тренувальних вправ, потім проводжу урок систематизації та узагальнення вивченого матеріалу, і на останньому уроці –контрольна робота (тести).

Проведення уроків укрупненими частинами потребує певної методики:



  1. опорний конспект або опорно логічна схема;

  2. обов’язкове варіативне повторення виучуваного матеріалу в межах уроку;

  3. висока мовленнєва активність учнів;

  4. створення на уроці проблемної ситуації.

Можна використати й іншу структуру уроку. Наприклад, таку:

  1. вступна бесіда вчителя з мотивацією навчальної діяльності й актуалізацією опорних знань;

  2. виклад матеріалу за опорним конспектом;

  3. формування учнями запитань (за опорним конспектом, схемами, таблицями);

  4. робота з підручником (зіставлення матеріалу);

  5. зв’язний виклад учнями засвоєного.

Для створення опорного конспекту використовую певні символи, тобто графічні позначки. Ось найтиповіші із них:

Рп – просте речення;

Рс – складне речення;

← Р → поширене речення;

→ Р ← непоширене речення;
З - звертання;

В - вставне слово;



    • дієприкметниковий зворот;

    • дієприслівниковий зворот;

< - менший;

> - більший;




    • пишеться разом;

    • пишемо окремо;

ГЧР – головні члени речення;

ГО – граматична основа;

ДЧР – другорядні члени речення;

ЧМ – частина мови.


Символи, схеми дають можливості відтворити те чи інше мовне явище в його типовому вираженні, сприяють кращому їх осмисленню. Використання ж їх стимулює розвиток абстрактного мислення.

Наприклад, під час вивчення теми «Повні й неповні речення» у 8 класі використовую такий опорний конспект:

Повні ( ● ) → «всі дома» = ГЧР + ДЧР

Неповні ( O )

відсутній якийсь ЧР

важливо: зміст, контекст

коли , то

тире


пауза

Учитель розповідає матеріал за опорним конспектом, далі учень читає опорну схему, потім учні самостійно вивчають конспект, працюють у парах (переказують один одному зміст уроку), і після цього тільки закривається дошка, і учні відтворюють конспект по пам’яті. Учитель перевіряє і за найкраще відтворення ставить оцінку.

Опорний конспект дозволяє учневі глибше розібратися у вивченому матеріалі, лише запам’ятати вивчений матеріал під час відповіді; приводити в систему отримані знання, особливо під час повторення.

Опорний конспект допомагає вчителю наочно подати весь навчальний матеріал учням класу; сконцентрувати увагу на окремих найбільш важких місцях навчального матеріалу; швидко, без важких часових і енергетичних затрат, перевірити , як учень зрозумів і запам’ятав урок.

Учень відтворює конспект протягом 5-10 хвилин. Чітких критеріїв оцінювання немає, головне, щоб був викладений увесь матеріал і не було грубих помилок. Головне – не допустити формального, зазубреного написання конспекту.

Вивчаючи тему «Кома між однорідними членами речення» у 8 класі використовую такий опорний конспект:

1) О , О, О 5) О, і О, і О

2) О, а (але…)О 6) О і О,О і О

3) О, О і О 7) чи О, чи О

4) і О, і О, і О 8) не тільки О, а й О


9) пошир ; пошир
10) і і

фразеологізми

11) ні ні

(Умовне позначення: - однорідний член речення).

Після відтворення опорного конспекту даю учням завдання: скласти речення до кожної із схем.

Цікаво компонується блок понять розділу «Лексикологія» у 5 класі.


Лексика
Багатозначні Слова З прямим і переносним

Однозначні значенням





синоніми

▲ < ? ! + 8,9
Опорний конспект розшифровується так: «Люди у своїй діяльності, для

того щоб передати якусь інформацію про предмет, явище, не можуть користуватися самим предметом, явищем. Замість речей, про які треба повідомити, існують системи знаків: цифри, розділові знаки, дорожні знаки, знаки в радіосхемах. Слово – теж знак. Це підтверджує хоча б той факт, що ми говоримо: «Слово має значення». Тобто слово щось позначає. У кожній мові – свої слова, свої знаки: по – українськи отвір у стіні будинку для світла і повітря, закладений рамою зі склом, – «вікно», по-російськи – «окно». Сукупність слів мови – це лексика. В одинадцятитомному Словникові української мови зафіксовано 137 тисяч слів.

Кожна тема(тим більше розділ) має свої особливості. Узяти хоча б блок теоретичного матеріалу з фонетики (5 клас).

Ф = ЗМ : 38= 6 ◊ + 38 ♦

♦ : Т М
Г ДЗ

Умовні позначення: Ф – фонетика, ЗМ – звуки мовлення, ◊ - голосний звук, ♦ - приголосний звук.

Увесь блок – одна формула, яка розшифровується так: фонетика – наука про звуки мовлення, яких в українській мові – 38, з них 6 – голосних і 32 – приголосних; приголосні поділяються на тверді і мۥякі, глухі – дзвінкі (систему взаємозв’язків відображено стрілками).

Крім опорних конспектів, на уроках вивчення теоретичного матеріалу використовуються й узагальнюючі таблиці. Вони об’єднують у собі кілька тем. При цьому потрібно враховувати такі підходи:

1) якщо тема учням уже відома, то її вивчення можна почати із мовного спостереження;

2) покрокове заповнення таблиці (перекреслити таблицю в зошити);

3) якщо тема невідома, то вона завершується аналізом таблиці.

Так, наприклад, вивчаючи тему «Безсполучникове складне речення» у 9 класі, увесь навчальний матеріал пояснюю за допомогою такої узагальнюючої таблиці.



Рn

Рn
БСР

зміст


інтонація
За характером синтаксичних і смислових зв’язків

однорідними неоднорідними

простими реченнями простими реченнями

(синонімічні до ССР) (синонімічні до СПР)



смислові відношення

Далі подаю приклади опорних конспектів, використаних мною на уроках мови.


«Звертання» (5 клас)
З - С або СС, яке називає особу чи предмет, до яких звертаються з мовленням.

1) З - іменник в Кл. або Н.в.

2) З ! Р _________ ? !...

3) З, р __________ ? !...

4) _________, З,_______? !...

5) _________, З ?!...


З

З = ЧР

«Пряма мова» (5 клас)

П – чиясь мова, наведена дослівно

1) А : «П __________? !»...

2) «П _______? !», … – а.

П без А=Р

«Апостроф» (5 клас)


'
, ,

1)


після перед б

б, п, в, м, ср я, ю, є, Ї п

твердого [ р] в

м


♦ тв. в рос Ъ ф

крім р


2) перед йо

К в словах Лукۥян, Лук’яненко, Лук’янівка та похідних від них.



«Правопис НЕ з різними частинами мови» (6-7 класи)

НЕ


Лексичне значення слова

частка

змінює заперечує

не

недо



«Іменник» (6 клас)

Іменник


особа, предмет

хто? що?

ЗСЧМ


Назви предметів

Хто? що ?


Має рід,
Змінюється за відмінками
та числами,
поділяється на 4 відміни

у Р.


власні

загальні

істоти

неістоти

Чол.. жін. ,середній

спільницй

Н.,Р.,Д., З.,О.,М.,Кл.ф.

незмінні

Одн. множ.

тільки одн., або множ.

ІІІ – жін.

ІV – серед.



І – чол., жін., спіл.

ІІ – чол.., серед.



Гр.

тв., мۥяк., міш.



Гр.

не мають


«Розділові знаки в складносурядному реченні» (9 клас)

Р п

Р п
Сполучники сурядності

Р п


завжди, але при спільному 1) причинно – наслідковий зв’язок

ДЧР або неповнозначному 2) швидка зміна подій

слові

, ; -



Узагальнююча таблиця правопису ТИРЕ (повторення, узагальнення та систематизація вивченого в 9 класі)

ім..


чис.

НФД


1.

2. При П М



3. Р п з ОЧР перед узагальнюючим словом

4. Неповн. Р п, коли

5. Р с. СС = причинно – наслідковий зв’язок

швидка зміна подій

6. Р с. – БСР = наслідок, час, умова, протиставлення

«Однорідні члени речення» ( 5 клас)

А)


І П

Чл. Н Е

Т Р


О Е

Н Л

Реч. А І

Ц К

І У


Я

Б) ۥ ۥ


сполучник

а, але, та (але) і, та (і) – 1 раз


і , і
в) : // , ,


, , – //


: , , – …

«Співвідношення звуків і букв» ( 5 клас)

Здебільшого 1 З передається 1 Б [ би΄ти ] – бити


Б


Ь та на письмі позначає мۥякість попереднього ♦ ♦ тінь - [ тін́ ]

Б
Щ 2 ◊ [ шч] - щастя - [ шча́с́т́а ]

Б


2 дз 1 ◊ [дз] – дзвінок - [дзв΄іно΄к]


Б


3 дзь 1 ◊ [дз́] – ґедзь - [ґедз]́
2
Б
дж 1 ◊ [дж]- джерело - [дже ре ло́]

Б
Ї 2 ◊ [йі]- їжак - [йіжа́к]

а
- після ♦ - 1 ◊ + м΄якість попереднього


йааа
Я

♦ - весняний - [ве сна́ний]


Б

у
- у всіх інших випадках (на початку слова, після ◊, ь,


йу
Ю апострофа) = 2 ◊ – явір - [йавір], в'юн - [вйун]

е

йе
Є



«Будова слова» (5 клас)
а

а


а



а
глок куздр штеко

бодланул бокр ліс



Закінчення
у и

змінні он


Морфеми

постійні

префікс корінь суфікс



«Уподібнення приголосних звуків» (5 клас)
[ц́:] на місці – ться: робиться [робиц́:а]

[ц:] на місці – чц - : ручці [руц:і]

[ц:] на місці – тч - : коритце [кориц:е]

[ч:] на місці – тч - : заквітчана [заквۥіч:ана]

[ч:] на місці – тш - : коротший [короч:ий]

[ш:] на місці – сш - : принісши [прин΄іш:и]

[ш:] на місці – зш - : без шуму [бе жш:уму]

[ж:] на місці – зж - : зжити [ж:ити]

[с:] на місці – шс(я): смієшся [см'ійес́:я]

[с:] на місці – зс - : з салом [с:алом]


«Дієприкметник» (7 клас)

Вид} як у дієслів

За значенням: активні – пасивні Час

рід як у



число прикмет-

відмінок} ників




Утворює


зворот:

дієприкметник +

+ залежне слово =

дієприкметниковий зворот




«Безособові форми» (7 клас)




«Відміни іменників» (6 клас)

в в в в

чол. р. сп. р.

жін. р. чол. р. сер. р. жін. р. сер. р.


а

я

о

а

о

а

я
, , в Н. р. одн., , при відм.


е
, в Н. в. одн. мати

Н. в. одн. - ат -, - ят -, - ен -

«Групи іменників» (6 клас)

Іменники та відмін


Групи



Тверда

М'яка

Мішана

♦ ♦ ♦


твердий м'який шиплячий

вода пісня [ж], [ч], [ш]

школа вишня межа

каша


Узагальнюючі таблиці та опорні конспекти використовую як у процесі проведення різних типів уроків, так і на різних етапах уроку (під час перевірки домашнього завдання, вивченні нового матеріалу, закріпленні). Учні користуються готовими таблицями та схемами, складеними на уроці колективно або самостійно.

Після того, як теоретичний матеріал досконало вивчений учнями, проводжу уроки формування вмінь і навичок на основі теоретичних знань. Це уроки, на яких виконуються різноманітні тренувальні вправи. Основними компонентами уроків «Тренувальні вправи» є реалізація комунікативного підходу до вивчення мови та розвиток усного і писемного мовлення. На таких уроках найглибше реалізується виховна мета в соціокультурній змістовій лінії, рекомендованій програмою.

На таких уроках використовую різні інтерактивні форми та методи навчання: «Хто більше ?», «Хто швидше ?», «Хто назве останнє слово?», «Зайве слово», «Не помились», «Виправ помилки», «Редактор», «Мікрофон», «Ланцюжок», «Мозковий штурм». До їх проведення попередньо готую запитання і завдання з вивченої теми, визначаю кількість балів за кожне. Наприклад, під час вивчення теми «Фразеологія» проводжу конкурс «Хто назве останнє слово?» і пропоную такі завдання :

1) дібрати фразеологізми зі словом голова, язик, знати;

2) назвати синонімічні фразеологізми до зворотів: замилювати очі, байдики бити;

3) навести установлені звороти – синоніми до слів мовчати, тікати;

4) назвати фразеологізми, які прийшли в українську мову з античної міфології і літератури;

5) навести висловлювання українських письменників, що стали крилатими висловами;

6) «відремонтувати» фразеологізми: мовчить, як риба ; граблями по воді писано.

Проводячи роботу в групах, роблю записи на дошці або на аркуші паперу

(тоді відповідно передається крейда або аркуш), ставлю учням завдання, наприклад: виправити помилки, поставити, де слід апостроф, записати слова з ь перед й. Активізують школярів і завдання на виправлення граматичних і стилістичних невправностей у реченнях, тексті. Цікаво проходить гра «Ланцюжок», що тренує слух і увагу, учасники якої по черзі добирають слово, яке починається останнім складом (звуком, буквою) названого попереднім гравцем слова(навчати-типово-водомір-мірка-калорія), і не назвавши за 5 с або помилившись, поступово вибувають із гри.

Зацікавлюють школярів мовні загадки типу: Що стоїть посеред землі? –[ м ]. Що є в краба, акули і кита, але немає в медузи? – [ к ]. Чим різняться сир і рис? (Порядком звуків). Близькими до них є завдання на вилучення слів (словосполучень, речень), які відрізняються від інших значенням чи граматичними ознаками – «Третій(четвертий) зайвий»: ураган, буревій. віхола(віхола –хуртовина); роль, шампунь, тюль (роль – жін.р.); покласти руку на серце, покласти руку на голову, покласти руку на стіл (покласти руку на серце – фразеологізм).

Наприкінці уроку, коли помітно зниження продуктивності праці учнів, пропоную виконати вправи з теми в ігровій формі. Наприклад, вивчаючи переносне значення слова, учні до записаного на дошці дієслова іти (пряме значення – ступаючи ногами, пересуватись, (рухатись) додають, вписуючи в клітинки, залежні іменники, з якими це слово вживається із зафіксованими в завданні значеннями: 1) крапати; 2) пересилатися; 3) рухатися; (колією);

4) відраховувати час; 5) демонструватися; 6) вести (кудись); 7) витися, підніматися (в повітря).




  1. □ □ □

  2. □ □ □ □

  3. □ □ □ □ □

Іде 4. □ □ □ □ □ □ □ □

  1. □ □ □ □ □

  2. □ □ □ □

  3. □ □ □

Полюбляють учні і рольові ігри, коли школяр у ролі вчителя пояснює товаришам правило, і метод «Незакінчене речення», наприклад:

  1. Сьогодні на уроці я дізнався…

  2. Я зрозумів, що мені потрібно повторити…

Крім інтерактивних форм і методів навчання, проводжу різні види

диктантів, вправ з ключем, твори-мініатюри, різні види мовного розбору, самостійні роботи за індивідуальними картками. Використовую різні форми та методи проведення уроків: уроки – подорожі, вікторини, казки, екскурсії, інтервۥю.

Викладання української мови за методикою укрупненого структурування

дає змогу вивільнити час для перевірки діалогічного та монологічного мовлення учнів, читання тексту мовчки та вголос, аудіювання.

Впроваджуючи в практику своєї роботи таку методику, я ще раз

переконалася, що майбутнє викладання української мови за методикою укрупненого структурування. На мою думку, ця передова педагогічна новітня технологія дає позитивні результати у вивченні української мови:

1) навчальний курс мови набув справді практичного спрямування;

2) теоретичний матеріал засвоюється поглиблено, на рівні розуміння суті явищ;

3) значно посилилася мовленнєва активність дітей, зріст обсяг усного і писемного мовлення кожного учня, інтенсифікувався процес письма;

4) поліпшилась грамотність писемного мовлення учнів;

5) зріст інтерес до уроків мови, виконання різних видів робіт, особливо письмових;

6) на уроках тренувальних вправ досягнуто задовільного розвитку загально- навчальних умінь і навичок (у межах вимог програми); вироблено належну тривалість колективної уваги, діти оволоділи основними формами роботи, пов’язаними з вивченням мови укрупненими структурними блоками;

7) зменшилась перевантаженість учнів домашніми завданнями ( на уроках засвоєння теоретичних знань задаю вивчити правила, що вміщені в певних параграфах підручника, а на уроках тренувальних вправ – письмове виконання певних вправ чи завдань із підручника.

Отже, однією із оптимальних форм розв’язання проблеми мовної освіти в школі є методика укрупненого структурування.

Своїм досвідом роботи я ділюся зі своїми колегами на засіданнях шкільних та районних методичних об’єднаннях учителів української мови та літератури.

Мої учні – не тільки учасники, а й призери районних та обласних олімпіад. Призерами обласних олімпіад стали у 2006-2007 навчальному році Полєвікова Аліна (3 місце), в 2007-2008, 2008-2009 навчальних роках – Кібальник Михайло (1 місце).

Маю послідовників. Мої учениці Трушкіна Юлія та Гончар Анна здобувають професію вчителя української мови і літератури, навчаючись на 5 курсі філологічного факультету Полтавського педагогічного університету

ім. В.Г.Короленка.

Співпрацю з вищими навчальними закладами м.Полтави: у 2004-2006 роках працювала викладачем української мови підготовчих курсів при Полтавському університеті споживчої кооперації України, а в 2007-2008 н.р. – при Полтавському національному технічному університеті ім.Ю.Кондратюка.

Веду наукову роботу з української літератури. Під моїм керівництвом наукову роботу на тему «Багатогранність письменницького таланту І.Нечитайла» написав учень 9 класу Кібальник Михайло.

У своїй роботі використовую матеріали фахових журналів «Дивослово», «Бібліотечка «Дивослова», «Все для вчителя», «Вивчаємо українську мову та літературу», цікавлюся новинками методичної літератури, передовими педагогічними технологіями. Багато цікавого і корисного для проведення уроків запозичую із досвіду О.Глазової, Н.Горик, О.Царика, В.Тихоші, О.Демчука та своїх колег.

Пропагую рідне слово серед населення району: у районній газеті «Трудова слава» друкую статті, у яких порушуються питання, що стосуються культури мовлення та правильного вибору слів.



Система уроків з української мови у 7 класі по темі

«Дієприслівник»

Урок 1




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал