Уроки християнської етики у 4 класі за новою програмою



Сторінка4/4
Дата конвертації02.12.2016
Розмір1,05 Mb.
1   2   3   4
Тема. Вчимося виправляти помилки.

Мета. Усвідомити, що помилятися властиво кожній людині; на прикладах з Біблії та життя з’ясувати, що виправлення помилки допомагає нам набратися мудрості і розуму; плекати слухняність до батьків і вчителів як спосіб уникнення помилок; свідомо оцінювати життя, щоб мати силу волі виправляти помилки.

Біблійна історія. Притча про блудного сина (Лк. 15: 11 – 32); Благовіщення (Лк 1.26)

Ключовий вірш: «… брати мої це ті, що слухають слово Боже і його виконують» (Лк 8:21).

Навчальні засоби. Ілюстрації «Благовіщення», «Блудний син», «Дім на скелі», магнітофонний запис пісні «Два брати».

.

Перебіг уроку



І. Вступна частина.

1. Християнське вітання.

2. Мотивація молитви.

Помолимося за те, щоб Бог нас не покидав ніколи, особливо в часі небезпеки і спокус.

3. Молитва «Отче наш»



ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Колективне визначення теми учнями шляхом гри.



Кожен витягує з конверта окремі слова, і всі складають тему.

  1. Формулювання вчителем мети уроку.

ІІІ. Актуалізація життєвого, чуттєвого та читацького досвіду.

1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм» (на основі запису на дошці).



  • Що таке помилка?

2. З’ясування на основі гри «Роби і слухай» тези, що помилятися є властивим кожній людині й помилки припуститися досить легко.

Наприклад, учитель каже: «Підніміть руку», а показує підняту ногу, говорить: «Доторкніться до вуха», а доторкається до носа; пропонує присісти, а сам нахиляються тощо.

ІV. Актуалізація опорних знань.

1. Фронтальна бесіда про те, чи помилялися учні



  • під час контрольної роботи;

  • у відповіді з певного предмета;

  • при складанні конструктора;

  • у поведінці з друзями, батьками;

  • у вчинках.

2. Самостійні висновки учнів.

3. Коментар учителя.



Помилка властива людині, вона може бути ненавмисна, але завжди має поганий наслідок для нас.

4. Розповідь-повторення про мудрого чоловіка, що збудував дім на скелі з використанням ілюстрацій «Дім на скелі», «Дім на піску».

5. Читання в ролях знайомих вже учням «Казки про гусей-лебедів», історії «Помилка сестри – втрата брата», ілюстрування учнями останньої.

6. Проблемне запитання.



  • Чому помилилася сестра? (Тому, що не послухалася батьків.)

V. Засвоєння нових знань, формування опорних умінь і навичок.

1. Молитва перед читанням Біблії.

2. Робота зі Святим Письмом – читання притчі про блудного сина.

3. Висловлення учнями вражень від прчитаного.

4. Фронтальна бесіда за змістом притчі.


  • Що би сталося з хлопцем, якби він не повернувся до батька?

  • Чи був би він щасливим після повернення?

  • Чи варто слухатись порад старших, вчителів, наставників?

  • Чи потрібно виправляти помилки?

  • Чи станемо ми мудрішими після виправлення помилок?

5. Коментарі вчителя стосовно того, що проблема, яка сталася з блудним сином, – це наслідок його дій та помилок.

6. Наведення прикладу з життя Пресвятої Марії, зокрема її вміння слухати і як наслідок уникнення помилок і велику заслугу в Бога.



VІ. Закріплення навчальних досягнень, поглиблення знань.

1. Гра «Уникнеш помилки – здобудеш скарб, але для цього треба слухатися порад старших».

Захований гостинець, дитина розшукує не сама, а під керівництвом вчителя наприклад: йди прямо, зупинись, повернись направо, йди 3 кроки, присядь – побачиш гостинець.

2. Етичний практикум «Як визнати і виправити власні помилки?» – підготовка у групах інсценізацій рикладів із свого життя; висновки керівника групи робить про суть помилок і небезпеки непослуху.

VІІ. Узагальнення та систематизація набутих компетентностей.

  1. Заключне слово вчителя.

Що ж робити коли припустилися помилки? Виправити її. Коли ми неправильно напишемо слово, ми його виправимо чи замалюємо? А що робити із сказаним, зробленим?

Треба покаятися, більше так не робити, перепросити людину, а найперше – Бога. Тому й часто ми готуємося до сповіді у церкві.

2. Спільна праця над собою.



Передаємо запалену свічку і кожен каже: «Прости мені, Боже, мій непослух батькам, насмішку над товаришем, скупість, злість, бійку, жадібність… »

VІІІ. Інструктаж домашнього завдання.

Вивчити 5 умов доброї сповіді;

Зробити ілюстрацію «Помилки, які я побачив (-ла)»

ІХ. Підсумкова частина.

1. Виконання пісня «Два брати» під магнітофонний запис.



  1. Оцінювання роботи учнів.

  2. Мотивація молитви.

Помолимося на знак подяки за всі дари Божі і Його любов до нас, неслухняних Його дітей.

4. Молитва.



Господи, мій Боже, я люблю Тебе цілим серцем, я дуже жалую за всі мої гріхи. Прошу прости мені. Допоможи мені поправитись. Допоможи мені завжди бути близько тебе. Амінь.

Підготувала Ганна Ковальчук

УРОК № 16
Тема. Радіємо успіхам ближніх.

Мета. Розкрити зміст понять «радість», «заздрість»; усвідомити, що радість є виявом любові до ближнього, а почуття заздрості є небезпечним у між особових стосунках; ознайомитись з “гімном любові Ап. Павла”; проаналізувати приклад радості Ісуса Христа за нас і наші успіхи у житті на основі притчі із Святого Письма “про загублену драхму”; плекати уміння ділитися та поділяти радість.

Біблійна історія. Притча про загублену драхму (Лк. 15: 8-10).

Ключовий вірш: «Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!”(Флп. 4:4).

Навчальні засоби. Ілюстрації до притчі, гімну любові Ап. Павла.

.

Перебіг уроку



І. Вступна частина.

1. Християнське вітання.

2. Мотивація молитви.

Просимо в Бога благословення і мудрості.

3. Молитва «Отче наш».



ІІ. Актуалізація життєвого, чуттєвого та читацького досвіду.

Декламування вчителем або підготовленим учнем уривка з вірша Олени Мікули.



З нами Бог. І ми радієм,

Славим Господа в цей час

Так, як можем, так, як вмієм,

Так, як вдома учать нас.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення й обґрунтування теми та мети уроку.



Люди часто бажають один одному радості. І самі хочемо, щоб у нас в житті було багато радісних днів. Радість ми відчуваємо з різних причин, але чи вміємо ми радити за інших людей. Про це ми поговоримо сьогодні на уроці.

ІV. Актуалізація опорних знань.

Читання притчі Бруно Ферреро вчителем, її обговорення, підсумковий коментар.



Одного дня селянин, який жив неподалік від обителі, надійшов до монастирської брами й енергійно застукав у неї своєю мозолистою рукою. Коли воротар відчинив, чоловік усміхаючись, показав йому великий кетяг соковитого винограду.

Брате-воротарю, – сказав селянин, – знаєте, кому хочу подарувати цей чудовий виноград?

Може, настоятелеві або комусь із старших отців монастиря?

Ні .Вам!

Мені?- монах з радості аж почервонів. – Хочете дати його мені?

Авжеж .Тому, що ви зі мною поводились як приятель і завжди допомагали мені, хочу, щоб ви поласували цим виноградом.



Монах-воротар поклав виноград на тарілку і поставив її на стіл. Який гарний і смачний виноград! Та ось у нього майнула думка: «Чому не занести цей кетяг настоятелеві, щоб і його втішити?» Він узяв тарілку з виноградом і поніс до настоятеля.

Настоятель і справді щиро зрадів. Але пригадав собі, що в монастирі живе старий та хворий монах, і подумав: «Занесу йому цей виноград. Нехай він хоч трохи потішиться». І кетяг винограду потрапив до келії хворого монаха.

Але надовго він там не затримався. Хворий подумав, що виноград сподобається кухареві, який цілий день працює, і передав виноград йому. Але кухар послав його монахові-паламареві, а той поніс його наймолодшому монахові, котрий вирішив подарувати його іншому монахові, І так від монаха до монаха той виноград знову повернувся до воротаря. Отак замкнулося коло.

  • Як ви назвали б це оповідання? (Радість. Дарувати радість іншим. Коло радості.)

  • З чого ви радієте? (Коли здійснюються ваші мрії, одержиш гарну оцінку, подарунок і т.д.)

  • Людина суспільна істота, їй необхідно спілкуватися з іншими, думати про інших, радіти за них.

V. Засвоєння нових знань, формування опорних умінь і навичок.

1. Вступна сугестивна вправа.



Уявіть собі, що ви маєте якусь гарну річ. І ви її загубили. Відчуваєте прикрість, розчарування, жаль. Та ось загублена річ знайшлася. Ви радієте ділитися радістю з близькими людьми. Людина в своєму житті більше тішиться тим, що колись втратила, а тепер знайшла, ніж тим, що завжди має.

2. Робота над притчею про загублену драхму.



  • Виразне читання притчі.

  • Пояснення незрозумілих слів.

  • Запитання до учнів:

      • Про що йдеться у притчі?

      • Як ви думаєте, чого ця притча нас навчає?

  • Висновки вчителя.

Ця притча говорить про радість від одного грішника, що знайшовся, повернувся до Бога, радість інших людей за його навернення.

3. Пізнавальне розгадування головоломки з коментарем учителя.






























Замок Поїзд Річка Міст Ь

  • Випишіть ті літери , над якими немає коми, у прямокутники і прочитайте ім’я цього серця.

  • Так, це заздрість - один з головних гріхів. Християнська радість – це радість, коли всім добре, де немає заздрості. Заздрість – це жаль і смуток з причини щастя ближнього. Бернард Шоу сказав про неї: «Любов дивиться через телескоп, а заздрість – через мікроскоп». У наших серця немає бути заздрості, а тільки любов, така, про яку говорить Ап. Павла в посланні до коринтян

4. Ознайомлення з гімном любові Апостола Павла.

5. Розгляд ілюстрацій до уривка.



VІ. Закріплення навчальних досягнень, поглиблення знань.

1. Читання вчителем та обговорення повчального вірша Олени Медведєвої за самостійно придуманими учнями запитаннями.



Я не заздрю, і не буду,

Що в Сашка новенький м’ячик.

А в сусідської Маринки

У руках по дві машинки.

Їсть морозиво Юрась –

Пригостив б хоча би раз!...

Я не заздрю, не сумую,

У піску свій дім будую.

Маю вікна, маю двері,

Дах із фінської фанери.

Час не гаю й не хизуюсь –

Бог все дасть, бо я працюю.

2. Етичний практикум «Як відучитися від заздрості?» – інтерактивна вправа “Дерево рішень” зі спільним формулюванням висновків.



Подумайте і запропонуйте свої рішення, як подолати заздрість. (Учні об’єднуються у групи по 4-6 чол. і пропонують свої рішення, як подолати заздрість. З кожної групи один учень зачитує рішення групи.

  • Отже, потрібно радіти успіхам ближніх; перемагати себе, і станемо духовно багатими; дякувати Богові за те, що маємо і заздрість вимушена буде втекти.

3. Вправа у зошитах «Заповніть пропуски».

  • Ми бажаємо одне одному____ (добра).

  • Радість у нашому житті повезене з досягненням та ____ (успіхами).

  • (Драхма)____ - це дрібна срібна монета.

  • Коли Бог знаходить нас і ми навертаємось, то все небо разом із Всевишнім ____ (радіє).

  • Християнська радість вчить радіти не лише власними ____ (успіхами), але

  • й наверненню та успіхами ____(ближніх).

  • З притчі про “загублену драхму” стає зрозуміло, наскільки ___(важливою)

  • для Господа є кожна душа.

VІІ. Узагальнення та систематизація набутих компетентностей.

1. Підбирання синонімів до слова “радість”.

2. Пояснення вислову: “Від заздрості людина ніколи не стане багатшою(Етьєш Рей).

3. Розважування учнів над тим, чи були у їхньому житті хвилини, коли вони заздрили іншим і які при цьому відчуття вони мали.

4. Вправа “Закінчіть речення”.


  • Після сьогоднішнього уроку я зрозумів(ла), що…

5.Підсумкове слово вчителя.

Навчімось радіти правдою, радіти чужим життям, чужим щастям. Пам’ятаймо, що не буває чужого щастя. Якщо щасливий мій сусід, буду щасливий і я. Послухаймо, як наставляв розумний батько свого сина до життя: “Молись, сину, за те, щоб твій сусід був багатий і щасливий”. І в цих словах є рація. Коли твій сусід буде багатий, щасливий, він не заздритиме тобі а, отже, не шукатиме зла для тебе, а значить, і ти будеш з ним щасливий.

VІІІ. Інструктаж домашнього завдання.

Запишіть власні думки, про те, чи легко радіти успіхам іншої людини.

Ще раз прочитати і осмислити притчу про загублену драхму.

ІХ. Підсумкова частина.

1. Виконання пісні «Божа радість».



Божа радість як ріка /2р.

Божа радість є у серці моїм (2р.)

радість є у серці моїм.

Любов Божа…

  1. Оцінювання роботи учнів.

3. Молитва «Богородице Діво…»

Підготувала Г.Дорош,

ЗОШ І-ІІІ ст. №1 м.Зборова

УРОКИ № 17-18
Тема. Вчимося бути стриманими і скромними.

Мета. З’ясувати головні характеристики стриманої людини; пояснити, чому скромність прикрашає молоду людину; пізнати Біблійну науку про скромність та стриманість.

Біблійна історія. Притча про митаря і фарисея ((Лк.18:9-14).

Ключовий вірш: «Бог гордим противиться, а скромним дає свою благодать» (Пет. 5:5-6).

Навчальні засоби. Плакат з Біблійними висловами про скромність: «Сину прослав себе скромністю.Шануй себе в міру вартости» (Сирах 10:28); «Громові блискавка передує,ласка ж передує сором’язливому» (Сирах 32:10).

.

Перебіг уроку



І. Вступна частина.

1. Християнське вітання.

2. Молитва «Отче наш».

ІІ. Актуалізація життєвого, чуттєвого та читацького досвіду.

Вступне слово вчителя.



Скромність – яскрава прикраса молодої людини, яка проявляється у поведінці, у спілкуванні, в побуті, у розмові з Богом. Ці дві хороші риси скромність і вихованість,дві хороші чесноти, якими вартує прямувати ціле життя. Дитина, яка вчиться змалечку стриманості, скромності, все життя старається такою бути. Вона поміркована у вчинках, поміркована вона у розмові, а також у розвагах. У розмові така людина вміє вислухати друга, рахуватися з його думкою, його пропозиціями. У розвагах – розумно поводитися, з такою людиною приємно спілкуватися, вона ніколи не виставляє свого “я”, не насміхається, не глузує.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ознайомлення з ключовим віршем уроку, Біблійними висловлюваннями, записаними на плакаті.

ІV. Актуалізація опорних знань.

Перевірка домашнього завдання.



V. Засвоєння нових знань, формування опорних умінь і навичок.

1. Ознайомлення з опорною Біблійною історією.



2. Пояснення-коментар учителя.

Основні тези

  • У притчі фарисей,вихваляючи себе,оскаржує і осуджує перед Богом іншого (митаря), а митар скромно, смиренно визнає свої гріхи, молиться, б’ючи себе в груди, виявляючи знак найглибшого жалю і просить у Бога милосердя.

  • Скромна людина не пишається нічим добрим, що в неї є, чи що вона робить, бо знає, що все це від Бога, дар Божий, а не її заслуга.

  • Скромна людина не просить, щоб її хвалили.

  • Скромна людина переживає за свої гріхи.

  • Скромна людина намагається не образити Бога.

  • Скромна людина молиться.

  • Скромна людина за все вдячна Богові і ближньому.

  • Скромна людина вміє радіти навіть у скрутному становищі.

  • Скромна людина не буде вихвалятися, буде скромною у своїх манерах і навіть у одязі.

  • Скромність – окраса молодої людини.

  • У сучасному світі, особливо серед молоді, руйнується скромність.

  • Молоді люди в першу чергу нескромно одягаються, нескромні в розмовах,у своїй поведінці – вони руйнують себе. Вони ведуть себе з викликом і думають, що так добре. Але огидно виглядає це все насправді, бо що не від Бога, то не є добре.

  • Цінуймо скромність,бо в ній – Боже благословення.

  1. Словникова робота.

    • Стриманість – моральна чеснота християнина, людини, яка поміркована у своїх вчинках, розмові, розвагах.

VІ. Закріплення навчальних досягнень, поглиблення знань.

  1. Прослуховування повчальних оповідань, складання запитань до них, підготовка відповідей.

А. У класі всі були піднесені, веселі, готувалися до свята.І кожен намагався підготуватися чим більше вдало. Готували номери. Мишко був на висоті. Тому що ще ні одне свято не відбулося без його голосу, його пісні.Навіть на пропозицію подружки він не погодився співати разом. Тільки сам він виспіває цю пісню. Ніхто з ним не зрівняється і байдуже йому до цього, що участь в концерті візьме навіть і дівчина-новачок, яка прийшла вчитися до класу. Але скоро все вирішилося, цілий зал весело аплодував цій дівчинці-новачці за її чарівну пісню і чарівний танок. А Мишків невдалий номер не оцінили, тому, зрозумівши ситуацію, Мишко, принишклий, вийшов із залу.

Б. У школу сьогодні Оксанка поспішала, як ніколи, у неї ж день народження. Вона несла солодощі, щоб почастувати своїх друзів. І дуже раділа, коли побачила який гарний дарунок на неї чекав. Це була лялька і весь лікарський набір, щоб учитися лікувати. На перерві всі дівчатка обступили Оксанку, щоб краще роздивитися цей лікарський набір, і Оксана дозволяла погратися всіма своїми подарунками. Вийшовши на перерву, Оксанка і не подумала, що більше не побачить своїх іграшок цілими. Дівчатка недбало ставилися до іграшок, і вони поламалися. Рука ляльки відлетіла, бо шарпнули необережно. Побачивши цю сумну картину, Оксанка не стала кричати, плакати, а спокійно заспокоювала дівчат, що іграшки неякісно виготовлені.

Вона проявила стриманість до своїх подружок, висловлюючи цим високу повагу, хоч як би насправді шкода їй не було цих іграшок. Але дружба є вартнішою. Стримана людина крує своїми емоціями, зберігає спокій, доводить яскравість цієї чесноти.

2. Добирання народних прислів’їв стосовно змісту повчальних оповідань.

  • Хто високо літає, той низько падає.

  • Поспіх ламає ноги, а нестриманість – долю.

  • Хто не стримує себе, того лихо не мине.

3. Читання у групах Біблійних висловів про стриманість.

  • Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель” (Прип.13:3)

  • Так само бесоромність чи балачки безглузді й порожні жарти, - воно бо непристойне, а радше – дякуйте Богові” (Еф. 5:4)

  • Жертва Богові – дух сокрушенний, серцем сокрушенним і смиренним Бог не погордить” (Пс.50)

  1. Визначення учнями особливостей стриманої людини:

  • любить друзів, вважає всіх кращими, ніж вона;

  • не ображається, не дратується, не засмучується;

  • не відповідає злом на зло;

  • нікого не судить, не ображає;

  • з радістю служить людям, бо знає, що людина образ і подоба Божа;

  • проявляє мудрість у розмові, мудрість у виказанім слові, ніколи не вживає лайливих, брутальних слів.

  1. Етичний практикум «Як стримувати свої емоції?» – складання правил поведінки стриманої, скромної людини.

Варіанти:

  • не принижувати інших;

  • не глузувати;

  • не вживати брутальних слів;

  • не вмикати гучно телевізор, музику, памятаючи про оточуючих людей біля себе;

  • поважати старших;

  • молитися,каятися в гріхах;

  • не вимагати в батьків грошей забагато;

  • не одягатися крикливо, без смаку;

  • мати поміркованість у їжі, розвагах.

VІІ. Узагальнення та систематизація набутих компетентностей.

1. Прослуховування (і вивчення) вірша.



Схаменися, стримай слово

недоречне, неласкаве

і від того станеш ніби

і сильнішим, й вищим духом,

і багатишм, й кращим станеш,

і мудрішим, безумовно,

і чистішим – від одного

непромовленого слова,

хай погасне, не вродившись,

все, не сповнене любові

і жаги благословення.

2. Відшукування учнями у Святому Письмі за наданими посиланнями відповідей на запитання вчителя, що чекає стриману, смиренну людину.

  • Кор. 10:18: Бо достойний не той, хто сам себе хвалить,але кого хвалить Господь!

  • Прип. 27:2: Нехай інший тебе вихваляє,а не уста Твої,чужий,а не губи Твої.

3. Формулювання підсумку на основі слів перекрученого речення.

  • наді, Боже, грішним, мною, змилуйся

VІІІ. Інструктаж домашнього завдання.

Варіанти

Подумати над відповіддю на запитання:

  • чи легко бути стриманим?

  • чи стримуєш себе в піст від їжі, розваг, веселощів?

  • чи мудро себе поводимо, коли повчаємо інших – чеснот стриманості і скромності?

Написати роздум на тему Якою має бути сучасна людина?

.ІХ. Підсумкова частина.

    1. Оцінювання роботи учнів.

    2. Молитва.

Підготувала Галина Каденюк,

с. Соснів Теребовлянського району

УРОК № 19
Тема. Вчимося бути миролюбними..

Мета. Усвідомити значення миру між людьми у повсякденному житті; навести приклади можливих способів досягнення миру у конфліктних ситуаціях; пояснити, чому тривалого миру не можна досягнути насильством.

Біблійна історія. Ісус наказує заховати меча (Мт. 26:51-54).

Ключовий вірш: «Якщо голодує твій ворог – нагодуй його, а як спрагнений він – напій ти його водою» (Пр. 25:21).

Навчальні засоби. Оповідання В.Сухомлинського, В.Божика, Б.Ферреро.
Перебіг уроку

І. Вступна частина.

1. Християнське вітання.

2. Молитва.

ІІ. Актуалізація життєвого, чуттєвого та читацького досвіду, опорних знань.


  1. Ознайомлення з епіграфом до уроку (з поетичного переспіву Приповісток Соломонових): « Гнівлива людина роздражнює сварку. А хто терпеливий – гнів зводить до шкварка».

  2. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Оголошення теми та мети уроку.

  2. Колективне пояснення ключового вірша.

ІV. Формування опорних умінь і навичок, закріплення навчальних досягнень.

1. Читання та обговорення опорної Біблійної історії за самостійно придуманими учнями запитаннями.

2. Переказ учителем або підготовленими учнями повчальних оповідань «Щоб не наколовся» Василя Сухомлинського, «Коралі» Володимира Божика, «Чому ми кричимо?» Бруно Ферреро, казки-загадки «Товар і покупець».

А. Дівчинка Зоя гуляла в саду. Вона підійшла до акації. На акації гострі-прегострі колючки.

Над акацією літає барвистий метелик. Ой, як же йому не страшно літати! Налетить на колючку – що ж тоді буде?

Підійшла Зоя до акації. Зломила одну колючку, другу, третю.

Мама побачила й питає:

Що ти робиш, Зою? Навіщо колючки зламуєш?



Щоб метелик не наколовся, - відповіла Зоя.

Б. Яринка залишилась удома сама. Перекрутилась біля дзеркала. Аж глип – коралі, які колись подарувала бабуся і мама дуже шанувала їх. Які гарні! Яринка приклала їх до шиї – гарно! До руки приклала – який чудовий браслет! Але щось заплуталось. Яринка спробувала розплутати. Та де там! Потягнула за край, і коралі розсипалися по підлозі… Прийшла мама і дуже засмутилась. Яринка ж, збираючи кожну намистинку, зі сльозами в очах просила у мами вибачення. Зажурена мама сказала: «Доню, ти відучора не розмовляєш з сестричкою через те, що вона випадково відірвала твоєму ведмедикові вушко, а зараз хочеш, щоби я тобі вибачила…». Яринці стало ще сумніше… Та враз вона підбігла до маленької сестрички й міцно обійняла її. За хвилю всі разом пришивали вушко ведмедикові, волохату шию якого прикрасили відновлені бабусині коралі.

В. Одного разу вчитель спитав своїх учнів:

  • Чому розгнівані люди кричать?

  • Кричать, бо втрачають терпіння, - відповів один з учнів.

  • Але чому кричать до тих, хто поруч? – знову спитав учитель.

  • Кричать, бо хочуть, щоб їх почули, - пролунала відповідь.

Учитель спитав:

  • Отже, неможливо спокійно розмовляти?

Було чимало інших відповідей, але жодна не задовольнила вчителя.

Тоді він сказав:

- Знаєте, чому розгнівана людина кричи ть на інших? Отож, коли двоє сваряться, їхні серця дуже віддаляються одне від одного. Щоби здолати ту віддаль, треба кричати – тоді тебе почують. Що більше люди розгнівані, то голосніше змушені кричати, щоб почути одне одного. А що буває, коли двоє закохані? Вони не кричать, а шепочуть. Чому? Бо їхні серця дуже близько. Віддаль між ними така маленька, що їхні серця розмовляють пошепки. А коли любов дуже сильна, не потрібен навіть шепіт – достатньо лише погляду. Їхні серця дуже добре розуміють одне одного. Так буває, коли двоє людей закохані.

Наостанку вчитель додав:

- Якщо сперечаєтесь, не дозволяйте вашим серцям віддалятися, не кажіть слів, які б іще більше їх віддалили. Віддаль може стати такою великою. Що серця вже ніколи не знайдуть зворотної дороги.

Є надійний спосіб, за допомогою якого можна припинити сварку: сваріться, міцно обіймаючись!

Г. Один чоловік орав нивку, а мимо проїжджав багатий пан. Сподобалась йому нивка, – така зелена діброва над річкою, як віночком, огорнула нивку, жайворон у небі весело співає.

  • Чоловіче, продай мені свою нивку! – гукає пан.

  • Ця нивка – не товар: вона моя годувальниця. Я не можу її продати! – відказав чоловік.

  • Усе в житті може бути товаром! – засміявся пан. – Скажи, скільки золотих ти просиш за свою нивку? Я плачу тобі сто золотих! За такі гроші можна цілий маєток купити!

  • У житті є речі, яким не можна скласти ціну і не можна продати, – відказує селянин.

  • Якщо ти такий розумний, то назви мені хоча б три речі, які не можуть бути товаром і які не можна купити за гроші: як назвеш – дам тобі сто золотих!

Чоловік подумав і сказав… Він назвав три речі, які не можна купити і які не є товаром, і пан заплатив йому сто золотих…

3. Фронтальна бесіда за прослуханим.



  • Як ти вважаєш: зберігати чесне, незаплямоване ім’я – це справа цілого життя?

  • Пригадайте свою історію й поділіться нею з однокласниками.

  • Пригадай як Ісус Христос наказує Петрові сховати свого меча.

  • Поясніть, що таке любов до ворогів і чому щасливі миротворці.

  • Як ви розумієте слова про те, що мир і злагода приносять щастя в наше життя?

  • Яке має значення миру між людьми у повсякденному житті?

  • Поміркуйте і назвіть хоча б три речі, які не можна купити і не можна продати.

4. Етичний практикум «Як запобігати сваркам і непорозумінням?» − складання у групах правил миролюбного життя людини, презентація їх усьому класу, наведення прикладів можливих способів досягнення миру у конфліктних ситуаціях.

5. Колективне обґрунтування відповіді на запитання, чому тривалого миру не можна досягнути насильством.

V. Узагальнення та систематизація набутих компетентностей.

Запис у зошити самостійно сформульованого підсумку уроку.



. Інструктаж домашнього завдання.

Дати письмову відповідь на запитання, чому тривалого миру не можна досягнути насильством.

VІІ. Підсумкова частина.

Молитва.

Підготовлено за матеріалами

майбутнього підручника Ірини Сіданіч та Марії Влад

з християнської етики для 4 класу
За редакцією М.Николина та О.Тимчишин
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка