Уроки християнської етики у 4 класі за новою програмою



Сторінка1/4
Дата конвертації02.12.2016
Розмір1,05 Mb.
  1   2   3   4
Уроки християнської етики

у 4 класі за новою програмою

Методичний посібник для вчителя

Випуск 3

Електронний посібник укладено згідно з програмою, яка 13 липня 2010 р. отримала гриф «Рекомендовано МОН України». Його співавторами є вчителі християнської етики та катехити – слухачі курсів підвищення кваліфікації.

У посібнику запропоновано оптимальну в сучасних умовах структуру уроку основ християнської етики. Визначено мету уроку, яка враховує пізнавальні, розвивальні та ціннісні запити учнів. Названо опорні Біблійні історії з конкретними посиланнями на Святе Письмо, процитовано ключовий Біблійний вірш. Нагадуємо, що учень, який закінчив 4 клас, повинен знати напам’ять і розуміти 18 Біблійних віршів. Серед навчальних засобів запропоновано також використати ілюстровані Біблії для дітей, ікони, свічку, робочі зошити, інформаційні плакати, схеми, ілюстрації, фотографії, тексти повчальних оповідань, віршів, пісень, реквізит для ігор та інсценізацій, додаткову літературу, магнітофонні та комп’ютерні аудіо- і відеозаписи тощо.

У посібнику представлено цікаві методики роботи зі Святим Письмом, формування опорної термінологічної лексики, організації евристичної та ігрової діяльності учнів, їхньої самостійної роботи, рефлексивного самооцінювання. Збалансовано діяльність учителя й учнів на уроці з урахуванням того, що зв’язна розповідь педагога на етапі засвоєння учнями нових знань у 4 класі не повинна перевищувати 10 хв. Більшість конспектів містять завдання, спрямовані на реалізацію здоров’язберігальних технологій: фізкультхвилинки, руханки.

Наголошуємо, що, починаючи з 4-го класу, вчитель організовує не рідше 2 разів на семестр проведення на уроці етичного практикуму. З цією метою на допомогу педагогові до кожного уроку розроблено тему й методику такого практикуму (на етапі закріплення навчальних досягнень). Учитель вибирає для проведення ті етичні практикуми, які, на його погляд, матимуть найбільшу результативність і які найкраще забезпечені дидактично.

Зауважимо, що методику перевірки домашнього завдання вчитель розробляє самостійно з урахуванням інструктажу до цього ДЗ на попередньому уроці. У посібнику нерідко повторюються ті самі завдання, ігри, вправи на різних уроках. Це зроблено свідомо, щоб учні мали можливість закріпити отримані навчальні досягнення, відчути ситуацію успіху, а вчитель – використати відповідні вправи у найбільш оптимальній ситуації.

Наостанок додамо, що поповнити банк розробок ви можете через методиста РМК з християнської етики, керівників курсів з предмета або за електронною адресою: nykolyn@ukr.net. У такий же спосіб Ви зможете зробити замовлення на ці матеріали, а також взяти участь в Інтернет-форумі з питань викладання християнської етики. Розробки уроків 20-35 ви зможете знайти в попередніх випусках електронного посібника.

УРОК № 1
Тема. Вступ.

Мета. Актуалізувати знання про суть і завдання курсу християнської етики, основні поняття з предмета; розвивати пам’ять та уяву; плекати християнські цінності та чесноти.

Біблійна історія. Уздоровлення глухонімого (Мк. 7:31-37).

Ключовий вірш: «Наблизьтесь до Бога, то й наблизиться Він до вас» (Як. 4:8).

Навчальні засоби. Оповідання В.Сухомлинського, поезія І.Чупашка, О.Кравцової, матеріали журналу «Зернятко», магнітофонний запис, картки з прислів’ями і приказками про книгу.

.

Перебіг уроку



І. Вступна частина.

1. Християнське вітання.



2. Молитва.

ІІ. Актуалізація життєвого, чуттєвого та читацького досвіду.

Вступне слово вчителя (за матеріалами журналу «Зернятко»).

Добре було влітку, правда? Як приємно було ходити босоніж по траві чи по піщаному березі моря, стрибати з розбігу в річку і купатися досхочу в нагрітій сонечком воді. Як цікаво було сходити на вершини і пити не з горнятка, не з пляшки, а просто з гірського джерела… Але все добре, як то кажуть, колись закінчується. Пора йти до школи. Як же зробити так, щоб і в школі нам було добре? А давайте відповідь на це запитання пошукаємо в Святому Письмі.

Одного разу до Ісуса підійшов глухонімий чоловік. Може, хтось не знає, - глухоніма людина нічого не чує і не може говорити. Так от, Ісус відвів його набік від натовпу і вклав йому Свої пальці у вуха, торкнувся його язика, а тоді, глянувши на небо, зітхнув і сказав: «Відкрийся!» І що ж сталося? Вуха глухонімого чоловіка одразу ж відкрилися, і він почав чути, розв’язалися зав’язі його язика, і він почав виразно говорити.

Наша школа під час канікул також мовчить. А у вересні, коли приходять діти, у ній, мов у вулику. На коридорах, у класах – крик, гамір, спів, сміх… Завдяки кожному з нас школа оживає. Відчиняє свої двері і запрошує нас. А ми, пам’ятаючи слова Ісуса, також «відкриймося». Відкриймо свої вуха, щоб чути, як вранці дзвонить будильник. Відкриймо вуста, щоб промовляти вранішню молитву і подякувати мамі за сніданок. Відкриймо очі, щоби побачити, як важко працює двірник, прибираючи на вулиці сміття, яке ми з вами накидали. Відкриймо серця до своїх друзів, учителів, знайомих і просто перехожих.

Будьмо «відкритими» і під час уроків. На математиці, бо це наука, мов стрімка вершина, на яку сходимо крок за кроком, від маленького «нулика» до складного алгоритму. Будьмо відкритими й на уроках мови – рідної й чужої, щоби ми навчалися гарно висловлювати свої думки і розуміти сказане іншими. Радо пірнаймо у глибини мови. Там чекають справжні перлини. А ти знаєш, що є одна-єдина рідна мова для християн? Це – мова любові. Без неї жодне навчання не принесе тобі справжньої користі.

Якщо будемо відкритими на кожному уроці, не буде нам нудно у школі. Та найголовніше, щоби ми вміли слухати і чути Господа. Тоді наше життя завжди буде цікавим і змістовним.

Спаситель щедро ділиться Своїми знаннями: навіть заохочує трохи «підглянути і списати» щось зі Святого Письма – тільки б ми запам’ятали Господнє Слово та жили згідно Божої науки. У Його школи Неба навчаються і наші вчителі. Вони теж щиро бажають поділитися своїми знаннями з нами і дуже радіють, коли їхні учні ростуть добрими, розумними і щасливими. Проте і вчителі потребують нашої допомоги – нашого старанності у навчанні і, особливо, нашої молитви. Лише так – допомагаючи один одному – ми осягатимемо Божу мудрість і школу Неба усі разом закінчимо із золотою медаллю!

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми та мети уроку.



ІV. Формування опорних умінь і навичок, закріплення навчальних досягнень.

1. Ознайомлення учнів з повчальними оповіданнями Василя Сухомлинського ««Суперечка двох книг»» та з журналу «Зернятко» – «А ми будем сіяти».



А. У бібліотеці на полиці стояли поруч дві книги. Одна — в шкіряній оправі, назву тиснено золотими літерами. Це книга про Великого Завойовника. Друга — в тонкій сіренькій обкладинці. Це книга про Плугатаря й Сіяча.

Люди стають розумні завдяки тому, що читають мене. Якби не було Завойовників, не було б ні Мо­гутності, ні Слави.

Книга про Плугатаря і Сіяча й питає:

– А де той Завойовник, про якого ти розповідаєш? Про якого Завойовника в тебе написано?

– Він пройшов увесь світ. Перед ним тремтіли на­роди. Він спалив тисячу міст і підкорив сто народів.

– А де ж він тепер?

Книга про Великого Завойовника мовчала.

  • А я знаю, де твій Завойовник, — каже книга про Плугатаря й Сіяча. — Він зогнив у землі. А мої Плуга­тар і Сіяч живуть вічно.

Б. Уявімо собі, що наш світ – це велике-велике поле і нам потрібно його засіяти.

– Чим будемо засівати?

– Чарівними зернятками, які знайдемо в своєму серці.

Найперше засіємо наше поле зернятками молитви за здоров’я батьків і друзів, за злагоду в наших сім’ях, за мудрість тих, хто вирішує важливі справи.

Молімося за всіх і за все, що хочемо змінити, і постараймося зробити так, щоб зерняток нашої молитви було якнайбільше і щоби вони якнайщиріше линули з нашого серця.

Погляньмо тепер, чого ще так бракує в нашому світі. Поруч є чимало людей, які потребують лагідного слова, усмішки, шматочка хліба. Подаруйте їм зернятка своєї доброти й турботи і побачите, що саме від вас справді багато залежить, що своїми маленькими вчинками ми можемо творити великі діла.

Якими ще зернятками можемо засіяти наше поле? Кажуть, що кожній людині для життя необхідна любов – любов мами і тата, братів і сестер, друзів. Навіть тим, хто до нас не дуже добре ставиться, потрібна наша любов. Так навчав Ісус.

Усі свої зернятка будемо сіяти не з примусу, не з обов’язку, а з доброї волі і з любові до Бога та ближніх. Тоді ми попросимо, щоби Господь прийняв наше сіяння, щоби зігрів наше поле Своєю ласкою і зростив на ньому щедрий урожай.

2. Обговорення прослуханого.

    • Про які книги іде мова в оповіданні?

    • Як ти розумієш виділені слова?

    • З чого починаються уроки біблійної мудрості і чому вони нас навчать у цьому навчальному році?

  1. Прослуховування у магнітофонному записі вірша Ольги Кравцової «Де найкраще місце на землі?»,

Де, скажіть, найкраще місце на землі?

Там, де над колискою мамині пісні,

Де трава шовкова, скупана в росі,

Там, де тчуть веселку сонячні дощі,

Де рясна калина під віконцем

Колихає в гронах сік і сонце …

Там, де взимку стелять ковдру заметілі,

Щоб були простори білі-білі.

Де щодня щасливі дорослі й малі, -

  1. Роботв у групах – спроби доповнити вірш власними рядками.

  2. Ілюстрування у зошиті свого найкращого місця на землі.

6. Формулювання і запис у зошити «зернят мудрості» у своєму серці.

Для бабусі і матусі




Для дідуся і татуся




Для братика і сестрички




Для своїх друзів




Для своїх знайомих




7. Ознайомлення з прислів’ями і приказками про книгу, виконання дешифратора за допомогою з’єднувальних ліній.

Одна книга коли її читають.

Книга для дітей, з книгою поговори.

Нема розумного сусіда – а розумом.

Книга корисна, а знання – з книжок.

Книга – що волога для полів.

Золото добувають із землі, тисячі людей навчає

Книгу читають не очима, міст у світ знань..



V. Узагальнення та систематизація набутих компетентностей.

1. Декламування підготовленим учнем вірша Івана Чупашки «Блаженна мудра людина».



Блаженна людина, що мудрість знайшла.

Це ліпший прибуток від срібла і злота,

дорожчий за перли. Людина пішла

Дорогою слави без зла і гризоти.

Господь мудрістю землю заклав і зміцнив,

небо розумом міцно й навічно поставив

і безодні бездонні з знанням сотворив.

а себе в цих творіннях навіки прославив.

Блаженна людина, що мудрість знайшла.

Дорогами правди до слави пішла.

2. Проблемне запитання.



  • Чому царя Соломона вважали мудрим?

  1. Запис у робочі зошити самостійно сформульованого головного підсумку уроку.

. Інструктаж домашнього завдання.

Вивчити напам’ять вірш І.Чупашки.

VІІ. Підсумкова частина.

Молитва.

Підготовлено за матеріалами Ірини Сіданіч та Марії Влад

до майбутнього підручника та робочого зошита

з християнської етики для 4 класу

УРОК № 2
Тема. Живемо у доброті і правді.

Мета. Усвідомити, що Ісус Христос є взірцем для нас, що прийшов на світ, щоб засвідчити правду, і дуже важливо бути учнем Христовим не на словах, а на ділі. Розвивати бажання безкорисливо чинити добро. Формувати вміння приходити на допомогу людям у найважчі хвилини їхнього життя.

Біблійна історія. Притча про закваску (Мт. 13:33).

Ключовий вірш: «Ліпше трохи з правдою, ніж з кривдою прибутки великі» (Прип. 16: 8); «Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!» (Пс. 36:27).

Навчальні засоби. Свічка, прислів’я і приказки про правду і добро, магнітофонний запис.

.

Перебіг уроку



І. Вступна частина.

1. Християнське вітання.

2. Мотивація молитви.

Мама Галинки повертається з далекої країни Іспанії додому. Тож давайте помолимося разом за її щасливе повернення.

3. Молитва «Отче наш».



ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя з оголошенням та обґрунтуванням теми й мети уроку, опорних понять.



Кожен із нас перебуває тут, на землі, в гостях, і ми повинні прожити в любові, добрі, правді. А щоб не помилитися у своєму виборі, треба мати надійний орієнтир. Для християн такий орієнтир – Наука Ісуса, і Він Сам, Христос, є взірцем для нас. Він прийшов на світ, щоб спасти душу кожної людини, дати можливість між добром і злом. «Добре», - говоримо ми про те, що є приємним і корисним для нас. «Добре», - кажуть наші батьки, друзі, коли ми зробили ми щось хороше, корисне іншим людям. Отож, в основі всіх наших добрих вчинків і почуттів лежить поняття добра. А щоб добра у світі стало більше, нам самим потрібно бути добрими: говорити хороші слова, прихильно ставитися до інших. До речі, є одна важлива таємниця: людина, яка робить добро, є такою ж щасливою, як і та, кому вона його зробила. Тому добро завжди пов’язане з такими чеснотами, як чуйність, милосердя, щирість. Поговоримо і про те, що таке праведність, правдивість. Праведність – це чеснота людини, яка виконує всі Божі настанови, прагне не грішити ні думкою, ні словом, ні вчинками. Праведна людина живе з Богом у серці, вона завжди говорить правду, не ображає нікого, не вживає лайливих слів, чинить добрі справи, допомагає іншим, виконує свою роботу чесно і добросовісно.

ІІІ. Актуалізація життєвого, чуттєвого та читацького досвіду.

  1. Прослуховування в магнітофонному запису пісні «Милосердний Отче в Небі».

  2. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Методичні рекомендації

1. Визначити завдання – назвати категорії добра і зла.

2. Вибрати мікрофон (можливо, з підручних предметів).

3. Пояснити, як із ним працювати: дуже швидко, упродовж 30 секунд, назвавши потрібне слово, передати мікрофон іншому;

4. Підбити підсумки, запропонувати «дати імена» кожній пелюстці і кожному сучку на гілці.

ІV. Актуалізація опорних знань.

  1. Робота зв Святим Письмом – ознайомлення зі змістом ключового вірша, його обговорення.

    1. Що допомагає Слову Божому швидко поширюватися по всій планеті?

    2. З чим доречно порівняти розчин тіста для хліба – з зерном чи деревом?

  2. Розв’язування кросворду.

        1. Як називаються Божі правила, які є дороговказом людини до вічного щастя? (Заповіді)

2. Що чинить людина, коли порушує Заповіді? (Гріх)

  1. Як звали першого чоловіка, який, учинивши гріх, ховався від Бога? (Адам)

  2. Одна з Божих чеснот (Любов)

  3. Що врятує світ від зла? (Добро)

  4. Розмова з Богом, яка веде до святості (Молитва)

Яке слово можна прочитати по вертикалі? (Правда)

V. Засвоєння нових знань, формування опорних умінь і навичок.

1. Ознайомлення з опорною Біблійною історією.



2. Пояснення вчителя.

Основні тези

  • Добро – все, що виходить від Бога, все те, що позитивно оцінюється Богом, що є важливим для людського життя, що дає можливість людині морально, розумово та духовно жити, бути щасливою, досягати гармонії і досконалості.

  • Саме Бог є щастям, любов’ю, миром, правдою. Він перший полюбив людину і чекає від неї такої ж відповіді через виконання Заповідей Любові.

VІ. Закріплення навчальних досягнень, поглиблення знань.

  1. Мить учнівських розважувань (А як маємо чинити ми?) та фізкультхвилина.

Вітер шумить – шу-шу-шу,

Журавлик летить – кру-кру-кру,

Річка пливе – хлюп-хлюп-хлюп,

Серденько в грудях моїх – стук-стук.

Хто ж це наказує вітру шуміти?

Хто ж це навчає птаха летіти?

Хто ж це? Хто ж це такий?

Господь, могучий, Святий!

  1. Гра «Годинник тиші».

Правила

      • Попросити одного учасника вийти з класу.

      • Завести годинник і ховати..

      • Покликати учасника, щоб відгадував, де годинник.

      • Стимулювати дітей створити максимальну тишу, щоб почути мелодію годинника.

Висновок

      • Тільки в тиші можна зосередитись, тільки в тиші можна почути Бога.

  1. Читання поезії Микола Лукова.

Не зобидь ні старця, ні дитину,

І поділись останнім сухарем.

Тільки раз ми на землі живемо,

У могилу не бери провину.

Зло нічого не дає, крім зла.

Вмій прощати, як прощає мати.

За добро добром спіши віддати.

Мудрість завше доброю була.

Витри піт холодний із чола

І трудись, забувши про утому.

Бо людина ціниться по тому,

Чи вона зробила, що могла,

Скільки сил у неї вистачало,

Щоб на світі більше щастя стало.

  1. Бесіда за її змістом.

  • Яка головна думка твору?

  • Які настанови, висловлені у вірші, допоможуть нам змінити своє життя?

  • Які рядки вам найбільше запали в душу?

5. Робота у зошиті Л.Кучми.

  • Завдання № 1 (с.27). Прочитати оповідання та письмово завершити його.

6. Етичний практикум «Як зробити добрий вчинок?» – розв’язування учнями у групах життєвих ситуацій, запропонованих учителем.

  • Старенька бабуся боїться, що не встигне перейти на інший бік вулиці на зелене світло, а ти, поспішаючи на урок спізнюєшся на автобус і знаєш, що наступний рейс буде через 20 хвилин. Твої дії?

  • Випадково дізнаєшся, що друг чи подруга, з яким (ою) кілька днів не розмовляєш, хворіє вдома. Що робитимеш?

VІІ. Узагальнення та систематизація набутих компетентностей.

Заключні настанови вчителя.



Задумайте якесь добре діло, попросіть у Господа Бога, щоб допоміг вам його здійснити. А ввечері, коли будете молитися, обов’язково подякуйте Йому за ласку і поміг у здійсненні добрих діл. Спитайте себе, як день прожили, що зробили доброго, чи вистачило сили й мужності це зробити. Дбайте про свою душу, добру і чуйну, давайте їй поживу – Слово Боже. Читання Святого Письма хай стане вашим щоденним правилом.

VІІІ. Інструктаж домашнього завдання.

Заповнити в зошиті подану нижче табличку, написавши навпроти кожного слова добрі справи, якіможна зробити саме в цих місцях .

Школа




Ліс




Будинок




Вулиця




Стадіон




ІХ. Підсумкова частина.

  1. Оцінювання роботи учнів.

  2. Молитва.

Підготувала О.Пеняк,

ЗОШ І-ІІ ст. с.Сорока


УРОК № 3
Тема. Вчимося прощати.

Мета. Розкрити значення слова «прощення», усвідомити цінність уміння прощення образ.

Біблійна історія. Притча про блудного сина (Лк. 15: 11 – 32).

Ключовий вірш: «Яка велика милість Господня і прощення тим, що навертаються до нього» (Ср. 17: 29).Навчальні засоби. Плакат з епіграфом до уроку «Прости нам провини наші», азбука, молитва «Отче наш», кольоровий папір, словникове дерево.

. .Перебіг уроку



І. Вступна частина.

1. Християнське вітання.

2. Молитва «Отче наш».

ІІ. Актуалізація життєвого, чуттєвого та читацького досвіду, опорних знань.

Робота над доповненням «Словникового дерева» (з закріпленням необхідних слів на ньому).



  • Особлива Божа сила, яка допомагає людині творити добро, бути ближчою до Бога. Це є... (благодать)

  • Турботливе і співчутливе ставлення до хворих і немічних людей. Це є... (милосердя)

  • Голос Божий, який підказує, як творити добро і не чинити зла. Це є... (совість)

  • Ми слухаємо маму, тата, старших, довіряємо їм. Це є ... (послух).

  • Простити людину, яка завинила перед нами, забути про провину, не гніватися. Це є ... (прощення).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Повідомлення вчителя про те, що саме слово «прощення» є темою уроку.

  2. Спроби учнів пояснити значення цього слова.

  3. Коментар учителя щодо мети й завдань уроку.

На сьогоднішньому уроці у нас присутній Ангел-Хоронитель. Він буде спостерігати за вашою роботою впродовж усього уроку. Адже саме Ангели охороняють нас у житті, не дають спіткнутися, привчають до добра. І тому кожного дня ви складаєте ручки і просите в нього помочі. Сподіваємось, що Ангел допомагатиме нам і сьогодні, бо тема уроку є дуже важливою.

ІV. Засвоєння нових знань, формування опорних умінь і навичок.

  1. Зачитування слів, записаних на плакаті: «Прости нам провини наші...», пропедевтична бесіда за їх змістом.

    • Чи відомі вам ці слова? Звідки вони?

    • До кого ми звертаємося у цій молитві?

    • Які ви знаєте провини?

    • Коли Бог прощає нам провини?

2. Коментар учителя.

Християнським обов'язком є прощення. Коли люди прощають один одному, вони розривають коло помсти. Коли людину прощають, вона звільняється від тягаря провини, її стає легше і вільніше жити. Вона стає більш впевненою в собі. Якщо людина відчуває на собі тягар провини, їй важко жити, працювати, навчатись. Та і тоді, коли ми прощаємо, то теж відчуваємо велике полегшення на душі.

3. Перказування вчителем або підготовленим учнем Біблійної оповіді про батька і двох синів.

  • Яку провину зробив блудний син?

  • Як зустрів його повернення батько?

  • Чому батько простив йому?

  • Чи можете ви оцінити поступок батька?

  1. Проміжні висновки вчителя.

Батько дуже радо зустрів свого сина і від усього серця простив його провину, бо дуже великою була його батьківська любов. Так як наш батько прощає нам Отець Небесний, приймаючи до себе людину, яка кається, і теж щиро радіє за неї.

V. Закріплення навчальних досягнень, поглиблення знань.

1. Читання оповідання «Помирилися», його обговорення.



  • Чому Андрій накинувся на Юрка з кулаками?

  • Як він повів себе, коли вчителька зупинила їх?

  • Як друзі поставилися до такого вчинку?

  • Що б ви зробили на їх місці?

  • Що думав про цей випадок Юрко вдома?

  • Як учинив він, побачивши Андрія?

  • Чи переживав за свою провину Андрій?

  • Яка картина визріла в його уяві, коли він промовляв слова молитви «…прости нам провини наші»? Яким був Юрко?

  • За що буде молитися тепер Андрій?

  1. Самостійна робота над ілюстраціями до теми.

  2. Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день,

І до сонця потягніться,

В різні боки похиліться,

Веретеном покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

4. Етичний практикум «Як помиритися з другом, близькою людиною?» – розв’язування учнями у групах життєвих ситуацій, запропонованих учителем.

1. Діти гралися на шкільному майданчику. Василько штовхнув Оксану. Вона впала і розбила коліно. Хлопець зрозумів свій вчинок і попросив прощення. Оксана не простила йому. Ваша оцінка ситуації.

2. Бабуся звернулася до онука Володі з просьбою принести води. Він відмовився, посилаючись на підготовку до уроків. Бабуся взяла відро і пішла до криниці. Стежка була покрита льодом. Вона послизнулася і впала, зламавши руку. Довго пролежала в лікарні. А Володя зрозумів, що він має провину перед бабусею. Одного дня він навідався до неї. Як ви думаєте, що зробив Володя і чи простила йому бабуся? (Варіант відповіді. Бабуся простила свого онука, бо вона щодня молилася за те, щоб він виріс доброю людиною.)

5. Сугестивна пауза – розважування учнів про образи, нанесені їм та ними комусь, кому вони простили і за що, а також кому вони нанесли образи і чи простили їм; висловлювання результатів внутрішнього самоаналізу вголос.

VІ. Узагальнення та систематизація набутих компетентностей, інструктаж домашнього завдання.

  1. Інтерактивна впрва «Забудьмо образи».

У Святому Письмі зазначено: «Мирися з твоїм противником швидко...» (Мт. 5:25). Тому зараз подамо один одному руки і промовмо: «Я тобі прощаю, забуваю зло, потиснімо руки, щоб було добро». 2. Аналіз учителем пізнавальної активності учнів на уроці.

Ангел-Хоронитель дуже задоволений участю учнів на уроці в обговоренні теми уроку, і тим, що вони з охотою вчаться прощати, а також не наносити образ іншим.

3. Читання вчителем авторського вірша. Учитель: :

Прости мені, матусю,

Прости мені, татусю,

Що неслухняний я у вас.

Прости мені, бабусю,

Прости мені, дідусю,

Я буду слухатися вас.

Простіть, мої дерева,

Що гілочки не раз ламав,

Простіть мені, пташатка,

Що гнізда ваші руйнував.

Прости мені, Боже,

Бо ти - милосердний,

Прощаєш провини людські.

Я прошу у щирій молитві до Тебе:

Прости і провини мої.



4. Заключні настанови вчителя.

Пригадайте дрібну образу, про яку забули на уроці, і ввечері помоліться за того, хто вам її вчинив.

ІХ. Підсумкова частина.

Молитва.


Підготував А.Ферлиївський,

ЗОШ І-ІІ ст. с.Розгадова Зборівського району

УРОК № 4
Тема. Виявляємо милосердя.

Мета. Усвідомити місце Божого милосердя в житті людини. Розвивати бажання робити добрі справи, безкорисливі діла милосердя для душі та тіла. Формувати вміння співчувати та приходити на допомогу людям.

Біблійна історія. Притча про милосердного самарянина (Лк. 10:25-37).

Ключовий вірш: Милосердям і правдою покутується гріх... (Прип. 16: 6).

Навчальні засоби. О.Огієнко, «Християнська етика»; «Катихизм» за редакцією А.Шептицького; В.Серемчук, «Божий палець»; о.Йонотан Морс, «У бабусі на колінах»; Ігор Андрухів, «Ти – Христос, Бога живого Син», технічні засоби, ілюстративний матеріал, роздавальний матеріал для домашнього завдання.

.

Перебіг уроку



І. Вступна частина.

1. Християнське вітання.

2. Спільна молитва за милосердя і доброту.

ІІ. Актуалізація життєвого, чуттєвого та читацького досвіду.

Вступна розповідь учителя про Боже милосердя.



Бог – наш добрий Отець. Він любить всіх нас і проявляє милосердя до кожного Свого творіння. Ми знаємо, що Господь на Свою подобу. Виходячи з цього, люди також повинні бути добрими, виявляти милосердя до потребуючих. Адже милосердя і любов ближнього відноситься не лише до тіла, але й до душі. Сказати добре слово чи потішити засмученого й покривдженого може найбільш вбогий. Отже, якщо ми заможні, помагаймо бідним милостинею, а якщо ми самі у важкому матеріальному становищі, принесімо промінь надії й потіхи там, де запанувала темнота, а тоді наша власна душа стане, як світло серед темряви. Помагайте добрими ділами своїм ближнім, не чекаючи за це від них дарів, робіть це від щирого серця – і Господь дасть Вам набагато більше.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Відповіді 9 учнів (кожного зокрема) на запропоновані запитання.

1. Ім’я апостола – Євангеліста, що починається на літеру М (Матей)

2. Місто, де народився Христос (Вифлеем)

3. Прокуратор, що видав Ісуса на смерть (Пилат)

4. Опікун Ісуса Христа (Йосип)

5. Праведний старець, що зустрів Ісуса в храмі (Cимеон)

6. Ім'я першого християнського мученика (Степан)

7. Цар, який вигубив юдейських хлопчиків (Ірод)

8. Ріка, в якій хрестився Ісус (Йордан)

9. Ім'я батька дівчинки, яку воскресив Ісус (Яір)

  1. Запис отриманих відповідей на загал у відповідні клітинки задля розв’язання кросворда..




М

а

т

е

й










в

И

ф

л

е

є

м

п

и

Л

а

т







й

О

с

и

п







С

и

м

е

о

н

с

т

Е

ф

а

н







і

Р

о

д







й

о

р

Д

а

н







Я

і

р

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Визначення теми уроку на основі слова, що утворилося по вертикалі.

  2. Окреслення вчителем привабливої мети уроку.

Ми помандруємо з вами сторінками Закону Божого, пірнемо в глибину цікавих притч, торкнемося серця грішників і кривдників, сумних і невіж. Підемо стежинами любові і віри. Не один раз в своєму житті ми чули це слово. Але чи завжди задумувались над тим, що воно стосується кожного з нас?

Христос закликав: «Будьте милосердні, як і Отець Ваш милосердний» (Лк.7:36).

3. Демонстрування плаката з епіграфом до уроку.



Милосердя - це безкорислива допомога або співчуттю до ближнього, яку здійснює людина від щирого серця.

V. Засвоєння нових знань, формування опорних умінь і навичок.

1. Зачитування підготовленим учнем притчі про милосердного самарянина.



2. Її обговорення за системою запитань.

  • Хто є нашим ближнім?

  • Чому маємо любити ближнього, як себе самих?

  • Яка повинна бути любов ближнього?

  • Коли наша любов щира?

  • Коли наша любов діяльна?

  • Коли наша любов загальна?

  • Чим виявляємо любов до ближнього?

  • А що ви можете сказати про милосердні вчинки в житті вашому? (Варіанти відповідей.

  • Нашим ближнім є кожна людина.

  • Кожна людина має безсмертну душу, що її Господь Бог цінить, як і нашу власну душу.

  • Любов ближнього повинна бути щира, діяльна і загальна.

  • Наша любов щира, коли бажаємо ближньому добра, як самим собі.

  • Наша любов діяльна, коли ділом допомагаємо ближньому.

  • Наша любов загальна, коли любимо кожну людину, приятелів і не приятелів.

  • Любов ближнього виявляємо, коли творимо діла милосердя для душі і тіла.

VІ. Закріплення навчальних досягнень, поглиблення знань.

  1. Складання квітки милосердя для душі ближнього, у якій всі 7 пелюсток однакової величини і силу мають рівну.

  2. Закріплення учнями пелюсток на дошці, аркуші паперу чи картону, пояснення власного розуміння того чи іншого діла милосердя.

Варіанти відповідей.

        • Грішника навернути – дати братню настанову.

        • Невігласа навчити – створити можливості для того щоб він був готовий сприйняти наше повчання.

        • Тому, що сумнівається, раду дати – допомогти подолати сумніви.

        • Сумного потішити - виявити співчуття.

        • Кривду терпеливо переносити, наслідувати Ісуса Христа.

        • Образу з серця прощати. Христос дав приклад, коли молився за своїх розпинателів: "Отче, прости бо не знають що роблять".

        • За живих і мертвих молитися – духовно допомогти їм.




  1. Складання піраміди про милосердя для тіла ближнього.



  1. Наведення слів зі Святого Письма для запам’ятовування

  • "Чого не хочеш, щоб інший тобі робив, не роби того і ти йому".

  • "Що хочете, щоб вам робили інші, робіть і ви їм також".

  • "Що ви зробили своїм ближнім, це ви Мені зробили".

5. Переказування учнями Біблійних історій.

  • «Не завдавай турботи серцю безталанного, і бідному не відмовляй милостині. Не відштовхуй жебрака у біді від бідака не відвертай обличчя свого. Від старця не відводь очей і не давай нікому приводу тебе проклинати» (Сирах 4; 2-5).

  • «Одного разу Ісус Христос побачив, як до скарбнички в храмі кидали дари багаті люди. Підійшла також убога вдова і кинула кілька мідних грошей. І сказав Ісус: «Істинно кажу вам, що ця бідна вдова кинула більше від усіх. Усі бо вони кинули як дар Божий з їхнього надлишку, вона ж з убозтва свого поклала увесь свій прожиток, який мала».

(Лука 21;1-4).

  1. Інсценування Євангельської притчі з наступною сугестивною хвилиною для учнівських розважувань.

Ведуча: В одного багача земля вродила гарно. І почав від міркувати, кажучи сам до себе.

Багач. Що мені робити? Не мають де звести врожай мій?

Ведуча. Ось що я зроблю: розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і весь мій достаток й скажу душі своїй: «Душе моя, маєш добра багато в запасі і па багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися. Слова Всевишнього. Безумний. Цієї ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде?

Ведуча. Отак воно з тим, що не має милосердя і не багатіє в Бога.

  1. Розповідь учителя про Матір Терезу Калькуттську (з елементами проблемного діалогу та символічним перегортанням сторінок).

19 жовтня 2003 року папа Іван Павло II проголосив ЇЇ блаженною.

Вона твердить: (гортаються сторінки). Милосердя як ватра. Чим сухіший хмиз, тим яскравіше горить полум'я. Чим вільніше наше серце від усього земного, тим сильніше відчуваємо чужий біль. Чи більше наше серце виповнене любов'ю до Бога. Тим більше ми стаємо милосердними.

Легко нагодувати голодного, постелити ліжко тому, у кого його нема, але важко перемогти агресію, розчарування і самотність.

Бідність - це Свобода, а не покарання. Дехто думає, що люди знедолені, - це другосортні, щось схоже на контейнери зі сміттям, куди можна сунути те, що тобі не потрібно.

Їжа не подобається - віддам бідному плаття вийшло з моди - пожертвую бідному. Таке милосердя нікому н потрібне. А чи не так буває зараз, у нас?

Важливо не те, скільки ти зробив, а те, скільки любові вклав у це, що даєш. Як багато значить подивитися о одному у вічі.

Добра усмішка - великий дар, а співчуття - дар безцінний.

7. Порівняння висловленого в розповіді з кількома Біблійними цитатами, що звучать у магнітофонному запису.



    • «Як палкий вогонь гасить вода, так і милостиня гріхи відпускає!»;

  • «Як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих. І ти будеш щасливий, тобі що вони не мають чим тобі відплатити, тобі бо віддасться в день воскресіння праведних» (Лк. 14:13-14).

  • «Я милосердя хочу, а не жертви» (Мт. 9:13).

  • Іван Золотоустий твердив: "Нема гріха, що його не можна було б очистити, що Його не могла б знищити милостиня".

8. Етичний практикум «Як допомогти близькій людині?» – розв’язування учнями у групах життєвих ситуацій, запропонованих учителем.

  • Гості засиділися довго. Ти ще маєш розв’язати домашню задачу, але, зайшовши на кухню, помічаєш, що навколо мами купа немитого посуду, заплямлені скатерті… Що робитимеш?

  • Бабуся, щойно насваривши на тебе за розірвану під час футбольного поєдинку сорочку, взялася її зашивати, але раптом повільно поповзла з крісла на підлогу. Їй стало зле. Як чинитимеш?

  • Прийшовши до школи, звертаєш увагу на подругу, з якою вчора посварилась. Але зараз вона плаче. Як поведешся?

VІІ. Узагальнення та систематизація набутих компетентностей.

  1. Запис у зошити ключових слів уроку: милосердя, милостиня.

  2. Спроби учнів дати їм самостійні усні визначення.

  3. Відкритий мікрофон.

    • Чи доводилось вам відчувати переживання на сьогоднішньому уроці?

4. Колективне пояснення змісту Біблійного висловлювання.

«Отож, коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри… Ти ж коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає , що робить твоя права» (Мт. 6:2-3).

VІІІ. Інструктаж домашнього завдання.

Вивчити сім діл милосердя щодо душі і тіла напам’ять.

ІХ. Підсумкова частина.

  1. Спільна молитва за людей, які чинять милосердя.

Підготувала Любов Ільків,

Переволоцька ЗОШ І-ІІІ ст. Бучацького району

УРОК № 5
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка