Урок-пошук: "Універсальність проблеми, піднятої Т. Г. Шевченком у поемі „Катерина" та в однойменній картині."



Сторінка3/4
Дата конвертації01.12.2016
Розмір0,91 Mb.
1   2   3   4
Тема уроку: Дефіс у прислівниках. Написання прислівників разом і окремо

Мета: Розширити уявлення про правопис прислівників; ознайомити з правилами написання прислівників через дефіс, разом, окремо; вчити користуватись словниками; розвивати в учнів мовленнєві уміння і навички, а саме: лексичні, словотвірні, правописні - орфографічні та пунктуаційні, творчу активність учнів; виховувати культуру мовлення, культуру оформлення письмових робіт.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: таблиці що ілюструють правила правопису прислівників, орфографічні словники, картки для індивідуального виконання учнями
Зміст уроку
І. Організаційна частина.
Привітання, перевірка готовності до уроку.
Мікрофон.»Чого чекаю я від уроку?»

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Перевірка домашнього завдання.
- Що було задано додому на попередньому уроці?
- Як виконали вправи? Чи були труднощі під час виконання? Які саме?
2. Повторення теоретичного матеріалу. Фронтальне опитування.
- Яку частину мови розглядаємо?
- Яку тему з розділу вивчено на попередньому уроці?
- Розкажіть правила правопису не і ні з прислівниками.
- Які існують виключення?
ІІІ. Повідомлення теми уроку. Мотивація (учні ставлять перед собою завдання).
- Сьогодні на уроці ми познайомимось із особливостями правопису прислівників (разом, окремо, через дефіс).
- Будемо вчитись утворювати прислівники від числівників. Умінню використовувати прислівники в усному мовленні.
- Самостійно формулювати правила правопису прислівників.
- Під час уроку будемо застосовувати правила правопису у тренувальних вправах.
ІV. Опрацювання нового матеріалу. Робота в групах.
1. Дефіс у прислівниках.
1.1. Правопис
- Порівняйте написання прислівників у російській і українській мовах.

- Які висновки можна зробити?


- Пригадайте вивчене вивчене на уроках російської мови про написання дефіса у прислівниках.
- Ознайомтесь з поданою таблицею. Сформулюйте правила.

1.2. Практична робота. Виконання вправ.


- Поясніть правопис прислівників: раз у раз, рік у рік, час від часу, з дня на день, кінець кінцем, врешті-решт.
1.3. Вправи на словотвір прислівників
- Утворіть префіксально-суфіксальним способом прислівники від числівників третій, четвертий, п’ятий.
Приклад: Перший – по-перше.
1.4. Користуючись таблицею, перепишіть текст, розкриваючи дужки.

Тихо/тихо кружляє хоровод тендітних сніжинок. Де/не/де сполохано пурхне горобець. На/в/коло все, ніби зачароване. Дрімає калина, кутаючись у білу хустину. Де/сь далеко/далеко землю зігріває сонячне проміння, а тут царює зима. По/своєму прибрала вона простори. Хтозна/коли встигає припорошити поля, ліси, луги. Зима – не/аби/яка майстриня!

1.5. Вправа з розвитку мовлення Усне малювання «Якою я уявляю зиму?»
1.6. Сформулюйте правила написання прислівників разом, використовуючи таблицю.
- Прислівники, які пишуться окремо, перевіряються за словником.
V. Закріплення вивченого матеріалу. Вибірковий диктант (виписати прислівники, які пишуться разом, окремо та через дефіс).

Звечора мороз узявся до роботи, залюбки малював вікна узорами, кував ріки кришталевими льодами. Без угаву скрипів, тріщав, морозив. Рано-вранці приліг відпочити та як-таки заснеш, коли розщебеталися синички і зацвірінькали горобці. «Зараз я їм покажу!» – і помчався босоніж за птахами. А вони безперестанку виспівували, піднімаючись знизу вгору. На диво, мороз здався, втомився так, що ледве-ледве ноги волік.


- Зробити фонетичний розбір слова: напам’ять
2.3. Робота зі словником. Самодиктант(виписати по десять прислівників, які б писалися разом, окремо, через дефіс).
VI. Підсумок уроку
- Про що нове дізналися? Які правила правопису вивчили?
- Що незрозуміле було?
Учні повинні знати:
- Поняття «Прислівник»
- Правила правопису прислівників у яких зустрічається дефіс
- Правила написання прислівників разом і окремо
Учні повинні вміти:
- Володіти правилами правопису прислівників
- Виділяти прислівники з мовного потоку
- Робити фонетичний і морфологічний розбір слів
- Користуватися допоміжними таблицями
- Використовувати орфографічний та синонімічний словники
Додаткові завдання для реалізації диференційного підходу
Картки для індивідуального виконання
1. Доберіть синоніми до поданих прислівників, поясніть написання цих слів.
ЗРАЗОК: Часто-густо
Тишком…, гидко…, любо…, рано…
2. Утворіть від прислівників коли, де, чому, як, десь, куди нові додаванням префіксів.
3. Доберіть до поданих слів спільнокореневі прислівники, поясніть, як вони утворені.
ЗРАЗОК: Скакати – вскач.

Перед, осінь, привіт, два, день, гора, відомий, різний.


VII. Домашнє завдання.

Вивчити правили написання прислівників. Написати творчу роботу «Зимовий ліс».

Розробка уроку з української мови у 7 класі по темі: "Чудова країна фразеології».


Мета. Учні повинні знати, що вивчає фразеологія, що таке фразеологізми, джерела фразеології, види фразеологізмів, їх значення.
Учні повинні вміти виділяти в усному та писемному мовленні фразеологізми, пояснювати їх значення і походження, розрізняти між собою фразеологізми різних видів і стилів між собою, виконувати і розробляти творчі роботи з фразеологізмами, доречно використовувати їх у власному усному і писемному мовленні.
Виховувати в учнів любов до рідної мови, її образності.

Обладнання. Конспект, картки.


Хід уроку.
І. Орг.момент.
П.Повідомлення теми і мети. Мотивація.
Ш.Перевірка знань, умінь, навичок.

1. Слово вчителя.


9 листопада - День української мови і писемності. тому сьогоднішнє заняття ми присвячуємо саме цьому дню.
Мова - то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо народною мудрістю Цей струмінь живе в слові, і слово не мислиме без неї, як не мислима річка без води. Рідна мова! Запашна співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів. Спробуйте відчути її аромати. Рідне слово… воно бринить, хвилює душу, бо мова українська - невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Порадник і вчитель тим, хто її любить і шанує, і суддя тих, хто її зневажає. Рідне слово є важливим засобом виховання людини. Відомий український педагог писав: "Мова - це віконця, через які людина бачить світ ". Спробуємо сьогодні це перевірити. Втрата народом мови - це трагедія всіх трагедій, бо тоді губиться весь попередній досвід, зафіксований у ній. Культура змінює свій генетичний код, а народ відчужується від традицій, звичаїв, духу предків, потрапляє в іншу духовну атмосферу і свідомо чи несвідомо страждає.

2. Робота в парах. "Розкидані листочки".


Збери крилаті вислови про слово. Поясни їх.
Правильні відповіді:
Багато говорити і багато сказати не є те саме .(Софокл)

Тільки щиро висловлюючись, ви можете навчитись думати (Дж.Рескін)

Слова - єдине, що буде жити вічно. (Гезлітт)

Ти постарайся знайти більше, ніж сказано в словах. (Овідій)

Добре говорити - значить просто добре думати в голос. (Е.Ренан)

3. Прочитати казку, знайти фразеологізми, доповнити її своїми і розповісти.


№ 1 казка "Зубаста щука"


Колись народилася в річці щука, і такі зуби вона мала, що всі її стали називати зубастою. Росла вона не по днях, а по годинах. Її дуже багато різної маленької риби. Набридло рибкам, що щука їхніх сороди-чів їсть, та й зібралися всі, щоб придумати, як щуки позбутись. Думали, думали - нічого не змогли придумати. Потім прийшов найбільший лин та й каже: "Досить нам голову ламати, треба в маленькі річки перебиратися, а то гірше буде". Коли вся рибка перейшла в маленькі річки, щуці не стало чого їсти.
Багато вона наробила клопоту, а згодом і сама нездобрувала. Як не стало маленької риби, пішла вона хробаків шукати та їсти та й попалася на вудочку рибалці. Він зварив з тієї щуки гарну юшку. І така ж вона була смачна, що рибалка їв та вихваляв щуку (Катерина Валова).

КАЗКА ПРО ОВОЧІ


На одному городі жили різні овочі. І одного разу вони засперечалися, хто смачніший і корисніший. Помідор вихвалявся, що з нього найсмачніший сік, капуста - що вона найхрумкіша, а вишні - що вони найсо-лодші. Решта казали про себе теж тільки хороше. І піднявся такий ґвалт, що мудра Сова, яка дрімала, прокинулась. Спочатку вона спостерігала, а потім сказала: "Давайте подивимось, хто тут наймудріший". Усі зразу почали якати: "Я! Я! Я!". Сова зрозуміла: якщо всі будуть кричати, з цього нічого не вийде. Тоді вона сказала: "Я полечу до дітей і запитаю, хто їм більше подобається". Усі погодились. А Сова тим часом уже розпитувала. Відповіді були різні, і Сова не знала, що скаже. Але потім здогадалась: "Скажу, що вони всі добрі". Так вона і зробила, тож овочі з того часу живуть у злагоді (Анастасія Ізосімова).
КАЗКА "ДВА ГРИБИ"
Настала осінь. Полили осінні дощі. Опало листя на деревах. От якось виросли собі під великим дубом два гриби - Мухомор та Боровик. Мухомор завжди вихвалявся, що в нього така червона шапка, такі білі плями на ній, а Боровик мовчав собі. Якось одного разу діти пішли збирати гриби в ліс. Один хлопчик йшов по лісу і побачив Боровика. Підійшов, хотів зірвати його, а Мухомор каже: "Хлопчику, зірви краще мене. Бачиш, який я красивий, стрункий, червоненький?" А хлопчик відповідає: "Ти красивий, але не придатний для їжі. Ти отруйний, а до того ще й хвастливий". Узяв Боровика у свій кошик та й пішов. А Мухомор так і залишився рости на своєму місці, красивий, пихатий, але нікому не потрібний (Руслан Осипенко).
4. Робота в парах. Дібрати до фразеологізмів антоніми.

Під носом, біла ворона, байдики бити, теревені розводити, стояти як укопаний, вкладати в голову.


5. Міні-висловлювання. Розкрити значення фразеологізму «Сізіфова праця».
6.Гра «Хто перший?»(дібрати до фразеологізмів слова-синоніми).

Кинути оком; права рука; ловити гав; перша ластівка;лебедина пісня; пасти задніх; вивести на чисту воду;обливатися потом; облизня піймати; берегти як зіницю ока; світла голова; світ заочі; під рукою; не по кишені; у печінках сидіти.


ІV. Закріплення вивченого матеріалу.
1.Робота з електронним фразеологічним словником. Записати фразеологізми з ключовими словами: мова, батько, дорога.
V. Підсумок уроку.
VІ. Домашнє завдання.

Виписати прислів’я, приказки, афоризми, які є одиницями фразеології ( 10 речень ) .


Природа одному мама, іншому – мачуха”. Краса і істина життя природи в поезії, музиці, живопису.

( Урок-роздум, 7 кл.)
Мета: вчити учнів виразно читати поезію, виховувати любов до рідного слова, бачити красу мистецтва, розуміти чарівність музики.

Обладнання: крилаті вислови, репродукції картин художників Глущенка, Левітана, музика „Пори року” П.І Чайковського, малюнки учнів.

У свій час своя поезія у природі.

( Д Кітс.)

Хід уроку

І. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Робота над епіграфом.

2. Слово вчителя.

Відчуття природи, органічної спорідненості з нею дарує людині радість пізнання, збагачує уяву, саме в природі ми черпаємо мудрі думки. Вони, мов птахи, здіймаються в небесну вись, звучать золотою струною слова, торкаються людських сердець, і залишають там свій слід. Нам потрібно з’ясувати чи існує гармонія природи з людиною. І як поети загострюють увагу на проблемах нищення, нівечення природи, як обожнюють її дивовижність. Тож сьогодні ми перегорнемо сторінки мистецтва.



Перша сторінка – поетична. ( Учні читають поезії О.Недовіса. )

Розтануло літо в багрянцях доріг,

І зойкнуло небо ключами.

Торкнулася тиша до втомлених ніг,

Пропахлих росою й сінами.

Стривожений кінь пробіга по стерні

В тума нових вихлюпах ночі,

І чомусь в душі неспокійно мені,

І сум напливає на очі.

В природі спочити б якраз на порі,

Мій смуток уже не розтане,

Ледь теплий асфальт в звечорілім дворі

Прикриють достиглі каштани.

Запахне земля падолистом гаїв,

Що вже розпрощалися з цвітом

І вітер за сльози осінніх дощів

Зачепиться „бабиним літом”.

Назвіть художні засоби у вірші, який ви щойно почули.

Хто з українських письменників оспівував красу природи?

( Міркування учнів.)


  1. Розгляд висловів, записаних на дошці.

Природа – приємний наставник, і навіть не стільки приємний, скільки обережний і вірний.

У природі немає нічого безкорисного. Природа може все і все створює.

( Г.Сковорода.)

Навіть у найпрекрасніших своїх мріях людина не може уявити собі нічого прекраснішого, ніж природа.

( М.Вавілов.)

Природа нічого не робить поспіхом.

( В.Гжицький.)
Музична сторінка.

Вчитель. Музика – струна душі. Народжується вона так само, як пробуджується природа, оживає, буяє, дивує. Дзвін струмка, ніжність і витонченість квітки, шелест діброви, спів птахів – і вже вам готова мелодія. Вам, мабуть, знайоме прізвище Чайковський. ( Розповідь учениці про П.І. Чайковського.) Послухайте „Пори року”, пориньте в світ музики, спробуйте в уяві намалювати картини природи. Якими вони будуть? ( Звучить музика Чайковського.) ( Учні висловлюють свої думки. )


Вчитель. Мудра філософія життя, прагнення жити в гармонії з природою, зв’язок природи і праці як необхідної умови існування відобразилися у численних прикметах, прислів’ях. ( Учні читають прислів’я і пояснюють їх зміст. )
Де лелека водиться, там щастя родиться.

Землі кланяйся низько, до хліба станеш близько.

Земля добра, вона людей годує.

На ледачій землі і трава не росте.

Сади деревину – будеш їсти садовину.

Бджола мала, а й та працює.

Не бий бобра – не буде добра.
Сторінка мистецтва.

Чарівний пензлик.

Вчитель. Чи можна за допомогою пензлика та фарб передати красу, неповторність, життєдайну силу матінки-природи? Спробуємо дати відповідь на це питання. ( Учні розповідають про картини відомих художників Глущенка, Левітана. Захист власних малюнків.)


Учень читає спогад К.Юнге про Шевченка.

Ніхто не був такий чутливий до краси природи, як Шевченко. Іноді він несподівано приходив десь по обіді:

- Серденько моє, беріть олівець, ходімо швидше!

- Куди ж, дозвольте дізнатися?

- Та я тут дерево відкрив, та ще яке дерево!

- Господи, де це таке диво?

- Недалеко, на Середньому проспекті. Та ходімо ж!

І ми, стоячи, зарисовували в альбом дерево на Середньому проспекті, а потім ішли на набережну, милувалися заходом сонця, переливами тонів. І не знаю, хто більше захоплювався – 14-річна дівчинка чи він.


Слово вчителя.

Дорогі друзі! Великі поети, композитори, художники у всі часи і епохи творили невимовну красу природи. Їх любов до неї не прикрашена, чудова і безпосередня. Їхні твори як пісня про вічну і неповторну красу природи.

Отже сьогодні ми впевнились, що м’які переливи місячного світла, прозорі сутінки, урочиста тиша, тепло сонячного дня, високе синє небо – всю неперевершену дивовиж ми можемо почути в слові, побачити в кольорах, відчути в мелодії звуків.

Все було б дуже добре, якби не проблеми, які тривожать людство. Давайте послухаємо поезію і задумаємося, до чого призведе втручання людини в святиню природи. І спробуємо захистити її, аби зберегти планету Земля.



( Учні читають поезію.)

В піднебессі кружляє пташка,

Крила в сонці полум’ям спалахують.

Думаєш, їй не буде важко,

Коли грози небо розпанахують

Звір бреде, крізь хащі продирається,

Мне траву, іде до водопою.

Думаєш, трава не опирається

Під його безжальною стопою?

Думаєш, в природі повна злагода,

Елегійність, тиша голуба?..

Ні, природа нам щодня нагадує,

Що в житті і спокій – боротьба.

( П.Перебийніс.)

Вчитель. Складіть програму збереження природи. ( Учні зачитують програми.)
ІІІ. Підсумок уроку.

Ми перегортаємо останню сторінку нашого уроку. Я думаю, що саме сьогодні ви збагатилися духовно. І сьогоднішній наш діалог можна назвати святом спілкування з природою.

Що ви взяли для себе із сьогоднішнього уроку?

Чи хотілося б вам стати художниками, композиторами, поетами?

Кому ж природа є матір’ю, а кому може стати мачухою?

ІV. Домашнє завдання.

Написати твір-роздум „Неповторна краса природи.”



Складання діалогів.

( Розвиток зв’язного мовлення, 5 кл.)
Культурологічна лінія. Родинне коло.
Мета: у процесі осмислення теми розвивати в учнів навички усного діалогічного мовлення відповідно до запропонованої ситуації; сприяти вихованню любові, поваги до батьків.
Педагогічне забезпечення: фотоальбоми з фотокартками родини; домашні реліквії, малюнки школярів „Родинне коло.”
Загальний закон життя є прагнення до сімейного щастя.

( В.Короленко.)

Важливою вимогою моральних стосунків батьків і дітей є взаємна любов і повага.

( Н. Дембовська.)



Хід уроку.

І. Перевірка домашнього завдання.

Зачитати розповіді на тему „Моя сім’я”.



ІІ. Організація творчої діяльності учнів.

Пригадайте, що таке діалог?

Що називається реплікою?

Які розділові знаки використовуються при діалозі?

Чи можуть супроводжувати діалог слова автора?


  1. Спостереження над мовним матеріалом.

Прослухайте невеликий текст і скажіть, яка різниця між ним і тими, що прочитали ваші однокласники.

Мама. Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.

Син. Ідея!

Автор. Вигукнув синок.

Син. Ну й морока! Сама іди! Я твір пишу. Роблю важкі уроки.

Автор. І мама вийшла. А Вітько швиденько пише в зошит.

Син ( пише ). Я в магазин завжди ходжу, коли мене попросить...

Автор. Хвилин за 10 мама знов з’являється у дверях.

Мама. Вітюнь, картопельки начисть, а я зварю вечерю.

Син. Сама начисть!

Автор. Кричить Вітько. Та так, що ледь не лопне.

Син. Я твір пишу! Я – зайнятий! Сама начисть картоплі!

Автор. Виходить мама, а син писати знов сідає.

Син ( пише ). Я мамі сам варю обід, вечерю та сніданок.

Автор. Радіє син.

Син. Не твір, а люкс! Оцінка буде гарна!

Автор. І геть не думає про те, що він радіє марно...

( Міркування дітей.)

2. Складіть діалог з 6-7 реплік про стосунки у вашій родині. ( Учні читають діалоги.)



  1. Закінчіть висловлювання:

Моя сім’я – це...

У нашій сім’ї всі...

У нашій квартирі панує...

Родинне щастя – це коли...

Родинне щастя забезпечується...

Довідка: тактовністю спілкування; мама, тато, бабуся й дідусь; родинне щастя; всі поважають одне одного.


  1. Виставка учнівських робіт „Гордість моєї сім’ї.”

( Учні розповідають про фотовиставку.)

  1. Гра „Чемна людина.”

( Обговорення теми проводиться у загальному колі.)

Методичні рекомендації до проведення гри.



  1. Стільці чи парти розташувати по колу.

  2. В обговоренні теми бере участь кожен учень.

  3. Обговорення може бути запланованим чи імпровізованим.

  4. Учні висловлюються за бажанням.

6. Розв’язання змодельованої ситуації. ( Подумайте, що засуджує автор у цьому вірші.)

ТАТОВА ПОРАДА

Хлопчина вбіг із двору в хату,

До тата голосно гука:

- А я провідав у лікарні

Свого найкращого дружка!

То ж правда, тату, я чутливий

І маю серце золоте?

Замисливсь тато на хвилину

І так сказав йому на те:

- Коли тебе в тяжку хвилину

Людина виручить з біди, -

То це добро, аж поки віку,

Ти, синку, пам’ятай завжди.

Коли ж людині щиросердно

Ти зробиш сам добро колись, -

Про це забудь, аж поки віку,

Мовчи й нікому не хвались.



( Міркування учнів.)

  1. Розгляд прислів’їв та приказок про родинне коло.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Людина без сім’ї, як бджола без жала.

Нехай буде гречка, а не суперечка.

8. Скринька нових слів. ( З’ясувати значення слів.)



Звичаї – загальний стиль дій і вчинків, якого повинні дотримуватися люди;

традиції – бажання людей зберегти незмінними норми поведінки;

обов’язки – виконання особистістю моральних вимог;

повага – одна з найважливіших моральних вимог, в якій визнається гідність особистості;

довіра – ставлення до дій іншої людини і до себе особисто, яке ґрунтується на вірності, чесності, порядності.

( Скласти діалог, використовуючи з’ясовані слова.)

9. Хвилинка творчості. ( Намалювати дерево життя, де б знайшлося місце для всіх: прабабусь і прадідів; бабусь і дідусів; родичів по лінії батька та матері; родина, у якій живуть діти сьогодні.)



( Грає тиха музика, учні виконують завдання.)

ІІІ. Підсумок уроку.

Запитання для самостійного обмірковування.

Схарактеризуйте свою поведінку в сім’ї.

Наведіть приклади сімейних свят і традицій.

За які якості цінуєте батька, матір?

Які стосунки у вас з татом, з мамою?



IV. Домашнє завдання.

Скласти діалог на тему: „Розмова з бабусею.”



Складне речення із різними видами зв’язку.

( Інтегрований урок, 9 кл. )
Мета: повторити й удосконалити вивчене про складне і безсполучникове речення. Дати поняття про складне речення з різними видами зв’язку. Привертати увагу учнів до краси і сили художнього слова.
Обладнання: мовна таблиця „Складні речення”, портрет Т.Г.Шевченка.
Хід уроку.

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Усне фронтальне повторення про складне речення ( з використанням мовної таблиці.)

- Яке речення називається складним?

- Назвіть основні види складних речень ( сполучникове, безсполучникове.)

- На які групи поділяють складні сполучникові речення?

- Які засоби зв’язку простих речень у складному?

а) Складносурядному ( за змістом; за допомогою сурядних сполучників; за допомогою інтонації.)

б) Складнопідрядному ( за змістом; за допомогою складнопідрядних сполучників; за допомогою інтонації.)

в) Безсполучниковому ( за змістом; за допомогою інтонації.)

2. Словникова робота.

Цикл „В казематі”, пейзаж „Пожежа в степу”, мати-Україна, поема-містерія „Великий льох”, Ян Гус, поезія „До Основ’яненка”, соціально-побутова поема „Катерина”, Новопетровська фортеця, Кос-Арал, вірш-елегія „На вічну пам’ять Котляревському”.

3. Вибірковий розподільчий диктант.

Виписати у дві колонки сполучники сурядності та сполучники підрядності, сполучні слова.

1) Я розгортаю томик „Кобзаря” і мені здається, що я кладу руки на трепетне гаряче людське серце – серце, яке так багато пережило і так багато пізнало, й відчуваю його потужний пульс у пристрасних вільних ритмах Шевченкового вірша.

2) Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу...

3) Тарас побував у трьох церковних малярів, проте жоден з них не виявив у хлопця.

4) Коли юний художник намалював п’яного дяка, то був ним покараний. Т.Шевченко був не лише творцем-поетом, а й драматургом, істориком, етнографом, прозаїком, художником ( живописцем, гравером ), який залишив велику образотворчу спадщину – понад тисячу творів.

4. Списати, розставляючи розділові знаки, вставляючи пропущені букви. Вказати речення прості й складні, визначити зв’язок між простими реченнями у складному.

Од самого бер...га, на півд...нь, де Канівс...кий повіт м...жує із Звенигородс...ким, поч...наєт...ся такий рай, якого трудно знайти на Україні. Які пишні села в цім краї бувають в...сною! Там далі, серед з...леного лісу на долинці, стоїть пр...чілок в садках, ніби серед лісу схопилось біле полум...я, а здорові груші та яблуні, ро...кидані між зеленими горбами, ро...квітли рожевим квітом.


  1. Проаналізувати будову складного речення, види зв’язків простих речень.

Відвідавши сотні сіл знедоленої України, побувавши і в панських палацах і в мужицьких хатинах, поет пересвідчився, що скрізь неправда: панство розкошує, а селянство бідує.

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу ( з використанням мовної таблиці.)

У мовленні досить часто використовуємо складні речення, в яких одночасно наявні сполучниковий та безсполучниковий зв’язок. Залежно від наявності видів зв’язку виділяється три типи таких речень:

- із сурядністю і безсполучниковим зв’язком;

- із підрядністю і безсполучниковим зв’язком;

- із сурядністю, підрядністю і безсполучниковим зв’язком.

1. Пояснювальне письмо. Довести, що речення належать до складних з різними видими зв’язку. Накреслити схеми речень.

1) Прорветься слово, як вода,

І дебрь-пустиня неполита,

Зцілющою водою вмита,

Прокинеться; і потечуть

Веселі ріки, а озера

Кругом гаями поростуть,

Веселим птаством оживуть.
2) Ще треті півні не співали,

Ніхто нігде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.



  1. Опрацювання теоретичного матеріалу підручника.

  2. Скласти речення за схемами:

1) [ ] : [ ] , і [ ] .

2) [ ] - [ ] , і ( ) .

3) ( ) , [ ] : [ ] , [ ] .

IV. Підсумок уроку.

Залежно від наявності видів зв’язку, на які три типи поділяються складні речення? Наведіть приклади.


V. Домашнє завдання.

Виписати з художньої літератури 5-6 складних речень з різними видами зв’язку.



1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка