Урок-пошук: "Універсальність проблеми, піднятої Т. Г. Шевченком у поемі „Катерина" та в однойменній картині."



Сторінка1/4
Дата конвертації01.12.2016
Розмір0,91 Mb.
  1   2   3   4
Урок-пошук: "Універсальність проблеми, піднятої Т.Г.Шевченком у поемі „Катерина” та в однойменній картині."
Мета:
- познайомити старшокласників із поемою Шевченка „Катерина”, в якій піднято проблеми покриток і материнства,
- показати трагізм долі покритки у 19 сторіччі. Засобом виразного читання справити потужне емоційно-естетичне враження,

- допомогти осмислити й чуттєво осягнути такі поняття, як дівоча честь, відповідальність за материнство і батьківство, застерегти учнів від повторення аналогічних помилок,


- виховати естетичні почуття, прищепити любов до матері, повагу до жінки, шанобливе ставлення до коханої,
- закріпити вивчене про образ-персонаж у ліро-епічному творі.
Обладнання:
- схема умовних етапів трагічного шляху Катерини;
- запис музики „Аве Маріє”;
- картина Шевченка „Катерина”;
- картина Рафаеля „Сікстинська Мадонна”;
- малюнки дітей до поеми.
Інтеграція:
- світова література;
- російська література;
- італійський живопис;
- російський живопис;
- народознавство.
Хід уроку
1. Оргмомент.
2. Мотивація навчальної діяльності. Виступ учня - мистецтвознавця.
Подивіться уважно на цю репродукцію картини Рафаеля „Сікстинська Мадонна». Ви, звичайно, вже не раз її бачили, бо вона є чи не найвідомішою картиною у світі, і її репродукції постійно розповсюджуються мільйонними тиражами. Чому ця картина стала такою знаменитою? Чому мистецтвознавці всього світу ось уже кілька століть намагаються розгадати, в полягає її притягальна сила?
...Ніби щойно відкрилася завіса, і до людей з небес повільно й врочисто сходить Божа Матір — Мадонна, несучи на руках свого сина. І святий Сікст, і свята Варвара, що зустрічають Мадонну, захоплені нею.
Мадонна несе свого сина людям. Це доля Матерів — у важких муках народити дитину, вигодувати, а потім послати в життя, до людей, відірвавши її від себе. Ні, якийсь зв'язок між Матір'ю і сином збережеться. Син завжди пам'ятатиме про Матір, що дала йому життя. А Мати з тривогою стежитиме за сином, як він там, серед людей, чи достойно живе, чи творить добро так, як вона його вчила...
Мистецтвознавці багато писали про погляд Сікстинської Мадонни. В погляді Мадонни — смислова безкінечність. У ньому — і любов до сина, і тривога за його майбутнє, і готовність все зрозуміти і все простити... Її син дивиться на світ з докором, з тривогою, ніби передчуває, що в цьому світі йому доведеться непросто.
Картина заворожує загально людськістю свого змісту. Споглядаючи її, відчуваєш момент власного облагородження. В якусь мить відкривається вічна краса Материнства — краса народження і продовження життя, краса жертовної материнської любові.
Рафаель — геніальний художник, один із титанів духу епохи європейського Відродження. Найулюбленіша тема його живописної творчості, до якої він неодноразово звертався,— тема Мадонни.
3. Виступ літературознавця.
Шевченко — геніальний поет, один із найвизначніших у світовій літературі титанів духу. І якщо взяти до уваги, що одна із кращих його поем «Марія» присвячена Богоматері, то тема Мадонни для нього теж була важливою, і в її трактуванні він піднявся до тих самих висот духовності, що й Рафаель. Це, наприклад, відзначив І. Франко, коли писав з приводу цієї поеми, що Шевченко «лишив нам такий високий пам'ятник своєї мислі свого слова, лишив нам такий ясний та пориваючий ідеал жінки і громадянки, якого не писав ні один інший поет у світі і котрого по ширині та висоті основної думки й перевищити неможливо...» До такого ідеалу, писав Іван Франко, «удається доходити людськості тільки в великих хвилях переломів всесвітньої боротьби добра зі злом...».
До такого образу своєї Мадонни Шевченко піднявся в останній, завершальний період творчості. А до того він зображав земних Мадонн — звичайних українських жінок-матерів. Але стривайте... Тут, мабуть, недоречним є слово «звичайних». В очах Шевченка жінка-мати ніколи не була звичайною. Образ жінки, що тримає на руках і дитину, завжди хвилював Шевченка. Він був переконаний, що
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Так, для Шевченка було великим щастям бачити матір щасливою. Як поет виражає своє розуміння, своє бачення щасливого людського життя ви зрозумієте, прослухавши наступні поетичні рядки:
І досі сниться: під горою,
Меж вербами та над водою,
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
Ця поезія була написана під час перебування Шевченка далеко від України. Поетові тоді часто уявлялась Україна. І ось таку любу для поетового серця картину ми бачимо, дякуючи його поетичному слову.
Теплий день, під горою така типова для українського села біленька хата, трохи нижче — ставочок. На призьбі — старий дід бавить маленьке внуча, а воно, здоровеньке,— «хорошеє та кучеряве». Деякі літературознавці зазначають, що цей вірш — ідилія, тобто якась уявна, а в дійсності зовсім, неможлива картина щасливого життя. Хочеться заперечити таким твердженням: хіба мало було і є у нас в Україні таких біленьких хаток, що виглядають з-поміж верб та вишневих садків? Хіба мало у нас було і є дідусів та бабусь, що сидять на призьбах та доглядають онуків? Хіба мало у нас було і є гарненьких діточок, що граються теплими літніми днями біля своїх осель? Ні, все це — реальне життя. Просто треба розуміти, що в даному випадку ми глянули на нього очима поета, який наділений здатністю бачити красиве у житті і відкривати його людям

.

4.Спостереження. Обмін думками.


А тепер будьте уважними — Шевченко нам показує щасливу матір:
І досі сниться: вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя,
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе. А дід сидить,
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: «Де ж те лихо?
Печалі тії, вороги?»
І нищечком старий читає,
Перехрестившись, Отче наш.
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас,
І все почило. Сивий в хату
Й собі пішов опочивати.
Ось він — момент людського щастя. Матері добре, бо в неї здорова дитина. Ти добре ще й тому, що з нею батько. Зв'язок поколінь не перервано. Чоловіка цієї жінки ми не бачимо, але немає сумніву, що він десь є «за кадром». У світі все лагідно, спокійно, затишно, бо в центрі його — щаслива мати.
5. Повідомлення теми й мети уроку.
Але Шевченко мало показував нам щасливих Мадонн. Значно частіше йому доводилось писати про матерів скривджених, ошуканих, глибоко нещасних. Шевченко, як ніхто, розумів красу материнства. І тому йому було нестерпно, коли бачив скривджену матір. Перечитайте такі поеми, як «Сова», «Відьма», і ви відчуєте, як він глибоко переймався материнським горем.
Сьогодні почнемо знайомство з відомою поемою Шевченка «Катерина». Вона була написана у Петербурзі в 1838 році, коли він уже був на волі, навчався в Академії мистецтв. Поема має присвяту «Василию Андреевичу Жуковскому на память 22 апреля 1838 года».
6. Виклад матеріалу. Заслуховування повідомлень
а) Проблема покритки у світовій літературній скарбниці:
Стислий варіант відповіді.
Тема ошуканої дівчини широко розроблялася . у світовій літературі впродовж багатьох століть (С. Річардсон «Кларіса»,. М. Карамзін «Бідна Ліза», Є. Баратинський «Еда», Г. Розен «Марина»). Часто до цієї теми зверталися корифеї українського театру — М. Старицький, М. Кропивницький тощо. Ми назвали лише кілька творів, у яких головною дійовою особою є покритка, а у скількох творах вона виступає епізодичним персонажем (Г- де Мопассан «Життя», М. Стельмах «Правда і кривда» тощо).
б) Реакція на позашлюбну дитину в нашому суспільстві.
(Матеріал добирається із сучасних молодіжних журналів чи газет.)
Знедолена жінка-рабиня стала постійним супутником Шевченкової поетичної музи. Ніжну любов до жінки-страдниці він проніс крізь усе своє творче життя, віддав їй величезну наснагу свого поетичного хисту, підніс її до високих художніх узагальнень. Передісторія Шевченкових героїнь накреслилась у його ранніх баладах — «Причинна», «Утоплена», «Тополя».
Молоде життя головної героїні поеми „Катерина” обірвалося передчасно, що, безумовно, є великою трагедією для самої людини та її оточення. Чимало людей перечитувало Шевченкову «Катерину», і в душу кожного з них проникало співчуття до цієї знедоленої жінки.

Бесіда:

- Які почуття виникли у вас під час прочитання твору?


- Який шлях пройшла героїня до трагічного фіналу?
- Чи був у неї вихід з цієї ситуації?
- Якщо на даній схемі цифрою 7 позначимо трагічний кінець Катерини, то які ж кроки передували цьому? (досліджуємо все з кінця).
Схематичне зображення трагічного шляху Катерини
7 — трагічна смерть Катерини; 6 — загибель останньої надії (Іван її зігнорував); 5 — поневіряння по світу, самотність і безпорадність; 4 — відречення батьків; 3 — осуд односельців, що ретельно дотримувалися тисячолітніх моральних традицій; 2 — позашлюбна вагітність; 1 — інтимні стосунки-3 москалем, що здавна уособлював інородця, загарбника, чужинця.
Учитель:
Діти! Після цього хочеться нагадати, що Шевченко мав у творчому доробку не тільки поетичні роботи, а й малярські.
З малярського доробку Кобзаря картина „Катерина” у народі знана чи не найбільше. Пропонуємо до вашої уваги поему „Портрет” Олени Полянської, російської письменниці, у виконанні учнів. Це допоможе вам пригадати, з чого почався Шевченко – художник.
Петербург. Конец тридцатых.
Николаевское время.
На Васильевском, на Пятой,
По соседству с Академией
Жил в подвале без заботы
И без денег чернобровый
Живописец. Он работал
У великого Брюллова.
То ль по родине скучал он,
То ли он мечтал о славе,
Он любил бродить ночами
По столице величавой.
Как-то раз, придя до солнца
В Летний сад, в заре пурпурной
Он увидел незнакомца
Перед статуси Сатурна.
Что за чудо! Примостившись
На ведерке за дорогой,
Копирует здесь мальчишка
Контур греческого бога.
Бос. Без шапки. На холстине
Платья — след малярной краски,
И, как звезды Украины,
Быстрий взгляд глубок и ласков.
— Э, да ты талант, земляче!
Дай-ка ближе свой рисунок!—
Но, дрожа, бумагу прячет
На груди художник юный.
— Да не бойся ти, небоже!
Звать-то как?— Тарас Шевченко.
— Тн украинец? Я тоже.
А зовут меня Сошенко.
В Академии учиться
Хочешь? Я замолвлю слово...—
Тихо дрогнули ресницы:
— Разве примут крепостного?
Учитель:
І далі в цій же поемі письменниця також звертається до образу Катерини.
Небо дымкой затянуло
Сизой, голубиной.
Тень по комнате скользнула...
— Ты ли, Катерина?
Друг давно утраченный,
Детских игр отрада,—
Что приход твой значит,
Что же сердцу надо?
— Мне уста замкнули льдины.
Ты живой, мой свете,
Расскажи о Катерине,
Как жила на свете.
Как любила, как бежала,
Выгнана из дома,
Как сьночка прижимала
К сердцу молодому.
Как топила в проруби
Годы молодые...
Били слезы добрыє,
Стали слезы злые.
Учитель:
Назва картини „Катерина” походить від однойменної поеми, написаної Шевченком чотирма роками раніше. Про те, що картина створена за мотивами поетичного твору, писав сам автор у листі до Г.Тарновського. очевидно, повернутися до теми покритки Шевченка спонукало те, що в 1842 році він став свідком ситуації, яка, щоправда, в міському різновиді, повторювала ситуацію, уже витворену уявою поета: мічман зваблює дівчину і від’їжджає, залишаючи її вагітною.
О.Сидоров, наприклад, написав: „Його живописна „Катерина” - дівчина, до якої наближається материнство, - справді гарна, а рисунок її ніг, на що варто звернути увагу, - майже точно копіює ноги „Сікстинської Мадонни” Рафаеля, з якою Шевченко, звісно, був знайомий завдяки численним гравюрам”.
По-справжньому збагнути художній геній одного з найвидатніших митців Відродження, проникнути у секрети його творчості, допоміг його учитель – Карл Брюллов.
Та це й природно, адже Брюллов дно, сам був зачудований величною красою творів Рафаеля. Вперше вони вразили його в Дрездені, знову й знов він захоплено споглядав їх у Римі; і не тільки споглядав, а й мислив, жив ними, бо пензель Брюллова-копіїста давав Рафаелевим картинам та фрескам нове життя. Звісно, йому було що розповісти своєму перейнятливому учневі. Гадаємо, що Шевченко знав думки Брюллова і щодо «Сікстинської мадонни»: Рафаелева мадонна, на яку чим більше дивишся, тим більше відчуваєш незбагненність цієї краси: кожна лінія зважена, сповнена виразності; грація поєднана із самим строгим стилем.
Звеличення материнства, притаманне обом митцям, мало й суто особистий аспект: Рафаель, як Шевченко, був раннього віку сиротою без матері. Можливо, що спомин про власних матерів спонукали художника і поета Шевченка поставити людське материнство на п’єдестал святості.
Отже, діти, придивіться уважно до картини й пригадайте все, що було вже сказано на уроці та спробуйте дати відповіді на питання:
- Чи збігаються основні мотиви в обох творах?
- Як простежується авторська позиція в різних видах мистецтва?
- У якому творі більше проявився талант Т.Г.Шевченка?
- Дослідіть роль художньої деталі (листочки дуба біля ніг Катерини, житні колоски).
Відповідь учнів:
Дуб ще з праслов'янських часів вважався символом чоловічої сили, енергії, що підтверджують вишивки на чоловічих весільних сорочках. Покровителем цього дерева був бог блискавки і грому Перун, якого дуже шанували наші предки. Саме до нього зверталися перед важливими родовими чи племінними справами язичники-чоловіки, просячи укріпити їх волю, тіло, дух, тому виникли такі порівняння: міцний як дуб, непохитний як дуб, твердий як дуб. Що ж до зламаного дубового гілля, то це може бути натяком на зневагу до хлопця, який в даному випадку на краще і не заслуговує, з іншого боку — понівечена народна мораль, традиція, своєрідне порушення національного табу. Прямим підтвердженням сказаному є житнє колосся — символ сімейного щастя, благополуччя, яким мати і батько завжди благословляли молодят, коли ті йшли під вінець.
- Про що говорять кургани на картині Шевченка?
Відповідь учнів:
Шевченко добре знався на усній народній творчості, українській обрядовості, тому таке трактування може мати реальне підґрунтя.
Щодо курганів, то цей образ-символ дуже поширений у поезії Шевченка, варто згадати «Розриту могилу», «Темний льох» тощо. Автор однозначно подає кургани (могили) як уособлення патріархальної традиції, яку потрібно свято плекати і передавати нащадкам. Напрошується така паралель: нехтування дівочою цнотою — зневажання родинних звичаїв — руйнування вікової культури – знищення традиції – крах нації. Кургани – мовчазні свідки подій, що змальовані в поемі, вони – символ докору як москалеві, так і Катерині.
7. Підсумок уроку
Бесіда:
- Яким постав перед вами на сьогоднішньому уроці Т.Г.Шевченко?
- Чи можна назвати „Катерину” навчальним твором?
- Чи актуальна поема «Катерина» нині?
8. Домашнє завддання.
Написати твір «Доля жінки-матері у творчості Т. Шевченка»

Скульптор слова.

Значущі частини слова.

( Урок-гра, 5 кл.)
Мета: поглибити знання учнів про значущі частини слова; закріпити їх знання про будову слова, розвивати вміння розбирати слова за будовою; виховувати пізнавальний інтерес учнів до мови.

Обладнання: підручник, кросворди, картки, кубик.
Хід уроку.
І. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Запитання до учнів:

1) Чому в слові білого закінчення -ого, а в слові біло закінчення нема?

2) Яка різниця між формами одного і того самого слова і між спорідненими ( спільнокореневими ) словами?

3) Чи однаково визначаються основа слова і корінь?

4) Що треба перше виділяти – префікс чи корінь? Чому?

5) Навіщо потрібне вміння правильно знаходити закінчення слова, основу, корінь?

2. Поетична хвилинка.

Прочитати вірш. Знайти в ньому слова із суфіксами. Якого значення надають цим словам суфікси?
Відламаю гілочку,

гілочку-вербичку,

та поставлю в пляшечку,

в пляшечку, в водичку,

щоб листочки-стрілочки

стали розвиваться

на вербовій гілочці

у моїй кімнатці.

( Н.Забіла.)

3. Визначити корені й закінчення поданих слів. Виписати підряд лише слова із суфіксами. У разі правильного вибору слів з їх перших букв складається перше слово у вислові І.Франка: „ ... – то першооснова життя”.



Молодий, попереду, рано, навздогін, активний, перемога, цінний, малий, сухий, ясно.

„Праця – то першооснова життя.” І.Франко.

Як ви розумієте зміст цього вислову?

До слова праця доберіть спільнокореневі слова.


4. Гра „Східці”.

Заповнити клітинки спільнокореневими словами.

Л І С Х І Д

5. Зайве слово.

Виписати з кожної групи слів „зайве” слово, розібрати виписані слова за будовою.



а) Будівля, будувати, будильник, будова, будинок;

б) підводний, водолаз, підвода, вода, водяний;

в) гірський, міжгір’я, гора, гірка, погоріле;

г) нічний, нічого, нічка, вночі, ночівля.
6. З’ясувати, в яких із наведених слів є нульове закінчення, а в яких закінчення немає.

Кінь, метро, трамвай, поні, тінь, шимпанзе, ріс, бюро, швидко, повагом, гра.
7. Гра „Ланцюжок”.

Учасники гри по черзі називають слова з чистою основою. При цьому кожне наступне слово має починатися звуком, яким закінчується попереднє слово. Наприклад:



дім – маг – гай – йод – день – ніч і т.д.

Учень, який не може назвати наступне слово з чистою основою, що починається відповідним звуком, вибуває з гри.


8. Чайнворд „Побудуй будинок”.

Усі слова в чайнворді – односкладові іменники з чистою основою.



  1. Синонім до слова хата. ( Дім.)

  2. Продукт, який збирають бджоли. ( Мед.)

  3. Верхня частина будинку. ( Дах.)

  4. Приміщення для тварин. ( Хлів.)

  5. Свійська велика рогата тварина. ( Віл.)

  6. Приміщення, збудоване в землі для збереження продуктів харчування. ( Льох.)

  7. Синонім до слова талант. ( Хист.)

  8. Драбина, по якій сходять з пароплава. ( Трап.)

  9. Сільськогосподарський інвентар для оранки. ( Плуг.)

  10. Шовкова прозора тканина. ( Газ.)

  11. Дикий лісовий бик. ( Зубр.)

  12. Граматичний термін, однозвучний з коренем у слові споріднений. ( Рід.)

  13. Листяне дерево. ( Дуб.)

  14. Іменник, однозвучний з коренем у слові забракований. ( Брак.)

  15. Синонім до слова мучитель. ( Кат.)

  16. Міцний канат. ( Трос.)

  17. Річкова риба. ( Сом.)

  18. В’язка маса, що відкладається на дні річок, озер і ставків. ( Мул.)

  19. Рівнина, вкрита травою, квітами та кущами. ( Луг.)

  20. Лісок. ( Гай.)

  21. Хімічний елемент, настойка якого використовується для дезинфекції ран. ( Йод.)

22. Опади. ( Дощ.)

23. Шкідливий гризун. ( Щур.)



  1. Морська скеля. ( Риф.)

  2. Задній план картини. ( Фон.)

  3. Інструмент для різання. ( Ніж.)

  4. Рідина, що виробляється печінкою і виділяється в кишечник. ( Жовч.)

9. Конкурс „Збери плоди”

Посадили колись люди близько один від другого два корені – рад і рад. Виросли з них дерева, посплітались вітами. І дали вони плоди – слова з різними значеннями. Зберіть плоди-слова з кожного дерева окремо.
радий

радісний

порада

безпорадний



радіти

порадник

розрадити

порадувати

рада зраділий

радість




  1. Утворіть слова. ( Гра.)

Для гри виготовляється кубик, на гранях якого записані префікси роз- , без- , з- , с- , пре- , та картки з словами, до яких можна додати ці префікси. Кожний учасник гри одержує картку і чистий аркуш паперу. Учні по черзі кидають кубик, стежачи за тим, який випадає префікс. Цей префікс ( записаний на верхній грані кубика ) учень додає до одного з слів картки, утворюючи слово з новим значенням або відтінком у значенні. Виграє той, хто швидше використає всі слова картки.

Слова для карток

  1. Крити, бити, платний, трусити, хитати, в’язати, чистий, мудрий, хід, бігти.

  2. Сіяти, шукати, цінний, хмарність, киснути, валити, шити, довгий, єднати, лад.

  3. Цвісти, чистити, формувати, казати, цідити, бити, дужий, хороший, порошити, дніпровський.

  4. Квітнути, сідлати, фотографувати, питати, сипати, давати, багато, гарний, азовський, бути.

  5. Казати, питати, славний, предметний, ховати, горіти, погано, широкий, каспійський, лягти.

ІІІ. Підсумок уроку. (Вчитель оголошує переможців конкурсу.)

ІV. Домашнє завдання.

Підручник, вправа 552.



Замітка в стінгазету типу роздуму про вчинки людей.

( Урок зв’язного мовлення, 6 кл.)
Мета: формувати в учнів уміння будувати роздум про людський вчинок у публіцистичному стилі.
Обладнання: гасла із закликами берегти природу, таблиці із статистичними даними.
Хід уроку.

І. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Організація пізнавальної діяльності учнів.

Вчитель. Відгукуйтеся участю своєю

На крик зазивний і безмовне SOS

Людини, птаха, навіть деревця...

Сьогодні ми поговоримо про нашу планету, і про вплив діяльності людини на природу. Наші кореспонденти підготували газету „Планета Земля”, вони й розкажуть, про що в ній йдеться.


Кореспондент 1. Ми живемо в повітряному океані, який називається атмосферою. Людина, проникаючи в таємниці природи, створюючи сучасну цивілізацію, стала найнебезпечнішим джерелом забруднення атмосфери. Це промислові, транспортні, побутові викиди. Викиди хімічних, цементних заводів, доменних печей, сажа. За один тільки рейс Київ – Нью-Йорк суперреактивний лайнер спалює 35 тонн кисню. Автомобіль за рік викидає в повітря 10 кг гумового пилу. В Україні у промислових районах на 1 квадратний кілометр щомісяця викидається 17 тонн сажі.
Кореспондент 2. Людина завдає шкоди воді: забруднює її, використовує неекономно. Нестача питної води вже відчутна майже в усіх регіонах земної кулі. Населення планети збільшується, тож не дивно, що води теж бракує. Деякі країни навіть не мають своїх запасів питної води. Гонконг, приміром, одержує воду трубопроводом із Китаю, Алжир транспортує її з Європи. Вода перетворюється в найдорожчу сировину. А люди забруднюють водойми промисловими і побутовими стоками.
Кореспондент 3. Приголомшує вплив на природне середовище України катастрофа на Чорнобильській АЕС. Радіоактивними опадами забруднено 5 млн. гектарів. На цій території мешкає 2,4 млн. чоловік. Найзабрудненіші міста на Україні – Кривий Ріг, Маріуполь, Запоріжжя, Макіївка, Донецьк. На Чорному морі найбільш забрудненими є води порту Одеси.
Кореспондент 4. Хімічне сміття зітліває через 1000 років, тому пляшки, кульки, фольгу тощо не треба викидати будь-де. 90 відсотків лісових пожеж є наслідком недбалого поводження з вогнем. Не слід руйнувати мурашники, витоптувати саджанці. Ліс нас годує, одягає, дає нам повітря, лікує. Тож не кривдьмо його.
Дослідник. Є багато цікавих історій про природу. У містах дерева рятують людей
від спеки, сажі. Тополя затримує 100 г сажі. В асфальтовій лунці вона живе понад 60 років, а у природніх умовах може рости 400 років.

Якщо в лісі багато кульбаби, це сигнал про те, що грунт збився і дерева захворіють.



ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

- Яка сфера застосування публіцистичного стилю? ( Суспільне життя, політика.)

- Які основні види висловлювань? ( Виступи, доповіді, лекції, статті, брошури.)

- Які основні стильові ознаки? ( Закличність, пристрасність, оцінний характер мовлення.)



ІV. Підготовка до написання замітки. Робота над новим матеріалом.

1. Словниковий диктант.

Замітка – оперативний жанр, що своєчасно, оперативно, стисло й виразно повідомляє про конкретні факти, події, явища. Умовна схема побудови замітки така: що саме сталося, коли це сталося і де. Уваги преси вартий тільки суспільно значущий факт.
2. Слово вчителя. Ознайомлення з пам’яткою.

Найхарактернішою ознакою будь-якої замітки є її оперативність. Неприпустимим є перекручення фактів або такий її виклад, що дає привід до неправильного тлумачення. Діловий тон, стислість і конкретність, не виключається вживання порівнянь, епітетів.




  1. Прочитати текст. Чи можна наведений матеріал вважати заміткою? Виділити складові частини замітки: факти, час, місце події. Дібрати заголовок.

На жаль, настали часи, коли потрібно захищати тварин від людей. Придивіться навколо себе і побачите голодного собаку, голуба з перебитою ніжкою. Людина постійно загрожує спокою тварин, переслідує, знищує. Їй потрібно м’ясо, шкіра, жили, кістки... Полювання на тварин призводить до винищення цілих видів. Годі говорити за колекціонерів. За особину зникаючого виду вони платять 10тис.доларів, щоб потім зробити з неї опудало.

Допоможіть тваринам, не полюйте без дозволу, рятуйте поранених, доглядайте за свійськими й домашніми тваринами.


4. План аналізу замітки. ( Записати в зошити.)

1. Наскільки чітко сформульовано обговорюване питання?

2. Чи наведено в ній погляди на обговорюване питання?

3. Наскільки чітко виражена позиція автора?

4. Чи може замітка переконати читача у правоті автора?

5. Чи додержано в ній вимог публіцистичного стилю?

6. Наскільки вдалим є заголовок?

V. Домашнє завдання.

Написати замітку типу роздуму „ Природа просить порятунку...”

Українська мова, 6 клас

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка