Урок бесіда «Уявна подорож містом (селом, країною)»



Скачати 15,76 Mb.
Сторінка1/35
Дата конвертації01.12.2016
Розмір15,76 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35
Зміст

Вступ 4

Урок 1. Мистецтво навколо нас. Ознайомлення з видами візуальних мистецтв, головними засобами виразності в них. Вступний урок – бесіда «Уявна подорож містом (селом, країною)». 6

Урок 2. Живопис як вид образотворчого мистецтва, його характерні ознаки та головний засіб виразності. Малюнок фарбами на тему «Осінь – мальовничка» 10

Урок 3. Основні, похідні, «теплі», «холодні» відтінки кольору. Збагачення палітри колірних відтінків. Репродуктивно-творче завдання: «Кольорові хатки». 17

Урок 4. Споріднені кольори. Кольоротональний контраст як засіб виділення об’єкта зображення. Художньо-творче завдання: «Сонячні барви золотої осені». 19

Урок 5. Рівномірне заповнення зображальної поверхні. Поняття про «композицію» як твір мистецтва. Художньо – творче завдання: «Осінній дощ». 23

Урок 6. Будова дерева, листка. Силуетно – площинне зображення дерев. Репродуктивно – творче завдання: «Три тополі у мене стоять під вікном», «Кленовий листок». 27

Урок 7. Елементарна будова птахів. Силуетно-площинне зображення птахів. Виконання завдання «Метелик». 30

Урок 8. Початкові уявлення про графіку як вид образотворчого мистецтва. Основні графічні матеріали та інструменти. Бесіда «Мова графіки». Репродуктивно-творче завдання: «Хто як себе прикрасив?». 33

Урок 9. Уявлення про симетричну форму та роль осі симетрії в її будові. Художньо-творче завдання «Хто живе у морі», «Рибки в акваріумі». 36

Урок 10. Межа зламу простору. Способи переда­вання відкритого простору за принципом «ближче – нижче», «ближче – більше», «далі – менше», просторове явище нагороджування. Художньо-творчі завдання на вибір. 40

Урок 11. Елементарне поняття про скульптуру, як вид образотворчого мистецтва, її основні озна­ки, розміри, матеріали для роботи художника-скульптора. Бесіда: «Що таке скульптура?». 44

Урок 12. Рельєф (опуклий та заглиблений). Конструктивний та пластичний способи ліплення. Художньо-творчі завдання на вибір. 47

Урок 13. Формування художньо – конструктивних навичок роботи в техніці паперопластики. Ознайомлення з різноманітними прийомами обробки паперу: складанням, вирізуванням, гофруванням, прорізуванням, скручуванням. Художньо – творчі завдання: виготовлення дарунків до зимових свят. 50

Урок 14. Формування художньо – конструктивних навичок роботи в паперопластиці. Конструювання з кольорового паперу «Веселі восьминіжки». 52

Урок 15. Елементарне поняття про будову люди­ни, її складові частини. Створення казкового образу. Художньо творчі завдання на вибір. 56

Урок 16. Залежність форми від її частин. Витинанка. «Моє місто». 57

Урок 17. Елементарне поняття про архітектуру як вид мистецтва. Бесіда: «Архітектура і ми». Художньо – творчі завдання на вибір. 60

Урок 18. Складові елементи архітектурних споруд. Силуетне зображення будівель. Репродуктивні завдання – вправи: ” Чарівні куполи соборів”. 62

Урок 19. Спроби передавання просторового явища загороджування у зображенні архітектурних об’єктів. Художньо – творчі завдання: “Старовинна фортеця “ . 65

Урок 20. Рослинний та геометричний узори. Малювання орнаменту в смужці „Узор -бігунець”. 68

Урок 21. Загальне елементарне поняття про декоративно-ужиткове мистецтво. Художньо-творче завдання „Гарна хата”. 71

Урок 22. Ознайомлення з народним мистецтвом настінного розпису, народним глиняним посудом, народними традиціями писанкарства в Україні. Художньо - творче завдання « Прикрасимо посуд». 74

Урок 23. Декоративні форми та колір. Художньо-творче завдання: «Свищики». 77

Урок 24. Початкові навички пензлевого розпису (примокування, протягування). Художньо – творче завдання: « Писанка». 80

Урок 25. Елементарне ознайомлення з технікою «гратографія».Художньо-творчі завдання: «Писанка». 84

Урок 26. Елементарне ознайомлення з технікою «гратографія».Художньо-творчі завдання на вибір. Розпис обрядових (казкових) яєць. 88

Урок 27. Узагальнення одержаних знань про колір як засіб передачі естетичних переживань і створення певного за характером образу. Художньо - творче завдання: «Чарівний ліс уночі» 92

Урок 28. Казкові образи (Театр і художник). Які художники працюють у театрі? Трон казкового героя. 95

Урок 29. В гостях у казкового персонажа. 98

Урок 30. Дивний флот на сонці сяє. Художньо-творче завдання: « Кораблі у морі» 100

Урок 31. Композиційне заповнення усієї площини малюнка. Малювання ілюстрації до казки «Курочка Ряба» 103

Урок 32. Узгодження декоративного оздоблення з силуетною формою. Композиційне заповнення площини аркуша. Диво – птиця. 106

Урок 33. Малювання композиції «Квітуча галявина» 109

Урок 34. Композиція «Україночка Оленка» 112




Вступ


У шкільну програму входять різні види образотворчої діяльності: малювання з натури, з пам’яті і за уявою, малювання на теми з навколишнього життя й ілюстрування літературних творів, декоративне малювання. Крім того, програма не передбачає заняття з ліплення і початкову мистецтвознавчу освіту учнів. Кожний з цих видів образотворчої діяльності має свої специфічні особливості, але всі вони тісно пов’язані між собою. Заняття досягнуть мети, якщо проводитимуться на відповідному теоретичному і методичному рівні, при достатньому оснащенні уроків натурою, наочним матеріалом, допоміжним навчальним приладдям.

Основна мета викладання мистецтва в школі – формування творчої особистості школяра, виховання його на кращих гуманістичних традиціях. Ця важлива проблема загально – освітньої школи нині втілена в новій програмі образотворчого мистецтва для 1 – 4 класів. Її основоположний принцип – систематичний розвиток в учнів здатності сприймати художній образ у мистецтві й житті, посильно відображати його в самостійних роботах (з урахуванням вікових особливостей і життєвого досвіду школярів). Методика предмета відповідно орієнтує вчителя на формування духовного світу дитини, навчання бачити і сприймати красу навколишнього.

Уроки образотворчого мистецтва потенційно містять широкі можливості для формування творчої активності молодших учнів. За своєю суттю їхня зображувальна діяльність продуктивна; діти мають змогу передавати у художній формі свої враження від навколишнього, вносячи елементи індивідуального бачення.

Спинимося на основних прийомах і засобах, які, на наш погляд, сприяють активізації творчої діяльності учнів. Це – створення емоційного комфорту на уроках, спеціальні пізнавальні завдання, які стимулюють творчі вияви застосування синтезу різних видів мистецтва, організації колективної роботи школярів.

Уроки образотворчого мистецтва можуть мати однакову моно структуру й розпочинатися зі сприймання навколишнього, художніх творів як для збудження творчої думки дітей, так і активізації їхнього пізнавальної діяльності. Найчастіше на цьому етапі застосовується метод евристичної бесіди. Але її треба організувати так, щоб слово поєднувалося з музикою, зображувальною діяльністю. Тривалість бесід – 5 – 7 хв. у 1-2 класах, 5 – 10 хв. в 3 – 4 класах.

Нерідко буває, що учні, які добре малювали в дошкільному і в молодшому шкільному віці, підростаючи, байдужіють до пензля і фарб. Це закономірно. Настає період, к5оли дитяча творчість вичерпує свій резерв. У школярів не вистачає потрібних знань і вмінь, щоб продовжити заняття малюванням. Тому конче потрібно своєчасно навчити дітей працювати в різних художніх техніках і кожен урок починати з практичних тренувальних вправ. Для цього в учнів має бути все необхідне для роботи, а в класі важливо створити творчу атмосферу, щоб він нагадував художню майстерню.

Важливо своєчасно сформувати в дітей взаємозв’язок між спостереженням і зображувальною дією, вчити їх, щоб рука «слухалась» ока. Отже, постає завдання - розвивати візуальне сприймання: кольору, форму, освітлення, розміщення предметів тощо. Працювати треба за допомогою «живописних каналів», пропонуючи увазі дітей образи з творів художників – живописців. Сприймання їх безпосередньо впливає на творче становлення молодших учнів. І навпаки, залучення до малювання розвиває здатність сприймати художній образ у мистецтві, бачити прекрасне в природі.

На практичній частині уроку потрібна індивідуальна робота з дітьми. Найкраще її розпочинати зі з’ясування задуму дитини, особливо коли щось не вдається. Доцільно також показати вдалу роботу, оригінальний прийом виконання завдання на будь – якому етапі. Це теж активізує пошук варіантів іншими учнями.

Оцінювання учня на уроці – важливий стимул його творчої діяльності в перспективі. Тому, виходячи з специфіки образотворчого мистецтва як навчального і виховного предмета, треба всіляко заохочувати до вдосконалення знань, умінь і навичок, відзначаючи навіть незначний успіх, старанність, захопленість зображувальною діяльністю. Паралельно з практичними роботами оцінюються й усн6і відповіді дітей (на практичних заняттях у 2 – 4 класах і окремих уроках сприймання творів мистецтва у 4 класі.

Підсумовуючи, скажу, що на сьогодні в предмета «Образотворче мистецтво» багато проблем. І навіть коли ми зуміємо вирішити багато з них, коли керівники шкіл й організатори освіти по – справжньому зацікавляться станом його викладання, а класоводи облишать перевіряти на таких «другорядних» заняттях зошити й по-справжньому захопляться проблемами дитячої творчості все ж удовольнитися досягнутим не зможемо. У нинішнього малювання мало можливостей для розвитку мислення й уваги. Я покладаю надії на дизайнерську освіту. Ще багато чого доведеться здійснити, аби виникло строге дизайнерське вчення. За ним – майбутнє.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка