Урок №3 Тема проекту: Народні свята. Січень крокує, свята дарує



Скачати 127,03 Kb.
Дата конвертації12.12.2016
Розмір127,03 Kb.
Урок № 3

Тема проекту: Народні свята. Січень крокує, свята дарує.

Мета проекту: Вчити учнів здійснювати проектну діяльність на основі вивчення джерел інформації про звичаї і обряди січневих народних свят українцями; розвивати нестандартне мислення, творчий підхід до розв’язання поставленої проблеми ( складання календаря січневих свят); виховувати любов до рідного краю, вчити берегти свою національну культуру.

Обладнання: Ілюстрації, малюнки, святковий календар «Народні січневі свята»


Хід проекту


  1. Створення емоційного фону проекту.

Кожен народ має свої звичаї, традиції, обряди, свята, що вироблялися протягом століть і освячені віками.

Звичаї народів – це ті прикмети, за якими розпізнають народ не лише у сучасному, а й у його історичному минулому.

Звичаї і мова – це ті елементи, які об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю.

А усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом.

Ось як звертався до матері Т.Г. Шевченко:

Чи ти рано до схід сонця

Богу не молилась?

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила.

Як бачимо, Тарас Шевченко перед матерями ставив завдання навчати дітей звичаїв, бо без них не можна виховати справжнього патріота своєї країни.




  1. Актуалізація опорних знань

    • Які свята ми відзначаємо в грудні?

    • Чому саме ці свята ми відзначаємо на Україні?

  2. Повідомлення теми і мети проекту.

На кожному кроці з раннього дитинства до глибокої старості людина зустрічається з різноманітними звичаями.

Однією із сторінок української культури є обрядовість за народним календарем.

Сьогодні ми зупинимося на святах, які ми відзначаємо у січні.

Січень – другий зимовий місяць, якого з нетерпінням чекають дорослі і діти. Цей місяць найбагатший на народні свята. Ось чому ми саме і вибрали проект «Січень крокує, свята дарує», який сьогодні захистить кожна з трьох груп. Результатом проекту буде складання святкового січневого календаря.


1 група: ознайомить нас с січневими святами з 1 січня по 10 січня

2 група: ознайомить нас с січневими святами з 11 січня по 19 січня

3 група: ознайомить нас с січневими святами з 20 січня по 31 січня


  • Також буде організована виставка малюнків, ілюстрацій.




  1. Захист проектів групами.

  1. Відгадати загадку.


З НОВИХ ЯЛИНКОВИХ ПРИКРАС ЦЕЙ МІСЯЦЬ ПОЧИНАЄТЬСЯ

(СІЧЕНЬ)

  1. Захист проекту 1 групою.

1-й учень:

1 СІЧНЯ — НОВИЙ РІК.

Первісне відзначення Нового року припадало на весну. Після зимової сплячки пробуджувалася природа, починало все оживати, було чути спів птахів. Саме з цим пробудженням природи язичники і пов'язували поча­ток року. Вони вважали, що якщо природа почала оживати і оживало зело, то це прикмета початку Нового року. До речі, Новорічне свято ввів у 1700 році цар Петро І.

Зараз Новий рік відзначають за новим стилем — 1 січня. Наше місто перетворюється на казковий край. Проводяться новорічні ранки І вечори з карнавалами й обов'язково з Дідом Морозом і Снігуркою. Щедрий вечір, щедра кутя.

Зранку починали готувати обрядову кутю. Пекли млинці із салом, го­тували пироги з сиром, щоб дати щедрувальникам та посівальникам і та­ким чином подякувати за добрі щедрівки, пісні. Звечора до півночі обхо­дили оселі щедрувальники. Юнаки з піснями-щедрівками відвідували су­сідів, а дівчата щедрували поодинці чи гуртом. У цей вечір усі намагалися уладнати всі конфлікти, аби Новий рік зустріти в мирі і злагоді. Сідаючи до святвечері, кожен одягав нову сорочку. Перед тим, як почати трапезу, діти виходили з хати, а мати клала біля батька стільки пиріжків, щоб його не було видно. Після цього запрошувала дітей до світлиці, щоб вони шу­кали батька.


2 – й учень:

2 СІЧНЯ – СВЯТО ГНАТА

У цей день заборонялося прясти. Жінки здебільшого виготовляли об­рядове печиво, а дівчата, зібравшись на вечорниці чи посиденьки, роби­ли різдвяно-новорічні прикраси — «павуки» та «їжаки». Ці прикраси під­вішували на конячій волосині до сволока. Вони мали висіти од Різдва і до Водохрещ.



3-й учень:

4 СІЧНЯ – СВЯТО АНАСТАСІЇ.
У народі казали: «Скоро Настя на помості запросить три празники в гості».
4 – й учень:
6 СІЧНЯ - СВЯТВЕЧІР, БАГАТИЙ ВЕЧІР, БАГАТА КУТЯ

Це одне з найурочистіших свят. Його відзначають напередодні Різд­ва. Зі святвечором пов'язаний обряд приготування першої куті, оскільки, крім неї, готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мали бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею І капустою, картопля та узвар. Волиняни напередодні Різдва мастили хатню долівку, вносили оберемок сіна І стелили його під столом. Сіно мало пролежати там до Водохрещ. Гар ною ознакою було, якщо у ньому переспав пес або кіт. У Святвечір молодь та старші люди ворожили. Діти ходили щедрувати.

Святкування починалося напередодні — у Святвечір, різдвяне надве­чір'я. У цей день намагалися не їсти «до звізди» — до появи на небі першої зірки, яка колись сповістила про народження Христа. Святвечір — остан­ній день зимового посту, тому господарка готувала лише пісні страви. Пе­ред тим, як приступити до вечері, господар надбирав трохи куті в ложку і підкидав її вгору. По зернах, що приклеювалися до стелі, родина гадала про майбутній врожай.
5 – й учень:

7 СІЧНЯ – РІЗДВО
Одне з найбільших релігійних свят. З ним пов'язують народження Ісуса Христа.. Як стверджує християнське вчення, Діва Марія народила сина і сповила його в яслах. Від того і червоний кут, у якому тримають кубель­це з кутею та узваром, яким у народі ще називають «яслами». Власне, кутя з узваром є своєрідною ознакою смерті Христа, тому на поминках обов'яз­ково готують цю страву, і ЇЇ ще називають «четвертою страшною кутею». З початком Різдва вже можна було вживати скоромне. Власне до цьо­го свята в кожному господарстві кололи свиней, щоб наготувати різнома­нітних м'ясних страв.
6- й учень:

8 СІЧНЯ - БОГОРОДИЦЯ

Вважалося, що це свято для жіноцтва важливіше, ніж Різдво, оскіль­ки пов'язане з Матір'ю Божою. В народі вірили, якщо вагітна жінка чи її ; чоловік навіть через необхідність працюватимуть у цей день, то в них народиться дитина з фізичними вадами — шестипала, безпала або ж зі зрослими пальцями. Люди відвідували бабів, які приймали в них роди, причащаючи вечерею, а також справляли обіди та панахиди за померлими. У деяких місцевостях на Галичині до сходу сонця запалювали на подвір'ї дідуха, перестрибували через вогонь і переганяли домашніх тварин, оскіль­ки вночі «мають гуляти відьми».


7 – й учень:

9 СІЧНЯ - СВЯТО СТЕПАНА, СТЕФАНА

Повинен бути морозний день, а тому казали: «Прийшов Степан — на ньому червоний жупан». Святкують як і попередні дні, але не працюють. Особливо остерігалися прясти; можна було виконувати найнеобхіднішу роботу. Цього вечора намагалися якнайбільше співати колядок.




  1. Захист проекту 2 групи.


1 – й учень:
13 СІЧНЯ – СВЯТО МЕЛАНКИ,

МЕЛАНИ, ЩЕДРИЙ ВЕЧІР, ЩЕДРА КУТЯ

Зранку починали готувати другу обрядову кутю — щедру. На відміну

од багатої, її можна було заправляти скоромним. Звечора і до півночі обходили оселі щедрувальниці. Юнки, зібравшись у гурти, з поетичними піснями-щедрівками відвідували сусідів, а дівчата-підлітки щедрували поодинці чи гуртом. Тексти дитячих щедрівок виконувалися в один голос або ж речитативом. Потім обходили пасіку, домашніх тварин, благословляючи їх з Новим роком і ощедруючи кутею.

На особливу увагу заслуговують дівочі гадання. У різних районах були свої форми. Якщо під Новий рік добрий сніг — сій гречку. Сильний мо­роз І падає малий сніжок — на врожай хліба, здоров'я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу — на неврожай і хвороби. Діти клани в батькові чобо­ти шматочок хліба і вуглинку. Натомість він просив подати праве чи ліве взуття: якщо втрапила вуглинка, то рік буде голодний, а хлібець — щедрий. Якщо на Меланії відлига, то слід чекати теплого літа. «Яка Меланка,— ка­зали з цього приводу,— такі Петро з Павлом».


2 – й учень:

14 СІЧНЯ - НОВИЙ СТАРИЙ РІК. ВАСИЛЯ

За євангельським вченням, у цей день Христові зробили «обрізання», а тому намагалися нічого не різати. На Новий рік припадає свято Васи­ля, який вважався покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годило­ся засіяти збіжжям оселі. Здебільшого це робили підлітки. У тих селах, де була церква, засівали після ранкової відправи, а де не було — вдосвіта. На Новий рік у Подністров'ї хлопці ходили біля річки з туром, приспівуючи: «Ой туре, туре, небоже, ой обернися та поклонися!», сповіщаючи цим са­мим про зимове сонцестояння. Адже астрономічно це пора, коли «сонце вже повертало на літо».

У цей день вважалося за честь гукати всіх Василів. Деінде на новолітування виносили на подвір'я дідуха і спалювали його, що символізува­ло початок Нового року.
3 – й учень:
17 СІЧНЯ - БОГОЯВЛЕННЯ, АБО БАБИН ВЕЧІР
Кроплять хати свяченою водою. На Закарпатті жінки в свяченій воді замішували борошно і ним на дверях та одвірках робили хрести, щоб «упи­рі і всіляка нечиста сила не мала сили». А дівчата збирали букові тріски на подвір'ї, приказуючи: «Самі букові, самі букові!». Це для того, щоб добре збиралися гриби. Увечері юнки прагнули напрясти «повісмо, щоб баби не плювали на куделю», себто не оскверняли їхньої праці лихими поговірками. Мешканці лісових та гірських районів намагалися в цей день не зга­дувати вовків, котрі можуть напасти на отару.
4 – й учень:
18 СІЧНЯ - ГОЛОДНА КУТЯ, ГОЛОДНИЙ СВЯТВЕЧІР

Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називаєть­ся вона «голодною» від того, .що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди говіли, себто не їли. Власне, це був останній день колядок.

Це свято символізує зародження християнства. Напередодні хрещен­ських свят — «терплячий святвечір», «голодна кутя». Голодна тому, що до­брих і злих духів, які під час святок гостювали вродинах, припиняли при­гощати за святковим столом. Перед вечерею на горнятках із кутею і узваром малювали хрести. Хто це робив, одночасно кусав пиріг, примовляючи: «Хрест рисну і пиріг кусну». Після вечері «проводжали кутю» — стріляли з рушниць або колотили дрючком по порогу хати.
5 - й учень:
19 СІЧНЯ - ВОДОХРЕЩА, ВОДОЩІ, ЙОРДАНА
Це третє найбільше і завершальне свято різдвяно-новорічного ци­клу. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа. Відтак у всіх селах, де були церкви, святили воду. Зранку чоловіки йшли до річки чи ставка вирубувати з льоду хреста («йордана»), ставили його поруч з ополонкою й обливали червоним буряковим квасом. Під обід священик, виголосив­ши молитву, освячував воду, занурюючи в неї срібного хреста. Після ньо­го випускали в повітря кілька пар голубів і вчиняли гучну стрілянину з хо­лостих набоїв.

19 січня Україна святкує свято Водохреща. З самого ранку люди йшли до річки і вирізували із криги великий хрест, розмальовуючи його з боків ) різними кольорами (соком з буряка, моркви тощо). Все це робилося до схід сонця, а потім приходив священик й освячував воду. Люди набирали цю воду у склянки і берегли її цілий рік, називаючи її живою водою, яка приносить здоров'я і красу.




  1. Захист проекту 3 групи


1 –й учень:

20 СІЧНЯ – СВЯТО ІВАНА ПРЕДТЕЧІ, ХРЕСТИТЕЛЯ.
У цей день виносили з хати хліб і сіль, що лежали на покуті від бага­тої куті, і, розламавши на шматочки, годували тварин. Це ж саме робили і з сіном. З Івана Хрестителя жінкам дозволялося шити і прясти. Не ви­падково мовиться: «Після Івана Предтечі хто не робить, того б'ють у пле­чі»; чи: «Прийшов Іван Предтеча та й забрав свята на плечі». Справді, бо цим днем закінчувалися зимові свята.
2 –й учень:
21 СІЧНЯ – СВЯТО ОПАНАСА, ПІВ-ІВАНА, РІЗДВЯНИЙ ДЕНЬ
Святкують переважно жінки, бо кажуть, що «Пів-Івана полоще ложки». Цей день збігається з Різдвом, а тому його ще називали «виряджанням», або «проганянням свят». Власне на Різдвяний день повністю завершують­ся всі святки зимового циклу. Літні жінки, прикрасивши гребені, ходили від хати до хати, а потім збиралися в одній з осель за святковий стіл. Вве­чері годилося внести до хати мички й косоворотки, приповідаючи: «Тік і притік причиною приволік» — себто можна братися за роботу.

У багатьох регіонах у цей вечір парубки «проганяли кутю» за обрядом, наведеним вище. Вважалося, якщо вітер повіє зі сходу, то літо буде грізне, а з півдня — грозове. Тому й мовилося: «Який Омелько, таке й літенько»



3 – й учень:
23 СІЧНЯ – СВЯТО МАРКІЯНА
Його називали ще «Грицем - літозазивачем» — «Який день, таке й літо».

Іній — на мокрий рік.


4 – й учень:
25 СІЧНЯ – СВЯТО ТЕТЯНИ
Якщо вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно, то дощитиме по літі.
5 – й учень:
31 СІЧНЯ – СВЯТО ОПАНАСА
Переважно цей день буває холодним, тому казали:

З Панасовими морозами жарти лихі,



На Опанаса - ломиноса бережи носа.



  1. Підсумок проекту


СКЛАДАННЯ КАЛЕНДАРЯ


НАРОДНІ СВЯТА В СІЧНІ



з/п

Дата

Назва свята

1

1 січня

Новий рік

2

2 січня

Свято Гната

3

4 січня

Свято Анастасії

4

6 січня

Святвечір, багатий вечір, багата кутя

5

7 січня

Різдво

6

8 січня

Богородиця

7

9 січня

свято Степана, Стефана

8

13 січня

свято Меланки, Мелани, щедрий вечір, щедра кутя

9

14 січня

Новий старий рік. Василя

10

17 січня

Богоявлення, або Бабин вечір

11

18 січня

Голодна кутя, голодний святвечір

12

19 січня

Водохреща, Водощі, Йордана

13

20 січня

свято Івана Предтечі, Хрестителя

14

21 січня

свято Опанаса, Пів-Івана, Різдвяний день

15

23 січня

свято Маркіяна

16

25 січня

свято Тетяни

17

31 січня

свято Опанаса




  1. Підготовка до презентації.



  1. Захист проектів групами.

Виставка малюнків, ілюстрацій, робіт учнів.




  1. Оцінювання проектів




  1. Аналіз успіхів і невдач. Висновки.

Учні разом з учителем обговорюють, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід.


Учень: Під час підготовки до уроку кожній групі довелося виконувати свою роботу. Кожен з нас отримав на сьогоднішньому уроці великий запас знань про звичаї , про січневі народні свята. Всі придбані знання, я сподіваюся, стануть в нагоді нам і допоможуть стати освіченішими і цікавішими співбесідниками.
Вчитель: Шановні діти. Дозвольте подякувати вам за працю, яку ви виконали, за ваші дослідження.


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка