Урок №2 11б тема. Українська мова у світі. Українська діаспора



Скачати 205,86 Kb.
Дата конвертації16.02.2017
Розмір205,86 Kb.
ТипУрок
Урок № 2 11Б

Тема. Українська мова у світі. Українська діаспора.

Мета: ознайомити зі статистичними даними про функціонування української мови в Україні та поза її межами; поглибити знання про українську діаспору, формувати відчуття причетності до світового українства та переконаність у тому, що доля української мови та становлення й зміцнення української державності нерозривно пов’язані; розвивати критичне мислення, уяву, пам'ять, культуру усного та писемного мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, виховувати повагу до української мови.

Хід уроку

*Прочитати речення. Пояснити вислів іспанського філософа. Витлумачити значення терміна історична свідомість. Яким чином історичну свідомість можна успадкувати?
Людина насамперед і понад усе спадкоємець. Саме це, а не будь-що інше засадничо відрізняє її від тварин. Але усвідомити себе спадкоємцем – означає здобути історичну свідомість (Ортега-і-Гассет, іспанський філософ).
*Коментар учителя (мотивація навчання).

Невід’ємною частиною народу держави Україна є українська діаспора, яка спільно з громадянами материкової України творить глобальний український простір. Культурні надбання української діаспори є насамперед надбанням України, а лише потім – світової цивілізації (під культурним надбанням розуміємо досягнення в усіх сферах людської діяльності, зокрема: гуманітарній, природничій, технічній, суспільній, політичній).

За часів уже незалежної України відкрився доступ до архівів, настав час активного вивчення української історії, особливо замовчуваних її сторінок, до яких належать і здобутки діаспори. Віднайдене минуле України потребує детального вивчення, закриває штучно витворені пустоти українського внеску у світовий культурний контекст. Без знання про українську діаспору не можна мати цілісного уявлення про національну самобутність українства, його перспектив державотворення. Вивчення цієї теми надзвичайно важливе з погляду пізнання українського менталітету (За І.Ключковською, Н.Гумницькою).

* Прочитати. Про що свідчить той факт, що 120-річчя поселення українців у Канаді було відзначено відкриттям пам’ятника Т.Г.Шевченкові? Що засвідчує той факт, що пам’ятник відкрито в столиці країни?

У 2011 році виповнилося 120 років від часу поселення українців у Канаді. З метою відзначення цієї річниці з 23 червня по 8 липня 2011 року Посольство України в Канаді за підтримки Канадсько-української парламентської групи дружби реалізувало масштабний культурно-іміджевий проект «Історичний Потяг українських піонерів».

Мета проекту - здійснення символічної подорожі шляхом, який проходили перші українські емігранти в Канаді, від прибуття в порт м. Галіфакс (на Атлантичному узбережжі) до поїздки залізницею до інших міст на заході Канади.

За задумом організаторів, цей захід дав змогу представити найкращі зразки української культури в найбільших містах Канади, а також привернути увагу громадськості, українських та канадських політиків і медіа до внеску, який зробила українська громада в розбудову Канадської держави.

Одним із заходів стало відкриття памятника Тарасові Шевченку роботи всесвітньовідомого канадського скульптора українського походження Лео Мола в столиці країни – місті Оттава.

Пам'ятник зображує Кобзаря на повний зріст в оточенні персонажів його творів. Тарас Шевченко одягнутий у довгий плащ із накидкою – одяг, характерний для доби Шевченка. У руці митець тримає палітру і пензлі. Висота бронзової скульптури 3 метри, маса — 630 кг.

Три барельєфи, що доповнюють композицію, зображують гайдамаків, Катерину з немовлям та бандуриста (З газети).

Довідка. Лео Мол (1915-2009, спр. ім’я – Молодожанин Леонід Григорович). Народився в Хмельницькій області. З 1948 року постійно проживав у Канаді (Вінніпег). Президент Об’єднання Митців Манітоби, дійсний член Королівської Академії Митців Канади, Об’єднання Американських Митців США, Товариства митців в Мюнхені, Об’єднання Українських мистців в діаспорі. Створив пам'ятники Тарасові Шевченку у Вашингтоні, Буенос-Айресі і Санкт-Петербурзі. Автор пам’яnників Лесі Українці, В.Стефанику. За внесок у розвиток мистецтва нагороджений Орденом Канади (1989) та орденом України (2002).

Відповісти на запитання:



  • Яка роль у згуртуванні світового українства належить мистецтву?

  • Що вам відомо про українську діаспору з уроків історії та української літератури?

  • У чому різниця між діаспорою та еміграцією? Як пов’язані ці явища?

Словник. Діаспора (з гр. diaspora - розсіяння) - частина народу, яка добровільно або примусово живе на території іншої держави, поза історичною батьківщиною. Еміграція (з лат. emigratio — виселення, переселення) вимушена чи добровільна зміна місця проживання людей (емігрантів, переселенців), переселення зі своєї батьківщини, країни, де вони народилися і виросли, у інші країни з економічних, політичних, або релігійних причин. Міграція (від лат. migratio – перехід, переїзд) – масове переміщення людей або народів у межах однієї країни або з однієї країни в іншу, що здебільшого пов’язано зі зміною місця проживання. Імміграція (з лат. immigratio, лат.im - усередині, migratio переселення) - в'їзд чужоземців до будь-якої країни на постійне проживання.

*Дати відповідь на запитання: Чи можна точно сказати, коли в Україні почалися еміграційні процеси? Хто з відомих діячів української історії був емігрантом? Що вам відомо про гетьмана України в екзилі (вигнанні) Пилипа Орлика?



Довідка. Ще за княжих часів міжусобні війни призводили до переміщення людей. Відомі факти переміщення козаків (зокрема, після зруйнування Запорозької Січі). з ХVIII ст. почалося масове переселення українців у Поволжя, на Урал. Пізніше — у Сибір, Казахстан, на Далекий Схід.

Пилип Орлик (1672-1742) - гетьман України у вигнанні в 1710-1742 рр., автор конституції 1710 року, яку вважають першою демократичною конституцією на теренах Європи.

24 червня 2011 року в Києві, у сквері на перехресті вулиць Липської та Пилипа Орлика, гетьману відкрили пам’ятник. Композиція складається з двох елементів: пам’ятника гетьману та зображення козацької атрибутики: біля постамента встановлено бандуру, на постаменті - надірваний прапор та козацькі шаблі. Гетьман зображений в одязі XVIII ст., ліва рука спирається ну тумбу з паперами й булавою, у правиці - перо. За словами авторів, одяг та атрибути історично ідентичні. На постаменті пам’ятника встановлено родовий герб гетьмана.

Композицію виконано з бронзи та граніту. Між пам’ятником Орлику та прапором - прохід у сквер.

Монумент створено авторським колективом: скульптором, народним художником України, дійсним членом академії мистецтв України А. Кущем та заслуженим архітектором України, членом академії архітектури О. Стулаковим. Конкурс на кращий проект пам’ятника розпочався в 2006 році. Установлено пам’ятник до 15-річчя від дня прийняття Конституції Украіни.

До речі, ще один памятник Орлику було відкрито 29 червня в шведському місті Крістіанстад, де гетьман жив із родиною. Нині в шведських архівних та музейних установах зберігаються реліквії, пов’язані з його діяльністю. Найважливіші з них – булава (зберігається в кунст-камері Лінчепинської бібліотеки) та єдина відома оригінальна копія Конституції (Національний Архів Швеції).


*Пояснення вчителя.

Увага!

Будьте уважні щодо статистики: відомості, надані різними джерелами, не збігаються! Урахуйте це при поясненні.

Українською діаспорою називають усіх етнічних українців, які мешкають поза політичними кордонами своєї історичної батьківщини, але не втратили з нею духовних зв'язків. Це українці, які опинилися за межами «материкової» України з різних причин: розвалу імперій, світових воєн, природних катаклізмів, політичних чи економічних криз, особистих обставин. Зберегти свої корені, мову, культуру, не розчинитися в іншому середовищі - такі завдання ставить перед собою українська діаспора в усьому світі.

За межами Української держави у 64/100 країнах світу (різні джерела подають різну статистику) мешкає понад 12 млн. українців − майже третина нації. За неофіційними даними, чисельність української діаспори може сягати 20 млн. осіб.

Українську діаспору умовно поділяють на представників далекого зарубіжжя (країни Західної Європи, Азії, Північної та Південної Америки, Австралія) та близького (держави – колишні республіки Радянського Союзу). Такий поділ зумовлено як історичними обставинами, так і виразними відмінностями умов проживання українців за кордоном.

Масова українська еміграція відбувалося чотирма основними «хвилями».

Перша «хвиля», так звана трудова (з кінця ХІХ століття до 1914 р.) до Канади, Бразилії, США була зумовлена економічними проблемами на етнічних українських землях. Значна частина західноукраїнських селянських родин потерпала від малоземелля, що викликало бажання змінити ситуацію.

Друга хвиля, так звана інтелектуальна, охопила міжвоєнний період. Виїжджали в основному до США й Канади. Усе частішими ставали політичні мотиви еміграції.

Третя хвиля – політична. Після Другої світової війни на території Німеччини та Австрії перебувало багато іноземних робітників, в’язнів, біженців, серед яких було багато українців. Частина з них повернулась на батьківщину, але багато хто залишився. У 1945 р. при ООН було створено агентство допомоги та реабілітації, що займалося долею цих людей, яких називали «переміщеними особами». Було здійснено переселення переміщених осіб на місця постійного проживання до США, Канади, Австралії, Латинської Америки. Ця хвиля була наймасовішою, її основна причина - політичні переслідування в СРСР, небажання залишатися під радянським режимом.

Четверту хвилю пов’язують із падінням радянського режиму та відкриттям кордонів. Викликана вона переважно економічними негараздами, бажанням змінити своє життя, розкрити перспективи перед молодшими поколіннями. Сьогоднішніх представників четвертої хвилі української еміграції можна розділити на кілька груп: ті, хто взяв громадянство іншої країни;· заробітчани — найчисленніша складова четвертої хвилі; інтелектуальні заробітчани — ті, хто працює за контрактом в університетах, наукових лабораторіях, аналітичних центрах; студенти, які навчаються за кордоном, щоб потім застосувати набуті знання в Україні.

Сьогодні переїзди з однієї країни до іншої є нормою цивілізованого життя.

Українці є практично в усіх країнах світу, але компактно вони проживають (тобто мають громади) у Північній та Південній Америці, у країнах Європи, в Австралії та Новій Зеландії, у країнах Близького і Далекого Сходу. Так звана Східна діаспора охоплює українців, які мешкають у державах - колишніх республіках Радянського Союзу.

Найбільша кількість громадян, які вважають себе українцями, проживає в Канаді (800 тис.) та та США (2 млн.). Тут діють українські політичні організації: Ліга визволення України, Світовий конгрес вільних українців, Комітет українців Канади, Спілка українських студентів Канади, Федерація українських фахівців та бізнесменів, Ліга американських українців, Союз українок Америки та ін., виходить кілька десятків українських періодичних видань. Гуртуються українські земляцтва, об'єднання професіоналів певного профілю. Створено українські школи, наукові українознавчі центри в Торонто, Едмонтоні, Вінніпезі, Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго та інших містах. Організовано кафедри українських студій в університетах. Велику роботу ведуть Наукове товариство імені Тараса Шевченка в Торонто й Українська вільна академія наук у Вінніпегу (Канада), Центр українознавчих студій при Гарвардському університеті (США). Найбільшим досягненням є те, що в найкращому і найпрестижнішому американському університеті Гарварді існує кафедра українських студій.

Українські письменники Канади та США з 1954 р. мають своє об’єднання «Слово», видають альманах. Чимала роль музеїв, це «Село української культурної спадщини» в Едмонтоні, «Український музей Канади» у Саскатуні з філіями в Торонто, Вінніпезі та Едмонтоні, «Парк української писанки» в Саскатуні, центр «Осередок української культури та освіти» у Вінніпезі. Серед українських музеїв у США можна назвати «Музей модернового мистецтва» (Чикаго), «Український музей» у Нью-Йорку, «Музей української спадщини» поблизу Філадельфії. Вагоме значення українських книгарень, зокрема книгарні в Едмонтоні (заснована 1915 р.). Є ряд радіопрограм українською мовою, у Торонто – годинна програма «Світогляд», серія телепрограм для дітей.

В Австралії та Франції мешкає по 40 тис., у Великій Британії — 30 тис., у Німеччині — 25 тис. осіб українського походження. Активно діють Наукове товариство імені Тараса Шевченка (Австралія), Європейський відділ Наукового товариства імені Тараса Шевченка і Головна редакція енциклопедії українознавства в м. Сарселі поблизу Парижа (Франція), Український вільний університет у Мюнхені.

Особливо багатим культурним життям українців відзначається Австралія. Українці мають свої школи, газети і журнали, радіопередачі. У деяких штатах, зокрема у Вікторії, українська мова з 1975 р. заноситься до свідоцтва про середню освіту. 1983 р. при університеті Мельбурна відкрито лекторат україністики імені М.Зерова. У Мельбурні транслюються українські радіопередачі (2 год щотижня).

У Бразилії та Аргентині живе по 400 тис. українців. У кожній із цих країн створено по кілька десятків українських товариств, клубів, спілок.

У Польщі налічують понад 300 тис. українців, у Словаччині існує 257 українських сіл із населенням понад 109 тис., у Румунії – понад 66 тис., у Сербії – 15 тис.

Близько 7 млн. українців (за офіційними даними, насправді ж значно більше) проживають у колишніх республіках Радянського Союзу. Із них найбільше (понад 4/5 млн.) — у Російській Федерації. У Москві живе близько 1 млн. українців, на Кубані - близько 2 млн.; 800 тис. осіб - у Тюменській області. У Казахстані мешкає понад 3 млн./900 тис. українців, у Молдові — 600 тис., у Бєларусі – близько 300 тис. (За І.Ключковською, Н.Гумницькою, матеріалами Вікіпедії та «Острова знань»).

Україна підтримує зв'язки з багатьма національними українськими товариствами в різних регіонах колишнього СРСР. Серед них найвідоміші товариства імені Т.Г.Шевченка в Санкт-Петербурзі, «Славутич» у Москві, «Дніпро» в Ризі, асоціація українців у Бєларусі «Ватра», «Кобзар» в Уфі, українське земляцтво в Естонії, товариство «Зелений Клин» у м. Спаськ-Дальній Приморського краю, громада українців Литви та ін.


19–21 серпня 2011 року в Києві відбувся V Всесвітній Форум українців: урочисте відкриття заходу - в Національній опері, а пленарні засідання та робота секцій – в Українському домі.

У Форумі взяли участь представники української діаспори із 40 країн світу. Працювали 300 делегатів - представники східної, західної діаспори та України.



Лілія Григорович, депутат ВР: …Форум пройшов на високому рівні. Незалежно від політичної «погоди» за вікном, вся українська міжнародна громада вміє працювати та дати собі лад. І мені дуже сподобався зміст тих високих доповідей. Богдан Гаврилишин, член Паризького клубу, великий економіст, кожне слово якого треба конспектувати, зробив глобальну доповідь. Виступали Євген Чолій, Дмитро Павличко. Це не просто поверхневі речі «Любима Україно». Це глибинний професійний аналіз правової сторони життя в Україні, соціальних потреб, потреб закордонного українства. У виступі міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка було сказано, що президент подає закон «Про закордонного українця» до парламенту. «Цими днями я визначив як невідкладний в парламенті законопроект про закордонне українство. Коли цей закон буде схвалено, він прирівняє громадян інших держав із правами громадян держави Україна. Ви чекали такого закону усі 20 років. Ми також продовжимо співпрацю із закордонними українцями», - зачитав К.Грищенко привітання В.Януковича. …Працювали секції: освітня, правова, гуманітарна, молодіжна.
* Попереджувальний диктант. Що вам відомо про авторів записаних слів? До яких хвиль української еміграції слід їх віднести? Як склалася доля кожного?

1. О рідна мово, скарбе мій! В мертвотних напастях чужини ти – мій цілющий, мій єдиний душі підбитої напій (С.Черкасенко, 1876-1940, Прага). 2. О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, дітьми безпам’ятно забутий! (Олександр Олесь, 1878-1944, Прага). 3. Нащо слова? Ми діло несемо. 4. Держава не твориться в будучині, держава будується нині (Олег Ольжич, 1907-1944, концтабір Заксенхаузен). 5. Коротаєм вік свій на чужині і тамуєм наш сердечний біль. Ти повій же, вітре, з України, принеси нам запах рідних піль. Ой ти, доле, нещаслива доле, не зупинить цього вітру час, зашумить ще українське поле (Роман Купчинський, 1894-1976, Нью-Йорк). 6. Ми є. Були. І будем Ми! Й Вітчизна наша з нами! (Іван Багряний, 1906-1963, Новий Ульм, ФРН).

* Чому пісню братів Богдана та Левка Лепких «Журавлі» називають плачем українських емігрантів? У період якої хвилі української еміграції її було створено? Чому журавлі досі залишаються символом української еміграції? Який твір В.Стефаника розповідає про трагедію західноукраїнських емігрантів?

* Що ви знаєте про поетів Празької школи (Євгена Маланюка, Наталю Лівицьку-Холодну, Олену Телігу, Олега Ольжича та ін.)? До якої хвилі української еміграції вони належать?
ІІ. Діаспора зуміла бути медіумом між Україною і світом у найстрашніші часи: в період Другої світової війни і повоєнного сталінізму, у добу гротескових хрущовських реприз і брежнєвського консерватизму. Насамперед українській діаспорі в Америці слід подякувати за роботу, спрямовану на розслідування Голодомору 1932-1933 рр в Україні. Емблематичні постаті діаспори – Винниченко, Лисяк-Рудницький, Багряний і Маланюк – серед катастроф ХХ століття мали мужність казати правду , - і казати її в очі як своїм землякам, так і іншокультурним, так би мовити, читачам, у які б світи їх не закидала доля (За О.Пахльовською).

* Що вам відомо про названих у реченнях осіб? Який їхній унесок в українську культуру?



Довідка. Винниченко Володимир Кирилович (1880-1951, Мужен, Франція) – український письменник, художник, політичний діяч. Лисяк-Рудницький Іван Павлович (1919-1984, Едмонтон, Канада) - історик, політолог, публіцист; автор праць з історії, що відкривали Європі та світу Україну. Багряний Іван (1906-1963, Новий Ульм, ФРН) – український письменник, політичний діяч. Маланюк Євген Филимонович (1997-1868, Нью-Йорк) – український письменник, літературний критик. Клопотаннями української діаспори в Америці було створено Комісію Конгресу США (де працювала робоча група Джеймса Мейса) з розслідування Голодомору.

Словник. Медіум тут: посередник.

За поширеністю в світі українська мова посідає 25/22 місце (серед 6 тис. мов) та 3 або 2 місце за поширеністю серед слов'янських мов. Загальна кількість носіїв української мови, за приблизними оцінками, становить від 41 ло 46 млн. осіб.

З майже 38-мільйонного населення України близько 31 млн. може спілкуватися українською мовою. За даними опитування Інституту соціології НАН України, у 2005 році, рідною українську мову визнали 64,3% українського населення, російську 34,4%, іншу — 1,5%. За кордоном перебувають від 4 до 7 українських трудових мігрантів, більшість з яких володіє українською мовою

У Росії українською володіє 1,8 млн осіб, у Молдові (без урахування Придністров'я) українська є рідною для 181 тис. осіб, мовою щоденного спілкування українська є для 130 тис. осіб. У Білорусі рідною її називає 116 тис. осіб. У Казахстані українською говорять 128 тис. осіб, більшою чи меншою мірою нею володіють до 732 тис. осіб.

У Румунії - 57 тис. україномовців, у Польщі - 23 тис. осіб, що постійно проживають на території Польщі, та ще від 20 до 450 тис. осіб з числа трудових мігрантів. У Словаччині - 11 тис. осіб назвали рідною мовою українську, ще 24 тис. осіб вважають за рідну мову русинську.

У Канаді українською мовою володіє 174 тис. осіб, у США - 129 тис. мовців.

У Бразилії – українською володіє щонайменше 17 тис. мовців. (За матеріалами Вікіпедії).



Підбиття підсумків уроку.

* Прочитати. Використавши отриману інформацію, скласти висловлювання «Українська діаспора: сучасний погляд» (усно).

1. Українці за кордоном — це не­від’ємна частина української нації. Світова українська спільнота має своїх представників у пар­ламентах, в урядах багатьох держав свого поселення, має своїх учених, митців та громадських діячів і може, і вміє впливати на міжнародні установи, а головне — на формування позитивного іміджу України за кордоном. (З виступу на засіданні Верховної ради України). 2. Особливість сучасної української діаспори в тому, що значну її частину становлять громадяни України, які живуть за кордоном. Згідно з Конституцією України вони користуються правом обирати президента України, депутатів ВР, але позбавлені права бути обраними. Маніпулюючи давно віджилими стереотипами, діаспору, трудових емігрантів подекуди намагаються змальовувати як громадян інших держав, які не можуть уявити собі сучасного стану речей в Україні, або запроданців, що покинули Батьківщину, добре влаштувались і нічим не турбуються. Діє схема засудження всіх інакомислячих, людей, які скидають із себе рабське ярмо (З виступу Мирослави Роздольської, члена Спілки журналістів України і Північної Америки, голови Всеамериканської громадської організації «Нова Українська Хвиля», 8 червня 2011 р.)



* Прокоментувати 2-3 вислови. Яке значення для людини, що опинилася за межами батьківщини, має рідна мова?

1. Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження (В.Овсянико-Куликовський). 2. Гірка емігрантська доля виривала їх із рідної землі з корінням, наче буря дерево, тільки ж коріння те у розлучених із Батьківщиною людей ніколи не всихало і ніколи не переставало боліти (В.Дрозд). 3. І коли, здавалось, не в змозі власним шляхом іти у світи, тяжко скаржились рідній мові: «Освяти, приголуб, захисти...” (В.Малишко). 4. Є таке слово, аж проситься в пісню, є таке слово в народу мого: «Будьмо сьогодні, завтра і прісно, будьмо в хуртечу, в дим і в огонь!» Будьмо в моїй і твоїй Україні, будьмо на Клені, на Клині чи де – серце нехай озветься чаїно, чуючи слово Вкраїна святе. Батьківське слово щире застольне сину своєму колись я повім. Є таке слово, на вірі настояне: «Будьмо! Собою! А отже, - усім!» (В.Мельник). 5. Живе наша мова – і наш голос звучить у вселенському хорі народів. ..Бо наша мова – це ми, українці - добрий, чесний, працьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, там, де була колиска індоєвропейських народів (З кн. «Мова і нація»).


* Прочитати. Пояснити лексичне значення виділених слів. Який з термінів ужито в переносному значенні? Розкрити це значення.
Українську діаспору можна розглядати як каталізатор так званої політики мультикультуризму, офіційно проголошеної прем'єр-міністром Канади Жаном Кретьєном на Конгресі українців Канади в 1981 році. Ця політика гарантує вільний розвиток мов і культур усіх етнічних груп країни. Державні установи й організації Канади охоче запрошують до себе українців-випускників університетів, бо вони здавна мають репутацію працелюбів, добре володіють обома державними мовами (англійською і французькою), не забуваючи при цьому і своєї. (З підручника).
Словник. Мультикультура (лат. multis багато) – співіснування та взаємодія в межах одного суспільства різноманітних, рівноправних і рівноцінних культур; навне в межах цього суспільства позитивне ставлення до різноманіття культур, а також мов. (Зі словника термінів між культурної комунікації). Мультикультуризм - визнання культурного плюралізму та сприяння йому (Із тлумачного словника суспільствознавчих термінів).


  • Що вам відомо про наукову, культурно-просвітницьку, мистецьку діяльність української діаспори? Назвіть імена представників української діаспори, розкажіть про їхній внесок у культурне життя світового українства.

Домашнє завдання. Започаткувати виконання одного з проектів:

  • Українська діаспора і українська культура

  • Мистецтво української діаспори

  • Українська діаспора та українська мова: різні аспекти однієї проблеми

  • Представники української діаспори - видатні діячі світової культури.

Каталог: 2014distanzia
2014distanzia -> Урок №1 Тема Повторення вивченого. Усне й писемне мовлення. Звуки і букви. Норми української вимови
2014distanzia -> Тема. Календарно-обрядові пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Нова радість стала»
2014distanzia -> Науки, що вивчають природу
2014distanzia -> Урок №5 ( 9 10) Тема Дзвінкі й глухі приголосні. Діалог "У магазині іграшок"
2014distanzia -> Урок Тема: повторення. Частини мови, основнi способи їх розпiзнавання. Iменник. Iменники, що означають назви iстот I неiстот
2014distanzia -> Чергування е о після ж, ч, ш
2014distanzia -> Урок №2 Тема. Повторення та узагальнення вивченого у восьмому класі. Просте речення. Двоскладне й односкладне просте речення
2014distanzia -> Тема. Вступ. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність художнього образу. Різновиди образів. Аналіз художнього твору
2014distanzia -> Суспільно-історичні умови розвитку української літератури XX ст., Основні стильові напрями


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал