Урок № Тема. Календарно-обрядові пісні весняного циклу: «Ой весна, весна днем красна», «Ой кувала зозуленька»



Сторінка1/2
Дата конвертації01.12.2016
Розмір9,4 Mb.
  1   2
Урок №
Тема. Календарно-обрядові пісні весняного циклу: «Ой весна,

весна – днем красна», «Ой кувала зозуленька»,

«А в кривого танця»
Мета: ознайомити учнів із веснянками як жанром календарно-

обрядових пісень, їхніми особливостями;

удосконалювати вміння самостійно працювати з підручником,

робити висновки, зіставляти; розвивати пам'ять, культуру

зв’язного мовлення, вміння грамотно, послідовно, логічно

висловлювати власні думки, почуття, спостереження;

виховувати інтерес до усної народної творчості, зокрема до

пісні, її чарівності, милозвучності, краси.


Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: урок - творча співпраця в групах
Обладнання: аудіозаписи народних пісень, ілюстрації учнів до календарно-

обрядових пісень весняного циклу, репродукції картин

відомих художників на тему весни; мультимедійні

презентації учнів



Пісня ні в добру, ні в злу годину

не покидає людину.

Народна творчість
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. 1 . Мотивація навчальної діяльності школярів.

(епіграфом до уроку слугує вислів з народної творчості, а ви як думаєте, коли людина частіше співає, в лиху чи добру годину? Як пісня допомогає?



2. Оголошення теми та завдань уроку.
ІІІ. Основний зміст уроку

Заздалегідь підготовлені учні розказують, як і коли в Україні відзначали прихід весни. Показують презентацію Свята весни, надають аудіо запис народної пісні, Їхні глядачі-однокласники працюють у групах. На основі побаченого учні потім дають відповіді на запитання.



Група «Березень»

  • Коли в Україні відзначали прихід весни?

  • Як це відбувалося?

  • Які обряди дійшли до наших днів?

Група «Квітень»

  • Які пісні, на вашу думку, називаються веснянками?

  • Як ще їх називали?

  • Які особливості веснянок ви помітили?

  • З якою метою повторюються деякі рядки?

Група «Травень»

  • Які особливості веснянок ви помітили?

  • Які народні прикмети, пов’язані з приходом весни ви знаєте?

  • З якою метою повторюються деякі рядки?

Відповіді дітей: За народними віруваннями, 15 лютого, на Стрітення, зима зустрічалася з весною. Вони сперечалися між собою, кому йти, а кому вертатись. Якщо до вечора ставало тепліше – перемагала весна.

Та справжня весна наставала пізніше. Вважалося, що її приносили на крилах птахи. 30 березня, на день Теплого Олекси, наші предки зодягалися у святкове вбрання, вітали один одного з весною і теплом. Господині випікали обрядове печиво у вигляді птахів – жайворонків, голубів. Діти, співаючи, носили його по селу, провіщаючи й закликаючи весну.

До наступної сценки підготувались 2 дві дівчини. Входить дівчинка - Весна з букетом квітів. Друга дівчинка запитує: «Ой весна, весна, днем красна, що ж ти, весно, принесла?». Весна: «Принесла я вам літечко…»

У вигляді діалогу до кінця виконується веснянка «Ой весна, весна – днем красна»

Діти в групах досліджують наступні питання:


  • Тему вірша ( зображення приходу весни, без якої не буде літа, а значить, і тепла, врожаю)

  • Ідею ( уславлення необхідності приходу весни, її бажаного очікування)

  • Основну думку ( весна — пора року, коли все у природі оновлюється, оживає; саме вона є сподіванням людей на добрий урожай, приплід худоби, достаток)

  • Композицію ( поезія побудована у формі діалогу. Формулюється двічі питання: «Що ж ти, весно, принесла?»)

Заслуховуємо відповіді.

Учитель. Пісні на честь приходу весни називали веснянками.

Вони в різних регіонах України мали й інші назви: гаївки, гагілки, ягілки, яголайки, маївки, рогульки. ( Подумайте та поясніть інші назви веснянок). Веснянки були закличними піснями, бо закликали весну, а також величальними, адже возвеличували цю пору року. Молодь, взявшись за руки, водили хоровод. (Що символізує собою хоровод? - життєвий круг)

Водили також «кривого танця». А чому танець називали кривим?

Читаємо веснянку «А в кривого танця»)

Учень. Коли в давнину на нашу землю нападали чужинці, батьки привчали дітей остерігатися, заплутуючи сліди, аби по них вороги не потрапили в село. Це й відтворював «кривий танець».(спробуємо з вами відтворити «кривий танець) (фізкультхвилинка)

Учитель. Після прийняття християнства веснянки стали традиційними для Великодня, їх співають біля церкви й нині. В останній день свят дівчата шкодують, що час в іграх та піснях минув швидко. Тому у веселих піснях звучать і нотки печалі. ( повернімося до епіграфу уроку. Учні коментують вислів на підставі опрацьованого матеріалу.)

Дві дівчинки( у костюмах) читають у вигляді діалогу веснянку



«Ой кувала зозуленька»
Учитель. Так, багато веснянок співалося під час танців та ігор. До пісень-ігор належить і «Кривий танець». Окремі танцювальні рухи нагадували оранку, сівбу руками, поління, косіння, а слова пісні пояснювали рухи: «Ми просо сіяли, сіяли», «Скажи ж мені, моя мати, як той льон вибирати?»

( давайте спробуємо відновити рухи – станьмо до кола з вами)

Веснянки прийшли до нас ще з дохристиянських часів. У їхній основі лежать вірування пращурів у магію слова. Отже, вивчайте традиції свого краю, збагачуйтесь і освячуйтесь піснею, не дайте замулитись і пересохнути духовним національним джерелам.
Гра «Хто швидше?»

Завдання полягає в тому, що учні в групах виписують у зошити зменшувально-пестливі слова із опрацьованих веснянок. Виграє та група, яка випише швидше більше таких слів.



IV. Звіт груп, доповнення, взаємооцінювання

V. Закріплення знань, умінь та навичок
Підсумкові питання до групи «Березень»

  • У якій формі побудована веснянка «Ой весна, весна – днем красна»? Чому саме?

  • Знайдіть у тексті пісні «Ой весна, весна – днем красна» відомості про дарунки, які принесла весна. Назвіть їх.

  • Для чого люди прислуховуються до кукування зозулі?

Питання до групи «Квітень»

  • Подумайте, чому в пісні «Ой кувала зозуленька» з усіх пташок згадується саме зозуля?

  • Про які квіти говориться в пісні «Ой кувала зозуленька»?

  • Знайдіть і назвіть анафори та рефрени в пісні «Ой кувала зозуленька»? Яка їхня роль?

Питання до групи «Травень»

  • З’ясуйте, у чому виражається основна ознака веснянок – закличність.

  • Чим супроводжувалися веснянки та гаївки, що це символізувало?

  • Чому зозуля у творі названа товаришкою?

VІ. Домашнє завдання:

  • Зробіть «усне малювання» картини, яка виникає у вашій уяві під впливом однієї з веснянок, опрацьованих на уроці.

  • Скласти власну веснянку, проілюструвати її.

  • Вивчити напам’ять одну з пісень (за вибором учнів).

Рефлексія

Метод «Мікрофон». Учням пропонується висловити свої враження від уроку, вони один за одним («ланцюжком») або групою беруть у руки імітований мікрофон та продовжують запропоновані початки речень.

  • * Мені сподобалось…

  • * Мене найбільше вразило…

  • * Для мене сьогодні стало відкриттям…

  • * Хотілося ще б дізнатися про …

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація

Додаток
1. Літературна гра

Завдання: знайти «пару» до поданих слів.

Квіточка маленьке

Пшениця холодная

Весна зеленая

Зіллячко красна

Травиця рожевая

Водиця озимая

Телятко запашненьке


2. Гра «Так чи ні?»

Завдання: за допомогою сигнальних карток (червоний колір – так; синій колір – ні) дати відповіді на твердження.

  • До календарно-обрядових пісень належать пісні про кохання та колискові.

  • Пісні весняного циклу – це русальні, купальські та жниварські.

  • Однаковий початок рядків у піснях називається анафорою.

  • «Кривий танець» - це веснянка.

  • Пісня «Ой весна, весна – днем красна» побудована у формі монологу?

  • За українською міфологією, зозуля – це жінка, що перевтілилася в птаха?

  • Хороводи та співи – це бажання людей прискорити прихід весни?

  • Рефрен – це єдинопочаток



Урок № 1
Тема. Календарно – обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті

українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова

пісня, її різновиди.
Мета: ознайомити учнів з українською календарно-обрядовою

поезією, вивчити її різновиди,

навчати розповідати про головні календарні обряди

українців, розуміти магічну силу обрядових пісень для наших

предків; розвивати стійкий інтерес до усної народної

творчості, навички виразного і вдумливого читання

календарно-обрядових творів; виховувати почуття пошани

до минулого народу.


Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: робота в парах
Обладнання: аудіозаписи народних пісень, ілюстрації учнів до календарно-

обрядових пісень , репродукції картин відомих художників,



мультимедійні презентації учнів


«Покажіть мені народ,

у якого було б більше пісень.

Наша Україна дзвенить піснями».
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. 1. Мотивація навчальної діяльності школярів. (епіграфом до уроку слугує вислів з народної творчості, а ви як думаєте, коли людина частіше співає, в лиху чи добру годину? Що уособлює в собі весна?Чи є вона початком чогось нового?

2. Оголошення теми та завдань уроку.



ІІІ. Основний зміст уроку

Питання до класу

- Чи не заважає пісня роботі?

- Чи потрібна трудова пісня у сумісній праці?

- Чи була би більш плідною та якісною робота без пісні?

Вчені вважають, що пісні позитивно впливають на наші емоції. Пісні нашого народу можуть викликати щирі сльози і нестримну радість. (Які у вас викликають емоції підчас прослухування пісень) (слухаємо 2 пісні («Цвіте терен»).
1. Пояснення вчителя.

Більше третини днів року в наших предків займали свята. Під час кожного свята здійснювалися певні обряди, які обов’язково супроводжувалися піснями, танцями, хороводами. Доторкнутися до цих традицій, підхопити пісню, те святе, чим жили наші пращури, – це значить продовжити рід, продовжити своє власне життя.

Кажуть, пісня – то душа народу. Пісня супроводжує людину в горі та в радості, у праці та під час відпочинку. І коли наші далекі пращури, змагаючись із грізними силами природи, намагалися «задобрити» і віддячити добром, то поряд із різними магічними діями (жертвоприношеннями, танцями) звучала й пісня, як словесне вираження бажань і прагнень людей.

Яким чином складалися народні пісні? (Людина або група людей, зважаючи на власні почуття: радості, хвилювання, смутку,— а також під час виконання будь-якого виду роботи складали текст і добирали до нього мелодію).

Як ви думаєте, що вважалося головним у житті людини у давнину?Завдяки чому люди виживали в ті давні часи?(слухаю відповіді дітей).

Учитель. Усе життя українського народу було пов'язане з хліборобського працею. Від урожаю залежав добробут селян. Тому магічними словами і ритуальними діями вони намагалися поліпшити умови свого життя.

Наші предки здавна помітили, що слова мають велику силу. Ними можна втішити й розгнівати, насмішити і налякати, заспокоїти і викликати прихильність до себе. Вони вважали, що ласку богів та сили природи можна привернути словами і піснями. Так виникли календарно-обрядові пісні, які поділялися на цикли за порами року: весняний, літньо - осінній, зимовий.



Запитання до учнів:

  • що таке пісня?

  • що ми називаємо обрядом?

  • які обряди вам відомі?

Пісня має особливу будову: вона поділяється на куплети, переважно з чотирьох рядків, об'єднаних римою. У кожної пісні є своя мелодія, яка повторюється в усіх куплетах.
2. Робота зі словником літературознавчих термінів

Учні записують визначення у літературознавчий словничок.



Народна пісня – невеликий усний віршований твір, що співається. Її автор невідомий, це колективна творчість народу.

(учні коротко розказують про кожен цикл) З якою метою співалися такі пісні?



Обрядові пісні – це пісні, що виконуються під час обрядів.

Види народних пісень


обрядові