Українська мова (мова навчання) 4 клас


Характеристика змісту навчання



Сторінка3/7
Дата конвертації03.12.2016
Розмір4,43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Характеристика змісту навчання
Формування початкових математичних знань і способів діяльності, їх практичне застосування ґрунтується на засвоєних учнями у передшкільний період математичних уявленнях, які на елементарному рівні відображають ознаки, властивості та відношення предметів навколишнього світу. Результатом опанування дошкільником цих уявлень є уміння визначати ознаки та властивості предметів за формою, розміром, кольором, матеріалом, призначенням тощо; порівнювати предмети за однією або кількома ознаками; здійснювати серіацію предметів; орієнтуватися у просторі та визначати розташування предметів у ньому; встановлювати найпростіші причинно-наслідкові та просторово-часові зв’язки; лічити предмети; вживати у мовленні логічні сполучники та розуміти їх значення; робити елементарні умовиводи; висловлювати прості оцінювальні судження. Ці уміння служать основою для сприймання, розуміння та засвоєння математики учнями в початковій ланці освіти.

Найважливішим завданням навчання математики в початковій школі є формування в учнів усвідомлених і міцних обчислювальних навичок – основи обчислювальної компетентності. Змістова лінія «Числа. Дії з числами» є наскрізною для всього курсу.

Уявлення про натуральне число формується на основі оперування сукупностями (множинами) предметів, у тому числі геометричних фігур. Навчання математики можна розпочинати з ознайомлення учнів із геометричними фігурами – точкою, прямою, променем, відрізком, ламаною, многокутником. Учні виділяють ознаки та властивості геометричних фігур, лічать їх. Лічба розглядається як встановлення відповідності елементів заданої множини натуральному числу.

У першому класі учні вивчають нумерацію чисел першого десятка, числа і цифри для їх запису, опановують дії додавання і віднімання. Далі – нумерацію у межах 20 та 100; формують поняття розряду, принцип позиційного запису числа, вивчають випадки додавання й віднімання двоцифрових чисел, які ґрунтуються на нумерації; з метою ознайомлення – випадки додавання і віднімання у межах 100 без переходу через розряд. Таблиці додавання і віднімання у межах 10 учні засвоюють на рівні навички. Зважаючи на пізнавальні потреби учнів, їхню готовність до опанування принципово нової дії, з метою пропедевтики можна подати шляхом використання наочного матеріалу додавання і віднімання чисел у межах 20 з переходом через десяток.

У другому класі учні вивчають таблиці додавання і віднімання у межах 20 з переходом через розряд, а на їх основі – всі випадки додавання і віднімання двоцифрових чисел у межах 100; опановують дії множення і ділення, вивчають всі випадки табличного множення і відповідні їм випадки ділення. Таблиці додавання і віднімання у межах 20 з переходом через розряд учні засвоюють на рівні навички; таблиці множення і ділення – на рівні застосування в обчисленнях.

Вивчення арифметичних дій у першому і другому класах базується на розкритті їх змісту, взаємозв’язків між діями додавання і віднімання, множення і ділення, залежностей між компонентами й результатами дій. Зміст кожної арифметичної дії розкривають у процесі виконання практичних дій на предметних множинах.

У третьому класі учні вивчають нумерацію чисел у межах 1000, закріплюють поняття розряду як основи нумерації чисел; опановують прийоми письмового додавання і віднімання; ознайомлюються з прийомами позатабличного множення і ділення, ділення з остачею. Володіння табличними та позатабличними випадками множення і ділення учні засвоюють на рівні навички.

У четвертому класі учні вивчають нумерацію чисел у межах мільйона, засвоюють поняття класу та розрядів, що входять до складу перших двох класів, узагальнюють позиційний принцип запису чисел; засвоюють алгоритми письмового додавання і віднімання, множення і ділення багатоцифрових чисел.

У межах цієї змістової лінії на практичній основі в учнів формують поняття дробу: у 3-му класі – ознайомлюють із частинами (дробами з чисельником 1),у 4-му – з дробами, їх утворенням та порівняннямдробів з однаковим знаменником.

Поняття числа безпосередньо пов’язане з вимірюванням величин. Завданням змістової лінії «Величини» є ознайомлення учнів із основними величинами та їх вимірюванням. Ця змістова лінія є пропедевтичною основою для побудови моделей навколишнього світу, важливою ланкою, що пов’язує математику з іншими науками. Вивчення довжини, маси, місткості, часу, вартості, площі та способів вимірювання цих величин перебуває у тісному зв’язку з формуванням поняття числа, вивченням арифметичних дій та геометричних об’єктів. Одиниці вимірювання величин вводять поступово по концентрах – десяток, сотня, тисяча, мільйон.

Важливо формувати в учнів уміння використовувати різні одиниці вимірювання величин у процесі розв’язування практично зорієнтованих задач. Ознайомлення з трійками взаємопов’язаних величин, які знаходяться у пропорційній залежності, взаємозв’язку між однойменними величинами, характером зміни однієї величини залежно від зміни іншої при сталій третій є основою для навчання розв’язування сюжетних математичних задач. Поняття величини є одним із головних у контексті формування в учнів цілісної картини світу, практичного застосування досвіду навчальної математичної діяльності в життєвих ситуаціях.

Одночасно з вивченням арифметичного матеріалу вводять елементи алгебри, подані змістовою лінією «Математичні вирази. Рівності. Нерівності». На конкретних прикладах розкривають поняття про вирази – числові та зі змінною; рівності – числові, рівняння, формули; нерівності – числові та зі змінною. Одним із питань алгебраїчної пропедевтики в початковій школі є формування уявлення про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Робота із цим змістом є підготовкою до засвоєння функціональної залежності на наступному ступені математичної освіти.

Вивчення елементів геометрії передбачено змістовою лінією «Просторові відношення. Геометричні фігури». Головне завдання полягає у розвитку в учнів просторових уявлень, уміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати й абстрагувати; формуванні у школярів практичних умінь будувати, креслити,моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. У початковому курсі математики в учнів формують уявлення та поняття про геометричні фігури на площині, їх істотні ознаки і властивості; вчать розпізнавати геометричні фігури у просторі та їх елементи, співставляти образи геометричних фігур з навколишніми предметами. Навчальна діяльність, пов’язана із вимірюванням і обчисленням геометричних величин, дозволяє проілюструвати просторові та кількісні характеристики реальних об’єктів, організувати продуктивну діяльність молодших школярів.

Одним із завдань навчання математики є формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів. У зв’язку з цим особливо значуща роль відведена змістовій лінії «Сюжетні задачі».

Сюжетні задачі виступають важливим засобом ілюстрації і конкретизації навчального матеріалу; розвитку пізнавальних процесів, оволодіння прийомами розумової діяльності; виховання вольових якостей, естетичних почуттів; розвитку вміння будувати судження, робити висновки; формування в учнів мотивації їхньої навчальної діяльності, інтересу та здатності до цієї діяльності. Сюжетні задачі, особливо практично зорієнтовані, забезпечують зв’язок математики із реальним життям дитини, виявлення учнем своєї компетентності. Уміння розв’язувати задачі є показником навченості й научуваності, здатності до самостійної навчальної діяльності.

Метою цієї змістової лінії є формування в учнів загального уміння працювати із задачею, умінь розв’язувати задачі певних типів.

У 1-му і 2-му класах формують поняття про задачу (просту або складену), її структурні елементи, сутність процесу розв’язування. Основним завданням є набуття учнями загального уміння розв’язувати сюжетні задачі. Починаючи з 3-го класу, розглядаються типові задачі (без уживання терміну); головним завданням виступає формування в учнів уміння розв’язувати задачі певних типів. У 3-му і 4-му класах вдосконалюють загальне уміння розв’язувати задачі.

З огляду на методичну доцільність, задачі на знаходження суми трьох доданків розглядаються у межах підрозділу «Прості задачі». Запис їх розв’язання виразом є простішим для учнів, ніж розв’язання двома діями. Крім цього, такі задачі у подальшому широко застосовуються для підготовки учнів до роботи із задачами на розкриття суті множення.

Сюжетні задачі подають з поступовим підвищенням складності. Розглядають також задачі з буквеними даними та геометричним змістом.

Уявлення про процес розв’язування задачі формується як перехід від текстової моделі (текст задачі) до схематичної (короткий запис, схематичний рисунок), а далі – до математичної (вираз, рівняння). Термін математична модель задачі не ввдиться. Процес розв’язування задачі передбачає аналіз її умови, подання результатів цього аналізу у вигляді допоміжної моделі – короткого запису (схематично, таблицею, кресленням), схематичного рисунка тощо; пошук шляхів і складання плану розв’язування задачі, створення математичної моделі задачі. Під час розв’язування простих задач акцент ставиться на обґрунтуванні вибору арифметичної дії, необхідної для відповіді на запитання задачі; під час розв’язування складених – на аналітичних або синтетичних міркуваннях щодо пошуку плану розв’язування.

При роботі над задачею бажаною є перевірка правильності її розв’язку. Така перевірка може бути прямою (встановлення відповідності між числами, отриманими в результаті розв’язування, і даними в умові задачі, попередній прикидці майбутнього результату) і непрямою (складання і розв’язування оберненої задачі або розв’язування задачі іншим способом).

Для розв’язування сюжетних задач переважно обирається арифметичний спосіб. Розв’язування задачі арифметичним способом записують діями з поясненням до кожної із них або за допомогою виразу. Цим забезпечується єдність виконання розумових дій аналізу і синтезу.

У початковому курсі математики в учнів формують простіші вміння працювати з інформацією – змістова лінія «Робота з даними». Основне завдання цієї змістової лінії – ознайомити молодших школярів на практичному рівні зі способами подання інформації; вчити читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в різний спосіб, використовувати дані для розв’язування практично зорієнтованих задач.

Навчальний матеріал цієї змістової лінії дозволяє формувати в молодших школярів первинні уявлення про деякі способи обробки даних спостережень за навколишнім світом.Матеріал поданий наскрізно у вигляді основних понять і фактів,які формуються шляхом розгляду конкретних ситуацій і використання міжпредметної змістової інформації; способів добору, упорядкування, інтерпретації даних;моделювання описаних ситуацій у формі таблиць, схем, діаграм.

Зокрема, у змістовій лінії «Числа. Дії з числами» використовується числовий промінь для ілюстрації початкового відрізка натурального ряду, схематичної інтерпретації арифметичних дій, відношення різницевого і кратного порівняння, таблиці складу чисел, таблиці розрядів і класів тощо. У змістовій лінії «Величини» для унаочнення порівняння результатів вимірювання величин використовують лінійні або стовпчасті діаграми, формують первинні уявлення про добір і накопичення даних, занесення до таблиці; зчитування інформації, заданої за допомогою лінійних і стовпчастих діаграм, таблиць, графів. Опрацювання змістової лінії «Сюжетні задачі» передбачає подання аналізу тексту задачі у вигляді схеми, рисунка, таблиці, ілюстрування шляхів її розв’язання за допомогою граф-схеми («дерева міркувань»).

Процес вивчення кожного розділу й теми супроводжується засвоєнням учнями відповідної математичної символіки і термінології, передбачає розвиток математичного мовлення учнів.


У програмі конкретизовано зміст навчального матеріалу для кожного класу і подано відповідні вимоги до навчальних досягнень учнів. Послідовність розділів курсу і кількість годин для їх вивчення не вказується. Цедозволяє авторам створювати варіативні підручники, а вчителям – складати календарно-тематичний план відповідно до навчально-методичного комплекту, за яким навчаються учні, і з огляду на конкретну навчальну ситуацію у класі та педагогічну доцільність.

Визначений у програмі обсяг навчального матеріалу є необхідним і достатнім для формування в учнів предметної математичної і ключових компетентностей, а також готовності до вивчення математики на наступному ступені освіти.


4 клас

140 год (4 години на тиждень)




Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня

Числа. Дії з числами

Узагальнення і систематизаціянавчального матеріалу за 3-й клас

Нумерація трицифрових чисел.

Прийоми усного додавання і віднімання, множення і ділення в межах 1000.

Залежність результатів арифметичних дій від зміни одного з компонентів.

Письмове додавання і віднімання у межах 1000.

Ділення з остачею





Учень (учениця):

знає назви чисел в межах 1000, місце числа в натуральному ряді;

визначає розрядний склад числа;

замінює число сумою розрядних доданків;

порівнює числа в межах 1000;
виконує дії додавання і віднімання трицифрових чисел на основі нумерації;

встановлює залежність результатів арифметичних дій від зміни одного з компонентів;

застосовує алгоритм письмового додавання і віднімання;

застосовує алгоритм ділення з остачею;

перевіряє правильність виконання ділення з остачею;

володіє навичками усного додавання й віднімання, множення й ділення в межах 1000

Письмові прийоми множення та ділення
Письмове множення і ділення двоцифрових та трицифрових чисел на одноцифрове

Алгоритм письмового множення.

Алгоритм письмового ділення.

Визначення кількості цифр у добутку, частці до знаходження результату.

Письмове ділення у випадку, коли частка містить нуль в середині запису.

Перевірка письмового множення й ділення.





Учень (учениця):

застосовує алгоритм письмового множення двоцифрового та трицифрового числа на одноцифрове з розгорнутим поясненням;

застосовує алгоритм письмового ділення на одноцифрове число з розгорнутим поясненням;

прогнозує кількість цифр у добутку, частці до знаходження результату;

перевіряє правильність виконання множення і ділення

Письмове множення і ділення двоцифрових та трицифрових чисел на двоцифрові числа

Множення й ділення на розрядні одиниці 1, 10, 100.

Письмові прийоми множення і ділення на кругле число.

Алгоритм письмового множення на двоцифрове число.

Алгоритм письмового ділення трицифрового числа на двоцифрове число.

Письмове ділення з остачею



застосовує правила множення і ділення чисел на розрядні одиниці;

застосовує письмові прийоми множення і ділення на кругле число;

застосовує алгоритм письмового множення на двоцифрове число;

застосовує алгоритм письмового ділення трицифрового числа на двоцифрове;

прогнозує кількість цифр у добутку, частці;

перевіряє правильність виконання письмового множення і ділення


Нумерація багатоцифрових чисел
Тисяча

Лічильна одиниця – тисяча.

Лічба тисячами.

Розряди – одиниці тисяч, десятки тисяч, сотні тисяч.

Клас одиниць, клас тисяч.

Лічба розрядними одиницями в межах тисячі, мільйона.




знає назви перших двох класів та розрядів, які входять до них;

розуміє тисячу як одиницю лічби;

лічить тисячами;

визначає розрядний і класовий склад чисел


Усна та письмова нумерація багатоцифрових чисел

Лічба в межах мільйона.

Читання та запис багатоцифрових чисел.

Утворення багатоцифрових чисел.

Порівняння багатоцифрових чисел.

Заміна багатоцифрового числа сумою розрядних доданків.

Визначення загальної кількості одиниць певного розряду в числі.



читає і записує багатоцифрові числа цифрами;

встановлює послідовність чисел в межах мільйона;

встановлює позиційне значення цифри в записі багатоцифрового числа

утворює багатоцифрові числа шляхом прилічування (відлічування) по 1 до (від) попереднього (наступного) числа;

класифікує числа на чотирицифрові, п’ятицифрові, шестицифрові;

порівнює багатоцифрові числа різними способами (спосіб порозрядного або покласового порівняння, на основі слідування чисел у натуральному ряді);

визначає кількість одиниць кожного розряду та класу;

записує багатоцифрове число у вигляді суми розрядних доданків;

замінює суму розрядних доданків багатоцифровим числом;

визначає загальну кількість одиниць певного розряду та класу в числі


Усні обчислення на основі нумерації багатоцифрових чисел

Додавання і віднімання на основі нумерації багатоцифрових чисел: 56789 + 1, 56789 – 1,

50000 + 400 + 50 + 9,

6789 – 6000, 6789 – 700,

6789 – 80, 6789 – 9,

6789 – 789

Усне додавання і віднімання круглих чисел.

Множення і ділення круглих чисел на одноцифрове число: 50000 ∙ 5, 8000 : 4, 3600 ∙ 3, 64000 : 4.

Ділення на двоцифрове число: 6400 : 16.

Ділення круглого числа на кругле: 8000 : 400, 8400 : 400.





застосовує знання нумерації багатоцифрових чисел для виконання арифметичних дій;

виконує усне додавання й віднімання круглих чисел;

виконує множення круглих (розрядних) чисел на одноцифрове число;

виконує ділення круглих чисел на одноцифрове число;

виконує ділення круглих чисел на круглі

Арифметичні дії з багатоцифровими числами.
Письмове додавання і віднімання багатоцифрових чисел

Письмове додавання і віднімання багатоцифрових чисел. Письмове додавання у випадку трьох доданків.

Перевірка правильності виконанні дій додавання і віднімання.




володіє навичками письмового додавання й віднімання багатоцифрових чисел;

перевіряє правильність виконання арифметичних дій


Письмове множення і ділення багатоцифрового числа на одноцифрове.

Письмове множення багатоцифрового числа на одноцифрове. Письмове ділення багатоцифрового числа на одноцифрове.

Множення чисел, які містять нуль в середині запису (5608 ∙ 4, 56008 ∙4).

Множення круглих чисел на одноцифрове (67000 ∙ 7).

Ділення на одноцифрове число, коли в записі частки є нулі (3330 : 9, 5648 : 8).

Ділення з остачею.





Застосовує алгоритми письмового множення багатоцифрового числа на одноцифрове;

виконує і пояснює письмове множення у випадках, коли один множник містить у середині запису нуль (нулі);

виконує і пояснює письмове множення у випадку, коли один множник закінчується нулем (нулями);

застосовує алгоритми письмового ділення багатоцифрового числа на одноцифрове;

виконує і пояснює письмове ділення багатоцифрових чисел, коли в записі частки є нулі;

виконує письмове ділення з остачею на одноцифрове число, перевіряє правильність його виконання;

планує послідовність виконання дій у письмових обчисленнях;

прогнозує кількість цифр у добутку, частці до знаходження результату

володіє навичками письмового множення і ділення на одноцифрове число

Письмове множення і ділення на двоцифрові та трицифрові числа

Множення і ділення на круглі числа: 1290 ∙ 700, 14560 : 70.

Письмове множення на двоцифрове число. Письмове ділення на двоцифрове число. Випадки ділення, коли в записі частки є нулі

(304500 : 75, 45066 : 74).

Письмове множення на трицифрове число. Письмове множення на трицифрове число у випадку, коли другий множник містить нуль в середині запису (483 ∙306). Ознайомлення з письмовим діленням на трицифрове число.



планує послідовність виконання дій під час письмового множення і ділення;

прогнозує кількість цифр у добутку, частці;

володіє обчислювальними навичками письмового множення на двоцифрове числа;

володіє обчислювальними навичками письмового ділення на двоцифрове число

Дроби

Поняття «дріб».

Читання та запис дробів. Чисельник і знаменник дробу.

Дроби, які дорівнюють одиниці.

Порівняння дробів. Знаходження дробу від числа. Знаходження числа за значенням його дробу.



розуміє спосіб одержання дробу;

розуміє значення чисельника і знаменника дробу;

читає і записує дроби;

розрізняє дроби, які дорівнюють 1;

порівнює дроби з однаковими знаменниками;

застосовує правила знаходження дробу від числа та числа за значенням його дробу під час розв’язування практично зорієнтованих завдань


Просторові відношення. Геометричні фігури (протягом року)

Геометричні фігури на площині

Кут

Види кутів: прямі, гострі, тупі.






Учень (учениця):

розрізняє геометричні фігури на площині за їх ознаками;

розрізняє прямі й непрямі кути,

класифікує кути на прямі й непрямі (гострі, тупі);

креслить прямі кути за допомогою косинця


Многокутники

Прямокутник. Квадрат.

Трикутники.



знає означення прямокутника, квадрата;

знає істотні ознаки прямокутника (квадрата);

використовує властивість протилежних сторін прямокутника під час розв’язування практичних задач;

зображує геометричні фігури на аркуші в клітинку, позначає їх буквами латинського алфавіту:

будує прямокутник


Геометричні фігури у просторі.

Геометричні тіла: конус, циліндр, піраміда, куля, прямокутний паралелепіпед (куб).






розпізнає геометричні фігури у просторі;

співвідносить образ геометричної фігури з об’єктами навколишнього світу

Математичні вирази. Рівності. Нерівності (протягом року)

Числові вирази

Числові вирази, які містять кілька арифметичних дій різних ступенів без дужок і з дужками.




Учень (учениця):

обчислює значення числових виразів на основі правила порядку виконання дій


Вирази зі змінною

Вирази зі змінною (змінними).




обчислює числові значення виразів зі змінною (змінними) при заданому її (їх) числовому значенні


Рівняння

Рівняння з однією змінною, у яких один компонент є числовим виразом.





розв’язує рівняння з однією змінною, у яких один компонент є числовим виразом;

перевіряє корінь рівняння;

Нерівність

Нерівності з однією змінною.




знаходить деякі розв’язки нерівності способом добору


Величини (протягом року)

Довжина

Одиниці вимірювання довжини: міліметр, сантиметр, дециметр, метр, кілометр.

Співвідношення між одиницями вимірювання довжини.

Маса

Одиниці вимірювання маси: грам, кілограм, центнер, тонна. Співвідношення між одиницями вимірювання маси.



Час

Одиниці вимірювання часу: секунда, хвилина, година, доба; проміжки часу: місяць, рік, століття.

Співвідношення між одиницями вимірювання часу.

Вартість

Одиниці вартості: гривня, копійка.

Співвідношення між одиницями вартості.



Учень (учениця):

знає назви і позначення одиниць величин – довжини (мм, см, дм, м, км), маси (г, кг, ц, т), часу (с, хв, год), вартості (к., грн), співвідношення між одиницями довжини, маси, часу, грошовими одиницями;

застосовує співвідношення між одиницями вимірювання величин під час розв’язування пізнавальних і практично зорієнтованих задач

перетворює більші одиниці вимірювання величини на менші і навпаки;

порівнює іменовані числа (величини);

виконує додавання і віднімання іменованих чисел, множення і ділення іменованих чисел, поданих у одиницях вимірювання довжини й маси, на одноцифрове число


Швидкість

Швидкість об’єктів у прямолінійному рівномірному русі. Одиниці швидкості.



Залежність між швидкістю об’єкта, часом і пройденим шляхом при рівномірному прямолінійному русі та формули для їх обчислення.


знає назви і позначення одиниць швидкості ;

знає формули для знаходження швидкості, відстані та часу;

розуміє швидкість рухомого тіла як шлях, пройдений ним за одиницю часу;

розуміє, що рух тіл описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: шлях, швидкість і час;

застосовує формули знаходження швидкості, часу, шляху під час розв’язування практично зорієнтованих задач


Площа

Площа. Порівняння об’єктів за площею.

Одиниці площі – квадратний міліметр, квадратний сантиметр, квадратний дециметр, квадратний метр, квадратний кілометр, ар (сотка), гектар. Вимірювання площі палеткою.

Формула площі прямокутника.

Задачі на знаходження площі прямокутника та обернені до них



знає одиниці площі (мм2 , см2 , дм2 , м2 , км2, а, га);

розуміє площу як властивість плоских фігур;

порівнює предмети за площею способом накладання, «на око», вимірюванням;

визначає площу плоскої фігуриза допомогою палетки;

застосовує формулу для знаходження площі прямокутника;

знаходить довжину однієї сторони прямокутника за відомими площею та іншою стороною;

розв‘язує практично зорієнтованізадачі на знаходження площі об’єкта прямокутної форми


Сюжетні задачі (протягом року)

Прості й складені задачі

Складені задачі, які є комбінаціями вивчених видів простих задач на дії різних ступенів.

Задачі, що містять знаходження дробу від числа, числа за значенням його дробу.

Прості та складені задачі на встановлення залежності між швидкістю, часом і шляхом при рівномірному прямолінійному русі.

Прості задачі на обчислення тривалості події, дати її початку, дати закінчення події.


Учень (учениця):

розв’язує прості задачі вивчених видів; розв’язує складені задачі на 2–4 дії (на знаходження суми, різницеве і кратне порівняння двох добутків або часток та обернені до них);

розв’язує сюжетні задачі на знаходження дробу від числа та числа за значенням його дробу;

розв’язує задачі на прямолінійний рівномірний рух;

розв’язує прості задачі на обчислення тривалості події, дати початку події, дати закінчення події


Задачі на знаходження четвертого пропорційного. Задачі на подвійне зведення до одиниці.

Задачі на пропорційне ділення.

Задачі на знаходження невідомих за двома різницями.
Задачі на спільну роботу.

Задачі, на рівномірний прямолінійний рух двох тіл в різних напрямках.





розпізнає задачу за змістом або способом її розв’язання;

розв’язує задачі різними способами: знаходженням однакової величини; способом відношень;

розуміє особливості прямолінійного руху двох тіл назустріч та у протилежних напрямках;

моделює прямолінійний рух двох тіл; прогнозує результати зміни відстані між тілами за одиницю часу;

розуміє сутність способів розв’язування задач на знаходження відстані, швидкості та часу при русі двох тіл в різних напрямках;

розв’язує задачі, в яких описуються процеси спільної праці, одночасного руху в різних напрямках напрямках


Задачі з буквеними даними.



розв’язує задачі з буквеними даними способом складання виразу

Задачі міжпредметного змісту на роботу з даними


розуміє і використовує у навчальних і життєвих ситуаціях інформацію з таблиць та лінійних діаграм;

упорядковує дані описаних подій

Загальні прийоми розв’язування задач

Аналіз змісту задачі.

Складання допоміжної моделі задачі: короткого запису (схема, таблиця, креслення), схематичного рисунка.

План розв’язування задачі.

Різні форми запису розв’язання задачі.

Відповідь на запитання задачі.

Перевірка правильності розв’язання задачі.

Творча робота над задачею.





здійснює аналіз змісту задачі;

використовує схематичні рисунки, різні варіанти короткого запису задач (схеми, таблиці, креслення);

моделює описану в задачі ситуацію для спрощення пошуку розв’язку задачі;

складає план розв’язування задачі;

пояснює вибір дій;

використовує різні форми запису розв’язання задачі (по діях з поясненням, або виразом);

розв’язує задачі різними способами;

перевіряє правильність розв’язку задачі способом складання і розв’язування обернених задач, іншим способом розв’язування задачі;

складає задачі за виразом, рисунком, схемою, аналогічні та обернені до розв’язаної.

Каталог: Library
Library -> План роботи бібліотеки Чубарівської зош І-ІІІ ступенів на 2016-2017 н р. Основні завдання
Library -> Урок за повістю «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка / А. Савченко // Українська література в загальноосвітній школі. 2013. №11. С. 32-34
Library -> Опис досвіду роботи з проблеми: Вчителя англійської мови вищої категорії, методиста Письменської сзш данилюк Ніни Антонівни Смт. Письменне
Library -> Язбережувальна педагог
Library -> Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Освіта України 2004 №5
Library -> Креативність школярів на уроках математики рекомендаційний бібліографічний список літератури
Library -> Система творчих завдань як засіб активізації критичного мислення учнів середньої (старшої) шкільної ланки
Library -> Рекомендаційний бібліографічний список літератури Укладач: О. Б. Поліщук, зав сектору інформаційно
Library -> Двнз «криворізький національний університет» криворізький педагогічний інститут наукова бібліотека науково–методичний відділ
Library -> Виховні заходи у школі


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал