Українська Держава. Гетьман П. Скоропадський



Скачати 409,75 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації22.01.2017
Розмір409,75 Kb.
  1   2   3


Тема: Українська Держава. Гетьман П. Скоропадський.

Мета: з'ясувати значення Брест-Литовського мирного договору для подальшого перебігу подій Української революції; охарактеризувати гетьманський режим П. Скоропадського; пояснити поняття і терміни: «сепаратний мир», «окупація», «переворот», «гетьманат», «федеративна грамота»; розвивати вміння учнів отримувати нові знання, використовуючи різні джерела інформації; сприяти розвитку в них патріотичних почуттів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта «Українська Держава. Утворення Директорії та відновлення УНР (травень—листопад 1918 р.)», атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.

Основні поняття і терміни: сепаратний мир, окупація, переворот, гетьманат, федеративна грамота.

Основні дати: 9 лютого (27 січня) 1918 р. — укладення Брестського миру між УНР і країнами Четверного союзу; 28—29 квітня 1918 р. — гетьманський переворот, проголошення П. Скоропадського гетьманом України; 14 листопада 1918 р. — грамота П. Скоропадського про федерацію з Росією.

Хід уроку

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель повідомляє учням тему й основні завдання уроку.

  1. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

►► Робота з історичною картою

  1. Покажіть кордони УНР.

  1. Прослідкуйте події Першої війни між Радянською Росією та УНР.

  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

►► Запитання та завдання

  1. Опишіть, як розгорталися події на фронтах Першої світової війни у 1917 р.

  2. Чому питання про мир було одним із головних у Російській і Укра­їнській революціях?

  1. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Мирний договір у Брест-Литовську. Вступ німецько-австрійських військ в Україну.

Вихід із війни був одним із головних питань на початку Україн­ської революції. Для лідерів національно-визвольного руху укладення миру означало підтримку народу, а зволікання у цій справі — втрату популярності.

Ініціатива у проведенні мирних переговорів належала більшови­кам, які на II Всеросійському з’їзді Рад проголосили Декрет про мир. Раднарком звернувся до всіх воюючих сторін із пропозицією розпочати мирні переговори, на яку відгукнулися лише Німеччина та її союзни­ки. Переговори розпочались у Брест-Литовську (давня назва Берестя). Перемир’я було укладено 15 грудня 1917 р.

Керівники Української Центральної Ради, не бажаючи бути за­ручниками російсько-німецької змови, вирішили втрутитись у пере­говорний процес. У Бресті відбулася неофіційна зустріч української делегації з представниками Німеччини й Австро-Угорщини. 24 грудня



  1. р. Генеральний Секретаріат звернувся до всіх воюючих і ней­тральних країн із нотою, у якій говорилося, що УНР до утворення фе­деративного російського уряду буде здійснювати міжнародні відносини самостійно. Указуючи на те, що влада Раднаркому не поширюється на Україну, Генеральний Секретаріат заявив, що угода, яку хоче укласти Росія зі своїми противниками, буде чинною в Україні лише тоді, коли її ухвалить і підпише уряд УНР. У відповідь делегація УНР була за­прошена до участі в переговорах. Напередодні від’їзду делегації, яку очолив В. Голубович (згодом — О. Севрюк), її докладно інструктував М. Грушевський.

Делегація мала домагатися включення до складу УНР Східної Га­личини, Буковини, Закарпаття, Холмщини, Підляшшя, а в разі від­мови — утворення з цих земель у складі Австро-Угорщини окремого коронного краю із широкими правами автономії.

Переговори розпочалися 10 січня 1918 р. Російську делегацію очо­лював Л. Троцький, який був змушений визнати делегацію УНР. На­прикінці січня в переговорах було оголошено перерву. Раднарком ви­рішив скористатися цією перервою для встановлення контролю над Україною. До складу російської делегації було включено представників радянської УНР. Але представники Четверного союзу повноважність цієї делегації не визнали. До того ж виконуючий обов’язки голови делегації УНР О. Севрюк ознайомив присутніх із текстом Четвертого універсалу УЦР і зажадав визнання УНР незалежною державою.

9 лютого 1918 р. було укладено договір УНР із країнами Четвер­ного союзу (Брестський, або Берестейський, мир).

Брестський мирний договір мав 10 статей: 1-ша — визнавала само­стійність України; 2-га — визначала її кордони; 3-тя — встановлювала порядок евакуації союзних військ; 4-та — засвідчувала дипломатичні зв’язки України з державами Четверного союзу; 5-та — вирішувала пи­тання про відмову сторін від воєнних контрибуцій; 6-та — регулювала питання військовополонених; 7-ма — регулювала господарські справи (взаємне постачання сільськогосподарських і промислових «лишків», зокрема постачання Україною 1 млн тонн зерна, м’яса, круп до лип­ня 1918 р.); 8-ма — відновлювала правові відносини між сторонами; 9-та — встановлювала, що всі умови договору становлять одну ціліс­ність; 10-та — стверджувала автентичність усіх текстів договору.

За договором УНР зобов’язалася поставити Німеччині та Австро- Угорщині 60 млн пудів хліба, 2750 тис. пудів м’яса, 400 млн яєць та іншої сільськогосподарської продукції і сировини. Делегації Німеччи­ни й Австро-Угорщини погодилися на приєднання Холмщини та Під­ляшшя до УНР. Крім того, з Австро-Угорщиною була укладена таємна угода, за якою на західноукраїнських землях утворювався окремий ко­ронний край із земель Буковини і Східної Галичини. Але цей документ так і не вдалося реалізувати через невиконання УНР умов постачання продовольства і протести поляків в Австро-Угорщині.

►► Робота з документом



Таємна угода

Зважаючи на те, що українці надали національним меншинам на території України, серед них і полякам, широку автономію та мож­ливості для культурного розвитку; ми [австро-угорський уряд] також проголошуємо: для забезпечення національно-культурного розвитку тієї частини українського народу, що проживає на австрійській тери­торії, а також із метою посилення зв’язків між нашими державами, не пізніше ніж 31 липня на обговорення у парламент буде винесено зако­нопроект про створення окремого коронного краю на землях Буковини та тієї частини Східної Галичини, що заселена переважно українцями. Австрійський уряд використовує всі можливі конституційні засоби, щоб цей законопроект набув законної сили через парламентський акт.

►► Запитання до документа


  1. Що передбачала ця таємна угода між Австро-Угорщиною і УНР?

  2. Чому Австро-Угорщина пішла на укладення цієї угоди?

Тим часом успіхи більшовиків примусили лідерів УНР шукати мо­гутніх союзників. Після укладення мирного договору делегація УНР оголосила, що УЦР перебуває у важкому становищі й вимагає негайної допомоги. Країни Четверного союзу погодилися її надати (збройними силами і позикою у сумі 1 млрд крб).

У лютому 1918 р. їхні війська перейшли в наступ на території України, попереду них просувались українські частини армії УНР. Серед них наступали Синьожупанна і Сірожупанна дивізії, сформовані з українців, що були у німецькому й австрійському полоні. 2 березня



  1. р. Київ було звільнено від більшовиків. Першими у місто вступи­ли гайдамаки під командуванням С. Петлюри, які влаштували урочис­тий парад. Наступного дня до міста вступили німецькі підрозділи.

►► Цікаво знати

Керівництво радянської УНР опинилося у скрутному станови­щі. У своєму розпорядженні Народний Секретаріат мав близько 25 тис. червоноармійців. Для оборони Києва було ледь набрано 3 тис. осіб. Чинити опір 450-тисячній німецько-австрійській армії було недо­цільним. 1 березня 1918 р. радянські війська залишили Київ.

З березня 1918 р. у Брест-Литовську РСФРР уклала мирний договір із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною. Росія зобов’язувалася визнати право українського народу на самовизначення, законність влади Української Центральної Ради на території України, ви­знати договір держав австро-німецького блоку з УНР, укласти з нею мир­ний договір, вивести з її території частини Червоної гвардії, припинити будь-яку агітацію і пропаганду проти уряду і громадських установ УНР.

Брестський (Берестейський) договір поклав початок міжнародно- правовому визнанню України як незалежної держави і продемонстру­вав успіх молодої української дипломатії. Але країни Антанти вважали договір сепаратним, що згодом негативно відбилося на долі української держави.

►► Робота з термінами і поняттями

Сепаратний мир — у міжнародному праві — договір про мир чи перемир’я у війні, укладений однією державою або групою держав із противником окремо від своїх союзників.


►► Робота зі структурно-логічною схемою



Брестський мир

Хід переговорів

Дата

Подія

7 листопада (25 жов­тня) 1917 р.

II Всеросійський з'їзд Рад у Петрограді прийняв Декрет про мир, у якому закликав всі воюючі держави припинити війну і укласти мир без анексій і контрибуцій. Згодом Раднарком заявив, що декрет є офіційною пропозиці­єю негайно укласти перемир'я і розпочати переговори про мир

14 (1) листопада 1917 р.

На пропозицію більшовиків відгукнулась тільки Німеччина

20 (7) листопада 1917 р.

Початок переговорів про перемир'я між Німеччиною і Радянською Росією

5 грудня (22 листопа­да) 1917 р.

Генеральний Секретаріат прийняв рішення про укладення перемир'я з краї­нами Четверного союзу

6 грудня (23 листопа­да) 1917 р.

Неофіційна зустріч української делегації з представниками Німеччини й Австро-Угорщини. Укладення перемир'я між УНР і країнами Четверного союзу

12 грудня (29 листо­пада) 1917 р.

Початок переговорів делегації Четверного союзу і Радянської Росії щодо умов миру

15 (2) грудня 1917 р.

Перемир'я між Радянською Росією і Німеччиною

24 (11) грудня 1917 р.

Генеральний Секретаріат звернувся з нотою до всіх воюючих і нейтральних країн, у якій йшлося, що УНР «стає на шлях самостійних міжнародних стосунків до того часу, доки не буде створено загальнодержавної власті в Росії», і пропонує воюючим державам укласти мир без анексій та контри­буцій з урахуванням прав націй на самовизначення

26 (13) грудня 1917 р.

Країни Четверного союзу погодилися на участь у переговорах у Брест- Литовську делегації УНР

1 січня 1918 р.

(19 грудня 1917 р.)



Прибуття у Брест-Литовськ української делегації на чолі з В. Голубовичем, який отримав детальні інструкції від М. Грушевського








9 січня (28 грудня 1917 р.) 1918 р.

Українська делегація вперше взяла участь у пленарних засіданнях пере­говорів. Визнання головою радянської делегації Л. Троцьким права делегації УНР самостійно брати участь у переговорах

12 січня 1918 р.

(30 грудня 1917 р.)



Визнання країнами Четверного союзу самостійності української делегації. Визнання її єдиним представником народу України

Січень 1918 р.

Нова радянська делегація на переговорах оприлюднила свій новий склад, до якого були включені представники радянської УНР. Троцький заявив, що саме вони повинні представляти інтереси українського народу, бо УЦР вже не контролює більшої частини України. Проте ця заява була відхилена країнами Четверного союзу, які відмовилися визнати делегацію радянської УНР. Голова української делегації 0. Севрюк оприлюднив Четвертий універсал

9 лютого (27 січня) 1918 р.

Укладення Брестського миру між УНР і країнами Четверного союзу

3 березня 1918 р.

Радянська Росія підписала Брест-Литовський мир із країнами Четверного союзу




Результати і наслідки

Україна стала першою державою, яка вийшла з Першої світової війни

Україна стала повноправним членом міжнарод­них відносин

Падіння радянської влади в Україні

Визнано

кордони


Української

держави


Відновлено владу УЦР, обмежено суверенітет України
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка