У країні чемності І доброти



Скачати 160,74 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір160,74 Kb.
У КРАЇНІ ЧЕМНОСТІ І ДОБРОТИ
Мета. Активізувати і узагальнити знання учнів з правил етикету. Формувати у дітей моральні чесноти, добропо­рядність, почуття милосердя, дружелюбності, взаємодопо­моги. Виховувати шанобливе ставлення до дівчаток, до ма­люків, до старших, до батьків, до природи.
Вчитель. Любі діти, дорогі гості, сьогодні ми побуваємо у країні Чемності і Доброти.
(Грає музика. З 'являється Марічка і Олесь, Вони огляда­ють все навколо).

Ведуча. Заходьте до залу, будьте ласкаві. Швидше про­ходьте, час казку розпочинати.

Є двері золоті, чарівні,

Далеко десь на світі.

Якщо ті двері чарівні

Ми зможемо відкрити,

В країні Ввічливій тоді

Залишимося жити.

А перш за все, я від душі

Скажу слова вам щирі:

На цілім світі треба жить

У дружбі, щасті й мирі! Марічка.

Як нам бути? Що робити?

Як нам двері відчинити?

Олесь.

Ключик є, та справа в тім —

Не відкрити двері ним... Ведуча.

Слова незвичні ви скажіть —

І двері зможете відкрить!

Марічка. Відкривайтесь, дам цукерку! Олесь. Відчиніться, пригощу яблучком! Марічка і Олесь. Не відчиняються... Марічка. Давай спробуєм разом.

Марічка і Олесь. Двері, відкривайтеся, будь ласка! (Двері відчиняються, діти заходять до залу, там сидять діти. Заходить Фея Доброти. Звучить музика). Ведуча. Діти, послухайте, яка чарівна музика звучить. Хто ж це до нас поспішає? Діти. Добра Фея! (З'являється Фея). Фея.

Доброго ранку! — мовлю за звичаєм,

Доброго ранку! — кожному зичу я,

Доброго дня! — вам, діти, бажаю!

Вечором добрим! — гостей я вітаю.

Ви усміхніться у відповідь, люди!

Бо добрі слова для кожного любі! Любі діти! Шлях у мою країну буде нелегким, його тре­ба вам дружно подолати. Сподіваюся, ви зможете одержа­ти ключі від Країни Доброти.

Які чарівні слова ви знаєте? (Будь ласка, вибачте, дя­кую...)

Які риси характеру потрібні у Країні Доброти і Чем­ності? (Ввічливість, тактовність, порядність, чемність, щирість, добродушність, милосердя, уважність, взаємодо­помога, дружелюбність, привітність, люб'язність, прис­тойність, інтелігентність)


Все — із доброго чи злого — Починається з малого: Листя виросте з листочка, З нитки витчеться сорочка,

Хліб — з маленької зернини, Дощ — із чистої краплини. Усміхнемось всім навколо: Небу, сонцю, квітам, людям!

І тоді обов'язково — День для нас привітним буде! День турботою почнеться,



Все довкола усміхнеться! Проганяй мерщій дрімоту І рукам давай роботу, І роби невтомно, вміло, Хоч мале, та добре діло!
Існують правила життя давно в країні цій;

Для вас умова лиш одна: навчись, оволодій!

На все життя запам'ятай крилаті ці слова:

«Мудрість народна вічно жива!».


(Підкидає паперові голуби з народними прислів'ями про доброту. Діти їх ловлять і зачитують прислів 'я).

Хто людям добра бажає, той і собі має.

Світ не без добрих людей.

Хто чисте сумління має, спокійно спати лягає.

У чужому домі будь привітливий, а не примітливий.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гарненько.

Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе.

Не плюй у криницю, знадобиться води напиться.

Чого собі не зичиш, і другому не жадай.

Зароблена копійка краще краденого карбованця.

Щоб досягти великого, треба почати з малого.

Все добре пам'ятай, а зла уникай!

Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.

Не копай другому ями, бо сам до неї впадеш.

Посієш вчинок, виросте звичка.

Дівчинка.

В трамваї переповненім Сашко з м'ячем сидить,

А біля нього згорблений Старий дідусь стоїть.

Хтось до Сашка звертається:

Чи вас у школі вчать,

Як місце дати старшому, Як старших поважать?

Та вчать, — Сашко відказує, —

Але у дану мить Розпочались канікули,

І нас ніхто не вчить... Отож і ви не забувайте: Дорослим місце уступайте!


Ведуча. Марійко, Олесю, ви не мовчіть, будь ласка, про себе розкажіть.

Марійка.


В 7.00 борюсь зі сном, Ліве око відкриваю, Потім цілих п'ять хвилин Правим оком я моргаю.

Час вставати. Ні, не буду! Краще в ліжку я побуду,

Ще полежу, потягнуся, Потім мультик подивлюся... Олесь.

Щодо спорту і до вправ — На зарядку я начхав! В ліжку дриґаю ногами, Потім кличу: «Мамо, мамо! Ти до мене поспішай, Взуй мене і одягай!».

Марійка.

Вранці я не поспішаю, Ліжко я не застеляю, Надуваю губи:

— Нащо чистить зуби?
Перед дзеркалом кривляюсь,
Як вмиваюсь нашвидку —
Бруд увесь на рушнику.

Олесь.


У хаті в нас з недавніх пір

Завівся дуже дивний звір.

Живе собі і геть не йде,

Зовуть його: «не-знаю-де».

Учора, тільки я заснув,

Мої штани він проковтнув.

Та що там ті одні штанці!?

А кольорові олівці?

А мій улюблений блокнот,

А синій зошит мій для нот?

Хустинок п'ять, шкарпеток шість!

Та він мене вже скоро з'їсть!

Відстати я його просив,

Цукерки я йому носив, —

Усе дарма!

Прокинувсь — знов чогось нема!

Я за порядком стежить став,

В шухляду клав я олівці,

І вішав на стілець штанці...

Безладдя звів я нанівець —

І звірові прийшов кінець! Ведуча. Діти, а може у нас живе цей дивний звір «Не-знаю-де»? Діти. Ні!

Будемо старанні,

Будемо слухняні.

Він і сам від нас піде,

Дивний звір «Не-знаю-де».

Хлопчик.

Жив собі Ведмідь-гультяй, Знав єдине слово: дай!

Дай-но меду! Дай малини! Дай і риби, і калини!



Ну й неввічливий бурмило! — Дорікали крокодили. —

Чи ж тобі завчити важко



Чарівні слова: «Будь ласка»?! Фея.

До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі.

їх кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь.

Ви, любі друзі, знайте:

Запам'ятать не важко,

Маленькі ключики твої



«Спасибі» і «будь ласка»! Тетянка.

В мене стільки є ляльок —

Прямо цілий дитсадок!

А ще різних бантиків,

І яскравих фантиків,

А цукерок, гумок стільки,

Що не злічать і умійки.

— Нащо нам бажання?


Нащо нам старання?
Нащо нам терпець?

З ним уміння і везіння, Бо терпець — всьому кінець! Всі незнайки, поспішайки Хай завчать прості слова:

Невезіння від невміння

Та від поспіху бува! (Заходять гноми, плачуть, шкутильгають). Фея. Що з вами трапилося, любі гноми. Гноми.

Ми захворіли...

У нас все болить, нас ламає,



А температури — немає... Фея.

Заспокойтесь, не хвилюйтесь,

Я в біді вас не залишу,

Я вам зараз допоможу. (Паличкою торкається до них).

Прошу вас сісти. Гноми.

Я повинен сісти першим.

Ні, я! (Сперечаються). Фея.

Спокійно, сідайте кожен на своє місце!

Спокійно сидіть на стільчиках, не гойдайтеся,

Будьте уважні і всім усміхайтеся.

Я бачу, хвороба від нас відійшла,

На гномів наших подіяла гра!

Що ж, у коло з дітьми ставайте,

Усі разом гру починайте! (Музична гра « Ведуча. Книжка скаржилась Мар'яні... Книжка.

Я у тебе не в пошані.

Звідкіля це на мені плями сині та масні?

Подивися, от сторінка:

Намальована хатинка,

Під хатинкою маля

І написано: «Це я».

А за дві сторінки далі

Різні звірі небувалі:

Сині, жовті та рябі,

Що й не снилося тобі!

Люди кажуть:

— Ой, чия ти?

Як тебе тепер читати?

Скільки ми читали книг,

А не бачили таких! Хлопчик.

Гей, книжко, тікай ти подалі,

Бо будеш у маслі і салі

І в сажі чорніше горшка! (Тікає).



Марійка

Постій і пробач!

Я вже не така!

Підклею листки,

Обгорну у обнову,

І ніби новенька

Станеш ти знову!

( Пісня „ Ой летіли гуси” )



Розбишака.

Привіт! Я теж цю пісню знаю! Хоча співать не дуже полюбляю... Я більше люблю усім заважати — Стріляти птахів, за хвіст їх тягати, Стрибати, скакати, дражнити дітей — Я жвавий, веселий, все в мене о'кей! А ви такі виховані, чемні... А де ж то Олесь і Марійка нікчемні? (Дивиться).

Так ви тут на мене не чекали? Напевно, вже порядні стали? Зараз перетворю тебе, Олесю, на дракона і будеш ку­курікати! Ха-ха-ха! А тебе, Марійко, на жабу-скрекотушку. Будеш квакати і стрибати, Дітей і гостей розвеселяти. Ведуча. А звідки ти такий зухвалий взявся? Розбишака. А хіба ви не знаєте? Це ж мене Олесь нама­лював. Я з картинки ожив. Мене ніхто не може переви­ховати, хіба що Добра Фея. Та її тут немає, це я напевно знаю. Ведуча.

Діти! Хто це до нас завітав? Нас усіх так налякав? Діти. Розбишака-заважака!



Розбишака. Гаразд, якщо я Розбишака-заважака, то ви невиховані задаваки!

Ведуча. Ні, ти помиляєшся. Наші діти чемні, добрі,ввічливі, щирі і привітні.

Розбишака. Ні, ні, ні! Все навпаки! Найскромніший, найчемніший, найвихованіший — це лише я!

Ведуча. Гаразд! Зараз ми перевіримо, який ти чемний і вихований. Як ти будеш себе поводити на дні народження? Розбишака. Якщо мене запросять, я залишу подарунок вдома. Він і мені згодиться. Ні з ким у гостях не буду розмовляти. Вибиратиму і їстиму все найсмачніше... Діти. Як тобі не соромно? Ведуча. Скажи, будь ласка, як треба ставитися до дівчаток?
Розбишака. Дівчаток не буду помічати, не даватиму їм ніде проходу, ставитиму їм підніжки, лякатиму й показу­ватиму язика! Діти. Як тобі не соромно?

Ведуча. А якщо твій товариш випадково впаде, скажи, що ти будеш робити?



Розбишака. Ой! Покажу на нього пальцем, буду голос­но сміятися, щоб він бачив, що я зовсім не засмутився! Справжній товариш не повинен засмучувати своїх друзів! Діти. Як тобі не соромно?

Ведуча. А чи знаєш ти, для чого служить носова хусточ­ка? Розбишака. Аякже! Коли чхаю — носа закриваю. Ведуча. Молодець!

Розбишака. Ось і загадкам прийшов кінець! Я ж бо славний молодець! Та ви з мене смієтеся! Та ще й ваші батьки сміються! Нічого, в них з очей ще сльози пол­лються. Що захвилювалися? Я зараз вам дам слушні по­ради, як діточок ваших виховувати.

Ой, та я зовсім забув! Я соромлюся сказати, що у мене сьогодні День народження!

Ведуча. Якщо так, ми вітаємо тебе з Днем народження. Бажаємо щастя і здоров'я, радощів і сміху без ліку, сумління, старання, терпіння. Всі. З Днем народження!( Пісня „ Плескай, тупай” )
Розбишака. Я такий зворушений вашою увагою, що не можу словами передати. Недаремно кажуть, що за добро треба платити добром. (Грає музика. Заходить Фея) Ведуча. Як ти думаєш, хто тобі допоміг? Розбишака. Добра Фея! Фея.

Я рада, друзі, вас вітати, Чудове в нас сьогодні свято! Навчились старших поважати, І малюків не ображати, Вітатись чемно з усіма І дарувати всім добро — За вас радію — недарма! Сказав мудрець: «Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай. Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізня від мавпи й звіра. Хай оживає істина жива: Людина починається з добра!».


«Роби добро, — мені сказала мати, — І чисту совість не віддай на шмати!». Благословенний мамин заповіт Ніхто в мені не може подолати.
Сію дитині в серденьку ласку, Сійся родися ніжне «будь ласка», Вдячне «спасибі», «вибач» тремтливе — Слово у серці, як зернятко в ниві. «Доброго ранку!», «Світлої днини!» — Щедро даруй ти людям, дитино. Мова барвиста, мова багата Рідна і тепла, як батьківська хата.

Розтопить серце всякого Сердечне слово «дякую». Коли тебе впіймають за підказку, Ти вчителя розчулиш: «Вибачте, будь ласка!».


Зазеленіє древній пень, Коли почує: «Добрий день!».
Щоб знову зустрітись в годину призначену, Кажу щиро завжди я всім: «До побачення!».
Коли згасає сонце у росі,

Й зоря лягає лагідно на плечі,

Серед знайомих рідних голосів

Ми чуємо привітне: «Добрий вечір!».


«Будь ласка», «спасибі» і «будьте здорові» — Слова необхідні й корисні у мові. Приємно їх чути і в школі, і вдома Від мами, від вчителя й просто знайомих.
Тож радим: частіше їх, друзі, вживайте, Даруйте сміливіше радісний настрій! І кожен свій день, як завжди, починайте Зі слів: «Добрий ранок!», «Вітаю!», «Здрастуй!»

Від сонця до серця хай йде доброта, Теплом зігріваючи душі. Тобі я брат, мені ~ ти брат — Завжди пам'ятати я мушу.


Дружба, дружба над усе, Дружба радість нам несе. Дружба всім нам дорога, Дружба жити помага. Радість щоденно ви даруйте, Й поспішайте творити добро!
Твій друг тобі віддасть усе: І свій квиток на карусель, Цвях, мотузку і літак, І не за щось, а просто так. І ти нічого не жалій Ніколи і нітрохи, І навіть м'яч футбольний свій Віддай, як друг попросить. (Пісня «Справжній друг»).
Для хлопців завжди буду радий Я дати ось такі поради: Увагу щоб звернуть на себе, Як слід навчитися нам треба, Не смикать дівчинку за коси, Зробити все, шо вона просить. Усі дівчатка — солодунки І полюбляють подарунки, Не трактори, і не наклейки, А ляльку Барбі і цукерки.
Коли зупиниш хулігана, Добро ти зробиш, як в романі, Як будеш з школи з нею йти, Допоможи портфель нести.
Не будь хвалько і задавака, Не змушуй меншого заплакать. Коли врахуєш всі поради, — Усі дружить з тобою раді.
Не машинки, не ракети,

У дівчаток свої секрети:

Чисті руки, одяг, щічки,

В косах гарні білі стрічки.

Все важливо для дівчаток

З голови до самих п'яток.

Галасать, із кимось биться

Для дівчаток не годиться.

Більш за все не люблять хлопці

Ябед, плакс і тих, хто в злості.

Будеш все це пам'ятати,

Зможеш гарним другом стати. (Пісня «Доброта»), Фея.

Благословенні будьте, небеса,

І, ясне сонце, будь благословенне.

Нехай панує на землі краса

І не шугає полум'я шалене.

Нехай панує на землі добро,

Співає мати пісню колискову.




  • На закінчення нашої подорожі я хочу переконатися, що ви все запам'ятали, тому пропоную пограти у гру «Так чи ні» (плескати в долоні).


Ти йдеш з другом вулицею. Він привітався з незнайо­мою тобі людиною, ти теж сказав «Добрий день!».
«Дайте мені хлібину» — звертається хлопець до про­давця.
Після обіду Коля сказав: «Дякую, борщ дуже смач­ний».
У шкільному коридорі розмовляють вчителі. Серед них Ігор побачив свого класного керівника і привітався «Добридень, Олег Васильович».
Маринка вийшла у двір і побачила сусідського до­рослого юнака і першою привіталася.

Коло дверей у клас зустрілися Дмитрик і Оленка. «Привіт!» — привітався Дмитрик і першим зайшов у клас.


«Вибачте, будь ласка, я штовхнула Вас ненавмисне» — сказала Даша.
Коридором йде вчителька, в руках у неї книжка, зо­шити, журнал. На зустріч їй учень: «Добрий день», — і пішов далі.
Гра «ВСТАВ ЧАРІВНЕ СЛОВО»

Розтопить серце всякого сердечне слово ... (дякую).

Якщо ти їсти вже не в силах, то скажем мамі що?

(Спасибі)

Зазеленіє старий пень, коли почує ... (добрий день).

Коли згасає сонце й зоря ляга на плечі, Серед знайомих голосів ми чуєм ... (добрий вечір).

Розтане навіть крига від слова теплого ... (спасибі).

Щоб зустритися знову в годину призначену, Кажу щиро завжди я всім ... (До побачення).

Але всі чудові і приємні слова треба обов'язково ви­мовляти з усмішкою. Бо від усмішки хмарний день яснішає.



(Пісня «Улыбка»).

Ось і закінчилося наше свято, Залишивши тепло й світло в душі. На все добре, хлопці і дівчата, Хай у всьому завжди вам щастить,



Всі діти.

До побачення вам, люди, Будьте всі здорові! І слова чарівні всюди Ви вживайте в мові!


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал