"Твій біль, Україно, дзвони Чорнобиля"



Скачати 60,93 Kb.
Дата конвертації23.02.2017
Розмір60,93 Kb.
Виховний захід на тему “Твій біль, Україно, дзвони Чорнобиля”

Вед. 1
Здавалось, квітень землю чарував,


Раділо сонце весняній роботі,
Ніхто ще не підозрював, не знав,
Що станеться вночі, що буде потім.
Вед. 2
А в місті, що жило своїм життям,
Слова кохання чулися відверті...
Та час мине – і буде небуття,
Чорнобиль буде, мов синонім смерті...

     І ВЕДУЧА. Велике село Чорнобиль згадується в літописах вперше в кінці ХІІ століття. Але поселення в цьому місці існували набагато раніше.


     4 ВЕДУЧИЙ. В різні часи ці краї належали то Україні, то Польщі. Мешканці Чорнобиля займались судноплавством, рибальством, городництвом.
     1 ВЕДУЧА. Кількість населення на початку XX століття була трохи більше, ніж у 86-му - майже 14,5 тисяч.
     4 ВЕДУЧИЙ. В 1970 році вирішено біля Чорнобиля будувати атомну електростанцію імені В.І.Леніна. Ця будова відрізнялась особливим ударним трудом та достроковими здачами реакторів. На кінець 1985 року у місті енергетиків Прип"ять проживало 50 тисяч мешканців.\

     2 ВЕДУЧИЙ. "Завершальний рік одинадцятої п'ятирічки був для Чорнобильської АЕС незвичайним - тут діяли на повну потужність відразу всі енергоблоки. Подібного ще не було за всю історію експлуатації атомного велетня. Раніше щорічно, згідно графіку, хоча б один із енергоблоків зупиняли на плановий ремонт: він проходив в залежності від його складності від 15 до 80 діб. Завдяки скороченню терміну ремонту, графіки вдалося об'єднати. І річне виробництво електроенергії досягнуто в минулому році рекордної цифри - 28 мільярдів кіловат-годин"


     4 ВЕДУЧИЙ. "АЕС - самі "чисті", самі безпечні з існуючих електростанцій. Іноді, правда, мусимо чути, що на АЕС може бути вибух... Це просто фізично неможливо... Ядерне паливо на АЕС не може бути підірвано ніякими силами - ні земними, ні небесними... Думаю, що створення серійних "земних" зірок стане реальністю..." /академік Стирікович М.О.,    

     В ніч на 26 квітня 1986 року сталася нечувана жахлива катастрофа-аварія Чорнобильської атомної електростанції. Звістка про цю катастрофу блискавично облетіла увесь світ. Про неї негайно повідомили засоби масової інформації всіх країн. Нічого про цю трагедію не знав тільки народ України, на долю якого випала Чорнобильська біда.


     4 ВЕДУЧИЙ. Весна 86-го на Україні буяла первоцвітом садів.
     1 ВЕДУЧА.  Оспівана в веснянках нашими предками, вона проходила
     по нашій рідній землі, як завше квітуча та рясна.
     2 ВЕДУЧИЙ.  Напевне, вона б і не запам'яталась нам нічим особливим, якби...
     3 ВЕДУЧА,
     Підвладен лиш правді єдиній, оракул
     Добувся до кореня віщого знаку,
     Прорікши: "Немарне змертвіла вода.
     Мужайтеся, люди: заходить біда".
       3 ВЕДУЧА. 26 квітня 1986 року. Чорний день в історії України.
     2 ВЕДУЧИЙ. Це день, коли Чорнобиль став відомий усьому людству. Гірка слава, як полин.

     4 ВЕДУЧИЙ Перша година 22 хвилин 30 секунд. ЕОМ видала інформацію, що потрібна термінова зупинка реактора, але оператори продовжували процес. Потужність реактора почала швидко зростати.


     1 ВЕДУЧА : 1 година 23 хвилини 58 секунд – в різних приміщенях блоку пролунали послідовно три вибухи. Щоб оцінити масштаби радіоактивного виділення, нагадаємо, що атомна бомба, скинута на Хіросиму, важила 4,5 т. Реактор четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС ви¬кинув в атмосферу 50 тонн випарованого палива (тобто 10 хіросимських бомб, а на додаток 70 тонн палива і близько 700 тонн радіоактивного реакторного графіту, що осів в районі аварії).

     3 ВЕДУЧА. Пожежники разом з персоналом АЕС першими пішли на невидиму смерть. Вони зупинили вогонь, тим самим відвели ще більшу катастрофу, яка могла статися, коли б вогонь перекинувся на інші реактори.

     1 ВЕДУЧА. В цю квітневу ніч, в хаосі пожежі вони і не думали про геройство. Ніколи було. Вони працювали. Вони рятували атомну станцію, рятували Прип"ять. Чорнобиль, Чернігів, Київ, усіх нас.

В. 1 саме вони першими отримали смертельну дозу радіації, віддали свої життя, щоб врятувати життя мільйонів інших людей.


Звичайна ніч. Звичайне чергування.
Крізь темряву до ранку – лише крок.
Не знав ніхто, що то для них востаннє,
Що потім буде виклик, той дзвінок,
Той голос в трубці весь тремтів від жаху,
Щось про пожежу злякано кричав,
Що стався вибух, що немає даху,
І швидше їх приїхати благав.
Про радіацію ніхто не думав доти,
(Хоча для них не буде вороття!),
Така вже справа – рятувать життя.
... Вони тоді пожежу загасили,
Вогонь тоді здолати їх не зміг,
Та був ще ворог – і не стало сили,
Бо невидимець той їх переміг...
Це потім скажуть виміряти дозу
І лікарі промовлять вирок свій,
Та вже не буде юності і мрій...
А їм би літні ранки зустрічати,
Коли ще місяць поміж хмар не щез,
Радіти, сподіватись і кохати,
Та все взяла Чорнобильська АЕС.
... На цвинтарі живі, тендітні квіти,
Вони тут навіть взимку – увесь час...
Ще юні хлопці, учорашні діти,
Що врятували там мільйони "нас”...

     2 ВЕДУЧИЙ. Скільки імен є в списку жертв цієї катастрофи? А скільки імен ще поповнить його?


     3 ВЕДУЧА. І невже вислів "Ніхто не забутий! Ніщо не забуте!", який ми тверде закріпили за воєнними часами сорокових знову буде тривожити наші серця.
     1 ВЕДУЧА. Ліквідатори - люди, котрі, хто по добрій чи по іншій волі, взяли участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
     2 ВЕДУЧИЙ. Це люди різних національностей, віросповідань, професій, різного віку. Біда їх об"єднала, і де б вони не народилися, в яких краях не проживали - в їх життєвому паспорті значиться прописка: ЧОРНОБИЛЕЦЬ.

     2 ВЕДУЧИЙ. А місто спало. Була тепла квітнева ніч, одна з кращих ночей року, коли листя зеленим туманом раптом проступає на деревах.


     3 ВЕДУЧА. Спало місто, спала Україна, не відаючи про велику біду, яка прийшла на її землю.
    
     4 ВЕДУЧИЙ. Через 40 років після закінчення другої світової війни на нашій землі знову прозвучало страшне слово "евакуація".
         
     1 ВЕДУЧА Евакуація. Масовий вихід тисяч людей з насиджених місць поставило багато складних проблем - організаційних, побутових, моральних. Все було не просто і одною рожевою фарбою зобразити ці події не можливо.
     2 ВЕДУЧИЙ Евакуація. Вона випробувала на міць ту систему, в якій ми тоді жили. І, як не парадоксально це звучить, вона показувала, як під рентгеном, її сильні та слабкі сторони.
     3 ВЕДУЧА Звернемося лише до деяких фактів. Після приборкання пожежі на ЧАЕС вдень, 26 квітня жителі Прип"яті та Чорнобиля продовжували жити, хоча і з страхом тривоги, звичайним життям. Діти гуляли на майданчиках, пішли до школи. Їх батьки, навіть і не підозрювали, якій небезпеці піддавали своїх чад.

     З ВЕДУЧА.  На початку травня 86-го було розпочата евакуація міста Чорнобиля та сіл в радіусі ЗО км. від Прип"яті. Важко уявити, як безмежно важко було селянам, особливо старим людям, покидати свою землю, кидати свої домівки, господарство, могили предків.


    
     3 ВЕДУЧА. Кожному зрозуміло, яка суєта та тривога панувала в ті часи в Поліському краї. Батьки шукали дітей, дружини чоловіків, зі всіх кінців Союзу в уже неіснуючі відділення зв"язку летіли тривожні телеграми від рідних та близьких.
     4 ВЕДУЧИЙ. Чорнобиль схопив у смертельні обійми 786 населених пунктів Київської, Житомирської, Чернігівської, Брянської, Могильовської, Гомельської областей, які виявились в зоні відчуження.

    Мертве село


Вже дозріла калина біля темного гаю,
Та її теплі грона тут ніхто не збирає...
На похилену хату сів журливо лелека.
"Де господар?” – питає.
Вітер каже: "Далеко”..
Павутиння на вікнах, купи бруду і пилу,
Лише верби самотні та хрести на могилах:
Тут ось мама, тут тато...
Й так могилонька кожна!
Але кажуть нащадки:
"Сюди їхать неможна.
Хоч і треба сказати слів спомин доречних –
Тут забруднена зона! Для життя небезпечно”
На стару огорожу похилились тополі...
Понівечені душі... Понівечені долі!
    
     Після виступу виконується пісня "На Чорнобиль журавлі летіли" музика О.Білаша, слова Д.Павличка.
    
     2 ВЕДУЧИЙ. Могутність і безсилля людини продемонстрував Чорнобиль.

Вед. 1
Сьогодні, вже в ХХІ столітті вже весь світ відчув екологічні наслідки викиду з активної зони реактора. 50 МRu радіонуклеїдів і 50 Мru радіоактивних газів, які піднялися з потоком повітря на висоту 1200 м і вище, рівні радіації в радіоактивному струмені активної зони реактора складали 1000 мікроренген/годину на відстані 5-10 км від місця аварії. У викидах було 23 головних радіонуклеїда. Більша частина розпалася за кілька місяців, але були й "довгожителі” – стронцій-90, цезій-137 (періоди їхнього розпаду 30 років), а також калій – 40, плутоній – 239 (періоди їхнього розпаду тисячі і мільярди років)

Дзвони Чорнобиля
Пливе сумний тривожний дзвін,
Зітхають сиві верби стиха,
Бо наче спогад лине він
Того Чорнобильського лиха.
Страшного горя вічний солід,
Він тихо серцю промовля:
"Тут смерті й сліз було без ліку!
Ні, не забула ще земля
Страшної катастрофи віку!
Хай гасне згарище пожеж
Закрите саркофагом болю,
Та пам”яті немає меж,
Вона проходить через долю.
Розбиті мрії й почуття,
Розбита радість і кохання...
Тут місто, де нема життя,
Тут стогне Прип”ять на світанні.
Пливе сумний тривожний дзвін,
Зітхають сиві верби стиха,
Бо наче спогад лине він
Того Чорнобильського лиха...

Вед. 2
Наслідками аварії на ЧАЕС був негативний вплив радіації на здоров’я тисяч і тисяч людей, забруднені радіацією численні території, "мертві міста”. Страшно дивитися на місто Прип”ять, де колись вирувало життя, жили й працювали люди, сміялися діти. Порожні будинки, магазини, лікарні, дитячі садки, навіть гойдалки у парку нагадують кадри якогось фільму жахів. Але – це не фантастика, це реальність.


Вед. 2
15 січня 2000 року Чорнобильську АЕС закрили.


Світ зітхнув з полегшенням.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал