Тези «Народні символи України»



Сторінка1/4
Дата конвертації12.02.2017
Розмір0,92 Mb.
  1   2   3   4
Тези
«Народні символи України»
Цендра Дарина,

Ткач Діана,

Гуманенко Вікторія

учні 3 класу

Володимирівської

загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів

села Володимирівка

Петровського району

Кіровоградської області

Керівник:

учитель початкових класів

Погорєла Тетяна Миколаївна

Ми живемо у тривожний, але прекрасний час, у час, коли відроджуються національні традиції, відроджується все те, що було забуте з роками. Кожний народ має свої святині, свої символи, опоетизовані образи дерев, квітів, рослин, птахів, тварин.

Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує даний народ. В одних народів їх більше, в інших менше.

Народи світу різняться між собою одягом, зви­чаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини.

Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, виши­тий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю леле­ка. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.

Ми довідалися, що українські народні символи оточують нас, їх потрібно лише побачити, розпізнати.

Під час екскурсії ми познайомилися з такими українськими символами: калиною, вербою, чорнобривцям, мальвами, конем, лелекою.

Також ми познайомилися із символами – оберегами: калиною, мальвами, віночком, чорнобривцями, рушником, писанкою.

Ми довідалися, що калина — символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового древа, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме древо пов'язує світ мертвих зі світом живих.

На жаль, доводиться нам бачити на могилах сумні кущі калини, але вони допомагають вшанувати пам'ять людей, які варті уваги і пошани. А на схилах Дніпра в Києві посадили калиновий гай, який з кожним роком збільшується. Вже посаджено понад 200 кущів калини в знак Пам'яті жертвам голодомору в Україні.



Чорнобривці — один з український народних символів. Згадані в ряді художніх творів, народних і сучасних піснях, казках та бувальщинах.

Нинішньої весни в Кіровограді було проголошено про початок акції «Єлисаветград – мільйон чорнобривців», яку ініціювали активісти обласної організації Партії регіонів.

Уперше в Україні влада і громада взялися створити новий образ обласного центру за допомогою… квітів. Цей намір відповідає головній меті програми соціально-економічного розвитку Кіровоградщини «Центральний регіон-2015».

Загалом же у рамках акції було висаджено квіти на 300 клумбах. Насіння чорнобривців отримували поштою всі бажаючі, які несподівано масово відгукнулися на заклик ініціаторів акції.

Перша дизайнерська квіткова клумба, на якій чорнобривцями висаджено символіку України та Кіровограда, з’явилась на головній площі міста.

Висаджували чорнобривці ми і біля своєї школи, і по всій території Володимирівки.



Мальва – це символ найдорожчого, любові до рідної землі, до народу. Не було села, а в ньому хати, де б не росли під вікнами мальви – прекрасні обереги нашої духовної спадщини. Всім, хто вирушав у далеку-далеку дорогу, ці квіти нагадували: там земля мила, де мати родила!

Мальви — рослини, що були одні з перших описані в літературі. Горацій згадував їх як компонент свого харчування, описуючи досить коротко: «Для мене харчем є маслини, цикорій та мальви». Перекладена лордом Монбоддо антична епіграма згадує мальву як рослину, що висаджується на могилах з огляду на повір'я про те, що мерці можуть ними харчуватись.

Найцікавіше було дізнатися про квіти, які використовуються у віночку та що вони означають.

Український віночок - це не просто краса, а й оберіг від зла та ще й знахар, бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже.


      Віночок, як головний убір, дівчата плели із 12 живих квітів, кожна з яких була символом і оберегом: безсмертник - символ здоров'я, деревій - нескореності, барвінок - життя й безсмертя людської душі, цвіт вишні та яблуні - символ материнської відданості, калина - символ краси та дівочої вроди, любисток і волошка - відданості та вірності, ромашка - символ дівочої чистоти; ружа, мальва та півонія - віри, надії та любові; хміль (вусики) - символ гнучкості та розуму. Цвіт маку долучають у вінок ті дівчата, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогом. Мак - символ печалі і смутку.
     До віночка в'язали кольорові стрічки. Посередині світло-коричнева стрічка - символ землі-годувальниці, ліворуч і праворуч від неї дві жовті - символ сонця, за ними світло- і темно-зелена - символи живої природи, краси і юності. Далі синя й блакитна - символи води і неба. Потім з одного боку жовтогаряча - символ хліба, а з другого - фіолетова - символ розуму, потім малинова - символ щирості та рожева - символ багатства. По краях в'язали білі стрічки - символ чистоти. На лівій внизу вишивали Сонце, а на правій - Місяць. Ці солярні знаки були головними оберегами голови дівчини, а також оберігали косу дівчини від злого ока.
     Носити віночок починали дівчатка з трьох років (перші віночки їм плела мама). І для кожного віку був свій набір квіточок.
     Крім "вікових" віночків, що плелися відповідно до віку дитини, ще існували ритуальні, звичаєві, магічні тощо. Усього 77 видів вінків. 

Існують рослини, що зараз сприймаються як певнi символи. Кожний народ має свої святині, свої символи, опоетизовані образи дерев, квітів, рослин, птахів, тварин. Є вони і в нашого українського народу. Калина, верба, тополя, дуб, чорнобривці, мальви, барвінок, червона рута, волошки... Вони віддавна уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі.

Наша свята земля, рідна оселя, солов'їна мова, невмируща пісня, червона калина і все, про що ми говорили, — є нашою Батьківщиною, яка зветься Україною. Тож любімо, шануймо, бережімо її та будьмо гідними її синами та доньками.

Збереження екологічної рівноваги - справа держави, громадських органів місцевого самоврядування і кожного з нас. Тож ми закликаємо всіх жителів села берегти всі зелені насадження. Адже рослини дають нам кисень, вони є лікувальними.




Зміст

Тези…………………………………………………………………………………1

І. Вступ…………………………………………………………………………….6

ІІ. Основна частина

2.1. Калина – одвічний символ України…………………………………………7

2.2. Чорнобривці – символ матінки - України………………………………….9

2.3. Мальва – символ любові до рідної землі…………………………………..11

2.4. Український віночок – краса і оберіг………………………………………13

ІІІ. Висновки……………………………………………………………………..14

ІV. Список використаних джерел………………………………………………15



V. Додатки………………………………………………………………………..16

І

. Вступ

Ми живемо у тривожний, але прекрасний час, у час, коли відроджуються національні традиції,


відроджується все те, що було забуте з роками. Кожний народ має свої святині, свої символи, опоетизовані образи дерев, квітів, рослин, птахів, тварин.

Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує даний народ. В одних народів їх більше, в інших менше.

Народи світу різняться між собою одягом, зви­чаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини.

Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, виши­тий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю леле­ка. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.


Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбність.
Наші народні символи оповиті легендами, оспівані в піснях. Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Народні символи – це наші святині.

Є вони і у рідній Володимирівці. Калина, верба, тополя, дуб, чорнобривці, мальви, барвінок, червона рута, волошки...



Їх ми і досліджували.

І

І. Основна частина


2.1. Калина – одвічний символ України.

Калина — символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового

древа, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме древо пов'язує світ мертвих зі світом живих.

Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, котрі ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців:

Ой у лузі червона калина похилилася.

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо.

А ми нашу славну Україну розвеселимо!

Калина - це опоетизований образ матері, батька, родини, цілого роду нашого красного. Вона уособлює той наймиліший серцю куточок землі, де ми народилися, де вперше усвідомили себе і світ, де душа сповнювалася добром і, як та калина, насаджувалася від рідної землі. Росте і милує, допомагає і розвеселяє вона нас.

На жаль, доводиться нам бачити на могилах сумні кущі калини, але вони допомагають вшанувати пам'ять людей, які варті уваги і пошани. А на схилах Дніпра в Києві посадили калиновий гай, який з кожним роком збільшується. Вже посаджено понад 200 кущів калини в знак Пам'яті жертвам голодомору в Україні.

Калина – це й віра в те, що не дарма пролито кров за волю, що ми, сини й онуки полеглих у боях, будемо любити рідну землю й боронитимемо свій народ від усіх ворогів.

Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.

З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а слабеньким дівчаткам-немовляткам робили колисочку із калини. Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди. В одній із них розповідається про те, як вродлива дівчина Калина завела у болото ворогів-бусурманів. Багато з них загинули, але загинула і молода красуня. На місці її загибелі виріс кущ, який на честь дівчини і назвали калиною.

Калиною прикрашали весільний коровай. Перед молодими на столі ставили букет із гілочок дуба та калини. І на весільному рушнику вишивали калину з дубом як символи дівочої краси і ніжності та чоловічої сили і міцності.




2

.2. Чорнобривці – символ матінки - України.


Чорнобривці — один з український народних символів. Згадані в ряді художніх творів, народних і сучасних піснях, казках та бувальщинах.

  Українські вишиванки відзначаються своїм глибинним символізмом, що своїм корінням сягає тисячолітньої давнини. Символи-обереги, що повсюдно поширені на вишивках, нерозривно пов'язані з природою, а от найчастіще можна зустріти чорнобривці. Що ж вони значили? Дуже тісно пов'язані поетичні образи народної пісні та вишивки. Бо те, що любе й миле народові, завжди знайде своє втілення в мистецтві. Ну хто не знає, що в кожному українському обійсті мають рости чорнобривці. Милують вони наше око, лікують наше тіло, а тому й просяться на біле поле рушника чи сорочки.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал