Тема уроку Тема Барви землі (7 год)


Тема. Цілісність форми. Взаємозв’язок основної форми та її частин. Вправа - гра «Кого ховає ліс?»



Сторінка8/9
Дата конвертації01.12.2016
Розмір1,7 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Тема. Цілісність форми. Взаємозв’язок основної форми та її частин. Вправа - гра «Кого ховає ліс?».

Мета. Розкрити взаємозв’язок основної форми і її частин. Вчити відповідних умінь-навичок у зображенні певних про­стих форм та об'єктів. Розвивати образне мислення, творчу уяву, фантазію. Удосконалювати навички роботи графічними матеріалами. Виховувати охайність.

Хід уроку

I. Організаційна частина. Повідомлення теми і знань уроку.

II. Робота над темою уроку.

1. Відгадування загадок

***


Я веселенький звірок:

Плиг з ялинки на дубок. (білка)

***

Літом наїдається,



Зимою висипається. (ведмідь)

***


Він вухатий, білобокий, косоокий і вусатий…

Як же звіра того звати? (заєць)

***

Хоч не шию я ніколи,



Та голок маю доволі. (їжак)
Що потрібно, щоб ці звірі жили?

Чи можуть звірі обійтися без повітря, води, їжі, сонця, лісу, що є домівкою для них?

Отже, звірі є частиною природи.
Ми сьогодні відправимося у … ліс.

Закрийте очі і уявіть, що ви в лісі. Що і кого ви побачили?

А чи можемо ми ось так зайти у ліс і побачити цих тварин? Чому?

Зараз ми спробуємо дізнатися, кого ж ховає ліс?
2. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).


  • Завдання в альбомі – посібнику (ст. 18. Урок № 9)


3. Практична діяльність учнів.

III. Підсумок уроку.

Перегляд дитячих робіт.



УРОК

Тема. Складові частини будівлі. Визначення основного характеру форми будівлі.

Аплікація з кольорового паперу. Композиція "Казкове місто"

Мета. Формувати навички послідовних дій у процесі створення сюжетної (архітектурної) композиції; продовжувати формувати вміння працювати в техніці різаної аплікації з накладними елементами. Розвивати спостережливість, уяву, фан­тазію, вміння визначати особливості конструкції будинків, відтво­рювати їх образи засобами аплікації. Виховувати охайність.

Хід уроку

I. Організаційна частина. Повідомлення теми та завдань уроку.

II. Робота над темою уроку.

1. Робота з посібником.

  • Погляньте на малюнок, що на сторінці 60.

  • Яке чудове казкове місто зображено на ньому?

  • Що зображено на передньому і задньому планах?

  • А тепер прочитайте вірш:

Десь є місто на світі,

Там ростуть диво-квіти,

Там будинки казкові —

Стіни в них кольорові.



2. Вступна бесіда.

— Пригадайте назву казки, у якій розповідається про маленьку дівчинку, яка потрапляє до

чарівного міста. ("Аліса в країні чудес")


  • А як називається казка, в якій мова йде про маленьких людей, що жили у казковому місті?

  • Звичайно, ця казка називається "Пригоди Незнайка", а написав її Микола Носов. Послухайте

уривок із цієї казки.

3. Прослуховування уривка із казки М. Носова "Пригоди Незнайка".
"В одному казковому місті жили маленькі люди. І було там дуже гарно. Навколо кожного будинку росли квіти: ромашки, кульбабки. Там навіть вулиці називалися іменами квітів: вулиця Дзвіночків, алея Ромашок, бульвар Волошок. А саме місто називалося Квітковим. Воно стояло на березі річки. Цю річку маленькі люди називали Огірковою річкою, тому що біля неї росло багато огірків".

— Як звали головного героя цієї казки?



4. Перегляд демонстраційного матеріалу.

5. Поетапне виконання аплікації вчителем.

А зараз ви самі станете чарівниками, адже кожен з вас "побудує" свій казковий будиночок. Пофантазуйте і уявіть собі, яким він має бути. Спробуйте побудувати його з кольорового паперу в техніці аплікації.

На виворітній стороні кольорового паперу намалюйте загальні обриси будинку так, як побачили його здалеку: хтось із вас уявляє його високим, а хтось — видовженим горизонтально. Подумайте, якої форми ви б хотіли зробити дах? Далі виріжте те, що намалювали, і наклейте на білий або кольоровий аркуш паперу.

Продумайте, якого кольору будуть у вас вікна та двері. Вони можуть мати різну форму та оздоблення. А ще в будинку може бути балкон, а на даху — димар тощо. Пофантазуйте і додайте щось від себе.



5. Практична діяльність учнів.

III. Підсумок уроку.

Давайте всі свої казкові будинки розмістимо на великому аркуші паперу. У нас вийде велике і чудове казкове місто. Придумайте для нього назву.

(Учні створюють велике панно "Казкове місто ".)

УРОК


Тема. Елементарне поняття про складові частини в будові птахів. Порівняння цих частин за формою і розміром. Малювання композиції "Квочка з курчатами"

Мета. Ознайомити учнів з елементарним уявленням про складові частини в будові птахів. Розвивати творчу, образну уяву та виробляти зображувальні навички. Самостійно будувати форми персонажів з наступним кольоровим вирішенням малюнка. Удосконалювати вміння малювати олівцем, фарбами. Виховувати охайність.

Хід уроку

I. Організаційна частина. Повідомлення теми та завдань уроку.

II. Робота над темою уроку.

1. Прослуховування казки А. Усачова "Найкращий дім у світі".

Найкращий дім у світі

Забігли якось до мене на веранду шестеро курчат. Усі маленькі, жовтенькі і дуже нахабні.


  • Який незручний дім! — пищить одне. — Який жахливий дім!

  • І чим же він такий незручний? — дивуюся я.

  • Великий і незатишний! — пищить друге курча. — До нього будь-яка кішка залізти може!

  • І холодний, холодний! — пищить третє.

  • Так літо ж надворі, — відказую. — Я й піч не топив ...

  • Все одно холодний! — підхопило четверте. — І бігати не може! Тут вже я обурився:

  • А чий же дім, — питаю, — бігати може?

  • Наш! — писнуло п'яте курча.

  • Ха-ха, — кажу. — Цікаво! Що ж то за дім такий?

  • А он він! Он він! — запищало шосте, найменшеньке.

І курчата гуртом кинулися назустріч квочці. Потім вони висунулися з-під крила й закричали:

— Він і маленький, і затишний, і теплий, і бігати може!



2. Вступна бесіда.

У кожної людини, тварини, пташки і навіть маленької комашки є мама. А у мами — дітки: у

кішки — кошенята, у пташки — пташенята, у зайчихи ... (діти продовжують називати),

у кенгуру — ..., у мавпи — ..., у гуски — ..., у качки — ..., у квочки — ....

Мама завжди піклується про своїх маленьких діток.

3. Відгадування загадок.


  • Дивиться на землю, як зерно клює,

Дивиться на небо, як водичку п'є. (Курка)

  • Кругом бочки бігають клубочки. (Курка з курчатами)

  • Попищали, попищали

Дружно просо подзьобали —

І до матері стрибочком

Жовті збіглися клубочки,

Заховались під крило,

Наче їх і не було.

Треба загадку кінчати,

Ці клубочки — то ... (Курчата)

4. Декламування вірша Т. Колісник "Слухняні курчата".

Квочка вийшла у садок,

Привела своїх діток:

— Кво-кво-кво,


Мої маленькі,

Ви пухнасті, ви жовтенькі.

Ось насіннячко лежить.

Тук, тук, тук, Ось так зробіть

— Враз почуєте ви смак.

І робіть завжди ви так:

В землю носик опустіть,

Черв'ячка собі знайдіть,

А якщо він крутлявенький,

То ціленький проковтніть.

Хмарка швидко налетіла —

Дощиком задріботіла.

— Кво-кво-кво, мої маленькі,
І жовтенькі, і чорненькі!

Всі під крильце поховайтесь

І нічого не лякайтесь.

В квочки-мами гарні діти,

А слухняні — хоч куди!

Тож і ви, мої малята,



Маму слухайте завжди.
— Можливо хтось із вас знає віршики про курочку та курчаток?

5. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).






6. Продовження бесіди.

Зараз ви спробуєте намалювати цю симпатичну пташину сім'ю. Ви бачили і знаєте, як виглядає

курка і її маленькі дітки — курчатка. Подивіться ще раз на малюнки. Скажіть, на що схожі тулуб

та голівка курки?


  • Чи довгі шия і лапки?

  • Які хвіст і дзьоб?

  • Що є на голівці?

  • Якого кольору бувають курочки?

  • Чим відрізняються курчата від курки-мами?

  • Чи справді вони схожі на жовті клубочки?

Малюємо на кольоровому папері. Нехай аркуш паперу буде видовжений (для цього звичайний

аркуш можна загнути зверху чи знизу). Тоді на ньому поміститься уся куряча сім'я. Квочку

малюйте великою, майже на весь аркуш паперу. Біля квочки — декілька клубочків-курчат.

Подумайте, що ще можна було б намалювати на вільних місцях малюнка. Може, квіти і травичку?

Адже куряча сім'я гуляє на травичці.



  1. Послідовне зображення композиції вчителем.

  2. Практична діяльність учнів.


III. Підсумок уроку.

  1. Перегляд малюнків і виправлення помилок.

  2. Демонстрування дитячих робіт.

УРОК ___


Тема. Елементарне поняття про складові частини фігури людини. Порівняння цих частин за формою та розміром. Аплікація "Космонавт"

Мета. Удосконалювати зорову пам'ять, уяву, фантазію; уміння гармо­нійно заповнювати аплікацією площину паперу. Розвивати навички відтворення в аплікації характерних особливостей фігури людини. Провести бесіду про космонавтів. Виховувати охайність.

Хід уроку

I. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.

II. Робота над темою уроку.

1. Вступна бесіда.

Мрія людини про небо... Вона народилася дуже давно і знайшла своє відображення у численних казках, легендах, переказах.

Так ми дізналися про сміливого Ікара, що нібито створив штучні крила і вирішив долетіти до Сонця. Пригадайте казки, у яких люди літають на килимі-літаку, на ступі, на мітлі, на Конику-Горбоконику.

Людям часто доводилося спостерігати за птахами, які літають високо у небі. І завжди хотілося літати так, як літають птахи. Дехто хотів потрапити на Місяць, а хтось мріяв побувати хоча б на одній із сотень зірок. А чому б і ні? Хіба ви про це ніколи не мріяли? Хто з вас хотів би бути космонавтом і полетіти високо-високо, далеко-далеко в космос? (Діти діляться своїми думками.)



2. Декламування вірша А. Компанійця "На космодромі".

Далеко-далеко від дому,

Ген-ген в степовому краю,

Сіяють вогні космодрому,

І я у скафандрі стою.


  • Готова до пуску ракета?

  • Готова!

Лиш помах руки, —

Стрічай мене, інша плането,

Стрічайте, космічні зірки!

Я шлема насунув на очі,

В ракету вже ногу заніс,

Аж чую — хтось шию лоскоче

І смика легенько за ніс:

— Заспався, як те немовлятко!


Вже ондечки сонце ясне! —
Розплющив я очі ... ох татку,
Навіщо збудив ти мене?
Нема мені, татку, спокою!
Якби не гукнув мене ти,
Зірок би торкнувсь я рукою,
Побачив би інші світи.

3. Продовження бесіди.

Мрія людей побувати в космосі збулася. Юрій Олексійович Гагарін був першою людиною, яка на космічному кораблі "Восток" 12 квітня 1961 року полетіла у космос.



(Учні переглядають портрет із зображенням Ю. О. Гагаріна.)

І до Гагаріна були відважні мандрівники. Вони відпливали у невідомі моря, досліджували дикі ліси, пустелі, йшли по снігах і крижинах до полюса.

Але всі вони подорожували по Землі й заздалегідь знали, які небезпечні морські шторми, як жарко в пустелі, який лютий холод на полюсі. А Гагарін був далеко від Землі — в космосі. Тільки там він пізнав невагомість — стан, коли космонавт і його речі нічого не важать і плавають в кораблі, наче риби в акваріумі. Там пролита вода не розтікається калюжкою, а збирається в кульку, що зависає в повітрі.

Все це першим пізнав, побачив, випробував на собі Юрій Гагарін. Він проклав іншим людям дорогу в космос.

З того часу багато космонавтів побувало у космосі. Серед них були і жінки-космонавти — Валентина Терешкова і Світлана Савицька.

(Учні переглядають портрети із зображенням В. Терешковоїі С. Савицької.)

А першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк. 19 листопада 1997 року, серед чотирьох американських астронавтів і японського науковця, був космонавт-дослідник, у якого на правому рукаві скафандра яснів синьо-жовтий прапор. Леонід Каденюк повернувся з космічної мандрівки ... Він бачив пишноту чорної ночі, чарівність і розмай барв нашої планети, дивовижні картини, що відкривалися з орбіти. Зі свого невеликого космічного корабля він бачив велетенську планету під назвою "Земля".

Перший космонавт незалежної України ... Як свого часу легендарний Юрій Гагарін відкрив ранок космічної ери людства, так і Леонід Каденюк відкрив космічний ранок зоряної доби України.

(Діти переглядають портрет із зображенням Л. Каденюка.)

— Учні, як ви вважаєте, для чого космонавтам потрібен скафандр?



4. Словникова робота.

Скафандр (від грецького "скафе" — човен і "андрос" — людина) — це індивідуальне



спорядження для того, кому доводиться працювати в умовах, відмінних від нормальних.

5. Продовження бесіди.

До комплекту спорядження входять оболонка, шолом, рукавиці, черевики. Спочатку так називали одяг водолаза, який спускається на велику глибину. Згодом, коли людина почала активно освоювати космос, скафандром почали називати й одяг космонавта.

Перебування у скафандрі, а тим паче робота в умовах відкритого космічного простору — не з легких. Вона потребує спеціальної підготовки, тренування.

Бути космонавтом — це не тільки почесно, це ще дуже важко. Потрібно бути сміливим, рішучим, добрим, потрібно багато знати, а для цього слід багато вчитися, займатися спортом.

6. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).

7. Продовження бесіди.

Пройде час, коли наші космонавти полетять у космос на якусь невідому планету. Може, це буде хтось із вас, діти? Нам поки-що невідомо, які там є рослини, звірі, інопланетяни (тобто такі розумні істоти, як люди на Землі). Уявімо собі цю планету. Може, там якісь дивовижні рослини, подібні до велетенських колючих кактусів. Можливо, вони не зелені, як на землі, а блакитні, фіолетові, червоні або жовті.

8. Поетапне виконання аплікації вчителем та учнями (колективна робота).

9. Практична діяльність учнів.

III. Закріплення вивченого матеріалу.


  • Назвіть першого космонавта.

  • Розкажіть, що ви знаєте про Юрія Гагаріна.

  • Хто із жінок-космонавтів побував у космосі?

  • Хто був першим космонавтом незалежної України?

IV. Підсумок уроку.

Перегляд і демонстрування дитячих робіт.



Тема. Узгодження основної форми з елементами декору. Малювання композиції "Ходить гарбуз по городу"

Мета. Вчити учнів передавати в малюнку сюжети із вірша. Формувати способи художньо-образного відображення предметів, явищ, використовуючи колір, форму, композицію. Учити самостійно вдосконалювати технічні навички зображувальної діяльності, вибирати способи зображення відповідно до характеру образу, вміти користуватися акварельними фарбами. Розвивати естетичні почуття, творчу уяву. Виховувати любов до народної пісні.

Обладнання. Таблиці, малюнки, ілюстрації (зразки дитячих робіт) із зо­браженням овочів та фруктів.

Хід уроку

I. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.

II. Робота над темою уроку.

Учитель: Діти, я знаю, що ви любите відгадувати різні загадки. Із загадок, які я вам загадаю,

здогадайтеся, хто зараз прийде до нас у гості на урок.



1. Загадування загадок.

Червоний ніс у землю вріс. (Морква)



(До класу вбігає дівчинка в шапочці із зображенням морквинки.)

Морквинка: Я морквинка невеличка,

І зелена в мене гичка.

Дуже добре я дозріла,

Бо на сонці личко гріла.

А хто п'є морквяні соки —

У того рум'яні щоки.


Учитель: А що то за коні в полі на припоні:

Довгасті, голчасті, зеленої масті,

Нікого не возять, лише солі просять? (Огірки)

(Входить хлопчик.)
Огірочок: Я зелений огірочок.

Кучерявий маю листочок,

Стелюся низенько,

Збирайте мене швиденько.


Учитель: Червоний Макар

По полю скакав,

Та й в борщ попав. (Буряк)

(Вбігає хлопчик.)
Бурячок: Я кругленький хлопчик,

Як у мишки — хвостик,

Червоненький я на вроду,

Хочу в борщик із городу.


Учитель: Сама жовта і цукриста,

Ця красуня золотиста. (Диня)



(Входить дівчинка).
Диня: Я на сонці сонцем сяю,

Родичів багато маю.

Гарбузову господиню

Усі знають. Хто я? ...


Учитель: Хто ховає під кущі

Наші супи і борщі? (Картопля)



(Заходить дівчинка).

Картоплинка: Я росла в темній темниці,

Як зросла, взяли в світлиці.

З мене шкуру всі деруть,

Мене варять, мене труть,

Пироги з мене печуть.

Відгадайте, хто я є?

Чи ви знаєте мене?

(Вбігають дівчинка і хлопчик.)
Разом:
Ми без рук і без ніг, а в'ємося на батіг.
Учитель: Ну ж бо, в коло всі ставайте, та город свій прославляйте.
Разом: Ні, когось тут ще нема,

Здогадались ... ? (Гарбуза).



(Заходит ь "поважно " гарбуз.)
Гарбуз:
На хвилиночку у гості

Я б до друзів покотився,

Та прив'язаний за хвостик

З того дня, як народився.



(Діти-овочі підходять до гарбуза і "витягують"його на середину класу).

2. Інсценізація народної пісні "Ходить гарбуз по городу."
Ведуча: Ходить гарбуз по городу, питається свого роду:
Гарбуз: Ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?
Ведуча: Обізвалась жовта диня, гарбузова господиня:
Диня: Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Ведуча: Обізвались огірочки, гарбузові сини й дочки: Огірки: Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Ведуча: Обізвалась морковиця, гарбузовая сестриця:

Морква: Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Ведуча: Обізвались буряки, гарбузові свояки:

Буряки: Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Ведуча: Обізвалась бараболя, а за нею і квасоля:

Бараболя і квасоля: Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Ой гарбузе ти перістий, із чим тебе будем їсти?

Гарбуз: Миска пшона, шматок сала — от до мене вся приправа.

3. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя)

4. Дидактична гра "Опиши, я відгадаю".

  • Подивіться уважно на те, що лежить на столі. Там овочі і фрукти. З усього виберіть собі щось одне. Я запитуватиму, а ви відповідатимете. Тільки не говоріть назви вибраного вами овоча чи фрукта, а розповідайте, який він. Я спробую відгадати за вашими розповідями.

  • Який він за формою?

  • Якого він кольору?

  • Який на смак?

  • Чи гладенький він?

  • Це овоч чи фрукт? і т. д.

(Діти відповідають на запитання. Після того, як вони назвуть усі характерні ознаки вибраного ними об'єкта, вчитель відгадує його. Роль вчителя пізніше може виконувати і учень).

5. Продовження бесіди.

Зараз ви спробуєте створити за власною уявою та фантазією ілюстрацію до народної пісні "Ходить гарбуз по городу".

Подумати тільки! Скільки оповідачів переказували, навіть наспівували, здавалося б, один і той самий вірш протягом віків, що він аж став народним.

Може, хто напам'ять знає цю пісню? Прочитайте її. Пригадайте ті місця, де описуються персонажі: гарбуз, жовта диня, огірки, буряк, морква.



(Учні впізнають ці овочі на ілюстраціях, де вони зображені з очима, ротом, носом, руками, ногами, як живі істоти, що розмовляють один з одним).

6. Словникова робота.

Ілюстрація — зображення, що пояснює або доповнює текст у книжці, журналі, газеті.



  1. Послідовність виконання композиції вчителем.

  2. Практична діяльність учнів.

ІІІ. Підсумок уроку.

  1. Перегляд і аналіз дитячих малюнків.

  2. Демонстрування дитячих робіт.


Тема. Усвідомлення вибору положення аркуша паперу від форми об’єкта зображення. Малювання композиції "В Африці''

Мета. Розвивати творчу уяву, фантазію, образне мислення. Поглиблювати поняття про гармонійне заповнення площини паперу елементами зображення. Провести бесіду про тварин, які живуть в Африці. Удосконалювати знання про особливості будови тварин і вміння відтворювати образи живих істот фарбами. Вчити учнів свідомо вибирати положення аркуша паперу (горизонтально чи вертикально). Виховувати охайність.

Обладнання. Таблиці, малюнки, ілюстрації (зразки дитячих робіт) із зображенням тварин, які живуть в Африці, карта світу.

Хід уроку

I. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.

II. Робота над темою уроку.
1. Вступна бесіда.

Сьогодні на уроці ми з вами помандруємо в Африку. Сподіваюся, серед вас немає таких, що не люблять подорожувати? Так як Африка від нас дуже і дуже далеко, то виберіть собі для цього будь-який "транспорт". Дехто з вас полетить літаком, комусь доведеться їхати поїздом чи автомобілем. Подивіться на карту і ви переконаєтеся, що Африка справді дуже далеко, тому й мандрівка наша буде довгою і цікавою. Тоді — рушаймо — на нас там чекають найдивовижніші знайомства. (Діти переглядають карту світу.) Ну що ж — помандрували!

(Діти встають із-за парт і імітують рух транспорту, на якому "їдуть ".)

— Цей континент найспекотніший на планеті. Тут немає звичних для нас літа і зими, осені і весни. В Африці розрізняють дві пори року — суху (і дуже спекотну) та дощову. Найбільша у світі пустеля Сахара знаходиться в Африці, найдовша у світі річка Ніл протікає Африкою. І саме тут ми познайомимося з птахами і звірами, яких більше ніде не можна зустріти.

Спробуйте відгадати загадки.

2. Відгадування загадок.

Дуже довга в нього шия, Народився у пустині.

Ще й смугаста, як змія. Де піски і дуже жарко,

Через це через паркан Має два горби на спині

Заглядає, ніби кран. (Жирафа) І живе у зоопарку. (Верблюд)

Дуже товсті ноги маю,

Ледве їх переставляю.

Сам високий я на зріст,

Замість рота в мене — хвіст. (Слон)

Хто хвіст залишає, а від ворога втікає? (Ящірка)

Куди повзе — за собою хату везе. (Черепаха)

3. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).

4. Продовження бесіди.

Де ще, крім Африки, можна зустріти африканських слонів? Одного ще можна побачити в зоопарку, а от ціле стадо на чолі з досвідченим ватажком — лише тут. Ідуть вони величаво, з гідністю, як і належить найбільшим і найважчим сухопутним тваринам на землі. Вони не бояться ні левів, ні леопардів, ні навіть десятиметрових пітонів.

Великий слон важить 8 тонн, а маленьке слоненя, яке щойно народилося, — 120 кг. Пестять слони своїх дітлахів хоботом, хоботом вони зривають листя з дерев, нюхають, п'ють воду та влаштовують "душ".

(Учні переглядають ілюстрації, де зображені слони, і описують їх зовнішній вигляд.)

Другим велетнем після слона є бегемот. Його ще називають гіпопотамом, що означає "річковий кінь". Але на коня товстий бегемот (а важити він може до 4,5 тонн) схожий хіба що, коли купається у воді. До речі, бегемоти не плавають, а надзвичайно швидко ходять або бігають під водою.

(Учні переглядають ілюстрації із зображенням гіпопотама.)

Антилопи гну, щоб легше було рятуватися від левів і гепардів, часто пасуться в одному стаді з буйволами, слонами, зебрами, страусами.

Страус швидко помічає небезпеку і подає сигнал — підстрибує і махає крилами. Африканський страус — найбільший птах на землі.

(Подивіться на ілюстрації, де зображені страус і антилопа гну, опишіть їх.)

Жирафи — найвищі тварини на планеті. Завдяки довгим шиям вони можуть діставати листя з верхівки дерев. (Діти переглядають ілюстрації.)

Зебри в савані пасуться невеликими табунами. Мами з дітьми-зебренятами ласують травою, а тато тим часом пильнує. Помітивши небезпеку, він фиркає і відводить усіх подалі від біди. Коли прудконогі зебри біжать, то стають майже невидимими — їхні смуги зливаються із степовою травою. Подивіться на ілюстрації, де зображені зебри. На кого вони подібні? Чим відрізняються від коней?

(Демонстрування ілюстрації із зображенням зебри і коня.)

Живе в Африці й один з найдавніших мешканців планети, сучасник вже давно вимерлих динозаврів — крокодил. Нільський крокодил — найбільший в світі. Так і має бути: у найбільшій ріці — найбільший крокодил. Його довжина сягає 7,5 метрів. Він прекрасно плаває і пірнає, має гострі зуби. А живуть крокодили аж до 100 років.



  • Які казки про крокодилів ви знаєте? Подивіться на ілюстрації і опи­шіть зовнішній вигляд крокодила.


Ще в Африці живуть леви. Вони мають красиву розкішну гриву. Вона не лише прикрашає, а й захищає шию і голову під час жорстоких сутичок.

А тепер нам краще повернутися додому. Здалеку бачу гепарда. А він — найпрудкіший звір на Землі. Може бігти зі швидкістю 120 кілометрів за годину — краще нам не ризикувати, гайда додому. Отже, сідаємо у той транспорт, яким ви "їхали".

(Діти встають з-за парт і імітують рух транспорту — "їдуть "додому.)

  1. Поетапне виконання малюнка вчителем.

Діти малюють на вибір — фарбами, крейдочками, кольоровими олівцями чи фломастерами.

За якого положення аркуша кожному із звірів буде зручніше? Поміркуйте над цим. Пам'ятайте: перед початком роботи завжди треба спочатку подумати, як правильно покласти перед собою аркуш; як краще розмістити на ньому те, що хочете намалювати.



  1. Практична діяльність учнів.

ІІІ. Підсумок уроку.
Демонстрування дитячих малюнків.

Тема. Створення засобами кольору певного за характером виразного образу. Малювання парасольки Оле-Лукойє

Мета. Поглиблювати поняття про виражальні можливості кольору. Удосконалювати навички роботи фарбами. Розвивати спостереж­ливість, уяву, фантазію. Формувати навички пошукової роботи з компонуванням зображень на площині. Виховувати охайність, акуратність.

Обладнання. Таблиці, малюнки, ілюстрації до казки Г. К. Андерсена "Оле-Лукойє", дві різні за кольором парасольки.

Хід уроку

I. Організаційна частина. Повідомлення теми і мети уроку.

II. Робота над темою уроку.

1. Вступна бесіда.

— Учні, чи часто сняться вам сни?

—Пригадайте, який сон приснився вам сьогодні? Розкажіть його. (Діти діляться своїми враженнями.)

В одній казковій країні жив чарівник. Звали його Оле-Лукойє. У руках він завжди тримав дві парасольки. Носив він їх навіть тоді, коли на небі не було жодної хмаринки. Для чого він це робив? — запитаєте ви. Ось послухайте, яку історію розповів про нього в своїй казці "Оле-Лукойє"


Ганс Крістіан Андерсен.

2. Прослуховування уривка з казки.

Оле-Лукойє

Немає нікого у світі, хто знав би стільки казок, як Оле-Лукойє! На це він справді мастак!

Коли увечері діти сидять собі спокійно за столом на своїх стільчиках, з'являється Оле-Лукойє. Він піднімається по сходах зовсім нечутно, бо йде в самих панчохах, відчиняє тихесенько двері і — фр! — бризкає дітям в очі солодке молоко — такими дрібними-дрібними бризками, — а втім, їх цілком досить для того, щоб повіки у дітей почали злипатися і вже не можна було б побачити його самого. Він підкрадається ззаду і дме їм у потилицю, а від цього голівки у дітей важніють. О, так ... але це зовсім не боляче, тому що Оле-Лукойє нічого поганого не хоче зробити, а бажає діткам лише добра. Він тільки хоче, щоб малі зовсім заспокоїлися, а для цього їх треба покласти спати в ліжка. Вони тихо лежатимуть, і він зможе розповідати їм свої казки. Коли діти поснуть, Оле-Лукойє сідає на їхньому ліжку. Він дуже гарно вдягнений. На ньому шовковий жупанчик, тільки

важко сказати, якого кольору, — вбрання то зелене, то червоне, то блакитне, залежно від того, в якій бік повернеться Оле.

Під пахвами у нього парасольки. На одній намальовано багато-багато малюнків. Цю парасольку він розкриває над хорошими дітьми, і їм цілу ніч сняться чарівні казки. А на другій парасольці — ну нічогісінького нема, і Оле розкриває її над неслухняними пустунами, і вони цілу ніч просплять як колоди, і нічогісінько цікавого не побачать уві сні. У цій казці Оле-Лукойє приходив до маленького хлопчика Яльмара щовечора цілий тиждень і розповідав йому казки. Аж сім казок — адже у тижні сім днів.

3. Продовження бесіди.


  • А ось і сам Оле-Лукойє завітав до нас у гості. (Входить учень, одягнений в костюм чарівника).

  • Я Оле-Лукойє. Щоночі я прилітаю до вашого знайомого хлопчика Олівця і розкриваю над ним свою чарівну парасольку. Яку парасольку розкрию — такий сон і присниться. Сьогодні у мене парасолька весела, з різними кольоровими снами.

У понеділок Олівчику наснився сумний сон, у вівторок — страшний, жахливий, у середу — легкий і ніжний, у четвер — радісний, у п'ятницю — нудний, у суботу — веселий, а у неділю — різнокольоровий і надзвичайно смішний.

4. Перегляд демонстраційного матеріалу.

5. Декламування вірша В. Дроздовської "Парасольки Оле-Лукойє".

Оле-Лукойє приходить вночі,

Сни в парасольках своїх несучи.

В першій — для діток казки чарівні,

В другій — тривожнії сни і страшні.

(Демонструються дві парасольки — одна яскрава, з квіточками, друга — чорна.)

6. Продовження бесіди.

— Певно, ви відразу визначили, в якій із парасольок містяться добрі та веселі сни, а в якій — тривожні та страшні. Що вам це підказало? Певна річ — колір. Так, барва багато про що може розказати: про стан погоди надворі; про характер або настрій людини; про те, що приховує

в собі певна річ чи предмет, або якому з героїв казки вони належать. От і спробуйте зараз показати це у своїх малюнках.


  1. Пояснення послідовності виконання роботи.

  2. Практична діяльність учнів.

III. Підсумок уроку.

  1. Перегляд робіт і виправлення помилок.

  2. Демонстрування закінчених малюнків.

Тема. Елементарне поняття про гармонію споріднених кольорів. Малювання композиції "Чарівні птахи"

Мета. Ознайомити учнів з елементарними поняттями про гармонію споріднених кольорів. Розвивати фантазію, творчу уяву, вміння визначати основні складові будови птахів: голова, шия, тулуб, хвіст. Удосконалювати навички гармонійного заповнення площини паперу елементами зображення. Виховувати охайність, акуратність.

Обладнання. Таблиці, малюнки із зображенням чарівних птахів, вироби майстрів декоративно-прикладного мистецтва (тарелі, підноси тощо) із зображенням птахів, ілюстрації.

Хід уроку

І. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.

11. Робота над темою уроку.

1. Вступна бесіда.

Любі діти! Дозвольте розпочати наш незвичайний урок. Чому незвичайний? Та тому, що до нас на урок завітав наш добре знайомий казковий герой — Незнайко. Довідавшись про тему уроку, він приготував для вас декілька цікавих загадок про наших пернатих друзів. А ще він прихопив із собою малюнок із зображенням чарівного птаха. Наш Не­знайко не вміє добре малювати птахів, а тим паче незвичайних, чарівних, казкових, тому погоджується показати свій малюнок лише з умовою, якщо ви відгадаєте його загадки. Ось послухайте.



2. Відгадування загадок.

Прилетіли гості,

Сіли на помості,

Без сокири, без лопати

Поробили собі хати. (Птахи)

Пташечка невеличка,

В неї білі щічки,

Сірі лапки, чорна шапка,

Фартушок жовтенький,

Голосок тоненький.

Та ж ця пташка невеличка

Називається ... (Синичка)


Що воно за дивна птиця —

Світла денного боїться.

Дзьоб гачком, великі очі,

І не спиться їй щоночі,

Гу-гу-гу! — кричить вона.

Відгадаєш? Це ... (Сова)

Крізь зимові заметілі

В сад наш птахи прилетіли.

Та такі червоногруді,

Ніби яблука повсюди

Хтось розсипав у дворі.

Звуться птахи ... (Снігурі)

Перший я приніс весну,

Розбудив усе від сну.

І співаю під вікном.

Люди звуть мене ... {Шпаком)



3. Продовження бесіди.

Молодці, гарно справились із цим завданням. А тепер давайте подивимось на малюнок, що його приніс Незнайко. {Вивішується малюнок із погано виконаним зображенням пташки).



  • Яка на вигляд ця пташка — весела чи сумна? З чого це видно?

  • Так. Цей бідолашний птах засмучено сказав Незнайкові: "Який же я казковий і чарівний птах? Я навіть не можу поворухнути головою, щоб оглянутися. У мене зовсім немає крил і тому я не можу літати. Для цього мені потрібно довго тупцювати на місці, переступаючи з ноги на ногу, щоб повернути все тіло у протилежний бік. А голова велика — так і тягне мене до землі, ледве тримаюсь на лапах. А хотілося бути незвичайним, красивим, струнким, щоб вчасно уникнути небезпеки. Я хотів би, щоб мною любувалися люди. Одним словом, хочу бути дивовижно чарівним птахом".

4. Демонстрування ілюстрацій із зображенням птахів.

5. Аналіз будови птахів.

  • Учні, назвіть частини тіла птаха за малюнком. (Тулуб, голова, дзьоб, очі, лапи, оперення).

  • А чого не вистачає на малюнку Незнайка?

  • Що можна сказати про розміри голови щодо тулуба? (Вона дуже велика, а насправді у пташок голова маленька, кругла, а тулуб великий, овальний).

Вам, напевно, не раз доводилося бачити на стінах сучасних квартир килими, а у сервантах на поличках тарілки, прикрашені різними візерунками. Давайте переглянемо декілька з них.

  1. Перегляд предметів побуту декоративно-прикладного мистецтва.

  2. Словникова робота.

Художньо виконані та оздоблені предмети побуту (одяг, посуд, меблі, килими тощо), які мають не тільки практичне, а й естетичне значення, називають предметами декоративно-прикладного (ужиткового) мистецтва.

8. Продовження бесіди.

Є серед цих предметів побуту і такі, на яких зображено дивовижних казкових птахів.

Як ви вважаєте, чому я цих птахів назвала казковими? (Діти діляться своїми враженнями.) Звісно, у природі немає такої пташки, у якої замість пір'ячка різнобарвні листочки і квіточки.


  1. Перегляд таблиці з поетапним зображенням птахів.

  2. Поетапне зображення птахів учителем.

Як показати на малюнку, що чарівні птахи — герої вірша — такі різні? Мабуть, добрий птах має гарний вигляд: у нього красива голівка, тіло, хвіст, пір'ячко. Недобрий, злий птах може мати хижий, гострий чи загнутий дзьоб, великі сердиті очі. Але головний засіб, який допоможе нам виразити риси характеру птахів, — це колір.

Добрий птах має яскраві, приємні для ока кольори. Злий птах — навпаки, має переважно темні, тьмяні кольори: синій, фіолетовий, чорний, сірий тощо.

А тепер спробуйте уявити собі цих птахів і починайте малювати.



11. Практична діяльність учнів.

Ш. Підсумок уроку.

1. Декламування вірша Н. Кир'ян "Жар-пташка"'.

Було, чи здавалось, чи снилось Іванку,

Що кожного ранку, що кожного ранку

Жар-пташка літає понад двором,

Торкає його золотавим пером.

Перо золотаве Іванка лоскоче,

Хлопчина швиденько розплющує очі

І миттю встає, у вікно визирає,

А тільки жар-пташки вже й сліду немає.

Іванко хутчій вибігає із хати,

Бо хочеться хлопцю її наздогнати.

За ним вибігає уся дітвора

Шукати хоч сліду її чи пера.

Ви, хлопчики любі і любі дівчата,

Коли пощастить вам пташину побачить,

Скажіть нам, будь ласка, коли це не тяжко,

Бо хочеться Йванку торкнути ту пташку.

2. Перегляд і демонстрування дитячих малюнків.


Каталог: ld
ld -> Урок бесіда «Уявна подорож містом (селом, країною)»
ld -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
ld -> Бабуся називає мене брат називає мене сестра
ld -> Наукових праць
ld -> Основний напрямок
ld -> Методичні рекомендації для 5 класу з української мови та літератури, світової літератури, російської мови Для учнів
ld -> Методичні рекомендації до проведення Першого уроку 2013-2014 навчального року для учнів молодшого шкільного віку
ld -> Homines, dum docent, discunt. Люди, навчаючи, вчаться
ld -> Комунальний заклад “Обласна бібліотека для дітей Черкаської обласної ради Шевченківські лауреати в галузі літератури – наші земляки Біобібліографічний вісник для юних книголюбів віком від 12 до 14 років Черкаси, 2012
ld -> Міський науково – методичний центр м. Кременчука №78 квітень 2013 р


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал