Тема. Мама! Мати! Матуся! Вчитель: Романенко І. О. Мета



Скачати 56,71 Kb.
Дата конвертації03.12.2016
Розмір56,71 Kb.
Тема. Мама! Мати! Матуся!

Вчитель: Романенко І.О.

Мета: Розширити та поглибити знання учнів про значення матері в житті людини, формувати в дітей культуру почуттів, виховувати в них повагу та любов до матері, бережливе ставлення до неї, розвивати смислову, образну пам’ять, вміння узагальнювати.

Устаткування : Записи на дошці теми й епіграфу уроку.
На світі кращого немає

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Т.Г. Шевченко


Хід уроку
Вчитель. У травні, коли розцвітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Матері.

Воно прийшло до нас із далекої Філадельфії, дякуючи зусиллям молодої американки Анни Джервіс. Вона втратила матір. Смерть була раптовою і передчасною. Анна боляче пережила смерть матері й у 1918 році звернулася з листами до конгресменів, президента Америки , в яких просила раз на рік , а саме, навесні пошанувати матір шанобою особливою. Прислухались до її слів державні мужі і вже з 1924 року в США почали святкували День Матері. Символом матері стала квітка на грудях дітей: рожева-означала шану живій матері, біла-померлій. Ідею Анни підхопили у світі. Вперше в Україні це свято відзначалось у 1929 році на Галичині . Діти готували подарунки для матері , а найголовніше, - намагалися бути чемними і слухняними. У національному одязі , з квітками в руках, під звуки музики тисячі дітей йшли вулицями міста чи села до площі, де відбувалося свято. Після 1936 року це свято було заборонене. А згодом навіть згадка про нього припадає пилюкою.

Відроджується Україна, а разом з нею свята, котрі були дорогими нашому народові.

І сьогоднішнє свято –це свято Нашої Матері, Матері України і нашої земної Матері.

Вони є тими чистими джерелами, з котрих людина живиться від першого свого подиху на цьому світі до останніх днів життя.

Чому ми звернулися до цієї теми, як ви вважаєте:



Діти. - Бо мама-свята, вона нас народила і йде поруч з нами.

  • Бо цей день відзначають у всьому світі.

  • Бо ми всі любимо і шануємо маму.

Вчитель. Добре, діти.

Ми з вами з’ясували, що всі народи світу схиляють голови перед однією людиною-перед матір’ю.

Кожна людина і кожний народ мають свої святощі. До цих святощів зараховуємо і пошану до матері .

Вона дала нам життя , виростила і виховала. День Матері - загальне свято для всіх.

У цей день діти намагаються зробити приємність своїй матері, обдарувати її квітами й подарунками.

Коротке це слово-мама, але які надлюдські глибини скарбів містить воно в собі! Все її життя-це терпіння, безмежна самопожертва, пробачення провин. З добра і любові створили матір.

-Що ви уявляєте, коли вимовляєте слово «мама»?

(Ніжні руки, теплі, ласкаві слова, привітне обличчя, радість в домі, смачна їжа, солодощі, чистий одяг).

-То ви любите своїх мам?

(Так).


  • І за що?

( За те, що вона є; за те, що вона нас жаліє; за те, що вона-мама).

Вчитель. Мати…Це перше слово, яке з радістю та усмішкою вимовляє дитина. Мама …Це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Матерів мільйони, і кожна несе в серці любов.

Матері прекрасні, коли підносять дитину до грудей. І кожен з вас скаже: « Найкраща мати-моя, бо безмежна її ніжність.»

Саме їм, найріднішим , найдорожчим наймилішим, і приурочуємо сьогодні свято Матері.

Вчитель. Діти! Давайте поділимось на дві команди.

(Команди по черзі оголошують свою назву: дівчата – «Доньки», хлопці – «Сини»).



Вчитель. Прошу, команди, обміняйтесь привітаннями.

  1. Привітання.

Команда «Доньки»:

Матусина пісня, матусина казка

Для нас, її дочок, - найкращая ласка.

А ви, хлоп’ята – забіяки , ніс не задирайте.

І з дівчатами до гурту дружно всі вставайте .

Команда « Сини»:
А ми – хлопці – молодці,

Дівчат поважаємо,

Перемогу в боротьбі

Здобути бажаємо.



2.Конкурс художників.

-У кожній команді є художник, зараз ми проведемо конкурс художників. Намалюйте, що б ви подарували матусі на День народження, а поки художники малюють, ми проведемо конкурс читців.



3.Конкурс читців.

- Вам необхідно було знайти поезію про мам і продекламувати.



Команда «Доньки»:

Матусю! Мамо ,люба наша ненько,

Тобі на свято квіти ми несем

Ти наше сонце, матінко рідненька,

Ти над усе для нас,

Ти над усе.



Команда « Сини»:

Мамо! Немає милішого слова,

Ти ж бо життя і творіння основа,

Пензель, перо надихались тобою.

Вічна ти в пісні – з болем, з любов’ю .

( Підсумки конкурсів 1-3).



4. Конкурс капітанів

- А тепер конкурс капітанів

1) Вам необхідно розшифрувати емблему суперника.

У «Синів» емблема – рука(5 пальців).

- у дитини заболить пальчик, а у матері – серце

- робоча рука, помічник

- єдність сім’ї

- опора в домі, майбутній хазяїн.

У «Дочок» - вишитий рушник.

« І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов».



  • майбутня хазяйка, мати, помічниця

  • оберег хати

  • символ шлюбу.

Вчитель. – Тепер я хочу прочитати вам легенду про материнську любов(читання легенди про матір).

Легенда про материнську любов.

Був у матері єдиний син – добрий, ненаглядний.

Душі в ньому мати не чула. По краплині збирала росу для вмивання, найтоншим шовком вишивала сорочки. Виріс син статний, гарний .Одружився з дівчиною небаченої краси. Привів молоду дружину в хату. Незлюбила та свекруху, зненавиділа її. Боялася мати показатися невістці на очі, сиділа у сінях. А потім у сарай переселилась. Але молодиця не заспокоюється: «Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце і спали на вогні».

Не здригнулась душа сина: так зачарувала його врода дружини. Каже він матері «Наказала мені дружина вбити Вас, мамо. А не послухаю – піде від мене». Заплакала мати і відповіла: « Ну що ж , синку, роби так, як велить серце».

Пішов син з матір’ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, поклав серце на жар. Спалахнув сучок, тріснув, полетіла жаринка, ударила в обличчя синові, обпекла боляче.

Скрикнув той , закрив долонею обпечене місце. Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні , прошепотіло : «Синочку мій, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. А до листка подорожника приклади материнське серце. Потім у вогонь покладеш…»

Заридав син , схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди облив пекучими сльозами. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна матір. І такою величезною й невичерпною була любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і безтурботним, що ожило серце, загоїлась рана. Підвелася мати і притиснула кучеряву синову голову до грудей.

Осоружною стала йому дружина – красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулася додому і мати.

Пішли вони удвох степами широкими та й стали могилами високими.
(Бесіда за прочитаним).

1.Що сказала дружина чоловікові за матір?

2.Як він на це відреагував?

3.Що сталося в лісі?

4.Чи зрозумів син свою помилку?

Відповідь аргументуйте.


Вчитель. Тож недаремно кажуть в народі, що найсвятіша і найсильніша любов материнська.

Отже , друзі, ми з вами позмагалися, і я , любі діти, задоволена вашою роботою на уроці, тим, як гарно ви говорили про своїх матусь. Про роль неньки в житті кожної людини.



Тому я хочу закінчити наш урок, наше свято словами Яреми Гояна: « Материнський образ являється дітям з любові. Встає з сивих туманів віків, з синяви неба і золотавих надвечір’їв, з вишневого цвітіння і калинової задуми. То випливає на небо нашої вічності одне-однісінке слово , як сонце – мати! – і купається в сльозі веселковими барвами дитинної ніжності.
Мати, Мама, Мамунця, Мамуня, Мамуся, Мамця, Мамочка, Мамонька, Матінка, Матіночка, Матуся. Матусенька, Ненька, Неня, Ненечка…»

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал