Тема. Без води немає життя. Три стани води. Властивості води як рідини. Вода – розчинник. Мета



Скачати 158,87 Kb.
Дата конвертації01.12.2016
Розмір158,87 Kb.
Тема. Без води немає життя. Три стани води.

Властивості води як рідини. Вода – розчинник.

Мета. Закріпити і розширити уявлення про значення води в природі, про три стани води і її властивості як рідини; формувати елементарні поняття (розчинна у воді речовина, розчинник, розчин, нерозчинна у воді речовина); вміння робити розчини; формувати вміння самостійно виконувати досліди, пояснювати й узагальнювати сприйняте під час виконання дослідів, робити висновки; виховувати пізнавальний інтерес, самостійність, організованість і відповідальність за виконану роботу.

Обладнання. Підручник « Я І Україна », зошит « Я і Україна » 3 клас, малюнки, склянки з водою, цукор, сіль, пісок, марганець, оливкова олія.

Хід уроку

( Клас попередньо поділений на три групи )

I. Організація класу.

Повідомлення гідрометеоцентру



II. Перевірка домашнього завдання.

Бліц – турнір



  • Що таке природа?

  • Яка буває природа?

  • Які є ознаки живої природи?

  • Назвати предмети неживої природи.

  • Що ми не відносимо до природи?

  • Кого ми відносимо до живої природи?

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

  1. Загадки.

  • Пропоную загадки.

Я і хмара, і туман,

І струмок і океан,

Я літаю і біжу,

Іноді, як скло, лежу. ( Вода)

Вона прозора, як сльоза,

І кольором, мов бірюза,

На все вона спроможна,

Без неї жить не можна…

Тепер вгадайте, хто вона,

Ота звичайна рідина. ( Вода )


  • Визначіть тему і завдання нашого уроку

( учні висловлюють свої припущення, щодо завдань уроку :

  • Вода.

  • Значення води.

  • В якому стані буває вода.

  • Які властивості має вода.

  • Для чого треба вивчати воду?)

( План вивішується на дошці )
IV. Сприймання та первинне усвідомлення нового матеріалу.

    1. Розповідь учителя.

Вода у природі
Вода займає в природі 71 % від поверхні земної кулі. Вода є в океанах і морях, ріках і озерах, під землею і в грунті, джерелах і криницях.

  • Зовсім чистої води в природі немає. Її вдається одержати тільки в лабораторії. Така вода не смачна, в ній немає солей, потрібних живому організму. Люди і багато тварин майже на 2/3 складаються з води. А деякі рослини складаються з води приблизно на 4 / 5.

  • Вода рік і озер. Яку ми використовуємо, становить лише 0, 01 % всіх запасів Світового океану.

  • У всьому світі через кожні 20 років подвоюється використання водних ресурсів. Україна споживає за рік лише 1,4 км кубічного води ( США – 165 – 170 км кубічних ).

  • Усі озера разом зайняли б площу близько2,7 млн км ( 1,8 % суходолу ). Води в них так багато, що коли б вона розлилася на земній поверхні, то вкрила б половину Євразії і всю Північну Америку рівним шаром завтовшки 10 м . Озера поширені нерівномірно. Вони пом*якшують рівень суходолу навколо себе, роблять його менш континентальним.

  • Без води неможливе життя людей. Рослин і тварин. Воду ми п*ємо, нею миються, перуть одяг. Вода - місце життя риб та інших живих організмів.

2. Висновок.

Визначіть за малюнками значення води.

Людина воду: Вживає,нею миється,пере;


  • Місце життя риб;

  • В сільському господарстві;

  • У промисловості;

  • Виробляє електроенергію ( гідроелектростанції ).

3.Загадки.

- Чому про воду говорять по різному: біжить, лежить, літає, як скло?

( Вода у природі перебуває у трьох станах : рідкому, твердому і газоподібному.)

  • Відгадайте загадки. Визначіть стан води. Зробіть висновок.

З високості, мов сльозинки,

Линуть вниз дрібні сльозинки.

З льоту, навкіс, напрямки,

Дзвінко б'ються об шибки.

Об'єднавшись у струмочки,

Заливають всі куточки.

Їх багато, не злічить…

Як краплинки звуться, діти?

( Дощ )
Тендітна і легка вона:

Красуня біла, чарівна.

Її зробили із води

Для нас зимові холоди.

(Бурулька)
Прозорий, мов скло,

А не вставити в вікно.

( Лід )
Випливає на просторі,

Мов кораблик в синім морі,

І біленька, і легка…

Відгадайте: хто така?

( Хмаринка )
Влітку з неба, мов зернинки,

Впали білі горошинки

І виблискують, мов скло.

А як сонечко зійшло

І теплом своїм зігріло,

В воду всім перетворило,

Мов їх зовсім не було…

Як ті звуться горошинки,

Що так схожі на зернинки?

( Град )

Зоря – зоряниця,

Молода дівиця,

Гуляти ходила,

Сльозу зронила,

Місяць бачив – не підняв,

Сонце бачило – підняло. ( Роса )


Сивий кінь на весь світ заліг.

( Туман )


Зірка сніжно – біла

На руках мені злетіла.

Поки ніс її сюди,

Стала краплею води.

( Сніг )
Горя не знаємо, а гірко плачемо.

( Хмари )

Всі дерева, наче в сріблі,

І воно у кожну мить

На їх стовбурах, на гіллі

Діамантами блищить.

Виникає тільки взимку

Й пропадає за годину…

( Іній )

Висновок: вода у природі перебуває в трьох станах: у рідкому, твердому, газоподібному.

4. Дослідження.

- вода має властивість переходити з одного стану в інший.

- коли надворі мороз, вода з рідкого стану переходить у твердий ( сніг, лід ).

- а коли тепло …

- а коли вода кипить …

( Учні закінчують речення )

- Чи правильне твердження?

Вода перебуває тільки в рідкому стані.

Отже. Яку властивість має вода?

( Переходити з одного стану в інший. )

- визначте за розташуванням молекул,на якому малюнку зображена вода, що перебуває у твердому стані.





( Вчитель вивішує малюнки на дошці.)

- проведемо досліди, щоб дізнатися про інші властивості води.

Дослід 1. Крапніть на парту краплю води. Що сталося?

Висногвок: вода – текуча, вона немає власної форми.

Дослід 2. У склянку з водою опустимо ложку. Чи добре її видно? Про яку властивість води це свідчить?

Висновок: вода прозора.

- чи має вода запах?



Висновок: вода без запаху?

Зробіть загальний висновок про загальні властивості води.



Дослід 3. Вчитель проводить досліди, щоб показати, що при нагріванні вода розширюється, а при охолодженні стискається.

Дослід 4. Учні проводять самостійно досліди з сіллю, цукром, крейдою, піском, роблять висновок: одні речовини розчиняються у воді, інші – не розчиняються.

- Речовини, які розчиняються у воді, називаються розчинними у воді речовинами. Вода для них розчинник.

- Речовини, які не розчиняються у воді. Називають нерозчинними у воді речовинами.

Всі висновки після проведення дослідів заносяться в опорну схему.






Фізкультхвилинка.

Раз! Два! Всі пірнають,

Три! Чотири! Виринають.

П'ять! Шість! На воді

Кріпнуті крильця молоді.

Сім! Вісім! Що є сили,

Всі до берега поплили.

Дев'ять! Десять! Розгорнулись,

Посушились, потягнулиь.

І пішли понад водою,

Снідать ряскою смачною.

V. Осмислення причинно - наслідкових зв'язків.

Закріплення нового матеріалу.

1) Робота з підручником.

- знайти і прочитати відповіді на запитання ( с. 92 – 94 ).

2) Робота в групах.

Прочитати оповідання Елли Давиденко « Сніг », « Град », « Туман », обговорити і пояснити, як виникають ці природні явища.



3) Звіт груп.

VI. Узагальнення та систематизація знань.

1. Самостійна робота в зошитах ( с. 14-13 ).

- Обери малюнки , де зображено, кому та чому необхідна вода.



  • зафарбуй куточки малюнків: синім кольором, якщо зображено воду у твердому стані, зеленим – якщо у рідкому стані, жовтим – у газоподібному стані.

2. Робота в парах у зошиті ( с. 14 -15 ).

- Які властивості має вода?

- Доповни речення.
- Яка скляна ємкість на морозі трісне? Чому?

- Як називають речовини, що розчиняються у воді?

- Чим є вода для речовин. Що в ній розчиняються?

- Як називаються речовини, що не розчиняються у воді?

- Що таке розчин?

- Навиди приклади розчинів за групами.





3. Взаємоперевірка роботи в парах.

( Учні обмінюються зошитами. Кожна пара задає по два запитання з зошита. Учні доповнюють, виправляють відповіді однокласників, якщо допущено помилки. )

4. Гра « Водограй ».

- Покажіть зелену картку, якщо твердження правильне, червону- якщо помилкове.

  • Сніг – рідкий стан води.

  • Вода синього кольору.

  • Вода текуча.

  • Вода не має власної форми.

  • Вода безбарвна.

  • Вода має приємний солодкувати запах.

  • Вода на морозі розширюється.

  • Вода прозора.

  • Газоподібний стан води – це пара.

  • Сік рослин – це природні розчинник.

  • Мінеральна джерельна вода – це побутовий розчин.

  • Вода – рідина переходить у твердий стан при охоложденні.

VI. Підумок уроку.

- Назвіть поняття, які ви запам'ятали з теми уроку.

- Відгадайте загадку.

Відома з віку рідина,

Усяк її вживає.

Буває хмарною вона,

Сніжинкою буває,

Бува як скло, крихка, тверда –

Звичайна ( підкажіть )… ( Вода )

- Які ознаки води називаються в загадці: стан, властивість?

Оцінювання.

VII. Домашнє завдання.


  • Читати і переказувати статті підручника ( с. 91, 93 ).

  • Провести вдома дослід « Як утворити кольоровий лід » .


Додатковий матеріал
***

Вирушати в путь найкраще в гарну, ясну погоду.

Про наближення туману метеорологи повідомляють заздалегідь.

Рухатися в тумані – все одно, що йти з зав'язаними очима.



Туман

У Тарасика вдома чекали з відрядження тата. А він раптом подзвонив з аеропорту і сазав, що не може вилетіти, - погода нельотна.

- ще б пак! – зітхнув дідусь. Поклавши трубку й дивлячись в вікно. – Такий туман! Зараз тисячі людей сидять в аеропортах, чекають чистого неба. Ну добре, що хоч не летять у тумані. А ти уяви, як важко зараз машиністам поїздів, водіям автобусів чи автомобілів, яких туман застав у дорозі.

Тарас вийшов на балкон глянув: ой-ой, нічоо не видно, ні землі, ні неба, ні вулиці – лише біла імла. Простягнеш руку, а пальців уже не видно. Погравшись трохи з туманом, тарас вернувся до кімнати й побачив, що рука в нього холодна і мокра.



  • Щось я не6 розумію, - сказав хлопчик . – Туман – це сніг чи дощ?

  • Туман – це хмара, - відповів дідусь. Тільки створилася вона не на небі, а на землі. Пам'ятаєш, позавчора було дуже холодно. А потім сюди посунув циклон з Атлантики. Приніс велику масу вологого теплого повітря. У нашому холоді водяна пара знову стала дрібними водяними крапельками. Тобто утворилася надзвичайнісінька хмара, тільки земна.

  • То що, вона завжди тут висітиме? – злякався Тарас.

  • Чому завжди? – заспокоїв дідусь. – Зрештою сонце її подужає.

І правда – після обіду туман почав танути, відкрилася блакить неба, з ньоо всміхнулося сонце. І прилетів тато…

( Е. Давиденко)




Град

Свій маленький город Тарасик, Андрій та Галя посадили навесні. Тоді Галина бабуся принесла додому жмут помідорної розсади, а Галя випросила в неї кілька тоненьких зелених стеблинок. Почувши, що зголом з цього будуть справжні помідори, хлопчиктеж загорівся й підшукав тиху сонячну латочку землі. А Тарасівдідусь допоміг їм скопати грядочку, висадити розсаду і навіть зробити огорожу, щоб не витоптували собаки та кішки. Відтоді щодня провідували малюки свій город, поливали його, доглядали. Тепер на міцних зелених кущах уже висіли величезні, з добру сливку, плоди. Вчора тарас Водив дідуся милуватися майбутніми помідорами. Асьогодні вони разом задоволено слухають приємний шум дощу за вікном.

Раптом увікно ніби хтось жменю камінців жбурнув. А згодом без упину торохкотіло по дахах і вікнах, ніби з неба висипався цілий віз білих твердих камінців.


  • Град! – сплеснув руками дід. – Ще вікна поб'є…

  • А помідори? – зойкнув Тарас. Дід і отямитися не встиг, як онук, схопивши з вішалки куртку, зник за дверима. Коли дідусь, тримаючи в руках параольку, а під пахвою гумові чоботи для онука, добрався до городу, там уже були всі троє маленьких городників. Галя тримала нан великим помідорним кущем парасольку, а Тарас з Анднієм намагалися закрити рослини своїми курточками. Добре, що грізна хмара швидко поплила за обрій і дощ незабаром припинився.

Град – це завжди лихо. Він загрожує рослинам, тваринам, людям.

Діти озирнулися: на землі швидко танули білі небесні камінці. Тарас підняв один з них, сердито стиснув у руці. З кулака потекла ввда.



  • Що, град – це теж вода? – здивувався Тарас.

  • На землі стає водою,- уточнив дідусь. – А в хмарі був льодом. І падав з неба, ти ж чув, наче справжнє каміння. Але ви молодці. Бач, як відважно рятували свій город.

  • Пізно прибігли, -зітхнув Андрій. – Багато помідор пооббивало.

  • Інчого, відійдуть, - уважно оглянувши рослини, заспокоїв дідусь. – Більшу ж частину ви все ж таки врятували. А уявіть собі величезні колгоспні лани, сади, в яких зріє врожай для всього народу. Їх парасолькою не накриєш. Тому град завжди вважався страшним лихо на землі. А тепер винайшли чудовий засіб боротися з градом. Ви чули про спеціальну протиградовугармату? Корисна машина: стріляє в градову хмару спеціальним порошком, від якого градини швидко тануть і перетворюються на звичайний дощ.

Град – це завжди лихо. Він загрожує рослинам, тваринам, людям.

Градина складається із снігових і крижаних шарів.

Підкинута вітром на « горішній поверх » шаруватої хмари крапля стає крижиною.

Впавши потім на « нижчий поверх », вона приморожує до себе інші краплини. І так весь час – догори – вних, догори – вниз…лід і сніг огортають градину шарами, аж поки вона, обважніла, падає на землю.

Інколи градини можуть досягати розмірів курячого яйця, яблука і навіть дині.

( Е. Давиденко)


Сніг

Тарас прокинувся й побачив, що до кімнати ллється м'яке біле світло. Сочатку хлопчик не зрозумів, чому на душі так радісно, ніби свято прийшло. Та ось у вікні пропливла повільно одна біла пухнаста зірочка, друга, третя… Ось що воно за свято!



  • Діду! – покликав він, зістрибуючи з ліжка. – Сніг пішов!

  • Бачу, - посміхнувся, заходячи до кімнати, дідусь. – Умивайся, одягайся, і підем зустрічати довгожданну зиму.

Та коли вони вийшли зима вже була в місті. Природа красувала в її щедрих дарунках6 на землі лежав пухнатий білий килим, плечі дерев були у візерунчастих білих хустинках, небо з похмурого зробилося світлим, м'яким, затишним. А білі зірочки все летять і летять. Одна, найсміливіша, сіла Тарасику на ніс, а друга « приземлюється » на щоку. Щоки у хлопця гарячі – і сніжинки починають бистро танути. Незабаром по обличчю Тарасика біжать звичайні дощові краплі.

  • Хіба сніг теж з води? – дивується він, витираючи мокрі щоки.

  • Уяви собі! – розводить руками дідусь. – Сніжинки – це ті ж самі краплі води, що замерзли у зимових небесних хмарах. Сонце зараз гостює на іншому боці земної кулі, на анс позирає здалеку. Ось і холонуть тутешні земля та небо, а з хмар падає не дощ, а сінг.

  • Он що, - трохи розчаровано каже Тарасик. – А я думав: може, то справжні зірки, що вже згасли, падають з неба.

  • Гарну казочку ти вигадав, - всміхається дідусь. – отакі всі, ми, люди. Нам усе дива хочеться, таємниць. Та хіба не диво дивне одвічна сила землі? Ти тільки уяви: хоч би як високо сонце підіймало вгору краплі із земних річок та морів, хоч би на що їх там переиворювало – на сніг чи на кригу, - все одно вабить їх назад нездолоанна сила рідної землі. Дощі, сніги, тумани – все це земні діти, і рано чи пізно вони на землю повертаються. Потім сонце підніме їх угору і знову покличе назад до себе земля. Одвічний це кругообіг води у природі.

Коли земна куля відходить найдалі від сонця, все на ній охолоджується. У хмарах теж холодно. Дві краплі води перетворюються на одну.

Сніг надійною ковдрою вкриває землю, не дає лютим морозам знищити насіння й коріння багатолітніх рослин.



Існує дуже багато видів сніжинок: зірки, пластинки, стопчики, голочки, папоротевидні кристали…

( Е. Давиденко)


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка