Технологія вивчення, узагальнення й оформлення перспективного педагогічного досвіду Укладач



Скачати 17,27 Mb.
Сторінка3/4
Дата конвертації03.12.2016
Розмір17,27 Mb.
1   2   3   4

3. Аналiз й узагальнення

Цей етап викликає найбільші утруднення, а нерідко він фактично взагалі не здійснюються.

Для розкриття змісту діяльності на цьому етапі використаємо викладки академіка Російської академії освіти, доктора педагогічних наук, професора В.І.Загвязинського, представлені в навчальному посібнику для вищої професійної освіти «Методологія й методи психолого-педагогічного дослідження» [7, 148-149].

Отже, даний етап починається з опису педагогічних явищ, що об’єктивно розкривають зміст досвіду, відповідно до його провідної ідеї і мети вивчення. Він включає характеристику змісту, методів, обладнання, характеру спілкування педагога й учнів, результатів навчання.

Опис соціально-педагогічних явищ починається з характеристики суб'єктів освітньої діяльності: соціальне походження, вікові особливості, індивідуальні здібності й можливості учнів, педагога, якому належить концептуальна ідея досвіду, тимчасові й просторові можливості реалізації ідеї, соціальні, педагогічні, матеріальні й інші умови навчання і виховання, характеристики соціальних партнерів.

Характеристика ціннісно-смислових аспектів ППД, що означає позначення меж відповідальності педагога за смислову складову своїх думок і дій і її співвіднесення з тими або іншими цінностями, що розділяються окремими вчителями, групами, суспільством в цілому.

Характеристика діяльнісного аспекту ППД, що передбачає:

- опис прийомів зміни (відбору) змісту освіти (по стрижньових лініях навчального курсу, введення діяльнісного компоненту змісту освіти, введення гуманітарних аспектів змісту тощо);

- опис технології застосування форм, методів і засобів навчально-виховної роботи відповідно до поставлених цілей і задач;

- опис алгоритмів навчальної діяльності школярів, поетапних дій учителя.

- опис прийомів стимулювання і контролю, взаємоконтролю, самоконтролю діяльності.

Характеристика прогностичного аспекту ППД, пов'язана з представленням результату педагогічної діяльності у вигляді рівневої структури новоутворень особистості учнів, що складається з певної системи знань і представлень, умінь і навичок, способів і методів діяльності, значень і ціннісних орієнтацій, що відносяться до тієї предметної області, яка складає змістовну основу ППД.

Опис повинен ґрунтуватися не на зовнішніх враженнях, а на накопиченні фактичного матеріалу (сукупності фактів), що, у свою чергу, пов'язано з фіксацією результатів спеціально організованих спостережень, проведенням досліджень, вивченням творів, відгуків, текстів доповідей і виступів, протоколів нарад і зборів, робіт учнів, розробок заходів, планів, програм, дидактичного інструментарію тощо.

Теоретико-методологічний аналіз полягає у виділенні й спеціальному розгляді окремих сторін, зв'язків або ланок досвіду. Це пов'язано або з розглядом самого педагогічного процесу, наприклад з виділенням його цілей, змісту, системи відносин, педагогічних засобів, форм організації, способів підвищення інтересу, мотивації діяльності, або з виділенням інтересів, педагогічної «кухні», творчої майстерні педагога.

Перш за все з'ясовується, які реальні суперечності, невідповідності, труднощі масової практики викликали необхідність досвіду, що вивчається, того педагогічного пошуку, який дав позитивні результати. Наприклад, сучасне розуміння педагогами поняття «якості освіти» не зовсім узгоджується з вимогами світу, що швидко змінюється, не дає можливості поєднувати властивості й характеристики освітнього процесу та його результату, які спроможні задовольняти потреби всіх суб’єктів навчально-виховного процесу — учнів, їхніх батьків, педагогів, роботодавців, управлінців, тобто суспільство в цілому.

Далі з'ясовується реальна життєва проблема і задачі, що з неї витікають. У нашому прикладі — проблема пошуку шляхів оновлення освіти, узгодження її якості з сучасними потребами через перенесення уваги з процесу навчання на його результат, орієнтація змісту й організації навчання на компетентнісний підхід і пошук ефективних механізмів його запровадження. З'ясовується, які конкретні задачі були поставлені педагогом (або педагогічним колективом, психологом) для вирішення проблеми, вирішення актуальних протиріч.

Особливо непросто виявити педагогічну ідею ППД, нерідко самі педагоги свою ідею вичленувати і сформулювати не можуть. Що ж таке «педагогічна ідея»? Л.Я. Набока дає таке визначення: «Ідея є смисловим центром наукового дослідження або прогресивного досвіду та проявляється в узагальнених висновках і судженнях, що поєднують у собі як об’єктивне знання про наявну педагогічну проблему, так і суб’єктивну мету, спрямовану на її розв’язання» [16, 4] . Вона виступає, а часто і зароджується у вигляді задуму, тобто певної методичної форми. Педагогічна ідея, як вже наголошувалося, — це припущення про найефективніші способи досягнення педагогічних цілей, про способи контакту, взаєморозуміння, спільної діяльності педагога і вихованців. Задум утілює ідею (поки в думках) в конкретних засобах діяльності, методах і прийомах. Звичайно, і у творців ППД ідеї не завжди оригінальні, важливо те, наскільки вони сучасні, як педагог їх використовує, як він інтерпретує і конкретизує ідею в тій сфері, в якій він працює, і в тих обставинах, в які він поставлений. Природно, оригінальність ідей і задумів робить досвід особливо цінним.

Тільки добре проаналізований досвід може бути скільки-небудь глибоко узагальнений, оскільки узагальнення засноване на встановленні закономірних зв'язків, наскрізних ліній між задачами, задумами, ідеями педагогів, засобами, способами діяльності, різними сторонами педагогічного процесу й внутрішнім світом вихованців, їх діяльністю й отриманими результатами.

Узагальнення може бути досягнуте різними шляхами. Доцільно або описати досягнуті позитивні результати, а вже потім з'ясувати способи й умови, завдяки яким вони були досягнуті, або описати зміст, засоби, способи діяльності вчителів і вихованців, умови оточення, а потім вести мову про закономірність досягнутих результатів. Але і в тому і в іншому випадку потрібно дати соціально-педагогічне і психологічне тлумачення спостережуваних явищ і процесів, їх кваліфікацію. Потім потрібно виявити суттєві зв'язки між умовами, чинниками, що визначили успіх, характером діяльності й відносин учнів і отриманими результатами. При цьому увага зосереджується на особистості людини, що розвивається, на зрушеннях у його мотиваційній, інтелектуальній, емоційній і вольовій сферах. Повинні бути знайдені джерела досвіду (приклад колег, публікації, власні пошуки і роздуми), виявлені його наукові основи, тобто закономірності, підходи, принципи, усвідомлене або неусвідомлене використання яких привело до успіху.

Грамотний, конкретний опис ППД, його поелементний аналіз і узагальнення дозволяють виявити зв'язки об'єктивних суперечностей, ідей і задумів творців досвіду, характеру діяльності і відносин учителя й учнів, отриманих результатів, показати своєрідність і наукові основи досвіду. Виконати вказані вимоги вдається, на жаль, не завжди.

Справа, звичайно, перш за все в якості ППД, його суспільній цінності й новизні. Але хочеться звернути увагу й на іншу сторону питання — на якість його аналізу й узагальнення, на уміння побачити єдине в багатоманітному (загальні ідеї, підходи, закономірності) і різноманіття в єдиному (різні варіанти рішень, варіативність педагогічних засобів, гнучкість тактики в досягненні мети, реалізації ідеї і задуму).

Як підсумок роботи по узагальненню корисно оцінити досвід по рівню його суспільної значущості й новизни (досвід новаторський, модифікуючий), по адресній спрямованості (для кого придатний досвід, умови його використання), а також внести пропозиції по коректуванню досвіду, його вдосконаленню й розвитку.

Завершуючи міркування щодо аналізу й узагальнення ППД, вважаємо доцільним навести план узагальнення, запропонований Л.Я. Набокою [16, 17]:


  1. Опис педагогічних явищ, що об’єктивно розкривають зміст досвіду, відповідно до його провідної ідеї і мети вивчення.

  2. Обґрунтування гіпотези, що пояснює причини успіху, цінності досвіду.

  3. Пояснення шляхів подолання в даному досвіді утруднень, протиріч масової педагогічної практики.

  4. Визначення змістовно-методичних й організаційно-методичних заходів щодо поширення досвіду.

  5. Організація роз’яснення суті та значення досвіду, його конструктивності й можливості застосування в масовій педагогічній практиці, переконання педагогів у ефективності і пропонованого досвіду.

  6. Визначення й запровадження доцільних форм поширення досвіду (буклети, бюлетені, експрес-інформація, виставки, відеокасета, проблемні творчі групи, семінари, конференції, фестивалі, практичний показ уроків тощо).

  7. Спостереження та експертиза результативності поширення досвіду.

Після аналізу й узагальнення матеріали надаються для розгляду й затвердження методичній раді навчального закладу, яка ухвалює рішення про поширення досвіду, визначаючи форми розповсюдження або звернення до методичної служби міста, області для подальшого вивчення даного (виходячи з цінності й рівня новизни)

4. Розповсюдження ППД

Розповсюдження досвіду здійснюється на основі усної і письмової пропаганди й предметного показу. Засобів для цього дуже багато: відкриті заняття, школи перспективного досвіду, творчі звіти, огляди-конкурси, педагогічні читання, статті в газетах і журналах, бюлетені тощо.

Просування перспективного досвіду в практику — активний, цілеспрямований процес, що припускає подолання труднощів, систему заходів, що забезпечують оперативну інформацію і швидкий результативний пошук необхідних об'єктів вивчення, ініціативу й зацікавленість тих, хто цього досвіду потребує.

Ініціативне, виборче використання тим і цікаве, що педагог або колектив вільний сам, виходячи з власних потреб і підготовленості, вибрати і напрям, і конкретні адреси ППД.

У всіх випадках необхідно врахувати, чи є в колективі потреба у використанні певного досвіду, чи ясні цілі й задачі роботи, а також чи досить знайомі працівникам (а в загальнішому вигляді також батькам і громадськості) теоретичні основи і передбачувані вигоди нововведення. Якщо ці позиції не забезпечені, то необхідні спеціальні заходи щодо їх досягнення. Так, основою особистісно зорієнтованої освіти є глибока, заснована на конкретному аналізі віра в можливості кожного школяра й уміння надати кожному допомогу в досягненні успіху, визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожного учня, його розвитку не як “колективного суб’єкта, але, перш за все, як індивіда, який наділений своїм неповторним “суб'єктним досвідом”. Включити його в процес пізнання означає, організувати діяльність на основі особистісних потреб, інтересів, спрямувань. Для цього необхідно володіти основами індивідуального підходу, методами соціально-педагогічної й соціально-психологічної діагностики, вмінням визначати «зону найближчого розвитку» дитини (Л. С. Виготський) і працювати в ній. На основі творчих семінарів, роботи проблемних груп, у процесі колективного пошуку, обміну інформацією відбувається інтенсивне «дозрівання» колективу і його членів, виникає готовність до сприйняття ППД з даної теми.

Тепер науковці й досвідчені практики майже не використовують термін «упровадження перспективного досвіду». І це вірно. Впровадження так чи інакше припускає якийсь тиск, насильство. Потрібно працювати над використанням або освоєнням цього досвіду. Використовуючи досвід як якусь ідею й загальну основу, потрібно, спираючись на нього, побудувати свої варіанти досвіду, в чомусь схожого на іншій, але створений розумом і серцем тих людей, які цей досвід освоюють.



Освоєння досвіду у жодному випадку не зводиться до його копіювання. Практика багато разів переконує, що копіювання досвіду не приносить благих результатів, що не дивно, адже цей досвід створювався в інших умовах, іншими людьми, був заснований на роботі з іншими вихованцями. В.І. Загвязинський [6, 61] порівнює чужий досвід-зразок з канвою, по якій вишивають узори власної конфігурації і забарвлення. Це матеріал, що стимулює створення власного варіанту ППД.

Освоєння досвіду повинне відбуватися поетапно (за Загвязинським). На першому етапі проводиться вивчення обстановки, умов навколишнього середовища, характеру й результативності взаємодії інститутів виховання, потенційних можливостей всіх суб'єктів. Проводиться діагностична робота з метою виявлення потреби в оновленні або вдосконаленні педагогічного процесу. Дані діагностики доводяться до відома колективу (тобто відбувається постановка проблеми).

На другому етапі керівник вживає заходи для ознайомлення колективу, а якщо потрібно, батьків і громадськості з ППД, який був вивчений й узагальнений, з його теоретичними основами, провідними ідеями і технологіями, з'ясовується близькість ідей і технологій, закладених в досвіді, прагненням, потребам, можливостям колективу й окремих виконавців. Бажане ознайомлення з досвідом у дії, в його предметно представленому вигляді. Тобто, ППД представляється як можливий шлях вирішення проблеми, що була визначена на першому етапі.

На третьому етапі проводяться пошук і відпрацювання найприйнятніших варіантів використання, чужий досвід адаптується до конкретних умов роботи різних педагогів, «вливається» в їх систему, в тому або іншому ступені перебудовуючи її, служить джерелом творення нового досвіду. На цьому етапі необхідні діагностика, уважне спостереження за результатами, їх обговорення, а у разі потреби — коректування. Виробляються рекомендації щодо подальшої роботи.

Дуже корисно порівнювати поетапно отримані результати з результатами творців досвіду й аналізувати причини як успіхів, так і невдач.
ОФОРМЛЕННЯ УЗАГАЛЬНЕНОГО ППД

В основу рекомендацій щодо оформлення матеріалів ППД, які ми пропонуємо, покладені структури, розроблені кандидатом педагогічних наук, доцентом Набокою Л.Я. [16, 17], доктором педагогічних наук Ігнатьєвою Г.О. й кандидатом педагогічних наук, доцентом Тулуповою О.В. [8].

Структура матеріалів перспективного педагогічного досвіду:


  1. Титульний лист.

  2. Зміст.

  3. Характеристика на автора досвіду (надається адміністрацією навчального закладу).

  4. Анотація на досвід (методиста, заступника директора, керівника методичного об'єднання).

  5. Власний опис змісту досвіду вчителем.

  6. Модель організаційно-педагогічної діяльності установи освіти (школа, методична служба) щодо поширення перспективного педагогічного досвіду.

  7. Додатки до досвіду роботи.


1. Титульний аркуш

Він є першою сторінкою матеріалів досвіду, але не нумерується. Обов’язковими елементами даного аркушу є:



  1. повна назва управління освіти, методичного центру, навчального закладу;

  2. тема досвіду;

  3. відомості про автора досвіду, адреса досвіду;

  4. рік оформлення матеріалу.

На титулі може бути розміщена фотографія педагога. Естетичне оформлення даного аркушу також є необхідною вимогою.

Особливу увагу треба приділити формулюванню теми ППД. Тема узагальнення досвіду вчителя повинна задовольняти наступним вимогам:

- містити вказівку на причину (педагогічну проблему), що викликала появу даного досвіду;

- бути прив'язаною до певних етапів й умов педагогічного процесу.

Наприклад, тема ППД учителя фізичної культури Миколаївської загальноосвітньої школи №20 Петрової В.В. сформульована таким чином: «Технологія організації малих форм фізкультурно-оздоровчої роботи з молодшими школярами»; формулювання теми досвіду Зінченко С.М., учителя інформатики Миколаївської гімназії №3, лауреата Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2009» - «Розвиток ІКТ-компетентності особистості засобами ділової гри на уроках інформатики».

Формулювання теми досвіду освітніх установ повинна:

- відображати певний концептуальний контекст, який визначається сукупністю культурних, соціальних, ідеологічних, економічних й інших умов здійснення діяльності;

- виражати певну професійно-діяльнісну позицію педагогічного колективу.

Як приклади приведемо наступні формулювання тем ППД навчальних закладів міста: «Проектування як засіб формування соціального досвіду учнів у процесі правового й морального виховання» (Миколаївський юридичний ліцей), «Патріотичне виховання учнівської молоді засобами музейної педагогіки» (Миколаївська загальноосвітня школа №43), «Розвиток художньо-творчого мислення особистості засобами взаємодії різних видів мистецтв і прикладних ремесел» (Школа мистецтв і прикладних ремесел).
Зразок

Управління освіти

Миколаївської міської ради
Науково-методичний центр
Миколаївська гімназія №2


Концентроване навчання української мови

на основі укрупнених схем

із використанням краєзнавчого матеріалу

в загальноосвітній середній школі
педагогічний досвід

учителя української мови й літератури

Купцової В.В.

Миколаїв


2008

2. Змiст

У змісті передбачена нумерація сторінок (на відміну від плану).


До змісту включають: перелік документів, що супроводжують матеріали (характеристика, анотація); послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів (якщо вони мають заголовки); перелік публікацій; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. В змісті можуть бути перелічені номери і назви ілюстрацій і таблиць із зазначенням сторінок, на яких вони вміщені.
3. Характеристика носiя досвiду

Документ, у якому в офіційній формі висловлено громадську думку про автора досвіду як члена колективу.

Реквізити характеристики:


  1. Назва виду документа.

  2. Заголовок (прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видається характеристика, рік народження; посада).

  3. Текст, який містить такі відомості:

    • трудова діяльність працівника (з якого часу в цій установі, на якій посаді);

    • ставлення до службових обов’язків та трудової дисципліни (вказуються найбільш значущі досягнення);

    • моральні якості (риси характеру, стосунки з іншими членами колективу);

    • висновки.

4. Дата складання.

5. Підпис керівника установи (інших відповідальних осіб).

6. Печатка.

Зразок


Характеристика

Жеребцевої Тамари Володимирівни,

директора Миколаївської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 24


Жеребцова Тамара Володимирівна працює у Миколаївській зальноосвітній школі № 24 директором три роки. Має звання «Відмінник освіти України». Енергійність, високі педагогічні здібності і вдумливе вирішення навчально-виховних завдань – головні складові високої педагогічної майстерності. Це людина інтелігентна, демократична, активний громадський діяч. Її велика мрія – створення якнайкращих умов для життя і навчання, розвитку особистості, створення ситуації успіху не тільки для учнів, а й для батьків і громади.

Тамара Володимирівна здійснює управління навчальним закладом на наукових засадах, є ініціатором інновацій і нововведень.

З її ініціативи учні школи взяли участь у конкурсі „10 класних проектів”, а на виділені компанією РУСАЛ кошти реконструйовано парк Бойової слави, створили документальний фільм про ветеранів Великої Вітчизняної війни свого мікрорайону „Спогади, обпалені війною”.

Школа є єдиним осередком культури у мікрорайоні. У зв’язку з цим під керівництвом Жеребцової Т.В. розпочато роботу над проектом «Моделі громадсько - активної школи». Він має на меті перетворення школи у центр культури, де працюють шкільна бібліотека, шкільні музеї „Бойової слави” та „Українська світлиця”. У творчих студіях, гуртках, спортивних секціях беруть участь не тільки учні, а й батьки, місцеві жителі. Батьки отримують дорогоцінну можливість спілкування зі своїми дітьми й вчителями завдяки включенню у спільну діяльність, що відповідає їх запитам й інтересам.

Одне із головних завдань директора Тамара Володимирівна вважає зростання професійної компетентності педагогів. З метою підвищення мотивації вчителів до освоєння інновацій, постійного саморозвитку та самовдосконалення педагогів, керівник школи залучає їх до участі у конкурсах фахової майстерності, де вони стають лауреатами й переможцями.

У школі під її керівництвом розроблена модель особистісно-орієнтованої методичної роботи. Змінено інформаційні форми роботи на практичні. Про це свідчать цільові орієнтири методичних заходів, що проводяться в школі: розвиток педагогічної культури, інноваційна культура учителя, сучасні технології навчання і виховання. На базі школи проводяться відкриті уроки для курсантів МОІППО та слухачів твочої групи при НМЦ „Критичне мислення”.

Результатом такої цілеспрямованої діяльності керівника школи є використання інновацій не тільки в управлінську, а й навчальну діяльність, а саме: моделювання, проектування, інформаційно-комп’ютерні технології, технологія критичного мислення, соціального проектування та інші.

З метою підвищення результативності й ефективності профорієнтаційної роботи та професійного навчання налагоджено співпрацю з вищими навчальними закладами міста. У рамках підписаних угод науковці та викладачі вищої школи залучаються до проведення курсів, написання учнями дослідницьких робіт. Завдяки налагодженій співпраці в школі створено й активно працює шкільне наукове товариство. Результатом такої роботи є членство учнів у територіального відділення МАН, активна участь і перемоги вихованців закладу у різних інтелектуальних змаганнях і творчих конкурсах, підвищення мотивації учнів до навчання, про що свідчать дослідження психолога й результати навчальної діяльності учнів.

Щорічно 64% випускників успішно продовжують навчання у навчальних не тільки нашого міста, а й всієї України. Інші знаходять себе, працевлаштовуючись на підприємствах міста.

Директор школи користується заслуженою повагою серед освітян міста, батьків, учнів, громадськості в мікрорайоні. На їх думку, Тамара Володимирівна є педагогом з великої літери. Вогник світла, завзяття, енергії віддає сповна дітям, колегам. Вона не тільки вчить інших, а й сама навчається у колег. Добре знає кожного, його можливості, щоб одним запропонувати поділитися досвідом, іншим – повірити у свої сили, розправити крила для польоту. Вона добрий друг і щирий порадник, мудрий наставник, вимогливий керівник.


20.04.2009
Начальник управління освіти: Г.І.Деркач

Голова ради школи: В.А.Корнієнко


Характеристика

Жильцової Валентини Павлівни,

1939 року народження,

заступника директора з науково-методичної роботи

Миколаївського морського ліцею імені професора М.Александрова
Жильцова Валентина Павлівна працює в ліцеї 12 років, з дня заснування. Має ґрунтовну професійну підготовку з усіх питань навчально-виховного процесу. Характерними рисами її діяльності є особистісний підхід до всіх учасників навчально-виховного процесу: вчителів, учнів, батьків.

Завдяки її старанням в ліцеї створена система методичної роботи, яка сприяє професійному становленню вчителів. За останні 3 роки за результатами атестації З вчителям присвоєно звання вчитель-методист, б вчителям - звання старший вчитель, двом вчителям встановлена вища категорія, три вчителя нагороджені Почесною грамотою міністерства освіти і науки України.

Валентина Павлівна - ініціатор та генератор інновацій. Завдяки її старанням в ліцеї створена особлива атмосфера пошуку та творчості. Вона - наставник молодих вчителів. За період своєї роботи допомогла в професійному самовираженні вчительським талантам: в 2006 - 2007 роках два вчителя ліцею стали переможцями обласного конкурсу «Вчитель року», один учитель - конкурсу «Нове ім'я». В 2008-2009 роках двоє вчителів стали Дипломантами Всеукраїнського конкурсу-захисту педагогічних освітніх технологій, один вчитель - лауреатом обласного конкурсу на кращу розробку уроку з використанням програмного педагогічного засобу в номінації «Ефективне використання інформаційно-комунікативних технологій у навчальному процесі».

Працюючи над втіленням концепції школи успіху, вона запровадила в навчально-виховний процес моніторингову систему, на підставі якої проводяться дослідження з траєкторії зростання педагогічної майстерності вчителів, наслідків навчально-виховних досягнень учнів, якості управлінської діяльності.

Принципова, цілеспрямована, вимоглива та відкрита до співпраці Валентина Павлівна вона є взірцем для всіх членів колективу.
03.05.2009
Директор Морського ліцею Реутенко О.О.

Голова ради Морського ліцею Трушляков Є.І.


Характеристика

Царлової Ірини Володимирівни,

1967 року народження,

вчителя російської мови і зарубіжної літератури

Миколаївської гімназії №2
Царлова І.В. працює в Миколаївській гімназії №2 з 2003 року. Стаж педагогічної роботи - 19 років. Має вищу кваліфікаційну категорію, звання «Вчитель-методист» та «Відмінник освіти України».

Навчальну діяльність будує на основі використання технології розвитку критичного мислення, досконало володіє ефективними формами і методами організації навчально-виховного процесу. Учні Царлової І.В. - переможці міських та обласних олімпіад, конкурсів творчих робіт. (II етап -Рижкова А. - 3 м., Крилова К. - 2 м., III етап - Крилова К. - 2 м. (2006-2007 н.р.). Крилова X. - лауреат міжнародного конкурсу «Світозар» (2007н.р.)

У педагогічній діяльності Царлова І.В. надає перевагу інтерактивним методам навчання, інформаційно-комунікаційним технологіям, практикує елементи проектного навчання. Педагог прагне, щоб кожен урок проходив у науковому пошуку, діалозі й співробітництві. Освоєння новітніх технологій дозволяє учням глибше осмислити нові знання, сприяє розвитку дивергентності мислення, розвиває уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію.

Тема досвід Ірини Володимирівни «Використання технології розвитку критичного мислення в процесі формування інтелектуального та духовного потенціалу учнів у 5-6 класах 12-річної школи» є актуальною. Іриною Володимирівною розроблено відеосупровід уроків із зарубіжної літератури, пакет дидактичних матеріалів, робочий зошит із зарубіжної літератури для 5 класу.

Ірина Володимирівна - творча людина, яка постійно прагне самовдосконалення. Вона член міської методичної ради вчителів зарубіжної літератури. Маючи досвід роботи, надає консультації, методичну допомогу вчителям. Бере активну участь у педагогічних радах, психолого-педагогічних семінарах, фестивалях творчої майстерності (семінар «Оптимізація навчально-виховного процесу на уроках гуманітарного циклу» (2006 н.р), ділова гра «Роль літератури в формуванні моральних компетенцій особистості» (2007 р.))

Ірина Володимирівна - завідувач кафедри класних керівників у Миколаївській гімназії №2. Здійснює експериментальну роботу на засадах психолого-педагогічного проектування особистісного розвитку.

Учитель уміє створити середовище продуктивного пізнання, комфортну атмосферу для творчого розвитку дитини. Уже 5 років вона очолює шкільний театральний гурток. Підготовлено 4 вистави. У 2006 н.р. гурток посів 1 місце в обласному огляді-конкурсі.

Сповнювати серце і розум учня красою, добром і любов'ю - у цьому бачить своє призначення і вчительський обов’язок майстер своєї справи Ірина Володимирівна Царлова.

12.05.2009

Директор гімназії В.О. Федоренко


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка