Технологія вивчення, узагальнення й оформлення перспективного педагогічного досвіду Укладач



Скачати 17,27 Mb.
Сторінка2/4
Дата конвертації03.12.2016
Розмір17,27 Mb.
1   2   3   4

ТЕХНОЛОГIЯ ВИВЧЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ППД

Послідовність роботи з досвідом складається з декількох етапів. Зокрема Л.Я.Набока [16, 10-11] у змісті цієї діяльності виділяє наступні:



  1. Виявлення носія досвіду: погодження з учителем, керівництвом школи щодо вивчення досвіду; аналіз умов, необхідних для виконання цієї роботи; попереднє визначення теми досвіду; створення експертної групи, яка вивчатиме досвід.

  2. Вивчення досвіду: визначення мети вивчення досвіду; спостереження та опис педагогічних явищ – елементів досвіду в логічній послідовності; з’ясування і класифікація явищ, які спостерігаються; встановлення зв’язків між педагогічним процесом і його результатами відповідно до мети вивчення досвіду; аналіз причин і умов досягнення стабільно високих результатів; виявлення філософської, методологічної основи, розкриття педагогічних закономірностей досвіду, найбільш цінних його елементів, елементів новизни; формулювання загальної проблеми досвіду, яка відбиває його суттєву педагогічну ідею; збирання, систематизація та аналіз матеріалів, що розкривають кількісні та якісні характеристики даного досвіду; контрольне діагностування результативності досвіду як його експертна оцінка.

В.І. Загвязинський, Р.Атаханов [7, 146] вважають, що доцільно виокремити чотири послідовні етапи, а саме:

  1. Виявлення, первинна діагностика й оцінка досвіду (за наведеними вище критеріями).

  2. Опис соціально-педагогічних явищ (або їх реконструкція по документах) у їх реальній послідовності, що спирається на накопичення фактичного матеріалу і його систематизацію.

  3. Теоретико-методологічний аналіз, головним змістом якого є виділення провідних задач, ідей, задумів, технології втілення.

  4. Узагальнення й рекомендації, що пов’язані з виявленням факторів, які обумовили успіх, закономірних зв’язків між нововведеннями й результатами, наукових основ досвіду, з кваліфікацією й оцінкою результатів і визначенням умов їх розповсюдження.

Треба сказати, що різні автори у своїх методичних рекомендаціях визначають різну кількість етапів. Ми зупинимось лише на основних.

1. Виявлення ППД

Виявити – означає зробити явним, знайти. Виявлення стосується двох сторін - адреси і сутності досвіду. Отже етап виявлення є ланцюгом взаємозв'язаних, послідовно здійснюваних дій: визначення адреси, а потім ефективного досвіду.

Можливі джерела інформації про авторів педагогічного досвіду:


  • результати моніторингу якості освіти школярів;

  • результати аналізу навчальних занять в освітній установі. В кінці року, аналізуючи довідкові матеріали за наслідками внутрішкільного контролю, проведення методичних тижнів і звіти методичних об'єднань, проводячи співбесіди з вчителями і керівниками методичних об'єднань, адміністрація школи визначає педагогів, досвід яких гідний узагальнення й розповсюдження;

  • заява педагога — автора досвіду про педагогічні досягнення, новації, окремі прийоми педагогічної діяльності, що дають ефективні результати навчальної діяльності школярів (ініціатива самого учителя, що пред'являє свій досвід);

  • думка колег, що відвідали уроки педагога;

  • думка дітей і батьків учнів;

  • конкурси професійної майстерності, конференції, семінари, результати методичного тижня з того чи іншого предмету, в ході яких учитель показав свої дослідження і довів їх спроможність і результативність;

  • рекомендації, отримані педагогом під час атестації від фахівців науково-методичного центру, у ході курсової підготовки в ОІППО;

  • інші джерела інформації.

Завершенням даного етапу розгляд питання про вивчення, узагальнення й розповсюдження виявленого досвіду на методичній або педагогічній раді (доцільніше - методичній) й ухвалення відповідного рішення

Зразок

Витяг з протоколу засідання науково-методичної ради

Миколаївської гімназії №3

Слухали: заступника директора з науково-методичної роботи Коваль І.І.

Зінченко Світлана Михайлівна - кваліфікований спеціаліст, який має належний рівень креативності, творчої інтуїції, здатний до відпрацювання індивідуальної траєкторії розвитку школярів. Основою творчого пошуку вчителя є ґрунтовна фахова й методична підготовка, глибока ерудиція, різноманітний світ захоплень, власне бачення світу.

Педагог органічно поєднує знання класичної педагогіки із сучасними педагогічними технологіями, експериментальною та дослідницькою діяльністю.

У центрі уваги вчителя завжди залишаються такі питання як формування життєвих компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів.

Основним елементом власного стилю роботи Світлани Михайлівни є системне використання методів активного навчання, зокрема ділових ігор, на уроках інформатики як засобів формування інформаційно-комунікативної компетентності та активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Завдяки цьому вчителеві вдається створити простір для успішної реалізації програми розвитку кожної дитини.

Уроки Зінченко С.М. ретельно продумані й сплановані, методично грамотно побудовані, відрізняються організованістю, насиченістю, високим темпом, емоційністю. Учитель вважає, що успіх у навчанні забезпечується не тільки методичними системами, але й творчим підходом. На кожному уроці Світлана Миколаївна створює стійку мотивацію до навчання, спонукає своїх учнів до самоосвіти та творчого мислення.

Її учні мають глибокі знання з інформатики, що підтверджується результатами контрольних і практичних робіт з інформатики. Крім того, отримані уміння й навички гімназисти застосовують не тільки на уроках інформатики, а й при виконанні завдань з інших предметів. Із задоволенням активно беруть участь у інтелектуальних змаганнях і творчих конкурсах різних рівнів.

Протягом 3 останніх років 7 учнів стали переможцями ІІ етапу, а 2 учні – переможцями ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з інформатики, 2 учні займаються науково-дослідницькою діяльністю в обласному відділені МАН, 8 учнів представляли свої роботи на міських та обласних конкурсах з інформаційних технологій. За останні роки спостерігається динаміка зростання якості знань та навчальних досягнень учнів гімназії з інформатики. Близько 50% випускників щорічно вступають до ВНЗ на спеціальності, що пов’язані з інформаційними технологіями.

Вважаю, що досвід роботи Зінченко Світлани Михайлівни потрібно вивчити, узагальнити й поширювати.

Виступили: завідуюча кафедрою вчителів природничо-математичних дисциплін Ковальова Т.М.

Світлана Миколаївна є керівником групи Nikolaev_IT на порталі Google, яка об’єднує вчителів інформатики м. Миколаєва. Учитель також бере активну участь у роботі Всеукраїнського форуму вчителів інформатики та є VIP-користувачем форуму.



Ухвалили: 1. Створити творчу групу вчителів для вивчення й узагальнення досвіду вчителя інформатики Зінченко С.М. з проблеми: «Розвиток ІКТ-компетентності особистості засобами ділової гри».

2. Звернутися до Миколаївського науково-методичного центру для здійснення його фахівцями консультування щодо вивчення й узагальнення даного досвіду, підвищення науково-педагогічної й методичної компетентності педагогічних працівників, які будуть вивчати досвід; допомоги в оцінці досвіду Зінченко С.М..


Після ухвалення такого рішення обов’язково повинен бути виданий наказ по школі, який дане рішення затверджує. До того ж, у наказі необхідно визначити:

  • Тему досвіду (далі, у процесі вивчення, тема може бути уточнена). Вона повинна містити вказівку на причину (педагогічну проблему), що спричинила появу даного досвіду і бути прив'язана до певних етапів і умов педагогічного процесу.

  • Склад групи, що буде вивчати досвід (зазвичай це 3-5 осіб). До складу групи обов’язково треба включити шкільного психолога. Керівником групи призначається заступник директора з навчально-виховної (науково-методичної) роботи. До того ж, оскільки весь процес неможливий без діяльності вчителя щодо узагальнення власного досвіду, то необхідно призначити консультанта. Вважаємо доцільним звернення керівників закладу до НМЦ з метою здійснення консультування безпосередньо фахівцями центру. Консультантами можуть стати й викладачі вищих навчальних закладів (у межах угоди про співпрацю).

  • Терміни вивчення досвіду. Тривалість вивчення педагогічного досвіду знаходиться в прямій залежності від об'єму об'єкту, що вивчається. Так вивченню й узагальненню підлягають:

  1. цілісна система педагогічної діяльності (вимагає найтривалішого періоду часу, можливо, 2-3 роки);

  2. система роботи педагога з якої-небудь однієї проблеми (може бути вивчена протягом 1-2 років);

  3. використання одного ефективного прийому (час вивчення визначить сам педагог) і так далі

2. Вивчення досвiду

Вивчення педагогічного досвіду за своїм характером є дослідницька діяльність, що включає безпосереднє спостереження живого педагогічного процесу, наукове осмислення педагогічного явища, що вивчається, аналіз і порівняння результатів, підтвердження досвіду конкретними прикладами педагогічної діяльності вчителя. Повноцінне вивчення завжди повинне сполучати інтерпретацію матеріалізованих форм його фіксації (звіти, навчальні посібники, наочність тощо) з об'єктивним пізнанням через спілкування і взаєморозуміння з носієм досвіду. Єдність цих форм обумовлює відповідність методів вивчення різноманітності і складності змісту педагогічного досвіду. Межі окремих традиційно використовуваних методів очевидні. Бесіда, анкетування, описи, зроблені самими педагогами, дають можливість в основному вивчити суть досвіду. Цілеспрямоване, спеціально організоване спостереження дозволяє знайти характерні, повторюються способи спільної діяльності педагогів і дітей, прийоми їх взаємодії, логіку їх використовування, певні стереотипи і т.д.

На нашу думку, в основу даного етапу доцільно покласти алгоритм, сформульований Л.Я. Набокою [16, 12-13], який ми доповнимо практичними рекомендаціями.

Попереднє спостереження:


    • вивчення системи педагогічних або управлінських дій носія досвіду (його бажано проводити у перші місяці навчального року);

    • уточнення теми досвіду, провідної педагогічної ідеї, елементів новизни, оцінки досвіду за критеріями;

    • складання плану вивчення досвіду разом з автором досвіду, уточнення додаткових матеріалів, що супроводжуватимуть опис досвіду.

План включає декілька розділів. Доцільно спланувати роботу за такими напрямками:

1). Розподіл обов’язків між членами групи (хто, що і коли робить) із зазначенням емпіричного матеріалу, який необхідно зібрати.

2). Підвищення науково-педагогічної та методичної компетентності носія досвіду й педагогічних працівників, які безпосередньо вивчатимуть та узагальнюватимуть досвід, за проблемою досвіду (семінари, консультації, самоосвіта).

Тут завдання полягає у тому, щоб допомогти вчителю зрозуміти й осмислити систему методів і прийомів організації навчального процесу в досвіді його роботи; допомогти розкрити причинно-наслідкові зв'язки, що привели до високих результатів діяльності; разом з учителем знайти закономірності вдалого уроку.

Для учителя включення в процес вивчення й узагальнення як власного, так і чужого досвіду дуже складна задача, оскільки це дослідницька діяльність, і далеко не кожен педагог до неї готовий. Залучати учителя до процесу вивчення свого педагогічного досвіду слід поступово, викликаючи інтерес до цієї роботи.

Наприклад, при відвідуванні уроків учителя завуч помітив цікаві прийоми, методичні знахідки. Він пропонує вчителю розповісти про це на засіданні методичного об'єднання. Як правило, це не викликає труднощів у вчителя. Далі можна запропонувати педагогу розповісти про систему його роботи на методичній раді, потім на науково-практичній конференції, до якої вже треба підготувати не тільки доповідь, але і тези для публікації. Працюючи над доповіддю, тезами або статтею, вчитель, окрім опису, повинен розкрити систему своєї роботи, проаналізувати форми і методи роботи з учнями: за рахунок чого одержаний високий результат?

Щоб кожен педагог умів досліджувати педагогічний процес, яким він управляє, необхідно озброювати вчителів методами психолого-педагогічних досліджень, що лежать в основі наукового вивчення й узагальнення педагогічного досвіду. В першу чергу необхідно сформувати в учителя уміння, необхідні для аналізу педагогічної діяльності:


  • прогнозувати, планувати, оцінювати свою діяльність;

  • спостерігати, помічати, фіксувати педагогічні факти;

  • бачити у взаємозв'язку компоненти педагогічного процесу;

  • спиратися на нові ідеї психолого-педагогічної науки.

Керівник, залучаючи учителя в процес вивчення і узагальнення педагогічного досвіду, надає йому не тільки теоретичну і методичну, але і психологічну підтримку, поступово приводячи його до успіху. Професійна майстерність учителя народжується у контакті з методистом будь-якого рівня: шкільного, міського, обласного.

3). Форми вивчення, узагальнення досвіду.

Даний етап може включати й такий вид діяльності, як складання пам’яток і рекомендацій, карток, схем тощо.

Зразок


Пам'ятка для вчителя щодо узагальнення досвіду:

  1. Уважно стежте за науково-методичною літературою, складіть бібліографічний покажчик літератури з питання, що Вас цікавить.

  2. Зберігайте й накопичуйте матеріали, що відображають досвід Вашої роботи: плани, конспекти, дидактичні посібники, результати діяльності учнів, їх творчі роботи, свої спостереження за розвитком школярів. Відзначайте при цьому Ваші сумніви, невдачі.

  3. Вибираючи тему для узагальнення досвіду, постарайтеся врахувати успіхи й недоліки у Вашій роботі й роботі Ваших колег. Доцільно взяти тему, яку Ви вважаєте найважливішою й потрібною, намагайтеся сформулювати її якомога точніше, конкретніше.

  4. Визначте форму узагальнення. Це може бути доповідь, стаття. Але можна узагальнити досвід по-іншому. Наприклад, привести в систему Ваші методичні матеріали (плани, картки, схеми, тощо), супроводжуючи їх короткими роз'ясненнями.

  5. Накидайте короткий план теми (3-4 основні питання), потім складіть тези. Пригадайте й розмістіть у плані факти, які будуть використані як підстава для Ваших висновків. Знову й знову уточнюйте план; у ньому повинна бути відображена основна ідея й логіка викладання теми.

  6. При написанні доповіді спочатку накидайте чернетку. Скорочуйте введення, уникайте загальних фраз, не прагніть писати «наукоподібно». Літературу використовуйте не для повторення вже сказаного, а для поглиблення й систематизації своїх спостережень й висновків.

  7. Оцінюйте практично свій досвід. Повідомляючи про успіхи, не забудьте про недоліки, труднощі, помилки. Головний критерій хорошого досвіду – результати. Розповідь про досвід непереконлива й малоцікава, якщо в ньому не показано,  як зростають і розвиваються учні. Який тип мислення, пам'яті, уяви формується; як відображається процес навчання на емоційному самопочутті учня, наскільки комфортно йому було працювати на уроці, чи була сформована продуктивна мотивація навчальної діяльності, який характер спілкування в системі вчитель — учень, учень — учень, як формується особистість у цілому.

  8. Матеріал прагніть викладати стисло, просто, логічно, прямо, уникаючи повторень.

  9. Працюючи над темою, радьтеся з методистом, зі своїми колегами, розказуйте їм про свої труднощі, сумніви. Так можуть з'явитися цінні думки, потрібні факти.

  10. Підберіть й належним чином оформіть додатки (схеми, карти, таблиці, роботи учнів, списки літератури тощо).

  11. Пам'ятайте, що, узагальнюючи педагогічний досвід, Ви виконуєте важливий громадський обов'язок, сприяєте подальшому поліпшенню навчання й виховання дітей, молоді.

Зразок

Орієнтовна схема аналізу перспективного досвіду

(за Загвязинським В.І.)

  1. Об'єкт, що вивчається (педагог, працівник, колектив, об'єднання)

  2. Найменування досвіду (напрям, тема роботи)

  3. Мета вивчення досвіду

  4. Коротка характеристика досвіду (проблема, спосіб вирішення, корисність, новизна, можливість застосування в змінених умовах, адреса для рекомендованого використання).

  5. Задачі навчання і виховання, наявні труднощі, суперечності, «слабкі ланки» практики, що роблять досвід актуальним.

  6. Конкретні умови, в яких формувався досвід, заходи щодо оптимізації цих умов. Опис реального протікання навчально-виховного процесу; діяльність педагогів, учнів, її зміст і форми, характер взаємостосунків учасників.

  7. Результати навчання, виховання, соціальної підтримки, їх надійність і стабільність.

  8. Педагогічний аналіз досвіду: його джерела (наукове знання, перспективний досвід, власні спостереження і проби); характеристики окремих сторін, «складових» педагогічного процесу: цілей, змісту, ідей, задуму, технології, засобів посилення мотивації.

  9. Тлумачення й узагальнення досвіду. Встановлення зв'язків між задумом, змістом, методами і результатами. Виявлення закономірностей і принципів, що забезпечують успіх, чинників, що впливають на результати. Виявлення новизни, оригінальності, значущості, ефективності, оптимальності, перспективності аналізованого досвіду. Роль особистості педагога, його індивідуального стилю діяльності в створеному досвіді. Виявлення об'єктивного змісту (ідей, принципів, технологій), які можна перенести в інші (але в чомусь схожі) умови. Оцінка досвіду за рівнем його суспільної значущості (новаторство, винахідництво, майстерність).

  10. Пропозиції щодо подальшого розвитку, вдосконалення, а в необхідних випадках — коректування досвіду.

  11. Рекомендації щодо використання досвіду (для кого особливо цінний, необхідні умови для ефективного використання, обмеження, найбільш відповідні способи використання).

Зразок

Структура розповіді про власний досвід роботи

Доцільна наступна структура розповіді:



  • висвітлення досягнутих результатів (на початку вказати і обґрунтувати конкретні потреби, що зумовили пошук);

  • задум і шляхи його реалізації;

  • умови, що забезпечують досягнення найвищих результатів;

  • організаційно-методична система роботи (засоби, методи, прийоми, організаційні форми);

  • що нового вніс досвід і що з вже відомого використовується Вами по-новому;

  • яку трудність, проблему масової практики допомагає вирішити Ваш досвід;

  • складність і суперечність пошуку (невдачі й труднощі, які були подолані в процесі становлення досвіду);

  • межі використання досвіду й рекомендації щодо його використання (адресна спрямованість досвіду).

Зразок

Пам’ятка щодо підготовки виступу на семінарі

  1. Виберіть тему для виступу на семінарі. Вона повинна бути конкретною й включати невелике коло питань з досвіду роботи.

  2. Складіть план виступу й за ним напишіть тези.

  3. Почніть свій виступ з короткого вступу, в якому обґрунтуйте доцільність вибраної теми, її актуальність.

  4. Охарактеризуйте умови, в яких формувався досвід: місто, район, школа, класи, зв'язок з громадськими організаціями, підприємствами, тривалість роботи тощо.

  5. Розкриваючи зміст досвіду роботи, покажіть, як в практичній діяльності з конкретної проблеми вирішуються задачі вдосконалення навчально-виховного процесу. Виділіть те нове, цікаве, що є в даному досвіді роботи. Покажіть, що і як може бути використано іншими педагогічними колективами з даного досвіду роботи.

Розкажіть, як вивчалася результативність роботи і як використання даного досвіду сприяє підвищенню рівня знань, умінь, навичок учнів, їх розвитку, формуванню світогляду.

  1. Використовуйте літературу з проблеми не для переказу, а для поглиблення й систематизації висновків, отриманих у роботі.

  2. Ілюструйте свій виступ матеріалами з досвіду роботи. Це можуть бути альбоми, папки з підбіркою матеріалів з певної теми, фотографії, друковані видання, роботи учнів тощо.

  3. На закінчення виступу вкажіть труднощі, які зустрілися в ході роботи з даної проблеми, визначите перспективи подальшої роботи.

Зверніть увагу! Встановлено, що при неквапливому темпі мови виступ на 10 хвилин повинен містити не більш 1300 слів; це приблизно 6 повних сторінок тексту, надрукованого на комп’ютері через два інтервали.
Після складання розгорнутої програми переходимо до ґрунтовного вивчення досвіду:

    • вивчення системи творчої діяльності носія досвіду за складеною програмою та планом;

    • уточнення й поглиблення висновків про сутність досвіду, корекція і самокорекція окремих ланок досвіду, надання допомоги в його моделюванні.

Методика вивчення ППД, запропонована Л.Я. Набокою [16, 11-12], є такою:

  1. Спостереження навчально-виховного процесу (урок та інші форми занять) та фіксація результатів навчальної діяльності учнів (якими знаннями і вміннями оволодівають учні, який рівень їхнього розвитку, які особистісні якості розвиваються).

У методичній літературі можна зустріти такі аспекти діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу, що підлягають вивченню:

а) діяльність учителя:



  • загальна мета освітнього процесу,

  • конкретні педагогічні задачі;

  • підходи до змісту навчання;

  • управління процесом засвоєння учнями знань, умінь, навичок, формування і розвитку компетенцій;

  • організація навчальних ситуацій;

  • алгоритм дій у вирішенні педагогічних задач;

  • володіння різними типами педагогічної миследіяльності (методичної, діагностичної, проектувальної, коректувальної);

  • розвиток відповідних особистісних якостей учнів;

  • облік зовнішніх і внутрішніх умов, у яких відбувається навчання;

  • засоби, розроблені носієм досвіду;

  • матеріальна оснащеність занять;

  • провідні чинники, що забезпечують високі результати;

  • шляхи вирішення конфліктів;

б) діяльність учнів:

  • мотивація навчальної діяльності;

  • самостійність думки;

  • уміння й навички самостійного засвоєння й застосування знань;

  • комунікабельність;

  • наявність моральних якостей у навчально-пізнавальній діяльності.

  1. Педагогічний аналіз змісту сутності педагогічної системи вчителя:

  • бесіди з учителем щодо бачення ним сутності свого досвіду: його педагогічних ідей, особливостей технології, виявлених ним позитивних результатів своєї діяльності;

  • вивчення комплексу наявного у вчителя навчально-методичного забезпечення своєї педагогічної технології (конспекти уроків, дидактичний матеріал тощо);

  • узагальнення результатів спостереження навчальної діяльності вчителя і виокремлення фактів, що засвідчують особливості педагогічної технології, створеної вчителем (як оригінальні прийоми і методи організації навчальної діяльності учнів застосовуються, які з них зовсім нові, створені власне вчителем, як їх застосування впливає на розвиток учнів тощо).

  1. Вивчення результативності педагогічної системи вчителя:

  1. Застосовуються методи:

  • загально-теоретичні: індукції та дедукції, аналізу і синтезу, моделювання, порівняння, класифікації та узагальнення, абстрагування та конкретизації тощо;

  • методи емпіричного вивчення: вивчення літератури, документів та результатів діяльності, спостереження, опитування, оцінювання, тестування.

Досвід діяльності науково-методичного центру, навчальних закладів міста свідчить, що в процесі вивчення ППд використовуються різноманітні форми. Кожна форма роботи по вивченню й узагальненню педагогічного досвіду (більшість з них описана в книзі В.М. Лизинського «Про методичну роботу в школі» [14]) передбачає використання різноманітних методів.

Відкриті заняття з різних тем і питань навчально-виховної роботи. Це поширена форма вивчення й узагальнення досвіду, широко використовується у всіх школах. Відвідуючи відкриті заняття педагогів, їх колеги і керівники школи колективно їх обговорюють, відзначають дійсно перспективні напрямки, виявляють умови, при яких досвід одного педагога стає перспективним і може стати надбанням інших.

Педагогічні ради, збори, наради з проблем педагогіки. Перед їх проведенням проводиться велика підготовча робота: відвідуються й аналізуються навчально-виховні заняття, вивчається література, готується виставка, що відображає ППД, готуються основні доповіді і співдоповіді. На зборах, нарадах колективно обговорюються актуальні питання, звертається увага на виявлення тих чинників і умов, які забезпечили успіх в роботі окремих педагогів, груп і цілих колективів; після обговорення питання виносяться рекомендації.

Науково-методична і науково-практична конференції. Одна з найвдаліших форм вивчення й узагальнення ППД. Відповідно до теми конференції вчителі вивчають літературу й осмислюють власний досвід, а також досвід колег. Так, відповідно до загальної теми конференції доповідачі можуть розповісти про свій досвід на заняттях з різних навчальних предметів або в різних видах позакласної діяльності учнів.

Педагогічна виставка. Відображає ППД, наприклад дидактичний матеріал, який сприяє активізації навчального процесу, різні схеми і матеріали про міжпредметні зв'язки, зразки планів, конспектів і методичних розробок з різних питань навчально-виховної роботи тощо. Педагогічна виставка організовується також, як складова частина форм вивчення й узагальнення досвіду (конференцій, нарад і т.д.).

Педагогічні читання. Припускають аналіз, осмислення й узагальнення вчителем свого досвіду. Спочатку він виступає з доповіддю на методичній секції, об'єднанні або на педраді, методичній нараді. Потім проводяться педагогічні читання, кращі доповіді висуваються на міські й обласні читання, рекомендуються для публікації в журналах, збірках.

Диспути й дискусії з актуальних проблем навчально-виховної роботи. Організовуються як в усній, так і в письмовій формі. У педагогічних колективах обговорюються актуальні спірні педагогічні проблеми. Думки, що висловлюються різними вчителями, доповнюють одна одну або виявляються досконало протилежними. Кожен учасник суперечки прагне аргументувати свою позицію або спростувати думку сторони, що сперечається, фактами з власної практики, матеріалами ППД.

Педагогічні екскурсії проводяться з метою вивчення ППД. На екскурсії наглядно видно в умовах практики передові методи, прийоми й організацію навчально-виховної роботи педагога-майстра.

Семінарські заняття з проблем педагогіки. Тема семінару визначається на рік або декілька років. При вивченні загальної теми, наприклад «Активізація навчального процесу», розглядаються окремі питання, такі як компоненти навчального процесу; суб'єкт і об'єкт у навчальному процесі та їх взаємодія; активність учня як одна з умов його успішного навчання; прийоми активізації школярів на уроці. Вивчається теоретичний і методичний літературний матеріал, аналізується особистий досвід педагогів — учасників семінару, робляться узагальнення.

Практикуми з розробки методики вивчення й узагальнення ППД. Якщо в школі є група учителів, які займаються вивченням досвіду, то виправдане проведення практикуму: на його заняттях обговорюються такі питання, як складання списку літератури з певних тем, підготовка плану вивчення досвіду, методи вивчення й вибір їх з конкретних тем, способи спостереження й фіксація досвіду, кількісний аналіз і якісна інтерпретація отриманих матеріалів, узагальнення всього матеріалу.

Педагогічні консультації. Бувають усні й письмові. В роботі педагога-новатора виникають питання, утруднення й іноді сумніви. Педагогічна консультація проводиться досвідченими вчителями для початківців.

Захист авторських проектів і розробок. Якщо педагоги зацікавлені в колективному пошуку розв’язань проблем, значить в школі склалося добре педагогічне середовище. Складність у тому, що проекти і розробки повинні носити дійсно важливий для педагогічного співтовариства характер і відображати реальні проблеми й інтереси даних педагогів даної школи.

Методичний тиждень. Проводиться тоді, коли накопичилося досить значних досягнень і коли педагоги проявили бажання показати їх своїм колегам. Демонструються діяльність, процес, методи, прийоми, знахідки і результат. Тиждень проводять адміністрація, педагоги, батьки й учні. Для цього створюються оргкомітет, творчі групи, зокрема прес-група (відображає все цікаве щодня), лабораторія форм і методів навчання, мікрогрупи учителів для підготовки інтегрованих уроків, позакласних предметних заходів, групи планування, консультування, підтримки, оцінювання й стимулювання.

Панорама педагогічних досягнень школи. У фойє школи всі педагогічні об'єднання, творчі об'єднання, клуби, секції, педагоги пред'являють свої розробки, досягнення, методики для зовнішнього і внутрішнього споживання.

Тиждень вивчення нетрадиційного досвіду, накопиченого вчителями школи. Пропонується до вивчення досвід двох-трьох учителів. Протягом тижня педагоги показують систему урочної і позакласної предметної діяльності. В кінці кожного робочого дня тижня всі учасники в картці-програмі оцінюють у балах і розгорненим текстом ті моменти, методики і підходи, які виявилися для них важливими.

Учасники з кожної події заповнюють діагностичну картку, оцінюючи за 10-бальною шкалою, що було цікаво, корисно, що можна застосувати (методика Ю.І. Турчанінової).



Комплексне вивчення колегами досягнень одного учителя. Педагог готує матеріали, плани, програми, посібники, розробки й сценарії уроків і позакласних заходів і представляє все це на семінарі-практикумі, де його колеги вивчають документи і ставлять питання. Потім педагоги записують свої пропозиції в програму вивчення досягнень: що вони хотіли б побачити і почути. Далі вчитель показує безпосередньо те, що йому вдалося напрацювати. На підсумковому занятті адміністрація школи аналізує діяльність учителя, показує його успіхи, динаміку професійних змін, потім педагоги розмовляють з учнями й, нарешті, вчитель сам відповідає на питання колег. Потім учасники вивчення досвіду пишуть висновок, і адміністрація школи за підсумками огляду ухвалює рішення про заохочення учителя.

Створення картотеки знахідок, прийомів на уроці й у позакласній роботі з предмету. Картотека створюється зусиллями бібліотеки, завуча й фахівця-комп'ютерщика. Завуч збирає інформаційні листки з описом передового педагогічного досвіду у педагогів школи. У бібліотеці створюється база сценаріїв і планів уроків, позакласних заходів. Кожен педагог за представлені матеріали отримує заохочення, атестаційний бал, грошові премії.



За наявності в школі комп'ютерів створюється база даних по документальному забезпеченню навчального процесу і по всіх розробках у рамках ППД.

Пізнавальні, професійні екскурсії. Участь у документальних практикумах у кращих школах, у роботі педагогічних форумів в інших школах, творчих зустрічах з колективами кращих шкіл, у прес-конференціях.

Міжшкільні науково-методичні обміни. Обмін фахівцями, стажування, сумісне вивчення документів двох шкіл, проведення інтерв'ю з керівниками двох шкіл, сумісне проведення уроків, позакласних заходів, семінарів.

Знайомство колег з найцікавішими матеріалами, набутими в ході підвищення кваліфікації й самоосвіти. Педагог після участі в роботі семінарів, курсів, обміну досвідом заповнює лист корисності і пропонує тему і спосіб ознайомлення колективу з набутими ним знаннями.

Проведення професійних педагогічних і психологічних тренінгів. Педагогічний тренінг краще всього проводити у формі розв’язання конкретних педагогічних ситуацій.

Розв’язання й аналіз педагогічних ситуацій. Розв’язання педагогічних ситуацій ставить своєю задачею збагачення практичного досвіду педагога, вміння знаходити вірні рішення, сприяє розвитку педагогічного мислення.

Фестиваль педагогічної творчості. Це урочисте підведення підсумків роботи педагогічного колективу, де представляються досягнення в області як методичної роботи, так і організації навчального процесу, самодіяльності й творчості. У фестивалі беруть участь всі педагогічні організації школи, учні, батьки. Школа показує процес, зміст і форми навчання, діагностику і методичне забезпечення, організацію виховної діяльності, творчі роботи учнів, проводяться конкурси, огляди, відкриті заходи.

Школа передового педагогічного досвіду. Працює на постійній основі. У роботі школи фіксуються шість основних напрямів:

  • проведення діагностичних процедур для визначення «вузьких місць» і основних проблем;

  • сумісний з педагогічними організаціями школи пошук ініціаторів і виконавців для проведення експериментів, досліджень, аналізу проблеми, розробки нових методичних підходів і прийомів, вивчення досвіду, накопиченого в інших школах;

  • супровід і підтримка індивідуального педагогічного пошуку;

  • обговорення ходу й проміжних підсумків педагогічного досвіду;

  • створення бази даних ППД;

  • поширення нових корисних педагогічних розробок колег.

Школа професійної майстерності. Це школа річного циклу, в якій педагоги-майстри, названі так унаслідок визнання важливості і значущості їх педагогічного досвіду, ведуть постійно діючі практико-орієнтовані заняття з метою вивчення й використання в практиці авторських педагогічних методик.

Колективна підготовка і видання методичних, педагогічних матеріалів, альманахів, збірок.

Методичні панорами, презентації, ярмарки, фестивалі.

Самоосвіта. Це доступна, ефективна й необхідна для будь-якого педагога форма вивчення досвіду інших педагогів, якщо цей досвід вже описаний і узагальнений у вигляді доповідей, статі, брошур, монографій, методичних розробок, пам'яток, інструкцій. Узагальнювати зафіксований досвід можна при великій кількості описів з однієї теми.

Звіти вчителів і вихователів, які вимагають, перш за все, предметної демонстрації:

  • продуктів праці вчителя — доповіді, реферати, розробки уроків, створення авторських програм, складання тестів-анкет, дидактичних посібників тощо;

  • продуктів праці учнів — виставки кращих зошитів, творів, малюнків, виробів.

І, нарешті, етап вивчення завершується контрольним вивченням:

  • аналіз результативності досвіду (проведення контрольних робіт, тестування, тематичного опитування учнів, використання результатів екзаменів тощо);

  • класифікація досягнень педагога на типові, характерні та випадкові, систематизація емпіричних матеріалів.

Систематизація накопиченого матеріалу полягає у відборі й встановленні найхарактерніших і цікавих фактів, що розкривають систему роботи педагога й колективу (характер відносин, сумісний творчий пошук, захищеність особистості в колективі тощо), а також у встановленні тимчасових і причинно-наслідкових зв'язків між спостережуваними явищами.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал