Суспільство знань: неупереджений погляд на проблеми вищої освіти в. Л. Акуленко



Сторінка1/4
Дата конвертації22.02.2017
Розмір0,59 Mb.
  1   2   3   4
СУСПІЛЬСТВО ЗНАНЬ:

НЕУПЕРЕДЖЕНИЙ ПОГЛЯД

НА ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ
В.Л. Акуленко

директор Шосткинського інституту СумДУ

кандидат економічних наук, доцент,

Ю.Є. Павленко

кандидат технічних наук



О.Ю. Мазепа

студент


Шосткинський інститут Сум ДУ
Серед усіх напрямів розвитку України найважливішим та потребуючим найфундаментальнішого підходу є розбудова НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ. Головна особливість цієї сфери, а також відмінність від інших полягає у тому, що вирішення усіх без винятку завдань держави залежить від реальних досягнень саме у цій галузі знань і суспільного розвитку.

Актуальність дослідження цього напряму очевидна, оскільки недостатній рівень вищої освіти створює міцне підґрунтя для істотного уповільнення розвитку усіх галузей економіки. Останнє ж відкидає населення України на узбіччя визнаного світового шляху, не дозволяє суттєво підняти рівень життя, поліпшити добробут суспільства. Саме на цьому шляху потрібно досягти кардинальних позитивних зрушень, здійснивши, насамперед, дослідження рівня освіти станом на теперішній час, «оголивши» ключові протиріччя освітянської галузі.

Мета дослідження – виявлення чинників, стримуючих розвиток освіти, розробка шляхів подолання проблем та розв’язання протиріч, що склалися у часі. Для досягнення мети обмежились аналізом результативності освітньо-наукової діяльності ВНЗ, а саме зіставленням темпів впровадження наукових і науково-технічних розробок з темпами підготовки наукових кадрів.

Методи дослідження – TQC-контроль якості, аналогія, узагальнення, формалізація, статистичний аналіз освітніх зрушень, класифікація, кластеризація, а також причинно-наслідковий аналіз взаємозв’язків у системі вищої освіти.

Об'єктом дослідження обрано не освіту взагалі, а саме ВИЩУ ОСВІТУ, причому університетську освіту ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації, при отриманні якої, відповідно, формуються спеціальні знання, навички і, особливо, творчі властивості майбутньої української еліти.

Предметом дослідження обрано ОСВІТНЬО-НАУКОВУ ДЯЛЬНІСТЬ ВНЗ, вважаючи, що цей чинник є найважливішим у зростанні соціально-економічного і культурного потенціалу суспільства.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У процесі дослідження проаналізована офіційна статистика, а також літературні та відомчі джерела інформації, що дозволило у загальних обрисах скласти уяву про стан вищої освіти України на період до січня 2007 року. Встановлено що, протягом 2005–2006 років вища освіта продовжувала розвивальний поступ і досягла певних позитивних результатів. Проте, поряд з позитивними зрушеннями та напрацюваннями все ще спостерігаються недоліки, проблеми, протиріччя, які не дозволяють привести систему вищої освіти до загальносвітових норм, а також вимог сучасної молоді і суспільства загалом[1,2].

Виявлено основні протиріччя, які формують негативні тенденції у розвитку освіти, здійснено перехід від так званих адміністративних протиріч(АП) до технологічних(ТП), а потім до змістовних, сутнісних протиріч(СП), які несуть в собі глибинні корені наявних негараздів освітянської галузі.

Спираючись на складений за джерелами інформації перелік зі 105-ти фактичних освітянських недоліків і проблем, проведено дослідження значущості проблем вищої освіти. Згідно з розшаруванням їх на 5 умовних категорій складена аналітична діаграма Парето, за якою виявлене «місце прикладення концентрованих зусиль», тобто проблематика, яка потребує першочергового втручання. Завдяки цьому встановлено, що однією з найбільш визначальних складових розвитку вищої освіти є освітньо-наукова складова діяльності (питома вага проблем 64,76% !). Саме вона притаманна розвитку розвинених країн в сучасних умовах. Доведено: головна особливість цієї сфери, а також відмінність від інших полягає у тому, що вирішення усіх без винятку завдань держави залежить від реальних досягнень саме у цій галузі знань і розвитку.



Для більш детальної ідентифікації чинників впливу саме на освітньо-наукову діяльність і встановлення певних взаємозв’язків на основі діаграми Парето побудована причинно-наслідкова діаграма, дослідження якої показало, що серед усіх занесених у діаграму первинних чинників найбільшу вагу мають лише чотири з них: контроль складових освітньо-наукового процесу, мотивація наукової діяльності, системність дій, методичне забезпечення.

Встановлено, що абсолютна вагомість первинних чинників, що впливають на цільову функцію (якість освітньо-наукової діяльності ВНЗ), складає 3, 2, 2, 1, звідки кількісні значення коефіцієнтів вагомості розраховувались за рейтингом чинників 1,2,3,4 як і становили, відповідно, 0, 250 ; 0,125 ; 0, 250 і 0, 375 . Тобто, лінійна структурно-адитивна модель освітньо-наукової діяльності ВНЗ у своїй початково-когнітивній формі мала б виглядати таким чином :

( 1 ) цільова функція; початкове значення; ваги.

Подальший розгляд особливостей впливу виявлених чинників з використанням "діаграми шляхів" та кореляційного аналізу дозволив отримати


Каталог: documents -> konf zhuk
konf zhuk -> Саморозвиток особистості фахівця як мета та умова креативної та партнерської освіти л. М. Коробка
konf zhuk -> В системі післядипломної освіти
konf zhuk -> Застосування музейно-педагогічних технологій у новому суспільстві знань: проблеми І перспективи о. В. Караманов
konf zhuk -> Соціальні трансформації: інноваційна культура особистості в мінливому світі о. Г. Козлова
konf zhuk -> Запровадження креативного
konf zhuk -> Зміст поняття історична пам’ять на тлі українських реалій в. Артюх
konf zhuk -> Громадсько-активна школа
konf zhuk -> Особливості взаємодії органів державного управління та організацій громадянського суспільства на сучасному етапі
konf zhuk -> Мовленева компетентність як складова комунікативного процесу державних службовців л. М. Артюшкіна


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал