«Створення збагаченого середовища для розвитку творчого самовдосконалення дітей та молоді в позашкільному закладі»



Дата конвертації26.12.2016
Розмір1,05 Mb.
Брошура на тему:

«Створення збагаченого середовища для розвитку творчого самовдосконалення дітей та молоді в позашкільному закладі»


  1. «Створення максимальних умов для творчого самовираження особи викладача і вихованців в позашкільному закладі» (Дем’яник О.Г.директор ЦДЮТ ).

  2. Аналіз наукво-методичної роботи ЦДЮТ (Горбенко С.І., Ященко Н.М., методисти ЦДЮТ).

  3. Створення у позашкільному закладі збагаченого середовища для розвитку творчого самовдосконалення особистості (Тимошенко В.М., психолог ЦДЮТ)

  4. Значимість моніторингу у діяльності педагога позашкільного закладу в розвитку творчих і духовних здібностей вихованців (Мосунова Т.Г., керівник театру моди «Таіс» ЦДЮТ) .

  5. Особливості гурткової діяльності у позашкільному закладі (Теплюк Н.І., керівник «Дизайн-студія «Перлинка»» ЦДЮТ).

  6. Створення збагаченого середовища для творчого розвитку дітей у гуртку «Українська ділова мова» ( Олляк Л.В., керівник гуртка «Українська ділова мова» ЦДЮТ).

  7. Досвід роботи гуртка декоративного розпису «Жар-птах» (Девятова О.Г., керівник гуртка «Жар-птах» ЦДЮТ).

  8. Досвід роботи «Археологічного» гуртка ЦДЮТ (Недобер І.Г., керівник гуртка «Археологічний» ЦДЮТ).

  9. Науково-методична робота з краєзнавства в ЦДЮТ (Ященко Н.М., методист ЦДЮТ).


Створення максимальних умов для творчого самовираження особи викладача і вихованців

в позашкільному закладі

Розвиток системи позашкільної освіти України обумовлений економічними реформами та соціально-політичними перетвореннями у країні і передбачає якісну перебудову управління позашкільними навчальними закладами. Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої творчої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних здібностей.

Діяльність Центру дитячої та юнацької творчості м. Енергодара сприяє гармонійно-духовному, естетичному, інтелектуальному, трудовому та фізичному розвитку і самовиявленню дітей, задоволенню їхніх здібностей і потреб, розкриттю творчих можливостей. Пізнавальна діяльність дає змогу дітям виступати в нових соціальних амплуа, займати ролі, які відрізняються від ролі учня.

Для більш раціонального здійснення роботи щодо розвитку творчого потенціалу особистості у позашкільному закладі ми спиратися на досягнення сучасної психолого-педагогічної науки. Як зазначає академік В. Маляко, саме розвиток творчої особистості можливий лише за умови, коли буде забезпечена "психолізація" всього навчально-виховного процесу, тобто коли будуть створені умови для реалізації творчого потенціалу кожної особистості.

У ст,8 Закону України « Про позашкільну освіту» говориться що одним із основних завдань позашкільної освіти є створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів, а основним очікуваним результатом - виховання творчої особистості. Тому є актуальним широке дослідження і впровадження в практику різних методів стимулювання творчої діяльності, розвитку творчіх здібностей підростаючого покоління.

Творчій процес для дитини - це відкриття суб'єктивно нового, тобто створення кожним своїх знань, системи умінь та навичок. І як би не хотілось мати позитивний результат творчого розвитку якомога швидше, необхідно пом'ятати, що процес цей повільний, справжній талант викристалізовується поступово.

ЦДЮТ засновано у 1999 році. Статут зареєстровано рішенням виконавського комітету Енергодарської міської ради № 219 від 17 листопада 1999 р. Першого червня 2006 року Центр відкрився після реконструкції.

Організована робота 4 відділів: декоративно-прикладний і технічний, науковий МАН , художньо-естетичний, військово-патріотичної та масової роботи.

За останні роки кількість педагогів збільшилась. На сьогоднішній день – 42 чол. – основних керівників гуртків і 34 чол. – сумісники. В ЦДЮТ працює гуртків – 71, груп -163; вихованців - 2064 чол.

В Центрі дитячої та юнацької творчості створена модель розвитку творчих здібностей вихованців метою якої є: забезпечення умов, створення відповідного емоційно-творчого середовища для вільного, творчого, інтелектуального, духовного розвитку і самовдосконалення дітей; формування трудової і моральної життєтворчої мотивації, художньо-творчої самореалізації; створення умов для науково-технічної діяльності вихованців, навчання обдарованих дітей, підтримка дитячої громадської організації «Веселка», дії якої спрямовані на вирішення проблем молоді.



Завдання педагогів позашкільного закладу
1.Створити умови для задоволення потреб дітей відповідно до їх інтересів і здібностей. Забезпечити підвищення професійної майстерності педагогів ЦДЮТ.

2. Продовжувати пошук, розвиток і підтримку здібним, талановитим та обдарованим дітям. Створювати індивідуальні програми.

3. Батькам підтримувати співпрацю з педагогами у розвитку творчих
здібностей та виховувати бажання до навчання.

4. Реалізація творчого потенціалу вихованців через розвиток
компетенції життєтворчості на заняттях у гуртках.

5. Розробка науково-психолого-педагогічного інструментарію
виховання талановитої особистості.

6. Організація включення дитини в систему суспільних відносин,
збагачення його соціального, професійного досвіду.

Для розвитку творчої особистості в сучасному педагогічному процесі повинен бути системний підхід, в якому приймають участь суб'єкти позашкільного процесу (адміністрація ЦДЮТ, педагоги, вихованці, батьки, управління освіти, влада тощо).

Центр творчості виконує широкий спектр функцій, самими важливими з яких є: навчальна, пізнавальна, виховна, інформаційна, організаційна. На особистість вихованця впливає освітнє середовище:



можливість особистого вибору діяльності та спілкування (науково-технічна, художня творчість, декоративно-прикладна творчість, еколого-натуралістична, туристсько краєзнавча, оздоровча, дозвіллєво-розважальна); оптимальна організація життєдіяльності; суб'єкт-суб'ктні взаємини дорослих і дітей на основі співтворчості, співробітництва, партнерства; сенсорні стимули;

В основі внутрішньої організації навчально-виховного процесу лежить взаємодія всіх елементів, яка забезпечує функціонування всього позашкільного закладу. До складу самого поняття взаємодії входять: діагностика, мета діяльності, основні засоби її досягнення, планування, зміст, аналіз результатів, методи стимулювання, корекція педагогічного процесу і постановка нової мети

Системно-цільове управління ЦДЮТ має такий алгоритм:

-теоретико-педагогічне забезпечення всебічного розвитку творчої особистості;

-діагностику і планування;

- створення матеріальних і психолого-педагогічних умов для
повноцінного розвитку педагогів і дітей з урахуванням регіональних
,культурно-історичних традицій і особливостей;


  • організацію гармонійної життєтворчості педагогічного і дитячого колективів;

  • підвищення соціального статусу кожного педагога і вихованця

-педагогічний аналіз результативності всебічного розвитку дітей в педагогічному процесі;

Керівництво педагогічним процесом є реальна співтворчість
адміністрації, педагогів і дітей, які знаходяться в прямій залежності: чим
більше стимулюється творча діяльність педагогів і дітей, тим міцніше стають
колективні зв'язки і привабливішими - міжособисті стосунки,

продуктивнішим - педагогічний процес розвитку творчої особистості.



Такий зв'язок можна виразити педагогічною формулою К.С. Станіславського: « учити навчаючись», зміст якої полягає в тому, що діти для педагога є скарбом нової, свіжої думки і оригінального розв'язання проблеми, а їх спілкування будується на взаємній необхідності один одному в умовах рольового, індивідуально-творчого, емоційно-позитивного спілкування. Коли такий зв'язок наступає, рівень творчих задумів дітей, кількість їх «відкриттів» зростає відповідно до спільного творчого самопочуття, потреби включитись у колективний пошук і відчути в ньому власну обдарованість. Це є важлива передумова ефективності позашкільного педагогічного процесу.

Педагогічний колектив працює над проблемною темою: «Створення упозашкільному закладі збагаченого середовища для розвитку творчого самовдосконалення особистості», організовує роботу відділів згідно програм:

- "Розвиток освіти м. Енергодар 2006-2010",

-"Створення реабілітаційного простору на базі ЦДЮТ 2003- 2008 р.р.";

- "Краєзнавчий підхід до художньо-естетичного виховання учнів 2002-2008 р.р.";

- "Програма розвитку позашкільних закладів управління освіти Енергодарскої міської ради 2003-2008 р.р.";

- "Програма обдаровані діти 2005-2009 р.р.".

Розвиток творчої особистості дітей в ЦДЮТ безперервно пов'язано з діяльністю педагогічного колективу. Позашкільний заклад функціонує в інноваційному режимі, створюючи и опробовуючи нові освітні структури, нові програми, здатні забезпечувати розвиток звичайних, обдарованих дітей; дітей із сповільненим розвитком, дітей інвалідів, аж до надання частині з них початкової професійної освіти. Які б не були прекрасні ідеї, новітні технології, без добре підготовленого педагога високої ефективності роботи добитися неможливо. Педагоги виступають найціннішим ресурсом установи додаткової освіти дітей, а їх педагогічний потенціал - передумовою його конкурентоспроможності.



Особлива увага приділяється роботі з педагогами, які вийшли із старої позашкільної системи, або прийшли до нас з інших сфер. Суть цієї роботи полягає в тому, щоб на зміну виконавської діяльності педагога прийшла діяльність проблемно-дослідницького характеру, орієнтована на створення інноваційного досвіду. У зв'язку з цим на сучасному етапі актуалізується проблема розвитку творчого потенціалу педагогів в процесі освоєння педагогічних інновацій.

Розвиток творчого потенціалу - це саморегульований процес, системообразуючими компонентами якого виступають самопізнання, творче самовизначення, самоврядування, самовдосконалення, творча самореалізація педагога і його професійно-творче становлення.



Були виявлені чинники і умови, що впливають на розвиток творчого потенціалу педагога додаткової освіти, а саме:

  • актуалізація для кожного конкретно узятого педагога пріоритетних проблем даної установи додаткової освіти дітей;

  • ступінь інтегрованості, залученості педагога в колективну інноваційну діяльність;

  • здібності і прагнення педагога до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення;

  • ступінь залученості педагога в методичну діяльність (робота методичних об'єднань, участь в стажерськіх майданчиках, семінарах, конференціях, індивідуально-особові контакти з ученими і др.);

  • рівень професійної, методологічної і методичної культури педагога;

  • стимулювання розвитку творчої індивідуальності педагога в рішенні професійних задач, що ускладнюються;

рефлексія власної творчої діяльності і самооцінка її результатів.
Завдання удосконалення професійної компетенції педагогічних кадрів,

підвищення їх наукового та загально - культурного рівня вирішується через систему методичної діяльності.

Науково-методичне забезпечення підвищення професійної майстерності педагогів ЦДЮТ м. Енергодар має таку структуру (мал.1).








Стимулюють саморозвиток педагогів панорами відкритих занять, педагогічні вітальні і творчі майстерні, майстер - класи, проблемно-творчі групи, педагогічні читання, зустрічі з ученими, конкурси методичних і дидактичних матеріалів, ділові ігри, психологічні тренінги і занурення. Як видимий, тут розумно поєднуються традиційні і інноваційні форми роботи.

Самоосвіта педагога є основною формою підвищення професійної педагогічної компетенції, яка складається з удосконалення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої самоосвітньої роботи.

Форм активізації вчительської нині достатньо. Серед них - свобода педагога у виборі технологій; навчальних посібників; дослідницької, інноваційної діяльності. Але вони доступні тому, хто здатен до постійної самоосвіти. І саме до цього ми прагнемо спонукати педагогів. Методистами ЦДЮТ м. Енергодар були складані карти самоосвітньої діяльності педагогів. Кожен рік всі педагоги ЦДЮТ повинні здавати звіт о своєї самоосвітньої роботи, що дає можливість адміністрації ЦДЮТ аналізувати, прогнозувати, планувати роботу для професійного зростання педагогів.

Результати цих показників показали, що більшість педагогів застосовують на заняттях нові тхнології:

  • використовують нові форми навчальних занять;

  • використовують нові методики;

  • створюють авторські та адаптовані програми.

Підвищення педагогічної майстерності педагогів сприяє й правильно організований внутрішній контроль. Його мета - спонукати всіх педагогів, до самоаналізу своє діяльності, бажання критично оцінювати свої результати роботи, бачити недоліки й шляхи їх усунення.

Одна з ефективних форм підвищення професійної компетентності працівників системи додаткової освіти - атестація. Вона також стимулює підвищення рівня кваліфікації, професіоналізму, продуктивності педагогічної і управлінської праці, розвиток творчої ініціативи, забезпечення соціальної захищеності педагогів.

Участь в процесі атестації дозволяє педагогові позбавитися від

комплексу уявної компетентності, спонукаючи його до осмислення своєї діяльності з позиції філософії, психології, педагогічної теорії, і викликає потребу в самоосвітній роботі. Завершальний етап атестації - захист. Вона надає можливість аттестующим сказати працівникові (педагогові, методистові, керівникові) найдобріші слова за високу результативність його праці, за невпинний пошук і творчість. Людина, що пройшла такий захист, триматиме досягнуту «планку», підтверджуючи свої компетентність і майстерність.

Основні риси удосконалення рівня професійної компетенції ЦЦЮТ м.Енергодар можна побачити на схемі «Науково - методичний супровід професійного зростання педагогів ЦЦЮТ (Додаток 2 ).

І останнє, треба розуміти, що відмітною рисою самоосвіти педагога є те, що результатом його роботи виступає не лише власне самовдосконалення в особистому та професійному плані, а й розвиток його вихованців. Педагог повинен досягнути успіху, щоб його досягнуло суспільство.

Сумісна діяльність педагогів закладу та батьків переслідує мету не тільки дати батькам знання, навчити практично застосовувати їх у вихованні дітей, а перш за все сприяти оптимізації процесу формування творчої особистості дитини, розкрити можливості більш раннього гармонічного розвитку.

Важливе завдання педагогічного колективу в тому щоб створити у батьків правильну уяву про позашкільний заклад, показати широке поле творчої діяльності яке представляє той чи інший гурток , якими професійними якостями володіють педагоги, до якого рівня розвивають творчі здібності діти. Для цього готуються спеціальні проспекти по кожному гуртку, в яких описуються перспективи та направлення діяльності гуртка. В Центрі організована педагогічна пропаганда позашкільної освіти для батьків та громад кості, складен графік батьківських зборів на таку тематику: «Сім’я- серце суспільства і батьківщина дитини», «Здібності дитини. Шляхи їх розвиткув позаурочний час». Важливим фактором зближення з батьками є сумісна робота по підготовці до професіональних вистовок дитячих робіт або творчих звітів, сумісні поїздки в інші міста, участь батьків у підготовці вечорів по проблемах мистецтва, етики людських контактів і взаємовідношень. Батьки залучаються до вирішення загальних проблем Центру через участь їх у роботі батьківських комітетів гуртків . Таким чином, стержнем педагогічного процесу є взаємодія педагога з вихованцями та їх батьками .

Можна зробити висновки, для забезпечення результативності навчально-виховного процесу створено сприятливі умови для розвитку педагогічної творчості педагогів та гармонійного творчого розвитку вихованців. Створено модель розвитку творчої особистості.

Демяник О.Г., директор ЦДЮТ м. Енергодар



Науково-методична робота з краєзнавства в ЦДЮТ
Краєзнавча робота в ЦДЮТ проводиться згідно плану науково-методичної роботи з проблем “Краєзнавчий підхід в художньо-естетичному вихованні в рамках створення реабілітаційного простору на базі ЦДЮТ”, який складено на основі “Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року” та “Програми науково-методичної роботи кафедри теорії та методики виховання ЗОІППО”

Згідно плану краєзнавчої роботи в ЦДЮТ ставились такі цілі та задачі:



  • виховання громадянського світогляду, патріотизму, любові до рідного краю, засобами історичного, географічного, туристського та мистецького краєзнавства;

  • сприяння вивченню і збереженню культурної спадщини Кам’янсько-Дніпровського району та м.Енергодара;

  • сприяти розвитку духовного і етико-естетичної спрямованості педагогічного поцесу в межах культурологічного простору вивчення історії, культури, традицій та звичаїв рідного краю;

  • створення в ЦДЮТ середовища історико-краєзнавчого, етнографічного та художнього напрямку для опанування системою знань і вмінь, включення вихованців у художню діяльність, виховання ціннісного ставлення до мистецтва та краєзнавства;

  • проведення організаційно-методичних заходів з краєзнавства;

  • створення бази методичного матеріалу з краєзнавчої роботи.

В цьому навчальному році кожний відділ ЦДЮТ проводжував свою роботу з тем по вивченню краєзнавства: навчально-науковий відділ “Краєзнавство - як один із аспектів збагачення освітнього середовища в позашкільному закладі”; х\е відділ “Краєзнавчий підхід в художньо-естетичному вихованні гуртківців”; д\п відділ “Мій рідний край”. Розвиток творчого потенціалу дітей, залучення до вивчення історії рідного краю, національної культури, традицій, звичаїв, мистецтва та ремесла нашого народу”.

Втілюючи в життя поставлені цілі та задачі з краєзнавчої роботи, згідно річного плану, велася науково-методична робота, яка була направлена на підвищення педагогічної майстерності, професійної компетентності педагогів Центра творчості.

Методисти міського Центру творчості Горбенко С.І. і Ященко Н.М., систематично проводили консультації та давали методичні рекомендації керівникам гуртків, а особливо звертали увагу на роботу молодих спеціалістів, щодо проведення краєзнавчої роботи з гуртківцями та її роль у вихованні підростаючого покоління.

Вивчення краєзнавства є актуальним і пріоритетним завданням в сучасному житті, являється потужньою опорою освіти, розвитку духовних потреб особистості.

Рівень розвитку духовних потреб характерізує всебічно розвинену особистість суспільства, для формування якої необхідно виявити природу духовних потреб, зокрема, потреби в самоосвіті. Потреба в самоосвіті, як будь-яка інша, визначається як ставлення особистості до оточуючої дійсності.

На протязі 2006-2007 н.р. всі педагоги ЦДЮТ систематично займалися самоосвітою, ставили перед собою підвищені вимоги з вдосконалення інтелектуального розвитку. Приємно вражає те, що педагоги відчувають необхідність в самоосвіті.

В цьому навчальному році теми з самоосвіти краєзнавчого напрямку брали такі педагоги: Білоусова С.В. “Вивчення народних свят, звичаїв, обрядів, традицій нашого народу”; Вінс І.В. “Вивчення обрядів, свят, пісень Запорізького краю”; Ященко Н.М. “Виховання духовності гуртківців на засадах краєзнавства”; Девятова О.Г. “Вивчення видів розпису в різних техніках: петриківка, хохлома, Закарпаття”; Хлібний В.С. “Екологія зони ЗАЕС та її динаміка”; Олляк О.М. “Роль української пісні в розвитку духовного та естетичного виховання гуртківців”; Бєгунова А.В. “Мотиви рідного краю в живописі”; Морозова В.С. “Сучасна українська вишивка в дитячій творчості”.

Працюючи над своїми темами з самоосвіти, педагоги вивчали праці з питань народної педагогики: “Дитячий фольклор” Г.В. Довженок, “Мудрість народної педагогики” та “Українська національна система виховання” Ю.Д. Руденка, “Основи національного виховання” В.Г. Кузь, “Народознавство” В.І. Цимбалюк та інші.

Шляхи реалізації національної системи виховання в гуртках:


  • вивчення рідної мови (Олляк Л.В.), проведення занять на українській мові;

  • знайомство та розширення знань з історії рідного краю (Ященко Н.М., Бондажевський П.М.)

  • вивчення живої природи, екології рідного краю (Хлібний В.С., Ященко Н.М.)

  • вивчення фольклору, народних пісень (Луценко О.М., Вінс І.В., Білоусова С.В.);

  • розвиток народного та національного мистецтва (Девятова О.Г., Філіппович О.В., Бєгунова А.В., Жар Н.О., Мосунова Т.Г.)

  • збереження родинно-побутової культури ( Назарова Д.Г., Олляк Л.В.);

  • вивчення народного календаря (Вінс І.В.);

  • вивчення національної символіки (Глєбова Т.О.)

Тому керівники гуртків Центру творчості ставлять на заняттях таку мету та завдання: виховувати принципи національного виховання, а саме: народність, шанобливе ставлення до культурних цінностей, природовідповідність, культуровідповідність, самосвідомість та ін.

Завдання наших педагогів в позашкільному закладі – давати додаткові знання, розвивати дитячу творчість, щоб вихованці отримали допрофесійні навички, ведеться постійно професійна орієнтація.

На своїх заняттях педагоги ЦДЮТ використовують наочність, технічні засоби, відеозаписи. Щоб зацікавити вихованців та привернути їх увагу, особливо гуртківців молодшого шкільного віку, педагоги проводять заняття в ігровій формі, для старших вихованців використовують ділові, рольові, ситуаційні ігри.

В нашому центрі творчості педагоги використовують такі типи занять; заняття-вікторина, заняття-пошук, проектне заняття, взаємонавчання, прес-конференція, конкурс знань, інтегровані заняття, заняття-фантазії, казка, вистава, екскурсія, заняття-звіт та інші. І в кожному гуртку, майже на всіх заняттях червоною стрічкою проходить краєзнавча робота.

Педагоги нашого центру тісно співпрацювали з бібліотекарем ЦДЮТ Семеренко С.І., яка пропонувала список літератури та давала рекомендації щодо краєзнавчої роботи в позашкільних закладах. Педагоги знайомилися з досвідом роботи інших позашкільних закладів; вивчали інноваційні технології; постійно слідкували за новинами та змінами в навчальному процесі, читаючи періодичну пресу.

Червоною стрічкою проходить краєзнавча робота в усіх заходах ЦДЮТ.

Відповідно до річного плану краєзнавчої роботи проходили масові заходи, гурткова та індівідуальна робота.

За 2006-2007 н. р. проводилася така робота краєзнавчого характеру:



  • планування краєзнавчої роботи в кожному гуртку центру;

  • проведення екскурсій, які висвітлюють любов до рідного краю; “Моя земля - земля моїх батьків”;

  • організація демонстрації музейних експонатів археологічних учнівських експедицій;

  • організація та проведення тематичних виставок “Духовне виховання на засадах краєзнавства”;

  • проведення учнівських читань історико-краєзнавчого характеру “Збережемо пам’ять про подвиг”;

  • історіко-краєзнавча акція “Збережемо пам’ять про подвиг”, до Дня перемоги у Великій Вітчізняній війні 1941-1945 років (екскурсії до музеїв, відвідування пам’ятників загиблим воїнам; науково-дослідницька робота “Вивчаємо рідний і близький край запорізький”);

  • приймали участь у XV міській конференції юних краєзнавців «Мій рідний край – Запоріжжя» (Корабльова Маргарита, гурток «Археологічний» зайняла І місце);

  • велася робота преси: юні кореспонденти з гуртка «Журналістика» (кер. гуртка Ригер-Хаврошина Є.О.) публікували в міських періодичних виданнях статті про краєзнавчу роботу в ЦДЮТ;

  • різдвяні розваги: колядки, щедрівки, вітання зі святами фольклорного колективу “Дніпряночка”;

  • відкриті заняття “Краєзнавчі мотиви на заняттях”, “Форми роботи з учнями по вивченню краєзнавства”;

  • бесіди та усні журнали “Енергодар - місто енергетіків”, конкурс творчих робіт “Моє місто”, фотовиставка “Історія розвитку ЦДЮТ; участь у міському конкурсі “Місто майстрів”, зустрічі з ветеранами війни та праці, упорядкування території ЦДЮТ.



Виховна робота:

У формуванні духовності дитина провідна роль належить краєзнавству. Беручи активну участь у багатогранній краєзнавчій роботі, діти прилучаються до героїки минулих епох, трудових подвигів, справ і мистецьких традицій. Не можна допускати, щоб історичні події забувалися, пам’ятні місця занедбувалися, національні герої зневажалися. Тому керівники гуртків ставлять на заняттях таку мету: виховувати принципи національного виховання, а саме народність, шанобливе ставлення до культурних цінностей, природовідповідність, культуровідповідність, самосвідомість та інші.



Рекомендації:

Краєзнавство як комплексна проблема і багатогранна сфера діяльності ще недостатньо теоретично й методологічно опрацьована. Ця галузь потребує не тільки ціляспрямованих, пошукових розробок, а й широкої пропаганди та фінансування для розв’язання природоохоронних проблем та проведення експедицій та пошукової роботи.

Краєзнавча робота повина бути спрямована:


  • вивчення національної символіки;

  • збереження родинно-побутової культури;

  • проведення занять на українській мові;

  • на збереження неповторних, національних ландшафтів; їх первозданності;

  • збереження біосфери рідного краю;

  • на охорону скіфських курганів і козацьких могил;

  • на охорону пам’ятників культури та архітектури;

  • постійна пошукова-дослідницька робота;

  • збирання матеріалу для музею;

  • вивчення фольклору, народних пісень, народного календаря;

  • розвиток народного та національного мистецтва.

Ященко Н.М., методист ЦДЮТ м. Енергодар

Створення у позашкільному закладі збагаченого середовища для розвитку творчого самовдосконалення особистості

(Із досвіду роботи практичного психолога ЦДЮТ Тимошенко В.М.)

Перед кожною владою та суспільством завжди постає питання створення могутньої, конкурентоспроможної, квітучої держави. Основним моментом в реалізації цього питання є створення умов для розвитку та виховання підростаючого покоління – майбутніх творців, втілювачів ідей предків. Для всебічного розвитку, в нашій державі створено безліч закладів, кожен з яких має свою мету, спрямованість, методи роботи. Умовно їх можна розділити на такі, відвідування яких є обов’язковим, і ті, які відвідуються за бажанням. Якщо говорити про останні, то мова йде про позашкільні заклади, де дитина спроможна розкрити свої здібності, вдосконалити свої знання та вміння, задовольнити свої інтереси та потреби – розкритися творчо.

Вся робота позашкільного закладу ґрунтується на тому, щоб створити всі умови для розвитку творчого самовдосконалення особистості. На це спрямовано безліч заходів та напрямків роботи, задіяно велику кількість спеціалістів з різних напрямків знань та практичної діяльності.

Основна мета закладу(безпосередньо ЦДЮТ – Центру дитячої та юнацької творчості) при створенні умов для розвитку творчого самоствердження особистості – це підбір та робота в напрямку самовдосконалення педагогічного складу, врахування у своїй діяльності потреб, інтересів, індивідуальних особливостей вихованців, співпраця з батьками.

Зупинимося на кожному з аспектів окремо.

Підбір та робота над підвищенням рівня компетентності у своїй діяльності педагогічного складу ЦДЮТ(Центру дитячої та юнацької творчості).

Основним центром (ядром) цієї діяльності є методична служба, Її робота побудована як цілісна система взаємопов’язаних дій та заходів, які ґрунтуються на досягненнях науки, передового досвіду і конкретному аналізів труднощів педагогічних кадрів. Вона, передусім, спрямована на всебічне якісне підвищення професійного рівня педагогів, формування в них готовності до самоосвіти, самовдосконалення, самоствердження, на збагачення та розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу, на створення сприятливих умов для творчої праці. Вся ця діяльність здійснюється шляхом взаємодії з психологічною службою ( побудова подальшої просвітницької, колекційної діяльності, спираючись на результати діагностичних досліджень, спостережень серед колективу педагогів, індивідуальних консультувань з виробничих питань).

Успіхи у вихованні та розвитку дітей визначає багато факторів. Важливішим фактором дитячого розвитку є сам педагог, який бере на себе роль вчителя та педагога, в результаті чого професійна спрямованість особистості педагога знаходиться на належному рівні.

Педагог займає основну роль у педагогічному процесі, бо головною задачею є полегшення та одночасно стимулювання процесу навчання, інакше кажучи, вміння створювати повний інтелектуальний та емоційний стан, атмосферу психологічної підтримки. Для того, щоб педагог діяв творчо, самостійно оцінюючи результати своєї діяльності та регулюючи засоби з орієнтуванням на мету, він повинен мати певний внутрішній стержень, певні якості, риси, розвиток яких забезпечить професійний розвиток педагога, а через нього й розвиток вихованців.

Для удосконалення методичної роботи, психологічною службою ЦДЮТ ( при підтримці Психолого-педагогічного центру»Дар» м.Енергодар), враховуючи специфіку та спрямованість роботи закладу, був підібраний діагностичний матеріал, основною метою якого було:


  • Визначення критеріїв професійної компетентності (оцінка особистісних особливостей та професійних проявів педагогів);

  • Вивчення соціально-психологічного клімату в педколективі, оцінка педагогічних якостей керівників гуртків, корекція та подальше прогнозування їх діяльності.

В цю підбірку увійшли такі матеріали:

  1. Методика КОС (комунікативні та організаторські здібності);

  2. Тест «Творчий потенціал»;

  3. Тест «Інформаційна культура педагога»;

  4. Методика СПСК (соціально-психологічна само атестація колективу);

  5. Тест «Рівень професійного згорання педагога»;

  6. Опитувальник для аналізу вчителем мотиваційної та стимулюючої діяльності у навчанні.

Враховуючи результати опитувань, діагностичних досліджень серед педагогічного колективу, було сплановано ( в сумісній діяльності методичної та психологічної служб) ряд заходів, спрямованих на підвищення рівня професійної спрямованості та особистісних якостей педагога.

Основні з них:



  • Внесення необхідних, хвилюючих питань, для безпосереднього їх розкриття, на розгляд на педрадах, методичних обєднаннях, науково-методичних радах, психолого-педагогічних семінарах практикумах, школі педмайстерності, школі молодого педагога;

  • Проведення тренінгових занять;

  • Індивідуальні консультування з особистих, виробничих та методичних питань;

  • Консультації в області з науковцями;

  • Проведення майстер класів;

  • Залучення педагогів до участі у конкурсі майстерності «Джерело творчості»;

  • Спонукання до написання авторських програм;

  • Самоосвітня робота педагогів з таких напрямків: краєзнавчий, педагогічний, психологічний;

  • Проведення відкритих занять;

  • Підбір матеріалів в допомогу керівникам гуртків при проведенні занять з дітьми ( методики, ігри, вправи і т.д.);

  • Створюється картотека педагогічного досвіду;

  • Виставки напрацьованих матеріалів;

  • Предметні тижні відділів;

  • Включення в педради, МО виступи бібліотекаря для ознайомлення з новими публікаціями;

  • Курси підвищення кваліфікації.

І основна увага всіх учасників педагогічного процесу спрямована на оптимізацію навчального процесу, створення умов для творчого саморозкриття вихованців.

В ЦДЮТ існує чотири відділи:

-художньо-естетичний;

-декоративно-прикладної та технічної творчості;

-науковий МАН (Мала Академія наук);

-відділ військово-патріотичної та масової роботи.

В кожного з них своя специфіка роботи. Завдання колективу педагогів, і зокрема, психологічної служби створення необхідних умов для повноцінної діяльності наших вихованців. Основними заходами в цьому напрямку (з боку психологічної служби) є:


  • Проведення з дітьми занять на знайомство, метою яких є допомога дитині в адаптації до нового колективу, в налагодженні товариських стосунків, сприяти згуртуванню дитячого колективу;

  • Проведення занять на зняття напруги, підвищення працездатності;

  • Проведення анкетувань:

  1. На початку року (виявлення потреб, інтересів, сподівань дітей і т.д. – в допомогу керівникам гуртків при плануванні своєї діяльності);

  2. В середині року (вдоволеність дітей діяльністю освітнього закладу: як діти почувають себе на заняттях, що їм подобається, а що ні і т.д.- внесення педагогами коректив у свою діяльність).

  3. Наприкінці року ( чи справдилися сподівання вихованців щодо занять у гуртках, побажання з боку дітей відносно побудови діяльності педагога на наступний навчальний рік).

  4. Проведення діагностичних досліджень серед дітей, що є вихованцями НТУ «Інтеграл» (Наукове товариство учнів), метою яких є подальша побудова тренінгових та індивідуальних занять.

  5. Діагностичні дослідження на запит дітей (професійна спрямованість, індивідуальні особливості і т.д.).

Основним моментом у розгляді цього питання, є розпочатий у минулому році – Моніторинг творчого розвитку вихованців ЦДЮТ сумісно з кафедрою «Педагогічної майстерності та інноваційних технологій» ЗОІППО, метою якого було вивчення рівня творчого розвитку вихованців шляхом надання керівникам гуртків оцінки прояву тих чи інших складових творчості і на основі отриманих результатів скорегувати свою роботу з дітьми, які поки що не змогли себе проявити.

Колись великий А.Ейнштейн висловив дуже цікаву думку: відкриття неможливо зробити, якщо дотримуватись абсолютної логіки. То що ж потрібно хоча б для маленького відкриття, не для всього людства, а хоча б для себе? Відповідь на це запитання досить проста – потрібно мислити творчо, потрібно мати добре розвинуті творчі здібності.

Враховуючи специфіку роботи Центру, спрямованість гуртків, та спираючись на періодичні видання, сумісно з кафедрою «Педагогічної майстерності та інноваційних технологій» ЗОІППО та зі спеціалістами психолого-педагогічного центру «Дар» розроблено діагностичний матеріал для вивчення рівня творчого розвитку вихованців.

Спираючись на теоретичні дослідження цього питання, були складені таблиці, де кожен керівник міг оцінити рівень того чи іншого прояву творчих здібностей вихованців. Було розроблено критерії оцінки особистісних характеристик, виходячи з визначень окремих понять.

Інтелектуально- творчий потенціал особистості не може бути зведений до якоїсь однієї характеристики, приміром , «високий коефіцієнт інтелекту», «високий рівень креативності» тощо. Це глибинні особистісні характеристики, які за О.І.Савенковим (Савенков А.И. Детская одареность: развитие средствами искусства. –М.,99) об’єднані у три групи, а саме: інтегративні особистісні характеристики, характеристики сфери розумового розвитку, характеристики сфери особистісного розвитку, які ми поєднали у дослідженні.

Тимошенко В.М., практичний психолог ЦДЮТ



м. Енергодар

Значимість моніторингу

у діяльності педагога позашкільного закладу

в розвитку творчих і духовних здібностей вихованців
«Сильним, досвідченим стає педагог,

котрий уміє аналізувати свою роботу»

В.Сухомлинський
Проблема життєвого самовизначення підростаючого покоління, розвиток його творчих здібностей завжди стояли перед державою і педагогами. Проблема формування гуманістичних цінностей і духовного розвитку дитини вимагає невідкладного рішення, бо талант і розвиток творчої обдарованості сьогодні – це запорука інтенсивного економічного розвитку України і сприятливий фактор національного престижу завтра.

У Доктрині національної освіти, що ви­значає стратегію й основні напрямки роз­витку освіти України в XXI столітті, за­писано: «Система освіти має забезпечувати підтримку обдарованих дітей і молоді, розвиток у них творчих здібностей, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості».

Ось чому розвиток творчих здібностей, виховання духовності, оздоровлення, розвиток творчого потенціалу дітей України в наші дні є таким актуальним, що справедливо може вважатися проблемою століття. При організації будь-якої діяльності педагога позашкільного закладу в цьому напрямку рівень успіху залежить, насамперед, від правильності і продуманості стратегії розвитку творчих здібностей вихованців і контролю. Тільки правильне планування та поетапний контроль процесу діяльності робить можливим отримання високих результатів. Моніторингове дослідження як провідний метод здійснення процесу розвитку і контролю дозволяє проводити сканування діяльності педагога позашкільного закладу, виявляти недоліки, їх причини, знаходити шляхи вирішення проблем та їх попередження.

Перш за все, моніторинг (від англ. monitor – стежити, вести спостереження) діяльності педагога позашкільного закладу – це система збирання, обробки, аналізу, збереження і використання інформації про виховний і навчальний процес у гуртку, студії, що дає можливість для створення адекватної моделі творчого і духовного розвитку вихованців й прогнозування подальших змін стану дітей.

На тлі викладеного стає ясною необхідність створення системи організації занять як засобу стимулювання дітей до додаткової позашкільної пізнавальної діяльності. Як керівник студії прикладної творчості «Золоті руки» і театру моди «ТАЇС», я розробила систему розвитку творчих здібностей дитини і впровад-ження її на практиці у своєму колективі за схемою різноступеневого інтегрованого навчання за авторською програмою «Поліетиленова пластика» (наказ МОН України №655 від 11.08.2004 р.), яка розрахована на п´ять років навчання.

Основою системи є створення особистісного гуманістичного стилю взаємин педагога і вихованців, постійна мотивація їх на ситуацію успіху, комплексне використання різних напрямків і видів творчості - “поліхудожнє виховання”. Цей термін уперше був уведе-ний професором Б.П.Юсовим і розглядався ним, як необхідна форма залучення школярів до мистецтва, яка “…дозволить їм зрозуміти джерела різних видів художньої діяльності і придбати базове уявлення і навички в області кожного виду творчості ” (9, с.6).

Необхідно пам'ятати, що кожна дитина – складна психологічна задача, яку я, як керівник студії, педагог позашкільної установи покликана вирішувати з високим професійним умінням. Сучасна особистість, як показує практика, повинна володіти певними навичками, що будуть корисні їй протягом усього життя. Їй повинні бути властиві: ділова життєва активність, морально-вольова спрямованість, духовні якості, позитивна життєва позиція, інтелект.

Щоб більш повно розкрити творчий потенціал особистості вихованця, необхідно усвідомити ту конкретну життєву проблему, що дитина, яка приходить до мене в студію, збирається вирішити за допомогою здобутих тут знань і умінь.

За допомогою провідного фахівця кандидата пед.наук доцента кафедри «Педагогічної майстерності і інноваційних технологій» ЗОІППО Горшкової О.Г. мною була створена прогностична функціональна модель компетентності вихованця, котру необхідно досягти в процесі формування знань, умінь і навичок.







ВИХОВАНЕЦЬ





Для більш ефективної результативності впровадження системи навчання і виховання в студії протягом декілька років проводились моніторингові дослідження, результати яких використовувались для коригування критеріїв навчально-виховного процесу.



Своєчасне виявлення позитивних і негативних тенденцій у діяльності педагога позашкільного закладу з розвитку творчих і духовних здібностей вихованців, аналітичне порівняння з ймовірним прогнозом, усунення помилок – важлива функція моніторингових досліджень в навчально-виховному процесі позашкільного закладу.

Алгоритм моніторингу діяльності педагога позашкільного закладу, керівника театру мод «ТАЇС» з розвитку творчого потенціалу вихованця

Первинна діагностика




Аналіз результатів діагностики


Розробка заходів коректування

(розробка занять з використанням сучасних технологій, інтегровані заняття, творчі і практичні завдання, розробка сценаріїв презентацій і показів моделей, підготовка колективних свят)




Реалізація заходів

(проведення інтегрованих занять, презентації робіт вихованців, екскурсії, участь у виставках і фестивалях на міських, обласних, Всеукраїнських рівнях, захист наукових робіт вихованців, та ін.)






Аналіз результатів заходів



Вторинна діагностика




Аналіз результатів, прогноз, корекція


Колектив театру мод «ТАЇС» 2003-2006 роки навчання

(система моніторингових досліджень)

I етап: соціальний моніторинг (у формі опитування, бесіди, анкетування), що допомагає з’ясувати соціальний стан батьків, інших членів родини, їх взаємини, та дозволяє скласти соціальний паспорт колективу; моніторинг інтересів (у формі тестування, див.дод.1) показує сферу інтересів вихованців); моніторинг творчої компетентності (у формі тестування, див.дод.2) спрямований на виявлення якостей особистості дає уяву про творчі здібності і можливості вихованців, рівень їх знань і умінь відносно до матеріалу, що викладається за програмою театру мод «ТАЇС», дозволяє створити сприятливий психологічний клімат в колективі.

II етап: моніторинг інтересів (див.дод.1) показує рівень зростання сфери інтересів вихованців; моніторинг творчої компетентності (у формі тестування, див.дод.2) дає уяву про якісність прояву творчих здібностей вихованців, їх обдарованість, зростання рівня їх знань і умінь, розширення кругозору, надає можливість виявлення професійної направленості деяких вихованців, коригування занять з особистісно-орієнтовної системи, допомагає організації занять із використанням інтерактивних методів і форм, які сприяють активізації мисленевої діяльності гуртківців, та інтегративного підходу до подання матеріалу, спрямованого на формування у них «планетарного» мислення, використовувати різнорівневий індивідуальний підхід.

III етап: За показниками системних моніторингових досліджень (моніторинг інтересів, творчої компетентності, обдарованості та ін.) було проведене корігування змісту занять, заходів, втилення в навчально-виховний процес актуальних у сучасний час тем і дисциплін - візаж, стилістика зачісок, створення власного іміджу, більш поглиблене викладання деяких дисциплін, зустрічі з провідними професіональними фахівцями, народними майстрами, ознайомлення з різноманітними видами декоративно-прикладного мистецтва.

Як результат ефективності системи навчання за допомогою системних моніторингових досліджень в студії «Золоті руки» і театрі моди «ТАЇС» - високі досягнення вихованців і керівника під час участі у виставках, фестивалях, конкурсах різних рівнів (дів. дод.2), виведен-ня кожного з них на більш високий щабель розкриття творчого потенціалу, вступ вихованців театру мод «ТАЇС» до ВНЗ України за професійним обранням (див.дод.2):

Київський національний університет технологій та дизайну

Київський національний університет культури та мистецтв

Київська академія мистецтва красоти

Харківська державна академія дизайну і мистецтв

Мелітопольський державний педагогічний університет



Запорізький медичний інститут (косметологія)

Харківський коледж перукарського мистецтва



Запорізький коледж перукарського мистецтва

Академія візажу (м. Дніпропетровськ)



Позашкільний заклад на сучасному етапі повинен стати своєрідною творчою лабораторією з розробки та апробації інноваційних технологій навчання і виховання, спрямованих на гуманізацію і гуманітаризацію процесу соціалізації вихованця в суспільстві через розвиток його творчих здібностей, духовних якостей.

Реалізація у цілісності усіх компонентів моніторингу навчання педагогом позашкільного закладу забезпечує оптимальну організацію роботи гуртка, студії, робить процес досягнення цілі - розвиток творчих здібностей вихованця, його духовних якостей – найбільш ефективним.

Мосунова Тетяна Геннадіївна,

керівник студії «ТАЇС»

Литература



  1. Бабинець С. До питання моніторингу як засобу прогнозування педагогічної діяльності // Освіта і управління. – 2004. - №3.

  2. Бех І.Д. Наукове розуміння особистості як основа ефективності виховного процесу // Початкова школа. – 1998. - №1.

  3. Горшкова Е.Г., Заруба С.П. Гражданское образование: проблемы и методические поиски. – Запорожье. – 2003.

  4. Мосунова Т.Г. Авторская программа «Полиєтиленовая пластика». – Энергодар. – 2003.

  5. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка: Навчально-методичний посібник. – К. – 1997.

  6. Сухомлинський В.А. Сердце отдаю детям. // Пед. сочинения в 5-ти т. – К. – 1980.

  7. Сущенко Т.И. Основы внешкольной педагогики // Беларуская навука - Мн.2000.

  8. Щуркова Н.Є. Діагностика вихованості: педагогічні методики. – М. – 1994.

  9. Юсов Б.П. Взаємодія та інтеграція мистецтв у поліхудожньому розвитку школярів. // Ворошиловград. – 1990.

Додаток 1



Моніторинг інтересів вихованця в театрі мод «ТАЇС»



Додаток 2


Розвиток творчого потенціалу вихованки студії «ТАЇС» Щербак Анни

(студентка Запорізького медичного інституту, факультет косметології)






Результативність навчально-виховної роботи студії «ТАЇС»



может быть понадобится?



Модель розвитку творчих здібностей вихованців








ВИХОВАНЕЦЬ














Мосунова Т.Г., керівник театру моди «Таіс» ЦДЮТ

м. Енергодар

Особливості гурткової діяльності у позашкільному закладі
Особливе соціально-історичне занчення набуває виховання як найважливіший фактор і компетент освіти, процес розвитку «Нової Людини в Людині»: індивідуальності, суб’єкта, особистості, грмадянина, патріота своєї країни, носія загальнолюдських гуманістичних цінностей.

Система освіти дітей XXI ст. повинна дати підростаючому поколінню основу культурно-духовного становлення, соціального та особистого досвіду, початкової професійної орієнтації з врахуванням його індивідуальних здібностей і можливостей. Всі ці завдання неможливо виконати лише в сфері основної освіти.

Партнером загальноосвітньої діяльності школи поступово стає позашкільна (додаткова) освіта дітей.

Позашкільна освіта як частина системи освіти висвітлюється в Законі України « Про позашкільну освіту».

Програми додаткової освіти спрямовані на вирішення завдань формування загальної культури особистості, адаптації особиситості в житті суспільства, на створення основи для свідомого вибору і засвоєння професійних освітніх програм.

Позашкільна освіта – особливе освітнє середовище де дитина, в вільний позаурочний час отримує додаткову освіту з врахуванням її інтересів і потреб. Центрами додаткової освіти є позашкільні заклади: студії, клуби, станції, Будинки творчості дітей та юнацтва. Вони мають великий вибір і великі можливості. Однією з основних форм занять в позашкільному закладі є гурткова робота.

Програми гурткової роботи - це покоління нових освітніх програм. Їх інноваційність , - переважно індивідуальне авторство, різноманіття програм охоплює багато освітніх областей (науково-технічні, спортивно-технічні, фізкультурно-спортивні, художні, військово-патріотичні, соціально-педагогічні, екологічні та ін.); вільний вибір дітьми в відповідності із здібностями; зв’язок з реальністю життя; наглядна якісно-кількісна результативність («зараз», а не в майбутньому) – все це ті особливості, які педагогічно і професійно реалізуються в процесі навчання і виховання і дозволяють характеризувати систему позашкільної освіти та виховання як перспективну, орієнтовану на конкретну особистість.

Одним із основних освітніх завдань гурткової роботи – є допомога дитині відкрити самого себе. Показати, що світ існує не лише навкруги, але і в середині кожного. І саме цей світ дозволить побачити прекрасне в самих простих, звичайних речах: соломинці, травинці, шматочці тканини…

Невід’ємною характеристикою сучасної гурткової роботи є творчість, її основні умови – це самореалізаці особистості, можливість найбільш ефективно проявити себе в сучасному світі.

Гурткова діяльність сприяє формуванню у вихованців творчого мислення, навичок дослідницької та винахідницької роботи. Гуртківців необхідно залучати до творчої діяльності, і чим раніше, тим краще. Тоді у них розвивається допитливість розуму, гнучкість мислення, здібність до оцінювання, бачення проблем та інші якості, характерні для людей з розвинутим інтелектом.

Заняття в гуртках дозволяє отримати нові знання й уміння, поглибити навички в різних видах діяльності, що може допомогти у виборі майбутньої професії, розширити кругозір вихованців, підвищити загальну культуру, змушує вивчати історію техніки, традиції декоративно-прикладної творчості, дозволяє виявити здібності і таланти, привчає до натхненної праці.

Не талановитих людей немає, є просто ті, хто невірно вибрав професію і незвичні до працелюбності.

«Талант – це не лише дар Божий і не тільки вроджена здібність людини до тієї чи іншої діяльності, це перш за все, праця, праця, і ще раз праця помножена на терпіння». (А Яковлєв).

Важливою умовою успішної організації гурткової роботи є планування, організаційна чіткість та матеріальна база.

Без добре продуманого плану роботи не можлива плідна робота творчого колективу. План – це робота над майбутнім, бачення перспективи, це важливий документ, який визначає основні напрямки і характер діяльності гуртків на навчальний рік. Хоча можна планувати і на більші сроки.

Напрямок роботи гуртків в великій мірі залежить і від матеріальної бази позашкільного закладу, адже для виконання творчих задумів гуртківців, які займаються в гуртках декоративно-ужиткового мистецтва та технічної творчості необхідно мати велику кількість різних матеріалів. Доросла творча людина вирішує ці проблеми сама, керівнику ж гуртка потрібно створити резерв мінімум на рік для колективу вихованців.

Звертаючи увагу на всі вище навзвані чинники і складові, які є важливими в гуртковій діяльності позашкільного закладу, потрібно зазначити, що головною причиною стабільності і успіху гурткової роботи є організація самого навчального процесу, самого заняття, ті форми і методи, які використовує керівник гуртка. Тут важливо все. Створення оптимального клімату взаємовідносин, при якому всі із захопленням і задоволенням працюють, активно і швидко включаються в пізнавальний процес. На заняттях гуртка кожному повинно бути затишно, як в сімї, кожного тут люблять, поважають, цінують незалежно від успіхів в навчанні, хоча б за те, що він просто людина. Тут про кожного піклуються наскільки, що він стає цікавим і собі, і іншим.

На заняттях важливий і зовнішній вигляд керівника гуртка і вільне володіння матеріалом, вміння виділити проблеми, які провокують на роздуми, наявність наглядних посібників та технічних засобів навчання, прикладів з практики, спостережень та ін. Обов’язковою є створення атмосфери дружелюбності і доброзичливості, щира зацікавленість один одним. Залучення кожного гуртківця до активної роботи на занятті.

Заняття в гурктах може мати як колективну форму роботи, так і індивідуальну. Організаційно-педагогічна робота повинна сприяти усвідомленню вихованцями значимості їх особистих досягнень від участі в творчотсі колективу.

Велике значення в творчій діяльності має безперервність творчого процесу. Адже епізодична діяльність малоефективна.

У такому багатогранному процесі виховання творчої особистості неабияке значення має формування окремих пізнавальних інтересів.

Виділяючи різні точки зору на той чи інший зміст теми заняття педагог починає обробляти їх з позиції виховної та дидиктичної мети. Він не примушує, а переконує гуртківців прийняти той зміст, який пропонує з позиції наукового знання.

Науковий зміст народжується як знання, яким володіє не тільки педагог, а й вихованці.

Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір його змісту. Дитина в цьому процесі є учасником його народження. Саме такі заняття можна назвати особистісно зорієнтованими.


ТВОРЧИЙ РОЗВИТОК РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГУРТКІВЦІВ
Таблиця

Рівень

Ключові слова та фрази

Пізнання

Співставте, перерахуйте, розкажіть, сформуйте, встановіть, опишіть, назвіть.

Розуміння

Розкажіть, покажіть, опишіть, що ви відчуваєте щодо... підсумуйте.

Оцінка

Встановіть норми, зробіть вибір, зважте можливості, висловіть критичні зауваження, виберіть те, що вам до вподоби.

Застосування

Продемонструйте, поясніть мету застосування, скориста­йтесь цим, щоб вирішити...

Аналіз

Розкладіть на складові, поясніть причини, порівняйте, класифікуйте...

Синтез

Розробіть новий вид моделі, створіть, що вийде, якщо... придумайте інший варіант...

Застосування технології особистісно орієнтованого навчання суттєво змінюється його функція, форма організації. У цьому разі заняття підпорядковано не повідомленню та перевірці рівня знань, а виявленню досвіду вихованців за ставленням до змісту матеріалу. Гуртківці не просто слухають розповідь, а й постійно співпрацюють з керівником у режимі діалогу, висловлюють свої думки, діляться своїм розумінням змісту, обговорюють те, що пропонують члени гуртка. За допомогою педагога ведуть відбір змісту, закріпленого практичними знаннями.


Особистісно орієнтоване навчання

Багатоаспектне

Співпраця

Варіативне

Учитель

Суб’єкт

Вихованець

Суб’єкт

Форма навчання

Продуктивно-інтерактивна

В даній ситуації особистісно-орієнтованого навчання процес учіння і виховання знаходять органічне сполучення, в якому реалізується життєвий досвід життєдіяльності суб’єкта в індивідуально значущій діяльності.


Основні вимоги до особистісно-орієнтованих занять
Пріоритет особистості гуртківця в організації освітнього процесу:

  • орієнтація на отримання знань;

  • орієнтація на особисті досягнення дітей;

  • створення емоційно-актуального фону заняття;

  • чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань;

  • раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання;

  • використання активних методів;

  • звязок з набутим раніше досвідом дитини;

  • формування вмінь самостійно здобувати знання та застосувати їх на практиці;

  • заохочення прагнень гуртківців знаходити свій спосіб роботи з наданим матеріалом.

На заняттях особливу увагу необхідно приділяти не лише обдарованим, сильним учням, а й слабким - не зовсім успішним. Працюючи із слабкими вихованцями, доцільно буде на всіх етапах заняття дотримуватись наступних видів допомоги:
Робота зі слабкими дітьми

Алгоритм


1. У процесі контролю за підготовленістю до сприйняття нового матеріалу.

Створення доброзичливої атмосфери. Зниження темпу опитування, дозвіл довше подумати.

Пропонування орієнтовного плану відповіді.

Дозвіл користуватися наочністю.

Підбадьорювання, похвала.



2. Під час викладу

нового матеріалу.



Вживання заходів підтримки інтересу до тих, хто мислить повільно.

Залучення їх як помічників у підготовці наочності, дидактичного матеріалу.

3. Під час

самостійної

роботи.


Поділ завдань на етапи, посилання на аналогічне завдання. Нагадування прийому чи способу виконання завдання. Вказівка на необхідність виконання найбільш важкої ділянки роботи.

Посилання на правила та властивості матеріалу.



Інструктування щодо вимог до оформлення. Стимулювання самостійних дій.

Перевірка, виправлення.



4. Під час організації

самостійної роботи.



Докладніше пояснення послідовності виконання завдання.

Попередження про можливі утруднення, використання карток-консультацій, карток з орієнтовним планом дій.

Успіх окрилює. Почуття радості надає впевненості, оптимізму, підвищує життєву стійкість та інтерес до справи, в якій досягнуто успіху.

Педагогічний метод «Створення ситуації успіху» можна з упевненістю віднести до особистісно зорієнтованих технологій тому, що її точкою відліку є духовне удосконалення внутрішнього світу і дитини, і педагога.

Дитині цікаво, і тоді вона тягнеться до знань і виявляє в собі такі обдарування, про які навіть і не підозрювала: кмітливість, зацікавленість, творчу активність. Коли дитина переживає успіх неодноразово, вона відкриває період визволення прихованих можливостей особистості, перетворення та реалізацію духовних сил. Переживаючи ситуацію успіху, дитина може зазнати сильних емоційних вражень, різко змінитись у позитивний бік.



Схема Створення ситуації успіху




Завдання педагога



Щоб ефективно використовувати технологію «Створення ситуації успіху», треба виявити шляхом діагностування, до якої категорії умовної групи належить кожен вихованець. За психолгічними особливостями умовно можна виділити такі групи: «Надійні», «Впевнені», «Невпевнені», «Зневірені». А далі можна працювати за схемою, використовуючи різні прийоми, які допоможуть активізувати мислення, дадуть можливість вихованцям виявити та розвинути свої творчі здібності.

Педагогічна методика створення ситуації успіху досить ефективна, але, в свою чергу, вимагає від педагога високої емоційної культури та психологічної компетентності.

В гуртковій діяльності позашкільних закладів вже є певний напрацьований досвід в організації та проведенні різних виставок, конкурсів та ін. заходів, які застосовуються для проппаганди роботи гуртків, а також для виявлення слабих і сильних сторін в організації і якості гурткової роботи. Такі заходи створюють додатковий стимул для змагань учнів, допомагають відібрати найкращі експонати на виставку.

Гурткову роботу тої чи іншої групи можна оцінити в першу чергу за кількістю та якістю зроблених експонатів (виробів).

Різні напрямки гуртковї роботи підвищують творчий та духоють мислення гуртківців на рівень синтезу.

Постійна участь у виставках, призові місця та нагороди гуртківців показують, що учні виходять на високий рівень майстерності, у них розвивається художній смак почуття прекрасного
Теплюк Н.І., керівник гуртка

«Дизайн-студія «Перлинка»» ЦДЮТ

м. Енергодар


ЛІТЕРАТУРА:


  1. В.Н. Голованов. Социально-педагогическое значение взаимодействия учреждений дополнительного образования детей и семьи. //Внешкольник. - 2004.- № 8, № 10. с. 24, с. 27 – 30 .

  2. Л. Даниленко. Менеджмент інновацій в освіті. – К.: Шкільний світ. - 2007. – 120 с.

  3. Н.Н. Жуковицкая. Взаимодействие учреждений основного и дополнительного образования в региональной системе //Дополнительное образование и воспитание. - 2007. № 6.- с. 7 -10.

  4. Е.Н.Коростеленова. Опыт сохранения народных традиций. //Дополнительное образование и воспитание. -2007. - № 1. - с. 55 – 57.

  5. О.Н. Маркелова. Технология. Организация кружковой работы в школе. //Учитель.- 2006. - Волгоград.- с.183.

  6. Т.І.Сущенко. Управління позашкільним процесом. Запоріжжя, 1994. с. 79.

  7. Т.И. Сущенко. Основы внешкольной педагогики Минск. «Беларусская наука».- 2000. с. 221.

  8. Н. Слюсаренко. Творча діяльність учнів у процесі гри. с.7 – 10.

  9. Сучасні шкільні технології. Бібліотека «Шкільного світу». Частина 2. Київ. 2004. – 128.

  10. Г. Шляхова. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках обслуговуючої праці. Трудова підготовка. - 2001. - №4, с. 4 -7

  11. Л.М. Шульга. Розвиток творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку. 2003. с. 202.

  12. Н.Е. Щуркова. Собрание пёстрых дел. Владимир.- 1993. - №9.

  13. Яковлев А. Цель жизни. Записки авиаконструктора. М.: Политиздат. - 1974


Створення збагаченого середовища

для творчого розвитку дітей

у гуртку «Українська ділова мова»
«В кожній людині є сонце,

тільки не потрібно його гасити».

(За Сократом).
Ми живемо у вік інформаційних технологій, який вимагає формування у підлітків інтелектуальної та соціальної компетентності, високих духовних якостей, розвиток творчих здібностей, щоб дитина змогла побудувати для себе достойне майбутнє, була спроможна виконувати у суспільстві покладені на неї функції.

Величезний обсяг інформації є для учня, з одного боку, позитивним фактором у навчанні, а з другого – найбільшою проблемою: виникає ризик «потонути» в цьому морі фактів, заблудитися в нетрях життя. Особливо гостро це відчувають старшокласники, які стоять на порозі дорослого життя і повинні зробити нелегкий і правильний вибір щодо майбутньої професії. Тому головне завдання вчителя – це допомогти дитині пізнати себе, побачити той творчий потенціал, який згодом буде сприяти їй займатися «спорідненою», і як сказав Григорій Сковорода, працею, допоможе стати гармонійною, неординарною особистістю.

До нас, в ЦДЮТ, «стікаються» діти з усіх шкіл міста. Гурток «Українська ділова мова» відвідують учні 9–11 класів. Мета гуртка – не тільки вивчати основи справочинства, а й достойно володіти державною мовою, художнім словом, знайомитися з народознавством, етнічною культурою нашого краю, також займатися науково-дослідницькою роботою з особливо обдарованими дітьми.

Специфіка позашкільного закладу полягає в тому, що діти приходять в наш гурток всього на рік-два (маю на увазі своїх старшокласників). За цей короткий період перед педагогом постають надзвичайно складні завдання:



а) виявити в дитині, яка, в силу обєктивних чи субєктивних причин, не захотіла чи не змогла розкрити свої здібності в школі;

б) дати додаткові знання, максимально активізувати творчу діяльність учня, який уже зумів розкрити свій талант.

Кожна особистість має творчий потенціал, в одночас творча особистість - це не тільки особистість, що потенційно володіє здібностями до творчості, але й проявляє себе в систематичній творчій діяльності.

Тому першочерговим завданням для себе я ставлю виявити в гуртку талановитих дітей:



  1. дізнаюсь, чи діти за власним бажанням прийшли у наш гурток;

  2. здійснюю бліц-опитування «Що мені повинно дати навчання у гуртку «Українська ділова мова?»;

  3. даю дітям змогу продемонструвати свої таланти (роботи, знання);

  4. вивчаю здібності дітей;

  5. застосовую прийоми, методики, які забезпечують креативний розвиток учнів з урахуванням їх здібностей;

  6. намагаюсь знайти спільну мову з батьками дітей, щоб залучити до співпраці в майбутньому.

Далі залишається «найлегше»: створити збагачене середовище для розвитку творчих здібностей вихованців. Благо, уроки мови забезпечують широкий простір для виховання талановитих дітей: це й уроки зв’язного мовлення, творчі диктанти, твори на вільну тематику, складання загадок, ребусів, віршів-буріме і т.п.

Як було вище сказано, діти приходять у Центр творчості з різних шкіл. Тому дуже важливо з перших днів сприяти в групі доброзичливим теплим стосункам. Досвід і практика щороку переконують мене в тому, що саме творчі люди здатні входити в контакт з різними особистостями, приваблювати їх до себе, позитивно впливати на них. Діти з творчим потенціалом володіють здібністю адаптації до різноманітних ситуацій, можуть продукувати нові ідеї, застосовувати творчі здібності у різних галузях людської діяльності.

Педагог повинен направляти вихованців, торувати шлях до творчого мислення: розвивати спостережливість, асоціативне мислення, уяву, вміння говорити нове. Наприклад, люблю давати дітям завдання такого типу:


  • подивіться: у вікно до нас заглядає клен і горобина. Постарайтеся за 7 хвилин описати не тільки їх осінні барви, а й «душевний» стан цих рослин (у цей час стоїть погожа сонячна днина).

Через кілька днів, коли надворі стоїть осіння негода, дещо змінилися барви осіннього парку, я дає дітям те ж саме завдання. І запевняю вас: подібні роботи виклакають у мене щоразу подив, якісь нові асоціації, несподівано можуть розкрити себе навіть ті учні, від яких і не очікуєш творчих злетів!

Варто спонукати дітей до художньої творчості на основі асоціацій, коли вони створюють власні образи, опираючись на уже відомі їм.

Розвиток креативних здібностей учнів значною мірою залежить від підібраного вчителем матеріалу. Тому на заняттях гуртка виділяю час на вправи з ілюстраційним матеріалом. Візуалізація художніх образів, абстрактних понять допомагає дітям зрозуміти їх сутність.

На мою думку, педагогам позашкільного закладу дуже важливо планувати свої заняття так, щоб вони не були буденними, однотипними, а мали інтелектуально-емоційне підгрунтя, на якому зростав би паросток дитячої творчості. У нашому гуртку стали улюбленими бесіди на морально-етичну тематику: стосунки хлопця і дівчини з огляду на український менталітет; хороші манери в класі та в громадських місцях; турбота в сім’ї про молодших та людей похилого віку; доля інвалідів у нашому суспільстві і т.д. Тому нема нічого дивного, що після таких занять дехто з учнів часто-густо залишається в класі для довірливої бесіди зі мною, tet-a-tet: порадитися, поділитися болем чи радістю, розвіяти сумніви, ствердити правоту… Якщо учень педагогові довіряє, то останній є його однодумцем.

І, звичайно, допомагає розкрити таланти дітей участь у загальношкільних та міських заходах: це виготовлення стінгазет, виставки учнівських рефератів, захист наукових робіт на міській та обласній наукових учнівських конференціях, відзначення пам’ятних дат, зустрічі на літературних вечорах з енергодарськими поетами, бардами. Разом з бібліотекарем ЦДЮТ ми готуємо свято День української писемності та мови. Вихованці нашого гуртка беруть активну участь у військово-патріотичному відродженні (у всіх заходах «Школи джур») та вивченні рідного краю (поїздки на екскурсії в Кам’янко-Дніпровський краєзнавчий музей, в Запорізький художній музей, відвідування експозицій у виставковій залі Енергодара), в екологічних акціях (озеленення території ЦДЮТ, суботники, озеленення гурткової кімнати). Таке насичене суспільно значимими подіями життя, безумовно, спонукає дітей до творчості, допомагає розкрити їх природні здібності.

Любов Олляк,

керівник гуртка ЦДЮТ

«Українська ділова мова»

м. Енергодар


ГУРТОК ДЕКОРАТИВНОГО РОЗПИСУ «ЖАР – ПТАХ»

Гурток «Жар–птах» існує 7 років. За цей час сформувалися декілька напрямків розвитку гуртка. Головною метою гуртка – є знайомство з витоками та розвитком народного ремесла, збереження традицій декоративно-ужиткового мистецтва.

У своїй роботі я використовую інноваційні технології, різні типи та види занять. Щоб краще активізувати, зацікавити та заохотити вихованців ми проводимо заняття на природі, ходимо та їздимо на екскурсії, до музеїв, де ближче знайомимось зі зразками народної творчості та майстрами декоративного розпису.

Свого часу гуртківці неодноразово відвідували «Центр народного мистецтва Петриківка» у Дніпрпетровській області. Там ми знайомилися з історією села Петриківка, з історією винекнення та розвитку всесвітньовідомого промислу декоративного розпису, відвідували майстер-класів відомих сучасних митців. Особливий слід в пам'яті залишила зустріч з легендою українського народного мистецтва Федором Панко. Він водив нас по залах музею, по майстернях фабрики, знайомив з майстрами. Ми бачили роботу талановитих художників, які розкривали нам секрети своєї майстерності.

Село Петриківка було засновано у 1772 році колишнім запорізьким кошовим Петром Канашевським. Саме він побудував у селі церкву. Але доля самого славетного козака була дуже трагічна. Його за наказом Катерини II було заслано в один із монастирів, де він в пості і молитвах закінчив життя в глибокій старості. На згадку про нього село і зветься Петриківка. Це село ніколи на знало кріпацтва. Воно було віднесено до державного сектора, що сприяло розвитку вільних ремесел. Петриківка була великим торговим центром. Тут тричі на рік відбувався ярмарок. Довгими зимовими вечорами виникла під рукою петриківської селянки чарівна квітка. Виникла і пішла рости-завиватись, сплетатись в орнамент. Розквітали білі стіни української хати. З покоління в покоління передавались традиціі Петриківки і, як бачите, дішли до наших днів.

На заняттях нашого гуртка ми не тільки опановуємо закони композиції, техніку перехідного мазка – характерну відзнаку петриківського розпису. В нашому гуртку зібрано багатий матеріал по краєзнавству. Коли ми відвідали краєзнавчий музей в м. Запоріжжі, ми бачили старовинну картину невідомого автора «Козак Мамай». Ми зацікавилися героєм цього твору. З'ясувалося, що існує багато версій цього сюжету. Діти знайшли літературу, енциклопедичні видання, де були відомості про козака Мамая. Виявляєтся, це збірний образ і улюблений герой запорізьких козаків. Ми знайшли багато легенд, пісень про козака Мамая. Підсумком цієї праці стали створені гуртківцями декілька робіт на цю тему, які були відзначені на різних конкурсах.

Декілька років тому широко відзначалася 190 річниця з дня народженя Т.Г.Шевченка, що спонукало до заглибленого вивчення його біографії та творчості. Дітей зацікавило, що Шевченко був, насамперед, відомим талановитим художником. Знайомство з творчістю Т.Г.Шевченка спонукало гуртківців до створення нових робіт, навіяних героями шевченковських творів. Декілька робіт було відзначено на Всеукраїнському конкурсі. Ця тема стала традиційною для наших гуртківців.

Останнім часом я часто проводжу інтегровані заняття. Це дає змогу багатогранно розкривати обрані теми, використовувати якнайбільше видів діяльності, поєднувати різні напрямки роботи, різні технології, що дає високі результати та розвиває творчі здібності вихованців.

На Всеукраїнському семінарі «Використання сучасних педагогічних технологій у процесі впровадження інтегрованого курсу «Художня культура» ми показали відкритий урок на тему «Характерні особливості українських козацьких народних пісень та їх зображення в декоративно-ужитковому мистецтві». Це був інтегрований урок спільно з фольклорним колективом «Троїсті музики» керівника Луценко О.М. Тема була вибрана не випадково. Наші колективи вже неодноразово співпрацювали і вихованцям дуже подобаються такі заняття. Готуючись до уроку ми прослуховували багато козацьких пісень в запису та у виконанні «Троїстих музик». Кожен вихованець обрав собі пісню для ілюстрації. Працюючи над цими роботами ми ставили за мету передати кольорисним і композиційним вирішенням характер музичного твору. Сюжети малюнків вимагали вивчення етнографічних та історичних відомостей. Довелося звертатися до літературних джерел, переглянути багато репродукцій, згадати наші відвідування краєзнавчих та історичних музеїв в м.Запоріжжі, на острові Хортиця. Вихованці «Школи джур» допомогли нам ознайомитися зі зброєю запорізьких козаків, їх костюмами: як одягалися козаки у походах, на відпочинку, на свята. Це була дуже цікава робота. Тому ми не обмежилися тільки одним показовим заняттям. Зібраний багатий матеріал допоміг нам у створенні робіт і на інші теми.

На самому занятті хлопці з колектива «Троїсті музики» детально розібрали характер музичних творів, а потім блискуче їх виконали. Нашим вихованцям було дуже приємно малювати свої роботи під живу музику. А так як у нашому колективі майже самі дівчата, то такі спільні заняття до вподоби як хлопцям-музикам, так і дівчатам-художницям.

У нас було ще декілька занять на теми українських пісень, які ми проводили з колективом ансамблю бандуристів керівника Полухіної Г.П. Саме українська народна пісня стала невичерпним джерелом для нових робіт.

Співпрацюючи з колективом «Школи джур» наші гуртківці захопилися вивченням історії виникнення та розвитку Запорізької Січі. Ми відвідували музей на острові Хортиця, бачили виступи кінного театру. Це також сприяло розширенню етнографічних знань, які стали витоком надхнення. Роботи, створені на таких заняттях, неодноразово здобували призові місця на Всеукраїнських та міжнародних конкурсах.

Ще однією темою, до якої ми звертаємось щороку, є оберегова символіка в українському народному мистецтві. Досліджуючи роботи народних майстрів, ми звернули увагу, що дуже часто в їх роботах зустрічається сюжет «Дерево життя». Виявилося, що це обереговий символ щасливої родини. Це підштовхнуло нас зібрати матеріал про символи, які застосовувалися в ужитковому мистецтві. Великий матеріал на цю тему ми використовуємо на заняттях по розпису мольованок, писанок. Ці заняття проходять щорічно напередотні Великодня. Мальованки, що розписані нашими вихованцями, неодноразово були відзначені.

На заняттях нашого гуртка ми звертаємося не тільки до традиційних тем та технік. Ми любимо також експериментувати. В своїх роботах ми поєднали техніку петриківського розпису та ізониті. Це дало змогу зробити дивовижні неповторні роботи, які також були відзначені на конкурсах. Виконання петриківки у графічній техниці – це ще один експеримент.

Результатом неспинного пошуку нашого колективу стали численні нагороди на різноманітних фестивалях та конкурсах:


  • ІІІ місце та заохочувальний диплом на міжнародному фестивалі в Будапешті «Юність, натхнення, талант»;

  • Диплом ІІ ступені на VI та два дипломи I ступені на VІІІ Всеукраїнських фестивалях «Барвистий віночок» в м. Дніпропетровськ;

  • Грамота міністерства освіти України за участь у Всеукраїнському конкурсі до ювілею Т.Г.Шевчека;

  • Неодноразові призові місця в обласних зльотах майстрів народних ремесел та обласному фестивалі «Краса врятує світ»;

  • Призові місця на щорічних обласних конкурсах «Знай і люби свій край»;

  • Грамоти лауреатів III та IV Обласних фестивалей «Білозерські самоцвіти»;

  • Дипломи I – III ступенів на щорічних виставках-конкурсах Запорізького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді «Грані»;

  • Грамота переможця Всеукраїнської виставки дитячих малюнків «Світ моїх прав» федерації дитячих організацій України;

  • I місце на II міжрегіональному фестивалі учнівсько-студентської творчості «Нащадки козацької слави» в секції «Українське ремесло», а також II та III місця в секції «Очима художника».

Девятової О.Г. , керівник гуртка «Жар-птиця» ЦДЮТ

м. Енергодар

Звіт про роботу археологічного гуртка ЦДЮТ ,

керівник Недобер Інна Геннадіївна.

Археологічний гурток під керівництвом Недобер І. Г. існує всього один рік. Його відвідують діти ЕЗОШ № 7 9-х – 11-х класів, але у нас вже є свої перші досягнення. Наприклад : влітку з 01. 07.07 р по 08. 07. 07 р вихованці гуртка приймали активну участь в археологічній експедиції в складі суспільної організації « Нова археологічна школа » ( НАШ ) під керівництвом голови НАШ Тубольцевим Олегом Валентиновичем. В експедиції також приймали участь:


  1. Радченко Ганна Ігорівна – кандидат геологічних наук Президіума АН, член наукової видавничої ради НАН України.

2. Антонов Андрій Леонідович – старший науковий працівник Запорізького обласного краєзнавчого музею.

3. Ушаков Генадій Леонідович – лаборант Запорізької обласної інспекції по охороні пам’ятків історії і культури.

Завдяки допомозі школярів вчені – археологи отримали можливості археологічної розвідки до 800 м, а діти дістали досвід ведення археологічного розкопу, складання карт на місцевості, ознайомлені з правилами і технікою безпеки, отримали елементарні навички камеральної обробки знахідок.

Окрім того, школярі отримали можливість спілкування з дітьми з інших міст області, прилучатися до археологічної термінології, вивчили закон який охороняє історичні пам’ятки.

Вихованці археологічного гуртка ЦДЮТ з захопленням приймали участь в святі Івана Купала.

Керівництво «Нової археологічної школи» виказало побажання до подальшого плідного спілкування, тому активно допомагають керівнику і членам гуртка ознайомитись з новою археологічною літературою яка видається в Україні і за її межами, надають бажаючим випуски свого науково - публіцистичного матеріалу. Вже на сьогоднішній день вихованці археологічного гуртка готуються до експедиції літа 2008 року, активно вивчають матеріали попередніх експедицій і навчальний матеріал, передбачений програмою гуртка.

Одним із позитивних наслідків участі в археологічній експедиції літа 2007року була поява науково – дослідницької роботи Малої академії наук. Учасниця гуртка Козачок Анна написала роботу за матеріалами попередніх експедицій «Порівняльний аналіз жіночого костюму І тисячоліття нашої ери» і виступила з нею на першому (міському) турі конкурсу Малої академії наук. Журі оцінило роботу і Анна отримала ІІ місце.

Друга вихованка археологічного гуртка ЦДЮТ під керівництвом Недобер Інни Геннадіївни Корабльова Маргарита в цьому ж конкурсі зі своєю роботою «Скіфські тенденції в сучасній моді» отримала І місце.

Особливо хотілося б відмітити роботу саме цієї вихованки – Корабльової Маргарити, яка працює над проблемою скіфської культури 1 рік, і має свої досягнення, а саме: І місце в міській краєзнавчий конференції, приймала участь у міжрегіональному фестивалі «Нащадки козацької слави» де посіла ІІ місце, була запрошена на 27 обласну конференцію, де зайняла ІІІ місце конкурсу.

Вихованці археологічного гуртка завжди із задоволенням залучаються до вивчення краєзнавчого матеріалу. Наприклад, в травні 2007 року відвідували краєзнавчий музей м. Кам’янка –Дніпровська. У жовтні 2007 року відбулася поїздка до обласного краєзнавчого музею, а також відвідали музей на острові Хортиця, прийняли участь у громадській акції і допомогли очистити від сміття історичний острів, здійснили екскурсію до Дніпрогесу.

Оскільки основна частина гуртка навчається в художньо – естетичному класі ЕЗОШ № 7, то робота гуртка планується таким чином, щоб учні мали можливість систематично відвідувати картинну галерею міста, у листопаді 2007 року діти відвідували «Авангардну виставку фотографій».

У перспективах гуртка:

1) Створити реконструкцію скіфського костюму.

2) Продовжувати вивчати історію рідного краю, відвідати пам’ятку археологічної культури «Товста Могила».

3) Обов’язково прийняти участь в археологічній експедиції літом 2008 року і в зв’язку з цим гурток має вже два запрошення: І) Нова археологічна школа на чолі з О.В.Тубольцевим запрошують на розкопки в село Біленьке Запорізької області. ІІ) В археологічну експедицію яка проводиться Запорізьким Національним Університетом поблизу села Велика Знам’янка Кам’янка –Дніпровського району на чолі з Г.М.Тощєвим і С.І.Андрух.

4) Створення нових науково – дослідницьких робіт.


Звіт про археологічну експедицію поблизу села Біленьке ( Порт – Машеве ) учнів ЕЗОШ № 7 під керівництвом вчителя історії Недобер І. Г.

З 01. 07. 07 р. по 08. 07. 07 р. учні ЕЗОШ № 7 приймали активну участь в археологічній експедиції в складі суспільної організації « Нова археологічна школа » ( НАШ )під керівництвом голови НАШ Тубольцевим Олегом Валентиновичем.

Також в експедиції приймали участь:

1. Радченко Ганна Ігорівна кандидат геологічних наук Президіума АН, член наукової видавничої ради НАН України.

2. Антонов Андрій Леонідович – старший науковий працівник Запорізького обласного краєзнавчого музею.

3. Ушаков Генадій Леонідович – лаборант Запорізької обласної інспекції по охороні пам’ятків історії і культури.

А також приймали участь школярі, студенти Запорізьких навчальних закладів і звісно учні ЕЗОШ № 7.

В рамках цієї експедиції було проведено шурфовку ( розвідку) в пошуках Черняхівського могильника 800.000 метрів від поселення. Черняхівська культура в писемних джерелах відома під назвою – готи і є археологічним еквівалентом великих соціально – економічних зрушень і етнокультурних утворень, свідченням чого і є знахідки поблизу села Біленьке Запорізької області, а саме : керамічні вироби гончарної роботи і ліпнини ( зерновики, кухонні горщики, миски, глечики, кубки ) на окремих речах трапляються прокреслені латинські чи римські літери, отже ранні слов’янські племена першої половини І тисячоліття н. е. розвивали свою писемність, використовували елементи грецької і латинської писемності.

У побуті черняхівців були розповсюджені кістяні вироби про що свідчать такі знахідки як проколки, лощіла, гребні.

Типовими для черняхівців є ями – льохи для зберігання харчових продуктів які і були виявлені в ході археологічної експедиції.

У період формування Черняхівської культури існували різні попередні культурно історичні групи, що зумовили місцеві особливості, підтвердження цьому було знайдено 02. 07. 07 р – залишки дівчини Білозерської культури. З 200 років, яка лежала по осі схід – захід, у скрученому положенні перед обличчям горщик з поминальною їжею.

За період участі учнів ЕЗОШ № 7 в археологічній експедиції в балці річки Нижня Хортиця було знайдено нове Черняхівське поселення ( ІІІ – ІV ст. н. е. ), розкопані напівземлянки і знайдено велику кількість різноманітних виробів домашнього побуту.

Недобер Інна Геннадіївна, керівник гуртка «Археологгічний» ЦДЮТ

м. Енергодар

Науково-методична робота з краєзнавства в ЦДЮТ
Краєзнавча робота в ЦДЮТ проводиться згідно плану науково-методичної роботи з проблем “Краєзнавчий підхід в художньо-естетичному вихованні в рамках створення реабілітаційного простору на базі ЦДЮТ”, який складено на основі “Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року” та “Програми науково-методичної роботи кафедри теорії та методики виховання ЗОІППО”

Згідно плану краєзнавчої роботи в ЦДЮТ ставились такі цілі та задачі:



  • виховання громадянського світогляду, патріотизму, любові до рідного краю, засобами історичного, географічного, туристського та мистецького краєзнавства;

  • сприяння вивченню і збереженню культурної спадщини Кам’янсько-Дніпровського району та м.Енергодара;

  • сприяти розвитку духовного і етико-естетичної спрямованості педагогічного поцесу в межах культурологічного простору вивчення історії, культури, традицій та звичаїв рідного краю;

  • створення в ЦДЮТ середовища історико-краєзнавчого, етнографічного та художнього напрямку для опанування системою знань і вмінь, включення вихованців у художню діяльність, виховання ціннісного ставлення до мистецтва та краєзнавства;

  • проведення організаційно-методичних заходів з краєзнавства;

  • створення бази методичного матеріалу з краєзнавчої роботи.

В цьому навчальному році кожний відділ ЦДЮТ проводжував свою роботу з тем по вивченню краєзнавства: навчально-науковий відділ “Краєзнавство - як один із аспектів збагачення освітнього середовища в позашкільному закладі”; х\е відділ “Краєзнавчий підхід в художньо-естетичному вихованні гуртківців”; д\п відділ “Мій рідний край”. Розвиток творчого потенціалу дітей, залучення до вивчення історії рідного краю, національної культури, традицій, звичаїв, мистецтва та ремесла нашого народу”.

Втілюючи в життя поставлені цілі та задачі з краєзнавчої роботи, згідно річного плану, велася науково-методична робота, яка була направлена на підвищення педагогічної майстерності, професійної компетентності педагогів Центра творчості.

Методисти міського Центру творчості Горбенко С.І. і Ященко Н.М., систематично проводили консультації та давали методичні рекомендації керівникам гуртків, а особливо звертали увагу на роботу молодих спеціалістів, щодо проведення краєзнавчої роботи з гуртківцями та її роль у вихованні підростаючого покоління.

Вивчення краєзнавства є актуальним і пріоритетним завданням в сучасному житті, являється потужньою опорою освіти, розвитку духовних потреб особистості.

Рівень розвитку духовних потреб характерізує всебічно розвинену особистість суспільства, для формування якої необхідно виявити природу духовних потреб, зокрема, потреби в самоосвіті. Потреба в самоосвіті, як будь-яка інша, визначається як ставлення особистості до оточуючої дійсності.

На протязі 2006-2007 н.р. всі педагоги ЦДЮТ систематично займалися самоосвітою, ставили перед собою підвищені вимоги з вдосконалення інтелектуального розвитку. Приємно вражає те, що педагоги відчувають необхідність в самоосвіті.

В цьому навчальному році теми з самоосвіти краєзнавчого напрямку брали такі педагоги: Білоусова С.В. “Вивчення народних свят, звичаїв, обрядів, традицій нашого народу”; Вінс І.В. “Вивчення обрядів, свят, пісень Запорізького краю”; Ященко Н.М. “Виховання духовності гуртківців на засадах краєзнавства”; Девятова О.Г. “Вивчення видів розпису в різних техніках: петриківка, хохлома, Закарпаття”; Хлібний В.С. “Екологія зони ЗАЕС та її динаміка”; Олляк О.М. “Роль української пісні в розвитку духовного та естетичного виховання гуртківців”; Бєгунова А.В. “Мотиви рідного краю в живописі”; Морозова В.С. “Сучасна українська вишивка в дитячій творчості”.

Працюючи над своїми темами з самоосвіти, педагоги вивчали праці з питань народної педагогики: “Дитячий фольклор” Г.В. Довженок, “Мудрість народної педагогики” та “Українська національна система виховання” Ю.Д. Руденка, “Основи національного виховання” В.Г. Кузь, “Народознавство” В.І. Цимбалюк та інші.

Шляхи реалізації національної системи виховання в гуртках:


  • вивчення рідної мови (Олляк Л.В.), проведення занять на українській мові;

  • знайомство та розширення знань з історії рідного краю (Ященко Н.М., Бондажевський П.М.)

  • вивчення живої природи, екології рідного краю (Хлібний В.С., Ященко Н.М.)

  • вивчення фольклору, народних пісень (Луценко О.М., Вінс І.В., Білоусова С.В.);

  • розвиток народного та національного мистецтва (Девятова О.Г., Філіппович О.В., Бєгунова А.В., Жар Н.О., Мосунова Т.Г.)

  • збереження родинно-побутової культури ( Назарова Д.Г., Олляк Л.В.);

  • вивчення народного календаря (Вінс І.В.);

  • вивчення національної символіки (Глєбова Т.О.)

Тому керівники гуртків Центру творчості ставлять на заняттях таку мету та завдання: виховувати принципи національного виховання, а саме: народність, шанобливе ставлення до культурних цінностей, природовідповідність, культуровідповідність, самосвідомість та ін.

Завдання наших педагогів в позашкільному закладі – давати додаткові знання, розвивати дитячу творчість, щоб вихованці отримали допрофесійні навички, ведеться постійно професійна орієнтація.

На своїх заняттях педагоги ЦДЮТ використовують наочність, технічні засоби, відеозаписи. Щоб зацікавити вихованців та привернути їх увагу, особливо гуртківців молодшого шкільного віку, педагоги проводять заняття в ігровій формі, для старших вихованців використовують ділові, рольові, ситуаційні ігри.

В нашому центрі творчості педагоги використовують такі типи занять; заняття-вікторина, заняття-пошук, проектне заняття, взаємонавчання, прес-конференція, конкурс знань, інтегровані заняття, заняття-фантазії, казка, вистава, екскурсія, заняття-звіт та інші. І в кожному гуртку, майже на всіх заняттях червоною стрічкою проходить краєзнавча робота.

Педагоги нашого центру тісно співпрацювали з бібліотекарем ЦДЮТ Семеренко С.І., яка пропонувала список літератури та давала рекомендації щодо краєзнавчої роботи в позашкільних закладах. Педагоги знайомилися з досвідом роботи інших позашкільних закладів; вивчали інноваційні технології; постійно слідкували за новинами та змінами в навчальному процесі, читаючи періодичну пресу.

Червоною стрічкою проходить краєзнавча робота в усіх заходах ЦДЮТ.

Відповідно до річного плану краєзнавчої роботи проходили масові заходи, гурткова та індівідуальна робота.

За 2006-2007 н. р. проводилася така робота краєзнавчого характеру:



  • планування краєзнавчої роботи в кожному гуртку центру;

  • проведення екскурсій, які висвітлюють любов до рідного краю; “Моя земля - земля моїх батьків”;

  • організація демонстрації музейних експонатів археологічних учнівських експедицій;

  • організація та проведення тематичних виставок “Духовне виховання на засадах краєзнавства”;

  • проведення учнівських читань історико-краєзнавчого характеру “Збережемо пам’ять про подвиг”;

  • історіко-краєзнавча акція “Збережемо пам’ять про подвиг”, до Дня перемоги у Великій Вітчізняній війні 1941-1945 років (екскурсії до музеїв, відвідування пам’ятників загиблим воїнам; науково-дослідницька робота “Вивчаємо рідний і близький край запорізький”);

  • приймали участь у XV міській конференції юних краєзнавців «Мій рідний край – Запоріжжя» (Корабльова Маргарита, гурток «Археологічний» зайняла І місце);

  • велася робота преси: юні кореспонденти з гуртка «Журналістика» (кер. гуртка Ригер-Хаврошина Є.О.) публікували в міських періодичних виданнях статті про краєзнавчу роботу в ЦДЮТ;

  • різдвяні розваги: колядки, щедрівки, вітання зі святами фольклорного колективу “Дніпряночка”;

  • відкриті заняття “Краєзнавчі мотиви на заняттях”, “Форми роботи з учнями по вивченню краєзнавства”;

  • бесіди та усні журнали “Енергодар - місто енергетіків”, конкурс творчих робіт “Моє місто”, фотовиставка “Історія розвитку ЦДЮТ; участь у міському конкурсі “Місто майстрів”, зустрічі з ветеранами війни та праці, упорядкування території ЦДЮТ.



Виховна робота:

У формуванні духовності дитина провідна роль належить краєзнавству. Беручи активну участь у багатогранній краєзнавчій роботі, діти прилучаються до героїки минулих епох, трудових подвигів, справ і мистецьких традицій. Не можна допускати, щоб історичні події забувалися, пам’ятні місця занедбувалися, національні герої зневажалися. Тому керівники гуртків ставлять на заняттях таку мету: виховувати принципи національного виховання, а саме народність, шанобливе ставлення до культурних цінностей, природовідповідність, культуровідповідність, самосвідомість та інші.



Рекомендації:

Краєзнавство як комплексна проблема і багатогранна сфера діяльності ще недостатньо теоретично й методологічно опрацьована. Ця галузь потребує не тільки ціляспрямованих, пошукових розробок, а й широкої пропаганди та фінансування для розв’язання природоохоронних проблем та проведення експедицій та пошукової роботи.

Краєзнавча робота повина бути спрямована:


  • вивчення національної символіки;

  • збереження родинно-побутової культури;

  • проведення занять на українській мові;

  • на збереження неповторних, національних ландшафтів; їх первозданності;

  • збереження біосфери рідного краю;

  • на охорону скіфських курганів і козацьких могил;

  • на охорону пам’ятників культури та архітектури;

  • постійна пошукова-дослідницька робота;

  • збирання матеріалу для музею;

  • вивчення фольклору, народних пісень, народного календаря;

  • розвиток народного та національного мистецтва.

Ященко Н.М., методист ЦДЮТ



м. Енергодар
Каталог: 2014 -> March
2014 -> Урок №1 Тема Повторення вивченого. Усне й писемне мовлення. Звуки і букви. Норми української вимови
2014 -> Закон України Конституцію; про такі поняття та категорії, як народ, нація, етнос, держава, громадянин, громадянські права та обов’язки; зміцнення громадянських якостей учнів
2014 -> Тема. Календарно-обрядові пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Нова радість стала»
2014 -> Качан Тетяна Володимирівна українська мова І література урок мовленевого розвитку. Письмовий твір-опис тварини в художньому стилі, 5-а клас, 21. 01. 15., 3 урок
2014 -> Науки, що вивчають природу
2014 -> Наказ №1009 від 19 серпня 2016 року Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21. 08. 2013 №1222
2014 -> Тарас Шевченко і Михайло Грушевський
2014 -> Урок №5 ( 9 10) Тема Дзвінкі й глухі приголосні. Діалог "У магазині іграшок"
2014 -> Про особливості роботи за новими підручниками в 3-их класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році
March -> Центр дитячої та юнацької творчості педагогу позашкільного закладу


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал