Стаття вчителя англійської мови Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №4 Франкової Анни Володимирівни «Навчання калiграфiї на уроках англiйської мови в початковiй школi»



Дата конвертації08.12.2016
Розмір0,52 Mb.




Стаття

вчителя англійської мови

Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 4

Франкової Анни Володимирівни


«Навчання калiграфiї на уроках

англiйської мови в початковiй школi»



ЗМIСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………….3
РОЗДIЛ 1. Теоретичнi засади навчання калiграфiї на уроках англiйської мови в початковiй школi…………………………………………………………….4

    1. Поняття iншомовного писемного мовлення..………………………4

    2. Змiст навчання письма в початковiй школі………………………...7

    3. Мета та завдання навчання письма в початковій школі…………...9

    4. Психолiнгвiстичнi механiзми письма……………………………...11

    5. Зв'язок письма з іншими видами мовленнєвої діяльності………..13


РОЗДIЛ 2. Технологія, прийоми та вправи для навчання калiграфiї на уроках англiйської мови в початковiй школi……………………………………15

2.1. Технологія навчання каліграфії в початковій школі……………...15

2.2. Прийоми навчання каліграфії в початковій школі………………..18

2.3. Вправи та дидактичнi iгри для закрiплення навичок

калiграфiчного письма……………………………………………...20
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………26

ВСТУП
В житті кожної людини письмо відіграє дуже важливу роль. Письмо – видатне надбання людства, величезний здобуток кожного народу, кожної людини, що оволодіває писемністю. Воно використовується в різноманітних галузях діяльності людини: в організації виробництва, в науці, культурі, в засобах масової інформації та зв’язку, в міжнародних політичних відносинах, у просвітницькій роботі. Історики вказують на те, що письмо – неперехідна пам'ять поколінь, яка зберігає повідомлення про події та справи минулих віків і тисячоліть.

Сьогодні, коли без знань англійської мови важко собі уявити наше суспільство, навчання письма на цій мові має важливе значення для кожної людини. I дуже важливо закласти основу правильного, каліграфічного письма ще на початковому етапі навчання дитини в школі.

У навчанні англійській мові письмо відіграє одну з важливих ролей, презентуючи в цілому інші види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння і читання, з якими воно дуже тісно пов’язане.

Навчання письма на аглійській мові в початковій школі характеризується опрацюванням формування графічних, каліграфічних та орфографічних навичок письма у обсязі, передбаченому програмою для середніх шкіл та Державним освітнім стандартом для іноземних мов. Але головною особливістю цього етапу навчання письма є формування й закріплення перш за все каліграфічних навичок письма, які передбачають володіння й застосування зорових, слухових, і рукомоторних навичок, а також навичок внутрішнього промовляння та аналізу мовного матеріалу.


РОЗДIЛ 1. ТЕОРЕТИЧНI ЗАСАДИ НАВЧАННЯ КАЛIГРАФIЇ НА УРОКАХ АНГЛIЙСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВIЙ ШКОЛI


    1. Поняття іншомовного писемного мовлення

Писемна мовленнєва діяльність - це цілеспрямоване та творче вчинення думки в письмовому слові, а писемне мовлення - спосіб формування та формулювання думки в письмових мовних знаках. Вміння писати в учнів нерідко значно відстають від рівня вивченості інших видів мовленнєвої діяльності. Проблему навчання письма можна розглядати з різних точок зору: психологічної, лінгвістичної і методичної. [8, с. 8]

Писемне мовлення є ні що інше, як фіксована особливим чином усна мова. За допомогою графічних символів (літер) у писемному мовленнi фіксуються звуки усного мовлення. Саме тому усне мовлення без писемного може існувати, а писемне мовлення без усного існувати не може [1, с. 99]

Писемне мовлення протікає по схемі мовленнєвої комунікації, однак, на відміну від усного спілкування, воно має приривчастий характер: між людиною, яка передає інформацію, та людиною, яка її приймає, існує інтервал, величина якого визначається ситуацією спілкування. Завдяки дистантному характеру письмо може зберігати своє значення протягом багатьох віків. Так, наприклад, у наш час розшифровуються пам'ятники тисячолітньої давнини (письмена майя, берестові грамоти, клинописи).

Писемна діяльність людини закріплюється на папері, й це підвищує відповідальність людини, яка пише, за зміст та мовленнєвий матеріал висловлювання. [3, с. 103]

Відмінності усного мовлення від писемного:



  • Незмінність написаного.

Написаний текст, пред'явлений читачам, вже не підлягає змінам. До нього можна звертатися раз за разом, і його зміст буде незмінним. Усний текст мимовільний. Людина, яка говорить, як правило, не дослівно повторює сказане, а слухач повинен пристосовуватися до її манери мови.

  • Насиченість/щільність повідомлення.

В усному мовленні автор може дозволити собі певну надмірність: повтори, паузи, численні відступи. Писемний же текст більш стислий, а звідси й більш щільний інформативно.

  • Організація.

Текст, що записаний композиційно набагато більш структурований і організований, оскільки автор має можливість його неодноразово редагувати в процесі створення до остаточного пред'явлення своїм читачам. Усний текст спонтанний. Людина, яка говорить, часто імпровізує, вносячи зміни, виправлення, часом втрачаючи логіку викладу та цілісність мовного твору.

  • Швидкість створення і швидкість сприйняття.

Як правило, на створення писемного тексту потрібно більше часу. При цьому іноді нам набагато швидше отримати інформацію з письмового джерела, ніж слухати те ж саме повідомлення усно.

  • Нормативність мови.

Писемні тексти передбачають більш жорсткі вимоги до збереження нормативності мови. В усному мовленні допустимі діалектні та регіональні відхили від норми, використання так званого розмовного стилю.

  • Тривалість формування навичок.

Можна навчитися говорити, не витрачаючи значних зусиль, не відвідуючи школу і не виконуючи вправ. Так вчаться говорити рідною мовою, так деякі вивчали і вивчають іноземну (спілкуючись з носіями мови, в мовному середовищі). Щоб навчитися писати, треба докласти чимало зусиль. [12, с. 189]

Писемне мовлення відрізняється від інших видів мовленнєвої діяльності не тільки своєю специфічністю, але і ступенем поширеності використання її в побуті. Мовознавці і методисти неодноразово показували, що передача і прийом інформації за допомогою людської мови здійснюється головним чином у вигляді усної мови (говоріння і аудіювання) або читання. [2, с. 300]

Користування писемним мовленням є значно більш обмеженим. Ще меншу практичну значимість має застосування писемної іноземної мови. Письмо та писемне мовлення, виступаючи як засоби навчання, відіграють різну роль на різних етапах навчання. Так, на початковому етапі навчання основним завданням є навчання письма, оскільки в цей період відбувається формування вмінь каліграфії та вмінь, пов'язаних із звуко-буквенними відповідностями. Зазначені вміння являють собою необхідну умову формування вмінь та навичок читання та писемного мовлення. [2, с. 303]

В лінгвістиці під письмом розуміється графічна система як одна з форм плану вираження. У методиці під письмом розуміється оволодіння учнями графічною та орфографічною системами іноземної мови для фіксації мовного матеріалу з метою його кращого запам'ятовування і в якості помічника в оволодінні усною мовою і читанням. Писемне мовлення і в лінгвістиці, і в методиці розглядається як процес висловлювання думок в графічній формі.

Часто в методиці терміни "письмо" і "писемне мовлення" не протиставляються. Термін "письмо" може включати в себе і письмо як таке, і писемне мовлення. В англомовній методичної літератури ці два поняття також не протиставляються (порівняйте: "writing as a means" та "writing as an end").

[12, с. 187]

Письмо має місце на всіх етапах навчання іноземної мови. Письмові тренувальні й контрольні роботи знаходять широке застосування при засвоєнні лексики та граматики. Письмова фіксація допомагає учням закріпити навички та вміння усного мовлення, ефективніше опанувати графічну систему мови, організувати зворотний зв'язок. [13, с. 315]

Таким чином, писемне мовлення - це не просто мовлення, яке переведене в графічні символи. Це незалежний, зі своїми власними правилами граматики та побудови письмового тексту - письмовий процес, в продукті якого ми зацікавлені. [6, с. 132]





    1. Зміст навчання письма в початковiй школi

На різних етапах зміст навчання письма буде різним, проте треба завжди бути послідовним у його вивченні та йти дорогою від простого до складного. Саме тому на початковому етапі навчання в школі формування писемного мовлення не розглядається як мета навчання. Письмо як самостійний вид мовної діяльності використовують лише на старшому, завершальному етапі. Але дорога до писемного мовлення досить тривала і далеко не проста. Успіх завершального етапу багато в чому залежить від того наскільки добре були сформовані базові навички письма як такого. Тому навчання письма у початковій школі має велике значення для учнів, бо саме на цьому етапі вчитель має сформувати у них навички правильного, каліграфічного письма. [12, с.190]

Зміст навчання письма складається з таких трьох компонентів: лінгвістичного, психологічного та методичного.

Лінгвістичний компонент змісту навчання письма забезпечує можливість користуватися письмом як засобом навчання і вивчення іноземної мови. По-перше, це графіка - сукупність всіх засобів даної писемності. Графіка існує у двох варіантах: друкованому та рукописному. Кожен з них, у свою чергу, має великі та малі літери. Таким чином, кожна графема представлена набором алфавітних одиниць. Порівняння писемності букв друкованого та письмового шрифтів показує, що в одних графем спостерігаються близькі відповідності, в інших - друкований та рукописний варіанти різко відрізняються один від одного. Оскільки звукова система мови багатша, ніж графічна, то літер, які відповідали б тільки одному звуку, дуже мало. Інші літери можуть передавати різні звуки в залежності від позиції в слові, семантики слова і т.д.

По-друге, до лінгвістичного змісту навчання письма відноситься орфографія - правопис або система правил використання письмових знаків при написанні конкретних слів. Якщо графіка допускає кілька варіантів для передачі звуку або звукосполучення, то в орфографії завжди вживається одне написання для передачі певного слова з цим звуком, яке визнається правильним, а всі інші помилковими.

По-третє, каліграфія - запис. Оскільки оволодіння письмом здійснюється шляхом засвоєння букв, словосполучень, пропозицій, надфразових сполучень, то відповідними рівнями запису виступає кожна з цих одиниць.

В-четверте, - писемне мовлення. Щоб учні навчилися писати іноземною мовою, вони насамперед повинні навчитися писати букви, знати їх конфігурацію.

Тут навчання письма найтіснішим чином взаємодіє з навчанням читання. Встановлення графемно-фонемних відповідностей на даному етапі йде одночасно. Письмо й читання засновані на єдиної графічній системи, і саме це положення визначає вимоги до навчання графіку в цілому. По-перше, треба вчити пізнавати букви і передані ними звуки, називати їх розрізняти. По-друге, треба вчити писати ці букви правильно, з урахуванням властивої їм конфігурації. По-третє, треба вчити правильно поєднувати букви в словах.

Аналіз системи друкованих знаків українського та англійського алфавітів показує, що в них є подібні літери, які частково збігаються з написанням, і літери, стиль яких є для учнів новим. Насамперед потрібно відзначити складності на рівні розрізнення букв, а звідси і їх правильного написання. Тут можна говорити про інтерференції двох рівнів:


  • міжмовна інтерференція (Схожі по написанию букви рідної та іноземних мов можуть плутатися, особливо якщо вони передають різні звуки. Наприклад, українські та англійські Мм - Mm, Тт - Tt, Рр - Rr – Pp);

  • внутрішньомовна інтерференція (Літери, які мають схожі елементи в рамках однієї мови, також становлять значну труднощі. Так, вони часто взаємозамінюють близькі графеми: b і d, d і g. Помилки зорового типу криються в невмінні учнів розрізняти в літерах напрямки подібних елементів. Наприклад, букви t, f, l викликають труднощі тому, що вони представляють собою довгу вертикальну пряму - літера t з невеликим заокругленням внизу, а f - вгорі. Від літери l букви t і f відрізняє маленька горизонтальна риска поперек вертикальної лінії. Ці відмінності учень часто не помічає. Психологічно це пояснюють тим, що йому легше визначити схожість різних елементів, ніж різницю в подібних елементах.).

Психологічний компонент змісту навчання письма полягає у формуванні графічних і орфографічних навичок і умінь для виконання письмових завдань. Школярі виконують завдання різної складності згідно з логікою навчального процесу і етапом навчання.

На початковому етапі - це написання букв алфавіту, переклад звуків мови в графічні символи - букви і буквосполучення, орфографічно правильне написання слів, фраз і речень, що сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, необхідного для формування і розвитку навичок усного мовлення та читання на мові, що вивчається. Письмо на цьому етапі допомагає опановувати саму графіку мови і орфографію, граматичні явища і слова, що вивчаються. Воно дозволяє учневі фіксувати в пам'яті графічні комплекси, графічні символи, в силу того, що при письмі активно працюють зоровий, слуховий, мовноруховий і моторний аналізатори. На початковому етапі слід закласти міцні основи графічних і орфографічних навичок, щоб забезпечити школярам можливість користуватися письмом на наступних етапах навчання.

Методичний компонент змісту навчання письма становить оволодіння учнями раціональними прийомами засвоєння графіки та орфографії мови, що вивчається. Для полегшення запам'ятовування орфографічно важких слів використовуються різні спеціальні прийоми, одним з яких є побуквене читання слів. [9, с.162-173]


    1. Мета та завдання навчання письма в початковiй школi

Метою навчання писемного мовлення є формування в учнів письмової комунікативної компетенції, яка включає володіння письмовими знаками, змістом і формою письмового вираження мови.

Завдання, що вирішуються при навчанні писемного мовлення, пов'язані зі створенням умов для оволодіння змістом навчання писемного мовлення. Кінцеві вимоги до навчання письма включають формування в учнів здатності практично користуватися іншомовним письмом як засобом спілкування, пізнання і творчості згідно з досягнутим програмним рівнем оволодіння іноземною мовою.

Навчання каліграфії має своєю метою оволодіння написанням букв англійського алфавіту з високим ступенем автоматизму. Воно включає засвоєння написання букв, характерних для відібраного письмового тексту, та створення відповідних моторно-рухових автоматизмів, асоційованих із зоровими образами букв. Навчальна активність учнів проходить на рівні операцій.

Головна мета навчання техніки письма іноземною мовою полягає у формуванні в учнів графічних/каліграфічних та орфографічних навичок. У процесі формування цих навичок учні оволодівають труднощами, які пов'язані з вивченням особливостей звуко-буквених відповідностей у мові, що вивчається. З урахуванням тісного зв'язку письма з читанням, оскільки їх основою є одна графічна система мови, навчання техніки письма слід здійснювати паралельно з оволодінням технікою читання. Однак у процесі письма, на відміну від читання, графемно-фонемні відповідності, що встановлюються, мають іншу спрямованість: від звуків до букв. Іншими словами, під час письма має місце кодування думки за допомогою графічних символів.

Завдання навчання писемного мовлення складаються, таким чином, щоб сформувати в учнів уміння та навички:



  • вживати в письмовому висловленні пропозиції, відповідні моделям мови, що вивчається;

  • будувати мовні моделі відповідно до лексичної, орфографічної і граматичної нормативності;

  • користуватися набором мовних кліше, формул, типових для тієї або іншої форми письмовій комунікації;

  • надавати розгорнутості, точності та визначеності висловам;

  • користуватися прийомами мовної та смисловий компресії тексту;

  • логічно послідовно викладати письмове висловлювання. [7, с. 5-7]

Уміння в області писемного мовлення передбачає певний рівень сформованості всіх навичок, що входять до його структури.



    1. Психолінгвістичні механізми письма

У психології та фізіології письмо визнають найскладнішим видом мовленнєвої діяльності, до якої залучаються всі мовленнєві аналізатори. Матеріальну базу письма складають орфографічні та графічні навички.

Вміти писати — це вміти графічно правильно зображати літери алфавіту, трансформувати в букви звуки та звукосполучення, асоціюючи при цьому звуковий, графічний та кінестетичний образи слова з його значенням; орфографічно правильно писати слова, словосполучення, ставити знаки пунктуації; оперувати мовними структурами; вміти формулювати свої думки в письмовій формі.

Навчання письма складається з аналітичної роботи над звуком, буквою, складом, словом, словосполученням, реченням, абзацом та письмовим повідомленням. Письмові дії виконуються, як правило довільно, при постійній активності думки.

Писемне мовлення заздалегідь формується в думці й передбачає велику кількість розумових дій та операцій. Процес починається із внутрішнього мовлення, з складання програми майбутнього висловлювання. Він включає розумову діяльність по відбору лексичних одиниць, організації їх у граматично оформлені речення та об’єднанню цих структур у великі відрізки мовлення – абзаци – для виявлення логічних звязків між окремими думками. Цей процес складається із внутрішньої вимови й фіксації мислено підготованого матеріалу на папері, що потребує автоматичного оперування звуко-графічними асоціаціями.

[4, с. 86]

За кількістю операцій писемне повідомлення складніше усного. Однак при усному спонтанному висловлюванні породження мовлення та його звукове відтворення синхронне, а тому потребує повного автоматизму в оперуванні лексичним та граматичним матеріалом.

Процес навчання письма полегшується тим, що той, хто пише, не відчуває браку часу, а це дозволяє ґрунтовніше продумувати зміст і форму майбутнього висловлювання, чіткіше здійснювати як попередній синтез, так і ретроспективний аналіз написаного.

В результаті регулярного тренування в писемному висловлюванні учні поступово набувають досвіду, процес вибору слів, структур проходить швидше, навички письма стають стійкішими. Можливість знаходити в пам’яті потрібні мовні засоби для точного й ясного висловлювання думки, можливість користування словниками та іншими довідниками надають тому, хто пише, впевненості. Вміння писемного висловлювання своїх та чужих думок важливе не тільки саме по собі, але і як засіб підвищення рівня володіння усним мовленням. Відомо, що усне повідомлення стає більш ґрунтовним, логічним, коли воно підготовлене письмом. У свою чергу усне зовнішнє і особливо писемне мовлення стає передумовою розвитку внутрішнього мовлення.

Вже на початковому етапі навчання письма, навіть рідною мовою, усі елементи, форми, засоби, якими користується той, хто пише, передача потрібного змісту є предметом його усвідомлення. Використання іноземної мови ще більше підвищує ступінь усвідомленості.

Як зазначає А.Р. Лурія, письмо з самого початку оволодіння ним є свідомим актом, який довільно будується в процесі спеціального свідомого навчання. До того ж, усвідомленість однаково притаманна навичці, що утворюється, та тій, що вже утворилася. На початковій стадії навчання письма навіть на рідній мові всі елементи, форми та інші способи, за допомогою який той, хто пише, позначає потрібний зміст, стають предметом його усвідомлення. При використанні іноземної мови міра усвідомленості та довільності безсумнівно вище.

Удосконалюючи усне мовлення, письмо сприяє також формуванню навичок самоконтролю. Великий обсяг письма в домашній роботі з іноземної мови не є випадковим. Цей факт пояснюється психологією учнів: вони надають більшої ваги виконанню письмових завдань порівняно з усними. [6, с. 267-269]




    1. Зв'язок письма з іншими видами мовленнєвої діяльності

Розглянемо роль письма у навчанні усного мовлення, читання, лексики, граматики. Для цього необхідно знову звернутися до психофізіологічної характеристики письма. Передусім у науковій літературі підкреслюється спільний характер елементів, що складають початковий етап продукування як звукового, так і письмового повідомлення. Спільним є момент програмування граматико-семантичної частини висловлювання: вибір слів, моторне програмування компонентів висловлювання, підготовка висловлювання у внутрішньому мовленні.

У процесі письмового викладу думок має місце функціонування слухо-мовленнєворухових образів, які зумовлюють виникнення відповідних зорових рукомоторних образів і, зрештою, самого акту письма. Отже писемне висловлювання не є чимось абсолютно відмінним від говоріння. Тому при правильній організації виконання вправ з письма учні набувають і деяких навичок, потрібних для усної комунікації.

Дослідники вказують на те, що письмове оформлення думок має значні навчальні переваги. Це процес уповільнений порівняно з усним мовленням, що дає можливість зосередити більше уваги на окремих етапах його здійснення, а це, у свою чергу, створює умови для вживання таких мовних форм, які ще недостатньо автоматизовані і тому в усній комунікації ще не можуть вживатися. Вживання цих форм у писемному мовленні гарантує вільніше оперування ними в усному мовленні. Як і усне мовлення, мовлення писемне відносять до репродуктивної діяльності.

Як вказують дослідники, у навчанні лексики, граматики письмова фіксація матеріалу дає змогу:


  • створювати додаткові асоціації, що допомагають запам'ятовувати лексичні одиниці, речення, структурні зразки;

  • організовувати письмові вправи (класні та домашні), які сприяють розвиткові навичок користування лексичними та граматичними явищами;

  • повторювати матеріал, який зафіксований у зошитах учнів;

  • організовувати усні вправи, спираючись на зафіксовані в зошитах або на дошці структурні зразки, лексичні елементи.

Письмо взагалі має позитивний вплив на процес шкільного навчання. У процесі навчання учні записують значну частину навчального матеріалу і користуються цими записами при заучуванні, повторенні, закріпленні; вони привчаються до різних видів письмових вправ, що є необхідним елементом розвитку умінь і навичок. У процесі письма відбувається опора на всі види відчуттів, активізуються всі аналізатори: акустичний, мовленнєворуховий, зоровий, руховий. Із психології відомо, що запам'ятовування буде швидшим і міцнішим, якщо в його процесі братиме участь якомога більша кількість видів пам'яті, більше число аналізаторів. Недооцінка ж ролі письма, писемного мовлення у навчанні іноземних мов негативно впливає на весь навчальний процес. Відомо, що у 90 % людей зоровий канал сприйняття інформації в декілька разів сильніший у порівнянні зі слуховим.

Письмо здатне відігравати значну роль у навчанні усного мовлення, читання, лексики, граматики. Крім цього, важливою функцією письма у навчанні англійської мови є те, що на всіх етапах воно здатне служити ефективним засобом контролю. Письмові контрольні роботи, як поточні, так і підсумкові, застосовуються з метою перевірки знань мовного матеріалу, практичних умінь аудіювання, усного висловлювання, читання. Поточні контрольні роботи проводяться після засвоєння певної порції мовного матеріалу або усної теми — не рідше одного разу протягом двох тижнів. Вони включають одне-два завдання і тривають від 5 до 15 хвилин. Підсумкові письмові контрольні роботи проводяться один раз на чверть відповідно до загальношкільного графіка. Такі роботи передбачають перевірку володіння різними видами мовленнєвої діяльності і можуть тривати 30-45 хвилин. [14]




РОЗДIЛ 2. ТЕХНОЛОГIЯ, ПРИЙОМИ ТА ВПРАВИ ДЛЯ НАВЧАННЯ КАЛIГРАФIЇ НА УРОКАХ АНГЛIЙСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВIЙ ШКОЛI
2.1. Технологія навчання каліграфії в початковій школі
Головна увага при навчанні техніки письма приділяється чіткості і нормативному написанню букв. На початковому етапі навчання техніки письма важливо враховувати особливості графемно-фонемних відповідностей кожної конкретної іноземної мови і проводити цілеспрямоване навчання з метою подолання труднощів в оволодінні графемно-фонемною системою мови. Серед таких труднощів насамперед виділяються буквосполучення, що передають один звук (наприклад, англ. sh, th, або сk).

Інша трудність - одна буква може передавати різні фонеми, наприклад: в англійській мові буква s відповідає кільком звукам - [s] та [z]. Або навпаки - один звук зображується на письмі різними графемами (наприклад: іг, ег, uг). Має місце явище, яке зовсім чуже українській мові — наявність так званих "німих" букв (наприклад: е у словах з відкритим складом — line, plate; у буквосполученнях:

wh-, -ght: whom, right). Ці та інші розходження у графемно-фонемних системах української та англійської мов стають причиною значної кількості орфографічних помилок у писемному мовленні учнів.

На відміну від аудіювання та говоріння, де використовується єдиний звуковий код, при читанні та письмі інформація приймається і передається в тексті за допомогою буквеного коду, який в друкованому вигляді представлений в різних варіантах друкованого шрифту (Додаток А), а в письмовому вигляді - у різних варіантах рукописного шрифту (Додаток Б).

Відмінності між цими шрифтами значні, про що свідчить порівняння деяких літер англійського алфавіту, представлених в друкованому та рукописному шрифтi. Відмінності між літерами друкованого і рукописного шрифтів посилюються тим, що кожен шрифт представлений у двох варіантах літер - малих і великих. І якщо деякі малі і великі літери українського алфавіту відрізняються тільки своїм розміром або невеликими деталями, наприклад: П,Р,О – п,р,о; С, К – с,к, то більшість літер англійського алфавіту відрізняються своєю конфігурацією: A a, G g, Q q та інші.

В результаті цього при засвоєнні англійського алфавіту учням необхідно запам'ятати не 26 літер, а 41 конфігурацію букв друкованого шрифту і значне число конфігурацій літер рукописного шрифту, а також їх угруповання як графічних варіантів літер алфавіту.

Відмінності між друкованим та рукописним шрифтами настільки істотні, що кожен з них фактично становить свою графічну систему, яка функціонує в різних видах комунікативної діяльності: читання здійснюється в друкованому коді, а письмо - в рукописному. Внаслідок цього графічний вигляд слів в друкованому шрифті не збігається з графічним виглядом тих же слів у рукописному шрифті.

Для того щоб полегшити оволодіння читанням і письмом, для навчання письма використовується рукописний шрифт, максимально наближений до друкованого шрифту. У школах використовується рукописний шрифт "Print Script", конфігурація літер якого багато в чому збігається з друкованим шрифтом.

Зіставлення цих шрифтів показує, що значні розбіжності спостерігаються тільки у формах літер а і g, всі інші літери стереотипні. Літери рукописного шрифту пишуться без нахилу і всередині слів не з'єднуються один з одним.

Таким чином, досягається однаковість друкованого і рукописного шрифтів, що, по-перше, полегшує засвоєння англійського алфавіту, по-друге, сприяє формуванню зорових образів слів як при читанні, так і при письмі і, по-третє, допомагає краще засвоїти орфографію слів, які зберігають одну форму як у рукописному, так і в друкованому вигляді.

Навчання каліграфії може бути організовано різним чином. Один з варіантів освоєння каліграфії складається з ряду послідовних кроків, що відображають основні етапи цього процесу:


  • Засвоєння елементів літер - основних штрихів, з особистих наборів яких складаються всі літери англійського письмового алфавіту, як малі, так і великі. Цей крок є факультативним, і вчитель може опустити його, відразу ж приступивши до написання літер.

  • Засвоєння написання цифр англійською.

  • Засвоєння написання малих літер і поєднань засвоєних літер. Літери засвоюються не в алфавітному порядку, а групуються за набором складових елементів. Так, наприклад, літери a, d, q вводяться в одній групі, так як вони складаються з комбінації двох елементів. Всі малі літери розбиті за цим принципом на 6 груп.

  • Засвоєння написання великих літер, а також повторення літер і їх типових поєднань. Заголовні літери теж засвоюються групами, в які вони зводяться в залежності від набору складових їх штрихів. Одну з груп складають літери I, F, Е, L, Т, що складаються з вертикальних і горизонтальних ліній. Всі великі літери розподілені по 5 груп. Разом з великими літерами учні засвоюють написання літер в поєднаннях, де вони переплітаються як один звук, наприклад: еа, го, аг, sh, ck та ін., а також буквосполучення, що часто зустрічаються в англійських словах, типу ing, igh, wh та ін.

  • Засвоєння літер в алфавітному порядку для закріплення їх у пам'яті учнів.

З іншого варіанту засвоєння каліграфії починається відразу з літер, які вводяться в алфавітному порядку порціями по дві-три літери, одночасно великі і малі. Потім відпрацьовується написання типових буквосполучень.

Можливий і третій варіант, за яким під час усного вступного курсу засвоюється написання і озвучування тільки приголосних звуків і буквосполучень, що складаються з приголосних. Букви, що позначають голосні звуки, вводяться поступово, у міру засвоєння читання слів різних типів, після усного вступного курсу їх написання відпрацьовується у складі цих слів. [14]

Ще одним варіантом поділу малих літер є їх поділ за тим, яку вони мають конфігурацію, тобто літери поділяються на 3 групи: «ground letter» («літери землі»), «grass letter» («літери трави») та «sky letter» («повітряні літери»). (Додаток В)
2.2. Прийоми навчання каліграфії в початковій школі
Прийоми навчальної роботи над каліграфією стереотипні. Вони включають в себе: зорове сприйняття літери, фіксацію вчителем уваги учнів на особливості зображення літери, написання літери учнями під керівництвом вчителя в класі, тренування в написанні самостійно вдома. [14]

Учнів поступово ознайомлюють із літерами англійського алфавіту. Ознайомлення з кожною буквою краще проводити у веселій ігровій формі за допомогою римування рідною мовою, яке допомагає учням запам'ятати графічний образ букви та її назву з метою виключення переносу назв схожих букв рiдної мови (Аа, Ее, Ii тощо).

Для навчання письма класну дошку треба розграфити в клiтинку або у лiнiйку iз допомiжними лiнiями зверху та знизу. Пiсля ознайомлення з буквою за пiдручником i повторення римування хором учитель показує букву на дошцi, називає її та просить учнiв повторити назву хором та iндивiдуально. Потiм вiн

демонструє технiку написання великої та малої букви на дошцi, даючи необхiднi пояснення або використовуючи спеціальний посібник, де докладно показано стрілками та крапками, в якій послідовності і в якому напрямку повинна рухатися рука, щоб образ букви вийшов правильним. (Додаток Г). Учнi обводять стрiлочкове зображення букви (великої та малої) у робочому зошитi iз наступним обведенням пунктирних букв. (Додаток Д). Вдома учні прописують кожну букву до кінця рядка, керуючись зразком і прописами, поміщеними у підручнику, а також відповідно до завдання вчителя - один або два рядки додатково. На наступному уроці вчитель, проходячи по рядах, перевіряє якість виконання домашнього завдання, тут же дає додаткові індивідуальні завдання у разі необхідності. (Додаток Е)

Пiд час роботи над наступною буквою обов'язково треба повторювати з дiтьми ранiше вивченi букви. [5, с. 36-37]

При виконанні всіх письмових вправ букви в словах пишуться окремо, без сполучних ліній, протягом всього першого року навчання. Сполучення букв всередині слів дозволяється лише на другому році навчання, але роздільне написання букв у словах допустимо і надалі.

Дуже велике значення має використання комп'ютера для навчання каліграфії на уроках англійської мови в початковій школі. Створено багато вправ та відеозаписів, які допомагають оволодіти каліграфією. Їх використання не тільки допоможе організувати вивчення написання літер англійського алфавіту, а й зацікавить дітей до вивчення каліграфії.

Для навчання молодших школярів каліграфічного написання літер англійського алфавіту можливо використання відеозаписів, наприклад, серії «Learn english - Cursive Letter», «Learn english - Print Letter», «Print the Letter» , «Learn Connecting Letters» та багато інших, а також можна використовувати анімаційні зображення літер англійського алфавіту. (Додаток Ж)

Серія відеозаписів «Learn english - Cursive Letter» та «Learn english - Print Letter» допомагають навчити учнів писати рукописні та друковані літери англійського алфавіту. Спочатку диктор називає літеру та слова з цією літерою, а потім йде детальне зображення написання великої та малої літери. Використання відеозапису «Learn Connecting Letters» на першому році навчання каліграфії буде не доцільним, адже в ньому подається зразки поєднання літер у словах. А як ми вже з'ясували, на першому етапі навчання молодших школярів каліграфії букви в словах пишуться без сполучних ліній. Тому цей відеозапис доцільно використовувати на другому році навчання каліграфії, коли учні будуть писати букви у словах зі з'єднаннями.

На етапі навчання техніки письма необхідно звернути пильну увагу на розвиток кисті руки, координацію рухів, окомір, не випускаючи з уваги, що аналогічна робота проводиться на уроках російської мови, математики, малювання. [14]



2.3. Вправи та мовні iгри для закрiплення навичок калiграфiчного письма
Для формування технічних навичок письма передбачається цілий комплекс вправ. При цьому особливе місце в області розвитку каліграфічних і графічних навичок займає робота над тими явищами (літерами, сполученнями літер), які відсутні в рідній мові або в яких окремі елементи збігаються з елементами букв/буквосполучень в рідній мові. В інших випадках має місце перенесення навичок письма, сформованих на базі рідної мови.

Для формування графічних/каліграфічних навичок слід використовувати вправи, метою яких є навчити учнів писати букви алфавіту тієї мови, що вивчається. Це можуть бути вправи на написання окремих букв, на ускладнене списування/ виписування букв, буквосполучень і слів (з елементами комбінування, групування тощо). Такі вправи не є комунікативними, проте надання їм ігрового характеру, а саме проведення вправ у вигляді змагання на особисту або командну першість, робить їх вмотивованими і виправдовує їх використання в сучасному навчальному процесі, який характеризується комунікативною спрямованістю та вмотивованістю дій учнів.

Для якісного формування каліграфічної компетенції слід використовувати імітативно-ігрові вправи, метою яких є навчання літер англійського алфавіту. Ігрові моменти на уроках англійської мови забезпечують створення сприятливих умов для ефективного формування каліграфічної компетенції учнів початкової школи.

Вправи для засвоєння букв можуть проводитися такi:



  • Учитель показує букву та пише її частину. Учнi виходять до дошки i закiнчують її написання.

  • Учитель роздає учням картки з буквами i «викликає» букви до дошки. Учнi також можуть «покликати» букву до себе.

  • Учитель роздає учням картки з буквами i «викликає» букви до дошки у довiльному порядку. Учнi, називаючи букви, говорять, в якому порядку вони повиннi вишикуватися за алфавiтом.

  • Учитель загадує букви, а учнi їх вiдгадують, по черзi пишучи їх на дошцi. Дiти уважно слiдкують, щоб букви не повторювалися. [5, с.37]

Враховуючи дані психології про доцільність використання ігрових завдань у навчанні молодших школярів, вважається, що саме мовні ігри найбільш сприяють розвиткові лінгвістичного кругозору учнів, мовної здогадки і пам'яті, дають змогу експериментувати з іноземною мовою, що вивчається. Завдяки саме ігровому елементу процес навчання іноземної мови, набуває мимовільності, природності й, водночас, забезпечує максимальну зосередженість на мовних явищах.

Успіх використовування гри залежить передусім від атмосфери необхідного мовного спілкування, яку вчитель створює в класі. Важливо, щоб учні звикли до такого спілкування, захопились та стали разом із вчителем учасниками одного процесу.

Якщо завдяки іграм початковий етап вивчення англійської мови проходитиме легко і дитина не нудьгуватиме, то вона не лише не втратить інтересу до іноземної мови, а навпаки, зміцнить його, що в подальшому підштовхуватиме її до поглиблення вже здобутих знань.

Фактори, що супроводжують гру - інтерес, відчуття задоволення, радості - дуже полегшують навчання. Гра завжди конкретна і відповідає рівневі розвитку учня. Збудження, викликане грою, створює ніби зону гальмування для всього того, що знаходиться поза нею, тобто дитина максимально і цілком природно, без зусиль, концентрується на предметі гри, в нашому випадку - на іноземній мові. [11, c. 2]

Наведемо приклади ігрових вправ для формування графічних навичок.


  • «12 балів»

Учнів об'єднують у 2-3 команди. Учитель диктує слова. Представники кожної команди по черзі записують їх на дошці. Команда, учасник якої правильно напише слово, отримує бал. Якщо слово написане неправильно, то його може записати учасник іншої команди. Перемагає команда, яка набрала більше балів.

  • Гра «7 Х 7»

Вказівки: намалюйте квадрат і впишіть у клітинки велику й маленьку букви відповідно до її номера в англійському алфавіті. Переможе той, хто правильно впише всі букви. Виконуючи цю вправу, учні мають можливість багаторазово написати нові для них букви (вони наведені у квадраті), а також самостійно вписати букви, що були вивчені раніше (учні можуть зробити це по пам'яті, або спираючись на пронумерований список букв алфавіту, який є в підручнику або має бути вивішений у класі).

  • «Знайди букву»

Вказівки: допоможіть великим і маленьким буквам знайти одне одного. Запишіть пари букв, наприклад: Dd. Хто зробить це першим?

D E F I K L O R S T f i t d o s i r e



  • «Склади літеру і напиши її»

Під час вивчення каліграфічного написання літер англійського алфавіту потрібно звернути увагу на те, що написання кожної буки складається із послідовного відтворення її елементів, тобто кожну літеру можна скласти з її складових частин.

Зміст гри полягає в тому, що дитина повинна із запропонованих їй елементів якнайшвидше «скласти» задану кількість написаних літер і написати їх.

Наприклад, запропонувати дитині два елементи, з яких можна «скласти» літеру.

Для початку, щоб дитині було легше виконати перші завдання, потрібно написати елементи дуже виразно і у збільшеному вигляді на напівпрозорих аркушах паперу, щоб дитина могла накласти їх і сумістити. Коли ж вона вже легко виконуватиме такі завдання, можна перейти до спроб написати літери, «склавши» їх елементи лише подумки.



  • «Допиши літеру»

У цій грі переможцем стає той, хто найшвидше допише літеру, від якої йому запропонований лише якийсь один елемент. Якщо ж цей елемент використовується у написанні кількох літер, то нагороду отримує та дитина, яка найшвидше напише усі можливі літери з цим елементом.

  • «Знайди заховані літери і напиши з них слово»

Використовуючи написані літери, намалювати нескладний орнамент, у якому вони будуть заховані. Дитині слід знайти усі написані літери і скласти з них та записати слово. Як, наприклад, можна заховати в орнаменті літери для слова box.

  • «Букви загубилися»

Допишiть великi або малi букви, якi загубилися:

А _, _ b, C _, D _, _ e, _f,

G _, _ h, I _, _ j, K _, L _ [10, c.28-29]

При навчанні каліграфії велике значення мають принцип свідомості та наочності. З метою реалізації цих принципів використовуються: всесторонній аналіз виучаваних букв, порівняння відповідних букв у англійській та рідній мовах, різноманітні засоби графічної наочності (таблиці, які показують звуко-буквені відповідності, таблиці, картки із зразком написання букв англійського алфавіту, плакати, схеми, розрізна азбука). Всі наочні засоби навчання мають бути відповідно оформлені: бути у міру яскравими та великими за розміром. Якщо вони мають якусь невідповідність з виучуваним матеріалом, то їх використовувати не рекомендується.

Дошка являється основним наочним матеріалом, однак, треба вміти використовувати її правильно. У використанні дошки на уроках існують такі крайнощі: іноді вчиталь забуває про існування дошки в класі, а іноді, навпаки, все підряд записує на ній. Рекомендується ілюструвати на дошці лише найважчий та найбільш складний для засвоєння дітьми матеріал. [3, с. 164]

Але слід зауважити, що при використанні тільки одного виду наочності та одноманітних наочних засобів, вчитель не досягне бажаного результату, а діти не будуть проявляти інтерес до уроку. Бажано різноманітнити види роботи на уроці, використовувати різноманітні види наочних засобів у їхньому поєднанні, а не окремо один від одного. Це сприятиме кращому засвоєнню навчального матеріалу молодшими школярами, активізації уваги та мислительної діяльності учнів, прояву інтересу до навчання.



ВИСНОВКИ
▪ письмо, в широкому розумінні терміна, - це специфічний код мовленнєвої діяльності, кодування інформації з урахуванням графічного способу зв'язку.

Узчим поняттям цього терміну є каліграфія, яка представляє собою сукупність основних начертальних засобів (літер, сполучень літер та діакритичних знаків) для зображення на письмі звуків та звукосполучень даної мови.

▪ зміст навчання письма складається з трьох компонентів: лінгвістичного, психологічного та методичного. Лінгвістичний компонент змісту навчання письма забезпечує можливість користуватися письмом як засобом навчання і вивчення іноземної мови, психологічний - полягає у формуванні графічних і орфографічних навичок і умінь, а методичний компонент змісту навчання письма становить оволодіння учнями раціональними прийомами засвоєння графіки та орфографії мови, що вивчається.

▪ навчання каліграфії має метою оволодіння написанням літер англійського алфавіту з високим ступенем автоматизму. Воно включає засвоєння написання літер, характерних для відібраного письмового тексту, та створення відповідних моторно-рухових автоматизмів, асоційованих із зоровими образами букв.

▪ психолінгвістичною основою письма є створення зорово-графічних відбитків мовних знаків та розвиток механізму пишучої руки. Завдяки взаємодії різних аналізаторів мовний матеріал в процесі письма запам’ятовується краще, позитивну роль при цьому грають уповільненість акта письма, яка дозволяє проводити ретельний внутрішній аналіз утворення та вживання мовних явищ.

▪ в процесі комунікації письму надається менше уваги, ніж говорінню, аудіюванню та читанню, але воно використовується як ефективний засіб розуміння, закріплення, заучування та використання лексичних і граматичних явищ. Писемне мовлення відрізняється від інших видів мовленнєвої діяльності не тільки своєю специфікою, але й ступенем розповсюдження його в побуті. Використання писемного мовлення вужче в порівнянні з усним мовленням.

▪ під час навчання каліграфії молодші школярі зіштовхуються з багатьма труднощами. Серед таких труднощів насамперед виділяються наявність так званих "німих" букв, буквосполучень, що передають один звук, також одна буква може передавати різні фонеми, або навпаки - один звук зображується на письмі різними графемами. Великою проблемою є різниця друкованого та рукописного шрифтів.

▪ прийоми навчальної роботи над каліграфією включають в себе: зорове сприйняття літери, фіксацію вчителем уваги учнів на особливості зображення літери, написання літери учнями під керівництвом вчителя в класі, тренування в написанні самостійно вдома.

▪ дуже важливу роль в формуванні навичок письма на початковому етапі відіграє наочний матеріал, який залучає до роботи всі аналізатори, тобто таблиці різноманітного змісту, прописи та фонематичні засоби навчання. Найбільш розвиткові лінгвістичного кругозору учнів, мовної здогадки і пам'яті учнів сприяють мовні ігри.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Беляев Б.В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам. – М.: Просвещение, 1965. - с. 99.

2. Гез Н.И., Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. – М.: Высшая школа, 1982. – с. 294, 300, 303.

3. Демьяненко М.Я., Лазаренко К.А., Кислая С.В. Основы общей методики обучения иностранным языкам. Теоретический курс. – К.: Вища школа, 1976. –

с. 103, 164.

4. Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам. – М.: Педагогика, 1991. – с. 86.

5. Карп'юк О.Д. Особливості комунікативно-орієнтованого навчання англійської мови у початковій школі за серією навчально-методичних комплексів для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів: Метод. посібник для вчителів. К.: Навчальна книга, 2004. - с. 36-37.

6. Леонтьев А.А. Общая методика обучения иностранным языкам. – М.: Высшая школа, 1991. – с. 132, 267-269.

7. Мильруд Р.П. Методика обучения иноязычной письменной речи// «Иностранный язык в школе» № 2, 1997. – с. 5-7.

8. Пассов Е.И. Обучение письму: учебное пособие. – В.: НОУ «Интерлингва», 2002. - с. 8.

9. Рогова Г.В., Рабинович Ф.М., Сахарова Т.Е. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. М.: Высшая школа, 1991. – с. 162-173.

10. Сіліцька І.О. Ігри, які полегшують навчання // Англійська мова в початковій школі. - 2005. - №10 (11). - с. 28-29.

11. Скворчевська О.В. Теорія ігрової діяльності // Англійська мова в початковій школі. - 2008. - №2 (39). - с. 2.

12. Соловова Е.Н. Методика обучения иностранным языкам: Базовый курс лекций: Пособие для студентов педагогических вузов и учителей. – М.: Просвещение, 2002. – с. 187-190.

13. Филатов В.М., Мосина М.А. Методика обучения иностранным языкам в начальной и основной общеобразовательной школе. – Ростов н/Д: Феникс, 2004. с. 315.



14. Навчання письма на уроках англійської мови. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://referat-ukr.com/ukrainska-mova/navchannya pisma urokah anglijskoi movi. html.
Каталог: attachments
attachments -> Тема. У мови виникнення пожежі
attachments -> Урок № Тема. Календарно-обрядові пісні весняного циклу: «Ой весна, весна днем красна», «Ой кувала зозуленька»
attachments -> Портфоліо атестаційних матеріалів учителя англійської мови Каліти Вікторії Володимирівни
attachments -> Тема: «Добір синонімів з метою увиразнення висловленої думки та уникнення невиправданих повторів одного і того самого слова. Ознайомлення з деякими найпоширенішими фразеологізмами» Мета: Навчальна
attachments -> Загородня Н. В
attachments -> Яковець Раїса Михайлівна
attachments -> І урок вже починаєм
attachments -> Економічна грамотність молодших школярів
attachments -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Біологія»,8 клас, Київ, «Ірпінь», 2005 р
attachments -> 11 клас (0,5 год на тиждень, усього 17 год., І семестр – 17 год., ІІ семестр 0 год.)


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал