Специфіка вивчення навчальних предметів у другому класі. Методика проведення уроків у других класах: сучасні підходи Специфіка вивчення української мови у другому класі Зміст теми



Сторінка1/4
Дата конвертації10.12.2016
Розмір0,54 Mb.
  1   2   3   4
Специфіка вивчення навчальних предметів у другому класі.

Методика проведення уроків у других класах: сучасні підходи
Специфіка вивчення української мови у другому класі
Зміст теми
1. Мета і завдання викладання курсу української мови у 2 класі.

2. Характеристика змісту навчання.

3. Текстоцентричні технології вивчення української мови у початкових класах (за підручником М. Захарійчук) (Додаток 1)

Додаток 1
М.Захарійчук

Текстоцентричні технології вивчення української мови

у початкових класах
Реалізацію мети курсу, українська мова, що «полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою ( всіма видами мовленнєвої діяльності у процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань» ( Програма…с.10), уможливлює зміст навчально – методичного комплекту до якого входять: підручник «Українська мова», «Зошит з друкованою основою» №1 і №2, «Зошит для поточної та підсумкової перевірки навчальних досягнень учнів», а також «Книга для вчителя: орієнтовний навчальний зміст уроків з української мови».

Враховуючи те, що навчальний зміст курсу «Українська мова» вміщений в одній частині, всі інші перелічені навчальні посібники є логічним продовженням кожної теми підручника, доповнюють, розширюють, систематизують і узагальнюють її.

Підручник «Українська мова» є основним дидактичним засобом реалізації державної навчальної програми, спрямований на формування мотивації вивчення мови, уміння вчитися, мовно – мовленнєвої компетентності другокласника. Навчальний зміст підручника «Українська мова» для другого класу відповідає вимогам чинної програми, є логічним продовженням курсу «Української мови» для першого класу, а також вміщує матеріал, який забезпечує наступність вивчення української мови у третьому класі. Разом з тим навчальний зміст підручника вміщує окремі матеріали , які забезпечують логіку вивчення мови, основу подальшого навчання.

Відповідно до освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту початкової загальної освіти, курс «Українська мова» (2 клас) побудований за такими змістовими лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною, діяльнісною.



Новизною навчального матеріалу підручника можна вважати введення текстової основи. Використання текстів у процесі засвоєння мовних знань і формування мовленнєвих умінь і навичок називаємо текстоцентричними технологіями.

Розглянемо сутність поняття «технології». У «Педагогічному словнику» С.Гончаренка поняття «технології» трактується як «галузь застосування системи наукових принципів до програмування процесу навчання й використання їх у навчальній практиці з орієнтацією на детальні цілі навчання, які допускають їх оцінювання. Технології в більшій мірі спрямовані на учня, а не на предмет вивчення, на перевірку виробленої практики, визначає практику у тісному зв’язку з теорією навчання» (Український педагогічний словник, с.331) Включення системи текстів відповідної тематики як дидактичного матеріалу із розробленими завданнями, спрямоване на вивчення української мови на шести рівнях:



* фонетико – фонематичному;

* лексико – семантичному;

*словотворчому;

*морфемному;

* морфологічному;

*синтаксичному.

У пояснювальній записці Програми «Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання 5 – 9 класи» зазначається: «Принцип текстоцентризму передбачає засвоєння мовних знань і формування мовленнєвих умінь і навичок на основі текстів, усвідомлення структури тексту й функцій мовних одиниць у ньому, формування вмінь сприймати, відтворювати чужі й створювати власні висловлювання, здійснювати міжпредметний зв'язок української мови й інших предметів» (с.6).



Таким чином, введення текстоцентричних технологій вивчення української мови у початкових класах дозволить забезпечити реалізацію принципу перспективності, який зорієнтований на основну і старшу школу.

Текстоцентричні технології уможливлюють внутрішньопредметні зв’язки із лексикою, фразеологією, прислів’ями, приказками, збагачення мовлення учня цими засобами. Тексти є засобом реалізації міжпредметних зв’язків мови , сприяють інтеграції мови з навчальним змістом математики, природознавства, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров‘я тощо.



Вперше у навчальний зміст підручника введено 17 уроків писемного мовлення, що є наступною новизною.

Текстоцентричні технології забезпечують реалізацію завдань, визначених програмою в розділі «Писемне мовлення». . Будуючи зв’язне висловлювання, дитина користується, по – перше, наявним запасом слів і відповідними граматичними уміннями, по – друге, запасом уявлень, картин із власного життя.

Якщо враховувати, що і запасу слів, і відповідних граматичних умінь для написання зв’язного висловлюванння у другокласника недостатньо , то стає зрозумілим, що для якісної роботи потрібно запропонувати учню зразок – опору готового письмового висловлювання, яким є художній текст. Як зразок готових текстів ми запропонували поетичні та прозові авторські художні твори, що є ще однією новизною навчального змісту підручника.

Вивчення мовних понять, явищ, закономірностей має здійснюватися не ізольовано від мовлення, а на основі тексту, як засобу навчання і як продукту мовленнєвої діяльності школяра, у якому передбачається застосування набутих компетентностей.

Тематичний підхід щодо добору текстів на один урок, що використовуються як дидактичний матеріал для опанування мовно – мовленнєвих умінь - є наступною новизною навчального змісту української мови.

Різножанрові тексти, об’єднані однією темою, дозволять учителю чітко визначити виховні цілі уроку, впливати на розвиток інтелектуальних якостей школяра, формувати патріотичні, морально – етичні, екологічні переконання, а також розвивати естетичні смаки. Окрім цього учитель має можливість розкрити красу і багатство української мови, залучити учня до культурних надбань українського народу.



Основні переваги текстоцентричних технологій:

  • тексти є зразком усного і писемного зв’язного мовлення;

тексти сприяють:

  • засвоєнню мовних та мовленнєвих знань;

  • становленню мовленнєвих здібностей;

  • використання інтонації як риторико-мелодійного боку мовлення (логічний наголос, пауза, темп, мелодика, тембр голосу).

  • формуванню та розвитку діалогічних та монологічних висловлювань;

  • відтворенню чужих й створенню власних висловлювання;

  • активізації пізнавальної діяльності учнів;

  • формуванню уміння висловлювати власні думки і переконання;

  • розвитку емоційної й естетичної чутливості учня;

  • вихованню духовно – моральних якостей, любові до мистецтва образного слова.

Добірка текстів здійснювалася з урахуванням жанрової та тематичної різноманітності. Це твори сучасної дитячої української та зарубіжної літератури, поезія, дитяча періодика, твори усної народної творчості. За тематичним спрямуванням – це твори про природу у різні пори року, про людей праці, твори, які утверджують добро, людяність, працелюбність, знайомлять з традиціями українського народу, пізнавально – розвивальні, енциклопедичні.



Основним критерієм добору текстів є насиченість комунікативно – значущою лексикою, мовними явищами, які вивчаються на уроці.

Отже, тексти для підручника «Українська мова» є сучасними.Це історія і картина словами, це глибини і висоти людського досвіду, це ключики від серця і розуму, це не просто «брязкальця, не лобові лозунги», як каже Галина Малик, а носії пізнавальних, моральних, духовних орієнтирів. Зміст текстів доносить до дитини почуття милосердя, любові до всього живого, поглиблює знання про звичаї і традиції українського народу. Тексти проблемного характеру пропонуються з метою вчитися мислити, доводити, аргументувати. Разом з тим, ми подбали не тільки про художньо – виховний аспект тексту, а й про те, як він забезпечує реалізацію завдань програми з курсу та на його навчально – методичну доцільність (лінгводидактичний принцип). Тексти насичені комунікативно – значущою лексикою відповідної тематики ( для поповнення та активізації словника дитини), мовними явищами, які уже вивчені або ж вивчаються ( для лінгвістичного аналізу). Разом з тим тексти легко читаються і легко переказуються, стимулюють дитину продукувати власні висловлювання.



Структурування навчального змісту підручника «Українська мова» (2 клас) відповідно вимог чинної програми включає такий порядок розділів: «Звуки і букви» (37 год.),»Слово» (31год.), «Корінь слова. Спільнокореневі слова» (9год.), «Речення» (12год.), «Текст» (5год.), «Мова і мовлення» (4год.), «Повторення вивченого» (4 год.). Зміст навчального матеріалу до розділу «Писемне мовлення» (17 год.) введено у зміст підручника таким чином: перше півріччя – кожен восьмий урок, друге півріччя – кожен шостий урок.

Зміст кожного розділу підручника спрямований на забезпечення мовленнєвого розвитку другокласника та на його мовну освіту, ураховує дидактичні принципи науковості, доступності та перспективності.

Залежно від дидактичних цілей, види і форми роботи за навчальним змістом підручника, мають відповідні позначення. Пропонуємо рубрику, започатковану в підручнику «Українська мова» для першого класу, «Спілкуймося красно». Введена рубрика підсилює мовленнєву і соціокультурну змістову лінію, сприяє засвоєнню «правил етикетної поведінки під час спілкування, вживанню формул мовленнєвого етикету» ( програма, с. 37). Постійною роботою, що забезпечує розвиток культури мовлення впродовж навчального року, є робота зі словниковими словами програми. Зміст рубрики «Запам’ятайте», різноманітні висновки, є пропедевтичними до засвоєння академічних правил. З метою засвоєння лексичного багатства мови, введено рубрику «Тлумачний словник». Логотип із зображенням словничка, на якому написана відповідна перша буква слова, подає лексичне значення цього слова, а також переслідує пропедевтичну мету набуття умінь роботи із словниками.

Навчальним змістом передбачено такі форми роботи: в парах, у групах або ж колективно, завдання підвищеної складності, завдання на вибір, уроки розвитку мовлення, домашні завдання.



Звертаємо увагу на те, що у підручнику чітко розмежований теоретичний матеріал: у рамочці із позначенням книжки – це відомості, які дитина має глибоко засвоїти, а відомості просто у рамочці – подаються лише з пропедевтичною метою, а вивчення здійснюється практичним шляхом для забезпечення наступності у подальшій роботі.

Зробимо короткий аналіз навчального змісту кожного розділу підручника та додаткового навчального змісту зошитів.



Розділ «ЗВУКИ І БУКВИ» (37 год.)

Основою для успішного засвоєння розділу «Звуки і букви» є набуті знання в першому класі. Теми цього розділу укладені в логічній послідовності, а саме: «Українська абетка», «Голосні звуки», «Склад», «Наголос. Наголошені й ненаголошені звуки і склади», «Приголосні звуки», «Дзвінкі і глухі приголосні звуки», «Тверді і м‘які приголосні звуки. Позначення м‘якості приголосних буквами я,ю,є,і», «Позначення м‘якості приголосних звуків знаком м‘якшення», «Подовжені м‘які приголосні звуки», «Апостроф».

У підручнику враховані такі аспекти закріплення і вивчення звукової системи мови: якщо у першому класі засвоєння звуків проводилось на основі спостереження за творенням звуків, вивчення їх буквених позначень, то у другому класі слід частіше використовувати прийом зіставлення звуків і букв, а саме: буква Щ – звуки [ШЧ], букви ДЗ, ДЖ – звуки [ДЗ], [ДЗ’], [ДЖ], до тренувальних вправ і заучування слів із звуком [Г],порівняння вимови звука [Ф] букв ХВ у слова хвилина, хвиля. Приділяються більша увага вимові і звуко – буквеному аналізу слів із Я,Ю,Є,Ї та їх звукових значень.

У процесі вивчення теми «Тверді і м‘які приголосні звуки. Позначення м‘якості приголосних буквами я,ю,є,і», «Позначення м‘якості приголосних звуків знаком м‘якшення».

Учителю необхідно ознайомити другокласників із способами позначення м‘яких приголосних звуків на письмі (програма…с.35), проводити спостереження за вимовою і позначенням подовжених м‘яких приголосних звуків та слів з ними, правила переносу таких слів. У навчальному змісті підручника наведені зразки переносу таких слів, умовного позначення, схеми.

Програма не вимагає письмового виконання звуко – буквеного аналізу, однак, у зв’язку з тим , що першокласники , які працювали за «Букварем» авт.. Захарійчук М.Д. , Науменко В.О. опрацьовували звуко – буквену модель слова під час вивчення кожної букви, вважаємо , що таку роботу слід поглибити і використовувати елементарну фонетичну транскрипцію слова. Зразки такого аналізу подаємо на форзацах підручника та на відповідних темі сторінках.



Розділ «Слово» (31 год.)

Навчальний зміст цього розділу є логічним продовженням набутих знань і умінь у першому класі. Здобуті знання про слова – назви предметів, слова – назви ознак предмета, слова – назви дії предмета стають основою для вивчення відповідних частин мови.

Вивченню частин мови передує вступ, який вводить дитину у світ лексичного значення слова, адже граматичне значення слова супроводжує перше. Тому перші три уроки присвячені темі «Лексичне значення слова». На доступному змісті вірша Дмитра Білоуса звертаємо увагу на те, що слово має одне або кілька значень, через ілюстративний матеріал знайомимо дітей із тлумачними словниками і уточнюємо, для чого вони потрібні.

Використовуючи ілюстративний матеріал підручника, допомагаємо дитині усвідомити слова – назви предметів, істот і неістот, тобто іменника.

Зміст навчального матеріалу розділу «Правопис» включено до змісту навчального матеріалу розділу «Слово». Це правопис іменників, які належать до власних. Вивчення уживання великої букви у кличках тварин вимагає від учителя опрацювання поняття назва тварини і поняття кличка тварини. З цією метою на сторінках підручника пропонується ілюстративний матеріал, який допоможе дитині усвідомити назви тварин та їх клички ( с. 78 – 79).

Вивчаючи уживання великої букви у назвах міст, сіл, річок, гір, ми додали назви майданів, площ і країн, оскільки цього вимагає сучасність ( с. 96 – 97)

Формування граматичного поняття «прикметник» здійснюється з опорю на набуті знання у 1 класі. Враховуючи те, що у 2 класі продовжується робота над лексичним значенням прикметника та питаннями, на які вони відповідають, велику роль у цьому відіграє ілюстративний матеріал підручника. (с.86 – 87) Аналіз малюнків, зміст казки Зірки Мензатюк про царівни – барви поглиблюють знання учнів про те, що ознаки предметів можуть характеризувати предмет за кольором. Порівняння двох сюжетних малюнків – чорно – білого і кольорового, допоможуть учням усвідомити, що прикметники роблять нашу мову яскравою, образною, і мають виражальні можливості у нашому мовленні. Аналіз змісту вправи 3 допоможе дітям усвідомити , що ознаки можуть характеризувати предмет не тільки за кольором, а й за формою, розміром, матеріалом, з якого він зроблений, інше. Учень має усвідомити, що саме прикметники є виражальними засобами мови.

Методика вивчення дієслова є аналогічною. Загальне уявлення про слова – назви дій дитина отримує ще в добукварний період . У другому класі важливо навчити дитину правильно ставити питання до дієслів. З цією метою зміст підручника включає тексти, ілюстрації, методичний апарат, який є своєрідною підказкою і допомагає усвідомити дієслівні питання у трьох часових формах, не називаючи терміни. ( с.98 – 99).

Ознайомлюючи другокласників із службовими словами, варто звернути увагу на те, що за вимогами програми, учень має вміти пов’язувати між собою слова, речення за допомогою службових слів (програма с. 33). У змісті навчального матеріалу розділу «Речення» зазначено, що учень має поширювати речення словами за поданими питаннями.( програма..с. 34).

Тема «Зв'язок слів у реченні за допомогою питань» перенесена у третій клас. Однак, якщо учень набуває вміння пов’язувати між собою слова за допомогою службових слів, поширювати речення словами за поданими питаннями, то перш за все учень має усвідомити, що слова зв’язуються за допомогою питань. На наше глибоке переконання, зв’язок слів у реченні за допомогою службових слів, має вивчатися після усвідомлення дитиною того, що слова у реченні зв’язуються за допомогою питань.

Саме тому у зміст навчального матеріалу підручника введено два уроки, завдання яких спонукають дитину до спостереження за зв’язком слів у реченні за допомогою питань. Цей матеріал подається тільки на зразках, які аналізує учитель разом з дітьми і є пропедевтичним до відповідної теми у третьому класі.

У розділі «Речення» третьокласники вивчають головні члени речення, а отже головні слова у реченні , з якими мають знайомитися другокласники є пропедевтикою до вивчення цієї теми.



Розділ «Текст» (5 годин).

Зміст навчального матеріалу цього розділу знайомить другокласника із структурою тексту, заголовком, з роллю абзаців. Ураховуючи те, що другокласники у першому класі навчалися за «Букварем» (авт.. Захарійчук М.Д., Науменко В.О.) і систематично працювали з текстом, аналізували його, відповідаючи на «запитання за змістом прослуханого (хто?, що?, де?, коли?,як?, що робить, що роблять? (програма..с. 21, 24) і протягом другого класу постійно працювали над текстом, вважаємо, що висновки, взяті в рамочку, будуть для дитини зрозумілими. ( с.152 153) .



Запропоновані висновки - це не є академічні правила про тексти – розповіді чи тексти – описи і слугують загальному ознайомленню і для практичної роботи. Результати роботи у першому і протягом другого класу над текстом, уможливлюють створення міні – текстів різних типів, тим паче, що у програмі розділ «Писемне мовлення» зазначено : «…створює і записує коротке (близько 40 слів) зв’язне висловлювання за ілюстрацією, серією малюнків, використовує в ньому виражальні засоби мови» (програма, с.30)

Розділ «Мова і мовлення» (4 год.) укладений у відповідності програмових вимог.

Розділ «Повторення вивченого» (4год.) навчальний зміст цього розділу спрямований на «формування контрольно – оцінювальних умінь і навичок, самоперевірку письмових робіт, результатів навчання за орієнтирами, даними вчителем» (програма,с.39). Цей розділ структурований незвично і вміщує такі завдання: незакінчені речення, тести, слова із пропущеними орфограмами, буквами, тексти, які вимагають продовження, тексти для списування. Тексти для списування вміщують від 23 слів до 34, враховуючи інші види роботи .

Використання текстоцентричних технологій на уроках української мови уможливлює розвиток всіх видів мовленнєвої діяльності, таких як: слухання – розуміння, аудіювання, говоріння, читання, письмо. Навчальна діяльність учнів засобами художніх текстів має здійснюватися відповідними методами, прийомами, видами та формами роботи, тобто за відповідною методикою.



Методика роботи на уроках української мови має забезпечувати єдиний процес сприймання і розуміння тексту, і на його основі формування мовних і мовленнєвих умінь, а тому робота над текстом має два етапи.

На етапі сприймання і осмислення тексту учні визначають «про що?, про кого?» йдеться у ньому; «що саме говориться про…?», «яким засобами?» - словами і не тільки - автор про це говорить.

Граматичні поняття формуються в результаті використання системи завдань, запропонованих методичним апаратом підручника, що відповідають вимогам програми. Система завдання охоплює всі рівні вивчення української мови, а саме: фонетико – фонематичний, лексико-семантичний, словотворчий, морфемний, морфологічний, синтаксичний.

Враховуючи вимоги програми щодо кількості слів у тексті, який має читати другокласник за хвилину, вміщені тексти налічують від 25 до 60 слів. Тексти, які вміщують більшу кількість слів, у переважній більшості призначені для слухання – розуміння, колективного читання, або ж читання учнями, які мають високий рівень навченості читати. Методика опрацювання таких текстів вимагає від учителя застосування різних прийомів роботи, в тому числі тих, які використовувалися у роботі з букварними текстами, саме: прийом перерваного тексту, самостійного причитування, читання в парах, групах. Розумінню прочитаного тексту сприяє відповідна словникова робота. Словникову роботу варто розглядати як сукупність систематичних вправ , спрямованих на засвоєння учнями лексичних, граматичних, вимовних і орфографічних норм літературної мови.

Уроки з української мови треба будувати так, щоб ко­жен із проведених видів робіт виконував свою роль у фор­муванні певного комунікативного вміння, щоб учні успішно оволодівали і монологічним, і діалогічним мовленням, спи­раючись на текст, набували вмінь культури мовлення й спілкування.



Розділ «Писемне мовлення» (17 год.)

Зміст навчального матеріалу цього розділу спрямований на розвиток писемного мовлення, на створення зв’язних висловлювань різних типів і стилів. У другому класі, як зазначає програма, учень має вміти підписувати малюнок, серію малюнків, складати і записувати кілька зв’язних речень за змістом ілюстрацій (до 40 слів), використовуючи виражальні засоби, відновлювати деформований текст, удосконалювати його ( програма..с.30).

Як було сказано, текстоцентричні технології у поєднанні із ілюстраційним матеріалом сприяють реалізації завдань програми щодо розвитку умінь писемного мовлення. Ілюстрації, вміщені в підручнику, не тільки до уроків зв’язного мовлення, а й до інших тем, виразні, сучасні, реалістичні іноді казкові, достатньої інтенсивності кольорів, носять виховний та розвивальний характер. Окрім малюнків художників, у підручнику вміщені фотографії (с.83).

Якісним доповнення до уроків писемного мовлення можуть бути слайди, фотовиставки, мультфільми тощо.

Уроки писемного мовлення у підручнику подаються під рубрикою «Описуємо, розповідаємо, міркуємо». До кожного уроку подається предметний, сюжетний малюнок, серія сюжетних малюнків, художній текст - зразок, план, опорні слова. Якщо текст - зразок казки чи оповідання великий, то він поділений на частини, одна з яких подається у зошиті з друкованою основою. Цей текст пропонується для прослуховування, порівняння із власне створеним текстом.(с.114 – 115; с. 130 – 131).

Дієвим методом, за яким здійснюється розвиток мовлення у другокласників, є метод імітації, або, як його ще називають, метод наслідування. Зразками для наслідування є запропоновані літературні твори. Тексти – зразки виконують основну роль у процесі написання власного твору. Такі тексти уможливлюють активізацію лексики учня, збагачення словника виражальними засобами, синтаксичними конструкціями. Саме тому роботі над твором – зразком учитель має приділяти велику увагу.

Перш за все потрібно звернути увагу на смислову сторону тексту, що передбачає розуміння учнями прочитаного, а саме:

*усвідомлення значень слів, ужитих у прямому і переносному значеннях;

* розуміння змісту кожного речення, смислових зв’язків між ними,окремими частинами тексту;

*відтворення фактичного змісту прочитаного (дійові особи, діалоги, вчинки персонажів, події).

По – друге, учитель має приділити увагу лексичній роботі над текстом, яка включає такі напрями: лексико – семантичний, словниково – логічний, лексико – граматичний.

Лексико – семантичний напрям роботи сприятиме збагаченню мовлення дитини синонімами, антонімами, омонімами, фразеологізмами, багатозначними словами, порівняннями.

Словниково – логічний напрям спрямований на формування в учнів умінь порівнювати, зіставляти, узагальнювати, встановлювати зв’язки між родовими і видовими поняттями.

Лексико – граматична робота над текстом – зразком пов’язана із вивченням граматики, а отже, закріплення тих понять , які другокласники уже засвоїли.

Використання текстоцентричних технологій дозволяє зіставляти власне створені тексти із авторськими, стимулює власні висловлювання, підвищують мовленнєву культуру учнів.

Таким чином, зміст навчального матеріалу підручника «Українська мова» (2 клас) зорганізований на текстоцентричній технології, носить мовленнєво – мовне спрямування, забезпечує соціалізацію учнів, спрямований на морально – духовне виховання дитини.

Використання текстоцентричних технологій на уроках української мови полегшує виконання учнями домашніх завдань, оскільки такі види роботи є частиною тексту, який опрацьовувався на уроці, а вдома учень продовжує роботу з цим текстом тільки виконує інші завдання (вписати пропущені букви, слова, підкреслити частини мови, розкрити дужки, впорядкувати слова тексту, з’єднати частини прислів’їв та інші). Змістом домашніх завдань часто є завдання, які носять творчий, пошуковий характер (с. 42, 44,49,51, 53,56, і т.д.).



Інструментарій підручника доступний для дитячого сприймання, розрахований на формування умінь вчитися. Незважаючи на те, що у «Програмі…»( с. 30) сказано: «учень читає й адекватно розуміє тексти - інструкції до виконання завдань у підручниках…», рекомендуємо у першому півріччі аналізувати інструкції до виконання вправ під керівництвом учителя або ж колективно. Подалі – враховувати рівень підготовленості учнів класу. Завдання виконувати поступово із відповідною перевіркою виконаного. Вважаємо за доцільне звернути увагу, на те, що кожен текст вимагає детального, глибокого попереднього аналізу, і на те, що у цьому тексті є пропедевтичним, які, окрім запропонованих завдань, додатково запропонувати дитині.



    1. Методика проведення уроків у других класах (українська мова): сучасні підходи


Барна М.М., Волощенко О.В., Козак О.П.
Конспект уроку з української мови, розроблений на засадах текстоцентричних технологій

Каталог: lagytina
lagytina -> Барна М. М., Волощенко О. В., Козак О. П
lagytina -> Вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
lagytina -> Уроків математики у 4 класі на ІІ семестр № уроку
lagytina -> Барна М. М., Волощенко О. В., Козак О. П, Онопрієнко О. В., Скворцова С. О
lagytina -> Барна М. М., Волощенко О. В., Козак О. П, Онопрієнко О. В., Скворцова С. О
lagytina -> План роботи рмо вчителів початкових класів на 2015 рік № Тема засідань Відповідальний Дата проведення 1 Інструктивно-методична нарада
lagytina -> Вивчення мов національних меншин, інтегрованого курсу «Література» в 2016-2017 навчальному році


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал