Система методичної роботи з класними керівниками у школі



Сторінка1/6
Дата конвертації25.01.2017
Розмір1,05 Mb.
  1   2   3   4   5   6

СИСТЕМА МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

З КЛАСНИМИ КЕРІВНИКАМИ У ШКОЛІ

Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному й індивідуальному бутті цивілі­зованого життя на загальнолюдських цінностях, духовних, моральних і культурних засадах життя українського народу. «Тому мета сучасного освітнього процесу, — зазначено в Основних орієнтирах виховання учнів 1-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 31.10.2011 р № 1243, — полягає не лише у формуванні необхідних компетенції! наданні ґрунтовних знань із різних предметів, але й у формуванні гро­мадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно та моральне зрілої особистості, готової протистояти асоціальним впливам, долати особисті проблемами, творити себе й оточуючий світ». Такі орієнтири розраховано на весь період виховної діяльності з учнями із урахуванням їхніх вікових, індивідуальних і психолого-педагогічних особливо­стей, що передбачають формування цінностей і ставлень особистості до себе і людей, суспільства і держави, природи та здоров'я, праці та мистецтва.

Найважливішими чинниками виховання нормативно-правові документи визначають сім'ю, школу та соціальні інститути.
Школа сьогодні має, в першу чергу, стати осередком виховання, в тому числі самовизначення та самореалізації кожної особистості. Але слід пам'ятати, що виховання — найбільш діалектична та суперечлива сфера педагогічної діяльності, яка повинна відповідати основним прин­ципам: національній спрямованості, культуровідповідності, цілісності, рефлексії, адекватності виховання психологічним умовам розвитку осо­бистості, особистісній орієнтації, превентивності, технологізації.

На сучасному етапі завданням виховання є створення умов, за яких розвиватиметься людина ноосферного мислення, яка добре знатиме себе, використовуватиме власний потенціал, умітиме створю­вати ситуації успіху, розроблятиме та реалізовуватиме свій життєвий сценарій. Тож можна виділити суспільні, культурні, педагогічні та ро­динні умови виховання.

Створення необхідних умов на рівні школи передбачає визначення мети виховання, створення навчальних і виховних програм, спеціальну підготовку вчителів, організацію педагогічної та психологічної допомо­ги сучасній родині під час виховання молодого покоління. \А за таких умов класний керівник має бути готовим до інноваційної діяльності.

У процесі виховання класний керівник (вихователь) керується особистісно зорієнтованим підходом до здібностей, нахилів кожної дитини тим самим створює умови для її саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації на засадах на­ціональних і загальнолюдських цінностей.



Класний керівник — це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність із колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їхніми батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу для створення належних умов щодо виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їхнього соціального захист

Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти
Серед ключових питань діяльності навчаль­ного закладу сьогодні — методична робота з пе­дагогічними працівниками, головне завдання якої полягає в розвитку сучасного педагогічного мис­лення класного керівника, формуванні в педагога якостей інноваційної особистості. Вихователь має бути відкритим для нового досвіду, мати та ви­користовувати внутрішню свободу, розвинений емоційний інтелект.

В. Сухомлинський писав: «Виховання — це багатогранний процес постійного духовного збага­чення й оновлення тих, кого виховують, і тих, хто виховує». Тож не погодитися з думкою великого педагога ми не можемо, адже розуміємо необхід­ність постійного вдосконалення^особистості вчи-теля-вихователя за нових умов розвитку сучасної школи й освіти загалом. Тому виникає потреба ще раз звернути увагу на нові форми роботи в мето­дичному напрямі з класними керівниками загаль­ноосвітньої школи.



ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З КЛАСНИМИ КЕРІВНИКАМИ

Мета та принципи методичної роботи

«Вік живи — вік учись» — у цьому прислів'ї народна мудрість про необхідність неперервної освіти. Певною мірою ці слова належать і до педа­гогічної діяльності. Практика свідчить, що основна діяльність здатна вплинути на підвищення рівня педагогічної майстерності вчителів, їхньої компентенції й ерудиції — це чітка організація на науко­вих засадах методичної та дослідницької роботи в школі.

Як тлумачить педагогіка поняття «методична робота»?

Це досвід, практика, вміння організовувати освітні послуги, виробляти та надавати нові мето­ди і форми роботи з учителями, учнями й батька­ми. Вся система методичної роботи має комплекс­ний характер, оскільки дає можливість учителям навчатись і навчати учнів, а також спрямована на самореалізацію особистості вчителя.

Вислів «методична робота» міцно увійшов до професійного педагогічного лексикону. Хоча те, що воно означає, педагоги сприймають по-різному.

Мета методичної роботи — підвищення рів­ня педагогічної майстерності окремого вчителя й усього педагогічного колективу, надання дієвої допомоги вчителям і класним керівникам задля поліпшення організації навчання та виховання, узагальнення та впровадження педагогічного до­свіду, підвищення теоретичного рівня та педаго­гічної кваліфікації вчителів і керівництва школи.

Методологічним підґрунтям методичної ро­боти з класними керівниками є системний, діяльнісний та особистісний підходи. Підґрунтям для діяльності з підвищення фахового рівня педагогів-вихователів є такі головні принципи:


  • відповідність системи науково-методичної ро­боти сучасному замовленню суспільства, дер­жави;

  • науковість, системність;

  • послідовність, доступність, безперервність, конкретність;

  • єдність теорії та практики;

  • урахування особливостей кожного класного керівника, диференційований підхід до педа­гогів;

  • оперативність, мобільність;

  • творчий характер.

Тож організація методичної роботи неможлива без правильного розуміння її основного призна­чення, кола завдань, проведення хоча б елемен­тарних досліджень.

Система методичної роботи з класними керів­никами передбачає такі складові:



  • вивчення діяльності й особистості класного керівника;

  • планування методичної роботи;

  • стимулювання педагогічної творчості класних керівників.

Єдина методична тема

Серед найважливіших форм методичної робо­ти — робота над єдиною методичною темою (про­блемою). Єдина методична тема має бути актуаль­ною, важливою для школи, визначеною з ураху­ванням досягнутого колективом рівня діяльності та побажань вчителів, відповідати рівневі його роз­витку, сучасним педагогічним ідеям. Важливо, щоб вона охоплювала як навчальну, так і виховну робо­ту, була сформульована досить конкретно та чіт­ко, пронизувала всі форми роботи з педкадрами в школі, містила індивідуальні методичні теми вчи­телів, її розробляння знаходить своє продовження в самостійних заняттях учителів, у їх самоосвіті.

Відповідно до наказу «Про організацію науко­во-методичної роботи з педагогічними кадрами» в школі створено методичну раду.

її мета: організація та координація методич­ного забезпечення освітнього процесу, навчання педагогічних кадрів.



Методична рада

Методична рада — дорадчий орган при ди­ректорові школи, що сприяє розв'язанню пріори­тетних психолого-педагогічних проблем діяльності навчального закладу.

Завдання: діагностика стану методичного за­безпечення освітнього процесу та методичної ро­боти, вивчення та впровадження нових технологій в організацію освітнього процесу школи; створен­ня умов для розвитку педагогічної та методичної майстерності вчителів.

Права методичної ради:

* визначати стратегію проведення методичної роботи;



х оцінювати результатів науково-методичної ро­боти в школі;

  • надавати рекомендації з планування, змісту, форм роботи;

  • вносити пропозиції щодо формування програ­ми розвитку навчального закладу, навчального плану школи;

  • готувати атестаційні матеріали;

  • проводити експертизу авторських навчальних планів і програм педагогів школи;

  • координувати діяльність шкільних методичних об'єднань і творчих груп;

  • рекомендувати співробітників школи до заохо­чення за особливий внесок у розвиток мето­дичної роботи.

Методичний кабінет

У школі створено методичний кабінет, де зо­середжено такі матеріали:



  • інструктивно-нормативні документи та накази. Міністерства освіти і науки України;

  • документацію методичних об'єднань;

  • науково-методичну літературу;

х інформаційний банк даних учителів;

х аудіо-відеотеку освітянських напрацювань;

х підшивки педагогічних газет і журналів.

Наявність цих матеріалів дозволяє реалізову­вати такі завдання:



х надавати навчально-методичні консульташ: класним керівникам;

х організовувати систему заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів упроваджувати кращий педагогічний досвіл та освітні технології;

х координувати форми, методи роботи та самоос­віту щодо підвищення педагогічної майстерності й удосконалення фахової підготовки вчителів.

Сучасний учитель має постійно оновлюва­ти свої знання й уміння, встигати за динамікою суспільного та науково-технічного прогресу. Але існують й негативні явища в методичній роботі: неконкретність постановки мети та завдань, за­організованість, одноманітність форм і методів, безсистемність, неувага до створення сприятливих умов для підвищення кваліфікації та майстерності педагогів, слабкий зв'язок теорії та практики. Все це знижує результативність методичної роботи.

Методичну роботу в школі здійснюємо згідно з чинним законодавством України, нормативно-правовими документами про освіту, рекоменда­ціями МОН України, ПОІППО, науково-методич­ного центру районного відділу освіти. Директор і його заступники з навчально-виховної роботи ґрунтовно та всебічно аналізують підсумки роботи школи за попередні роки, виявляють нерозв'язані проблеми та недоліки, знайомляться з елементами передового досвіду, розробляють план методичної роботи на рік. На початку; навчального року ви­даємо наказ по школі про організацію методичної роботи, в якому визначаємо головну методичну проблему школи, завдання та заходи з її реалізації.

ОСНОВНІ ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З КЛАСНИМИ КЕРІВНИКАМИ

Форми організації методичної роботи в школі досить динамічні. Вибір конкретної залежить від педагогічної культури вчителів, морально-психо­логічного клімату в шкільному колективі, матері­ально-технічних можливостей школи, інновацій­ної відкритості й активності вчителів і керівників школи. Загалом проводимо її в індивідуальній, груповій і колективній формах.

Як індивідуальні форми методичної роботи в навчальному закладі використовуємо: стажуван­ня та наставництво; індивідуальні та групові кон­сультації; підготовку до участі в конкурсі «Класний керівник року»; роботу з класними керівниками над розроблянням творчої теми; роботу з учи­телями, які підвищують кваліфікацію за дистан­ційною формою навчання; творчі звіти вчителів, які атестуються; самоосвіту; взаємовідвідування уроків і виховних заходів; самоаналіз; співбесіду; відвідування уроків і виховних заходів адміністра­цією із подальшим аналізом, рекомендації щодо усунення недоліків.

Серед колективних форм слід назвати семіна­ри, практикуми, фестивалі, конференції, школи пе­дагогічного досвіду, методичні об'єднання, творчі групи, відкриті виховні заходи й уроки, місячни­ки та декади педагогічної майстерності, засідання педагогічної та методичної рад, педагогічні ігри, моделювання педагогічних ситуацій, методичні оперативки, олімпіади методичних інноваційних напрацювань виховних заходів, аукціони методич­них напрацювань, конкурсні виставки методичних напрацювань виховних заходів, конкурси педаго­гічної майстерності тощо.



Діагностування

Діагностування перебуває серед перших ланок методичної роботи в школі. Всі вчителі заповню­ють діагностичні анкети, в яких вказують пробле­ми, з яких відчувають, складнощі та потребують серйозної допомоги. Заповнення анкети не вичер­пує процесу діагностики. Цю роботу продовжує­мо під час індивідуальних бесід із вчителями, які проводять керівники школи та досвідчені педагоги. Діагностування містить також аналіз документації, записів відвіданих заходів тощо. Його, як правило, проводимо в світні, що дозволяє більш оптималь­но спланувати методичну роботу на наступний рік. Також розпочато формування інформаційного бан­ку, який дозволяє простежити динаміку активності методичної діяльності кожного вчителя. Разом із тим для ефективності діагностування ми почали використовувати методику самоаналізу вчителями педагогічної діяльності. Оскільки виховання ви­магає високого рівня психолого-педагогічної під­готовки класних керівників, то під час планування методичної роботи на перше місце ставимо визна­чення компетентності класного керівника, який зможе виконати свої посадові обов'язки.

Планування методичної роботи з класними ке­рівниками, яке відбувається на діагностичних за­садах, має бути забезпечене цілісною інформацій­но-аналітичною системою, постійним оновленням інформаційного банку даних з питань нормативно-правового, науково-методичного та культурологіч­ного напрямів.

Методичне об'єднання класних керівників

Внутрішньошкільною методичною роботою керує заступник директора з навчально-виховної роботи, а головою методичного об'єднання при­значають кращих учителів, майстрів педагогічної справи, які користуються у колег заслуженим ав­торитетом. Внутрішньошкільне методичне об'єд­нання — найпоширеніша форма допомоги вчи­телям.

Основні завдання шкільного методичного об'єднання класних керівників:

* підвищення теоретичного, науково-методично­го рівнів підготовки класних керівників із пи­тань психології та педагогіки виховної роботи;



х організація програмно-методичного супрово­ду виховної роботи в класі, школі, що сприяє удосконаленню та підвищенню ефективності виховної роботи в школі;

х інформування про нормативно-правову базу, що регулює роботу класних керівників, вихо­вателів груп продовженого дня в межах модер­нізації виховання;

  • забезпечення виконання єдиних принципових підходів до виховання та соціалізації учнів, формування мотивації педагогів із метою удо­сконалення професійної компетентності;

  • озброєння класних керівників сучасними ви­ховними технологіями та знаннями сучасних форм і методів роботи;

  • координація, планування, організація та пе­дагогічний аналіз виховних заходів у класних колективах;

  • всебічний розвиток індивідуальності дитини на підставі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволен­ня потреб та інтересів;

  • сприяння становленню та розвитку системи виховної роботи класних керівників;

х оцінювання виховної роботи членів педагогіч­ного колективу;

* вивчення, узагальнення та розповсюдження передового педагогічного досвіду роботи клас­них керівників.



Функції шкільного методичного об'єднання класних керівників:

  • аналітико-прогностична — виражена в здій­сненні аналізу якості надання виховних по­слуг, розроблянні методик й інструментарію виявлення результативності та прогнозування, а також їхнього подальшого вмісту за напря­мами виховної роботи;

  • організаційно-координувальна — забезпечує планування й організацію роботи методичного об'єднання класних керівників;

  • інформаційна — виражена в інформуванні педагогічних працівників школи з питань ви­ховної роботи;

  • методична — забезпечує створення організа­ційно-педагогічних умов з метою удосконален­ня професійної компетентності членів мето­дичного об'єднання.

Змістом діяльності методичного об'єднання класних керівників є:

1) планування й організація роботи методично-


го об'єднання класних керівників, вихователів
груп продовженого дня:

  • розробляння та затвердження планів вихов­ної роботи, циклограм діяльності класних керівників, програм індивідуального роз­витку;

  • розробляння методичного супроводу ви­ховного процесу;

х визначення та затвердження тематики ро­боти творчих груп класних керівників;

х розробляння методик (технік) та інстру­ментарію виявлення результативності ви­ховної роботи за всіма її напрямами;

  1. створення організаційно-педагогічних умов для вдосконалення професійної компетентно­сті членів методичного об'єднання, надання адресної" методичної допомоги (групові, інди­відуальні консультації, наставництво, практика стажистів);

  2. аналізування якості здійснення виховних по­слуг за напрямами:




  • стан виховання у процесі навчання;

  • створення додаткового простору для самореалізації особистості в позаурочний час;

х науково-методичне забезпечення виховного процесу;

х формування виховної системи школи; х організація соціально-профілактичної ро­боти;

х моніторинг рівня вихованості учнів;

  1. систематизація, узагальнення та пропаганда передового педагогічного досвіду;

  2. організація позаурочної діяльності.

Методичне об'єднання класних керівників нашого навчального закладу працює над пробле­мою: «Створення умов для ефективної особистісної самореалізації учнів засобами використання сучасних освітніх технологій». Розподіл роботи методоб'єднання зазвичай плануємо на 4-5 засі­дань. План роботи містить інформацію про ак­туальні питання виховання, внесення коректив до плану методичної роботи на рік, обговорення змісту самоосвіти членів методоб'єднання, взаємовідвідування уроків, виховних заходів та їх ана­ліз, обмін досвідом із різних питань виховання, повідомлення про методичні новинки, підсумки на засідання методичної ради. Під час проведен­ня засідання методичного об'єднання важливо, щоб кожен член групи брав участь не лише в об­говоренні, але й у демонстрації результатів своєї роботи. Звісно, можливий й інший зміст роботи методичних об'єднань. Проте головним залиша­ється те, щоб в роботі методичного об'єднання практикуємо нетрадиційні форми методичної ро­боти з використанням інтерактивних методик. Де­далі популярнішими в роботі класних керівників є заходи зі створення ситуацій активного пошуку, роздумів, вирішення протиріч. Роботу шкільного методичного об'єднання класні керівники неодно­разово презентували на методичних заходах на­вчального закладу та засіданнях районного мето­дичного об'єднання,
►► Єдиний методичний день

Такий день проводимо один раз на чверть для всіх педагогів школи. Напередодні випускаємо те­матичний бюлетень, організовуємо виставку ме­тодичних напрацювань, творчих робіт учителів і учнів школи, нової психолого-педагогічної літе­ратури. В програмі заходів єдиного методично­го дня — відкриті уроки та позакласні заняття, їх розгорнутий аналіз та обговорення, огляд нової методичної літератури, підбиття підсумків (засі­дання «круглого столу» або прес-конференція).


►► Педагогічні ради

Справжньою школою професійної майстерно­сті, віддавна перевіреною традиційною формою є засідання педагогічних рад. Відбувається воно там, де зміст роботи зорієнтовано на впровадженні в практику досягнень педагогічної науки та педаго­гічного досвіду. Форми проведення педагогічних рад теж бувають різними. Серед нетрадиційних слід ви­окремити педагогічну раду, яку проводять у формі ділової гри, «Робота педагогічного колективу щодо впровадження інноваційних технологій у навчаль­но-виховний процес». Педагогічні ради можуть роз­глядати, наприклад, такі питання, як психолого-педагогічне вивчення школярів у класних колективах, методи навчання та виховання, їх оптимальний ви­бір, методика аналізу виховного заходу, розвиток самоврядування, питання правової освіти учасни­ків навчально-виховного процесу. На засіданнях педагогічної ради як вищому органі колективного управління школою ставлять найважливіші пробле­ми підвищення майстерності вчителів з орієнтуван­ням на їх зв'язок із результатами процесу навчання та виховання, заслуховують теоретичні повідомлен­ня, виступи з досвіду роботи вчителів, їхні творчі звіти. Все це посилює вплив педрад на зростання майстерності вчителів, підвищує їхню значущість як органу колективного управління. Порядок тематич­них засідань педрад учителі отримують заздалегідь. Для цього створюємо комісію, яка розробляє план підготовки засідання педради (вивчення відповідної літератури, відвідування уроків і виховних заходів, аналіз особистого досвіду вчителів, оформлення те­матичних виставок, стендів тощо). Основну допо­відь, як правило, готує директор або його заступ­ник. Проект підготовки майбутньої педради також учителі отримують заздалегідь. Чітко сформульова­не рішення або рекомендації, своєчасний контроль за їх виконанням підвищують дієвість і ефектив­ність засідань педагогічної ради школи.



►► Творчі групи

З огляду на рух педагогів-новаторів, що спри­яє педагогічним пошукам і педагогічній творчості на місцях, спрямованим на навчання та вихован­ня, а також на формування авторських прийо­мів і методів, розробляння авторських програм, у школах з'явилася нова форма методичної ро­боти — творчі групи. На відміну від методичних об'єднань, склад творчих груп менш стабільний, їх створюють за принципом спільності інтересів, захоплення єдиною ідеєю. Чисельність групи може

бути різною, але практика свідчить, що у вели­кій групі губиться душевність і відкритість під час спілкування, без чого неможлива комунікація.

Офіційного керівника, як правило, у творчій групі не призначають. Лідерство беруть на себе 1 або 2-3 найбільш активних й ініціативних учас­ники. Свою роботу така група розпочинає з нової ідеї, її розробляння, пошуків однодумців, визна­чення плану. Потім кожен член групи самостійно вивчає наявні теоретичні публікації та педагогіч­ний досвід. Поглибивши свої знання, збагатившись новими даними з цікавого напряму, члени творчої групи обмінюються інформацією, доповнюють одне одного. Виникають дискусії, диспути. Теоретичні рекомендації перевіряють на практиці, під час про­ведення навчальних занять і позакласних заходів. Відбувається активізація взаємовідвідування ви­ховних заходів, уроків, факультативних і гуртко­вих занять, взаємодопомога вчителів-однодумців. Творче засвоєння нового, розробляння авторських програм, прийомів і методів відбуваються набагато швидше, ніж в інших формах методичної роботи.

Творча група вчителів початкової школи роз­робила гру-подорож рідним краєм «Пізнайко» та програму «Орієнтири співпраці» з батьками з пат­ріотичного виховання для учнів 1-4-х класів. Ав­торські програми схвалені методичною радою на­вчального закладу та районного науково-методич­ного центру.

Класні керівники 5-11-х класів працюють над темою «Використання ділових ігор, тренінгів у ро­боті з батьками».



►► Психолого-педагогічні семінари

Семінари — одна з форм підвищення кваліфі­кації. Особистості учня та вчителя дедалі більше потребують вивчення. Такі заняття потрібні всім учителям, тому було доцільним створення по­стійного семінару для всього шкільного колекти­ву. В деяких школах заняття семінарів проводять щомісяця, однак для уникнення перевантаження вчителів можна проводити їх 1-2 рази на семестр. Дуже важливо, щоб у роботі семінару були орга­нічно пов'язані теорія та практика. Наприклад, лекцію, присвячену видам нестандартних форм роботи з батьками, мають супроводжувати відвіду­вання таких заходів. За такої організації роботи результатом семінару стають не лише знання, але й практичні вміння та навички.

Під час проведення психолого-педагогічного семінару особливо необхідно забезпечити

атмосферу творчості й після теоретичного пові­домлення організувати вчительську дискусію, дис­пут. Під час семінару вчителі зосереджують увагу на розв'язанні складних педагогічних проблем, ко­лективно шукають і створюють нові або оновлені методи роботи. Психолого-педагогічні семінари залучають учителів до творчої, експерименталь­ної та науково-дослідницької діяльності. Робота постійного семінару помітно підвищує загальну та педагогічну культуру вчителів.


►► Науково-практичні конференції



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал