Січень 1–31 січня До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка



Скачати 168,2 Kb.
Дата конвертації04.01.2017
Розмір168,2 Kb.
Січень
1–31 січня
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря».

Вхід вільний.

9 січня, четвер, 19.00
Відеопрограма

До 105-річчя з дня народження Марії Примаченко

Документальний фільм «Діалог. Світ і Марія Примаченко».

Режисер — В. Шестопалова.

ТРК «Глас», 2009.

Вхід вільний.

9 січня, четвер, 19.00
Курси української мови.

12 січня, неділя, 11.00
Українська недільна школа імені Павла Поповича

Заняття з української мови, історії України, української музичної культури, хореографії, народних звичаїв і обрядів.



12 січня, неділя, 15.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».



13 січня, понеділок, 19.00
Курси української мови.

14 січня, вівторок, 19.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Вечір Шевченкової поезії.

Читає народний артист Росії та України, лауреат Державної премії СРСР Олександр ГОЛОБОРОДЬКО.

Вхід вільний.



15 січня, середа, 17.00
Книжкові виставки

Відкриття книжкових експозицій: «До 120-річчя з дня народження Василя Еллана-Блакитного», «До 105-річчя з дня народження Марії Примаченко», «До 90-річчя з дня народження Сергія Параджанова».

Вхід вільний.

15 січня, середа, 18.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».



15 січня, середа, 19.00
Курси української мови.

16 січня, четвер, 17.00
Книжкові виставки

Відкриття книжкових експозицій: «До 180-річчя з дня народження Степана Руданського», «До 135-річчя з дня народження Степана Васильченка», «До 100-річчя з дня народження Юрія Збанацького».

Вхід вільний.

16 січня, четвер, 19.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Фільм-опера «Наймичка».

Режисери — Ірина Молостова, Василь Лапокниш. Композитор — Михайло Вериковський. У ролях: В. Донська-Присяжнюк, Л. Руденко, Б. Гмиря та ін.

Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1963.

Вхід вільний.

16 січня, четвер, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.



16 січня, четвер, 19.00
Курси української мови.

17 січня, п’ятниця, 19.00
Різдвяний концерт «Добрим людям на здоров’я».

Беруть участь: Українська народна хорова капела Москви, артисти Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней» та культурно-просвітницької програми «Український музичний салон у Москві».

Вхід вільний.

18 січня, субота, 18.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.



19 січня, неділя, 11.00
Українська недільна школа імені Павла Поповича

Заняття з української мови, історії України, української музичної культури, малювання та хореографії.



19 січня, неділя, 15.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».


20 січня, понеділок, 19.00
Проект «Діаспора»

Засідання молодіжної літературної студії «Когорта»

«Українська казка в контексті світової літератури».

Доповідач — член літературної студії «Когорта» Костянтин РАДЧЕНЯ.

Вхід вільний.



20 січня, понеділок, 19.00
Курси української мови.

21 січня, вівторок, 19.00
Відеопрограма

До 110-річчя з дня народження Аркадія Гайдара

Фільм «Партизанской тропой Гайдара» (спільно з Дитячою бібліотекою ім. А. Гайдара і БК «Гайдаровець», м. Москва).

Режисер — Віра ФЕДОРЧЕНКО.

Творче об’єднання «Екран», 1971.

Вхід вільний.

21 січня, вівторок, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.



22 січня, середа, 17.00
До Дня Соборності та Свободи України

Відкриття книжкової експозиції.

Вхід вільний.

22 січня, середа, 19.00
До Дня Соборності та Свободи України

Урочистий вечір та святковий концерт.

Бере участь лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, народний артист України, кобзар-лірник Василь НЕЧЕПА.

Концертмейстер — Елеонора АКЧУРІНА.

Вхід вільний.

22 січня, середа, 19.00
Курси української мови.

23 січня, четвер, 19.00
Проект «Богдан Ступка»

Художній фільм «Микола Вавілов». П’ята серія.

Режисер-постановник — Олександр Прошкін.

У ролях: Богдан Ступка, Костас Сморігінас, Андрій Мартинов, Ірина Купченко та ін. Виробництво ТПО «Союзтелефільм», 1990.

Вхід вільний.


23 січня, четвер, 19.00
Курси української мови.

24 січня, п’ятниця, 16.00
Книжкові виставки

Відкриття книжкових експозицій: «До 180-річчя з дня народження Володимира Антоновича», «До 175-річчя з дня народження Павла Чубинського», «До 135-річчя з дня народження Станіслава Людкевича», «До 95-річчя заснування Книжкової палати України імені Івана Федорова».

Вхід вільний.

25 січня, субота, 15.00
Проект «Діти в Національному культурному центрі

України в Москві»

Творче об’єднання з естетичного виховання молоді

«Музична юність» м. Москви

Сімейний абонемент для школярів з батьками

«Юні таланти нового століття»

Д. Деліб. Дитячий балет за казкою Е. Гофмана «Копелія».

Бере участь дитяча балетно-театральна студія «Актор» при Державному академічному театрі класичного балету під керівництвом Наталі КАСАТКІНОЇ та Володимира ВАСИЛЬОВА.

Художній керівник — лауреат ІV Міжнародного конкурсу артистів балету в Москві Оксана ТЕРЕЩЕНКО.

Вхід за абонементами та квитками (довідки за тел.: 8-499-241-39-09; 8-499-241-40-62; 8-495-695-79-85).



25 січня, субота, 18.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.



26 січня, неділя, 11.00
Українська недільна школа імені Павла Поповича

Заняття з української мови, історії України, української музичної культури, малювання та хореографії.



26 січня, неділя, 15.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».



27 січня, понеділок, 19.00
Курси української мови.

28 січня, вівторок, 19.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Культурно-просвітницька програма

«Український музичний салон у Москві»

Музично-поетична програма «Шевченко в музиці».

Беруть участь майстри мистецтв м. Москви.

Вхід вільний.



29 січня, середа, 17.00
До Дня пам’яті Героїв Крут

Відкриття книжкової експозиції.

Вхід вільний.

29 січня, середа, 19.00
Курси української мови.

30 січня, четвер, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.



30 січня, четвер, 19.00
Курси української мови.

31 січня, п'ятниця, 18.00
Проект «Українські земляцтва

в Національному культурному центрі України в Москві»

Регіональна громадська організація «Рада Земляцтв України»

Урочистий вечір з нагоди 10-річчя створення Регіональної громадської організації «Рада Земляцтв України».

Всеросійський фестиваль «З чого починається Батьківщина».

Вхід вільний.



КАЛЕНДАР ПАМ’ЯТНИХ ДАТ
1 — Новорічне свято.
1 — 100 років з дня народження Юрія (Григорія) Оліферовича Збанацького (1914–1994), українського письменника.

Народився 1 січня 1914 року в с. Борсуків (нині — Чернігівської обл.). У 1937 р. закінчив Ніжинський педагогічний інститут. Учителював, був на партійній та журналістській роботі.

У роки Великої Вітчизняної війни командував партизанським загоном, пізніше — з'єднанням. За бойові заслуги йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В 1944 р. працював в Українському штабі партизанського руху, 1944–1945 рр. — у Комісії з історії Великої Вітчизняної війни. В 1945–1950 рр. викладав у Київському педагогічному інституті (в 1946–1949 рр. — декан філологічного факультету). В 1972–1981 рр. очолював Київську організацію СПУ.

Друкуватися почав з 1944 р. і спершу заявив про себе творами для юних читачів. Повість «Таємниця Соколиного бору» (1949) по праву ввійшла до скарбниці літератури для дітей та юнацтва.

У збірках оповідань «Над Десною» (1951), «Старший брат» (1952), «Незабутнє» (1953), повістях «Лісова красуня» (1955), «Єдина» (1959), романах «Ми не з легенди» (1973), «Червона роса» (1981) та інших змалював мужність і героїзм українського народу в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками. Актуальні питання сучасного життя, зокрема громадянська активність, людяність, відображені в повісті «Між добрими людьми» (1955), романі «Хвилі» (1967; Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка). В історично-біографічному романі «Сеспель» (1961; літературна премія Чуваської АРСР ім. М. Сеспеля) створив образ мужнього чуваського поета-революціонера. У драмі «Пройти крізь вогонь» (1984) відтворив героїчні сторінки з життя генерала М. П. Кирпоноса.

За роман «Кують зозулі» (1975), повісті «Курилові острови» (1963), «Героподвія» (1966), «Ленінка» (1970) та ін. удостоєний премії ім. Лесі Українки (1975). Повісті «Між добрими людьми», «Морська чайка», «Курячий бог», роман «Сеспель» екранізовані на Київській кіностудії ім. О. Довженка. За сценаріями Ю. Збанацького знято кінофільми «Таємниця партизанської землянки», «Чекайте зв'язкового».

Його твори перекладено багатьма мовами світу.

Помер 25 квітня 1994 року.


7 — Різдво Христове.
8 — Собор Пресвятої Богородиці. Святки.
9 — 90 років з дня народження Сергія Йосиповича Параджанова (1924–1990), українського та вірменського кінорежисера.

Народився 9 січня 1924 року в м. Тбілісі. Навчався у Тбіліській консерваторії. В 1946 р. вступив на режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії. Після закінчення навчання був направлений у Київ на кіностудію ім. О. Довженка. Виявляв інтерес до фольклору різних народів. Його дипломний фільм — «Молдавская сказка».

У 1954 р. продовжував розвивати поетику молдавського фольклору у фільмі «Андрієш». Поставив такі кінострічки, як «Первый парень» (1958), «Украинская рапсодия» (1960), «Цветок на камне» (1962).

У 1964 р. С. Параджанов повернувся до національних фольклорних мотивів і зняв фільм «Тіні забутих предків» за повістю М. Коцюбинського. Через захоплення українською національною культурою був звинувачений у націоналізмі й переїхав до Єревана. Продовжував цікавитися фольклором, не зраджував своїх художніх принципів. На екрани вийшов фільм «Саят-Нова» про вірменського поета доби середньовіччя Саят-Нови.

Був активним громадським діячем, дисидентом, однодумцем українських митців-шістдесятників І. Дзюби, І. Драча, В. Стуса, Ю. Іллєнка, І. Миколайчука та ін. Проти нього сфабрикували справу, в грудні 1973 року засудили на п’ять років позбавлення волі.

Лише в 1984 р. йому дозволили знімати. Цього року на студії «Грузія-фільм» спільно з Д. Абашидзе зняв фільм «Легенда про Сурамську фортецю», а в 1985-му вийшла документальна стрічка «Арабески на тему Піросмані». У 1988 р. вийшла кінострічка «Ашик-Керіб» за мотивами однойменної поеми М. Лермонтова, присвячена пам’яті А. Тарковського. У 1989 р. разом з Ю. Іллєнком створив сценарії «Етюди про Врубеля», «Лебедине озеро. Зона». Мріяв екранізувати твори Т. Г. Шевченка, «Слово о полку Ігоревім».

Народний артист УРСР (1990).

Помер 20 липня 1990 року. Похований у Єревані. Параджановські стрічки стали класикою українського кінематографа. У Києві, на кіностудії ім. О. Довженка, споруджено пам’ятник видатному митцю.


10 — 80 років з дня народження Леоніда Макаровича Кравчука (1934), першого Президента України.

Народився 10 сiчня 1934 року в с. Великий Житин Рiвненської обл. в сiм’ї селянина. Закінчив Київський державний унiверситет iм. Т. Г. Шевченка (1958, економіст і викладач політичної економії), Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1970, кандидат економічних наук). Працював викладачем у Чернівецькому фінансовому технікумі та Чернівецькому державному університеті.

З 1960 р. — на партiйнiй роботi. У липнi 1990 року був обраний Головою Верховної Ради УРСР. 24 серпня 1991 року Верховна Рада України пiд головуванням Л. М. Кравчука та за його пiдписом прийняла iсторичний Акт проголошення незалежності України. У груднi 1991 року став першим всенародно обраним Президентом України. Протягом 1991–1994 рр. вагомими чинниками зміцнення української державності стали закони та постанови про Державний гімн України (було затверджено «Ще не вмерла Україна»), Державним прапором України (став синьо-жовтий стяг), Державний герб України, державний кордон, прокуратуру, утворення Державного митного комітету України та ін. Було створено дiєздатнi iнститути виконавчої влади, основи законодавчої бази, реформовано та пiдпорядковано Українськiй державi всi силовi структури.

З 1994 до 2006 р. — народний депутат України.



У 2001 р. за визначний особистий внесок у становлення і розбудову незалежної Української держави, багаторічну активну політичну та громадську діяльність йому присвоєно звання Героя України з врученням ордена Держави.

Автор книг «Держава і влада: досвід адміністративної реформи» (2001), «Маємо те, що маємо» (2002), «Одна Україна, єдиний народ» (2010).

Почесний президент Міжнародного громадського об’єднання «Рівненське земляцтво».

Нині мешкає в Києві.
12 — 130 років з дня народження Марії Овксентіївни Примаченко (1909–1997), української народної художниці.

Народилася 12 січня 1909 року в с. Болотня (нині — Іванківського р-ну Київської обл.). Серед творів — серія малюнків «Звірі з Болотні» (1935–1941), для яких характерне біле тло, темні плями зображених звірів і птахів, казкові рослини, і цикл «Людям на радість» (1960–1966), в якому переважають малюнки на кольоровому тлі. Найвідоміші розписи: «Пава» (1936), «Чубарики на квітах» (1939), «Козацька могила» (1962), «Ведмеді на пасіці» (1965), «Чотириногий одуд» (1968). Для них характерні яскравий інтенсивний колір, зображення, вирішені в традиціях монументального народного мистецтва.

Ілюструвала дитячі книжки: «Ой коники-сиваші» (1968), «Товче баба мак», «Журавель» (обидві 1970), «Чорногуз приймає душ» (1971, дві останні М. Стельмаха). Твори М. Примаченко зберігаються в Києві, експонуються на українських та міжнародних виставках.

Нагороджена орденом «Знак пошани», лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник України (1998).

Померла 18 серпня 1997 року в Києві.
13 — Щедра кутя.
14 — Новий рік за старим стилем.
18 — 150 років з дня народження Івана Сидоровича Їжакевича (1864–1962), українського графіка, художника, іконописця, письменника.

Народився 18 січня 1864 року в с. Вишнопіль (нині — Тальнівського р-ну Черкаської обл.).

Навчався в Лаврській іконописній майстерні (1876–1882), Київській малювальній школі М. Мурашка (1882–1884). Закінчив Петербурзьку Академію мистецтв (1888). Працював у галузі станкового і монументального живопису, книжкової ілюстрації. 3 90-х рр. XIX ст. у російських ілюстрованих журналах «Живописное обозрение», «Всемирная иллюстрация», «Нива» та ін. уміщував малюнки з життя, побуту та історичного минулого українського народу. В 1893–1898 рр. виконав ілюстрації до творів Т. Шевченка «Причинна», «Гайдамаки», «Катерина», а також інших українських письменників. Автор картини «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь» (1907), творів на теми минулого України («Привели до пана», «Торг кріпаками», «На панщину», всі — 1926–1928). Протягом усієї творчості неодноразово звертався до образів Т. Шевченка, героїв його творів («Перебендя», 1933–1934; «Мені тринадцятий минало...», 1935; «Повстання гайдамаків», 1939; цикл ілюстрацій до ювілейного видання «Кобзаря», 1940; «Катерина», 1952 та ін.). Також виконав ілюстрації до творів: Лесі Українки «Лісова пісня», М. Коцюбинського «Fata morgana», І. Франка «Бориславські оповідання» (всі 1937), Г. Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський» (1941), І. Котляревського «Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» (усі — у співавторстві з Ф. Коновалюком, 1950).

Брав участь у реставрації та поновленні фресок Кирилівської церкви в Києві, трапезної Києво-Печерської лаври. Розписував церкву Всіх Святих над Економічною брамою Києво-Печерської лаври.

Кращі твори зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка.

Народний художник УРСР (з 1951).

Помер 19 січня 1962 року в Києві.
19 — Богоявлення. Хрещення Господнє. Водохреща.
22 — День Соборності та Свободи України. Встановлений Указом Президента України від 30 грудня 2011 року.
24 — 95 років із дня заснування Книжкової палати України (1919).
29 — День пам’яті Героїв Крут. Відзначається щорічно в день, коли біля с. Крути в 1918 р. відбувся бій між більшовицькою армією та загоном київських студентів і бійців вільного козацтва.
30 — 180 років з дня народження Володимира Боніфатійовича Антоновича (1834–1908), українського історика, археолога, етнографа, археографа.

Народився 30 січня 1834 року в с. Махнівка Бердичівського повіту Київської губернії (нині — село Комсомольське Козятинського р-ну Вінницької обл.). Навчався у першій і другій гімназіях м. Одеси (1845–1850). Закінчив медичний (1855) та історико-філологічний (1860) факультети Київського університету. Після закінчення останнього у 1861 р. працював учителем латинської мови в першій Київській гімназії, у 1862–1865 рр. викладав історію в Київському кадетському корпусі. Одночасно з 1863 р. — секретар, а у 1864–1880 рр. — головний редактор «Тимчасової комісії для розгляду давніх актів» при канцелярії київського, волинського й подільського генерал-губернаторів.

Ще в студентські роки посідав гідне місце в київській Громаді, що відіграла велику роль у духовному і культурному житті українського суспільства. З ім’ям В. Антоновича пов’язане зародження та розвиток українофільського руху. Незважаючи на погрози поліції, у травні 1861 року від імені однодумців прочитав промову над труною Т. Г. Шевченка, яка засвідчила його лідерство серед прогресивно налаштованої інтелігенції.

Читав лекції в Київському університеті (з 1878 р. — професор), працював в Археографічній комісії. Зібрав, відредагував і видав 9 томів «Архива Юго-Западной России», що стосуються історії Правобережної України ХVІ–ХVІІІ століть. Вступні статті Антоновича до цих томів присвячені історії козацтва, гайдамаччини, селянства, шляхетства, міст і міщанства, церков та ін. З 1881 р. — голова Історичного товариства Нестора Літописця. Разом із М. Драгомановим видав «Исторические песни малорусского народа» (1874–1875), заснував при університеті нумізматичний музей. Його перу належить тритомне дослідження «Описание монет и медалей, хранящихся в нумизматическом музее Университета Св. Владимира».

Був представником народницької школи в українській історіографії. Створив так звану «київську школу» істориків, що в особі учнів Київського університету Д. Багалія, П. Голубовського, М. Грушевського, М. Довнар-Запольського, І. Линниченка, В. Гошкевича та ін. заклала підвалини сучасної історичної науки.

Автор понад 300 праць з історії, археології та етнографії України. Усвідомлював велику роль козацтва в історії України, проте на відміну від істориків народницького напряму зовсім не ідеалізував його, а оцінював об’єктивно. Його твори вирізняються лаконічністю, проблемною інтерпретацією фактів, монографічною глибиною висвітлення теми.

Помер 21 березня 1908 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.






Каталог: wp-content -> uploads -> 2012
uploads -> «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»
uploads -> Наказ №1009 від 19 серпня 2016 року Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21. 08. 2013 №1222
uploads -> Тарас Шевченко і Михайло Грушевський
2012 -> Жовтень 1–14 жовтня Художні виставки
2012 -> Вересень 1−30 вересня До Дня Незалежності України
2012 -> Вересень 1–18 вересня Художні виставки
2012 -> Липень 1–31 липня До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка
2012 -> Січень 1−31 січня До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал