Що з нами буде далі Настав час планувати



Скачати 118,08 Kb.
Дата конвертації16.12.2016
Розмір118,08 Kb.
ГЛАВА 5
“ЮНІСТЬ”



  1. “Що з нами буде далі
    Настав час планувати
    Стосунки крепше сталі
    Більш ні чого чикати ...”
    “Поспішати я не можу…
    А зараз хочу спати!
    Еос треба привітати
    Щоб не долати огорожу
    В ночі страхів багато
    Та мозок в голові як вата



  2. А що до нас, то перегодом ...
    Повинен духом я зібратись
    Їшла б до дому, ти городом
    Аби не з ким не зустрічатись!”
    “Стривайка любий на хвилину
    Чого ж одразу ти не міркував!?
    Як лізти зверху, то ти знав
    Затирлував не мов скотину
    Тоді веде у стойло став
    Такий у Римі є устав!”



  3. “Стій, мила, не газуй...”
    “Сам не гальмуй! Я жінка!
    Хочь у двері пальца суй
    Від тебе матиму я синка...”
    “Як так, ми ж тільки раз!?”
    “Може вітерець надув...”
    “Так я ж у капелюсі був!”
    “Ну, такий жіночий сказ...
    Мужність є в кохання грати
    Вистачить і доглядати!”



  4. Загубив Гай мови дар
    Як риба пелькою крутив:
    “Це нижче пояса удар!
    За що таке я заробив!?
    Меліса, я ж тебе кохаю
    Тікати з міста не збираюсь
    Якщо було погано, каюсь
    Але не хомутай благаю!
    Що заманеться я зроблю
    Як тільки гроші зароблю!”



  5. “Отак!? Не вигадав ти краще
    Скажи ще, трохи послизнувся
    Одразу не схватився, бо ледаще
    А там вже бог якийсь торкнувся!”
    Духом Юлій занепав
    Але Юпітер все побачив
    Щоб самки зов не заартачив
    Та Ватерлоу Гай не здав
    Хрещеннику пішов на допомогу
    Спустивши біля нього ногу



  1. Промовив: “Зупинися час!”
    Замерло все не мов вкопали
    Позамерзав в лампадах гас
    Лежачі всі і ті стояли!
    “Цезарь, я зійшов на мить!”
    “Юпітер, батько мій хрещений!
    Напав на мене секс скаженний!”
    “Стій! Сльози піздно лить
    Уважно слухай, обмаль часу
    Забудь Мелісу, цю заразу




  1. Але запам`ятай урок
    Щоб не потрапити в халепу
    Який би не намітив крок
    З потилиці начухай лепу
    Повільно з боку обміркуй
    Аби гилок не наломати
    Ні де з ненадська не устряти
    Лише переконавшись суй
    У діжку кляпа, ніс у справи
    В петлю шию, спис до лави!




  1. Второтав що казав
    Чи пруз вуха протустив?”
    Та Юлій так переказав
    Як Зевс від нього чуть хотів:
    “Скажу стисло, татко:
    ”Дуже гарно поміркуй!
    І краще все одно не суй!”
    Може вийшло трохи гадко
    Та все я файно зрозумів
    Що ти мені сказать волів!




  1. Більш не трапется прокола!
    Але з Мелісою як бути
    Вона крутиться навколо?”
    “Про неї можешь вже забути!”
    Юпітер блискавкой махнув
    І вдарив в лоба що є мочі
    У дівки аж зассяйли очі!
    Володар Світу ізвергнув:
    “Дитя моє іди до дому
    Набий до перогів аскому




  1. Феменісток клуб заснуй
    До гроба будь фрегідной
    Одежу модну не шануй
    І смертью вмри негідной!”
    “Зевс, за що її ти покарав!?”
    “Повинна бути рівновага
    Не потрібна тут відвага
    Як що комусь допомогав
    То інших треба покарати
    Щоб рівновагу не зламати

  2. Чи хочешь ти щоб навпаки
    Мелісі з квітами вінок
    Тобі на згадку тумаки?”
    “Ні тату!”, “Тож синок
    Дурні облишь питання
    Не довго жить тобі спокійно
    Ходити вчися самостійно
    Скирдуй щильніше знання
    І мій урок не забувай
    Ну все до зустрічі, бувай!”




  1. Так юність Гая почалася
    І ледь одразу не скінчилась
    Любов пожежей зайнялася
    Та у чуланах душі збилась
    Пущена шляхом статевим
    Свідоме все накрила
    Мрії глибоко зарила
    Блазнем став би Гай місцевим
    В історії прощай відомість
    І в загалі людська свідомість




  1. Юпітер зник пішла година
    Меліса встала, отряхнулась
    Геть побігла як дитина
    На Цезаря не озернулась
    Ні чого наче б то не стало
    Юлій більш її не бачив
    Могоричем богів віддячив
    На жаль цього було за мало
    Бо Громовержець лохонувся
    Про феміністок заікнувся




  1. Аби тоді володар знав
    Незадоволені ким стали
    Мелісу той час одіслав
    Аіда слуги щоб забрали
    Але що трапелось- терпіть
    Розплодилось феменісток
    Краще б стільки мазахісток
    Легше їх задовільнить
    Їм з лозиною биття
    Вистачає для життя!




  1. А от фрегідні феменістки
    Не тямлять що бажають
    Як есесовські садістки
    Пару злістью випускають
    Ні як не можуть розібратись
    Куди і де їх ущемляють
    Кого і як не дозволяють
    Не рішать чим заніматись
    Чи зашивать усе к чортам!
    Та вигризати чужий срам?



  1. Хотіли буть чоловіками:
    “Фізичну дайте нам роботу!”
    Нагородили тракторами
    Лишились мало без клопоту
    Феменістки знов кричати:
    “Не можна жінку ображати
    Як в цих умовах працювати!?
    Треба трактори міняти!”
    Два дні відпочили феменістки
    Підти надумали в таксістки…



  2. Бажання є, гука природа!
    Але самим то не додуть
    Що головне в зростанні рода!
    Щастя там жінки кують!
    А феменістки все страйкують
    Не знамо з ким, не зна за що
    І головне, виходить що!?
    Як вимоги не побудують
    Чоловіки в усьому винні!
    Але жінки всі тоже свині!




  1. Які у груби з казанами
    Ведуть хозяйство не гуляють
    З чоловіками та синами
    Про свою родину дбають!
    ... А як же там таксістки?
    Звичайно знову проти!
    Не ма ні якої турботи
    Майданують феменістки:
    “Порушують права жіночі
    Хто ж працює серед ночі!?”




  1. Так боролись феменістки
    Жінки щоб стали каратистки
    Політики та терористки
    Порно акторки, тенесистки
    І все одно не бездоганно...
    Каратисток бьють бува
    Терористок убива
    Тенесисткам не погано
    Але ракеток всим не вистача
    Та і відскок дебелий у м`яча!




  1. В політиці та в порно гарно!
    Оточення міняють що доби
    Не витрачая часу марно
    Мільйони ставлять на диби!!!
    Та поки Рим цього не знав
    Перстом Гай похрестився
    До дому швидко припустився
    Але не довго у покої спав
    Коли богів богато
    Комусь та приглянеться хата



  1. Важко, хтось та допоможе!
    А якщо б він був один?
    Все хіба вглядіти може!?
    Сам на небі господин!
    Так що я не заздрю тим
    Хто одного бога має
    Дрова з ним поналомає
    Без вогню не буде дим
    Спалять купами народу
    Накидають жінок в воду!...



  2. І приснився Гаю сон
    З Олімпу наче він спустився
    На дорозі стоїть слон
    Гай негайно зупинився
    Висохла у роті слина
    Він пита із-за слона:
    “Хто ти бог чи сатана?”
    Появилась чіясь спина:
    “От ти все і поділив
    Світа сторони опреділив




  1. Прийшов усім богам кінець
    Хочь зміни сам ти розпочав
    Але знімай і свій вінець
    Досить вже попанував!”
    Закінчив цими словами
    Двоє разом обернулись
    На всеобіч озернулись
    Та ідти хотіли самі
    “Постривайте, нові боги
    А чому в одного роги?”




  1. “Твої мари, сам відповідай
    Ну а нам скоріше треба
    Пекло заснувати, рай
    Та зайняти більше неба
    З`явитись файно на Землі
    Гламурне шоу влаштувати
    Сценарій сядемо писати
    Щоб удавитись королі
    Лусне стара сфера
    Та почнеться нова ера!”




  1. Гай прокинувся вспітнілий
    Кулей вилитів з кроваті
    І як глина синьобілий
    Босяка побіг до баті
    Нічна варта не дрімала
    Та не стала на заваді
    Цей біжить, то бути раді
    Сама двері відчиняла…
    Ні чого сваритись з тим
    В кого сред богів відчим


  1. Сірник Цезарь запалив
    На вівтарь упав плашмя
    Носа ледь не розчавив…
    “Не проходить, блін і дня!”
    Поруч виріс Апполон:
    “Ну чого тобі не спиться?
    Чому дома не сидиться
    Боги бачуть третій сон
    Геліос не в колесниці
    Не розімкне Зевс дісниці!”



  2. “Мені наснилась маячня
    Наче світ старий руйнується
    Химерне це передчуття
    Щось лихе готується!”
    “А це до ранку почекає?
    Олімп весь зараз спить
    Можна храма зачинить
    Ні хто тобі не дорїкає
    З першим промінем приходь
    Та хоть про лабасів заводь!?”




  1. Не закінчив Апполон
    Морфій появився:
    “Чому, Юлій сумний тон?”
    ”А ти чого спустився?
    Ніч кругом? Іди працюй!”
    “Ні, цей хлопець, Апполон
    Бачив дуже дивний сон...”
    “Да!? Стоїть на річці буй...”
    “Не глузуй, а зачекай
    Розповість нам Юлій хай!”




  1. “От Вулкан вас всих трясе!
    Взагалі не ясно буде
    Якщо Венеру принесе
    Чим займаються там люди?
    Уже не сплять, бо Морфій тут ...”
    “Чикав Венеру!? Ось я плут!”
    “...Ну от, закінчився і блуд
    Боги, рятуйте бідний люд!!!”
    “Хрещеник не без глузду мій
    Не товче дарма телій!




  1. Юлій, що хотів казати
    Чи може Зевса нам гукати!?»
    “Хіба із вами можна спати
    Чого серед ночі волати?
    Справ у день до волі!
    Не платять нам понадурочні!
    Тому роздам лящі я сочні!”
    “Оце так оберт Долі!”
    “Не бійся, Морфій, все в порядку
    Роби Зевсику зарядку!”




  1. Я кожну ніч працюю
    Не мало в світі бачу
    Ще більше звістно чую
    Але сьогодні на удачу
    Цезарь нам такого дав!...”
    “Ну що там, Апполон
    Путній був трезвон?”
    “Та Юлій слова ще не мав.”
    “Тоді, хрещеник, сподіваюсь
    Не за дарма в ночі я маюсь?”



  2. “Сон мені наснився
    Його запам`ятати вспів -
    З Олімпу наче я спустився
    Та блазнів двох зустрів
    Я запитав: “Ви нові боги?”
    Вони цього не знали
    І поки їх назву чикали
    В одного були роги...”
    “Це не диво, ще два сина
    Широка була стежина?”




  1. “Ні, стежечка вузька
    Слон її загородив
    З налигачем та без дзвінка
    А той з рогами його бив...”
    “І що вони тобі казали?”
    “Спочатку я сказав
    Що слона за бога мав
    Тоді вони відповідали
    На вірний шлях я вивів світ
    Старих богів закінчин гніт




  1. Бог один повинен буть
    Керувати на Землі
    Всі перед ним коліна гнуть
    Та всяке інше в загалі...”
    “Оце так думка грандіозна!
    Вчись Гіпнос як треба жити!
    Як народ за ніс водити
    Ігранка всим скаліозна
    Самі повинні здогадатись
    Навіщо всим нам надриватись!?




  1. Призначити чергового
    Якось там його назвати
    Вірять хай у бога нового
    Про нас можна забувати
    Житемем на небі у покої
    Без галасу та сварок
    Гвалту та запарок
    Не лазить у людські покої
    Черговий за день що встиг
    Тим знать і допоміг!



  1. Апполон твоя турбота
    Сядь на Пегасі політай
    Якщо з думами нудота
    Допоможуть Музи хай
    Таке щоб шоу розігнали!
    Трісне хай антична сфера
    Та почнеться нова ера!”
    “І у сні ті так казали!”
    “Пусте! На силу відпочиним
    У людей з потреби згиним!”



  2. “Стій, Юпітер, зачекай
    Світ ви хочети покинуть?
    Люди мруть тоді нехай
    Тут усі без вас загинуть!”
    “Ні, Цезарь, все не так!
    Новий вітер я вже чую
    Даже трішечки сумую…
    Закінчиться цей бардак
    Коли усим допомогають
    Та бездарі перемогають …




  1. Світ буде розвиватись
    Надії на богів не стане
    Ні чого у вівтаря валятись
    Народ ледарювати перестане
    На дроті виростять кавун
    Штучно зроблять сало
    Коли кнурів стане замало
    Гравітаційний винайдуть двигун
    Боги будуть поглядати
    Та може трошки направляти




  1. Кинуть яблуком по голові
    Нахилять трохи башню в бік
    Щоб міркували вже самі
    Не зважаючи на вік...”
    “А що ж робитиму я сам!”
    “Ти, Юлій не трусися
    Ми ще ні куди не ділися
    Підбиратимем твій срам
    Не склали поки новий план
    Все буде за старим, дружбан!




  1. Для хвилювань не ма підстави
    Твоє майбутне на контролі
    Веди у бій потужні лави
    Та не вагайся що до долі
    Об`єднуйся хоч з ворогами
    Але готуй свого коня
    І той тебе одного дня
    Пронісши довгими ланами
    Підніме вище голови
    Без скіпетра та булави!


  1. А за послугу твою
    По царські я віддячу
    За ціной не постою
    І дівку дам в придачу
    Тепер швиденько забирайся
    Біжи до дому засинай
    Язиком не тіліпай
    Дурницями не переймайся
    Наполягай у справах до кінця
    І маківку не лишешь без вінця!”



  2. Гай пішов, боги стояли:
    “Ну діти, все! Тепер до кола
    Нагоду добру ми спіймали
    Забавка поки не охолола…
    Да, Морфій, нагадай мені
    Щоб людям я за це віддячив
    Таблицю, чи закон втокмачив
    Якомусь генію у сні!
    Тепер давай, усих збирайте
    Новий план мені складайте!”




  1. Боги на небо поспішили
    А Юлій вдруге в ліжко ліг
    Що вони таке рішили
    Зрозуміти він не міг
    Гіпнос уже стояв на стрьомі
    Сон Цезарю наслав одразу
    Чудову дівчину для сказу
    Та у ледачій полудрьомі
    Ще Венера підмішала
    І до обід дитина спала




  1. Після нічних подій
    Про Юлія не забували
    На допомогу їшли мершій
    Та лишком не надопікали
    Бажанками і Гай не доставав
    Верхи збираються змиватись
    На них не можна покладатись
    Це він єдиний в світі знав
    Але як всі служив богам
    Про те завжди робив все сам




  1. Та родичів не відміняв
    Вони єдині на завжди
    Свої на Гая плани мали
    Не витягти без них води!
    Дядько Марій був політик
    Ні хто не зна, за що він дрався?
    Із Суллою тоді змагався
    Втягнув і Юлія у гнидник
    Весілля стратегичне учинив
    Аби додать суспільний вплив


  1. Шістнадцять Гай не відгуляв
    А жінці і того не стало
    Але ні хто їх не питав
    Бо у політиці ваги замало
    Корнелія дівчину звали
    Цини меньшою дочкой була
    Як Юлій щастя здобула
    Бо проти Сулли встали
    Марій з Циной хотіли разом
    Кар`єру Фелікса накрити тазом



  2. Цезаря таке не хвилювало
    Він мріяв лише про дівчину
    Яку не знав і бачив мало
    На заручинах одну хвилину
    Більш зустрітись не давали
    Добре Венера прилітала
    Та швидко дівку змалювала
    Тож молоді усе взнавали
    Коли у храмі одружились
    Та на перині умостились




  1. Поки кругом свічки тримали
    Балакать ні як по обряду
    У двох що сили ліжко м`яли
    Разів по п`ять чи вісім к ряду
    Як пішла родина за столи
    Гуляти, пити, святкувати
    Гай любу в купу зміг з`єднати
    Укрились наші анголи
    Та в перше повели розмову
    Про свою халепу нову:




  1. “А ти ні чого, тренувалась?”
    ”Ти б здивувався скільки,
    Аби тобі за так зізналась!
    Але вже не сьогодні тільки…”
    “Венера мені не збрихала
    Ти напомацки кругленька!”
    “До того ще і не дурненька
    Але тебе за краще мала
    Мені то подруги казали
    Що ви з красою не гуляли




  1. Я міркувала– різна врода
    Але лице життя носити!
    Не схожий зовсім на урода
    Та пикою щурів давити!”
    “Ну, розуму хочь розкидай!”
    “А я не тільки ліжко дерла
    На гузні в школі дір не терла
    Аби приборкать дикий край
    Не досить довгі ноги мати
    Ще головою треба знати!”



  1. “Міркую ми притремся.”
    “А більше ні чого робити
    Коли спочатку не поб`ємся!?
    То довго будем разом жити
    Дітей я нарожаю сграю
    Розумом у батька будуть
    Красу мою усі здобудуть...”
    “Таке я слабо уявляю
    Аби не вийшло навпаки
    Ото де будуть ковпаки!”



  2. “Росповіси про себе щось”
    “А що тобі цікаво?”
    “У дитинстві як жилось
    Багато гарного, чи мало?”
    “Я в сотім році народився
    Як Марій тевтонів побив
    Без шкур сідниці залишив!
    В пологах чуть не удавився...
    На різний це почуєшь лад
    Змастили байку як салат!




  1. Хто батько не відомо
    Мати дівкою гуляла
    Вершників борола втома
    А вона ще гарцювала!
    Хрещених ціла ставка
    Може ті хто участь брав
    Або хто очі витріщав
    Але була у церкві давка
    Стіни ледве всих вмістили
    Коли в перше мене мили




  1. Ріс з малку самостійно
    Шукав де більша купа
    Шкодував що дня постійно
    Тому червона була дупа...
    А ти коли на світ з`явилась?”
    “Як батько претора здобув
    В той вечір Нотом і надув
    У дев`яносто шостім народилась
    Спокійно жити не давали
    Одразу бабку прив`язали




  1. І весь жіночий геморой
    Впав мені на плечі
    Ні хто не панькався зі мной
    Я даже мріяла про втечі
    В дівчачу школу відрядили
    Аби на хлопців не дивилась
    Як тоді я з ними билась!
    Але ми так самі чудили…
    У нас були дівки з Лесбоса
    З їх витівок вставала коса!



  1. Хлопців теж не пропускали
    Бігали в ночі гуляти
    Вихователі хочь пильнували
    Та локшу мали з вух знімати...”
    “І отак ти жінкой стала?”
    “Ні, таке раніш мене спіткало
    Цікавого було там мало
    Раз з дому п`яти накивала
    Погуляла на жіночі свята
    Та поверталася з Арбата




  1. На вулиці мене догнали
    Я со страху перелякалась
    Вони кудись пройти питали
    А я ростала та віддалась
    Терпіла трошечки спочатку
    З зубів аж позлітали скоби
    Але з часом відновила спроби
    Та найшла лише печатку!”
    “І давно таке гайнуло?”
    “Та ні, ще року не минуло




  1. А ти як чоловіком став?”
    “Не досить романтично...”
    “Повій на розі охмуряв!?”
    “Ну, це за надто вже цинічно!
    Рідня таке не допустила,
    В ночі хрещена завітала
    Все пояснила, показала
    Як слід, де треба підсластила
    Бранити родичів не вдячно
    Піклуються, аби було все смачно!”




  1. “А, що тобі до уподоби?”
    “На зорькі підхватитись
    Випить соку, зїсти здоби
    На турнікові покрутитись
    Вірші на самоті складати
    Годинами у келії читати
    Або на кручі малювати
    Зі скелі в воду пострибати
    Найдужче політати мрію!
    Але на жаль цього не вдію…




  1. Кохаю рідну батьківщину
    Рівно дихаю до свят
    Бажаю обійти країну
    Отримать консульський мандат!”
    “Он ти куди задрав!
    Тоді я жінка буду вірна
    Німа, слух`яна, смирна
    Аби мене з собою взяв
    У сенаті подивитись
    Як старшини будуть битись


  1. А в загалі люблю я спати
    На танцях гузном покрутити
    На майдані погуляти
    Можу куховарить, шити
    Обожнюю охайність, лад
    Стосунки романтичні
    Цікаві, різнобічні
    У ліжку збоченців парад
    Але все по-простому
    Не набивало щоб оскому.”



  2. Весілля за день промайнуло
    Доросле почалось життя
    Навчання в буднях потонуло
    Пішло дитинство в небуття
    Юлій Гай служив у храмі
    Одержавши духовний сан
    У тозі вже ходив як пан
    Корнелія допомогала мамі
    Жили назад не озираючись
    Та головне аби не лаючись




  1. Корнелія собі гуляла
    Поважала чоловіка
    Рога на Гая не чипляла
    І не несла у хату лиха...
    Отут і вішати вінець!
    На жаль таке життя не вічне
    Одруження то політичне!
    І хочь був Цезарь молодець
    У сварки зайве не встрявав
    Про те ні хто його не запитав




  1. Рим на місці не стояв
    Владні терези гойдались
    Діктатором Корнелій став
    Марій з Циной обломались
    Розправа довго не чикала
    На майдані Марія казнили
    У властній хаті Цину задушили
    Ні кого нова влада не минала
    Всих ворогами Риму охрестили
    І з міста швидко попросили




  1. Майно вороже все забрали
    Дома, що кращі позаймали
    Прохвостіші Сулли васали
    А що не треба то продали
    Аукціонами Марк Ліцій керував
    Грошей з торгів не мало мав
    Тоді звичайно він не знав
    Що Цезаря дарма займав
    А Юлію кінці аби не дати
    Прийшлося з Риму відступати


  1. Шлюб Гая Сулла скасував
    Хотів Корнелію собі забрати
    Та Цезарь на увазі мав!
    Дружину не збирався віддавати
    У Віфінію вони втекли
    Що встигли те продали
    Інше кинули, його покрали
    Діктатора гнів навлікли:
    “Догнати!”– він репетував
    Але очах, та лють угамував




  1. В сенаті Суллі натякнули:
    “Краще Цезаря не бити...”
    В храмі трішечки капнули:
    “Навіщо владі Гая злити!?”
    Віж жаби Сулла аж сказився:
    “Кожен з вас від жаху бздить!
    У хлопці сотня Маріїв сидить!
    І поки він не оперився
    Його нам треба наздогнати
    Бо буде всим козина мати!”




  1. Та кажуть всеж за Юлієм
    Ні хто із Риму не погнався
    А він з дружиною у Бартієм
    З чужим ім`ям подався
    В Азіі щоб заробити хліб
    Посади краще не знайшов
    До Гнея в армію пішов
    Не мало Гай провів там діб
    Аби ким буде битий Мант узнав
    То Цезаря до смерті б загоняв




  1. Блищатимуть клинки пізніше
    Час нову рису наближає
    Не написав про це ще Ніцше:
    “Юнатство на облом чикає”
    Від мамки хлопця одірвали
    Тепер він сам у водоверті
    Від народження до смерті
    Крокує як ми планували
    Тому з наступної частини
    Усе розглянем до години




  1. З юністью вже час прощатись
    Вона звичайно що одна
    Кожен має у душі зізнатись
    Що не його у тім вина
    Коли уваги не звертали
    На все яскраве та чудове
    На перше, надзвичайне, нове
    Дорослішати поспішали
    А з годом щиро жалкували
    Що роки ті не цінували



  1. В давнину усе минуло
    Чи так було вже не дізнатись
    У морі часу потонуло
    І на поверхню не піднятись
    Але життя вперед іде
    Крокує молодість на зміну
    Не повернути вже дитину
    Узнаєм ми коли і де
    Взяв спис у руки наш козак
    Обравши самостійно шлях!


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка