Сценарій до свята: „Великдень”



Дата конвертації29.12.2016
Розмір1,12 Mb.
ТипСценарій
Сценарій до свята:

Великдень”


Дівчинка: Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись од турбот,

І підіймає волошкові очі

До віщих, до церковних позолот.


Хлопчик: Душа стає і цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться, старання добротою

На ранньому скоромному столі.


Дівчинка: Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку підносить,

Христос воскрес!


Всі: Воістину воскрес!

Пісня « Ясне сонечко..»

(Діти обмінюються крашанками, писанками, б'ють одне одного гілочками верби, приказуючи:

Дівчинка: Верба б'є, не я б'ю.

Хлопчик: Через тиждень – Великдень.

Дівчинка: Недалечко – червоне яєчко.

І ведуча: Великдень – одне з найбільших свят християн.

Святкується в Україні ще з Х ст. навесні й пов'язане із

воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великдень

або Великий день.



ІІ ведуча: В дохристиянські часи це було свято весняного сонця і

пробудження природи від зимнього сну. Існує чимало

прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.

(На сцені знову діти).

Дівчинка: Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні

піде дощ.



Хлопчик: Коли на Великдень дощ, або хмарно, буде врожай.

Дівчинка: Якщо на Великдень удень спить господар, то виляже

пшениця, якщо ж господиня – виляже льон.



Хлопчик: На Великдень перший раз зозуля закує. Цього дня якось

особливо сонце світить, кажуть люди, сонце «грає».



І ведуча: Останній тиждень перед Великоднем називають Білим,

Чистим або Вербним.



ІІ ведуча: У ці дні в господарстві все чистять, прибирають, білять

хату, розмальовують комин, піч. Прикрашають хату

вишиванками, дерев'яними чи паперовими голубками,

писанками.



І ведуча: Вичищаєм двори й хати,

Серце вичищаєм

Від невіри і гріхів,

Що за життя маєм.

У четвер страсний та чистий

Чистота скрізь сяє.

У вечірню годину

Свічечка заграє.



ІІ ведуча: До Великодня, як до Різдва, батьки купували дітям

гостинці – цукерки, пряники, свистунці.



(На сцені діти із запаленими свічечками).

Хлопчик: Найважливіший день Вербного тижня – Четвер. Його

називають Страсним, Чистим або Живим.



Дівчинка: До цього дня в кожній хаті викачують, виливають з воску

свічки – Трійцю.



Хлопчик: Одна свічка – сонцю, друга – покійним роду, а третя – за

здоров'я і щастя живих.



Дівчинка: Запалену на відправі таку свічку несуть додому. Вона

має велику чарівну силу.



Хлопчик: У п'ятницю чи суботу печуть паску – великий, гарно

випечений хліб, який символізує вічність людського

життя. Розпалюють дрова в печі, гнітять паску свяченою

вербою (з минулого року).



Дівчинка: Цього дня господиня хвилюється особливо. З хати не

можна нічого позичати. Коли печеться паска, треба, щоб

нікого чужого не було в хаті. Паска в піч, таргани,

цвіркуни та мокриці – геть з хати.



І ведуча: Ось і п'ятниця надходить,

Печемо ми паски.

Білий хліб, пухкий, духм'яний –

Із Божої ласки.



Діти по черзі: Печуть матуся велику паску,

Бо ж Великодній надходить час,

А діти просять: «Зробіть нам ласку –

Спечіть маленьку паску для нас».


Маленьку паску спекла матуся –

Яка ж гарненька, хоч і мала!

В кошик поклала її Ганнуся

І посвятити в церкву пішла.

Пасок великих кругом багато,

Однак маленька – найкраща з всіх!

Маленька паска в велике свято –

То радість дітям, великий сміх.



І ведуча: Невід'ємна частина Великодного свята – писанка. У наших

предків яйце було символом весняного відродження

природи, зародження життя, продовження роду.

ІІ ведуча: Фарбами розмальоване яйце вважається оберегом. З

писанок, крашанок розпочинався великодній сніданок у

кожній українській оселі.

(На сцені діти. Вони виносять відра з водою, опускають туди червоні крашанки, вмиваються).



Дівчинка: Коли вмитися водою, в якій є червона крашанка,

То будеш весь цей рік гарним і здоровим.



Пісня «Гарна писанка у мене»

Перша: Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.



Друга: Змалювала диво-пташку,

Вісім хрестиків дрібних,

І малесенькі ялинки,

Й поясочок поміж них.



Третя: Хоч не зразу змалювала –

Зіпсувала п'ять яєць.

Та як шосте закінчила,

Тато мовив: “Молодець!”



Четверта: Я цю писанку, напевно,

Для Іванка залишу,

А для мами і для тата

Дві ще кращі напишу.



І ведуча: Назва “писанка” походить від слова “писати”. Крашанки –

одного кольору, а писанки “писані” малюнками,

орнаментами. Існує багато легенд про те, чому на

Великдень фарбують яйця.



Дівчинка: Легенда перша. Після смерті Христа сім іудеїв зібралися

на банкет. Серед страв була смажена курка і варені вкруту

яйця. Під час банкету хтось сказав, що Ісус воскресне на

третій день. На що господар дому заперечив: “Якщо курка

на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він

воскресне”. І тієї ж миті яйця змінили свій колір, а курка

ожила.

Хлопчик: Легенда друга. Діва Марія, аби розважити немовля Ісуса,

пофарбувала варені яйця червоною, жовтою, зеленими

фарбами. Тому в Польщі пасхальні яйця прийнято

фарбувати не тільки в червоні кольори.



Дівчинка: І все-таки найбільш розповсюджений колір пасхальних

яєць – червоний. Пов'язано це не тільки з легендами і

древнім повір'ям у магічну силу червоного кольору, а й з

чисто практичним міркуванням – фарбувати яйця

червоним кольором найлегше – в усіх країнах для цього

використовували лушпиння цибулі.

(Учні демонструють різнокольорові крашанки, пояснюють значення кольору).

Перший: Червоний – колір життя, колір любові, колір дня, радість

життя і любові.



Другий: Зелений – колір весни, пробудження природи, надії,

радості буття.



Третій: Блакитний – символ неба, простору, вітру, здоров'я.

Четвертий: Жовтий – символ місяця, зірок, це колір хлібного лану,

жита, життя.



Шостий: А ось писанка – символ народного живопису. Всесвіт

вміщується у них.



І ведуча: Ось і субота надійшла.

Написали для діток

Цілу миску писанок.

Ці – в квіточку, ті – в палочку,

Ті зелені, мов листочки,

А ті – в зірочки ясні,

Ті – в метелики дрібні…

Тож і сипляться з-під стріхи

Гомін радості та втіхи.

Повна миска писанок

Для маленьких діточок.

(Ведуча обкладає паску писанками. Виходить дитина з писанками в кошику і промовляє:

Що за дивнії яєчка

Наша курочка знесла?

Намальоване гніздечко,

Ще й пташиночка мала.

Навкруги барвисті квіти,

Жовті, сині гілочки…

Чи здогадуються діти,

Що це? Певно…



Всі: Писанки.

Дівчинка: Їх не курочка знесла,

Їх матуся принесла,

Ми гуртом розмалювали

Для святкового стола.

Сяють наші писанки –

Як весняні квіточки.

Писанка – це дивосвіт

Цю красу шанує світ,

з року в рік і крізь віки

Всіх чарують писанки


Пісня «Розмалюю писанку, розмалюю…»

ІІ ведуча: Обираючи писанкові мотиви, надавали перевагу тим, у

яких прославлялася селянська праця, вшановувалася

земля, вода, звичаї і обряди. Сонце малюють у вигляді

кола, ружі, зірку – у вигляді променів, воду – у вигляді

хвиль.

І ведуча: Настає Великодня ніч: земля відкривається, і можна

знайти скарби. Цілу ніч горять вогні. Вогонь свічки,

багаття – неодмінні атрибути Великодня: в останню ніч

Христа апостоли грілися біля багаття.



ІІ ведуча: У Великодню ніч не лягали спати і не роздягалися: Бог

роздає щастя тільки тим, хто не спить. У церкві

відбувається урочистий ритуал – святкова служба, святять

паску, крашанки.



І ведуча: Повернувшись додому із свяченою паскою, тричі

промовляють: “Свячена паска у хату, вся нечисть із хати”.

Їли все свячене, а починали сніданок з крашанки,

розрізаної на стільки частин, скільки було членів сім'ї.



ІІ ведуча: Рештки святкової трапези збирають і закопують в тому

місці, де ніхто не ходить, щоб не топтали святого. Чи

кидають у воду. Після сніданку виходили на святкову

гаївку.


І ведуча: Із вулиці чується голос гаївки,

Вона за собою мене повела,

До самої ночі і сміх, хороводи,

І щастя доволі на всіх вистача.



Пісня «Веснянка»

Дитина: Заспіваймо гаївочку,

Українські діти,

Щоб почули наші друзі

По широкім світі.

Ой у садочку, садочку

Квіти розцвітають –



Діти: То не квіти, ой то діти

По садку гуляють.



Дитина: Ой в садочку на горбочку

Розквітають рожі –



Дівчатка: То не рожі, то дівчатка

Українські гожі.



Дитина: Ой у саду – винограду

Черешні та вишні –



Хлопчики: То не вишні, то хлоп'ята

Українські пишні.



Дитина: Ой листочки зелененькі,

А синенькі квіти,



Діти: Хай на славу здоровенькі

Виростуть діти.

(Ведуча пропонує хлопчикам перегукуватись із дівчатками. Діти стають у дві шеренги: хлопчики навпроти дівчаток).

Хлопчики: Дівчатка:

Виорем ниву довгесеньку - виорем!

Посіємо гречку чорнесеньку - посіємо!

Гречка вродиться - вродиться!

Женчики знайдуться - знайдуться!

Хлопчики: Ой, виходьмо, хлопчики,

На високу гірочку,

Вибираймо, хлопчики,

Найкращу дівочку.



Дівчатка: Кожна з нас гарненька,

Жодна не погана…


А між нами Наталочка,

Як вимальована!



Хлопчики: Ой вийду на вулицю,

Та й стану, я стану,

Одна несе вареники,

А друга сметану!



Дівчата: Вареники в маслі,

А сметана рідка…

Нехай же вас пригощає

Мого дядька тітка!



Дівчата: Іван – барабан під пічкою ріс,

Там яєць наніс.



Будуть яйця на Великдень!

Хлопчики: Леська – Хвеська по саду гуляла,

Там яйця збирала.



Будуть яйця на Великдень!

(Під час цієї гри діти стоять навпроти і промовляють з гумором, пустотливо).



І ведуча: Годі вже сваритися, давайте миритися.

Діти співають: Мир-миром, пироги з сиром,

Вареники в маслі,

Ми дружечки красні.

обіймаймося!

(Діти обіймають одне одного і цілуються. Тримаючись за руки, діти роблять два кроки вперед і повертаються назад у той час, коли промовляли свої слова).
Дівчата: А давайте грати в кривий танець.

Хлопці: Давайте!

Гра – пісня «Я в кривого танцю та не виведу кінця»
Хлопчик. Годі грати! Граймо в Вербича

Гра «Вербич, вербич»
Дівчинка. А де мій великодній кошик?

Всі. Ходімо шукати.
На Великдень

(сценка)

(Дія відбувається в кошику на столі перед святковим сніданком).


Яйце: Хтось тисне щохвилини

Не чую рук вже й ніг,

Затерпла всенька спина

Й болить вже правий бік!

Гей, хто тут? Озовися!

Наліг, що все тріщить.

Ти чуєш? Піднімися!

Не можу більш терпіть.


Хрін: Хто це ниє біля мене

У цей святковий день?


Яйце: Це я, яйце свячене…

Хтось душить, наче пень.


Хрін (придивившись):

То шинка, друже милий,

Обабіч розляглась…

Спить, бач як знахабніла.

( Хрін відсуває Шинку).
Шинка (прокинувшись): А вам до того зась…
Яйце (радісно):

Тепер уже вільніше


Та й біль вже не такий…
Хрін: І вигляд веселіший.
Яйце: Ти добрий… Хоч гіркий.
Хрін: Що за такого мабуть

Мені не дивина…

Проте всі поважають,

Як прийде лиш весна.

Сьогодні свято – Пасха

Я незамінний тут,

Який смачний я з м'ясом!
Ковбаса: Хвалько ти, шалапут!

Смачніша всіх на світі

І найситніша – я,

Мене їдять і діти,

І вся людська сім'я.

Беруся радо в боки

Гей, гоп, са-са, са-са,

Червоні в мене губки

Танцює ковбаса. (танцює)
Масло: Я теж потрібне людям,

Я ситності даю…

Мене і в страві люблять,

І хворі з маслом п'ють.

Без мене свято Пасха

Не може обійтись.


Сир: Скажи мені, будь ласка,

Чи гірший я, ніж ти?

До мене дай сметанки,

Хоч пальці оближи,

А вареники із мене

Чи ж не смачні, скажи?!


Паска (гордо):

Та що там говорити!

Важливіша я тут.

Без мене вас святити

До церкви не підуть!

Я – голова над вами,

Мій рід йде з давнини,

Шанують нас віками

І славлять щовесни.

Той Пасхою Великдень

Звуть люди на землі…

Тоді і день Великий

Як паска на столі…

До того ж я багата

Родзинками, медком…

Їдять мене на свято

Із м'ясом, молоком.
Крейда: Я теж, як ви свячена,

На дверях, хоч не вчена,

Лиш з церкви принесли

Малюю я хрести.


Писанка: Я – писанка Красуня

Вся в рисках і квітках,

Красу митців несу я

Їх славлячи в віках,

Мене кладуть на свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі.


Шинка: "Краса", "любов" – всі трублять

Давно я знаю вас!

Однак мене всі люблять

Без всяких там прикрас.


Писанка: Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає.


Хрін (додавши):

В цій писанці вкраїнська

Душевна глибина,

Жива блакить барвінка

Й хода весни красна.
Свічка (до всіх): О, знати ми повинні

Ціну собі й другим,

Любов, як ту святиню,

Нести до серця всім.

Свята – це дні єднання

З родиною родин,

Це наше спільне знам'я,

Бо ми народ один!

Ми знаєм тільки чвари

І множимо роздор…

Вкраїнці, досить сварок –

Єднаймось під прапор.



Писанка: Розмову припинімо…

Вже йдуть господарі

Христос воскрес! – скажімо

У мирі і добрі.


Мир хай буде всім сьогодні!

Сонце сяє хай з небес!

Бо світле світо - Великоднє Нам шле привіт

«Христо Воскрес»




Пісня «Христос Воскрес»

Осінній період свят українського народу


(сценарій)
1-й ведучий. Є своя принада і у золотої осені. Вона, чарівниця,

порозвішувала на гілочках дукати багряного листя.

Дерева вдяглися у невимовно красиве вбрання,

милуючи зір грою казкових барвів.



2-й ведучий. Кожен листочок, кожна гілочка просвічуються,

шепчуться, розмовляють, співають… Щасливі, що

народилися восени і прославляють її в своїх піснях,

віршах, танцях.

(Звучить мелодія про осінь).

1-й учень. Вже, друже, осінь. Ні, ще не сльота,

Ще у повітрі лагідь промениста,

Ще далечінь бринить прозоро-чиста,

Але щедрота сонця вже не та.



2-й учень. Як міниться корона золота

На пишнім клені, сяйно, урочисто!

А на калині кетяги намиста

Осінній вітер кружить і гойда.



3-й учень. Це час на спогади, на трохи пізній жаль,

Але також це час на мудру втіху.

Все повертається в невпиннім колообігу –

Весна і осінь, радість і печаль.

У сонці зводиться,

Пливе в обійми дню

В цей тихий жовтень, сповнений вогню.

1-й ведучий. Непомітно, але впевнено вступила в свої права осінь.

Розпочалася вона зі свят Святого Симеона і його



матері Марфи – в народі кажуть просто “Семена” (14

вересня). До речі, в допетровській Русі Новий рік

починався на Семена. В цей день віншувалося “старе”

бабине літо.

2-й ведучий. А в козацькій Україні – це давно було – на Семена

справляли пострижини молодих хлопців і вперше

садовили їх на коня. Цей добрий звичай походить ще

від княжих часів, коли молодих княжичів із великими

церемоніями на конях везли до церкви і після служби

Божої пострижини виконував сам єпископ.



1-й ведучий. У народних звичаях на Семена кінчається “вулиця”,

літні зустрічі та розваги молоді і починаються осінньо-



зимові “вечорниці” та “досвідки”.

(Лине мелодія пісні про осінь).

4-й учень. Бенкетуй, молода княгине,-

Поки сонце ще ходить рано,

Поки небо ще синє,

Бенкетуй, моя ладо.



5-й учень. Вичерпни і плододари

Твої вина міцні, як смоли,

І садів твоїх дари.

Та проси, господине гожа,

У гостину до себе друзів,

Та сідай, молода, хороша

У веселому крузі.

6-й учень. То ж п'яни і п'яній, княгине,-

Доки сонце ще ходить рано

Поки небо твоє ще синє,-

Веселись, моя ладо!

(Інсценізація української вечорниці, до зали входять дівчата з піснею).

Господиня. Добрий вечір, добрий вечір,

Довгождані друзі!

Добрий вечір, наші друзі!

Просим до світлиці

На веселі, на бадьорі

Наші вечорниці.

(Звучить пісня “Ой там на току, на базарі).

Господиня. А звідки ви такі веселі?

Дівчина. Та на ярмарку були, наспівалися, нажартувалися, аж у

горлі пересохло.



Господиня. Пийте водицю та не кваптеся. Поспівайте нашим

гостям.


(Дівчата виконують пісню “А вже вечір близенько”).

Оксана. Щось наші хлопці затримуються…

Олена. Може хату переплутали?

Оксана. А вони на це мастаки?

Олена. І не тільки на це.

Оксана. Очевидно, на багатші села майнули.

Олена. Куди там! Їм тільки до клубу пішки ходити.

Оксана. Колись хлопці на конях їздили, а тепер… Часи

перемінилися.

(Заходять хлопці).

1-й хлопець. Добрий вечір! Можна до вашої гостини?

Господиня. Заходьте. Сідайте, будьте як удома.

(Щось між собою розмовляють).



Олена. Чого це ви як засватані. Проходьте, сідайте, скільки у нас

дівчат на виданні.

(Хлопці сідають).

2-й хлопець. Ой, дівчата, як ви гарно вишиваєте! Якби мені хтось

вишив сорочку таким узором – я б до самої смерті дякував.



Олена. Багато хочеш.

3-й хлопець. Ой, дівчата, чого ви такі сумні, давайте я вам розповім

щось жартівливе.

(Хлопець розповідає гумореску).

1-й хлопець. Давайте заспіваємо жартівливу пісню.

(Учні співають пісню “Якби мені сивий кінь”).



2-й хлопець. Ой ти полько, ти весела,

Бери торбу, йди на села.

А на селах дівки файні

Заховалися у стайні!

Ох – ох – ох!

(Під мелодію польки учні танцюють).



Господиня. Я рада, що ви завітали до нашої хати. Поспілкувалися,

повеселилися. А від усмішок дівочих моє подвір'я

розцвіло, мов калина в лузі.

(Всі виходять).



2-й ведучий. Після Першої Пречистої до свята Покрови заготовляли

калину. Біля кожної хати, найчастіше біля вікон,

вирощували калину, але зривати ягоди не дозволялося,

бо нібито вони володіли таємною силою відвороту від

зла нечистої сили. Ходили за калиною в ліс, у луг.

1-й ведучий. Та спершу замовляли в церкві відправу. Потім ті

дівчата, які були на виданні, гуртом збиралися за селом,

несли в руках вишивану хустку. З піснями йшли дівчата

у ліс, де прославляли калину.

(Дівчата ходять по колу, співають пісню про калину).

Дівчата (разом). Ми тебе, калинонько, прославляємо, ми тобі,

калинонько, заспіваємо.

(Пісня “При долині кущ калини”).

2-й ведучий. Осінь. Посивіли дерева, в дібровах замовкло птаство…

1-й ведучий. Тихі ставки та озерця вкрив падолист. Левади та

видолинки все частіше сизіють густою памороззю.



7-й учень. Уже відходить втомлено й зове

Кудись. Але ще не збулась Покрова,

Бо крізь мале віконце вітрове

Не розпізнати і не угадати

Її таємничий прихід.

8-й учень. Ми бачимо лиш ріг старої хати,

Мовчить, затамувавши подих ліс,

Немов ось-ось вона поважно вийде,

Розвіє, розрушить геть усе.

І ми зацепеніємо від кривди,

І нас кудись із листям понесе.



2-й учень. 14 жовтня - свято Покрови. Покрова – божество,

покровителька жіночої, а більше всього дівочої долі. З

Покровою пов'язувались дівочі мрії і сподівання.

Згадаймо нашу історію, коли Пречиста Діва врятувала

славний Почаївський монастир від нападу турків, тоді

князь Ярослав Мудрий віддав Україну під покров

Пречистої Діви.

1-й ведучий. Козацтво України обрало своєю покровителькою і

заступницею Покрову Пресвятої Богородиці. На

Запоріжжі була церква Святої Покрови. А в усіх походах

із військом знаходився її образ.



2-й ведучий. Покрова – це сезон сватання та весіль. Дівчата щиро

вірили в силу Покрови – сприяти їхньому щастю –

зранку йшли в церкву, ставили свічку. Існувало повір'я,

хто раніше поставить свічку, той раніше вийде заміж.



1-й ведучий. А яке весілля без пісні!

(Звучить весільна пісня “Ой у вишневому садку”).



2-й ведучий. Листопад… Облетіли віти. Не зима ще . Вже й не

осінь. 8 листопада православна церква відзначає день



Святого Дмитрія. Дмитрову суботу ще називають

“родинною” чи інакше “дідовою”.



1-й ведучий. У цей день справляють поминки померлих родичів,

поминають у церкві та за обідом удома.

(Учні читають зі свічками в руках).

1-й учень. Яка то добра і свята хвилина,

Коли не в церкві, то хоча б отут

У тиші помолитися родинно,

Згадати, що й живі колись умруть.



2-й учень. І загорілись свічечки мільйонно,

І вогники у небі миготять

Поміж хрестів, що світять, мов колони,

Стоять знаки не тліну, а життя.



2-й ведучий. 21 листопада – свято Михайла. Свято Михайла народ

вважає покровителем столиці України – Києва.

Мисливці вважають Михайла за свого покровителя.

1-й ведучий. День Святого Михайла – веселе свято, закінчено всі

осінні роботи, зроблені запаси на зиму, засіяно ниву

озиминою, пора і відпочивати, веселитися,

влаштовувати забави.



2-й ведучий. Серед таких свят особливе місце належить братчинам.

У селах готувалися медові напої. На свято сходились усі

жителі, але особливе місце відводилось молодим парам,

які нещодавно побралися і виходили в люди. А де

молодь, там і пісня.

(Звучить молодіжна пісня).



1-й ведучий. І завершуються осінні свята 13 грудня – святом

Святого Андрія. Це свято пов'язане з ворожінням,

гаданням, проводились так звані андріївські вечорниці.

Одним із ритуалів яких було кусання калити.

2-й ведучий. Калита – круглий пісний корж із маком, посередині з

діркою. Червоною стрічкою прив'язували корж до

довгої палиці і грали в гру “Калита”.

1-й ведучий. “Сторож” тримав палицю з підвішеною калитою. У

кожного, хто підходив до нього, суворо питав:

-- Чого прийшов?

-- Калиту кусати.

-- А я буду по губам писати.

-- А я вкушу.

-- А я вточу.

Відтак по черзі, не допомагаючи собі руками,

намагалися відкусити шматочок калити. Якщо

відкусиш і не засмієшся, то всі бажання твої протягом

року здійсняться. А хто порушив правила гри, того

“сторож”, під загальний регіт, маже вмоченим у сажу



квачем. (Гра “Калита”).

2-й ведучий. Але свято на цьому не закінчувалось.

1-й ведучий. Ворожили на пампушках і варениках, на кинутому

через хату чоботі.



2-й ведучий. Тож гаданням закінчували святкувати Андріїв день.

1-й ведучий. Сподіваємося, ви доторкнулися до традицій

українського народу, і почуте перелилося у ваші душі.



2-й ведучий. До нових зустрічей. У двері стукає зимовий Миколай.

(Лине осіння мелодія).



3-й учень. Ти подивись, як червоніє ліс

Осінніми кольорами прощання!

Немов горить… Ти тільки подивись,

Яка краса, оця краса остання.



4-й учень. Яка печаль в останній цій красі,

Яке життя кольорами розлите.

Горять ліси. Як жаль, що лиш ліси

Перед зимою вміють ще горіти.





Каталог: ld
ld -> Урок бесіда «Уявна подорож містом (селом, країною)»
ld -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
ld -> Бабуся називає мене брат називає мене сестра
ld -> Наукових праць
ld -> Основний напрямок
ld -> Методичні рекомендації для 5 класу з української мови та літератури, світової літератури, російської мови Для учнів
ld -> Методичні рекомендації до проведення Першого уроку 2013-2014 навчального року для учнів молодшого шкільного віку
ld -> Homines, dum docent, discunt. Люди, навчаючи, вчаться
ld -> Комунальний заклад “Обласна бібліотека для дітей Черкаської обласної ради Шевченківські лауреати в галузі літератури – наші земляки Біобібліографічний вісник для юних книголюбів віком від 12 до 14 років Черкаси, 2012
ld -> Тема уроку Тема Барви землі (7 год)


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал