Розвиток логічного мислення учнів початкових класів



Скачати 121,62 Kb.
Дата конвертації08.02.2017
Розмір121,62 Kb.
Розвиток логічного мислення учнів початкових класів.

Сьогодення потребує від учня перш за все вміти добувати і опрацьовувати інформацію; бути завжди зрозумілим у викладі своїх думок; вміти аргумен­товано довести власну точку зору і пе­реконати в її правильності або висло­вити своє ставлення до думки інших під час дискусії; знаходити найкоротші і правильні шляхи виправлен­ня помилок. Такій особистості одних знань з основ наук замало. Необхідно володіти надзвичайно важливим ло­гічним арсеналом — методами аналізу і синтезу, абстрагування й узагаль­нення, вмінням доводити і спросто­вувати, робити правильні висновки, приймати обґрунтовані, раціональ­ні рішення — тобто бути інтелекту­ально розвиненою особистістю. Ви­хованню в учнів творчого наукового мислення значною мірою сприяє ма­тематика.

Школа покликана не тільки вчити, а й виховувати і розвивати дітей. Тому в основних напрямках реформи загаль­ноосвітньої школи в загальному ком­плексі засобів і прийомів формування творчої особистості поряд із класно-урочними заняттями значне місце від­водиться позакласній роботі.

Беручи до уваги вимоги програм, вчитель початкових класів пови­нен поетапно виробляти в учнів такі уміння.

1клас. Виділяти в предметах певні ознаки, зіставляти групи предметів за однією суттєвою ознакою, робити за допомогою вчителя висновок.

2 клас. Виділяти в предметах пев­ні ознаки та якості, встановлювати схожість і відмінність між кількома предметами, групувати предмети за видовими та родовими ознаками.

3клас. Розрізняти серед виділених ознак об'єкта головні та другорядні, порівнювати конкретні об'єкти за різними ознаками, робити висновок-узагальнення за допомогою вчи­теля, встановлювати зв'язок між при­чиною і наслідком, добирати факти, які підтверджують висловлену дум­ку або суперечать їй.

4 клас. Самостійно робити висно­вок із пояснення вчителя, користу­ватися порівнянням та аналогією, класифікувати і групувати, доводи­ти правильність певного судження, знаходити та виправляти граматич­ні і стилістичні помилки.

Логічне мислення, на думку Г. С. Костюка, характеризується послідовні­стю. «Послідовність мислення поля­гає в умінні людини дотримуватися логічних його правил, не суперечити самій собі у своїх міркуваннях, дово­дити, обґрунтовувати свої висновки, стежити за тим, щоб думка виплива­ла одна з одної, не відходити від теми міркування, дотримуватися певного плану у викладенні думок, контро­лювати їх хід».

Навчання математики має сприя­ти розвитку інтелектуальної особис­тості учня. Здійснення такого розвит­ку можливе за умови використання вчителем на уроках математики завдань із логічним навантаженням та проведенням систематичних позакласних занять із математики.

Позакласні заняття з математики ма­ють широкі можливості для створен­ня атмосфери творчого натхнення, самостійної індивідуальної та колек­тивної практичної діяльності учнів. Це невід'ємна частина навчально-виховного процесу під час вивчен­ня математики, поглиблення мате­матичних знань і навичок молодших школярів, які сприяють розвитку їх логічного мислення та опанування програмного матеріалу.

Значення позакласної роботи з ма­тематики в початковій школі є ве­ликим: Різноманітні види позакласної ро­боти в комплексі сприяють розвит­ку пізнавальної діяльності учнів: уяви, уваги, пам'яті, мислення, мовлення, зіставлення.

Допомагає формуванню творчих здібностей дітей, елементи яких спостерігаються в процесі вибору раціональних способів розв'язання задач, в математичній або логіч­ній кмітливості, в конструюванні різних геометричних фігур, під час проведення математичних ігор, щоб із більшою ефективністю ви­конати будь-яку роботу.

Деякі види роботи дозволяють ді­тям краще зрозуміти роль матема­тики в житті.

Позакласна робота сприяє вихо­ванню в дітей культури почуттів, вміння прислуховуватися до ду­мок інших, оскільки діти цього віку в своїх діях переважно керу­ються не логічними міркування­ми, а емоціями.

Головне ж значення різних видів позакласної роботи в тому, що вона допомагає посилити інтерес уч­нів до математики, сприяє роз­витку математичних здібностей молодших школярів: здатності від'єднувати форму від змісту, переходити від конкретного до абстрактного; здатності узагальню­вати математичний матеріал, виді­ляти головне; оперувати числовими і буквеними математичними сим­волами; здатності послідовно ло­гічно мислити, вмінню доводити, обґрунтовувати, робити виснов­ки; здатності переходити з пря­мого на зворотній хід думки; пе­реходу однієї розумової операції на іншу; вмінню творчо мислити, уникаючи шаблонів; розвитку ма­тематичної пам'яті; здатності до абстрактних уявлень в просторі.

Що може змусити молодшого шко­ляра замислитися, почати міркувати над тим чи іншим математичним за­вданням, питанням, задачею, коли ці завдання не є обов'язковим для ньо­го? В жодному разі, не примушення. Основним джерелом спонукання мо­лодшого школяра до розумової праці на позакласних заняттях може бути інтерес. Мета вчителя початкових класів — знаходити засоби для заці­кавлення дітей до математики, ло­гічних завдань, що буде стимулюва­ти до участі у випуску математичної газети, в математичних вікторинах, олімпіадах, конкурсах тощо.

На позакласних заняттях необхідно викликати у дітей здивування. А по­див виникає тоді, коли діти бачать, що сформована ситуація не збігаєть­ся з очікуваною, тоді виникає приєм­не здивування.

Привернути дитячу увагу до матема­тики можна за допомогою різних за­собів: яскравого оформлення кабі­нету, незвичайного вступного слова вчителя, залучення казкових героїв (інсценізації, завдання з казковими сюжетами, складання казок). Подив та інтерес викликають в учнів цікаво сформульовані питання, задачі, загад­ки, шаради, ребуси, нескладні логічні вправи. Важливо, щоб діти, не втра­тили інтерес та почуття задоволення, які виникли у них на заняттях.

Підтримуючи інтерес різними при­йомами, необхідно його поступово виховувати: спочатку як інтерес до своєї безпосередньої діяльності під час позакласних занять, потім — щоб він переростав в інтерес до математи­ки як до науки, до процесу самої ро­зумової діяльності, до нових знань в галузі математики. У цьому процесі немає готових рецептів. Однак є за­гальні положення, яких необхідно до­тримуватися, досягати максимальної діяльності кожного учня, щоб кож­ний уявляв себе активним учасником створеної ситуації.

Матеріал повинен бути зрозумі­лий кожному учневі, повинен бути пов'язаний зі старим матеріалом, що приводить до прояву кмітливості й здогаду. На позакласних заняттях необхідно використовувати особли­во вміло дитячу уяву, а для її розвитку — наочність, казкові сюжети, уяв­лення по пам'яті.

Стійкий інтерес до позакласної робо­ти з математики та до самої математи­ки підтримується тим, що ця робота проводиться систематично, а не час від часу. Учитель може завжди дізна­тися про силу дитячого інтересу, яка виявляється в наполегливості, вияв­леній учнями в процесі розв'язання математичних завдань, виконання різноманітних вправ.

Цей процес складний, тривалий, а його результати залежать від педа­гогічної майстерності вчителя.

Роль цікавості в позакласній роботі з математики

Інтерес до математики в молодших класах підтримується цікавістю са­мих задач, питань, завдань, які ма­ють за мету привернути увагу дітей, посилити її, активізувати їх розумову діяльність. На позакласних заняттях цікавість завжди має елементи дотеп­ності, ігрового настрою, святковості. Завдяки цікавості багато найдавні­ших задач (про «магічні» квадрати, переправи через водяний рубіж, пе­реливання рідин та ін.), передаються з покоління в покоління. Наприклад, задача-казка про переправу вовка, кози й капусти з одного берега ріки на інший вже тисячу років є однією із головоломок, яка формує корисні розумові навички.

Цікавість позакласної роботи харак­теризується наявністю легкого й ро­зумного гумору в змісті математичних завдань, в їхньому оформленні, у не­сподіваній розв'язці під час виконан­ня цих завдань. Почуття гумору, якщо ним володіє людина, зм'якшує, по­легшує сприйняття окремих невдач. Але діти бояться глузувань, бояться бути смішними, тому легкий гумор по­винен бути добрим, повинен створю­вати піднесений настрій. Атмосфера легкого гумору створюється шляхом введення у ситуацію, що виникла, за­дач, задач-розповідей, завдань героїв веселих дитячих казок, задач-жартів, шляхом створення ігрових ситуацій і веселих змагань.

Ігри в позакласних заняттях із математики

Враховуючи вікові особливості дітей, у позаурочній роботі з математики із молодшими школярами значне міс­це займають ігри, зміст яких сприяє розвитку розумових операцій, опа­нуванню обчислювальних прийомів, навичок швидкості лічби тощо. Діти, захоплені грою, непомітно для себе й без особливої напруги здобувають певні знання, уміння й навички.

Серед математичних ігор для дітей мо­лодшого шкільного віку велике зна­чення мають рольові ігри, які спри­яють не тільки формуванню окремих математичних навичок, але й логіч­ності мислення, а також виховують дисциплінованість, тому що будь-яка гра проводиться за відповідними ' правилами: при цьому дитина підпо­рядковується самим правилам не за примусом, а цілком добровільно, інак­ше не буде гри. А виконання правил буває пов'язане з подоланням труд­нощів, із проявом наполегливості. Правила гри зобов'язують учнів су­воро по черзі чи колективно відпові­дати за викликом, уважно слухати відповідь однокласника, щоб вчас­но виправити його і не повторювати сказаного, бути дисциплінованими, не заважати іншим, чесно визнавати свої помилки.

Вчитель сам повинен залучатися до гри, а мистецтво приєднатися до гри — теж один із показників учительської майстерності. Під, час гри вчитель має постійно контролювати діяльність уч­нів, виконання ними правил, спря­мовувати гру запитаннями чи реп­ліками та непомітно підтримувати дітей, підбадьорювати їх, запобіга­ти виникненню можливих конфлік­тів між дітьми, не допускати помил­кових дій.

Під час організації математичних і логічних ігор необхідно дотримува­тися наступних положень:

  1. Правила гри повинні бути про­стими, точно сформульованими, доступними для розуміння учнів молодших класів.

  2. Гра не буде засобом навчання, якщо вона викликає занадто бурхливу ре­акцію в дітей та у такий спосіб не розвиває їх математичну пильність, увагу і розумову діяльність.

  3. Під час проведення гри-змагання облік результатів повинен бути відкритим, зрозумілим і справед­ливим.

  1. Для дітей ігри будуть цікавими тоді, коли кожен із них стане ак­тивним учасником.

  2. На позакласних заняттях ігри не­обхідно чергувати за їхньою склад­ністю, а завершувати найлегшою та жвавішою.

  3. Під час проведення ігор потрібно дотримувати принципів від про­стого — до складного, від кон­кретного — до абстрактного.

  4. Рухливі ігри доцільно чергувати зі спокійними.

  5. Не можна зловживати іграми, тому що це може призвести до того, що діти будуть в усьому бачити лише гру.

  6. На позакласних заняттях із ма­тематики ігри мають пізнавальне значення, тому в них на перший план висувається розумова зада­ча, для розв'язання якої необхід­но застосувати порівняння, аналіз і синтез, судження й умовиводи.

  7. У процесі гри повинна бути викона­на певна закінчена дія, розв'язане конкретне завдання. Гру не по­трібно обривати незавершеною.

У роботі над підвищенням інтересу дітей до математики необхідно, щоб цей інтерес до неї бачили школярі й з боку свого наставника.

Під час проведення гри пропоную ді­тям такі правила:

1. Уважно слухайте і запам'ятовуйте умову та хід гри.

  1. Пам'ятайте: успіх залежить від чіт­кого усвідомлення кінцевої мети. Не поспішайте розпочати гру, не дослухавши до кінця її правила.

  2. Уважно слухайте відповідь товари­ша, щоб за потреби вчасно випра­вити помилку.

  3. Дотримуйтеся своєї черги, не за­важайте дітям.

  4. Чесно визнайте свою помилку, якщо її довели однокласники.

  5. Не хитруйте, не шукайте нечес­ного шляху для перемоги. Будьте чесними.

  6. Поважайте інших дітей — будуть поважати і вас.

Логічні вправи для молодших школярів

Логічні вправи — це засіб, за допо­могою якого у дітей формується пра­вильне мислення. Під керівництвом вчителя учні практично ознайомлю­ються із законами й правилами логі­ки, із застосуванням логічних прийо­мів: вчаться порівнювати математичні об'єкти, виконувати прості види аналі­зу й синтезу, зіставляти й встанов­лювати зв'язок між родовими та ви­довими поняттями. Так, наприклад, поняття «чотирикутник» є родовим відносно всіх «прямокутників» та од­ночасно — видовим поняттям від­носно поняття «многокутник».

Математика як наука — це система понять, які знаходяться між собою в певних відношеннях. Кожне понят­тя потребує знань загальних й одно­часно суттєвих ознак об'єкту, а також відношень між ними. Часто логіч­ні вправи не потребують обчислень, а зводяться до виконання дітьми пра­вильних суджень і нескладних доказів. Самі ж вправи мають характер заці­кавленості, сприяють виникненню інтересу до процесу мислення.

Враховуючи вікові особливості учнів початкових класів, виконуючи логічні вправи на позакласних заняттях, не- . обхідно застосовувати наочність: ма­люнки, короткі записи задач, записи термінів, понять тощо..

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал