Родинна світлиця «Коли душа наповнюється світлом» Ручківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів



Скачати 152,58 Kb.
Дата конвертації01.12.2016
Розмір152,58 Kb.
Родинна світлиця

«Коли душа наповнюється світлом»

Ручківська загальноосвітня

школа І-ІІ ступенів


2013 р.

Мета: продовжувати формувати у дітей уявлення про сім’ю як спільноту найближчих людей; виховувати в учнів розуміння свого місця в сім’ї, вчити шанувати й любити своїх батьків; розвивати шанобливе ставлення до сімейних традицій.

Ведучий І. Доброго дня, шановні пані та панове, дорогі друзі. Я рада вітати вас сьогодні у нашій вітальні. Влаштовуйтесь якнайзручніше. Хай вам буде спокійно і затишно на душі, щоб ви отримали велику насолоду від нашого спілкування. Я щиро вітаю вас всіх наших гостей.
Ведучий ІІ. Ласкаво просимо, гості, у світлицю,

Де пісня й казка, звичаї живуть,

Де пахне васильочок і пшениця,

Де рушники узорами цвітуть,


Ведучий І. Де юними хлюпочуть голосами

Пісні і коломийки голосні,

Де колискові від бабусі й мами

Принишкли у колисочці на дні!


Ведучий ІІ. Сьогодні всі ми тут зібралися, щоб краще пізнати себе та близьких нам людей. Адже не випадково в народі кажуть, що у світі існує багато нерозгаданих таємниць, і одна, найбільша серед них, – материнська любов.
Ведучий І. Усі ми обвиті стежками доріг,

Які простяглися без краю.

Початок дороги – це отчий поріг,

Кінець її – хто ж його знає?


Ведучий ІІ. Нехай в цей день душа у вас співає,

На білій скатертині будуть хліб і сіль,

Своїм теплом хай рідні зігрівають,

Слова вітання линуть звідусіль!


Ведучий І. Нехай добро до вас щоднини прибуває,

Як струмінь чистої джерельної води.

Хай зло далекими стежками обминає,

І радість поруч йде в житті завжди!


Ведучий ІІ. Бажаєм вам пісень, що лиш весна співає,

І музики, що награють ліси,

І квітів тих, що раз лиш розцвітають,

І повні пригорщі любові та краси!


Пісня «Мамо»

Ведучий І. Рідна мати моя. Це ж вона навчає любити свою землю, рідну оселю, кущ калини при дорозі, рожеві мальви під вікном, навчає любити людей, наповнює душу людяністю, сердечністю, правдою, теплотою. Вона моя провідна зірка, вказує нам шлях. І немає на світі такої міри, щоб оцінити працю матері, її сердечність і доброту.
Ведучий ІІ. Бережіть матерів, не добавляйте їм з роками зморшок. Доки ще не пізно, даруйте матері приємні хвилини зустрічі, ласкаві слова, турботу, увагу.

Ведучий І. Щасливі ми, що народилися і живемо в Україні. Тут жили наші діди, батьки і прадіди, тут корінь українського народу. Знати свій народ – це знати мамину пісню, що сіяла в душу дитини зернятка, котрі, зійшовши, виростали в добро, любов і ласку людини, це знати батьківську хату, стежину, від якої веде у великий шлях Батьківщини, це знати бабусину вишиванку, забуту і розтоптану жорстоким часом, це знати дідусеву казку. Мама вчить любити милозвучну українську мову, вишитий рушник, задушевну ліричну пісню і крилатий танець.
Танець «Полька»

Ведучий ІІ. Сьогодні ми повинні знати, думати про свої корені, про те, без чого не мислиться кожен народ: народні звичаї, традиції, рідна мова, мамина пісня, бабусина казка. Про нашу берегиню, обереги на рушниках, про наші добрі і давні символи.
Ведучий І. А що таке берегиня…
Пісня «Берегиня»
Ведучий ІІ. Берегиня – це наша оселя, усе, що в ній є, що люди нажили, що отримали у спадок від своїх батьків, чим збагатилися і освятилися, хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою чи суперечкою, добрим словом, спогадом у хаті. Це і є наші обереги.
Учениця. А мати вишивала рушники

Думками й українськими піснями

І слалися дорогами нитки

І йшли по тих дорогах дні за днями.

Життя з них починалося і доля,

І зустрічі й прощання і розлуки.

І житні колоски на тому полі,

Де сонце гладить материні руки.

Приходять і тепер в безсонні ночі

Ті рушники волошками розшиті,

І дивляться з них материні очі.

І чорнобривці, росами умиті.

А мати вишивала рушники

Піснями і калиною край дороги

І йшли у даль життєвії дороги,

Неначе журавлі в осінню пору.


Танець з рушниками
Ведучий І. Жінка – мати, дружина, берегиня сімейного вогнища. Вона завжди створювала затишок і лад у сім’ї.
Учениця. Мамочка, матуся, ненька…

Безліч лагідних імен для тебе є.

Ти мені життя подарувала,

Я для тебе – все, що в світі є.


Ти для мене – океан надії,

Море ласки, ніжності, добра.

Хочу, щоб з роками молоділа,

Доля лагідна з тобою щоб була.


Ти пробач мені, моя рідненька,

Що я іноді засмучую тебе,

Але ми усе здолаєм, мила ненька,

Бо у тебе я, а ти у мене є!


Учениця. Найбезкорисніша – це матері душа,

Вона і самовіддана й чутлива.

І доки ще матусенька жива,

Не забувай її красу і силу.

Найбезкорисніша – то мамина краса,

Яка довіку сяє для дитини,

Благословіть же матір, Небеса,

А, Божа Матір, збережи дитину!

Свята і вічна – матері любов,

Серця у мам горять теплом надії,

Тож збережи назавжди ту любов,

Хай мама лиш від щастя молодіє.

І прикростей ти мамі не принось,

Щоб менше плакала вона ночами,

Вона віддасть тобі з натруджених долонь

Своє гаряче серце – серце мами!


Пісня про маму
Учениця. Моя люба мати, калиновий цвіт!

В тобі, рідна мати, весь мій любий світ.

В тобі – моє щастя. В тобі – моя ціль.

Моє – твоє горе. Моїм є твій біль!

Ти – мій скарб найбільший.

Ти – мій цвіт живий,

Ти – моя перлина, скарб мій дорогий!

Ти мене борониш від лихих тривог,

Хай благословить тебе

З неба Господь Бог!


Конкурс 1 «Господарочка» (2 дівчат з мамами)

Зробити композицію-прикрасу для страви з усіх продуктів, проявивши фантазію.
Конкурс 2 «Заплети косу» (2 хлопці)
Ведучий ІІ. Слово «мама» входить у наше життя тихо й непомітно. Так тихо ростуть дерева, сходить сонце, тихо гладить по голівці рідна рука. Із букви-краплинки та щастя-сльозинки зродиться воно на вустах янголятка і осяє хатину, як Дар Божий.
Ведучий І. От тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше схилилася мати. Це – мить, і це – вічність, бо наша мама завжди з нами, вона живе в нас і в наших дітях та внуках, оберігає від усього злого – добра й вічна Берегиня роду людського.
Ведучий ІІ. А в найтяжчу годину стогоном вирветься з грудей – як остання надія на порятунок: «Мамо». І вже в самому звучанні цього слова – наш захист і прихисток.
Ведучий І. Перше слово сказав із колисочки прямо: «Мамо».

Виріс, солдатом прийшов на вокзал і з гамом: «Мамо».

Йдучи в атаку, впав і так само: «Мамо».

Звівся й припав до життя так само: «Мамо»…


Пісня «Мамочко моя»
Інсценізований діалог матері й сина.

Розкажіть мені, мамо, про вишні.

Їх було так багато в саду…


  • Були, сину, морози невтішні,

А вони кого хочеш зведуть.

- Розкажіть мені, мамо, про зорі,

Чи такими були і колись?


  • А той, сину, хто виріс у горі,

Нечасто на зорі дививсь.

  • Розкажіть мені, мамо, про долю,

Чи людині підвладна вона?

  • Наша доля, мій сину, як море –

Той пливе лиш, хто має човна.

  • Розкажіть мені, мамо, про роки,

Чи спливають помітно вони?

  • Роки, сину, помітні…допоки…

Матерів пам’ятають сини.
Ведучий ІІ. Мати. Матуся. Материнство. Усе найрідніше, наймиліше, найдорожче ввібрали в себе ці сонячні слова. Задовго до народження дитини й до останньої хвилини власного життя серце матері віддане дітям, сповнене турбот про доню чи сина, навіть коли вони давно дорослі, мають своїх дітей, родину.
Ведучий І. Чи не тому матері не мають віку? Молода, в літах чи зовсім старенька – мати все одно залишається найближчою та найріднішою.
Учениця У черешневий цвіт тебе вдягли роки,

Моя бабусенько, моя голубко сива,

І на чолі поорані стежки,

Й на личку доля слід свій залишила.

В очах твоїх небесна голубінь

І доброти у них безмежне море,

Хоч дарувала доленька тобі

Струмочок радості і ріки горя.

В своєму серці не тримаєш зла,

Воно любов’ю, радістю рясніє,

Не раз ти скривджена в житті була,

Та кривду нам завжди прощати вмієш.

Моя бабусенько, голубонько моя,

Натруджені і мозолясті твої руки,

Та не згубили ніжності й тепла,

Його тепер даруєш своїм внукам.

Так день за днем у даль злетять роки,

І нас той черешневий цвіт припаде,

Але не припорошить час мої рядки,

Так, як з роками, мати не зів’яне.


Пісня «Бабуся»

Конкурс 3 «Двобій українськими піснями» (2 бабусі)
Ведучий І. Дякую Вам, Мамо, за перший скарб – пісні над колисочкою. За пісні, які Ви здобували зі свого серця, які пронесли через усі свої літа й співаєте їх нині чистим, красивим і таким молодим голосом. Дякую Вам, Мамо, за невмирущі пісні з глибин народних і вічних. З ними ми сильні. З ними ми горді й красиві. З Вашої пісні й любові, Мамо, ми прийшли у світ. Пісня Ваша була моїм першим причастям. Доки співає Мати, доти буде наша Україна.
Ведучий ІІ. Дякую Вам, Мамо, за другий скарб – рідне слово, рідну українську мову. Мені вперше забриніла вона з Ваших уст і вже довіку не змовкне в моєму серці. Не зрадимо материнської мови – не зрадимо Матері, не зрадимо України!
Ведучий І. Дякую Вам, Мамо, за третій скарб – молитву до Бога. У світлому серпанку дитинства бачу Вашу руку, яка благословляє нас, чую молитву. На крилах молитви летіла наша віра попід небеса, кріпила наш дух і тіло. Дякую Вам, Мамо, за радість і сльозу, за слово й молитву, за пісню й ласку, за святість думки й таїну любові, за ясний і тихий світ добра в нашій хаті, біла стеля якої вища мені за всі палаци на світі.
Пісня у виконанні Заїки В.В.
Ведучий ІІ. Мати і батько – найближчі й найрідніші люди для кожного з нас. Батько в родині був прикладом для синів. Він виховував їх, слово його завжди було законом. Кажуть, що дітей потрібно любити так, щоб вони цього не знали. Саме така – батьківська любов.
Конкурс 4 «Приший ґудзик» (2 хлопці)
Конкурс 5 «Модельєр» (2 мами з доньками)

Продемонструвати як можна використати хустку в сучасній моді у незвичайному вигляді (2 види)
Ведучий І. Батьки… Вони завжди в турботах, у клопотах про свою сім’ю. Так рідко вони приходять до школи. Іноді здається, що забувають про нас, тож зараз ми побачимо, як вони знають інтереси своїх дітей, чи добре пам’ятають, як їх виховували.
Конкурс 6

Батькам пропонується скринька із запитаннями:

-Чи пам’ятаєте ви, яка була погода, коли народилася ваша дитина?

  • Яка вага і зріст були вашої дитини при народженні?

  • Хто вибирав ім’я вашій дитині і чому назвали саме так?

  • Хто частіше вставав до колисочки з немовлям?

  • Чи пам’ятаєте колискові, які співались дитині?

  • Яке перше слово промовила ваша дитина?

  • Який перший віршик вивчила ваша дитина?

  • Розкажіть цікаву пригоду, яка трапилася з вами та дитиною.

  • Чи пам’ятаєте той день, коли ваша дитина пішла в перший клас. Як це було?


Пісня «А роси падають в траву»
Ведучий ІІ. Шановні наші батьки! Оскільки ви нечасто навідуєтесь до нас у школу, ми вирішили показати вам цікавинки з нашого шкільного життя. І так… уроки.
Інсценізація смішних випадків на уроках

Вдома

Учень Мамо, наша вчителька ніколи не бачила корів!!!

Мама Як це так?

Учень Сьогодні в школі було малювання. Я намалював корову, а вчителька підійшла й запитала: «Що це таке?»
На уроці математики

Вчителька математики Скажи, Васильку, скільки мама заплатила за два кілограми яблук, якщо кілограм коштує дві гривні?

Учень Не знаю. Моя мама завжди торгується!
На уроці природознавства

Вчителька Галинко, які ти знаєш корисні копалини?

Учениця Залізо, мідь, алюміній…

Вчителька А ще?

Дівчинка не може пригадати. Тоді вчителька просить: Грицю, допоможи, будь ласка, Галинці.

Учень Картопля, морква, буряки! – випалив той.
На уроці історії

Вчителька Вибирай, Петре, або я тобі запропоную одне важке запитання, або два легких.

Учень Краще давайте одне важке.

Вчителька Гаразд. Скажи, де виникла перша людина?

Учень У Ручках!

Вчителька Чому ти так гадаєш?

Учень Е-е-е, пані вчителько, це вже друге запитання!
На уроці української мови

Вчителька Чому ти вириваєш аркуші з підручника?

Учень А я не всі вириваю, а тільки прочитані, щоб помилково не

читати одне й те саме вдруге!


Учителька роздивляється роботу учня й каже потім:

Мені здається, що це почерк твоєї сестрички.



Учень Може бути, Маріє Іванівно, я ж писав її ручкою!
Вчитель Думаю, що сьогодні тобі ставлю двійку востаннє!

Учень А що, більше питати мене не будете?
Вчителька Михайлику, ти вчив однину й множину?

Учень Так, вчив.

Вчителька Тоді скажи: штани – це однина чи множина?

Учень Вгорі однина, а внизу – множина!
Вчителька Іванку, як буде минулий час від слова прокидатися?

Учень Спати!
Вчителька Дмитрику, коли я скажу: я хвора – який це час?

Учень Це чудовий час, Ганно Петрівно!
Пісня «Колись були дітьми»
Учень Я хотів би вищий голос мати,

Щоб гукнути у імлу віків,

Всім жінкам усіх часів сказати

Слово від усіх чоловіків.

Дружини, сестри, любі матері,

Кохані, що держать в полоні,

Бабусі – молоді ще й нестарі

Чоловіки схиляються в поклоні!


Ведучий І. Родина. Сім’я. Затишок. Добробут. Як тісно пов’язані між собою ці поняття. Міцна сім’я – міцна держава. Ми – також одна сім’я, одна родина, маленька часточка великої держави.
Конкурс 7 (2 мами)

Бюджет сім’ї 1500 гривень розподілити на всі потрібні витрати для родини.
Ведучий ІІ. Роде наш красний! Що може бути прекраснішим від того дня, коли до отчого порога, під рідну батьківську стріху, мов ластів’ята до рідного гнізда, злітаються діти, онуки, правнуки.
Ведучий І. Злітаються, щоб низько вклонитися матері, заглянути в її ясні очі, які так часто не стулялися ночами, коли ми хворіли; поцілувати натруджені материнські руки, що так ніжно гладили нас по голівці, оберігали від спеки і холоду, знімали жар із нашого чола, випікали смачний духмяний хліб.
Ведучий ІІ. Батьки і діти, діти і батьки –

Нерозділиме і одвічне коло.

Ми засіваємо житейське поле

І не на день минувший – на віки!


Пісня «До мами пригорнуся»
Коли розлука, як наслання,

Коли душа в сльозах німа,

Цілуйте матір на прощання,

Любіть руками обома.

Цілуйте матір на прощання,

Не піддавайтеся журбі.

Гризоти ваші й безталання

Лишила мати при собі.

Стоїть, тамуючи ридання,

Услід летіла б – крил нема.

Цілуйте матір на прощання,

Бо вже вона немов зима.

Нехай мовчить собі мовчання,

Час витікає і сплива.

Цілуйте матір на прощання,

З найкращих слів знайдіть слова.

Життя під знаком запитання,

Хоча й гнучкіше від лози

Цілуйте матір на прощання

І не соромтеся сльози.

І дай вам Боже не востаннє

Прощатись там біля воріт

Цілуйте матір на прощання,

Премного літ, багато літ.


Пісня «Музика рідного дому»

Ведучий І. Нехай у царстві батьків наших і дітей передаються із покоління в покоління працелюбність і достаток, довіра й подяка, добрий звичай і спомин про славні діла.

Ведучий ІІ. Нехай наші славні родини примножуються і процвітають, зберігають свої традиції та передають їх від роду до роду, від покоління до покоління!


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка