Родина від батька до сина Мета уроку



Скачати 212,94 Kb.
Дата конвертації07.01.2017
Розмір212,94 Kb.
Родина від батька до сина

Мета уроку: - продовжувати знайомити дітей з українськими традиціями та фольклором;

  • формувати орієнтири на загальнолюдські цінності - любов, взаєморозуміння, співчуття, тощо;

  • формувати провідну національну цінність - родинність, виховувати любов і шану до найближчих, найрідніших людей - батька й матері, повагу до землі та України;

  • формувати почуття обов'язку дітей перед батьками;

  • розширювати духовний світ дітей, вчитися виявляти повагу до рідних;

  • розвивати естетичний смак та уміння спілкуватися.

Обладнання:

- святково прибрана класна кімната, на стінах плакати з прислів'ями:


Міцна сім'я - міцна держава

Яке дерево - такі в нього квіточки, які батьки - такі діточки; Репродукції картин про рідний край

- на дошці плакат із зображенням дерева «Вічні цінності»;

- на столах скатертини, букети чорнобривців, зелений папір, олівці,
ручки

- організована виставка «Куточок щастя» на тему «Я і моя сім'я».


Форма проведення: урок-салон «Музична вітальня»

Буде в мирі і злагоді родина - Буде жити моя Україна

Хід уроку: Звучить запис пісні «Ласкаво просимо» на слова Крищенка В., музика

Білозіра І.)

Вчитель: Доброго дня, дорога родино, я зовсім не помилилась сказавши це, адже всі присутні тут - це одна велика родина: батьки, вчителі, діти. Ми -родина з того дня, як для вас пролунав перший дзвоник і будемо родиною до того часу, поки разом ділитимемо перемоги та невдачі, поки будемо співчувати та співпереживати один одному.

"Музична вітальня" вперше розпочинає свою роботу. Сьогодні тут зібрались представники творчої інтелігенції, які за своїми уподобаннями та бажаннями об'єдналися у творчі кола: музиканти, літературознавці, історики, актори. І, звичайно, наші гості вчителі, батьки.

Швидко плине час. І кожна мить стає неповторною і зупинити її неможливо.

У котрий раз школа з любов'ю відчиняє перед вами свої двері, а інакше не може і бути, бо школа - то є наша друга домівка, друга родина. У цій родині ви зростаєте та мужнієте, стаєте розумними та пізнаєте світ прекрасного. Тут уперше ви пізнали радість перемог та гіркоту переживань. Сьогодні день є справжнім святом для нашої шкільної роди, що пов'язане міцними нитками поваги, взаєморозуміння, дружби, любові. Отже, зі святом тебе, родино!

Та в кожного з нас є ще одна родина, в якій ми народились та зросли, ця родина починається з рідної домівки та батьківського порогу, від яких ми мандруємо у широкий світ з маминою піснею, татусевою порадою, бабусиною казкою та дідусевим заповітом. Отже, родина - це найцінніше, що є людини. Тому тема нашої розмови: «Родина від батька до сина», а епіграфом нехай стануть слова «Буде (закриті слова) родина - буде жити моя Україна». Зверніть увагу на два слова, які закриті. Як ви гадаєте, які це слова? (діти кажуть свої варіанти, вчитель відкриває слова «мир» і «злагода»). Отже, «Буде в мирі і злагоді родина - буде жити моя Україна». Під час нашої зустрічі ми спробуємо це довести.

Усі ми різні, у кожного свій вибір, своє світосприйняття, тому кожний із нас по-своєму розуміє поняття родина. Але одне єдине єднає - це розуміння того, що наша родина - це міцне дерево, листочками, якого є вічні родинні цінності. А кожна група повинна визначати що ж є для вас родинні цінності. То ж слово надається шановним літературознавцям.



Літературознавці:

1 учень

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо хлібом, любов'ю і миром.

Нехай цей хліб-сіль засвідчить нашу гостинність,

Любов та взаємоповагу один до одного.

2 учень

Де згода в родині, де мир і тиша, Щасливі там люди - блаженна сторона.3 учень

В щасливі і тяжкі години,

Куди б нам не стелився шлях –

Не гасне вогнище родинне

В людських запалених серцях.



4 учень

Не світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім'я.

5 учень

Народна мудрість про родину закладена також в прислів'ях і приказках. Пропонуємо вам бліц-турнір «Продовж прислів'я».



Бліц-турнір «Продовж прислів'я»

І.Як під сонцем квітам, так (із матір'ю дітям).

2.Який корінь - такий пагінець, які самі - (такі сини).

3.Любуйся калиною, доки цвіте, а дитиною (коли росте).

4.У дитини заболить пальчик, а в мами (серце)

5.Яка гребля - такий млин, якай батько - (такий син).

6.Не навчив батько, не навчить і (дядько).

7. Яке дерево - такі в нього квіточки, які батьки - (такі діточки).



6 учень: Отож, ми вважаємо, що вічними родинними цінностями є: мир,
злагода, згода, родинне вогнище (прикріплюють до плакату на якому
намальоване дерево)

Вчитель: Дякуємо літературознавцям. Слова просять



Музиканти:

1 учень

Шануймо батька й матір, щоб добре тобі було та щоб довголітнім ти був на землі - так велить книга книг Біблія. Образи батьків возвеличенні в багатьох піснях.

( Які ви знаєте пісні про батьків ? )

2 учень

Шанування батьків - один із найсвятіших обов'язків людини і неоплатних боргів дітей. Батьки нас зростили, виховали, навчили добра, леліяли, любили. І як же не відплатити їм шаною, любов'ю, ласкою, допомогою.

Отже, ми вважаємо, що вічними людськими цінностями є Батько і Мати. {прикріплюємо листочки до дерева)

3 учень читає правила культури поведінки і взаємин у сімї

4 учень ( анкетування )

Вчитель: Дякуємо музикантам і надаємо слово акторам.



Актори:

1 учень

А, власне, тільки любові, ласки й шани на старість літ і хочуть від нас наша батьки. І якщо уваги, піклування не відчувають, їм здається, що вони є тягарем, непотрібним для своїх дітей. Нехай же не заростають наші душі ряскою байдужості до найдорожчих людей, бо «байдужість до батька-матері не прощається». Саме про це ми покажемо інсценівку легенди.



Інсценівка легенди

Живе у народі хвилююча бувальщина про материнську любов.

У маленькій лікарні на околиці великого міста лежали дві матері Чорнокоса й Білокоса. Вони народили синів у один і той самий день. Обидві матері були щасливі. Вони мріяли про майбутнє своїх синів.

— Я хочу, щоб мій син став видатною людиною, музикантом або


письменником, відомим в усьому світі, або інженером космічних кораблів, -
сказала Білокоса мати.

— А я хочу, щоб мій син став доброю людиною, — сказала Чорнокоса мати.

— Щоб ніколи не забував матері й рідного дому, любив Батьківщину і ненавидів ворогів.

Щодня до молодих матерів приходили чоловіки, затамувавши подих, дивилися на личка своїх синів. А в очах сяяли щастя, подив і замилування.

Минуло тридцять років. У ту саму лікарню прийшли дві жінки Чорнокоса й Білокоса. В їхніх косах уже сріблилася сивина, але жінки були такими ж гарними. їх обох поклали в одну палату, щоб лікувати серце. Жінки впізнали одна одну, розговорилися.


  • Ким же став твій син? — спитала нарешті Чорнокоса мати.

  • Видатним музикантом, — з гордістю відповіла Білокоса. — Він тепер диригує оркестром, виступає у найбільшому театрі, буває за кордоном. І назвала ім'я сина.

— А твій ким став? — спитала Білокоса.

  • Хліборобом. Механізатором! Син мій оре землю й сіє хліб, збирає врожай. Живемо ми в селі, у сина двоє дітей.

  • А проте, щастя тебе обминуло, — сказала Білокоса. — Твій син став простою, нікому не відомою людиною, таких мільйони...

І дня не минуло, а до Чорнокосої матері приїхав син. В очах неньки світилася радість — здавалося, вона в цю мить забула про всі болі.

— Видужуйте, мамо, —сказав син і на прощання поцілував її.


А до Білокосої матері ніхто не прийшов.

У сина зараз концерт... Якби не концерт, він, звичайно, прийшов би, -


задумано мовила Білокоса.

На другий день надвечір до Чорнокосої матері знов приїхав син-хлібороб. Привіз бджолиний мед, паляницю, яблука. Від щастя обличчя в Чорнокосої матері засвітилося і зморшки розправилися.

До Білокосої матері ніхто не приходив.

Увечері жінки лежали мовчки. Чорнокоса усміхалася, а Білокоса тихо зітхала, боячись, щоб її зітхання не почула сусідка.

Так повторилося і втретє, і вчетверте. Минув місяць. До Білокосої матері так ніхто й не прийшов. Лікарі сказали Чорнокосій матері: «Тепер ви зовсім здорові». А Білокосій лікар тихо мовив: «Вам ще треба полежати. Звичайно, ви теж станете зовсім здоровою». Говоря­чи це, лікар дивився чомусь убік.

За Чорнокосою матір'ю приїхав син. Він привіз букет великих червоних троянд.

Прощаючись із Чорнокосою матір'ю, Білокоса попросила побути з нею кілька хвилин наодинці. Коли з палати всі вийшли, Білокоса мати зі сльозами на очах сказала:

— Скажи, люба, як ти виховала такого сина? Ти щаслива, а я...— і вона заплакала.

Ми розлучаємось і ніколи більше не побачимося, — сказала Чорнокоса. — Бо не може бути втретє такого збігу. Тому я скажу тобі всю правду. Син, якого я народила в той щасливий день, помер... Помер, коли йому не було ще й року... А це... не кровний мій син, але рідний! Я усиновила його трирічним хлопчиком. Але для нього я — рідна мати. Ти це бачила своїми очима. Я щаслива. А ти нещасна людина, і я глибоко співчуваю тобі. Якби ти знала, як я страждала в ці дні за тебе. Вийдеш із лікарні, піди до сина і скажи: його байдужість повернеться проти нього. Як він ставиться до матері, так і його діти ставитимуться до нього. Байдужість до батька-матері не прощається.

2 учень

Отже, ми вважаємо, що вічними родинними цінностями є любов до батьків і повага, любов до дітей (прикріплює листочки до дерева)



Вчитель:

Дуже глибока за своєю сутністю легенда. Шановні друзі, давайте замислимось, яка з жінок, Білокоса чи Чорнокоса по-справжньому щаслива? Чому? (діти відповідають)

Що, на вашу думку, означає «вивести дитину в люди»: щоб дитина стала видатною, чи щоб дитина стала Людиною?

Отже, конкурс «Що значить бути людиною?» (діти записують короткі тези, потім зачитують їх)



Вчитель: А я вважаю, що невмирущою родиною цінністю є Людина та людяність (прикріплюють листочки до дерева) .

А своє неповторне бачення та розуміння родинних цінностей висловлять історики. Історики:



1 учень

Для нас родина - то наші святі обереги. Про один з головних символів сімейного благополуччя, щастя, спокою ми дізнаємось, пригадавши наші обереги та розгадавши кросворд.



Кросворд «Берегиня»

1 .Цей оберіг завжди лежав у кожній хаті на столі, символізував гостинність. З цим символом зустрічали гостей, йшли на весілля, благословляли молодих.2.Цей оберіг рослинного походження. На одне з весняних свят цю рослину святили у церкві, нею били, щоб наслати сили, здоров'я, щастя.






X

л

1

Б






















в

Е

р

Б

А








Р

У

ш

н

и

к

с

0

н

ц

Е













0

д

я

Г


















ж

И

т

л

0




п

и

с

А

Н

к

А







п

І

с

н

Я










3.Символ, який служив і скатертиною, і вузликом, де зберігали харчі, і окрасою оселі. Його старанно вишивали.

4.Цьому оберегу набожно поклонялись. Він уособлював вогняну силу. Це божество природи, мало ім'я Ярило.

5.А цей оберіг прикривав від холоду і від недоброго ока. Складається з багатьох деталей. Буває повсякденний, святковий, змінюється залежно від пори року.

б.Синонімами до цього оберегу є слова «світлиця», «оселя», «хата».

7.Це символ Великодня. Виготовляють його щороку навесні. Назва походить від слова розписувати. її розписують різноманітними символами, які мають своє значення.

8.А завдяки цьому оберегу народ виливав свою душу, радів, сміявся, сумував. В основу клалися тексти віршів.



2 учень

Отже, ключове слово «Берегиня». Берегинею наші пращури називали богиню, що берегла від лиха і дарувала добро. Згодом так стали називати в народі жінок, які берегли і підтримували вогнище, були берегинями родинного тепла.

У нашому розумінні родина - це берегиня, жінка, благополуччя (прикріплюються листочки до дерева)

Вчитель: Дякуємо історикам, дякуємо усім, хто працював сьогодні над пошуком вічних цінностей. Давайте ж подивимося на наше дерево, яке воно гарне та пишне! Скільки невмирущих цінностей виросло на ньому за цей урок. І якщо в кожній домівці будуть берегти ці нетлінні цінності родини, то наша Україна стане квітучим садом.

Отже, який висновок ми можемо зробити?

Буде в мирі й злагоді родина -

Буде жити моя Україна!

Вчитель: Діти сьогодні ми з вами відкрили нову форму нашого

спілкування - урок-салон «Музична вітальня». На наступний урок напишіть

невеликий твір-роздум «Я і моя родина», бо найдорожче для кожного - то його

родина, і вся Україна.






База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка