Реферат по філософії готується в руслі теми дисертації аспіранта



Скачати 228,92 Kb.
Дата конвертації30.01.2017
Розмір228,92 Kb.
ТипРеферат
Методичні рекомендації для аспірантів

щодо підготовки до кандидатських іспитів
Вимоги до аспірантських рефератів:

1. Аспірантський реферат по філософії готується в руслі теми дисертації аспіранта.

2. Тема реферату вибирається аспірантом самостійно та узгоджується з викладачем курсу філософії. Вона повинна торкатися аналізу загальнонаукових методів, за допомогою яких дисертант вирішує свої наукові завдання, або світоглядні, методологічні, філософсько-антропологічні проблеми дисертаційної роботи, її актуальності.

3. Вимоги до реферату відповідають тим вимогам ДАК, які пред'являються до друкування статей. У ньому повинні бути:

постановка проблеми реферату, його завдання й ціль;

зв'язок теми реферату з науковими й практичними завданнями, які ставить аспірант в дисертації;

аналіз філософської літератури з теми реферату;

обґрунтування адекватності методів, які використовуються в рефераті;

міркування аспіранта з теми реферату;

висновки;

список використаних джерел (посилання в тексті й список оформляються за вимогами ДАК).



4. Обсяг реферату в комп'ютерному наборі – близько 30000-40000 знаків (включаючи пробіли).Реферат подається українською або російською мовою. Текст має бути набраним у редакторі Word або у форматі rtf. Поля: зверху – 2см, знизу -2см, справа – 1,5см, зліва – 3см. Шрифт Times New Roman ©, кегель 14, міжрядковий інтервал полуторний. На титульному аркуші: назва навчального закладу, тема реферату, виконавець, кафедра, на якій аспірант виконує дисертацію, його науковий керівник з теми дисертації, рік виконання реферату.

5. Найкращі реферати можуть бути заслухані й обговорені на відповідному семінарському занятті.
Орієнтировна тематика рефератів.

1. Співвідношення філософії та природничих, гуманітарних, технічних наук.

2. Філософія як феномен культури і форма життя.

3. Філософія та ідеологія: історичний досвід взаємодії.

4. Філософія і міфологічна свідомість.

5. Міф, символ, метафора.

6. Міфологічне мислення: витоки і еволюція.

7. Проблема душі в античній філософії та християнській релігії.

8. Антична думка і середньовічне філософське мислення.

9. Етичні концепції античності і сучасна філософія моралі.

10. Концепція людини в античній філософії.

11. Діалог як елемент філософської культури античності.

12. Людина і суспільство в традиційних культурах Сходу.

13. Філософія серця в українській філософії.

14. Генезис уявлень про природу світу в історії філософії.

15. Проблема єдності світу.

16. Проблема кінцевості і нескінченності Всесвіту.

17. Психофізична проблема і «вульгарний» матеріалізм.

18. Ідея лінгвістичної відносності, її соціальна значущість.

19. Поняття системи та його філософський зміст.

20. Концепт, структура, субстрат системи.

21. Наукова, культурна, соціальна, технічна значимість поняття "система".

22. Діалектика як онтологічна та методологічна концепції.

23. Віра, знання і розуміння, їх різновиди та співвідношення.

24. Наукове пояснення і його специфіка в гуманітарному і науково-технічному пізнанні.

25. Детермінізм і його сучасне бачення.

26. Ідея порядку і хаосу в сучасній науці і філософії.

27. Закони, норми і правила у науці, техніці, духовній культурі та політичному житті.

28. Парадигма, її роль в науці, технічній діяльності, політиці, мистецтві.

29. Кількісний і некількісний вимір.

30. Гіпотетико-дедуктивний метод.

31. Системний метод і його використання в природному, технічному і гуманітарному пізнанні і в соціальній практиці.

32. Розуміння та інтерпретація наукових даних і текстів.

33. Проблеми творчості та алгоритми розв'язання технічних завдань.

34. Проблема раціональності в філософії та методології науки.

35. Раціональність і науковість.

36. Захід і Схід: два типи раціональності.

37. Особливості та структура гуманітарного знання.

38. Метод у гуманітарних, природничих, технічних науках.

39. Теорія в гуманітарних, природничих, технічних науках.

40. Картина світу в гуманітарних, природничих, технічних науках.

41. Пояснення і розуміння.

42. Критерії науковості теорії. Проблема вибору теорії.

43. Еволюція образу науки в культурі.

44. Ціннісні фактори в науковому пізнанні.

45. Сцієнтизм і антисцієнтизм як світоглядні орієнтації.

46. Інтуїція і творчість.

47. Етика вченого.

48. Особливості філософської аргументації.

49. Буденне пізнання і ситуація повсякденності.

50. Принципи історизму та історицизму.

51. Початок людської історії. Проблема антропогенезу.

52. Філософія права: історія та сучасність.

53. Філософія політики: історія та сучасність.

54. Особливості історичного пізнання.

55. Традиція і її роль в житті суспільства.

56. Інтелігенція: походження та соціально-культурне призначення.

57. Тоталітаризм і його соціально-філософський зміст.

58. Влада як філософський, психологічний та соціологічний феномен.

59. Моделі суспільства з економічної точки зору.

60. Моделі суспільства з політичним концептом.

61. Інформаційні та психологічні моделі соціального життя.

62. Концепція ноосфери.

63. Проблема сенсу і кінця історії.

64. Співвідношення раціональних, нераціональних та ірраціональних дій людей в історії.

65. Сучасні технократичні концепції.

66. Проблема техніки в сучасній філософії.

67. Концепція інформаційного суспільства.

68. Культурологічні моделі історії та суспільного життя.

69. Ідеологія і громадська думка.

70. Роль стереотипів у суспільній свідомості.

71. Ідеологія і утопія.

72. Культура і цивілізація.

73. Філософія як самосвідомість культури.

74. Час і його буття в культурі.

75. Категорія простору у філософії, науці, культурі.

76. Свобода і моральність.

77. Етика ненасильства в сучасному світі.

78. Проблема долі і приречення особистості.

79. Проблема сутності та існування людини.

80. Ідея долі в історії філософії та культури.

81. Смерть як елемент життєвого світу і соціокультурний феномен.

82. Людина і світ речей.

83. Свобода і форми її об'єктивації.


3.5. Питання, що виносяться на іспит

  1. Філософія і світогляд. Історичні особливості формування та функціонування світогляду, його типологія.

  2. Фундаментальні особливості філософського мислення. Співвідношення філософії із наукою, мистецтвом та релігією.

  3. Основні парадигми філософствування. Філософія як метафізика, антропологія, гносеологія і як інші способи філософствування.

  4. Загальні особливості античної філософії, умови її формування та етапи розвитку.

  5. Софісти і Сократ. Сократівський метод.

  6. Філософія Платона: її складові, особливості та запроваджений нею тип мислення.

  7. Вихідні ідеї та складові філософії Аристотеля.

  8. Особливості середньовічного світобачення. Місце філософії в духовному житті середньовіччя та етапи її розвитку.

  9. Роль патристики в формуванні ідейних засад середньовічної філософії. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії.

  10. Антропоцентризм Відродження. Провідні напрями, ідеї та представники філософії європейського Відродження.

  11. Особливості методологічних досліджень в філософії Нового часу (Ф.Бекон, Р.Декарт, Т.Гоббс).

  12. Проблеми пізнання в філософії Нового часу (Дж.Локк, Дж.Берклі, Д.Юм) Проблеми онтології в філософії Нового часу (Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц).

  13. Проблеми антропології в філософії Нового часу (Р.Декарт, Б.Паскаль). Ідеї європейського Просвітництва.

  14. І.Кант: вчення про пізнання, етичні, естетичні, антропологічні та соціально-історичні ідеї.

  15. Філософська система Г.Гегеля та його діалектичний метод.

  16. Некласична філософія. Ф.Ніцше та вихідні ідеї “філософії життя”. Неокантіанство та неогегельянство.

  17. Філософія науки, аналітична філософія та методологія наукового пізнання як представники сцієнтизму у філософії ХХ ст.

  18. Вихідні ідеї феноменологічної філософії та її представники.

  19. Ідеї онтології у філософії ХХ ст. Марксизм.

  20. Релігійна філософія. Неотомізм.

  21. Антропологічні напрями у філософії ХХ ст.: філософська антропологія, екзистенціалізм та персоналізм, фрейдизм та неофрейдизм.

  22. Філософський авангард у ХХ – на початку ХХІ століття: “нова філософська хвиля” та філософський постмодернізм.

  23. Українська філософія часів Відродження та Просвітництва. Поява професійної філософії. Особливості філософських курсів Києво-Могилянської академії.

  24. Життя та філософська творчість Г.Сковороди.

  25. Українська філософія ХІХ – ХХІ століть. Філософські ідеї в літературі та громадсько-політичних рухах в Україні ХІХ ст. Сучасний стан філософії в Україні та перспективи її подальшого розвитку.

  26. Натуральна онтологія. Категорія буття.

  27. Різновиди матеріалізму та ідеалізму. Проблема єдності світу.

  28. Сутність людської свідомості і її генезис.

  29. Свідомість і мова. Мова і інші знакові системи. Ідея лінгвістичної відносності.

  30. Структурна онтологія. Соціально-культурне значення дослідження структур в науці і техніці.

  31. Поняття системи та його філософський зміст. Концепт, структура, субстрат системи. Наукова, культурна, соціальна, технічна значимість поняття "система".

  32. Категорії одиничного і загального, змісту і форми, частини і цілого. Філософський номіналізм і реалізм. Концепції холізму і елементаризму в науці і техніці.

  33. Проблема руху та розвитку. Поняття і критерії розвитку.

  34. Концепції простору і часу. Категорії простору та часу в природознавстві і гуманітарних науках.

  35. Концепції детермінізму і індетермінізму в науці, техніці, соціології та філософії. Фаталізм.

  36. Категорії причини і дії, необхідності та випадковості, можливості і дійсності, їх значення в поясненні змін у природі, техніці, суспільстві, мисленні.

  37. Принципи діалектики. Категорії якості і кількості, протиріччя, подвійного заперечення та їх значення в поясненні функцій, причин і тенденцій розвитку.

  38. Знання і пізнання. Скептицизм і філософський агностицизм.

  39. Емпіризм і раціоналізм як форми обґрунтування знання. Прагматизм.

  40. Поняття істини та її критерію. Принцип фаллібілізму.

  41. Розуміння і його критерії. Співвідношення істинності і зрозумілості. Віра, знання і розуміння. Істина і правда, їх роль у науковій, художній, політичній практиці.

  42. Форми розвитку знання. Поняття факту. Проблема та її види.

  43. Наукове пояснення і його специфіка в гуманітарному і науково-технічному пізнанні. Види пояснень. Пояснення і розуміння.

  44. Гіпотеза і теорія. Верифікація і фальсифікація гіпотез. Структура наукової теорії.

  45. Парадигма, її роль в науці, технічній діяльності, політиці, мистецтві.

  46. Особливості наукових теорій, парадигм, картин світу у гуманітарних науках. Гуманітарні науки та гуманітаристика.

  47. Поняття методу і методології. Класифікації методів. Специфіка використання методів у природничих, технічних і гуманітарних науках.

  48. Спостереження, порівняння і експеримент. Види експерименту. Кількісний і некількісний вимір.

  49. Аналіз і синтез. Абстрагування і ідеалізація.

  50. Суть індуктивного методу. Методи аналогії і моделювання, засоби підвищення їх надійності. Моделювання в природних, технічних і гуманітарних дослідженнях.

  51. Дедуктивний метод. Суть і значення формалізації і аксіоматичного методу в пізнанні.

  52. Системний метод і його використання в природничому, технічному і гуманітарному пізнанні, в соціальній практиці.

  53. Проблеми творчості і алгоритму вирішення технічних завдань. Поняття гуманітарної експертизи.

  54. Техніка як антипод природи. Соціально-екологічні проблеми сучасності та технічний прогрес. «Римський клуб».

  55. Традиційна та техногенна цивілізації. Технологічний детермінізм і технократія. Технократизм і гуманізм.

  56. Буття, життя та існування як характеристики людського перебування в світі. Проблематичність людського буття, його унікальність та вихідні екзистенціали.

  57. Проблема походження людини та співвідношення в людині природного, соціального та духовного.

  58. Співвідношення понять “людина – індивід – особа – особистість – індивідуальність” та його методологічне значення.

  59. Поняття цінностей. Вихідні цінності людського буття. Свобода як людська цінність.

  60. Проблема сенсу життя, смерті та безсмертя у філософському окресленні.

  61. Людина і суспільство: проблеми та аспекти співвідношення. Проблема відчудження у філософії.

  62. Філософія історії, її проблематика та співвідношення із іншими соціальними науками.

  63. Основні підходи до розуміння сутності та особливостей історичного процесу. Історія, психологія та людська суб’єктивність. Закони та тенденції. Принципи історизму та історицизму.

  64. Проблема визначення суб’єкту, рушійних сил та чинників історичного процесу, його спрямування та оцінки.

  65. Поняття сенсу історії.

  66. Поняття суспільства; суспільство та природа.

  67. Географічна середа та зріст народонаселення як умови розвитку суспільства: історико-філософські й сучасні концепції.

  68. Основні сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок. «Відкрите» і «закрите» суспільство.

  69. Особливості та структура духовного життя суспільства.

  70. Поняття культури та її суттєві ознаки. Співвідношення культури та цивілізації.

  71. Глобальні проблеми сучасної цивілізації та можливі шляхи їх вирішення.

  72. Сучасні проблеми протистояння ідей глобалізму й антиглобалізму.



          1. 3.6. Література до курсу

1. Учбова

Вступ до філософії: Історико-філософська пропедевтика: Підруч. / Г. І. Волинка, В. І. Гусєв, І. В. Огородник, Ю. О.  Федів / За ред. Г. І. Волинки. – К.: Вища шк., 2004.

Марков Б.В. Философия. – СПб.: Питер, 2009

Петрушенко В.Л. Філософія. –К.: Каравела, 2001. – 448 с.Спиркин А.Г. Философия: Учебник для студентов вузов / А.Г. Спиркин. – М.: Гардарика, 2001.

Філософія. Конспект лекцій / Афанасьєв О.І., Барановська О.М., Левченко В.Л. та ін. – Одеса: Наука і техніка, 2005. – 132 с.

Філософія: Підручник для студентів вузів / Г.А. Заїченко, В.М. Саратовський, І.І.Кальний та ін.; За ред. Г.А.Заїченко та ін. – К.: Вища шк., 1995.

Цофнас  А. Ю. Філософія. Ч. 1. Предмет філософії. Онтологія. Уч.-дов. посібник. – Одеса: Наука и техніка, 2009.

2. Довідкова



Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА-М, 2000.

Мир философии. Книга для чтения. Ч. 1 и 2.– М.: ИПЛ, 1991.

Хрестоматия по философии. Учебное пособие / Изд. 2-е. – М.: Проспект, 2003.

Философия истории: Антология: Учебное пособие для студентов гуманитарных вузов. – М.: Аспект Пресс, 1995.

Філософія. Хрестоматія. – К.: Знання, 2009.

История философии: Энциклопедия. – Мн.: Интерпрессервис; Кн. Дом, 2002.

Історія філософії України: Хрестоматія. – К.: Либідь, 1993.

Философия: Энциклопедический словарь / Под ред. А.А. Ивина. – М.: Гардарики, 2004.

Новейший философский словарь: 3-е изд., исправл. – Мн.: Книжный Дом. 2003.

Цофнас А.Ю. Философский минимум бакалавра. Уч.-справочн. пособие. Одесса: Наука и техника, 2007.

3. Додаткова:



Автономова Н. С. Открытая структура: Якобсон – Бахтин – Лотман – Гаспаров / Н. С. Автономова. – М.: РОССПЭН, 2009.

Анкерсмит Ф. История и тропология: взлет и падение метафоры / Ф. Анкерсмит [пер. с англ. М. Кукарцевой, Е. Коломоец, В. Кашаева. 2-е изд., испр.]. – М.: Канон+, 2009.

Афанасьев А.И. Гуманитарное знание и гуманитарные науки. – Одесса: Бахва, 2013.

Альтшуллер Г. С. Алгоритм изобретения. – М.: Моск. рабочий, 1973.

Аналитическая философия: Избранные тексты. – М.: Изд. МГУ, 1993.

Аристотель. Категории.// Аристотель. Соч. В 4-х томах. – Т. 2. – М.: Мысль, 1978.

Бахтин М. М. К методологии гуманитарных наук. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М.: Искусство, 1979.

Башляр Г. Новый рационализм. – М.: Прогресс, 1987.

Берка К. Измерения: понятия, теории, проблемы. – М.: Прогресс, 1987.

Витгенштейн Л. О достоверности. // Витгенштейн Л. Философские работы. – Ч. 1. – М.: Гнозис, 1994.

Вригт Г. Х. фон. Объяснение и понимание // Вригт Г.Х. фон. Логико-философские исследования: Избр. тр.– М.: Прогресс, 1986.

Гадамер Х. Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики. – М.: Прогресс, 1988.

Гайденко П. П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой: Учебное пособие для вузов / П. П. Гайденко. – М.: ПЕР СЭ; СПб.: Университетская книга, 2000.

Гейзенберг В. Шаги за горизонт. – М.: Прогресс, 1987.

Гладкий А. В. О точных методах в гуманитарных науках [Электронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.econf.info/files/111/1404/2042.pdf

Гуревич А. Я. История конца двадцатого века. В поисках метода / А. Я. Гуревич. – М.: Владос-пресс, 1999.

Гурина М. Философия. Учебное пособие / Пер. с фр. – М.: 1998.

Денисов С. Ф., Дмитриева Л. М. Естественные и технические науки в мире культуры. – Омск, 1997.

Декарт Р. Правила для руководства ума. // Декарт Р. Избр. произведения.– М.: ИПЛ, 1950.

Дугин А.Г. Эволюция парадигмальных оснований науки / А. Г. Дугин. – М.: Арктогея, 2002.

Зотов А. Ф. Современная западная философия. – М. : Высшая школа, 2001.

Ильин И. П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм / И. П. Ильин. – М.: Интрада, 1996.

Исторические типы рациональности / [Отв. ред. В. А. Лекторский]. – Т. 1. – М.: ИФРАН, 1995.



Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки: Підручник для студентів та аспірантів вищих навчальних закладів. – К.: Абрис, 1997. – 350 с.

Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, могущей появиться как наука. // Кант И. Соч. в 6-ти томах.– Т. 4, Ч.1.– М.: Мысль, 1965.

Койре А. Очерки истории философской мысли. О влиянии философских концепций на развитие научных теорий. – М.: Прогресс, 1985.

Кузнецов В. Г. Герменевтика и гуманитарное познание / В. Г. Кузнецов. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991.

Кун Т. Структура научных революций.– М.: Прогресс, 1975.

Леви-Строс К. Структурная антропология. – М.: Наука, 1983.

Майнцер К. Сложность и самоорганизация. Возникновение новой науки и культуры на рубеже веков [Электронний ресурс] / К. Майнцер. Режим доступа: http://spkurdyumov.narod.ru/Man.htm

Микешина Л.А. Философия познания. Полемические главы. – М.: Прогресс, 2002.

Никифоров А. Философия науки: история и теория (уч. пособие). – М.: Идея-Пресс, 2006.

Ополев В.Т. Основы логики. – Одесса: ВМВ, 2005.

Параметрическая общая теория систем: Сб. трудов. / Под ред. Цофнаса А.Ю. – Одесса: Астропринт, 2008.



Платон. Теэтет. // Платон. Соч. в 3-х томах.– Т. 2.– М.: Мысль, 1970.

Пойа Д. Математика и правдоподобные рассуждения. – Изд. 2-е. – М.: Наука, 1975.

Половинкин А.И. Основы инженерного творчества. – М.: Машиностроение, 1988.

Попович М. В. Раціональність і виміри людського буття. – К.: Сфера, 1997.

Поппер К. Р. Объективное знание. Эволюционный подход.– М.: Эдиториал УРСС, 2002.

Поппер К. Р. Предположения и опровержения. Рост научного знания.– Гл. 3, 10 // Поппер К. Логика и рост научного знания. Избр. работы. – М.: Прогресс, 1983.

Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги: Пер. з англ. У 2-ох тт. – Т. 1. У полоні Платонових чарів; Т. 2. Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та послідовники. – К.: Основи, 1994.

Постмодерн: переоцінка цінностей. Зб. наук. праць / [від. ред. В. С. Лукянець, В. C. Ратніков]. – Вінниця: Універсум-Вінниця, 2001.



Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. – М.: Прогресс, 1986.

Райл Г. Понятие сознания. (Гл. 1, 2, 6, 7).– М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 1999.

Рассел Б. Мудрость Запада. Историческое исследование западной философии в связи с общественными и политическими обстоятельствами. – М.: Республика, 1998.

Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы.– Ч. I, гл. 1, 6; Ч. II; Ч. III, гл. 1, 2, 3, 6, 7; Ч.IV, гл. 1,2; Ч.V, гл.1, 7; Ч. VI.- К.: “Ника-Центр”, “Вист-Центр”, 1997.

Рациональность как предмет философского исследования. – М.: ИФРАН, 1995.



Современная философия науки: знание, рациональность, ценности в трудах мыслителей Запада: Учебная хрестоматия.– 2-е изд.– М.: Логос, 1996.

Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М.: Логос, 1995.

Тулмин Ст. Человеческое понимание.– М.: Прогресс, 1984.

Уёмов А.И. Системные аспекты философского знания.– Одесса: Студия "Негоциант", 2000.

Уёмов А.И., Сараева И.Н., Цофнас А.Ю. Общая теория систем для гуманитариев. Учебное пособие. – Варшава: Universitas Rediviva, 2001.

Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности. Работы разных лет / М. Фуко; [пер. с фр., сост., комм. и послесл. С. Табачниковой]. – М.: Магистериум-Касталь, 1996.

Хайдеггер М. Время и бытие: статьи и выступления / М. Хайдеггер; [cост., пер. с нем. и комм. В. В. Бибихина]. – М.: Республика, 1993.

Цофнас А.Ю. Теория систем и теория познания. – Одесса: Астропринт, 1999.

Цофнас А.Ю. Що таке знання. Методичні рекомендації. – Одеса: Астропринт, 2002.

Цофнас А.Ю. Методология познания: 50 терминов. – М.: МГУЛ, 2008.

Чешев В.В. Техническое знание как объект методологического анализа. – Томск, ТГУ, 1981.

Юдин Б. Г. От гуманитарного знания к гуманитарным технологиям [Электронний ресурс] / Б. Г. Юдин – Режим доступа: http://www.zpu-journal.ru/zpu/2005_3/Yudin/18.pdf

4. Ресурси мережі internet




  1. Общая библиотека по философииhttp:// w.w.w.ihtik.lib.ru/

  2. Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського – http://www.nbuv.gov.ua/

  3. Національна парламентська бібліотека України – http://nplu.org/

  4. Библиотека Института философии им. Г. Сковороды – http://w.w.w.filosof.com/ua/

  5. Библиотека им. Максимовича, Киевского национального университета– http://lib-gw.univ.kiev.ua/

  6. Украинская электронная библиотека– http://w.w.w.biblioteka.org.ua

  7. Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького – http://www.odnb.odessa.ua/

  8. Библиотека Одесского национального университета им. И. И. Мечникова –http://lib.onu.edu.ua/

  9. Електронна бібліотека ОНПУ – http://library.opu.ua

  10. Сайт кафедры философии и методологии Одесского национального политехнического университета – http://philosophy.ucoz.ru/

  11. Підручники http://pidruchniki.com.ua/


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал