Програма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими з порушеннями мовлення (2 4 класи) пояснювальна записка



Сторінка1/4
Дата конвертації06.12.2016
Розмір1,25 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4



ПРОГРАМА З МУЗИКИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ТЯЖКИМИ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ (2 – 4 КЛАСИ)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з музики для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, що навчаються у 2-4 класах продовжує головну ідею початкової ланки сучасної освіти, яка була закладена у підготовчому – 1 класах даного типу шкіл, а саме поєднання в одну загальноосвітню систему чотирьох змістовних ліній (понятійно–лінгвістиної, музично–діяльнісної, інтеграційно–культурознавчої, корекційно–компенсаторної), виділених у змісті Державних стандартів для спеціальних загальноосвітніх закладів та основних концептуальних підходів освітньої галузі „Мистецтво” (предмету музика).

Виконання головної мети програми з музики (для 2-4 класів) загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення спрямоване на більш якісне засвоєння навчально–виховного матеріалу у поєднанні з корекційно–розвивальними і компенсаторно–реабілітаційними заходами, які допоможуть дітям і учителям музики, використовуючи багатофункціональний музичний матеріал, забезпечити відповідний як загальноосвітній так і культурологічний рівень.



Метою предмету музика у вищезазначених класах залишається формування елементарної музичної освіченості і культури особистості через доступні види музично–естетичної діяльності, але із значно збільшеною базою знань, навичок, умінь, які допоможуть дитині: у спілкуванні з музикою різних жанрів; формуванні позитивного ставлення до оточуючого світу та мистецтва взагалі; розширенні естетичного досвіду і сфери культурологічних інтересів, відповідно до вікових можливостей та естетичного попиту контингенту кожного класу; полегшать їх комунікацію з оточуючими та інтеграцію в сучасне дитяче і доросле суспільство.

Загально розвивальні музичні завдання передбачають виховання у дітей позитивного ставлення до музики, здатності до елементарного розуміння дитячих музичних творів різних композиторів і жанрів, розширення сфери культурологічних уподобань та активізації бажання приймати участь у різних видах музично–естетичної діяльності, демонструвати свої творчі здобутки в межах школи і вдома.

Діапазон і зміст корекційно–розвивальних завдань у 2-4 класах значно розширюється, оскільки вводиться музично–логоритмічний блок в який входять: „Вправи для розвитку мануальної моторики (моторики рук) та техніки інструментального виконавства”; „Ігри – забави для опанування навичок чіткого звуконаслідування”; “Дитячі пісні для корекції та опанування чіткої вимови звуків та звукосполучень”; “Вправи для розвитку дихальної системи (носового дихання та його затримки)”;Вправи на формування вокально–артикуляційних навичок (гімнастика для: щік, нижньої щелепи, дихального апарату, губ, язика, м’якого піднебіння”; “Дитячі пісні для корекції та опанування чіткої вимови звуків та звукосполучень” тощо. Метою цього блоку є корекція і дорозвиток мовленнєвих порушень та паралельно супутніх дефектів: стимуляцію мовно–дикційних навичок, нормалізацію дихального апарату, розвиток сенсорної сфери та чуттєвого досвіду, корекцію дрібної і загальної моторики, рухової сфери.

В програмі також зберігається блок музикотерапевтичних і арт–терапевтичних впливів для використання їх у стимулюючих і корекційно–розливальних цілях (необхідність, зміст і об’єм визначається вчителем при наявності певних рекомендацій лікарів, психотерапевтів). Обов’язковим є такий стимулюючий засіб як музикомалювання (тобто вільне або по темі музичного матеріалу малювання 15–20 хвилин).

Зміст навчального предмету у цій програмі викладений у спеціальній таблиці, яка забезпечує одночасно очікувані досягнення учнів і передбачає корекційно–розвиткову роботу.

Розподіл годин не дається в таблиці оскільки на уроці музики учитель має комплексно використовувати декілька видів музично–естетичної діяльності, види робіт та завдання з ними пов'язані. Години у програмі подаються тільки у темах і розподіляються умовно. Учитель сам може визначати кількість годин на певну тему, які пісні і їх кількість треба використовувати на уроці, в залежності від психофізичних можливостей даного складу дітей.

У 2-4 класах структура програми складається з таких розділів: 1. Розділ “Орієнтація в навчальному просторі” – цей розділ передбачає ознайомлення з технічними засобами, музичним інструментом, робочим місцем учня, що знаходиться у кабінеті, орієнтацією у навчальному просторі. Підрозділ “Рецептивне (пасивне) сприймання музики”, розвиває у дітей готовність до спілкування з музикою через різні види музично–естетичної діяльності починаючи з оздоровчого пасивного виду слухання музики.

2. Розділ “Слухання–сприймання музики” знайомить з кращими зразками дитячої вітчизняної народної і сучасної музики, а також із зарубіжною дитячої літератури, сприяє вихованню культури слухача. Для заохочення і розвитку інтересу до дитячої музики в програмі використовуються популярні дитячі пісні з мультфільмів та телефільмів.

До програми вводиться новий 3. Розділ „Основи музичної грамоти”, який знайомить учнів з елементарними поняттями, пов’язаними з теорією музики, тривалостями звуків та їх графічним записом, ритмічними структурами, музичними поняттями–термінами тощо. Зміст музично-термінологічної та навчально понятійної бази вирішує учитель музики ( в залежності від психофізичних можливостей засвоєння теоретичного матеріалу даного класу).

4. Розділ “Ритмодекламація та ритміко–рухливі ігри” дуже необхідний для стимуляції, корекції і нормалізації розвитку мовленнєвих функцій, оскільки в його основі покладені такі поняття як ритм, темп, динаміка, що є основою, ритмічного протікання як мовлення так і музичного матеріалу. Особливої уваги набуває виховання відчуття ритму і метроритмічної пульсації як біоритмічної основи функціонування людського організму, його домінуючого місця в життєдіяльності людини. Ритм має багатогранні властивості: утворює внутрішню ритмічну організацію образів, що сприймає людина і служить імпульсом її дій; є одним з джерел життєвого тонусу; запорукою розвитку моторики; орієнтації в часовому пульсі; ритмі і координації дій різної спрямованості (пізнавальних, навчально–виховних, художніх, ігрових, побутово–обслуговуючих, трудових тощо).

Виховання ритму – це стрижневий засіб організації взаємозв’язку між процесами оточуючого середовища і функціонуванням людини в ньому, одна з умов його соціально–біологічної адаптації і нормалізації психофізичного розвитку. Тому через ритмодекламацію під музику (тобто відтворення ритму мовно–дикційним способом) здійснюється опанування різних доступних дітям цієї категорії текстів, вирівнюється відчуття ритму і ритмічної пульсації. Ритміко–рухливі ігри під музику відновлюють або корегують відчуття ритму через фізичну участь в ній (кінестетичну систему).

5. Розділ “Співи” складається з різних підрозділів, зміст яких безпосередньо впливає на розвиток вокально–хорових навичок (дихання, артикуляції і дикції, розвитку музичного слуху, відчуття ритму, темпу, характеру музичного твору). У цей розділ вводиться підрозділ „Вокалізація”, спрямований на правильне формування та фіксацію артикуляційних м’язів під час розспівування певних голосних звуків та звукосполучень; розвиток відчуття і відтворення темпоритмічної рівномірності співочим та дикційно–артикуляційним апаратом.

6. Розділ “Гра на дитячих шумових інструментах” допомагає розвити дрібну моторику рук, ознайомити з прийомами та правилами гри на дитячих духових та клавішних інструментах. Ознайомлення з числовим позначенням пальців (аплікатурою) та порядком їх розташування на обох руках обумовлене внутрішнім біологічним зв’язком між природними технічними можливостями виконавця та музичними завданнями композитора, які вирішуються в першу чергу аплікатурними прийомами інструментальної гри. Вибір правильної послідовності пальців в процесі гри на інструменті полегшує процес переборювання технічних труднощів, сприяє кращому опануванню виконавських навичок, більш вільній орієнтації на інструменті, переведенню музично теоретичних знань у практичні дії, забезпечує якість та своєчасність (у темпі і ритмі) відтворення певних звуків на інструменті.

7. Розділ “Образно–ігрова творчість” продовжує розвиток художньо–творчих здібностей та розширення досвіду накопичення навичок театралізації дитячих пісень, діалогово–ролових, пантомімічних ігор, хороводів; формування творчої особистості.

8. Розділ “Міжпредметні інтеграційні зв’язки” допомагає розширити межи використання знань учнів отриманих на інших предметах та спрямувати зусилля на укріплення родинних зв’язки зі школою, залучення батьків до сумісної участі у поточних та святкових музично–естетичних заходах, вихованню здорових, соціально активних особистостей.

До кожного розділу і більшості підрозділів вводяться ключові слова, які допоможуть учням з важкими порушеннями мовлення краще зосереджуватись на змісті навчання і фіксувати стержневі поняття певної теми.

З 4 класу у другому семестрі програми музика вводиться розділ “Основи художньої культури” (в цьому класі розділ знайомить тільки з основами національної художньої культури), який передбачує фрагментарне ознайомлення учнів даної категорії з широким поняттям художня культура та усвідомлення багатогранності видів, що вона поєднує. Головною метою занять з художньої культури є розвиток здатності до розуміння художньої культури як системи комплексних мистецьких знань, за допомогою яких у свідомості учнів формується більш цілісне уявлення про віддзеркалення оточуючого світу різними мистецькими зображувальними засобами. Це допоможе: збагатити досвід художнього світосприймання і світовідчуття учнів; ознайомити з основами національної художньої культури, усвідомити, що вона є невід’ємною частиною світової культурної спадщини; дасть змогу розширити асоціативні зв’язки між різними видами мистецтв, історичними подіями та світом, в якому вони живуть. Синтез мистецтв та позитивні емоції з ним пов’язані, сприятимуть стимуляції розвитку: художньо–образних уявлень, емоційної, сенсорної, інтелектуальної сфер, закладенню основ художньої культури особистості. Це дає також змогу підготувати дітей до більш детального вивчення у наступних класах світової художньої культури. З метою виключення навчального перевантаження даної категорії дітей, теми цього розділу (їх об’єм, зміст) та можливість використання їх в музично–освітній практиці учнів молодших класів з тяжкими порушеннями мовлення визначає вчитель музики з логопедом. Варіативність використання цих тем може змінюватись: зменшуватись, розширюватись, зніматись взагалі.

Значна кількість практичного музичного матеріалу, що пропонується в даній програмі дасть можливість учителю відібрати необхідний для даного контингенту класу матеріал і використовувати його згідно музично–дидактичних чи стимулюючих, чи корекційно–розливальних завдань уроку.

З метою кращого засвоєння навчальних тем і процесу сприймання доцільно на підсумкових заняттях у кінці кожного семестру проводити узагальнюючі, комплексно–тематичні заняття, які побудовані за календарно–обрядовим і подійно–часовим принципами і включають фрагменти з різних предметів, об’єднаних однією темою.

ДРУГИЙ КЛАС

( 35 год; 1 год на тиждень)


Пор.№

К-

сть


год

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальої роботи та очікувані результати



1.





Пропедевтичний період

Орієнтація в навчальному просторі


Вільна орієнтація у навчальному просторі; знання назв і місцезнаходженням музичних об’єктів, що знаходяться у кабінеті музики. Диференціація на слух звучання музичних об’єктів.

Теоретичне закріплення елементарних правил слухання музики та практичне їх виконання (сидіти рівно, не відволікатися, спокійно слухати музику).


Організація психологічної готовності до слухання–сприймання музики

Створення емоційно позитивної обстановки, форування хорошого настрою.

Удосконалення знань про елементарні поняття–терміни, пов’язані із слуханням музики і джерелами музичних звуків; елементарними правилами слухання музики.

Закріплення інтересу до слухання музики.



Рецептивне сприймання музики

Музично–звукова підготовка до слухання музики. Розвиток адекватних емоційних реакцій на різні види музичного впливу (в залежності від корекційно–дидактичних завдань уроку: стимуляція мовної активності, розвиток відчуття рівномірності ритмічної пульсації і її чітке відтворення, регуляції м’язового тонусу, чітких емоційних реакцій на музику тощо.)


Ключові слова: заспокійливе слухання музики; організованість; зосередженість; підготовка, готовність до слухання музики, гарний настрій.



Учень:

  • знає назву, визначає місцезнаходження, диференсує звучання музичних об’єктів, орієнтується на робочому місці;

  • намагається самостійно дотримуватись правил слухання музики;

– емоційно позитивно реагує на різні музично–ігрові впливи, що забезпечують хороший настрій і відволікають від поганого настрою, пов’язаного з дефектом (поганого самопочуття, неприємних спогадів тощо.).

– виявляє зацікавленість і готовність до слухання музики;

– намагається самостійно організовуватись і правильно готуватись до слухання музики;

– розуміє інструкції вчителя, що рецептивного слухання музики, намагається відповідним чином реагувати на психічну і соматичну релаксацію;

– виявляє зовнішні емоційні реакції на музику (мімічні, жестові, поведінкові);

– розуміє ключові слова теми;


Уточнення назв і місцезнаходження музичних об’єктів, що використовуються на уроках.

Уточнення і закріплення елементарних понять, пов’язаних з слуханням музики, правилами слухання музики.

Розвиток позитивних емоцій, нормалізація психофізичного стану, хорошего настрою.

Активізація психологічної готовності до слухання–сприймання музики.

Стимуляція слухової пам’яті та стабілізація інтересу до слухання музики (скрипковою музикою В. А. Моцарта, Вівальді тощо.)


Організація слухової уваги, активізація психологічної готовності до слухання–сприймання музики.

Стимуляція музичної памяті, інтересу до музики.

Психічна і соматична релаксація.

Стимуляція емоційних реакцій на музику (мімічних, жестових, поведінкових).

Корекція, уточнення ключових слів теми.

2.






СЛУХАННЯ–СПРИМАННЯ МУЗИКИ

Практичне втілення знань про елементарні правила слухання музики в музично–естетичний досвід (сидіти спокійно, уважно слухати пояснення вчителя, зосереджуючи увагу тільки на музичному матеріалі).

Диференціація звуків, що нас оточують: музичних (піснях, музичних творах); звуків живої природи (птахів, жуків, свійських тварин); звуках неживої природи: (грому, дощу, хуртовини тощо); шумів від пересувних об’єктів.

Виділення і закріплення характерних акустичних ознак об’єктів, які мають звукові характеристики. Впізнавання цих звуків у дитячих піснях, музичних творах.

Сприймання дитячих пісень, музичний творів більш складних за характерами і розміром. Ознайомлення з поняттям дитячий фольклор – дитячими народними піснями (колискові, колядки, щедрівки, веснянки) та належністю їх до певної пори року (зимових свят, приходу весни).

Використання музично–дидактичного матеріалу.


Ключові слова: слухання музики; музичні твори; автори музики: композитори, поети; музичні жанри: пісня, танець, марш; дитячий фольклор: колискові пісні, колядки, щедрівки, веснянки.







Учень:

– дотримується: правил слухання музики;

– запам’ятовує та розрізняє на слух оточуючі звуки;

– називає більшість пісень, музичних творів, що вивчались протягом року; знає їх зміст;

– намагається сприймати музику більш складну за музичним викладенням

– визначає: елементарні засоби музичної виразності у прослуханих творах (темп: швидкий, помірний; динаміку: гучна, тиха; регістри: низький, високий; характер музики: бадьорий, маршовий, спокійний;

розрізняє на слух звуки (музичні, природні, шуми) (за незначною підказкою учителя);

– розрізняє музичні жанри (пісню, танець, марш);

– розуміє поняття дитячий фольклор, розрізняє його жанри (за допомогою учителя);

– розуміє ключові слова теми і зображення на дидактичному матеріалі;



Організація і розвиток слухової уваги, зосередженості, створення психологічної установки на музично–слухове сприймання музики.

Уточнення і корекція музично–звукових, природно–шумових уявлень.

Уточнення, конкретизація, збагачення слухової пам’яті і досвіду слухового сприймання.

Виховання в учнів навчальної етики (спокійно слухати пояснення вчителя, відповіді однокласників).


3.

4.





ОСНОВИ МУЗИЧНОЇ ГРАМОТИ

Ознайомлення з поняттями: засоби музичної виразності (мелодія, ритм, темп, динаміка, характер; лади: мажорний, мінорний) диференціація цих понять.

П’ять нот (до, ре, мі, фа, соль), музична драбинка, нотоноець, п’ять нотних лінійок; звукоряд.

Ключові слова: засоби музичної виразності: мелодія, ритм, темп, динаміка, характер; лади: мажорний мінорний; нотоносець; п’ять нотних лінійок; звукоряд.

Ритм

Закріплення понять, пов’язаних з ритмом: ритм, ритмічно, рівномірно,

ритмічна пульсація, отриманих у попередньому класі.

Закріплення поняття метроритмічна пульсація; розвиток відчуття рівномірності метроритічної пульсації; сприймання її на слух і відтворення різними засобами (плесканням в долоні, відстукуванням, відбиванням ногою, грою на дитячих ударних і шумових інструментах).

Закріплення практичних навичок відчуття сильної і слабкої долею у такті (акцентування сильної долі мовно–дикційним засобом, а слабку тихеньким плесканням) їх графічне зображення (V – сильна, акцентована доля; слабка доля).

Закріплення понять про розміри: 2/4; 4/4;3/4; їх рахуванням, зображенням на папері. Удосконалення тактування на 2, 4, 3.

Закріплення понять про тривалості: четвертна, восьма, дві восьмих; четвертна пауза та їх графічне зображення. Ознайомлення із половинною тривалістю її рахунком, графічним зображенням; можливими ритмічними структурами з половинною тривалістю у 4/4 розмірі.

Поступове ускладнення ритмічних малюнків в розмірах відомих учням.

Грачне зображення на картках і написання ритмів пісень та їх візуальне і кінестетичне усвідомлення за допомогою рухів.

Розвиток музично-ритмічної пам’яті шляхом раптового припинення музики і подальшого повторення ритмічного малюнка по пам’яті (ритмодекламіцією, кінцівками рук, ніг).



Ключові слова: ритм, ритмічно, рівномірно, ритмічна пульсація, ритмічний малюнок; сильна, слабка долі; розміри: 2/4, 4/4, 3/4; половинна тривалість.

Темп


Закріплення понять про контрастні темпи у музиці: швидкий і помірний. Розвиток вміння рухатись у цих темпах; намагатися зберігати заданий темп у мовних вправах, текстах.

Ознайомлення з різними творами повільних темпах.

Відстукування невеличких пісень у відповідному темпі.

Усвідомлення знань про те, що темп це один із засобів музичної виразності, який може постійно змінюватись: раптово, поступово, як музиці, так і в мові.



Ключові слова: темпи: швидкий, помірний, повільний; раптова, поступова зміна темпу.

Динаміка

Закріплення понять про контрастні динамічні відтінки: гучно (голосно) і тихо. Ознайомлення з динамікою середньої сили – не дуже гучно

(mf) та не дуже тихо (mp).

Відчуття динамічних змін у м’язовому напруженні при темпових змінах, виконанні енергійних рухів Усвідомлення знань про те, що динаміка, як і темп може також змінюватись: раптово, поступово, як музиці, так і в мові.

Використання карток з символічними малюнками. Використання карток з кольорового паперу: (темно–синя – гучно, рожева – спокійно, або інші контрастні кольори).

Ключові слова: динаміка: гучна, голосна, тиха, не дуже гучна;

РИТМОДЕКЛАМАЦІЯ ТА РИТМІКО–РУХЛИВІ ІГРИ


Ритмодекламація


Відтворення сильної долі мовно–дикційним засобом та тихим плесканням слабких у розмірах: 2/4; 4/4;3/4; розширення використання нових складів у мовноритмічних вправах. Розширення ритмічного промовляння нескладних текстів у дитячих піснях, примовках, приказках, використання нових складів у мовноритмічних вправах

(ай–ай–ай, ой–ой–ой, тік–так, ту–ту–ту, ду–ду–ду, ку–ку, кап–кап та ін.). Ритмічне промовляння нескладних текстів у дитячих піснях, примовках, приказках (“Сорока–ворона”. “Зозуля”, “Гоп, гоп, гу–ту–ту” та ін.).

Вправи на чітке правильне формування звуків та звукосполучень.

Ключові слова: ритмодекламація, мовно-дикційний спосіб.

Ритміко–рухливі ігри під музику


Закріплення назв частин тіла; напрямом, в якому вони можуть рухатись; назви та елементарні правила виконання ритміко–рухливих рухів під музику (зберігати струнку поставу: голова трохи піднесена, спина тримається струнко, плечі трохи випрямлені, живіт підтягнутий).

Розвиток відчуття єдності музики і руху через фізичну участь у ритміко–рухливій діяльності.

Ускладнення корекційно–розвивальних завдань в ритміко–рухливих іграх під музику.

Виховання інтересу до участі дітей у ритміко–рухливих іграх під музику.

Вправи з ляльками (імітація заданих рухів з ляльками) і відповідному ритмі, темпі, динаміці.

Ключові слова: ритміко–рухливі ігри, імітація; відстукування відбивання, тупотіння, плескання.


Учень:

– розуміє і розрізняє поняття, ключові слова, пов’язані із засобами музичної виразності: мелодію, ритм, темп, динаміку, характер; лади; нотоноскць, п’ять нотних лінійок, перші п’ять нот звукоряду (за незначною допомогою вчителя)


– розуміє поняття, пов'язані з відтворенням ритму (ритмічно, рівномірно, у відповідному ритмі, ритмічна пульсація); символічне зображення довгих і коротких звуків на картках;

– відтворює різними рухами ритмічній малюнок і акцентує сильну і виділяє слабку долю у такті; розуміє її графічне зображення (за підтримкою учителя);

– знає: розміри 2/4; 4/4; 3/4 вміє їх рахувати і тактувати на 2, 4, 3 (за нагадуванням учителя);

– розуміє графічне зображення тривалостей, пауз, тактових рисок; їх рахунок;

– вміє відтворити елементарний заданий ритм різними руховими діями (плесканням і т. п.); мовно–дикційним засобом; комбінованим засобом (з відбиванням ритмічного супроводу);

– розуміє і намагається відтворювати ритмічний малюнок у 4/4 розмірі з половинною тривалістю (за підказкою учителя);

– поступово оволодіває сприйманням ритмічних малюнків більш складних за структурою: на слух, практичне відтворення; сприймання графічного зображення на картках).

– намагається розвивати ритмічну пам’ять (відтворювати ритмічний малюнок нескладної пісеньки без музики);

– розуміє ключові слова теми, використовує їх у навчальному мовленні (за нагадуванням учителя);

– розуміє різницю темпами музики

(швидким, помірним, повільним);

– намагається точно відтворювати відповідні темпи у мовних вправах, кінцівками;

– розуміє: ключові слова; що темп може змінюватись;

– реагує на зміни в темпі;

– розуміє динамічні відтінки (гучно, голосно, тихо, не дуже гучно);

– відчуває необхідність м’язового напруження у підвищеній динаміці;

– намагатися відтворювати рухи і мовні вправи у відповідній динаміці;

– розуміє символіку малюнків, кольорового паперу;

– намагається правильно витримувати

тривалості (короткі і довгі) у піснях та ритмічних вправах і іграх, прислухатися до співу учителя; акцентує сильну долю у такті (за сигналом вчителя);

– відчуває і відтворює акцентуванням сильну долю мовно–дикційним засобом і слабких долів такту плесканням у розмірах 2/4; 4/4; 3/4 на різні склади (за нагадуванням учителя); як тактувати на 2 і на 4;

– розуміє графічне зображення: тривалостей, пауз, тактових рисок; їх рахунок; може здійснювати ритмодекламацію (за підтримкою учителя);

– відтворює чітке правильне формування звуків і звукосполучень, ритмодекламацію елементарних текстів у дитячих піснях, примовках, приказках;

– намагається використовувати ці поняття у навчальному спілкуванні (за нагадуванням учителя);
– вміє відтворити елементарний заданий ритм різними руховими діями (плесканням і т. п.); мовно–дикційним засобом; комбінованим засобом (з відбиванням ритмічного супроводу) (за наслудуванням за вчителем);

– розуміє інструкції учителя та зміст ігор;

– знає: назви частин тіла та напрями в яких можна рухатись; правила, назву і спосіб виконання елементарних музично–ритмічних рухів, ігор;

– намагається відчувати єдність музики і руху, через рухові дії;

– виявляє зацікавленість до участі у ритміко–рухливих іграх під музику;

– намагається правильно виконувати вправи з ляльками у заданому ритмі, темпі, динаміці.


Стимуляція інтересу до опанування основ музичної грамоти і практичного її засвоєння.

Корекція, уточнення розуміння змісту і звуковимови складних понять, ключових слів теми.

Уточнення уявлень про 2/4; 4/4; 3/4 розміри їх рахунок; корекція навичок тактування на 2; 4 3.

Уточнення ритмічних понять, ключових слів; засвоєння графічних зображень тривалостей, пауз, тактових рисок.

Уточнення графічного зображення, рахунку половинної тривалості; ритмічних малюнків з цією тривалістю у розмірі 4/4.

Стимуляція опанування заданих елементарних ритмічних малюнків різними руховими діями.

Стимуляція ритмічної пам’яті; мовно–дикційного відтворення ритму з різними руховими комбінаціями; удосконалення рухових дій.

Корекція, уточнення ритмічних малюнків нескладних дитячих пісень

та відтворення їх по пам’яті.

Стимуляція опанування відчуття змін у темпах і чітке реагування на них рухово–ритмічним і мовно–ритмічним засобом.

Корекція метроритмічного відчуття.

Корекція, уточнення динамічних відтінків, ключових слів, що вивчались протягом року.

Свідоме відтворення динамічних відтінків голосом і рухами. Стимуляція і корекція комбінованого відтворення динамічних відтінків.

Розвиток відчуття м’язового напруження під час виконання енергійних рухів.

Уточнення і свідомі реакції на символіку малюнків, кольорового паперу.

Корекція логоритмічних вад та стимуляція мовно–дикційного апарату.

Розширення та удосконалення навичок мовноритмічного відтворення складів у вправах дитячих піснях.

Уточнення диригентських рухів, стимуляція своєчасних реакцій на них.

Розвиток відчуття координованості і злагодженості під час виконання

ритмодекламації та ігор, ритмічних рухів під музику.

Уточнення: відповідної термінології, змісту ігор та інструкцій учителя; назв частин тіла, напрямків у яких можна рухатись; правил, назв і способів їх виконання.

Стимуляція розвитку інтересу до участі у ритміко–рухливих іграх під музику.

Уточнення способів виконання вправ і рухів з ляльками.



5.



СПІВИ

Організація готовності до співу


Закріплення інтересу до співу пісень.

Самостійне свідоме виконання правил охоронного співочого режиму Самостійне виконання елементарних правил співу і співочої постави (сидіти рівно і спокійно; корпус тримати рівно; голову трохи підняти вгору; ноги поставити разом; руки покласти на коліна).

Ознайомлення з поняттям вокалізація та практичним його опануванням, спрямоваим на правильне формування та фіксацію артикуляційних м’язів під час розпівування (в повільному темпі) певних голосних звуків та звукосполучень; розвиток відчуття і відтворення темпоритмічної рівномірності співочим та дикційно–артикуляційним апаратом.

Закріплення навичок спокійного співу, легким звуком у динаміці mp, mf.Закріплення елементарної символіки диригентських жестів (увага, вступ, затримка дихання, закінчення).

Закладення основ культури взаємовідносин і спілкування у процесі колективного виконання пісень.

Ключові слова: співоча постава, вокалізація, плавне розспівування звуків і звукосполучень, легкий звук.

Розвиток вокально–хорових навичок


Дихання.


Закріплення елементарних навичок правильного дихання.

Виконання спеціальних дихально–розважальних вправ (на розвиток навичок вдихання кисню без поштовху, короткострокову затримку дихання, спокійний, безшумний вдих і видих,). Перенесення дихальних навичок отриманих на уроках фізкультури.

Використання вправ та невеличких пісень на розширення затримки дихання.

Спів на одному диханні поспівок, невеличких фраз з пісень.

Навчання брати спокійно дихання між короткими музичними фразами.

Ключові слова: вдихання кисню, спокійний, безшумний вдих, безшумний видих, затримка дихання.
Розвиток музичного слуху, відчуття ритму, темпу, характеру музичних творів

Виховання стійких навичок слухової уваги. Розвиток звуковисотного

слуху. Розвивати вміння чисто інтонувати маленькі поспівки, заклички, щедрівки, колядки, побудовані на рухові секунд, терцій вниз і вгору. Закріплення відчуття і відтворення сильної долі у вокальних творах.

Закріплення уявлень про характер пісень, музичних творів (веселим, жартівливим і сумним); ознайомлення з характером колискової пісні; темпом (швидким, повільним); використання принципу контрастності. Закріплення співочого діапазону (ре 1 – сі 1), подальший розвиток співочого діапазону (до 1 – до 2), відповідно до вокально–співочих можливочтей контингенту дятей.
Ключові слова: характер пісні, темп, співочий діапазон, слухова увага.

Артикуляція і дикція


Закріплення практичних дикційно-співочих навичо,к отриманих у попередніх классах. Подальший розвиток дикційно–артикуляційних навичок, уміння співати округлим

звуком.


Навчати чітко промовляти приголосні у кінці слів та розбірливо декламувати тексти пісень, що вивчаються протягом року. Розвиток автоматизації вимовних навичок.

Звуконаслідування

довкілля (використання дитячих пісень у яких є звуконаслідуння типу

„Тук, тук, чобіток, подай, баба, молоток”, укр.нар.пісня; „Господарство”, обр. Я. Степового; „Зозуля”, чеська нар.пісня.).

Ключову слова: чітка дикція, артикуляція, округлий звук, звуконаслідування.



Учень:

– виявляє готовність і інтерес до вокально–хорових роботи;

– розуміє необхідність і намагається самостійно дотримуватись елементарних правил охоронного співацького режиму, співацької постави у процесі співу пісень;

– розуміє диригентські жести учителя і намагається своєчасно реагувати на них (за підтримкою вчителя);

– намагається співати чисто, спокійно, легким звуком у динаміці mp, mf (за нагадуванням вчителя);

– намагається правильно вокалізувати

голосні звуки та звукосплдучення;

– дотримується правил ансамблевого співу і ансамблевої поведінки в процесі вивчення та колективного виконання пісень (під контролем вчителя);



Учень:

– намагається самостійно дотримуватись правил вокального дихання;

– намагається правильно керувати своїм диханням (під контролем вчителя); виконувати більш складні дихальні вправи, інструкції вчителя;

– співати невеличкі фрази на одному диханні (за підтримкою учителя); правильно брати дихання у піснях;


намагається правильно організовувати слухову увагу (під контролем вчителя);

– знає мелодії і слова більшості пісень (або фрагменти), розуміє і розповідає їх зміст (за підтримкою вчителя);

– намагається звуковистоно чисто співати вокально–хоровий репертуар та виконувати пісні у відповідному настрої і характері; розрізнювати характер і темп пісень (за підтримкою учителя);

демонструє дикційно–співочі навички набуті у попередньому класі;

– намагається чітко промовляти приголосні у кінці слова та дотримуватись елементарних правил артикуляції і дикції (за нагадуванням

учителя)

– відчуває і відтворює акцентуванням сильну долю мовно–дикційним засобом у розмірах 2/4; 4/4 на різні склади (за зразком вчителя);

– відтворює ритмодекламацію елементарних текстів у дитячих піснях, примовках, приказках;

– намагається відтворювати доступні звуки довкілля, що використовуються

у дитячих піснях;


Постійна стимуляція процесів пізнавальної діяльності (слухової уваги, музичної пам’яті, мислення).

Виховання у учнів самостійної організованості і готовності до співу, точного виконання інструкцій вчителя.

Свідоме використання в вокальній практиці правил охоронного співочого режиму.

Уточнення диригентських жестів і додаткова стоимуляція своєчасного вступу.

Корекція, уточнення правил вокалізації.

Конкретизація правил ансамблевого співу.

Закріплення доброзичливих взаємовідносин у процес навчального спілкування і колективного виконання пісень.

Стимуляція виконання спеціальних дихально–розважальних вправ на розвиток правильного співочого дихання; співу на одному диханні поспівок, невеличких фраз з пісень

Уточнення навичок елементарного співочого дихання; збільшення затримки дихання.

Корегування навичок вдихання і видихання кисню без поштовху (спокійно, рівномірно).

Стимуляція слухової уваги, звуковистоного слуху.

Корекція чистоти виконання пісень.

Розвиток, дитячого голосового апарату; звуковисотного і ритмічного слуху.

Стимуляція правильного виконання темпо – ритмічної структури пісень, фонематичної і музичної пам’яті .

Корекція і уточнення загального настою музичних творів та характеру персонажів.

Корекція логоритмічних вад та стимуляція роботи дикційно – співочого апарату і фонематичного

контролю. Активізація роботи артикуляційних м’язів.

Уточнення і корекція виконання приголосних у кінці слів.

Корегування орфоепічного виспівування слів у піснях.

Формування округлого співу голосних і приголосних. Контроль за протяжним їх виспівуванням.

Корегування, уточнення звуконаслідування доступних звуків довкілля, що використовуються у дитячих піснях.



6.





ГРА НА ДИТЯЧИХ ШУМОВИХ ІНСТРУМЕНТАХ

Закріплення знань про зовнішній вигляд, назву, звучання дитячих ударних, шумових і звуковисотних інструментів, що вивчались у попередньому класі, правилами і прийомам гри на них; умовними сигналами своєчасного початку і закінчення гри; принципами грив дитячому шумовому оркестрі

Ознайомлення з числовим позначенням пальців (аплікаторурою) та порядком їх розташування на обох руках.

Ознайомлення із зовнішнім виглядом, звучанням дитячих духових інструментів (сопілкою, дудочкою, свистулькою і т.п.) та принципами гри на них (звернути увагу на правильних вдих, затримку, рівномірне використння кисню в процесі гри на дитячому духовому інструменті).

Виконання спеціальних вправ та ігор на розвиток технічних навичок гри на дитячих духових інструментах.

Подальший розвиток відчуття сильної долі у такті та ровиток вміння відтворення чіткого ритмічного малюнка на дитячому духовому інструменті.

Виявлення і розвиток у дітей інструментально–виконавських здібностей.

Підготовка до гри на дитячих шумових інструментах: виконання спеціальних вправ на розвиток дрібної моторики (кистей рук пальців, рухів всієї руки; комбінованих вправ на координацію дрібної моторики рук і артикуляційної моторики з відбиванням, відстукуванням, плесканням з ритмодекламацією, співом дитячих пісень.

Гра в ансамблі більш складний творів (за сигналом вчителя починати і закінчувати гру, грати в єдиному темпі, ритмі, динаміці).

Ключові слова: духові дитячі інструменти: сопілка, дудочка, свистулька; числове позначення польців (1, 2, 3, 4, 5); грати в ансамблі.


Учень:

– виховання шанобливого ставлення до інструментів;

– знає: назви і розпізняє за зовнішнім виглядом і звучанням дитячі інструменти; а елементарні правила користування та прийоми гри на них (правильно тримати руку, струшувати);

– розрізняє за зовнішнім виглядом дитячі духові інструменти та намагається виконувати інструкції вчителя, щодо використання правильного дихання та прийомів гри на них (за падказкою учителя);

– розуміє: умовні сигнали своєчасного початку і закінчення гри; найпростіші принципи гри в дитячому оркестрі (прислухатися до гри товаришів, грати з ними злагоджено);

– намагається правильно відбивати ритм напростіших вправ, дитячих пісень на інструментах, що вивчались протягом року;

– намагається за допомогою учителя відтворювати ритми більш складних за ритмічним малюнком пісень, вправ;


Формування організаційно-ансамблевих навичок;

Корекція дотикового і полісенсорного сприймання.

Виправлення і уточнення правил користування, прийомів і правил гри. на нових інструментах, виконання більш складних ритмічних малюнків.

Опанування навичок своєчасного реагування на інструментально–виконавські сигнали учителя. Корекція і координація дихання, артикуляційної і дрібної моторики пальців, відчуття ритму в процесі гри на дитячих духових інструментах.

Розвиток дрібної моторики рук, відчуття ритму, характеру музичного твору.

7.





ОБРАЗНО–ІГРОВА ТВОРЧІСТЬ

Закріплення практичних навичок, набутих у попередньому класі.

Подальший розвиток просторової пам’яті.

Розвиток творчих здібностей та бажання співати пісні емоційно виразно більш складні за змістом і характером у поєднанні із рухом.

Закріплення навичок зосередженості і контролю за виконанням рухів.

Координованість і злагодженість рухових дій відповідно сюжету, музикальних образів, характеру твору.

Художньо–емоційне сприймання музики, відчуття руху і характеру в музиці та чіткість реакцій (темпових, динамічних) на зміни в характері музиці.

Розвиток вміння визначати характери персонажів та їх рухові дії, спроби передачі їх під час виконання пісень.

Драматизація текстів пісень; емоційно виразне їх виконання; використання діалогово–рольових і пантомімічних ігор; хороводів.

Розширення досвіду відтворення через рух казкових образів більш складних за характерами (за вибором учителя).

Ознайомлення з елементарними мімічними масками (весела – м’язи щік трохи підведені; сумна – м’язи щік трохи опущені).

Формування елементарних оціночних навичок („подобається”,”не подобається”, “добре” –“погано”).



Ключові слова: драматизація, художні образи, діалогово–рольові, пантомімічні ігри, хороводи, мімічні маски

Учень:

– знає: межі вільної площі, де відбуваються музичні заняття; –намагається правильно орієнтуватися на вільній площині у процесі виконання драматизації пісень, рухів під музику;

– намагається емоційно виразно і злагоджено співати у дитячому ансамблі; правильно відтворювати характер пісень.

– виконує рухові інструкції вчителя (передає більш складні музично–ігрові образи під час інсценування дитячих пісень тощо);

– відповідає рухами (енергійними, танцювальними, спокійними) на характер музики (маршової, танцювальної, спокійної);

– намагається передавати через рух більш складні казкові образи;

– рухається в хороводі за вчителем, наспівуючи мелодію і зберігаючи стрункість постави.

– намагається відтворювати мімічні маски: веселу і сумну (за зразком і інструкцією учителя);

-– намагається оцінюванювати досягнення свої одноліток;


Подолання у дітей страху під час виконання різних рухів, орієнтації у просторі.

Стимуляція просторої і кінестетичної памяті, творчих здібностей.

Збагачення словникового запасу назвами музично–ритмічних рухів; казкових образів.
Ошибка! Ошибка связи. корегування рухових дій; поєднання їх з музикою.

Уточнення і корекція уявлень про характерні рухи казкових персонажів, що потрібно передати через рух.

Стимуляція прояву відповідних до настрою і характеру персонажу мімічних мазок у поєднанні зі співом і характерними руховими діями.


8.





МІЖПРЕДМЕТНІ ІНТЕГРАЦІЙНІ ЗВЯЗКИ

Закріплення міжпредметних зв’язків.

Використання образотворчих об’єктів, додаткового літературного і дидактичного матеріалу по певній темі; ритмомалювання (виховання ритмічності дрібної мануальної техніки рухів під музику); ритміки – елементарні навички ритмічно–рухової діяльності, назви рухів тощо.); знання отримані на логопедичних заняттях.

Використання на уроках музики (під час співу) артикуляційних навичок, набутих на заняттях з логопедії.

Знаходження загальних тем, образів, що вивчаються на різних уроках; ознайомлення з різними засобами музично–естетичної виразності фрагменту (або образу) з певної теми. Використання особистого досвіду дитини (знань набутих на інших предметах; спостережень за змінами в природі, отриманих під час екскурсій в природу, тематичних прогулянок; родинного досвіду тощо.) з метою розширення знань по даній темі. Розширення родинних зв’язків із школою.


Учень:

– намагається використовувати на уроках музики: знання, навички отримані на інших предметах; свій особистий досвід та досвід своєї родини (за нагадуванням учителя, підтримкою батьків);

– намагається під керівництвом учителя у змісті віршів, образотворчій діяльності знаходити музичні образи (казкові персонажі: ведмедя, зайця, пташок та ін.); використовувати знання отримані інші на інших предметах

– розширює досвіт синтезування знань з однієї теми з різних предметів ( за допомогою учителя);



Стимуляція асоціативного мислення.

Розширення художньо-культурного досвіду.

Уточнення тем, образів, засобів виразності, характерів, що необхідно розглядати різнобічно, використовуючи міжпредметні зв’язки.

Формування загальної культури особистості.

Уточнення уявлень про різні види мистецтва і засоби їх виразності.



Каталог: markova
markova -> Міністерство освіти І науки україни навчальні програми для спеціальних загальноосвітніх шкіл інтенсивної педагогічної корекції я І україна
markova -> Образотворче мистецтво
markova -> Основи здоров’я
markova -> Пояснювальна записка Навчальний предмет "Українська мова"
markova -> Програма з математики для спеціальної загальноосвітньої школи для дітей з важкими порушеннями мовлення пояснювальна записка
markova -> Математика пояснювальна записка
markova -> Основи здоров'Я (2-4 класи) Пояснювальна записка
markova -> П/п Фонематична
markova -> Я і україна Київ 2005 Пояснювальна записка


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал